Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників»
The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first modern Ukrainian linguistic Dictionary of adjectival grammatical government. The structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabulary entries of grammatical government of gua...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73232 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» / А. Габай // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 199-207. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73232 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-732322015-01-07T03:01:49Z Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» Габай, А. Словникові матеріали The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first modern Ukrainian linguistic Dictionary of adjectival grammatical government. The structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabulary entries of grammatical government of gualitative adjectives are offered. 2011 Article Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» / А. Габай // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 199-207. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73232 811.161.2 : 81’367.623 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Словникові матеріали Словникові матеріали |
| spellingShingle |
Словникові матеріали Словникові матеріали Габай, А. Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» Лексикографічний бюлетень |
| description |
The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first
modern Ukrainian linguistic Dictionary of adjectival grammatical government. The
structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabulary
entries of grammatical government of gualitative adjectives are offered. |
| format |
Article |
| author |
Габай, А. |
| author_facet |
Габай, А. |
| author_sort |
Габай, А. |
| title |
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_short |
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_full |
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_fullStr |
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_full_unstemmed |
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» |
| title_sort |
матеріали до «словника граматичного керування прикметників» |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Словникові матеріали |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73232 |
| citation_txt |
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників» / А. Габай // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 199-207. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT gabaja materíalidoslovnikagramatičnogokeruvannâprikmetnikív |
| first_indexed |
2025-07-05T21:54:50Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:54:50Z |
| _version_ |
1836845619620085760 |
| fulltext |
199
Анна Габай
Матеріали до «Словника граматичного
керування прикметників»
Концепцію пропонованого «Словника граматичного керування при-
кметників» (далі Словника) створено на основі тісного зв’язку валентності
та явищ керування, або валентно зумовленого керування. Він є засадничим
принципом побудови словникових статей. Керування, услід за І. Р. Вихо-
ванцем, тлумачимо як «форму (спосіб) підрядного зв’язку, що стосується
значеннєво передбачуваної опорним словом сполучуваності непрямих від-
мінків іменників без прийменників і з прийменниками» [3: 37], тобто семан-
тичним підґрунтям керування слугує семантико-синтаксична валентність.
Саме валентність точно окреслює межі керування, у які потрапляють тільки
ті залежні компоненти, яких потребує лексико-граматична природа опорного
слова. Керування є формальним виявом семантичної валентності ознакових
слів. Воно збігається з формально-синтаксичною валентністю: зумовлені
валентністю предиката дії чи стану непредикатні іменникові компоненти
(аргументи) мають формальне вираження в певній безприйменниковій чи
прийменниково-відмінковій формі, що виконує функцію керованого дру-
горядного члена речення. Прикметники набувають валентності внаслідок
переміщення в первинну для дієслова предикативну позицію. У присудко-
вій позиції звичайно вживаються якісні прикметники – виразники власне-
ознаки. Вона не типова для відносних прикметників – виразників невласне-
ознаки. За визначенням І. Р. Вихованця, відносні прикметники виражають
невласне-ознаку, що є наслідком згортання базового елементарного речення,
пор. Стіл – дерев’яний ← Дерев’яний стіл ← Стіл виготовлений із дерева
[5: 134]. У ролі присудка прикметники вступають у такі синтаксичні зв’язки
і семантико-синтаксичні відношення до інших одиниць, як і дієслова.
Керованими вважатимемо ті словоформи, які породжені валентністю
предикативних якісних прикметників. Саме тому в Словнику подаватимемо
УДК 811.161.2 : 81’367.623
СЛОВНИКОВІ МАТеРІАЛИ
200
Габай A.
нормативні форми вираження тільки валентно залежних одиниць – пере-
важно власне-іменників (тобто назв конкретних предметів) із семантичними
функціями об’єкта та адресата. Проте, як засвідчує мовний матеріал, у по-
зицію керованих власне-іменників потрапляють і невласне-іменники – назви
опредметнених дій, станів, ознак. Їх також залучаємо до аналізу.
У граматичній системі мови з огляду на прямий порядок слів у речен-
ні розмежовують лівобічну та правобічну валентність предиката і відповід-
но лівобічні та правобічні валентно зумовлені компоненти. Для української
мови типовою є правобічна позиція керованого компонента, тоді як лівобіч-
на звичайно стосується явищ координації. Семантичні функції виконавця
дії та носія процесу, стану, якості, кількісної ознаки зараховують до ліво-
бічної валентності, решту семантичних функцій компонентів – до право-
бічної. Формальне вираження лівобічної позиції валентно залежного дієс-
лівного компонента в сучасній українській літературній мові не становить
труднощів. Проте варто зауважити, що у «Словнику граматичного керування
прикметників», окрім правобічних валентно зумовлених компонентів, що
співвідносяться переважно з об’єктними та адресатними синтаксемами, буде
подано і позицію суб’єкта якісного стану, яку вважають, за прямого порядку
слів, лівобічною, тому що її морфологічне вираження іноді становить труд-
нощі. З цього приводу І. Р. Вихованець зауважує: «Давальний відмінок як
морфологічний варіант суб’єктної синтаксеми має вузьку сферу поширення.
Суб’єктна функція давального стосується тільки одного її різновиду – функ-
ції суб’єкта стану. Вона дещо віддалена від семантико-синтаксичної функції
адресата дії як первинної функції давального. Давальний у функції суб’єкта
стану сформувався в результаті переміщення його з правобічної придієслів-
ної позиції в лівобічну (суб’єктну) і певного тяжіння до називного відмінка
у функції суб’єкта, займаючи в суб’єктній синтаксичній парадигмі форм під-
порядковане місце» [2: 115-116].
За формою залежного слова розмежовуємо керування власне-відмінкове
(безприйменникове, безпосереднє), коли це слово виражене безприймен-
никовим відмінком (відомий друзям, вірний Україні, вдячний батькам), і
прийменниково-відмінкове (прийменникове, опосередковане), коли підпо-
рядкування відбувається за допомогою прийменників (вищий за батька, ба-
гатий на дітей, спритний до тостів, схожий на брата).
Завдання Словника – виявити та лексикографічно зафіксувати прикмет-
никове керування, морфологічне вираження якого типове для сучасної укра-
їнської літературної мови.
Отже, «Словник граматичного керування прикметників» – це лексикогра-
фічно-граматична праця, у якій уперше в сучасному українському мовоз-
201
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників»
навстві на теоретичних засадах семантико-синтаксичної валентності буде
проаналізовано граматичне, валентно зумовлене керування прикметників та
системно описано типове для сучасної української літературної мови мор-
фологічне вираження значеннєво залежних від предикативного прикметника
іменникових компонентів.
Побудова словника та словникової статті
Статті в Словнику буде абетковано за реєстровими одиницями. Структу-
ра словникової статті передбачає наявність таких складників.
І. Реєстрове слово у вихідній формі.
ІІ. Тлумачення лексичного значення реєстрового слова.
ІІІ. Аналіз правобічних валентно зумовлених компонентів:
1. Семантична кваліфікація правобічного валентно зумовленого
компонента.
2. Питальне слово.
3. Форма морфологічного вираження.
4. Найуживаніші іменники та займенники, з якими поєднується
реєстровий якісний прикметник.
5. Ілюстративний матеріал.
і. Характеристика реєстрових слів
Реєстровими одиницями «Словника граматичного керування прикметни-
ків» є якісні прикметники. Джерелом добору прикметників слугують Слов-
ник української мови в 11 томах [7], Великий тлумачний словник сучасної
української мови [1] та «Український орфографічний словник» [10].
Якісні прикметники подаватимемо у формі чоловічого роду однини, піс-
ля якої визначимо закінчення форми жіночого та середнього роду однини, і
закінчення форми множини, напр.: ВаЖкий, а, е, і; ЗнайоМий, а, е, і;
корисний, а, е, і.
Форми коротких прикметників (за наявності) розташуємо поряд із пов-
ними формами відповідних реєстрових якісних прикметників, напр.: ЗгоД-
ний, ЗгоДен; ПоВний, ПоВен. Щоправда, українська мова має не-
велику групу предикативних коротких прикметників, які «не змінюють за-
гальної системної спрямованості прикметникових предикативних форм на
функціональну нейтралізацію іменних морфологічних категорій» [4: 159].
Для якісних прикметників буде визначено сукупність валентностей
лексико-семантичних варіантів (ЛСВ). До семантичної структури таких
багатозначних одиниць, окрім прямих лексичних значень, уходять також
переносні, спеціально-термінологічні, діалектні, розмовні, застарілі та ін.
202
Габай A.
Стилістичне маркування ЛСВ впливає на кількість і «якість» правобічних
валентностей. Зважаючи на це, у Словнику будуть проаналізовані лише ті
стилістично марковані якісні прикметники чи їхні ЛСВ, які виявляють інші,
не зафіксовані щодо прямого лексичного значення валентні позиції.
іі. тлумачення лексичного значення реєстрового слова
Зважаючи на те, що саме лексико-семантична природа ознакового сло-
ва визначає кількість та семантичні функції його валентно залежних імен-
никових компонентів, у Словнику подамо тлумачення лексичного значення
кожного реєстрового якісного прикметника чи ЛСВ багатозначного якісного
прикметника. Кожен ЛСВ виділимо окремо і позначимо його арабською циф-
рою (1., 2., 3. і т. д.). Семантичні відтінки в межах ЛСВ виокремимо лише
за умови труднощів у формальному вираженні керованих іменників. Такі
семантичні відтінки тлумачимо в межах відповідних ЛСВ, використовуючи
для них дві скісні риски (//).
ііі. аналіз правобічних валентно зумовлених компонентів:
1. семантична кваліфікація правобічного валентно зумовленого
компонента
Після тлумачення прямого лексичного значення якісного прикметника
(або ЛСВ багатозначного якісного прикметника) будуть визначені та схарак-
теризовані всі правобічні валентно зумовлені компоненти, семантичне роз-
межування яких спричинене належністю опорного слова до певного семан-
тичного типу предиката.
У Словнику всі об’єктні значення поділяємо на власне-об’єкт, об’єкт якіс-
ної ознаки, об’єкт соціативності (об’єкт-співучасник стану), об’єкт обмежен-
ня, об’єкт порівняння та ін., а також виокремлюємо об’єктні значення син-
кретичного типу, такі як суб’єкт-об’єкт, просторовий об’єкт (об’єкт-локатив)
та ін. Адресатну синтаксему диференціюємо на адресат якісного стану.
Послідовність розташування правобічних валентно залежних компонен-
тів у словниковій статті зумовлена характером (силою) їхнього підрядного
зв’язку з опорним прикметником: одні з них посідають за силою керування
центральніше, інші ж – периферійніше місце. За І. Р. Вихованцем, у право-
бічній валентності синтаксеми щодо сили керування розташовуються так:
найцентральнішу позицію займає об’єктна синтаксема, яка найтісніше по-
єднана з предикатом, за нею розташована адресатна синтаксема, для якої ха-
рактерний дещо слабкіший зв’язок з опорним словом [2: 80].
2. Питальне слово
На семантичну та граматичну залежність керованих іменникових компо-
нентів від прикметників указують питальні слова що? кому? для кого? до чого?
з ким? і под. Їх буде наведено до кожного валентно зумовленого іменника.
203
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників»
3. форма морфологічного вираження
В українській мові для вираження валентно зумовлених керованих
компонентів наявні спеціалізовані безприйменникові (синтетичні) та
прийменниково-відмінкові (аналітичні) морфологічні форми. Вони можуть
реалізуватися в морфологічних варіантах (відмінкових формах), один з яких
є основним, а інші – периферійними. Зокрема, спеціалізованим морфологіч-
ним засобом вираження об’єктного значення є знахідний безприйменнико-
вий відмінок, адресатного – давальний безприйменниковий відмінок. Вод-
ночас нерідко відбувається переміщення одного відмінка зі своєї первинної
позиції в зону іншого відмінка, внаслідок чого і з’являються периферійні
морфологічні варіанти. Тому в словниковій статті після семантичної квалі-
фікації кожного валентно залежного компонента подаємо всі варіанти його
морфологічного вираження (спочатку основні, а потім периферійні), що є
типовими для сучасної української літературної мови, вказуючи відмінкову
форму без прийменника чи з прийменником (за наявності). Назви відмінків
подаємо скорочено: Н. в. (називний), Р. в. (родовий), Д. в. (давальний), Зн. в.
(знахідний), Ор. в. (орудний), М. в. (місцевий).
4. найуживаніші іменники та займенники, з якими поєднується реє-
стровий якісний прикметник
Після форми (форм) морфологічного вираження кожного валентно за-
лежного компонента буде наведено найуживаніші іменники та займенники, з
якими поєднується реєстровий якісний прикметник.
5. ілюстративний матеріал
Реалізацію конкретної правобічної валентності відповідною керованою
формою в мовленні ілюструємо матеріалом, дібраним з усної народної твор-
чості, художньої літератури, наукових текстів, публіцистики та мережі Інтер-
нету, зрідка – модельованими конструкціями.
Далі подаємо зразки укладених словникових статей граматичного керу-
вання прикметників.
аДекВатний, а, е, і.
Цілком відповідний; тотожний.
об’єкт обмеження:
Чому? (Д.в.): задумові, оригіналові, середовищу. Опанування ко-
льорового кінематографа передусім зводиться до опанування
кольорового друку, адекватного задумові твору (О. Довжен-
ко); …кольорове фотографування дає репродукції буквально
адекватні оригіналові (О. Довженко); Біологічна система
адекватна середовищу (Наука і суспільство).
204
Габай A.
ВВічЛиВий (УВічЛиВий), а, е, і.
Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність;
чемний.
об’єкт обмеження:
До кого? (до + Р.в): до старших, до всіх, до кожного. Вона вирос-
тила сина; він до старих ввічливий, до молодих привітний
(С. Чорнобривець); Жінка була людина добра, така тиха,
привітна, ввічлива до всіх (Марко Вовчок); Галя така ввіч-
лива до кожного з того часу, як наділа те плаття на себе,
зразу стала гордіша, недоступніша (Панас Мирний).
З ким? (з + Ор.в.): з вами, з ним, з нею, з усіма. Я буду з ними
[дамами] ввічлива по дорозі (І. Франко); Він був тихий, со-
ромливий і напрочуд ввічливий з усіма (Ю. Смолич); З усіма
він [Сашко] чемний і винятково ввічливий (Я. Баш).
Винний, Винен, а, е, і.
Який вчинив що-небудь погане, зробив злочин, провинився у чомусь. 1.
об’єкт обмеження:
Перед ким? (перед + Ор.в.): перед батьками, перед дітьми, пе-
ред вчителем, перед друзями. Я була винна перед тобою
(Ю. Яновський); Чим я винна перед ним? (М. Хвильовий).
Який має борг. 2.
Власне-об’єкт:
Що? (Зн.в.): гроші, книжку. Аж нарешті з жахом згадала, що
це я сама винна кумові гроші (Українська газета).
адресат якісного стану:
Кому? (Д.в.): батькові, братові, сусідці, тобі, мені, йому. Дитина
винна своїм батькові і матері (Дзеркало тижня); Побіжи
зараз до Соломії, візьмеш у неї курку і мірку картоплі: вона
мені винна (І. Карпенко-Карий); Пам’ятай же, государю
мій, що тепер ти винен мені вже півтораста без двох
(М. Кропивницький).
гиДкий, а, е, і.
Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком 1.
і т.ін.); бридкий, огидний, мерзенний, паскудний, підлий.
об’єкт обмеження:
Кому? (Д.в.): чоловікові, жінці, мені, тобі, йому (їй, їм). Нічого не
казатиму, такі ви мені гидкі й бридкі (О. Довженко); Вона
йому гидка, осоружна; вона отруїла його життя, розлучив-
205
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників»
ши з милою (М. Коцюбинський); Чи ти знаєш, що мій нелюб
теперечки мені ще гидший став, як до шлюбу? (М. Кропив-
ницький); І став я гидкий сам собі (О. Бердник).
Для кого? (для + Р.в.): для мене, для тебе. Не звір я – людську
кров пролити, І не харциз, людей щоб бити, Для мене гид-
кий всякий бай (І. Котляревський).
іДентичний, а, е, і.
Тотожний, однаковий.
об’єкт обмеження:
За чим? (за + Ор.в.): за характером, за композицією. За харак-
тером декорування перемітки майже всіх районів Гуцуль-
щини ідентичні (Гуцульщина); Вони [панно] майже іден-
тичні за композицією (Мистецтво).
об’єкт тотожності:
Чому? (Д.в.): Антиген не ідентичний антитілу, а подібний до
нього (Знання та праця).
З/із/зі чим? (з/із/зі + Ор.в.): з мікрофлорою, з кольором. ...мікро-
флора грязьових вулканів ідентична з мікрофлорою нафто-
вих родовищ відповідних областей (Наука і суспільство);
Знай, що ніякого кольору первісні тільця не мають. Ні іден-
тичного з кольором речі, ні схожого навіть (М. Зеров).
ненÁВисний, а, е, і.
До якого відчуває хто-небудь ненависть, огиду. 1.
// Який викликає ненависть, огиду у кого-небудь.
// Сповнений ненависті до кого-небудь.
об’єкт обмеження:
Кому? (Д.в.): батькові, дівчині, сусідці, мені, тобі, їй, нам. Так,
адвокат Валер’ян Чубинський… Це прізвище було ненави-
сне поліції (М. Коцюбинський); Всі його знали, бо всім він
був ненависний, усім шкідливий. І всі на нього гарчали, як
полохливий пес, що боїться вкусити (М. Коцюбинський);
Всі вони були тепер їй ненависні, всі були для неї бригади-
рами (О. Гончар); А тепер, вже коли нема що більше взяти
з мене, я йому непотрібна, ненависна! (І. Франко).
До кого? (до + Р.в.): до хлопця, до дівчини, до нього, до неї. –
Чого ви такі ненависні до нього [Василя]? (Панас Мирний);
Не будьте, вороги, ненависні до того, Хто в серці замірів
владарних не здійма (Леся Українка).
206
Габай A.
ПерПенДикУЛЯрний, а. е, і.
Розташований під прямим кутом до чого-небудь.
об’єкт обмеження:
До чого? (до + Р.в.): до площини, до осі, до ліній, до вектора,
до краю (стола, зошита). Відрізок, що з’єднує центр кулі з
точкою, в якій куля дотикається до площини, перпендику-
лярний до цієї площини (Наука і суспільство); У процесі
письма треба прагнути до того, щоб косі лінії зошита і
написані на лінії букви були перпендикулярні до краю стола
(Шкільна гігієна).
Чому? (Ор.в.): площині, осі, землі. Точка А перпендикулярна
площині (Знання та праця).
тотоЖний, а, е, і.
Такий самий, однаковий з чимсь, цілком подібний до чогось, схожий
один з одним за своєю суттю й зовнішніми ознаками та виявом.
об’єкт тотожності:
Чому? (Д.в.): параметрам, показникам, значенню. Параметри
орбіти майже тотожні розрахунковим [параметрам]
(О. Бердник); Значення слова «буда» в давньоруській мові
«намет плетений», на думку І.І. Срезневського, тотожне
сучасному [значенню] (Культура слова); Скрізь розкотився
стон тяжкий, Стон, громові тотожний (П. Грабовський);
Економічний прогрес тотожний створенню якомога біль-
шої кількості робочих місць у передових галузях економіки…
(Вісник НАНУ).
З/із/зі чим? (з/із/зі + Ор.в.): Слово «дружина» з логічного погля-
ду лише частково тотожне зі словом «жінка» (Культура
слова).
До чого? (до + Р.в.): В Україні записано велику кількість пісень
про М.І. Платова, тотожних або близьких до російських
[пісень] (Нар.тв. та етн.).
об’єкт обмеження:
За чим? (за + Ор.в.): за структурою, за будовою, за змістом,
за семантикою. В українській та російській хореографі-
ях існує тотожне за структурою віртуозне па (Україна
молода); Фразеологічні синоніми – це фразеологічні оди-
ниці, що тотожні за своїм основним значенням (Куль-
тура слова).
207
Матеріали до «Словника граматичного керування прикметників»
Література
Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. 1.
ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / 2.
І. Р. Вихованець. – К.: Наук. думка, 1992. – 224 с.
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: [підручник] / 3.
І. Р. Вихованець. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.
Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / І. Р. Ви-4.
хованець. – К.: Наук. думка, 1988. – 256 с.
Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення / І. Р. Вихова-5.
нець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. – К.: Наук. думка, 1983. – 219 с.
Пасічник І. А. Категорія валентності предикативних прикметників: [моно-6.
графія] / І. А. Пасічник. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки,
2006. – 184 с.
Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т. І-ХІ.7.
Степаненко М. І. Прикметниково-іменникові словосполучення у сучасній 8.
українській літературній мові (формально-синтаксичний і семантичний аналіз) /
М. І. Степаненко. – Полтава, 1992. – 103 с.
Тимкова В. А. Семантико-синтаксична структура двоскладних речень із 9.
предикатами якості в українській мові: [монографія] / В. А. Тимкова. – К.: Кондор,
2005. – 134 с.
Український орфографічний словник: понад 175 тис. слів / [уклад. В. В. Чумак 10.
[та ін.]; за ред. В. Г. Скляренка]. – Вид 9-е, переробл. і доповн. – К.: Довіра, 2009. –
1011 с.
Anna GABAI
Materials of the Dictionary of Grammatical Government of Adjectives
The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first
modern Ukrainian linguistic Dictionary of adjectival grammatical government. The
structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabu-
lary entries of grammatical government of gualitative adjectives are offered.
|