Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках

The article brings up a top question of the incorporation of additional extralingual information into a dictionary entry. An analysis of some contemporary areal phraseological dictionaries was made in order to identify the main methods of representating extralingual information. The comparison of...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
1. Verfasser: Серебряк, М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2011
Schriftenreihe:Лексикографічний бюлетень
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73220
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках / М. Серебряк // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 113-120. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-73220
record_format dspace
spelling irk-123456789-732202015-01-07T03:01:53Z Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках Серебряк, М. Матеріали міжнародної наукової конференції The article brings up a top question of the incorporation of additional extralingual information into a dictionary entry. An analysis of some contemporary areal phraseological dictionaries was made in order to identify the main methods of representating extralingual information. The comparison of different types of this information presented in the dictionaries and developed by modern linguistic science allows us to approve the fact that not all of them are elaborated by phraseography. The author educes the main methods of representing extralingual information in interrelation with its typology. The basic criteria by which lexicographers may include extralingual information in an areal phraseological dictionary are also determined. The author considers it necessary to conduct further researchers directed to studying and developing the methodology of representing additional information in a dictionary entry. 2011 Article Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках / М. Серебряк // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 113-120. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73220 811.161.2’374.282 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Матеріали міжнародної наукової конференції
Матеріали міжнародної наукової конференції
spellingShingle Матеріали міжнародної наукової конференції
Матеріали міжнародної наукової конференції
Серебряк, М.
Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках
Лексикографічний бюлетень
description The article brings up a top question of the incorporation of additional extralingual information into a dictionary entry. An analysis of some contemporary areal phraseological dictionaries was made in order to identify the main methods of representating extralingual information. The comparison of different types of this information presented in the dictionaries and developed by modern linguistic science allows us to approve the fact that not all of them are elaborated by phraseography. The author educes the main methods of representing extralingual information in interrelation with its typology. The basic criteria by which lexicographers may include extralingual information in an areal phraseological dictionary are also determined. The author considers it necessary to conduct further researchers directed to studying and developing the methodology of representing additional information in a dictionary entry.
format Article
author Серебряк, М.
author_facet Серебряк, М.
author_sort Серебряк, М.
title Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках
title_short Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках
title_full Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках
title_fullStr Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках
title_full_unstemmed Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках
title_sort репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2011
topic_facet Матеріали міжнародної наукової конференції
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73220
citation_txt Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках / М. Серебряк // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 113-120. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Лексикографічний бюлетень
work_keys_str_mv AT serebrâkm reprezentacíâekstralíngvalʹnoíínformacíívarealʹnihfrazeologíčnihslovnikah
first_indexed 2025-07-05T21:54:14Z
last_indexed 2025-07-05T21:54:14Z
_version_ 1836845582967111680
fulltext 113 Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках semantic and grammatical aspect, objectification of reality through the phraseological map of the world, nomination of procedurality, and perception / non-perception of experience of human life has under you special consideration. The somatic code of culture corresponds with archetypical imagination of man. The anthropocentrism of phraseology is seen as a set of constants defining the micro- cosm, the nominational processes having as their important component the so called «somatisms», because human evaluation has always been done with references to the parts of human body. The author asserts that the phraseological unit with somatism «mouth» is the most widely used one in Solomon’s proverbs. Марина Серебряк Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках Одним із найважливіших питань сучасної діалектної фразеографії є ви- значення обсягу й основних завдань словникової статті. З одного боку, за- лучення додаткової інформації до словника дозволяє розширити поняттєвий зміст фраземи, розкрити її конотацію, стилістичну маркованість, образну підоснову, особливості ситуативно-мовленнєвого використання тощо. Усві- домлення цього ще в ІІ пол. ХІХ ст. сприяло створенню фундаментальних праць В. Даля, Б. Грінченка, І. Франка. З іншого боку, розширення словни- кової статті, за словами Н. Шведової, створює глибоке протиріччя між її ши- роким колом завдань та жанровими обмеженнями [7: 7], такими як стислість та економність [2: 52]. Відтак постає потреба в компромісному вирішенні проблеми залучення додаткової інформації та «економних» способів її лек- сикографічного представлення. Цінні практичні внески в розвиток фразеографії зробили В. Мокієнко, Р. Яранцев, В. Ужченко, Д. Ужченко, В. Чабаненко, Г. Аркушин та ін. Визнач- ними в теоретичному плані є дослідження Б. Ларіна, О. Бабкіна, А. Бушуя, М. Умарходжаєва, Л. Скрипник, В. Мокієнка, В. Білоноженко, В. Жайворонка УДК 811.161.2’374.282 114 Серебряк М. та ін. Аналіз наукової літератури засвідчує, що обсяг і завдання словникової статті визначені передусім типом словника. Цільова аудиторія діалектних видань – це переважно філологи, відтак приєднуємося до думки В. Ужченка та Д. Ужченка щодо наукового, диференційного характеру цих робіт [УВД 2005: 2]. Така позиція зумовлює вироблення специфічної методики опрацю- вання ареальних фразеологічних одиниць (АФО). Розширення обсягу глоси дозволить залучати до словника інформацію не тільки про значення фразе- ми, але й про типологію її оточення та ситуативного використання, тобто суто наукову інформацію, яка майже не була предметом лінгвістичних до- сліджень. У статті пропонуємо аналіз сучасних ареальних фразеологічних словників (АФС) з метою окреслення основних способів репрезентації в них екстралінгвальної інформації. Під екстралінгвальною інформацією (ЕІ) розуміють «організовану та ско- ординовану у свідомості людини сукупність знань й уявлень про довкілля, дійсність, її явища, ознаки та факти, яка не може бути розглянута як части- на граматики чи словника мови» [3: 149]; це «той «пучок» уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, який супроводжує слово» [5: 43], у цьому ви- падку – фразему. Зіставлення типів ЕІ в науковій літературі й представлених в АФС засвідчує необхідність систематизації останніх. Найприйнятнішою вважаємо класифікацію О. Селіванової, яка виділяє смислову (денотативну), фонову, хронологічну, соціолокальну, емоційно-експресивну (конотативну) та диференційну ЕІ [3: 149–150]. Аналіз словників дав можливість виявити основні способи репрезентації ЕІ в залежності від її типології. історико-етимологічна довідка покликана експлікувати концептуальні дані, які мають доповнювати зміст дефініції в аспекті розкриття смислової й образної основи АФО. Цей спосіб використано упорядниками [УВД 2005], [УД 2009], зрідка додаткова інформація подана у формі авторського комен- таря [Арк 2003] або розширеної дефініції [Чаб 2001]. Історико-етимологічна довідка репрезентує переважно перші три типи інформації. Смислова ЕІ, яка відображає знання про дійсність і внутрішній рефлек- сивний досвід людини, співвідноситься з денотатом – «предметами та яви- щами реальної дійсності, на які вказує фразема» [3: 13]. За визначенням В. Архангельського, О. Куніна, денотатом ФО є ситуація, тому ефективним є розкриття «сценарію» фразеотворення: вловити голоблю «заґавитися». * «Коли чоловік їхав по ярмарку волами (кіньми), то кричав: «Стережись!» Люди давали дорогу, але часто хтось натикався на голоблю. Найчастіше це й був той, хто зазівався [УВД 2005: 31]. Уважаємо, що використання цього методу є особливо необхідним, якщо компоненти АФО повністю втратили 115 Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках своє лексичне значення. Наступним способом є виявлення образної підосно- ви на ґрунті різноманітних фактів дійсності. Це може бути опис властивос- тей об’єктів, предметів, явищ, елементів побуту: коли Артем руку опусте, місц. «ніколи». * В основі виразу – вигляд пам’ятника Артему з піднятою рукою [УВД 2005: 26]; наведення знакових для розуміння фраземи відомос- тей та фактів: на три губернії «дуже голосно (кричати, чути, розмовляти)». * Три губернії, за словами інформаторів, співвідноситься з трьома областями – Ростовською, Луганською й Донецькою, на межі яких розташоване селище [УВД 2005: 103]. Доцільно зауважити на засіб фразеотворення (метафора, метонімія) та його підґрунтя: біла каска, гірн. «начальник дільниці в шахті». * На основі синекдохічного перенесення: начальник дільниці носить білу каску [УД 2009: 105]. За умови імпліцитного вираження компаративного зв’язку необхідно відтворити першооснову порівняння: гриби збирати, ірон. «іти спотикаючись, напиватися, бути дуже п’яним». * На основі метафори: коли збирають гриби, то нахиляються (ніби п’яний падає) [УУ 2005: 100]. Фонова ЕІ, яка містить знання про національну самобутність, матеріальну й духовну культуру етносу, є найцікавішою для дослідників етнофразеології. Основним способом репрезентації матеріалу є опис етнографічної підосно- ви або середовища, у якому виникла й функціонує фразема. Рекомендовано залучати знакові для АФО вірування, обрядові дії та ритуали, прикмети, за- бобони, уявлення тощо: ламати коровай, етн. «визначати, хто буде старшим у майбутній сім’ї». * В основі вислову весільного обряду: «Молоді, взявшись за коровай, повинні його переламати. У чиїх руках залишиться більша час- тина, той і буде «головувати» [УВД 2005: 175]. Ефективним є також розкрит- тя причини фразеотворення: після дощика в четвер на суху п’ятницю, жарт. «ніколи» [УВД 2005: 116] – вислів пояснюється вшануванням бога громів і блискавок Перуна саме в четвер [Жайв 2006: 445] – у цей день молились про послання дощу, а оскільки прохання часто залишалося марним, вислів став позначати щось нездійсненне. За відсутності докладних відомостей варто за- значати про зв’язок із народним дійством: каша зарита «про щось привабли- ве». * В основі виразу – давній обряд зустрічі весни, розквіту природи, моло- дих надій [УВД 2005: 149]. Свідченням етнокультурних особливостей є та- кож «адаптація» запозиченої фразеології й нарощення власне національного смислу: сидіти зайцем «перебуваючи в постійній тривозі, весь час відчувати страх» [УВД 2005: 134]. Порівняймо, їхати зайцем – вислів французького походження, який нерідко трактують як власне національний, а етимологію пов’язують з народним образом-еталоном полохливості. Відтак, важливим для фразеографічного опрацювання буде розкриття ненаукових, наївних, але 116 Серебряк М. стереотипних народних етимологій, асоціативних паралелей, що дасть мож- ливість виявити національні особливості сприймання поширених ФО. Хронологічна ЕІ, яка стосується знань про зв’язок мовних одиниць з істо- рією й розвитком суспільства, держави, у словниках, на жаль, майже відсутня. Головним способом її репрезентації пропонуємо опис історичних подій, відо- бражених у фразеології: добувсь як швед під Полтавою [Гр, IV: 489] – основою став факт блискавичної перемоги російських військ у 1709 р., який розвіяв міф про непереможність шведської армії Карла ХІІ та визначив подальший хід Північної війни. Рекомендуємо експліковувати латентні згадки фактів, пе- ріодів тощо: миколаївська дівка «стара дівка» (дівувала ще за царя Миколи) [Арк 2003: 89]; пояснювати номінативи, які відображають реалії певної епохи, народні стереотипні переосмислення: собача радість «ліверна ковбаса» [УВД 2005: 262] – іронічна назва найнижчих сортів ковбаси в СРСР. Потребують коментування АФО, підосновою яких стали стійкі народні звички, традиції: забивати козла «байдикувати, нічого не робити» [УВД 2005: 166] – ідеться про популярну в радянські часи гру в доміно «козел». Недостатньо представ- леною є інформація про інтелектуальні надбання, які покладено в основу фразеотворення. Ефективним є наведення контексту й роз’яснення умов ви- никнення фраземи: кіно і німці «веселе, незвичайне, дивне, парадоксальне, чудне». * «Найчастіше в післявоєнних фільмах німці показані якимись дур- нуватими й безтолковими, що викликало сміх у людей» [УВД 2005: 156]. система покликань відображає переважно інформацію про конотативні й стилістичні особливості фразеології, яку частково розкрито в дефініції. Її ви- користовують також для відомостей про джерела фразеології та словників. Конотативні особливості передаються в складі дефініції та спеціальни- ми ремарками. Емотивно-оцінний компонент фразеологічного значення та спосіб його репрезентації в словнику найґрунтовніше висвітлені класифіка- цію емосем А. Арсентьєвої, доповнену Р. Аюповою, які виділяють пестли- ве, схвальне, жартівливе, іронічне, несхвальне, зневажливе, застережливе, презирливе, принизливе, грубе, лайливе вживання ФО [1: 16]. В аналізованих словниках використано позначки жарт., ірон., знев. [УВД 2005], [УД 2009], згруб., несхв., схвальн. [УВД 2005], [УД 2009], лайл. [УВД 2005]; в [Чаб 2001] використано деякі з них у складі дефініції. Експресивність найчастіше пе- редається засобами слів-інтенсифікаторів, зрідка використовується ремарка експрес. Зважаючи на тенденцію уніфікації упорядкування словників, реко- мендуємо послуговуватися системою ремарок як найбільш вдалим способом репрезентації цього типу ЕІ. Винятками є вислови, у яких емотивні характе- ристики становлять семантичне ядро: держіть мене восім чоловік «вигук, що виражає іронічно-скептичне ставлення до чого-небудь» [Чаб 2001: 35]. 117 Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках Соціолокальна ЕІ вказує на особливості сфери побутування АФО, на від- бір і заборону вживання фразеологізмів тощо. Стилістичні особливості функціонування АФО передають позначками діалектне, місцеве (локально обмежене вживання), розмовне (усне побутове мовлення, яке характеризується стилістичною однорідністю), просторічне (усне побутове мовлення, яке характеризується грубуватістю й факульта- тивністю вживання), етнографічне (вислів з етнокультурною підосновою). Систематично їх використано лише в [УВД 2005], [УД 2009]. Для позначен- ня різних умов, обставин спілкування вживають ремарки: евфемістичне як спосіб приховування небажаних відомостей [УВД 2005], [УД 2009], позначка фамільярне демонструє розв’язане, безцеремонне ставлення співрозмовника [Чаб 2001], вульгарне – грубий, непристойний вислів [УД 2009]. Діахроніч- ну ЕІ репрезентовано ремаркою застаріле в [УВД 2005], [УД 2009]. Прина- лежність фразеології до професійного мовлення зафіксовано в [Чаб 2001], [УВД 2005]. Спеціальне опрацювання соціолокальної фразеології здійснено в [УД 2009], у якому використано посилання на мовлення армійців, бізнесме- нів, бухгалтерів, викладачів, гірників та ін., а також різних соціальних груп (інтелігенції, студентів тощо). Вислови зі зниженою експресивно-оцінною характеристикою марковані як жаргонні в [УВД 2005], [УД 2009]. Паспортизацію АФО зазначають усі упорядники з різницею щодо до- кладності фіксації населених пунктів [УД 2009], [УВД 2005], [Чаб 2001], [Арк 2003] або вказівкою на загальний ареал поширення [ЮІС 1993]. Не менш важливим є покликання на джерела фразеології [ВархІвч 1990], [Чаб 2001], [УД 2009], довідкової інформації [УВД 2005], [УД 2009], а осо- бливо на першоджерела використання фраземи – літературні твори, кіно, мистецтво, авторські новотвори, інформація про які фактично відсутня: ко- зирна баба, фам. «бідова, жвава, завзята дівчина чи жінка». Пор. заголовок оповідання Г. Квітки-Основ’яненка «Козир-дівка» [УДВ 2005: 28]. тлумачення компонентів афо є однією зі складових елементів роз- криття смислової основи. Уважаємо за потрібне розмежовувати історико- етимологічну довідку, яка надає інформацію про фразему як цілісну одиницю мови, від характеристики лексем-компонентів як факультативних або допо- міжних відомостей. Майже всі упорядники АФС вважають за необхідне пояс- нювати значення незрозумілих слів. Деякою мірою функції тлумачення лексем і типів ЕІ співвідносяться, тому аналіз перших здійснено за аналогією. Тлумачення прямого чи переносного значення компонента допомагає розкрити внутрішню форму вислову: робити биду «гнати самогон» [Арк 2003: 77] – бида перен. «самогон» [Арк 2000, І: 18]. Важливим також є 118 Серебряк М. розуміння «місцевої» семантики слів: з Алмазної втекти «бути божевільним, дурнуватим, пришелепуватим». Алмазна – місто, де раніше була психлікарня [УВД 2005: 24]. Фонову ЕІ репрезентовано в етнокультурних символах та кон- цептах, які вимагають прочитання образного «підтексту». Стійкі стереотипні уявлення, асоціації найчастіше притаманні етнонімам, представникам флори й фауни, соматизмам тощо: розігрівати язик, несхвальн. «судачити, займатися пустопорожніми розмовами» [УВД 2005: 344] – ототожнення язика з мовлен- ням, надмірним говорінням [Жайв 2006: 660]. Компонент із хронологічним підтекстом може передавати важливі дані про знакові факти, персоналії, ре- алії історичного періоду, відображені в АФО: як Мамай походив (пройшовся, пробіг) «не прибрано або зруйновано, понівечено» [УВД 2005: 198] – Мамай (XIV ст.) був намісником Криму й Північного Причорномор’я, керував армією. Також це може бути розшифрування лексем у діахронії (історизми, застарілі слова): гони гнати «обманювати, брехати». * Гони – українська старовинна міра довжини, власне, ріллі, ниви, що приходиться в один бік без повороту плуга. Первісно, очевидно, «не мати впину у вигадках» [УВД 2005: 91]. Роз- криття семантики потребують лексеми розмовного характеру, діалектизми: ба- ланду їсти «перебувати у в’язниці, бути засудженим». Баланда, розм. – дуже рідка пісна юшка [УВД 2005: 31]. Нерідко важливим у розумінні смислу фра- земи стає семантика слів із професійного мовлення, жаргону: ходити на балон, гірн., жарг. «випивати, відзначаючи якусь подію». Од звичаю шахтарів деінде пригощати перед відпусткою. Балон, жарг. – трилітрова банка [УВД 2005: 32]. Емоційно-оцінне забарвлення фразеологізмів може певним чином ґрунтува- тися на яскравих образах-компонентах: Альоша зі Сватового «дурень». * Ім’я Альоша звичайно пейоративно забарвлене і виступає символом дурнуватої, недалекої або принаймні дивної людини [УВД 2005: 25]. Підсумовуючи роль тлумачення компонентів АФО, відзначимо, що в переважній більшості цього недостатньо для повного розкриття образної чи смислової основи АФО, а від- так вислови потребують додаткових пояснень. авторський коментар переважно репрезентує диференційний тип інформа- ції, який опосередковує зв’язок між екстралінгвальною й лінгвістичною сфера- ми. Надзвичайно важливими є вказівки на особу суб’єкта (переважно про кого) [Арк 2003], уточнювальні обставини, деталі (відбувалось за яких обставин, до якого року, де) [Арк 2003], умови вживання (у розмові з ким) [УВД 2005]. графічні символи у фразеографії майже не використовують, однак перспективність розвитку цього способу репрезентації матеріалу засвідчив словник [Лекс 2009], у якому класифіковано матеріал на власне фразеоло- гізми та паремії завдяки різниці в ромбових знаках. Пейоративно забарвлені 119 Репрезентація екстралінгвальної інформації в ареальних фразеологічних словниках вислови (лайки, прокльони) позначено символом запаленої вибухівки, який повідомляє користувачеві про особливу увагу до подібних одиниць. Уважа- ємо доцільним використання в АФС графічних символів, розроблення яких можна здійснювати на лексикографічній базі або з мережі Інтернет. Таким чином, словникова стаття є складною лексикографічною одиницею, яка формується в результаті численних досліджень укладача щодо виникнен- ня й функціонування фразеологізму в лінгвістичному й екстралінгвальному середовищах. Проведений аналіз дав можливість виявити основні ознаки, за якими рекомендуємо опрацьовувати різні типи ЕІ. Додатковий матеріал словника має виявляти мотиваційну ознаку фразеотворення, ілюструвати образну картину висловів, характеризувати їхні конотативні, стилістичні особливості, розкривати смисловий та функціональний аспекти. При цьому головним принципом стає визначення способів репрезентації кожного типу інформації та їх системне, послідовне впровадження в АФС. Опрацьований таким чином матеріал забезпечить високоякісний науковий рівень ареаль- них словників та формуватиме ґрунтовну базу для мовознавчих студій. Вва- жаємо, що теоретичне розроблення методики опрацювання й репрезентації додаткової інформації словникової статті є актуальним напрямком сучасної фразеографії й потребує подальших досліджень. Література Аюпова Р. А. Проблемы лексикографического описания фразеологических 1. единиц (на материале английского, русского и татарского языков): автореф. диссертации на соискание научной степени доктора филол. наук: спец. 10.02.20. «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание». – Казань, 2009. – 44 с. Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та лексикографічна розробка 2. українських фразеологізмів. – К.: Наук. думка, 1989. – 156 с. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К., 3. 2010. – 844 с. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К.: Наук. думка, 1973. – 280 с.4. Степанов Ю. С. Константы: словарь русской культуры. – М.: Академический 5. Проект, 2004. – 992 с. Ужченко В. Д. Східноукраїнська фразеологія: монографія. – Луганськ: Альма-6. матер, 2003. – 362 с. Шведова Н. Ю. Парадоксы словарной статьи // Национальная специфика 7. языка и ее отражение в нормативном словаре: сб. статей / Отв. ред. Ю. Н. Караулов. – М.: Наука, 1988. – С. 6–11. 120 Серебряк М. Джерела Арк 2000 Аркушин Г. Словник захiднополicьких говірок: в 2 т. – Луцьк: Вежа, 2000. – Т. 1. – 354 с. Арк 2003 Аркушин Г. Сказав, як два зв’язав: народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. – Люблін; Луцьк, 2003. – С. 76–133. ВархІвч 1990 Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини. – Пряшів: Словацьке пед. вид-во, 1990. – 160 с. Гр, IV Словарь українскої мови: в 4 т. / [упоряд. з дод. власн. матеріалу Б. Грінченко]. – Надрук. з вид. 1907–1909 рр. фотомех. способом. – К.: Вид-во АН УРСР, 1958–1959. – Т. ІV. – 564 с. жайв 2006 Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: словник-довід- ник. – К.: Довіра, 2006. – 703 с. Лекс 2009 Хобзей Н., Сімович О., Ямстремська Т., Дидик-Меуш Г. Лексикон львівський: поважно і на жарт. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. – 672 с. УВД 2005 Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник східнослобо- жанських і степових говірок Донбасу. – Луганськ: Альма матер, 2005. − 335 с. УД 2009 Ужченко Д. В. Словник жаргонних фразеологізмів Східної Слобожан- щини: матеріали. – Луганськ: СПД Рєзніков В. С., 2009. – 248 с. Чаб 2001 Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя: «Старт і К», 2001. – 201 с. юІС 1993 Юрченко О. С., Івченко А. О. Словник стійких народних порівнянь. – Х.: Основа, 1993. – 176 с. Marina SEREBRIAK Representation of Extralingual Information in the Areal Phraseological Dic- tionaries The article brings up a top question of the incorporation of additional extralingual information into a dictionary entry. An analysis of some contemporary areal phraseo- logical dictionaries was made in order to identify the main methods of representating extralingual information. The comparison of different types of this information pre- sented in the dictionaries and developed by modern linguistic science allows us to ap- prove the fact that not all of them are elaborated by phraseography. The author educes the main methods of representing extralingual information in interrelation with its typology. The basic criteria by which lexicographers may include extralingual informa- tion in an areal phraseological dictionary are also determined. The author considers it necessary to conduct further researchers directed to studying and developing the methodology of representing additional information in a dictionary entry.