Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми
The article deals with semantic structure of lexemes buda and khoromy, fixed in the historical, etymologic and dialectal dictionaries of the Ukrainian; the dynamics of semantic structure of the analyzed words in the Ukrainian language is highlighted, most attention has been paid to changing their...
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73221 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми / С. Солодка // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 121-127. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-73221 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-732212015-01-07T03:01:53Z Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми Солодка, С. Матеріали міжнародної наукової конференції The article deals with semantic structure of lexemes buda and khoromy, fixed in the historical, etymologic and dialectal dictionaries of the Ukrainian; the dynamics of semantic structure of the analyzed words in the Ukrainian language is highlighted, most attention has been paid to changing their semantics from the first fixing by writing sights to our time; taking into account etymology of lexemes buda and khoromy, and certainly their primary meaning; factors causing semantic structure development have been found out. It has been stated, that the analyzed lexemes have complex semantic structure, development of which deals with the internal form of these words, their primitive meaning, expansion of meaning, stratification of the newest senses. 2011 Article Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми / С. Солодка // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 121-127. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73221 811.161.2’373 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції |
spellingShingle |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції Солодка, С. Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми Лексикографічний бюлетень |
description |
The article deals with semantic structure of lexemes buda and khoromy, fixed in the
historical, etymologic and dialectal dictionaries of the Ukrainian; the dynamics of semantic
structure of the analyzed words in the Ukrainian language is highlighted, most
attention has been paid to changing their semantics from the first fixing by writing
sights to our time; taking into account etymology of lexemes buda and khoromy, and
certainly their primary meaning; factors causing semantic structure development have
been found out. It has been stated, that the analyzed lexemes have complex semantic
structure, development of which deals with the internal form of these words, their
primitive meaning, expansion of meaning, stratification of the newest senses. |
format |
Article |
author |
Солодка, С. |
author_facet |
Солодка, С. |
author_sort |
Солодка, С. |
title |
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми |
title_short |
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми |
title_full |
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми |
title_fullStr |
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми |
title_full_unstemmed |
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми |
title_sort |
динаміка семантичної структури лексем буда, хороми |
publisher |
Інститут української мови НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Матеріали міжнародної наукової конференції |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73221 |
citation_txt |
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми / С. Солодка // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 121-127. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
series |
Лексикографічний бюлетень |
work_keys_str_mv |
AT solodkas dinamíkasemantičnoístrukturileksembudahoromi |
first_indexed |
2025-07-05T21:54:17Z |
last_indexed |
2025-07-05T21:54:17Z |
_version_ |
1836845585639931904 |
fulltext |
121
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми
Сніжана Солодка
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми
У сучасній лінгвістичній науці помітне домінування антропоцентричного
підходу, який передбачає вивчення мови не як самостійної, незалежної від
людини системи, а як своєрідного антропологічного феномена.
Цей підхід до вивчення слова, яке віддзеркалює бачення людиною світу,
його фрагмента, окреслив лінгвокультурологічний аспект дослідження но-
мінативної одиниці. В українському термінознавстві антропоцентризм зна-
ходить свій вияв в аналізі впливу людського чинника на процес становлення
галузевих терміносистем у різні історичні періоди.
Науковий опис словникового складу української мови на різних етапах його
розвитку – одне із завдань історичної лексикології. Окремі групи будівельної
лексики описано в працях М. Худаша, І Керницького, І. Чепіги, у спеціальних до-
слідженнях В. Білецького, К. Глуховцевої, А. Зеленька, О. Євтушка, М. та О. Ни-
кончуків, Л. Дорошенко, Л. Тищенко та ін. В академічному виданні «Історія
української мови: лексика і фразеологія» схарактеризовано формування лекси-
ки на позначення будівництва, житла та інших споруд у різні періоди розвитку
української мови [ІУМ]. Лексику сільського будівництва й житла, зафіксовану в
пам’ятках різних періодів, відбито у словниках. Але на сучасному етапі розви-
тку вітчизняного мовознавства будівельна лексика вивчена недостатньо. Питан-
ня динаміки семантичної структури окремих лексем є одним з малодосліджених
в українській лексикології, чим зумовлена актуальність нашої роботи.
Увага до семантичної структури слова з боку українських та зарубіжних
лінгвістів розпочалася із середини ХХ століття. Розроблені різноманітні прин-
ципи аналізу семантичної структури, які пов’язують її з морфологічною бу-
довою слова, синтаксичним уживанням його або ж стосуються семантичного
аналізу всієї лексико-семантичної групи, до якої належить слово. Одні семасі-
ологи беруть за основу методику аналітичного аналізу, виводячи семантичні
компоненти репрезентантів на основі порівняння лексичних одиниць, інші ви-
користовують методику синтетичного аналізу, виходячи з апріорно встановлю-
ваних семантичних категорій, зв’язок яких і визначає семантичну структуру
слова. Проте прийоми вивчення семантики мають спільну особливість: семан-
тична структура слова – це елемент лексичної системи мови, а не мовлення, не
потенційних можливостей, а конкретної реалізації [7: 212].
УДК 811.161.2’373
122
Солодка С.
Мета статті полягає в тому, щоб простежити динаміку семантичної струк-
тури лексем буда і хороми в українській мові.
Відповідно до мети формулюємо такі завдання: розглянути семантичну
структуру лексем буда і хороми; враховуючи етимологію цих номенів, ви-
значити їх первинне значення; простежити динаміку семантичної структури
аналізованих слів, звернувши увагу на зміни їхньої семантики від давніх ча-
сів і до сучасного стану.
Предметом дослідження є динаміка семантичної структури лексем буда
і хороми, які зафіксовані в історичних, етимологічних та діалектних словни-
ках української мови.
Аналіз словників показав, що обидві лексеми, є полісемічними одиниця-
ми, значення яких уявляємо як розгалужену семантичну структуру, елементи
якої пов’язані між собою.
Праслов’янська за походженням лексема хоромы (хоромъ, хоромина, хорома)
була загальною назвою світської дерев’яної споруди [ІУМ: 129], у давньорусь-
кий період позначала ‘дім, будівлю’; ‘кімнату, горницю’[МСДЯ, ІІІ: 1396–1397];
‘щільний комплекс житлових і господарських будівель’. У пам’ятках староукра-
їнської мови, за даними картотек, слово хороми вперше зафіксовано під 1531 р.
у значеннях ‘будівля’, ‘надвірні споруди’, а загалом у ХVІ–ХVІІІ ст. ця лексема
вживалася на позначення житлового будинку. Лексема хоромина використовува-
лася також на означення нежитлової будівлі, зокрема комори [УІДЛ: 22]. Пара
слів храмъ-хоромъ визначалася своєю семантичною диференціацією: неповно-
голоса старослов’янська форма храмъ уживалася в значенні ‘церква’, повно-
голоса старожитньоруська форма хоромъ – у значенні ‘будинок’. Остання була
зазвичай поширена у вигляді хоромы, хоромина [1: 32]. Слова хоромъ, хороми-
на вживаються на позначення житлового будинку. Лаврентій Зизаній і Памво
Беринда церковнослов’янські слова храмъ, хоромина пояснюють українськими
відповідниками домъ, домокъ, причому Памво Беринда, крім цих двох відповід-
ників, при слові храмина подає ще й інші два – хоромина, мєшка(н)є [3: 7].
Загальновідомо, що в давнину люди боялися злих духів не менше, ніж во-
рогів, звірів. Тому своє житло намагалися захистити, по-своєму укріплювали
його (мій дім – моя фортеця) і суцільно «охрамовували». Слово храм стоїть
в одному ряду зі схрон, хоронити, хороми, хоромища. Житло в XIII–XVII ст.
було, по суті, храмом, сакральною спорудою [6]. Слово хороми з’явилося вже в
осілих слов’ян. Хороми – це не просто будинок або дах (пряме значення слова),
під яким хоронилися, але ще й дещо високе й легке; не простий візок кочівни-
ка, а стійкий будинок, зрублений з тесаних колод, захист і укріплення [2: 207].
У сучасній українській мові номен хороми має такі значення: ‘великий
розкішний будинок’, ‘велике, просторе приміщення’, ірон. ‘про будинок,
123
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми
житло взагалі’, діал. ‘сіни’ [ВТС; 1570]. У «Словарі української мови» за
ред. Б. Грінченка – як загальна назва ‘споруда, дім’, а також ‘хороми, великий
дім’, ‘сіни’ [ГСУМ, ІV: 410]. Відоме слово в російській, білоруській, а також
у західно- і південнослов’янських мовах [УІДЛ: 23].
У діалектних словниках зафіксовано лексему хороми з близькою семан-
тикою. В українських східнослобожанських говірках вона побутує в значенні
‘новий будинок’ [Глуховцева: 55]. У гуцульських говірках це слово означає
‘сіни’ [ГГ: 202; СГГ: 179], ‘великий багатокімнатний будинок’ [СГГ: 179].
Більш розгалужену семантику аналізований номен має у поліських говірках:
‘великий гарний житловий будинок’, ‘великий хлів або сарай’ [СПГ: 223], у за-
хіднополіських говірках – ‘гарна хата’, ‘господарство, маєток’, ‘господарські
будівлі’ [СЗГ, ІІ: 232], у говірках правобережного Полісся – ‘ділянка землі, де
розташовані будівлі’, ‘хлів для корів’, ‘будь-яка будівля’, ‘велика гарна будів-
ля’, ‘приміщення між жилою частиною сільської хати і зовнішніми дверима’
[Никончук: 23, 82, 113, 114, 120]. У наддністрянських говірках – ‘сіни’, ‘вели-
кий будинок’ [НРС: 267]. Отже, слово хороми, хоч і відоме в українській літе-
ратурній мові та її говорах, але спільними для багатьох значень цієї лексеми є
семи ‘велика будівля’, ‘гарна будівля’.
Етимологія лексеми хороми досить складна. Аргументованою вважаємо
думку, що слово хороми у значенні ‘дах, навіс на стовпах’ здається найбільш
архаїчним. Логічним, на наш погляд, є розвиток саме цього (первинного)
значення у вторинне – ‘високий будинок’, ‘храм, дім бога, церква’. Неви-
падково останнього значення набуває саме слово, в основу якого покладено
праслов’янське *xormъ, а не у слів *xalupa, *xata, *xyža/ * xyša, що означали
різного роду приземисті напівземляні будови, дім з піччю (*jьstъba), будинок
взагалі (*domъ) [ЭССЯ, VІІІ: 74–75].
Лексема бýда має розгалужену семантичну структуру: ‘(житлова або
господарська споруда) будівля’; ‘поташня – заст. буда: буда поташовая –
поташний завод, поташня’ [СУМГ, ІІІ: 83], ‘клітянка з дерева, соломи, гли-
ни і т. ін.’ [ІСУЯ, І: 147], ‘будка, курінь’, ‘верх фургона’, ‘поташний завод’
зменш. бýдка, бýдочка [ГСУМ, І: 105], ‘споруда, будівля’, ‘будинок (велика
дерев’яна будівля чи кам’яна споруда)’ [Сл.УМ: 63].
У сучасних словниках лексему буда тлумачать так: ‘невелика будівля
для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.’, ‘будка’, ‘заст. про-
стий екіпаж із верхом’, ‘невеличке крите приміщення для собаки’, ‘будка,
конура’; ‘поташний завод’ [ВТС; 100]; СУМ подає цю лексему зі значенням
‘рід намета, що має основу з жердин, покритих соломою, корою, шкірами
і т. ін.’ [СУМ, І; 246].
124
Солодка С.
Аналіз діалектних словників показав, що лексема буда в говірках укра-
їнської мови має різну семантику. У західнополіських говірках аналізована
лексема побутує у значенні ‘курінь із гілляк’, ‘тимчасове накриття для ве-
сільних гостей’, перен. ‘стара хата’ [СЗГ, І: 35]. У говірках Одеської області
номен означає ‘курінь’ [СДО: 18]. У наддністрянських говірках лексема буда
побутує зі значенням ‘собача буда’, ‘погано збудована хата’, ‘тимчасова бу-
дівля, яку в полі роблять пастухи’ [НРС: 60]. Схожу семантику має лексема
буда в бойківських говірках – ‘пастуший курінь’, ‘(для собак) будка’ [СБГ,
І: 74]. На відміну від інших говірок, у гуцульському діалекті слово буда за-
фіксоване зі значенням ‘відхоже місце, санвузол, туалет’ [МСГГ: 18]. Отже,
цей номен частіше використовується для найменування тимчасової будівлі,
рідше – старих житлових споруд. Спільною для багатьох значень цієї лексе-
ми є сема ‘тимчасова будівля’.
Буда ‘будівля’, будовати ‘будувати’ з численними похідними широко
використовувалися в українській та білоруській актовій мові в XV–XVІ ст.,
з’являються і в російських пам’ятках (переважно в контекстах, пов’язаних з
польськими та південно-західними справами), але в російській мові не утри-
муються (виняток будка з похідними). Сучасні українські будувати, будуван-
ня, будова, будівля, будинок та ін., білоруські будаваць, будаванне, будова,
будоўля, будынак тощо поширювалися на українській та білоруській терито-
ріях у зв’язку з будуванням камінних стін, але скоро отримали загальне зна-
чення [4: 623]. Велика кількість дериватів з коренем буд- свідчить про те, що
це запозичення міцно ввійшло до складу лексичної системи староукраїнської
мови. Більшість цих утворень стала пізніше надбанням нової української лі-
тературної мови [5: 53].
Щодо етимології слова буда є різні припущення. По-перше, номен буда,
імовірно, спочатку вживався зі значенням ‘курінь, будка; (заст.) поташний
завод; критий екіпаж; верх фургона’, з ХV ст. – ‘хатина; заст. будівля вза-
галі; місце для виварювання поташу’; ‘фургон; верх фургона; курінь’. Слово
запозичене із середньоверхньонімецької мови, вірогідно, через посередни-
цтво польської: свн. вuode ‘курінь, хата’. Думка про зв’язок з оборудовать
(>*obudovati) і про зворотний шлях запозичення зі слов’янських мов у ні-
мецьку [ЕСУМ, І: 277] сумнівна, припущення про посередництво чеської
мови при запозиченні слова буда ‘сторожка’ з німецької в польську [ЭСРЯ,
І: 230] також видається недостовірним.
Таким чином, проаналізовані лексеми мають складну розгалужену се-
мантичну структуру, розвиток якої пов’язаний із внутрішньою формою цих
слів, їхнім первісним значенням. Розширення значення, нашарування новіт-
125
Динаміка семантичної структури лексем буда, хороми
ніх смислів не виключає домінування сем, що вказували на якість будівлі та
його окремі ознаки.
Перспективою нашої роботи бачимо комплексне дослідження основних
напрямків формування складу і семантичної структури будівельної лексики
від найдавніших часів до сьогодення.
Література
1. Гістарычная лексікалогія беларускай мовы / эд. А.Я. Баханькоў,
А. І. Жураўскі, М. Р. Суднік. – Мінськ: Наука і тэхніка, 1970. – 340 с.
2. Колесов В. В. Мир человека в слове Древней Руси. – Ленинград: Изда-
тельство Ленинградского университета. – 1986. – 312 с.
3. Питання історії української мови / відп. ред. Л. Л. Гумецька. – К.: Наук.
думка, 1970.
4. Филин Ф. П. Происхождение русского, украинского и белорусского
языков. – Ленинград: Изд. Наука, 1972. – 654 с.
5. Чепіга І. П. Будівельна лексика староукраїнської мови (загальні поняття,
будівельні матеріали, первинна обробка дерева, знаряддя праці) // Мовознав-
ство. – 1982. – №2 (92) березень-квітень. – С. 51-61.
6. Електронний ресурс: Ізборник. Культура побуту // http://litopys.org.ua/
istkult2/ikult206.htm
7. Електронний ресурс: Кушмар Л.В. Семантична структура слів економіч-
ної сфери використання // http://docs.google.com
Джерела
ВТС Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і до-
пов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ: Ірпінь: ВТФ Перун,
2005. – 1728 с.
ГГ Гуцульські говірки. Короткий словник. Відповідальний редактор
Я. Закревська. – Львів, 1997. – 232 с.
Глуховцева Глуховцева К. Д. Лінгвістичний атлас лексики народного побуту
українських східнослобожанських говірок. – Луганськ: «Альма-
матер», 2003. – 181 с.
ГСУМ І Грінченко Б. Cловарь української мови. В 4 т. Т. 1 (А-Ж). – К.: Лек-
сікон, 1996. – 496 с.
ГСУМ ІV Грінченко Б. Cловарь української мови. В 4 т. Т. 4 (А-Ж). – К.: Лек-
сікон, 1996. – 566 с.
еСУМ І Етимологічний словник української мови. В 7 т. Т. 1 (А-Г). – К.:
Наук. думка, 1982. – 664 с.
126
Солодка С.
ІСУя І Історичний словник українського язика / Під ред. Є. Тимченка;
укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко. – К. -
Х., 1930-32. – Т. 1. – 948 с.
ІУМ Історія української мови: лексика і фразеологія / В.О. Винник
та ін. – К.: Наук. думка, 1983. – 743 с.
МСГГ Піпаш Ю., Галас Б. Матеріали до словника гуцульських говірок:
Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської об-
ласті. – Ужгород, 2005. – 266 с.
МСДя ІІІ Срезневский И.И. Матеріалы для словаря древне-русскаго языка
по письменнымъ памятникамъ. – Санктпетербург: типография
императорской академии наук. – 1912. – Т. 3. (Р-Я) и дополнения
(А-Я) – 1969 с.
Никончук Никончук М. В., Никончук О. М. Будівельна лексика правобереж-
ного Полісся в лексико-семантичній системі східнослов’янських
мов. – Житомир, 1990. – 369 с.
НРС Шило Г. Наддністрянський регіональний словник . – Львів – Нью-
Йорк, 288. – 287 с.
СБГ І Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок. У 2-х ч. Ч. 1
(А-Н).– К.: Наук. думка, 1984. – 496 с.
СГГ Неґрич М. Скарби гуцульського говору: Березови. – Львів, 2008. –
224 с.
СДО Москаленко А. А. Словник діалектизмів українських говірок
Одеської області. – Одеса, 1958 – 78 с.
СЗГ І Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок. У 2-х т. Т. 1
(А-Н). – Луцьк: Ред.-вид. від. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі
Українки, 2000.– 354 с.
СЗГ ІІ Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок. У 2-х т. Т.2
(О-Я). – Луцьк: Ред.-вид. від. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі
Українки, 2000. – 458 с.
Сл.УМ Білецький-Носенко П. Словник української мови / АН УРСР. Ін-т
мовознавства ім. О.О. Потебні; Підготував до видання В. В. Нім-
чук; Відп. ред. К.К. Цілуйко. – К.: Наук. думка, 1966. – 419 с.
СпГ Лисенко П. С. Словник поліських говорів. – К.: Наук. думка, 1974. –
260 с.
СУМГ ІІІ Словник української мови ХVІ – першої половини ХVІІ ст. /
НАН України Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича; гол. ред.
Д. Гринчишин. Вип. 3. Б-В (Богъ-Весъной). Укладачі М. Онишкевич,
Р. Осташ, Л. Полюга, О. Федик, М. Чікало. – Львів, 1996. – 252 с.
127
Фразеологізми в епістолярії Пантелеймона Куліша
СУМ І Словник української мови. В 11 т. Т.1 (А-В). – К.: Наук. думка,
1970. – 801 с.
УІДЛ Українська історична та діалектна лексика / Відп. ред. Л.М. Полюга. –
К.: Наук. думка, 1985. – 164 с.
ЭСРя І Фасмер М. Этимологический словарь русского язика. В 4 т. Т. 1
(А-Д) / пер. c нем. и доп. О.Н. Трубачова / под. ред. и с предисл.
Б.А. Ларина. – М.: Прогресс, 1986. – 576 с.
ЭССя VІІІ Этимологический словарь славянских языков: Праслав. лекс. фонд.
/ Под ред. О.Н. Трубачева. – М.: Наука, 1981. – Вып. 8. – 252 с.
Snizhana SOLODka
Dynamics of Semantic Structure of the Lexemes buda, khoromy
The article deals with semantic structure of lexemes buda and khoromy, fixed in the
historical, etymologic and dialectal dictionaries of the Ukrainian; the dynamics of se-
mantic structure of the analyzed words in the Ukrainian language is highlighted, most
attention has been paid to changing their semantics from the first fixing by writing
sights to our time; taking into account etymology of lexemes buda and khoromy, and
certainly their primary meaning; factors causing semantic structure development have
been found out. It has been stated, that the analyzed lexemes have complex seman-
tic structure, development of which deals with the internal form of these words, their
primitive meaning, expansion of meaning, stratification of the newest senses.
Людмила Устенко
Фразеологізми в епістолярії Пантелеймона Куліша
Епістолярні твори новою українською мовою з’явилися тільки в XIX сто-
літті, хоч наша стара книжна традиція вирізнялася багатим епістолярієм. Біль-
шість тогочасних культурних та політичних діячів України листувалися поль-
ською, російською, французькою, німецькою, латиною. Проте вже у творчості
Т. Шевченка, Марка Вовчка українська мова набуває природного звучання.
Епістолярний доробок П. Куліша, доступний загалу, писаний укра-
їнською, російською та церковнослов’янською мовами (кілька листів до
М. Костомарова). Установити кількісне співвідношення цих мов у листах
УДК 811.161.2.373
|