Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява
In the article, phraseological units with component symbol darkness are investigated in ethnolinguistic aspect. The data investigated shows the remoteness, universality and cogency of this symbol for human consciousness. Four thematic groups of PU with the component darkness have been selected an...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Лексикографічний бюлетень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73217 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява / Т. Лебедєва // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 102-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73217 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-732172015-01-07T03:01:52Z Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява Лебедєва, Т. Матеріали міжнародної наукової конференції In the article, phraseological units with component symbol darkness are investigated in ethnolinguistic aspect. The data investigated shows the remoteness, universality and cogency of this symbol for human consciousness. Four thematic groups of PU with the component darkness have been selected and analysed, representing mythological and religious conception darkness as source of life, death, embodiment of sinfulness, ignorance, misunderstanding. It is found out, that symbol darkness as a component of PU makes up culturally meaningful unit, interpreting such spheres of vital activity of man, as: ontological (darkness is related to death); gnosiological (darkness as vagueness, uncertainty); religious (darkness is Divine punishment, personifies dark, devil forces, sin, disbelief ). 2011 Article Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява / Т. Лебедєва // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 102-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73217 811.161.2'374 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції |
| spellingShingle |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції Лебедєва, Т. Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява Лексикографічний бюлетень |
| description |
In the article, phraseological units with component symbol darkness are investigated
in ethnolinguistic aspect. The data investigated shows the remoteness, universality
and cogency of this symbol for human consciousness. Four thematic groups of PU with
the component darkness have been selected and analysed, representing mythological
and religious conception darkness as source of life, death, embodiment of sinfulness,
ignorance, misunderstanding. It is found out, that symbol darkness as a component of
PU makes up culturally meaningful unit, interpreting such spheres of vital activity of
man, as: ontological (darkness is related to death); gnosiological (darkness as vagueness,
uncertainty); religious (darkness is Divine punishment, personifies dark, devil
forces, sin, disbelief ). |
| format |
Article |
| author |
Лебедєва, Т. |
| author_facet |
Лебедєва, Т. |
| author_sort |
Лебедєва, Т. |
| title |
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява |
| title_short |
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява |
| title_full |
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява |
| title_fullStr |
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява |
| title_full_unstemmed |
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява |
| title_sort |
міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Матеріали міжнародної наукової конференції |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73217 |
| citation_txt |
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява / Т. Лебедєва // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 102-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT lebedêvat mífologorelígíjnídžerelafrazeologíčnihodinicʹízkomponentomtemrâva |
| first_indexed |
2025-07-05T21:54:06Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:54:06Z |
| _version_ |
1836845573707137024 |
| fulltext |
102
Лебедєва Т.
Джерела
ІУЛ Грушевський М. С. Історія української літератури в 6-ти томах, 9-ти
книгах. – К.: Либідь, 1993–1995.
СфУМ Словник фразеологізмів української мови. – К.: Наук. думка, 2003. – 1098 с.
Т 50 Грушевський М. С. Твори: в 50-ти томах. Т. 11: Серія: літературно-критичні
та художні твори. Літературно-критичні праці. – Л.: Світ, 2002. – 980 с.
фСУМ Фразеологічний словник української мови: у 2-х книгах. – К.: Наук. думка,
1999. – 980 с.
Jurij kaLENCHUK
Functioning of Proof Utterances in Study of Literature Works of Mykhajlo
Hrushevskyi
In the article proof utterances as a separate type of lexical units in modern Ukrai-
nian is described.The problem of transformation of phraseological units is also widely
examined. There are two types of transformation: semantic and structural-semantic –
are in the modern Ukrainian.
The classification of proof utterances in the Hrushevskyj’s “History Of Ukrainian
Literature” is сonsidered. The author distinguishes three types of proof utterances in
the “History Of Ukrainian Literature”: with and without transformation; and proof
utterances, which in modern Ukrainian function in other registration. In the article
the consequences of transformation of separate proof utterances are shown and their
accordances over are brought in modern Ukrainian.
Тетяна Лебедєва
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць
із компонентом темрява
Одним із перспективних напрямків фразеологічних студій уважають
етнокультурне висвітлення фразеологічних одиниць (ФО), структурно-
семантичну основу яких становлять компоненти-символи. Такий етнолінг-
вістичний аспект передбачає вивчення зв’язку мови й міфології, фольклору,
звичаїв, вірувань, обрядів, релігійної культури, психології, побуту народу.
УДК 811.161.2'374
103
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява
Фразеологічний корпус мови, як зазначає В. М. Телія, – особливо благо-
датний матеріал для вивчення взаємодії мови й людини, «оскільки в ньо-
му концептуалізовані не тільки знання про власне людську наївну картину
світу, але й запрограмовано участь цих мовних сутностей… у міжпоколін-
ній трансляції еталонів і стереотипів національної культури» [12: 9]. Дослі-
дженнями російських учених В. М. Телії (1977), Т. З. Черданцевої (1977),
В. М. Мокієнка (1980), О. Д. Райхштейн (1980), Ю. П. Солодуб (1985) запо-
чатковано напрямок із вивчення національно-культурної своєрідності ФО.
Питанню самобутності української фразеології присвячені, зокрема, праці
В. В. Жайворонка, М. В. Жуйкової, А. О. Івченка, В. І. Кононенка, О. П. Лев-
ченко, О. А. Майбороди, Ф. П. Медведєва, Л. В. Мельник, О. В. Назаренко,
Л. В. Савченко, О. О. Селіванової, В. Д. Ужченка, Д. В. Ужченка.
Метою запропонованої роботи є на підставі етнокультурного досліджен-
ня з’ясувати місце фразеосистеми, структурно-семантичну основу якої ста-
новить компонент-символ темрява, у мовній картині світу. Такий аналіз
дасть можливість: 1) виявити, як символічні значення темряви реалізуються
у ФО; 2) визначити фразеотворчу активність указаного символу; 3) просте-
жити «відбитки» космогонічних уявлень давніх українців, їхнього релігійно-
го мислення на фразеологічному матеріалі.
Архетипна опозиція світло – темрява виступала одним із найважливіших
елементів міфологічного світогляду, засобом пізнання світу для первісної лю-
дини. Язичницький дуалізм – не просте протиборство сил, але природне вза-
ємодоповнення протилежних сутностей. У міфологічній свідомості людини
уявлення про темряву як уособлення негативного боку життя: зла, смерті – має
місце тоді, коли виникає необхідність вибору, зіставлення зі світлом. Зазна-
чимо, що словники української міфології взагалі не подають тлумачення тем-
ряви. За словниками символів, темрява уособлює два начала – материнське й
негативне [11: 297; 7: 591].
Міфологічні традиції щодо позитивного трактування темряви продовжив
А. І. Уємов. Аналізуючи негативні визначення в логіці, учений дійшов виснов-
ку, що в протиставленні світло – темрява обидва поняття виражені позитив-
но: «Насправді, чому «темрява» повинна вважатися негативним поняттям?
Темний предмет – це предмет, який поглинає промені, що падають на нього.
Чому поглинання променів пов’язано з негативністю, а не навпаки?» [14: 63].
Нарешті, особливого значення досліджуваний символ набуває в релігій-
ній мовній свідомості. У християнстві темрява є Божим покаранням, уосо-
блює темні диявольські сили, гріх, смерть, асоціюється з пеклом. Істота, яка
відає пітьмою і взагалі втілює в собі зло (гріх), є сатана – «світоправитель»
темряви віку сього [4, До ефесян 6: 12].
104
Лебедєва Т.
Ми виокремили чотири тематичні групи ФО з компонентом темрява, які
репрезентують міфолого-релігійні уявлення про темряву як джерело життя,
смерть, утілення гріховності, незнання, нерозуміння.
фо з компонентом темрява як відображення уявлень про зароджен-
ня життя на Землі. Походження ФО із тьми віків, у тьмі віків пов’язано з
космогонічними уявленнями українців. Тьма, за міфологічним світоглядом,
передує світлу, як смерть передує відродженню. «Усвідомлюючи через змі-
ну світла і темряви наставання дня і ночі, тепла і холоду, люди відобрази-
ли в міфах, що світло бореться з пітьмою, день настає з ночі, тепло долає
холод…» [12: 141; 1]. Обожнюючи природу, давні українці створили цілий
пантеон богів. Світло, день, життя, активність дарував Білобог. У «Велесовій
книзі» найголовнішим названий Світовид – володар світу богів (Правії), реа-
лістичного видимого світу (Яви) та світу покійників (Навії). Богом ночі, сну,
смерті, відпочинку був Чорнобог, який робить земні предмети невидимими
в темряві, зате висвітлює небесні світила, вказує душам дорогу до Сварги
(Чумацький шлях) [9: 56]. Наші пращури вважали, що поєдинок Білобога
з Чорнобогом – необхідна умова існування й розвитку світу, появи руху та
часу. «Білобог і Чорнобог перуняться і тим Сваргу удержують, аби Світу не
бути поверженому» [8: 11–А]. «Бо Тьма – то є богиня Всесвіту сама, то Мати
Сили і самого Світла, Бо Світло на її стеблі розквітло» [3]. Цей символ, як
не дивно, мав позитивне значення. Він уособлював зародковий стан світу:
символізує материнське начало як тьма материнського лона чи землі, з якої
проростає сім’я [14: 381]. Такий первісний зміст, на нашу думку, вкладено в
сучасні вислови: із тьми віків, у тьмі віків, тобто з часу зародження життя
на Землі. Проте, за аналогією тлумачення значення ФО тьма – тьмуща,
тьма – теменна, де тьма – стара назва кількості й числа 10 000, яка зго-
дом переосмислилася як велика кількість чи дуже багато кого-, чого-небудь
[7: 609], можна припустити, що ФО із тьми віків, у тьмі віків пов’язані зі
словом тьма – «велика кількість» і означали «багато віків тому».
За релігійними уявленнями, первісно існувала тільки пітьма, хаос – час
тьми віків. «І був тоді дух і темрява, – зазначається в Біблії, – довкруги но-
силася тиша, шум людського голосу не був створений Тобою. Тоді Ти на-
казав винести з твоїх скарбів світле світло, щоб освітити твої діла» [4, 3 Ез-
дри 6: 39-40]. За Біблією, ця пітьма, що була над безоднею на початку акту
Божого творіння, названа ніччю. Кожного дня після заходу сонця настає вона
[4, Буття 15: 17]. Отже, історія зародження життя на Землі, створення Все-
світу починається з відмежування світла і темряви – із тьми віків або від
сотворіння світу.
105
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява
Прадавню історію має ФО кромішня темрява (пітьма). За даними авто-
рів «Спроби етимологічного словника російської фразеології», наші пращу-
ри уявляли: Земля освічується світилами, світло яких не потрапляє за її межі
[15: 70]. Слово кромішній (від старослов’янського кромh – поза) означає «зо-
внішній». Виходить, поза Землею існує суцільна темрява.
фо з компонентом темрява як відображення гріховності. У форму-
ванні символічних значень темряви важлива роль належить релігійним уяв-
ленням. Усі гріховні справи названі в Біблії справами пітьми: «Дорога ж без-
божних як темність: не знають, об що спотикнуться...» [4, Книга приказок
Соломонових 4: 19].
Темрява й ніч – володіння диявола (сатани). Проте ще раз підкреслимо,
що для первісних племен, коло розуміння яких обмежувалося зовнішньою
матеріальною основою, усе різноманіття природних явищ поділилося на дві
взаємозалежні сили. Темрява й холод, за язичницькими переконаннями, тво-
рилися руйнівною, але необхідною для життя силою [2: 35]. Тільки пізніше
з темними силами природи стали пов’язувати все гріховне – аморальне, зле,
потворне, лукаве. Надприродна істота, що втілює в собі зло, за релігійними
уявленнями, є диявол. Як відомо, на вживання такої лексики в звичайній по-
бутовій практиці накладалися заборони, оскільки називання нечистої сили
на ім’я, рівнозначне її викликанню, особливо вимовлене в «недобрий час»,
могло мати для мовця небезпечні наслідки. Табуювання цього слова призве-
ло до появи фразеологізмів – евфемізмів (конкретніше, табуїзмів): дух тьми,
князь (цар) тьми. Йому на деякий час дана влада панувати на землі – цар-
ство пітьми (тьми, мли): «Адже вік є поставлений у темряві, і хто живе в
ньому, є без світла» [4, 3 Ездри 14: 20].
Фразеологічні словники подають значення ФО дух тьми, князь (цар)
тьми як «чорт». Так, в українському фольклорі цей образ поєднав у собі дав-
ні міфологічні й християнські погляди. Чорт, як тлумачать словники, – родове
поняття, що обіймає всю нечисть: «злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сата-
на» [СУЯ, ІV: 534; 6: 591; 11: 81]. За деякими дослідженнями, чорт – первісно
жрець Чорнобога: людина, наділена великою магічною силою, яку дають
їй знання, почерпнуті зі стародавніх книг, написаних тайнописом (чертами
й різами). П. П. Рибніков розрізняє у фольклорі два різні за походженням
персонажі: диявола і чорта. Не зараховує чортів до образів нижчої міфології
Е. В. Померанцева [6: 591]. У народній традиції, на нашу думку, чорт висту-
пає все ж таки як злий дух, біс, який заміщає «дрібну» нечисту силу: водяни-
ка, лісовика, домовика, очеретяника, гайовика, чугайстера, дідька та ін. Про
їхнє походження розповідає стародавня українська легенда: «Колись ангели,
106
Лебедєва Т.
що хотіли поставити себе нарівні з Богом, були покарані та скинуті з небес
на землю. Ті, що впали на людське житло, стали хатніми дідьками – домови-
ками, на воду – водяниками, в ліс – лісовиками, в безодню – бездонниками
тощо» [6: 156].
Отже, чорти в демонологічній ієрархії посідають нижче місце, ніж дия-
вол. Царем тьми справедливіше називати диявола (сатану) – істоту, яка про-
тистоїть доброму началу – Богові. Цей вислів запозичений зі Святого Письма
і вказане тлумачення співпадає з християнськими догматами.
Пітьма, як попереджає людство Іоанн Богослов, буде конкретним виявом
Божого гніву. На цей рід людський, що потопає в злі, виллється сім чаш гніву
Божого: «… п’ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини. І затьми-
лося царство її, і люди від болю кусали свої язики…» [4, Об’явлення 16: 10].
Непроглядну темряву в народі називають єгипетською. Біблійною за похо-
дженням є ФО єгипетська тьма. Ця історія сягає часу виходу євреїв з Єгип-
ту. За відмову фараона відпустити євреїв із полону Господь наклав на Єгипет
страшні кари: уся вода перетворилася в кров, землю заполонили полчища
жаб, на країну надіслані були спочатку мошки, потім – «собачі мухи», моро-
виця, запалення з наривами, град, що згубив урожай, сарана, землю на три
дні охопила непроглядна темрява і, нарешті, – усі первенці були умертвлені.
Тільки після цього фараон дозволив євреям піти. Отже, одне з десяти най-
страшніших покарань на землі єгипетській була суцільна темрява: «не бачили
один одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні» [4, Вихід 10: 23]. Кара,
що спіткала Єгипет, – зазначають автори Великого фразеологічного словни-
ка російської мови, – стала сприйматися як еталон, тобто міра нестерпних
страждань, тяжких мук [БФСРЯ: 201]. На нашу думку, для ФО єгипетська
тьма із зафіксованим у словнику значенням «абсолютна відсутність світла;
повна темрява» [СФУМ: 728] панівним є значення «тяжке покарання; біди,
що завдають страшних мук». Синонімічною можна вважати ФО єгипетська
кара в значенні «нестерпне тяжке становище; біда, лихо».
Отже, тьма як компонент ФО асоціюється зі злом (гріховністю) і симво-
лізує покарання за гріх.
фо з компонентом темрява як втілення незнання, нерозуміння. Від-
сутність світла не дає можливості для людини пізнати, зрозуміти, а значить,
адекватно реагувати. У семантиці ФО світ [в очах (перед очима)] тьма-
риться (темніє, меркне, мутиться) у значенні «1) хто-небудь перебуває в
стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності» [ФСУМ: 784],
тьмариться (тьмиться) в очах (в голові) у значенні «хто-небудь втрачає яс-
ність, чіткість сприйняття (від утоми, перенапруження, хвилювання і т. ін.)»
107
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява
[ФСУМ: 908], тьмариться (туманіє, мутиться) розум у значенні «хто-
небудь під впливом чогось втрачає ясність думки, мислення» [СФУМ: 616],
блукати (бродити) в темряві (потемки, в потемках, в пітьмі) у значенні
«намагатися знайти потрібний підхід до чого-небудь, правильне розв’язання,
не маючи необхідних знань, відомостей, необхідного досвіду» [ФТС: 15],
укрито (повито) темрявою (млою) невідомості у значенні «зовсім невідомо,
неясно» [ФТС: 212] зберігається уявлення про темряву як утілення неясно-
сті, нерозуміння. Цікаво, що остання ФО була поширеною вже в мові давньо-
руської писемності [5: 132]. У ФО темрява (морок) неуцтва актуалізуються
такі значення: відсутність знань і відсутність культури.
Роблячи все невидимим, темрява перешкоджає пізнанню – отриманню
інформації, знань, розуміння та ін.: укрито темрявою невідомості, блукати
в темряві (потемки, в потемках, у пітьмі). Неповне або нечітке розуміння
нагадує погане освітлення, поволоку: світ в очах тьмариться (темніє, мер-
кне, мутиться). ФО тьмариться (туманіє, мутиться) розум – яскраве свід-
чення того, що в українській мовній картині світу інструментом розуміння
є власне розум. Скажімо, для давньоєврейської та арамейської картин світу
органом формування думок виступає серце [17: 13].
Отже, світло й темрява є своєрідним засобом пізнання для людини. Яви-
ще пітьми характеризується перш за все неможливістю пізнавати. Темрява
(пітьма, тьма, тьмариться) як компоненти ФО символізують нерозуміння,
незнання, неосвіченість.
фо з компонентом темрява як уособлення смерті, пекла. За міфолого-
релігійними уявленнями, потойбічний світ поділяється на рай, де спочива-
ють душі померлих праведників, і пекло, де нестерпно страждають душі
померлих грішників: кромішнє пекло, кромішня пітьма (темрява, тьма).
За давніми українськими міфами, пеклом уважалося страхітливе підземел-
ля, де панував бог Пек і «куди «провалювалися» (крізь криваві горловини)
душі грішників після своєї смерті… Чим більше гріха у людини, тим важча її
душа, тим глибше вона провалюється крізь горловини» [10: 181]. В «Енеїді»
І. П. Котляревського той світ асоціюється з пеклом: «Тепер Еней убрався в
пекло, Прийшов зовсім на інший світ; Там все поблідло і поблекло, Нема ні
місяця, ні звізд. Там тільки темрява велика» [11: 297]. За релігійними уяв-
леннями, пітьма також є місцем вічних мук – пеклом. «Сини ж Царства по-
вкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...» [4, Від
Матвія 8: 12]. Такий асоціативний зв’язок «темрява як смерть» простежуєть-
ся й у ФО покриє вічна тьма, покритися тьмою вічної ночі.
Досліджений нами матеріал свідчить про давність, універсальність і ваго-
мість цього символу для людської свідомості.
108
Лебедєва Т.
В українській міфології світло і темрява – різні якості єдиного світу, які
складають єдину цілість, необхідну для існування й розвитку цього світу. У ре-
лігійній мовній свідомості темрява набуває протилежних значень: Боже пока-
рання, уособлює темні диявольські сили, гріх, смерть, асоціюється з пеклом.
Незважаючи на те, що в більшості ФО з компонентом темрява внутрішня
форма зберігає «відгомін» негативних уявлень (покарання, зло, гріх, смерть),
у семантиці більшості ФО актуалізується гносеологічне начало символу:
темрява як неможливість побачити, пізнати. Щоправда, ми не виявили ФО
з компонентом темрява, які б виражали негативнооцінне ставлення – зло,
аморальність, підлість.
Отже, символ темрява як компонент ФО становить культурно значущу
одиницю, інтерпретуючи такі сфери життєдіяльності людини, як: онтоло-
гічну (темрява пов’язана зі смертю); гносеологічну (темрява як неясність,
невідомість); релігійну (темрява є Божим покаранням, уособлює темні, ди-
явольські сили, гріх, невір’я).
Література
Афанасьев А. Н. Живая вода и вещее слово. – М.: Советская Россия, 1988. – 1.
510 с.
Афанасьев А. Н. Мифология Древней Руси. – М.: Эксмо, 2007. – 608 с.: ил.2.
Бердник О. Тартар / Режим доступу: www. berdnyk.com.ua/tartar.ntme3.
Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту із мови давньо-4.
єврейської та грецької на українську наново перекладена.
Виноградов В. В. История слов / Российская академия наук. Отделение 5.
литературы и языка: Научный совет «Русский язык»; Институт русского языка
им. В. В. Виноградова РАН / Отв. ред. академик РАН Н. Ю. Шведова. – М.: ИРЯ РАН,
1999. – 1138 с.
Войтович В. М. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – 664 с.6.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. – К.: 7.
Довіра, 2006. – 703 с.
Лозко Г. Велесова Книга. Волховник. – К.: Такі справи, 2002. – 368 с.8.
Лозко Г. С. Пробуджена Енея. Європейський етнорелігійний ренесанс. – Хар-9.
ків: Див, 2006. – 464 с.
Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. – К.: Велес, 2007. – 240 с.10.
Словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, 11.
М. К. Дмитренка, В. В. Куйбіди – К.: Міленіум, 2005. – 352 с.
Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокуль-12.
турологический аспекты. – М.: Школа «Языки русской литературы», 1996. – 288 с.
109
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць із компонентом темрява
Тресидер Дж. Словарь символов. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. – 48 с. 13.
Уемов А. И. Выводы и понятия // Логико-грамматические очерки. – М.: ВШ, 14.
1961. – С. 60–70.
Шанский Н. М., Зимин В. И., Филиппов А. В. Опыт этимологического словаря 15.
русской фразеологии. – М.: Русский язык, 1987. – 239 с.
Шахнович М. И. Первобытная мифология и философия. – Л.: Наука, 16.
1971. – 239 с.
Шмелев А. Д. Русская языковая модель мира: Материалы к словарю. – М.: 17.
Языки славянской культуры, 2002. – 224 с.
Джерела
БфСРя Большой фразеологический словарь русского языка. Значение.
Употребление. Культурологический комментарий / Отв. ред.
В. Н. Телия. – 2-е изд. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2006. – 784 с.
СфУМ Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В. М. Білоноженко
та ін. – К.: Наук. думка, 2003. – 1104 с.
фСУМ Фразеологічний словник української мови: В 2 кн. – К.: Наук. думка,
1993. – Кн. 1–2. – 980 с.
фТС Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-
український фразеологічний тлумачний словник. – Х.: Прапор, 1997. –
462 с.
СУя Словарь української мови: У 4-х томах / За ред. Б. Д. Грінченка. – К.:
Вид-во Академії наук УРСР, 1959. – Т. 4. – 563 с.
Tetyana LEBEDEVA
Mythological and Religious Sources of Phraseological Units with the Com-
ponent darkness
In the article, phraseological units with component symbol darkness are investigat-
ed in ethnolinguistic aspect. The data investigated shows the remoteness, universality
and cogency of this symbol for human consciousness. Four thematic groups of PU with
the component darkness have been selected and analysed, representing mythological
and religious conception darkness as source of life, death, embodiment of sinfulness,
ignorance, misunderstanding. It is found out, that symbol darkness as a component of
PU makes up culturally meaningful unit, interpreting such spheres of vital activity of
man, as: ontological (darkness is related to death); gnosiological (darkness as vague-
ness, uncertainty); religious (darkness is Divine punishment, personifies dark, devil
forces, sin, disbelief ).
|