Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів»
The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first modern Ukrainian linguistic Dictionary of grammatical government of verbs. The structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabulary entries of grammatical government of verbs...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Лексикографічний бюлетень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73233 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» / Л. Колібаба // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 208-221. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73233 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-732332015-01-07T03:01:58Z Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» Колібаба, Л. Словникові матеріали The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first modern Ukrainian linguistic Dictionary of grammatical government of verbs. The structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabulary entries of grammatical government of verbs are offered. 2011 Article Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» / Л. Колібаба // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 208-221. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73233 161.2.81’367.625 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Словникові матеріали Словникові матеріали |
| spellingShingle |
Словникові матеріали Словникові матеріали Колібаба, Л. Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» Лексикографічний бюлетень |
| description |
The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first
modern Ukrainian linguistic Dictionary of grammatical government of verbs. The
structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabulary
entries of grammatical government of verbs are offered. |
| format |
Article |
| author |
Колібаба, Л. |
| author_facet |
Колібаба, Л. |
| author_sort |
Колібаба, Л. |
| title |
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» |
| title_short |
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» |
| title_full |
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» |
| title_fullStr |
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» |
| title_full_unstemmed |
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» |
| title_sort |
матеріали до «словника граматичного керування дієслів» |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Словникові матеріали |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73233 |
| citation_txt |
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів» / Л. Колібаба // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 208-221. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT kolíbabal materíalidoslovnikagramatičnogokeruvannâdíêslív |
| first_indexed |
2025-07-05T21:54:52Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:54:52Z |
| _version_ |
1836845622637887488 |
| fulltext |
208
Колібаба Л.
Лариса Колібаба
Матеріали до «Словника граматичного
керування дієслів»
Концепцію «Словника граматичного керування дієслів» (далі Словника)
створено на основі тісного зв’язку валентності та явищ керування, або валент-
но зумовленого керування. Керування, услід за І. Р. Вихованцем, тлумачимо як
«форму (спосіб) підрядного зв’язку, що стосується значеннєво передбачуваної
опорним словом сполучуваності непрямих відмінків іменників без приймен-
ників і з прийменниками» [4: 37], тобто семантичним підґрунтям керування
слугує семантико-синтаксична валентність. Її кваліфікують як здатність преди-
ката (ознакового слова) сполучатися з іншими (здебільшого неознаковими)
словами, мати певну кількість відкритих позицій, що можуть (факультативна
валентність) або мають (обов’язкова валентність) заповнюватися одиницями
відповідної семантичної природи [4: 123]. Саме валентність «точно окреслює
межі керування, зараховуючи до нього тільки ті залежні компоненти, яких ви-
магає лексико-граматична природа опорного слова» [3: 78]. Керування є фор-
мальним виявом семантичної валентності ознакових слів. Воно збігається з
формально-синтаксичною валентністю: зумовлені валентністю предиката дії
чи стану непредикатні іменникові компоненти (аргументи) мають формальне
вираження в певній безприйменниковій чи прийменниково-відмінковій формі,
що виконує функцію керованого другорядного члена речення.
Керованими вважатимемо ті словоформи, які породжені валентністю слів
зі значенням дії, процесу, стану тощо. Саме тому в Словнику подаватимемо
нормативні форми вираження тільки валентно залежних одиниць – іменни-
ків із семантичними функціями об’єкта, адресата, інструменталя (знаряддя
чи засобу дії) та локатива (місцеперебування, вихідний і кінцевий пункти
руху, шлях руху).
У граматичній системі мови з огляду на прямий порядок слів у реченні
розмежовують лівобічну та правобічну валентність предиката і відповідно
лівобічні та правобічні валентно зумовлені компоненти. Семантичні функ-
ції виконавця дії та носія процесу, стану, якості, кількісної ознаки зарахову-
ють до лівобічної валентності, решту семантичних функцій компонентів – до
правобічної. Для української мови типовою є правобічна позиція керовано-
го компонента, тоді як лівобічна звичайно стосується явищ координації.
УДК 161.2.81’367.625
209
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів»
Формальне вираження лівобічної позиції валентно залежного дієслівно-
го компонента в сучасній українській літературній мові здебільшого не
становить труднощів, тому в Словнику будуть подані форми вираження
лише правобічних валентно зумовлених компонентів, що співвідносяться
з об’єктними, адресатними, інструментальними та локативними синтак-
семами, а у формально-синтаксичній структурі речення вони є припри-
судковими керованими другорядними членами.
За формою залежного слова розмежовуємо керування власне-
відмінкове (безприйменникове, безпосереднє), коли це слово виражене
безприйменниковим відмінком (завдячую батькам, писати матері), і
прийменниково-відмінкове (прийменникове, опосередковане), коли під-
порядкування відбувається за допомогою прийменників (піклуватися про
дітей, чекати на друга).
Завдання Словника – виявити й лексикографічно зафіксувати дієс-
лівне керування, морфологічне вираження якого є типовим для сучасної
української літературної мови та становить труднощі граматичного пла-
ну, а також запропонувати нормативне формовживання. Цей чинник ви-
значатиме обсяг Словника.
За своїм характером Словник буде лексикографічно-граматичною
працею, в якій уперше в сучасному українському мовознавстві на теоре-
тичних засадах семантико-синтаксичної валентності буде проаналізоване
валентно зумовлене граматичне керування дієслів та системно описане
типове для сучасної української літературної мови морфологічне вира-
ження значеннєво залежних від них форм іменникових компонентів.
Побудова словника та словникової статті
Статті в Словнику буде абетковано за реєстровими одиницями. Структу-
ра словникової статті передбачає наявність таких складників.
І. Реєстрове слово у вихідній формі.
ІІ. Тлумачення лексичного значення реєстрового слова.
ІІІ. Аналіз правобічних валентно зумовлених компонентів:
1. Семантична кваліфікація правобічного валентно зумовленого
компонента.
2. Питальне слово.
3. Форма морфологічного вираження.
4. Найуживаніші іменники та займенники, з якими поєднується ре-
єстрове дієслово.
5. Ілюстративний матеріал.
210
Колібаба Л.
і. Характеристика реєстрових слів
Реєстровими одиницями Словника є дієслова. Джерелом їхнього добору
слугують Словник української мови в 11 томах [8], Великий тлумачний словник
сучасної української мови [1] та «Український орфографічний словник» [11].
Для кожного дієслова визначатимемо граматичну категорію виду: недок.
(недоконаний), док. (доконаний) або недок. і док. (для двовидових дієслів).
Парновидові дієслова подаватимемо у формі інфінітива недоконаного виду.
Поряд із ним стоятиме інший член видової пари – інфінітив дієслова докона-
ного виду. Валентно зумовлені керовані компоненти обох членів видової пари
буде проаналізовано в одній словниковій статті. Інфінітиви парновидових ді-
єслів доконаного виду подаємо також у реєстрі Словника за абеткою, але з
відсиланням до словникової статті відповідного дієслова недоконаного виду,
напр.: ЗбУДУВа́ти див. бУДУВа́ти, Прочита́ти див. чита́ти й под.
До реєстру Словника увійдуть однозначні й багатозначні дієслова. Для
багатозначних дієслів буде визначено сукупність валентностей лексико-
семантичних варіантів (ЛСВ). До семантичної структури таких багатознач-
них одиниць, окрім прямих лексичних значень, уходять також переносні,
спеціально-термінологічні, фразеологічно зумовлені, діалектні, розмовні,
застарілі та ін. Стилістичне маркування ЛСВ впливає на кількість і «якість»
правобічних валентностей. Зважаючи на це, у Словнику будуть проаналізо-
вані лише ті стилістично нейтральні та марковані однозначні дієслова чи їхні
ЛСВ, розгляд яких є важливим із погляду його завдань.
іі. тлумачення лексичного значення реєстрового слова
З огляду на те, що саме лексико-семантична природа ознакового слова
визначає кількість та семантичні функції його валентно залежних іменнико-
вих компонентів, у Словнику подамо тлумачення лексичного значення кож-
ного реєстрового дієслова чи його ЛСВ. У словниковій статті багатозначного
реєстрового слова кожен ЛСВ виділимо окремо і позначимо його арабською
цифрою (1., 2., 3. і т. д.). Семантичні відтінки в межах ЛСВ виокремимо
лише за умови труднощів у формальному вираженні керованих іменників.
Такі семантичні відтінки тлумачимо в межах відповідних ЛСВ, використо-
вуючи для них дві скісні риски ( // ).
ііі. аналіз правобічних валентно зумовлених компонентів:
1. семантична кваліфікація правобічного валентно зумовленого
компонента
Після тлумачення прямого лексичного значення дієслова або ЛСВ багато-
значного дієслова будуть визначені та схарактеризовані всі правобічні валент-
но залежні компоненти, кількість та семантичне розмежування яких зумовле-
не належністю опорного слова до певного семантичного типу предиката.
211
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів»
У Словнику представимо кількарівневу семантичну класифікацію
об’єктних значень. На першому рівні, спираючись на запропоновану І. Р. Ви-
хованцем семантичну класифікацію предикатів, усі об’єктні значення поділя-
ємо на об’єкти дії, об’єкти процесу, об’єкти стану. На другому рівні в межах
загального значення об’єктності вирізняємо власне-об’єкт, об’єкт обмежен-
ня, об’єкт-співучасник дії, об’єкт-співучасник процесу, об’єкт-співучасник
стану, об’єкт приєднання, об’єкт відокремлення, об’єкт віддалення, об’єкт
оформлення / сукупності, об’єкт мовлення та ін., а також об’єктні значення
синкретичного типу, такі як просторовий об’єкт (об’єкт-локатив), суб’єкт-
об’єкт, об’єкт-матеріал, об’єкт-речовина, об’єкт-джерело дії, процесу, стану,
об’єкт-засіб та ін.
адресатному значенню властиве менше семантичне розгалуження.
Його диференціюємо на адресат дії та адресат стану.
Локативні значення диференціюємо на 3 типи: 1) динамічні значення
напрямку руху – вихідний пункт руху / переміщення та кінцевий пункт руху /
переміщення; 2) динамічне значення шляху руху / переміщення; 3) значення
статичної локалізації (місцеперебування).
Значення інструментальності поділяємо на знаряддя дії та засіб дії з
семантичними варіантами засіб дії – речовина, засіб дії – матеріал і под., а
також засіб руху та засіб переміщення.
Послідовність розташування правобічних валентно залежних компонен-
тів у словниковій статті зумовлена характером (силою) їхнього підрядного
зв’язку з опорним словом: одні з них посідають за силою керування цен-
тральніше, інші ж – периферійніше місце. «У правобічній валентності, – на-
голошує І. Р. Вихованець, – синтаксеми щодо сили керування розташовують-
ся так: найцентральнішу позицію займає об’єктна синтаксема, яка найтісні-
ше поєднана з предикатом, за нею розташована адресатна синтаксема, для
якої характерний дещо слабкіший зв’язок із опорним словом, далі локативна
синтаксема напрямку з більш послабленим порівняно з адресатною синтак-
семою підрядним зв’язком, і найпериферійніша ланка стосується інструмен-
тальної синтаксеми» [3: 80].
2. Питальне слово
Керування є формою підрядного синтаксичного зв’язку, за якого опорне
дієслово вимагає залежного іменника в певній відмінковій чи прийменниково-
відмінковій формі. На семантичну та граматичну залежність керованих імен-
никових компонентів від опорних дієслів указують питальні слова що? кому?
для кого? звідки? куди? чим? і под. Їх буде наведено до кожного валентно
зумовленого іменника.
212
Колібаба Л.
3. форма морфологічного вираження
В українській мові для вираження валентно зумовлених керованих
компонентів наявні спеціалізовані безприйменникові (синтетичні) та
прийменниково-відмінкові (аналітичні) морфологічні форми. Вони можуть
реалізуватися в морфологічних варіантах (відмінкових формах), один з яких
є основним, а інші – периферійними. Зокрема, спеціалізованим морфоло-
гічним засобом вираження об’єктного значення є знахідний безприймен-
никовий відмінок, адресатного – давальний безприйменниковий відмінок,
інструментального – орудний безприйменниковий відмінок, локативного
– прийменникові форми місцевого відмінка. Водночас нерідко відбуваєть-
ся переміщення одного відмінка зі своєї первинної позиції в зону іншого
відмінка, унаслідок чого і з’являються периферійні морфологічні варіанти.
Тому в словниковій статті після семантичної кваліфікації кожного валентно
залежного компонента подаємо всі варіанти його морфологічного виражен-
ня (спочатку основні, а потім периферійні), що є типовими для сучасної
української літературної мови, указуючи відмінкову форму без приймен-
ника чи з прийменником (за наявності), у разі потреби – рід, число та на-
лежність до класу істот чи неістот. Назви відмінків, родів та форм числа
іменників подаємо скорочено: Н. в. (називний), Р. в. (родовий), Д. в. (да-
вальний), Зн. в. (знахідний), Ор. в. (орудний), М. в. (місцевий); чол. р. (чо-
ловічий рід), жін. р. (жіночий рід), середн. р. (середній рід); одн. (однина),
мн. (множина). Збіг відмінкових форм передаватимемо знаком «=», напр.:
Зн. в. = Р. в., Зн. в. = Н. в.
Найбільші труднощі в сучасній українській літературній мові стано-
вить морфологічне вираження власне-об’єкта формами родового та знахід-
ного відмінків, зумовлене родом іменника, формою числа, належністю до
класу істот чи неістот та відсутністю / наявністю при дієслові частки не
(стверджувальна чи заперечна конструкція). Тому в Словнику спочатку по-
даватимемо стверджувальні конструкції, потім – заперечні й дотримувати-
мемось такої послідовності розташування в них словоформ: жін. р. істот
одн., жін. р. істот мн., жін. р. неістот одн., жін. р. неістот мн.; чол. р.,
середн. р. істот одн., чол. р., середн. р. істот мн., чол. р., середн. р. неіс-
тот одн., чол. р., середн. р. неістот мн.
4. найуживаніші іменники та займенники, з якими поєднується ре-
єстрове дієслово
Після форми (форм) морфологічного вираження кожного валентно за-
лежного компонента буде наведено найуживаніші іменники та займенники, з
якими поєднується визначене реєстрове дієслово
213
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів»
5. ілюстративний матеріал
Реалізацію конкретної правобічної валентності відповідною керованою
формою в мовленні ілюструємо матеріалом, дібраним із усної народної твор-
чості, художньої літератури, наукових текстів, публіцистики та мережі Інтер-
нету, зрідка – модельованими конструкціями.
Далі подаємо зразки укладених словникових статей граматичного керу-
вання дієслів.
аДресУВÁти, недок. і док.
1. Надсилати на певну адресу.
Власне-об’єкт дії:
Що? (жін. р. неістот одн. і мн.: Зн. в., у заперечних реченнях –
Р. в. і Зн. в.): листівку, телеграму, бандероль. Два листи,
відкритку і один номер газети, що адресувала до Сембра-
товича, дістав і хоч трохи заспокоївся (М. Коцюбинський);
Адресувати листівки (мн.); Не адресувати листівки
(одн.); Не адресувати листівку; Не адресувати листівок;
Не адресувати листівки (мн).
Що? (чол. р., середн. р. неістот одн.: Р. в. і Зн. в. = Н. в., у заперечних
реченнях – Р. в.; чол. р., середн. р. неістот мн.: Зн. в. = Н. в.,
у заперечних реченнях – Р. в. і Зн. в.): листа (лист), конверта
(конверт). В останні роки перед війною навіть листа не мож-
на було адресувати по-українськи – на пошті не приймали
(Українська правда); Адресувати свій лист можна як окре-
мому користувачеві, так і групі людей (Інтернет); Адресувати
листи другові; Не адресувати листа другові; Не адресувати
листів другові; Не адресувати листи другові.
адресат дії:
Кому? (Д. в.): матері, батькові, дружині, подрузі, колезі, Наталці,
Олійнику, їй, йому, нам, усім. [Федерація футболу України]
спромоглася тільки на те, щоб адресувати листа голові
Івано-Франківської облради Ігорю Олійнику (Інтернет);
Лист необхідно адресувати завідувачу кафедри зв’язків з
громадськістю, психології та педагогіки НА УКМА Король-
ку В. Г. (Інтернет).
Для кого? (для + Р. в.): для матері, для дружини, для батьків, для
сина, для колеги, для Наталки, для неї, для нього, для всіх.
Адресувати телеграму для дружини.
214
Колібаба Л.
До кого? (до + Р. в.): до матері, до батька, до дружини, до подруги,
до колеги, до Василя, до Олійника, до неї, до нього, до нас,
до всіх. Молоді робітники заводу адресували своє послан-
ня до правителя Румунії, генерала Антонеску (В. Кучер);
Два листи, відкритку і один номер газети, що адресувала
до Сембратовича, дістав і хоч трохи заспокоївся (М. Ко-
цюбинський).
Вихідний пункт руху:
Звідки? (з/із/зі + Р. в.): з/із лікарні, з/із канцелярії, з/із адміністрації.
Листа адресовано з Адміністрації Президента України.
кінцевий пункт руху:
Куди? (на + Зн. в.): на адресу, на село, на кордон, на південь, на
Україну. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую лис-
ти (П. Дорошко); Адресувати листа на директора; Адре-
сувати телеграму на училище.
в/у + Зн. в.: в/у Чернігів. Листи і посилки прошу адресувати в
м. Чернігів (М. Коцюбинський).
до +Р. в.: до Києва. Адресувати бандероль до Києва.
2. перен. Звертати, скеровувати до кого-небудь.
Власне-об’єкт дії:
Що? (жін. р. неістот одн. і мн.: Зн. в., у заперечних реченнях –
Р. в. і Зн. в.): скаргу. Свою скаргу він адресував зараз більше
Віруньці (О. Гончар); Адресувати скарги (мн.) дружині; Не
адресувати скарги (одн.) дружині; Не адресувати скаргу
дружині; Не адресувати скарг дружині; Не адресувати
скарги (мн.) дружині.
Що? (чол. р., середн. р. неістот одн. і мн.: Зн. в. = Н. в., у запере-
чних реченнях – Р. в. і Зн. в. = Н. в.): твір, погляд, слова.
Лебідь сидів навпроти Надії і до кожного загального адре-
сував їй свій тост, особистий (Я. Баш); Адресувати твори
дітям; Не адресувати тосту іменинникові; Не адресува-
ти тост іменинникові; Не адресувати своїх творів дітям;
Не адресувати свої твори дітям.
Що? (чол. р. неістот одн.: Р. в. і Зн. в. = Н. в., у заперечних ре-
ченнях – Р. в.; чол. р. неістот мн.: Зн. в. = Н. в., у запере-
чних реченнях – Р. в. і Зн. в. = Н. в.): вірша (вірш), сонета
(сонет). Вірша Е. Андієвської можна адресувати виключно
215
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів»
певній частині читацької аудиторії (Інтернет); Образ ко-
ханої, якій Максим Рильський адресує свій вірш, абстрак-
тний (Інтернет); Юним читачам В. Слапчук адресує вірші
та оповідання, які вчать шанувати старших, творити до-
бро, бути чесними і порядними (Інтернет); Не адресувати
сонета коханій; Не адресувати сонетів коханій; Не адре-
сувати сонети коханій.
адресат:
Кому? (Д. в.): матері, дочці, другові, вчителеві, народові, Ользі,
тобі, мені, усім. Та й вона знала добре, чула всі слова, які
він адресував Олі (П. Загребельний); Він [Островський] за-
вжди адресував свої твори всьому народові (О. Левада); Всі
гріхи і промахи поліції ви адресуєте мені (І. Цюпа).
До кого? (до + Р. в.): до матері, до дочки, до друга, до вчителя, до
народу, до Ольги, до тебе, до мене, до всіх. Кожну скаргу
можна і треба адресувати одразу до кількох інстанцій (Ін-
тернет); Вірш адресую до тебе (Ю. Яновський); Головні пре-
тензії слід адресувати до нас самих, українців (Інтернет).
Для кого? (для + Р. в.): для матері, для дочки, для друга, для вчи-
теля, для народу, для Ольги, для тебе, для мене, для всіх.
Адресувати твори для народу.
аргУМентУВÁти, недок. і док.
Наводити аргументи, докази; обґрунтовувати.
Власне-об’єкт дії:
Що? (жін. р. неістот одн. і мн.: Зн. в., у заперечних реченнях –
Р. в. і Зн. в.): думку, поведінку, позицію, версію. Наводжу
слова Форменка, що аргументують його версію (Людина і
світ); Аргументувати свої думки;́ Не аргументувати сво-
єї поведінки; Не аргументувати свою поведінку; Не аргу-
ментувати своїх думок; Не аргументувати свої думки.́
Що? (чол. р., середн. р. неістот одн. і мн.: Зн. в. = Н. в., у запере-
чних реченнях – Р. в. і Зн. в. = Н. в.): вчинок, погляд, твер-
дження, ставлення, слова. Майже кожне своє слово аргу-
ментувала заперечливим жестом руки (І. Кириленко); Ар-
гументувати свої слова; Не аргументувати свого вчинку;
Не аргументувати свій вчинок; Не аргументувати своїх
слів; Не аргументувати свої слова.
216
Колібаба Л.
Засіб дії:
Чим? (Ор. в.): словами, жестами, принципами. Він з радістю по-
збувся підпоручика Дуба, який, за своєю старою звичкою,
кожне твердження аргументував словами (Я. Гашек);
Цим моральним принципом аргументував М. Гоголь згуб-
ність для людини й природи пролетаризації селянина (Укра-
їнський світ); Вони не мали ніяких доказів, нічим не могли
аргументувати підозріння про злочинну діяльність докто-
ра Гальванеску – відомого наукового діяча (Ю. Смолич).
За допомогою чого? (за допомогою + Р. в.): за допомогою слів,
за допомогою жестів, за допомогою фактів, за допомогою
міркувань. Тезу щодо вигідності боргових позик аргумен-
тують за допомогою простої детермінованої моделі (Ін-
тернет); Коли виникає необхідність пояснити переваги своєї
продукції та послуг, аргументувати їхню цінність для спо-
живачів можна за допомогою відео (Інтернет); …аргумен-
тувати за допомогою вже відомих положень (Інтернет).
адресат дії:
Кому? (Д. в.): батькам, дітям, учням, друзям, колегам, іншим, нам,
їм. Аргументувати дітям шкідливість їжі з МакДональ-
дсу неможливо (Інтернет); Ми готові аргументувати опо-
нентові свою позицію (Інтернет); …аргументувати їм свої
міркування не слід (Інтернет).
ароМатиЗУВÁти, недок.
Додавати ароматичні речовини до чого-небудь.
Власне-об’єкт дії:
Що? (жін. р. неістот одн. і мн.: Зн. в., у заперечних реченнях – Р. в.
і Зн. в.): страву, воду, кімнату. У Вірменії з пелюсток айви готу-
ють національні салати, а в Китаї її плодами ароматизують
кімнати (Знання та праця); До парфумерних товарів нале-
жать парфуми, одеколони, парфумерні набори і запашні води,
основне призначення яких – ароматизувати шкіру, волосся,
одяг (Інтернет); Ароматизувати страви (мн.) прянощами;
Не ароматизувати страви (одн.) прянощами; Не аромати-
зувати страву прянощами; Не ароматизувати страв пряно-
щами; Не ароматизувати страви (мн.) прянощами.
Що? (чол. р., середн. р. неістот одн. і мн.: Зн. в. = Н. в., у запере-
чних реченнях – Р. в. і Зн. в. = Н. в.): тісто, печиво, повітря,
217
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів»
напій, чай. Ви самостійно можете ароматизувати кавовий
напій, додавши в нього ваніль, гвоздику, імбир (Інтернет);
Ароматизувати напої ваніліном; Не ароматизувати чаю
лимоном; Не ароматизувати чай лимоном; Не ароматизу-
вати напоїв ваніліном; Не ароматизувати напої ваніліном.
Засіб дії:
Чим? (Ор. в.): ваніліном, корицею, горіхами, лимоном, плодами,
есенцією, парфумами. Ароматизувати тісто можна ва-
ніліном, тонко розтертою корицею, дуже подрібненими
смаженими горіхами, мигдалем та ін. (Укр. страви); Лав-
ром ароматизували воду (Інтернет); Вологий пар можна
ароматизувати запашними есенціями (Інтернет).
Знаряддя дії:
За допомогою чого? (за допомогою чого + Р. в.): за допомогою
приладу. Можна ароматизувати повітря за допомогою
спеціального приладу (Інтернет).
бÁВити, ЗабаВЛЯ́ти, недок., док. ЗабÁВити.
Забавляти, тішити, доглядати.
Власне-об’єкт дії:
Кого? (жін. р. істот одн.: Зн. в., у заперечних реченнях – Р. в. і
Зн. в.; жін. р. істот мн.: Зн. в. = Р. в., у заперечних реченнях
– Р. в. = Зн. в.): дитину, сестричку, Даринку, її. Тайо пома-
гав сестрі гріти воду, готувати їжу та бавив маленьку се-
стричку (М. Трублаїні); Насилу Христя забавила Маринку
(Панас Мирний); Бавити дітей; Не змогти забавити ди-
тини; Не змогти забавити дитину; Не забавити дітей.
Кого? (чол. р., середн. р. істот одн. і мн.: Зн. в. = Р. в., у запере-
чних реченнях – Р. в. = Зн. в.): онуча, братика, Михайли-
ка, його, усіх. На полі під копою Сина забавляє [Катруся]
(Т. Шевченко); Кармелюк поспішав у холодок під грушу до
внука і радісно бавив його (В. Кучер); Забавляти синів; Не
забавити сина; Не забавити синів.
// Розважати чим-небудь.
Власне-об’єкт дії:
Кого? (жін. р. істот одн.: Зн. в., у заперечних реченнях – Р. в. і
Зн. в.; жін. р. істот мн.: Зн. в. = Р. в., у заперечних реченнях
– Р. в. = Зн. в.): дівчину, подругу, Оксану. Всю компанію без-
мірно забавило це оповідання (І.Франко); Забавляти подруг;
218
Колібаба Л.
Не забавити подруги; Не забавити подругу; Не забавити
подруг.
Кого? (чол. р., середн. р. істот одн. і мн.: Зн. в. = Р. в., у заперечних
реченнях – Р. в. = Зн. в.): парубка, друга, дорослих, гостей,
його, вас, нас. На гімназіальнім вечорі їй доручили забавляти
поручника (Я. Качура); – Ви ще ніколи не були в Парижі? –
питає [Софі]. – Ні, – кажу, – це ми уперше тут. – Ото усе
ж вас бавитиме (Марко Вовчок); Забавляти парубків; Не
забавити парубка; Не забавити парубків.
Засіб дії:
Чим? (Ор. в.): піснями, анекдотами, виставою, розмовами. Дівчат
він забавляв своїми вигадками та жартами (І. Нечуй-
Левицький).
бÁВитисЯ, ЗабаВЛЯ́тисЯ, недок.
1. Гратися. // Весело проводити час, розважатися. 2. Грати в яку-небудь гру.
об’єкт-співучасник дії:
З/із ким? (з/із/зі + Ор. в.): з/із дітьми, з/із братом, з/із сестрою, з/із
бабусею, з/із друзями, з/із хлопцями, з/із Олегом, зі мною, з/
із нею, з/із нами, з/із іншими. Неподалік була простора га-
лявина, на якій він [Вовчик] полюбляв бавитися з друзями
(Малятко); А бавитися можна з рибалкою? (Леся Україн-
ка); Василько тер мак і все поглядав то на двох сестричок,
що бавились із котом, то на батька (М. Коцюбинський);
Шепочуть сни, зітхають дзвінко І з вітром бавляться
вони (А. Малишко).
Засіб дії:
Чим? (Ор. в.): лялькою, м’ячем, іграшкою, шахами, розмовами.
Тут [у пана] Тарас коли не сам малював, що спаде йому на
думку, то бавився усякими малюнками (Панас Мирний);
Кучмієнко бавився виделкою, ножем, чайною ложечкою
(П. Загребельний). Поки дитина забавлялася його здоро-
венними сивими усами, він [дід] йому [онуку] розказував
грізні приповісті про давні чвари (Панас Мирний).
У/в що? (у/в + Зн. в.): у/в шахи, у м’яча, у/в ляльки. В коника
бавиться [Володя], за мотузочку мене прив’яже і цьвохкає
батіжком (О. Копиленко); «У що ти бавився сьогодні?» –
запитала вона [мама] (Малятко).
// перен. Робити що-небудь несерйозно.
219
Матеріали до «Словника граматичного керування дієслів»
Засіб дії:
Чим? (Ор. в.): політикою, мистецтвом, вишиванням. Нехай же
тим часом устеляє в думках стежку до милого вишивани-
ми рушничками, нехай бавиться вишиванням (І. Нечуй-
Левицький); [Паничі] знічев’я бавилися віршописанням
(В. Еллан).
У/в що? (у/в + Зн. в.): у/в політику, у/в мистецтво. Суддя старався
про переведення до більшого міста, та сказали, щоб не ба-
вився в політику (Н. Кобринська).
баЛотУВÁти, недок.
Закритим голосуванням обирати кого-небудь.
Власне-об’єкт дії:
Кого? (жін. р. істот одн.: Зн. в., у заперечних реченнях – Р. в. і Зн. в.;
жін. р. істот мн.: Зн. в. = Р. в., у заперечних реченнях –
Р. в. = Зн. в.): дружину, тітку, вчительку, Олену, її. Балоту-
вати молоду вчительку до сільської ради; Балотувати
молодих вчительок до сільської ради; Не балотувати
дружини в депутати; Не балотувати дружину в депу-
тати; Не балотувати дружин в депутати.
Кого? (чол. р., середн. р. істот одн. і мн.: Зн. в. = Р. в., у запере-
чних реченнях – Р. в. = Зн. в.): батька, чоловіка, бра-
та, друга, Івана, Приходька, тебе, його, їх, інших. Боян
Пайтич від імені Демократичної партії запропонував,
щоб українці балотували свого представника (Рідне
слово); Навіщо Ви його балотуєте нам в президенти?
(Братство); Чому би Вас не балотувати? (Інтернет);
Балотувати своїх представників до студради; Не ба-
лотувати свого представника до студради; Не бало-
тувати своїх представників до студради.
Просторовий об’єкт:
До чого? (до + Р. в.): до Верховної Ради, до міської ради, до облас-
ної ради, до районної ради, до сільської ради, до місцевих
рад. …буде балотувати свою силу до Верховної Ради
(Інтернет); Балотувати директора школи до районної
ради.
об’єкт обмеження:
Від/од кого? Від/од чого? (від/од + Р. в.): від/од партії, від/од полі-
тичної сили. Зміни до закону про місцеві вибори не залишили
220
Колібаба Л.
мерам іншого вибору – вони повинні були балотувати від
тієї чи іншої політсили (Інтернет).
баЛотУВÁтисЯ, недок.
Висувати свою кандидатуру для балотування.
Просторовий об’єкт:
До чого? (до + Р. в.): до Верховної Ради, до міської ради, до облас-
ної ради, до районної ради, до сільської ради, до місцевих
рад, до студради. Усього від колективу шахти балоту-
ється до місцевих рад народних депутатів 23 особи (Го-
лос України).
У/в чому? (у/в + М. в.): в (виборчому) о́крузі. Кандидат у депута-
ти Верховної Ради України може балотуватися тільки
в одному окрузі (Голос України).
об’єкт обмеження:
Від/од кого? Від/од чого? (від/од + Р. в.): від/од партії, від/од полі-
тичної сили. Дві особи одночасно балотуватися від пар-
тії не можуть (Інтернет); Сергій Бондарчук балотуєть-
ся від Волині (Інтернет); На посаду мера він балотува-
тиметься від нейтральної політичної сили (Інтернет).
Література
Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і голов. 1.
ред. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
Вихованець І. Р. Система відмінків української мови. – К.: Наук. думка, 2.
1987. – 232 с.
Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – 3.
К.: Наук. думка, 1992. – 224 с.
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 4.
1993. – 368 с.
Золотова Г. А. Синтаксический словарь: репертуар элементарных единиц 5.
русского синтаксиса. – М.: Н., 1988. – 440 с.
Кобылянская М. Ф. Глагольное управление в украинском языке (на мате-6.
риале произведений украинских писателей первой половины и 60-70 годов второй
половины ХІХ века): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук:
спец. 10.02.02 «Языки народов СССР (украинский язык)» / М. Ф. Кобылянская. –
Черновцы, 1976. – 24 с.
Масицька Т. Є. Семантико-синтаксична валентність дієслова: дис. … канди-7.
дата філол. наук: 10.02.01 / Масицька Тетяна Євгенівна. – Луцьк, 1996. – 217 с.
221
Матеріали до «Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша»
Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1970-1980. – Т. І-ХІ.8.
Співак О. Зміни в нормах дієслівного керування в сучасній українській літера-9.
турній мові (20-90-і роки ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол.
наук: спец. 10.02.01 «українська мова» / Співак Орест. – К., 1997. – 25 с.
Степаненко Я. М. Диференціація об’єктного значення в семантико-10.
синтаксичній структурі речення: дис. … кандидата філол. наук: 10.02.01 / Степа-
ненко Ярослав Миколайович. – Київ, 2008. – 223 с.
Український орфографічний словник: понад 175 тис. слів / [уклад. В. В. Чумак 11.
[та ін.]; за ред. В. Г. Скляренка]. – Вид 9-е, переробл. і доповн. – К.: Довіра, 2009. –
1011 с.
Larysa KOLIBABA
Materials of the Dictionary of Grammatical Government of Verbs
The article is devoted to theoretical bases and principles of compilation of the first
modern Ukrainian linguistic Dictionary of grammatical government of verbs. The
structure of vocabulary entries is thoroughly described. The specimens of the vocabu-
lary entries of grammatical government of verbs are offered.
Олександр Скопненко
Тетяна Цимбалюк-Скопненко
Матеріали до «Словника фразеологічних
синонімів Миколи Лукаша»
Попередні матеріали до цього Словника (початок літери Б) опубліковано
в дев’ятнадцятому випуску «Лексикографічного бюлетеня» (2010). Словни-
кові статті названої майбутньої лексикографічної праці заплановано побуду-
вати таким чином: передусім позначатиметься лексична змістова домінанта
фразеологічного ряду, далі – тлумачення синонімічного ряду, у разі потреби –
повторення дефініції біля деяких наступних членів синонімічного ряду із за-
значенням семантичних відтінків з абзацу, фразеологічна одиниця, дібрана
з перекладних та оригінальних творів, стилістичні ремарки, ілюстративні
УДК 811.161.2.373
|