Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок
The article deals with ethnic and cultural features of the semantics of ritual phraseologisms of easternslobozhshanskiy dialect. Actuality of research is due to the necessity to create ritual phraseological dictionary, focuses on search patterns of synchronic ethnographic nominations and traced s...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73225 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок / І. Царьова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 134-140. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73225 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-732252015-01-07T03:01:48Z Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок Царьова, І. Матеріали міжнародної наукової конференції The article deals with ethnic and cultural features of the semantics of ritual phraseologisms of easternslobozhshanskiy dialect. Actuality of research is due to the necessity to create ritual phraseological dictionary, focuses on search patterns of synchronic ethnographic nominations and traced slices. The foundamental base is lexical author ritual contexts, numbering about 750 items, collected and arranged field method, the registry phrasebook eastern slobozhshanskiy and eastern- velds dialects of Donbass by V. Uzhchenko and D. Uzhchenko (2005), large volume (1008 p.). work “Life and Creativity of pagans of Kharkiv province: Essays on ethnography of the region” edited by V. Ivanov (1898). The proposed research focused on solving one of the most fundamental issues of linguistics is phraseological derivation in ethno cultural space of East Slobozhanshchina. Proves that the formation of semantic values of ritual phraseologicals are involving all aspects of its importance, the priority of which is denotative aspect. 2011 Article Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок / І. Царьова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 134-140. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73225 811.161.2’27 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції |
| spellingShingle |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції Царьова, І. Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок Лексикографічний бюлетень |
| description |
The article deals with ethnic and cultural features of the semantics of ritual phraseologisms
of easternslobozhshanskiy dialect. Actuality of research is due to the necessity
to create ritual phraseological dictionary, focuses on search patterns of synchronic ethnographic
nominations and traced slices. The foundamental base is lexical author ritual
contexts, numbering about 750 items, collected and arranged field method, the registry
phrasebook eastern slobozhshanskiy and eastern- velds dialects of Donbass by V. Uzhchenko
and D. Uzhchenko (2005), large volume (1008 p.). work “Life and Creativity
of pagans of Kharkiv province: Essays on ethnography of the region” edited by V. Ivanov
(1898). The proposed research focused on solving one of the most fundamental issues of
linguistics is phraseological derivation in ethno cultural space of East Slobozhanshchina.
Proves that the formation of semantic values of ritual phraseologicals are involving all
aspects of its importance, the priority of which is denotative aspect. |
| format |
Article |
| author |
Царьова, І. |
| author_facet |
Царьова, І. |
| author_sort |
Царьова, І. |
| title |
Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок |
| title_short |
Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок |
| title_full |
Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок |
| title_fullStr |
Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок |
| title_full_unstemmed |
Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок |
| title_sort |
проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Матеріали міжнародної наукової конференції |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73225 |
| citation_txt |
Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок / І. Царьова // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 134-140. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT carʹovaí proektslovnikaobrâdovihfrazeologízmívshídnoslobožansʹkihgovírok |
| first_indexed |
2025-07-05T21:54:29Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:54:29Z |
| _version_ |
1836845598143152128 |
| fulltext |
134
Царьова І.
Frequency of usage of phraseological units of bookish, biblical, colloquial characters,
their semantic-structural and stylistic features have been studied. Functioning of phra-
seological units with additional notional shades and also individual author’s idioms were
demonstrated there.
Illustrative material from epistolary heritage of P.Kulish during 1844 – 1897 has been
presented. The phraseological units and proverbs from bible sources, exactly: compara-
tive constructions, sayings, aphoristic expressions were fixed. Among selected phraseo-
logical units such ones were considered which receive other contextual meaning than
that meaning which is fixed in phraseological dictionaries.
Great number of proverbs in the letters by P.Kulish is a fact that has been stressed upon.
Ірина Царьова
Проект словника обрядових фразеологізмів
східнослобожанських говірок
У фразеології діахронне й синхронне тісно переплетені, пряме значення
фразеологічних одиниць (ФО) актуалізовано в художньому й живому мовленні,
слівний характер звороту постійно накладає відбиток на цілісне значення фразе-
ологізму [2: 6]. Вивченню ФО у загальновживаній мові сьогодні присвячено цілу
низку праць, у яких лінгвісти звертають увагу переважно на структурну, зна-
ченнєву, стилістичну, конотативну сторони фразеологізмів, їх функціонування в
різних мовних стилях. Інтенсивно досліджено семантику слова й фразеологізму
в матеріальній і духовній культурі, різнопланові зв’язки слів і словосполучень
в етнологічних дискурсах, здійснено зіставно-типологічний аналіз слов’янської
концептосфери у формальному й семантичному планах, реконструйовано ар-
хаїчні форми й елементи обрядів, вірувань, демонології, народного календаря.
Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю створення словника
обрядових фразеологізмів, спрямованістю на пошук закономірностей етногра-
фічних номінацій на синхронному й діахронному зрізах.
Опис фразеології певного регіону дозволяє сформувати відносно ціліс-
ні уявлення про окремі фрагменти фразеологічної системи, співвідношен-
УДК 811.161.2’27
135
Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок
ня загальнонародної та діалектної фразеології, їхню динаміку, інноваційні
процеси у сфері фразеології [3: 1]. За останній час поповнено українську
фразеологічно-паремійну картотеку окремих діалектних масивів: буко-
винських (Н. Бабич), східноподільських (М. Доленко), західноподільських
(Н. Коваленко), бойківських (М. Демський), лемківських (Г. Ступінська),
лемківських в оточенні словацьких (Н. Вархoл, А. Івченко), гуцульських
(М. Олійник), карпатських (В. Лавер), верхньонаддністрянських (Н. Рома-
нюк), поліських (Г. Доброльожа), західнополіських (Г. Аркушин), централь-
нослобожанських (А. Сагаровський, О. Плетнєва), східнослобожанських
і степових (В. Ужченко, Д. Ужченко, Р. Міняйло, І. Мілєва, І. Магрицька,
Л. Мельник, Н. Скоробагатько), запорізьких (Т. Грица).
За К. Ковеліним, здебільшого тлумачення звичаїв та обрядів не відповідає
реальному стану речей. Спочатку вони були не символами, а живою дією.
Проте з часом змінюються ті природні й побутові умови, за яких утворило-
ся це поняття або образ дій, тоді первинне уявлення стає освяченим старо-
виною, а образ дій – обрядом. Разом зі зміною умов утрачений первинний
смисл звичаїв та обрядів, однак народ продовжує дотримуватися їх, надає
цим пам’яткам старовини значення, що співвідноситься з його новим по-
бутом. Оскільки фразеологічний фонд мови містить рештки старого побу-
ту, обрядів і вірувань, то принципово важливим для розуміння національної
специфіки народної фразеології, розкриття її нерозривного зв’язку з націо-
нальною культурою та концептуальною картиною світу є відновлення екс-
тралінгвістичної ситуації, контексту, що сприяли утворенню певної фраземи
чи групи фразем і формуванню окремих концептів [1: 146–147].
На думку В. Ужченка, фразеологізми як відшарування матеріального й ду-
ховного життя (його конкретних мотиваторів), як продукти мовно-культурної
здатності етносу освоювати й фіксувати стереотипи свого ставлення до дій-
сності представляють цю дійсність антропометрично вивіреною, оціненою
з погляду реалій життя того чи іншого періоду, з точки зору народних ві-
рувань. У процесі вивчення ми нібито знімаємо шар за шаром ті ідеї, котрі в
них відкладалися віками, і «доходимо до їх джерел» (С. Токарєв). Звичайно,
у народних обрядах і повір’ях немало такого, що треба визнати загальнолюд-
ським, зазначав Д. Зеленін. Окремі ж явища народного життя, якими би про-
стими вони не були, завжди мають довгу історію «на ґрунті даного окремого
народу». У ФО старий світ конотативно представлений, інтеріоризований
етносвідомістю й нерідко вже «зашифрований». На зміну йому приходять
актуальні сфери матеріального й духовного життя, репрезентовані в узусі не-
рідко вже як поетичні уявлення мовців [6: 297].
136
Царьова І.
У фольклорних збірках XIX сторіччя, на думку Л. Самойлович, було
сформовано різні системи комплектування фразеологічних ресурсів, визна-
чено способи тлумачення ФО, вироблено принципи побудови словникової
статті, виникали нові словникові жанри [5: 3]. Сучасна українська фразео-
графія повинна мати не лише словники тлумачного типу, а й роботи спеці-
ального спрямування, до чого закликав Л. Ройзензон ще 1964 року. Учений
допускав і вважав бажаними «експериментальні фразеологічні словники різ-
ного задуму» [4: 144]. Ми пропонуємо складання словника обрядових фра-
зеологізмів (на матеріалі східнослобожанських говірок).
Обрядові фразеологізми, подані в словнику, репрезентують два основних
функціональних типи ареалізмів: 1) календарні (ФО зимового, весняного,
літнього, осіннього циклів); 2) сімейні (ФО родильного, весільного, похо-
вального циклів).
Лексикографічне опрацювання обрядових висловів дає змогу повніше
зафіксувати культурно-мовленнєву ситуацію початку XX ст. Оскільки обря-
дофраземи – це своєрідні одиниці обрядового контексту, у яких вказівний
мінімум і семантично реалізований елемент складають тотожність і обидва
представлені загальним лексичним складом словосполучення. Пропонова-
ний словник укладено за ідеографічним принципом. Зафіксований матеріал
поділено на цикли: родильний (передпологовий період жінки; період влас-
не пологових звичаїв, народження дитини; період післяпологових звичаїв);
весільний (засватати, отримати відмову під час сватання; оглядини, шлюб,
забивання кілка); поховальний (бути близьким до смерті; померти; поховати;
поминки); календарний (зимовий (вітати з Різдвом, щедрувати, посипати),
весняний (Великий піст, Пасха, Радуниця), літній (Русалії, Зелені свята, Ілля,
Спас), осінній (Михайло Чудотворець, Покрова). У межах одного семантич-
ного ряду фразеологізми розташовано за алфавітом.
Словникова стаття містить: 1) реєстрову одиницю; 2) синтаксичну спо-
лучуваність фразеоформи (за потреби); 3) ілюстрації текстовими уривками
з говіркового мовлення; 4) паспортизацію; 5) довідкову частину (історико-
етимологічні, лексичні, етнографічні відомості про фразеологізм чи його
компоненти, тлумачення маловживаних слів, мовний коментар до станов-
лення обрядофраземи), яку позначено знаком •. Наприклад, у семантичному
ряді «Спас»: спасова борода. Жмут колосся жита й пшениці, який тради-
ційно освячували в церкві на Другий спас (Яблучний спас). – «На Яблучний
спас обізатєльно святим спасову бороду» (Глад); Білк, Чмир. • [Спасовою]
(Божою) бородою = (бородою Волоса) = Волосовою (Іллєвою, Ільковою) бо-
родою звичайно називали незжаті стебла, що їх зв’язували женці в пучок та
137
Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок
залишали після жнив на кінці зжатої ниви. Дослівна мотивація в інтерпрета-
ції інформаторів наведена в лапках.
Своєрідність словника полягає в тому, що не всі фразеологізми подано в
початковій формі (у традиційному розумінні). Наприклад, у семантичному
ряді «Народження дитини» записуємо дієслово у формі минулого часу, мар-
куючи в однині чоловічим родом: ангел на крилах спустив (Чмир), у буряках
сидів (Луган), під кущем лежав (Лисич). Фразеологізми, компоненти яких
можуть змінювати фонетичну, граматичну форму, замінюватися спільноко-
реневим словом чи абсолютним синонімом, подано в одній словниковій стат-
ті, наприклад: украсти туфлю (туфельку) (Білк, Сват), найти (знайти) під
кущем калини (Луган), ляльку впіймали (вловили) (Старб). У словнику пред-
ставлено чимало фразеологізмів з вільним порядком компонентів: варити
суп – суп варити; відкинути ноги – ноги відкинути, на бакші нашли – нашли
на бакші (Білк). У такому випадку фіксуємо тільки частіше вживану форму.
Факультативний компонент реєстрованого фразеологізму подаємо у квадрат-
них дужках: [уже] на дорозі, [жива] щука наснилась (Білк, Сват).
Оскільки основним об’єктом нашої уваги була етнокультурна семантика об-
рядових фразеологізмів, для полегшення прочитання словника ми не використо-
вували систему транскрипційних знаків, а записували звичною орфографією.
Словник містить близько 2 000 ідіом, фразеологічних єдностей і сполу-
чень. Переважну більшість сталих висловів зібрано протягом 2007–2010 ро-
ків у населених пунктах Луганської області. Залучено матеріали, зафіксовані
в таких працях: В. Іванов «Жизнь и творчество крестьян Харьковской губер-
нии: очерки по этнографии края» (1898), В. Ужченко, Д. Ужченко «Фразео-
логічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу» (2005),
збірник щорічних праць «Образне слово Луганщини» (2006–2010).
Подаємо частину словника обрядових фразеологізмів.
ПереДПоЛогоВий ПеріоД Жінки
бути вагітною
ГАРБУЗ гарбуза зіла. Перв.
гарбуза проглотила. – «Гарбуза проглотила на девять місяців» (Не-
щер); Лиз.
гарбуза проковтнути (з’їсти). – «Наталя гарбуза проковтнула. Ні в яке
плаття вже не влазе» (Св); Білк, Лисич, Луган.
ГЛОБУС глобус носити (з’їсти, здісти, ковтнути, проковтнути). – «На-
стя от-от родитиме: там такий глобус носе, шо й носа не видно» (Осин); Алч,
КрЛ, Луган, Осин, Пер.
138
Царьова І.
глобуса вхватила (вхопила). Шап.
З глобусом. – «Он Машка Філічівська з глобусом на восьмом місяці і на
каблуках» (Чмир); Старб.
ЖИВІТ З животом. – «Вона з животом ходе» (Луган); Білк, Чмир, Шульг.
Живіт (животік) носе. – «Гєрасімєнко уже третій раз животік носе»
(Білк), Тим, Шап.
КАВУН кавуна з’їсти (проковтнути). – «Олена вже кавуна з’їла» (Топ);
Білк, Луган.
КОЛОБОК колобка носити. Луган, Осин.
З колобком. Луган.
М’ЯЧ М’яч (м’ячик) з’їсти (проковтнути). – «З весни було помітно, що
сусідка м’яч проковтнула. Скоро буде народжувати» (Бобр); Лисич, Луган.
М’ячик носе. Шап.
ПОДУШКА З подушкою. – «Шо за женщіна, з подушкою ходе і куре,
оно ж таки на дитинку влія». Лиз.
ПОЛОЖЕНІЄ У положенії. – «Танька Маличка у положенії, срок став-
лять на восьме іюля». Білк.
ПРИСТРОЙКА. З пристройкою. Старб.
Завагітніти
АНДРЮШКА Ждати андрюшку від гаврюшки. Біл, Луган.
АРБУЗ арбузів наїстися (наковтатися). – «Та Анькі пора б в тридцять
год і арбузів найстися, коли ж його нянчіть, чі в сємсят год» (Глад); Свердл.
ГОЛУБКА голубку ждати. – «Нам голубку ждати вже скоро». Лисич.
ГРУША груш об’їстися. КрЛ, Луган, Ров.
груш наковтатись. Ган, Марк, Лиз.
груш налупилася. – «Ткаченчіха груш налупилася зімой – пацан буде
сто пудов». Старб.
РИБА [Жива] риба наснилась кому. Білк, Новл, Сват, Старб, Шап. • На
основі стійкого уявлення, відбитого в сонниках: риба насниться – буде дитина.
Упіймати рибу. Луган, Лут, Пер.
рибу уловити. Нещер, Кр, Петр.
СИНИЧКА синичка приснилась. – «Синичка приснилась – значіть дє-
вочка буде» (Шульг); Кррч, Луган, Шап.
синичку чекать. – «Наша невісточка сказала синичку чекать» (Старб),
Алч, Лисич, КрЛ, Петр.
ЩУКА Щука наснилась. Бонд, Мет, Сват, Шап.
Щуку уловити. ОлП, Старб.
139
Проект словника обрядових фразеологізмів східнослобожанських говірок
Поданий фразеологічний арсенал обрядодійств містить вирази з яскра-
вою етнокультурною мотивацією, що відображає специфіку реалізації світо-
глядних стереотипів у ареальній фразеології. Подальше детальне вивчення
обрядової фразеології східнослобожанських говірок, на нашу думку, важли-
ве для з’ясування багатьох питань сучасної української фразеології.
список скорочень назв населених пунктів
Алч – Алчевськ; Антрац – Антрацит; Білк – Білокуракине; Бобр – Бобрико-
ве Антрацитівськ. р-ну; Бонд – Бондарівка Марківськ. р-ну; Ган – Ганнусівка
Новопсковськ. р-ну; Глад – Гладкове Білокуракинськ. р-ну; Кр – Краснодон;
Кррч – Красноріченське Кремінськ. р-ну; КрЛ – Красний Луч; Лиз – Лизи-
не Білокуракинськ. р-ну; Лисич – Лисичанськ; Луган – Луганськ; Лут – Лу-
тугине; Ман – Маньківка Сватівськ. р-ну; Марк – Марківка; Мет – Металіст
Слов’яносербськ. р-ну; Новл – Новолимарівка Біловодськ. р-ну; Новоайд –
Новоайдар; ОлП – Олексіївка Олексіївка Перевальськ. р-ну; Осин – Осинове
Новопсковськ. р-ну; Пер – Перевальськ; Перв – Первомайськ; Петр – Петрівка
Станично-Луганськ. р-ну; Сват – Сватове; Св – Свердловка; Ров – Ровеньки;
Старб – Старобільськ; Чмир – Чмирівка Старобільськ. р-ну; Шап – Шапарівка
Білокуракинськ. р-ну.
Література
Краснобаєва-Чорна Ж. Національно-культурна специфіка фразем весіль-1.
ної семантики // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2008. –
Вип. 17 – С. 146–151.
Мокиенко В. М. Славянская фразеология. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М.: 2.
Высш. шк., 1989. – 287 с.
Плетнєва О. Л. Фразеологія говірок центральної Слобожанщини 3.
(структурно-семантичний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». – Х., 2004. – 20 с.
Ройзензон Л. И., Эмирова А. М. К теории составления двуязычных фразео-4.
логических словарей // Вопросы фразеологии. 9: Тр. Самарканд. ун-та им. А. На-
вои. Н. с. – Самарканд, 1975. – Вып. 288. – С. 142–150.
Самойлович Л. В. Українська фразеографія ХІХ – поч. ХХ ст.: автореф. дис. 5.
на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». –
Д., 2000. – 23 с.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови. – Лу-6.
ганськ: Альма-матер, 2005. – 400 с.
140
Царьова І.
Iryna TZAREVA
Project of the Dictionary of Ritual Phrazeologisms of Eastern Slobozhshan-
skiy dialect
The article deals with ethnic and cultural features of the semantics of ritual phrase-
ologisms of easternslobozhshanskiy dialect. Actuality of research is due to the necessity
to create ritual phraseological dictionary, focuses on search patterns of synchronic eth-
nographic nominations and traced slices. The foundamental base is lexical author ritual
contexts, numbering about 750 items, collected and arranged field method, the registry
phrasebook eastern slobozhshanskiy and eastern- velds dialects of Donbass by V. Uzh-
chenko and D. Uzhchenko (2005), large volume (1008 p.). work “Life and Creativity
of pagans of Kharkiv province: Essays on ethnography of the region” edited by V. Ivanov
(1898). The proposed research focused on solving one of the most fundamental issues of
linguistics is phraseological derivation in ethno cultural space of East Slobozhanshchina.
Proves that the formation of semantic values of ritual phraseologicals are involving all
aspects of its importance, the priority of which is denotative aspect.
|