Фраземіка Соломонових «Приповідок»
In the article the author analyzes the phraseological units from Solomon`s proverbs, focusing most attention on ones with somatic components. For the source edition the translation of the Bible by I. Khomenko has been chosen (the «Roman Bible»). The semantic and grammatical aspect, objectification...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Лексикографічний бюлетень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73218 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фраземіка Соломонових «Приповідок» / О. Пілько // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 110-113. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73218 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-732182015-01-07T03:01:47Z Фраземіка Соломонових «Приповідок» Пілько, О. Матеріали міжнародної наукової конференції In the article the author analyzes the phraseological units from Solomon`s proverbs, focusing most attention on ones with somatic components. For the source edition the translation of the Bible by I. Khomenko has been chosen (the «Roman Bible»). The semantic and grammatical aspect, objectification of reality through the phraseological map of the world, nomination of procedurality, and perception / non-perception of experience of human life has under you special consideration. The somatic code of culture corresponds with archetypical imagination of man. The anthropocentrism of phraseology is seen as a set of constants defining the microcosm, the nominational processes having as their important component the so called «somatisms», because human evaluation has always been done with references to the parts of human body. The author asserts that the phraseological unit with somatism «mouth» is the most widely used one in Solomon’s proverbs. 2011 Article Фраземіка Соломонових «Приповідок» / О. Пілько // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 110-113. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73218 8.161.2’373.7 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції |
| spellingShingle |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції Пілько, О. Фраземіка Соломонових «Приповідок» Лексикографічний бюлетень |
| description |
In the article the author analyzes the phraseological units from Solomon`s proverbs,
focusing most attention on ones with somatic components. For the source edition the
translation of the Bible by I. Khomenko has been chosen (the «Roman Bible»). The semantic and grammatical aspect, objectification of reality through the phraseological
map of the world, nomination of procedurality, and perception / non-perception of
experience of human life has under you special consideration.
The somatic code of culture corresponds with archetypical imagination of man.
The anthropocentrism of phraseology is seen as a set of constants defining the microcosm,
the nominational processes having as their important component the so called
«somatisms», because human evaluation has always been done with references to the
parts of human body.
The author asserts that the phraseological unit with somatism «mouth» is the
most widely used one in Solomon’s proverbs. |
| format |
Article |
| author |
Пілько, О. |
| author_facet |
Пілько, О. |
| author_sort |
Пілько, О. |
| title |
Фраземіка Соломонових «Приповідок» |
| title_short |
Фраземіка Соломонових «Приповідок» |
| title_full |
Фраземіка Соломонових «Приповідок» |
| title_fullStr |
Фраземіка Соломонових «Приповідок» |
| title_full_unstemmed |
Фраземіка Соломонових «Приповідок» |
| title_sort |
фраземіка соломонових «приповідок» |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Матеріали міжнародної наукової конференції |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73218 |
| citation_txt |
Фраземіка Соломонових «Приповідок» / О. Пілько // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 110-113. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT pílʹkoo frazemíkasolomonovihpripovídok |
| first_indexed |
2025-07-05T21:54:09Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:54:09Z |
| _version_ |
1836845576647344128 |
| fulltext |
110
Пілько О.
Орест Пілько
Фраземіка Соломонових «Приповідок»
В основі образності народних фразеологізмів лежать спостереження над
природою, тваринами, а найбільше – над життям і поведінкою людини. Тра-
диційним для українського етносу є образно-метафоричне відображення в
мові і культурі зв’язку людського тіла з осмисленням себе в цьому світі, а
звідси й розуміння законів побудови довкілля і всесвіту загалом. Назви час-
тин людського тіла є найдавнішими, тому вони завжди вживаються в актив-
ному мовленні й мають особливий статус завдяки архаїчності. Особливої
ваги дослідники надають соматизмам у складі фразеологічних одиниць. Саме
фразеологізми із семантичними компонентами вносять образно-емоційну
оцінку називаного, емоційно-експресивну інтенсифікацію цієї оцінки [1: 8].
Соматичний код культури співвідноситься з архетипними уявленнями лю-
дини, що, на думку О. Селіванової, є «способом засвоєння світу людиною –
герменевтичним колом від самого себе до себе й екстраполяцією цього кола
на довкілля» [2: 83]. Антропоцентризм фразеології – це спрямованість стійких
одиниць на позначення світу людини. При цьому важлива роль у номінаційних
процесах предметного світу належить соматизмам, оскільки свою оцінку лю-
дина завжди співвідносила з частинами власного тіла [3: 102–103].
Мета статті – проаналізувати особливості фразем із компонентами-
соматизмами в конфесійному тексті – «Приповідках» т.зв. Римської Біблії.
Вибір саме Римської Біблії мотивуємо бажанням дещо змінити стереотип
звертатися частіше до перекладів Святого Письма П. Куліша (1903 р.) та
І. Огієнка (1962 р.), ніж до Хоменкового, над яким, поряд з І. Хоменком, пра-
цювали І. Костецький, В. Барка та М. Орест-Зеров.
У тексті, авторство якого насоретська редакція приписує цареві Соломо-
ну, ми виявили фразеологічні одиниці з соматизмами нога, кров, око, рука (з
партонімами долоня, пальці), вухо, серце, язик, уста.
Зупинимося детальніше на групах фразем із вищеназваними соматичними
компонентами. Так, соматизм нога творить фраземи тільки з дієслівною се-
мантикою: звернути ногу зі стежки (1.5), ноги біжать до злого (1.16), до зла
(6.18), зберегти ногу від пастки (3.26), вирівняти стежку для ноги (4.26), під-
ставити ногу (4.16), та ін., а натомість соматизм кров входить до складу імен-
никових: кров невинна (1.11), власна кров (1.18); прикметникової – розумний
УДК 8.161.2’373.7
111
Фраземіка Соломонових «Приповідок»
той, у кого кров холодна (17.27); дієслівних – кров проливати (6.17), пролити
(1.16) та прислівникової (побиття) до крови (20.30) фразеологізмів.
Фраземи із соматизмом око об’єктивують поняття, пов’язані з зором: очі
бачили (25.7), очі пильнують (23.26); сприйняттям довколишнього світу: в очах
(чиїх) (1.17), не зникати з-перед очей (3.21), не відходити з-перед очей (4.21),
відкрити очі (20.13), закривати очі (на що) (28.27); особою: горді очі (6.17),
око, що глузує з батька (30.17); інтенсивністю вияву дії: як очей зіницю (7.2).
Одиниці з компонентом рука в основному номінують різні аспекти про-
цесуальності: простягати руку (1.24), рука здоліє зробити (3.27), згорнути
руки (24.33), руки надбали (31.31), руки уникають роботи (21.25), попастися
в руки (6.3), звільнитись з рук (6.5). Фраземи в руках (17.16), власними руками
(31.13) мають адвербіальну семантику (Навіщо гроші в руках дурня? Радо
працює власними руками).
Іменникові фразеологізми представлені одиницями вчинок рук (12.14),
рука трудящих, лінива рука (12.24). Партонім пальці входить до складу фра-
земи, яка номінує процес запам’ятання чого-небудь: собі до пальців їх (запо-
віді) прив’яжи (7.3). Партонім долоня творить фразеологізм на позначення
безкорисливої допомоги: Вона для вбогого розтуляє долоню, / нужденному
подає руку (31.20).
Переважна більшість фразем із компонентом вухо номінує процес сприй-
няття / несприйняття життєвого досвіду інших: вухом уважаючи на мудрість
(2.2), нахили вухо до моїх глаголів (4.20), прихили ухо твоє до розуму мого
(5.1), до наставників моїх не похиляв я вуха (5.13), хто відхиляє вухо, щоб не
слухати закону, / того й молитва осоружна (28.9). Фразеологізм вухо, що чує
(20.12), уважне вухо (25.12) об’єктивують людину.
Соматизм серце входить до складу фразеологічних одиниць різної семан-
тики. Це і субстантивні нестале серце (14.14), лагідне серце (14.30), зле сер-
це (26.23), і ад’єктивні жінка […] хитра серцем (7.10), лукаві серцем (11.20),
і адвербіальні всім серцем (3.5), в серці (16.1). Найбільше дієслівних фразео-
логізмів, які об’єктивують різні аспекти процесуальності запам’ятання, – сер-
це береже (3.1), написати на таблиці серця (3.3, 7.3), сховати в осерді серця
(4.21); наміри – схиляти серце (2.10), серце кує задуми (6.18), серце хилиться
(7.25); міркування – серце обдумує (15.28), серце обмірковує (16.9); симпа-
тії – прихилити серце (23.12); переживання, турботи – взяти до серця (24.32)
тощо. У тексті зафіксовано також фразему-евфемізм на називання Бога: Той,
хто серця важить (24.12).
Найбільшою фразеотворчістю відзначаються соматизми уста, язик. Зво-
роти із цими компонентами експлікують поняття, пов’язані з мовленням,
112
Пілько О.
спілкуванням, словом. Наприклад: не відхиляйсь від слів моїх уст (4.5), з
уст моїх вийдуть слова правдиві (8.6), уста нещирі я ненавиджу (8.13), язик
брехливий (6.17). Кількісно переважають фраземи з негативною конотацією,
хоча наявні й позитивно забарвлені одиниці: язик праведника (10.20), язик
мудрих (12, 18).
Фразеологізми із партонімами язик, уста здебільшого позначають мов-
леннєву діяльність, що є однією з найважливіших ознак концепту «люди-
на». На думку О. Селіванової, когнітивне моделювання цієї ознаки «перед-
бачає встановлення якісних, кількісних характеристик мовних дій, їхніх ін-
теракціональних типів, модальних та аксіологічних показників, різновидів
об’єктного спрямування дії тощо, а також мовної репрезентації цієї концеп-
тосфери» [2: 125].
На позначення процесу говоріння маємо такі одиниці: уста виповідають
(8.7), уста кажуть (23.16), відкрити уста (31.8, 31.9), відкривати уста
(31.26), плід уст (13.2), відповідь язика (16.1).
Значно більше фразеологізмів на позначення мовців та абстрактних по-
нять: язик брехливий (6.17), уста нещирі (8.13), уста правдиві (10.18), роз-
бещений язик (2.12), уста розумні (14.7).
Отже, проаналізовані фраземи з компонентами-соматизмами об’єктивують
реалії дійсності через фразеологічну картину світу, номінуючи процесуаль-
ність, сприйняття – несприйняття людиною життєвого досвіду інших.
Література
Демський М. Т. Українські фраземи й особливості їх творення. – Львів–Краків–1.
Париж, 1994. – 62 с.
Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокуль-2.
турний аспекти): Монографія. – К. – Черкаси, 2004. – 276 с.
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К., 1973. –280 с.3.
Джерела
Святе Письмо Старого і Нового Завіту: повний переклад здійснений за оригі-
нальними єврейськими, арамійськими та грецькими текстами. – Рим, 1988.
Orest PILKO
Phrasemicon of Solomon’s Proverbs
In the article the author analyzes the phraseological units from Solomon`s proverbs,
focusing most attention on ones with somatic components. For the source edition the
translation of the Bible by I. Khomenko has been chosen (the «Roman Bible»). The
113
Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках
semantic and grammatical aspect, objectification of reality through the phraseological
map of the world, nomination of procedurality, and perception / non-perception of
experience of human life has under you special consideration.
The somatic code of culture corresponds with archetypical imagination of man.
The anthropocentrism of phraseology is seen as a set of constants defining the micro-
cosm, the nominational processes having as their important component the so called
«somatisms», because human evaluation has always been done with references to the
parts of human body.
The author asserts that the phraseological unit with somatism «mouth» is the
most widely used one in Solomon’s proverbs.
Марина Серебряк
Репрезентація екстралінгвальної інформації в
ареальних фразеологічних словниках
Одним із найважливіших питань сучасної діалектної фразеографії є ви-
значення обсягу й основних завдань словникової статті. З одного боку, за-
лучення додаткової інформації до словника дозволяє розширити поняттєвий
зміст фраземи, розкрити її конотацію, стилістичну маркованість, образну
підоснову, особливості ситуативно-мовленнєвого використання тощо. Усві-
домлення цього ще в ІІ пол. ХІХ ст. сприяло створенню фундаментальних
праць В. Даля, Б. Грінченка, І. Франка. З іншого боку, розширення словни-
кової статті, за словами Н. Шведової, створює глибоке протиріччя між її ши-
роким колом завдань та жанровими обмеженнями [7: 7], такими як стислість
та економність [2: 52]. Відтак постає потреба в компромісному вирішенні
проблеми залучення додаткової інформації та «економних» способів її лек-
сикографічного представлення.
Цінні практичні внески в розвиток фразеографії зробили В. Мокієнко,
Р. Яранцев, В. Ужченко, Д. Ужченко, В. Чабаненко, Г. Аркушин та ін. Визнач-
ними в теоретичному плані є дослідження Б. Ларіна, О. Бабкіна, А. Бушуя,
М. Умарходжаєва, Л. Скрипник, В. Мокієнка, В. Білоноженко, В. Жайворонка
УДК 811.161.2’374.282
|