60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН))
У 2014 році Європейська організація ядерних досліджень – ЦЕРН святкує свій 60-річний ювілей «науки на службі миру». Створення цього найбільшого і єдиного у своєму роді науково-дослідного центру з фізики елементарних частинок з повним правом вважають однією з найважливіших віх у розвитку сучасної ф...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73281 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | 60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 11. — С. 93-98. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73281 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-732812015-01-09T03:01:53Z 60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) Новини науки У 2014 році Європейська організація ядерних досліджень – ЦЕРН святкує свій 60-річний ювілей «науки на службі миру». Створення цього найбільшого і єдиного у своєму роді науково-дослідного центру з фізики елементарних частинок з повним правом вважають однією з найважливіших віх у розвитку сучасної фізики. За всі роки своєї діяльності ЦЕРН дав ученим можливість хоч трохи підняти завісу над таємницею побудови нашого Всесвіту. 2014 Article 60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 11. — С. 93-98. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73281 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Новини науки Новини науки |
| spellingShingle |
Новини науки Новини науки 60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) Вісник НАН України |
| description |
У 2014 році Європейська організація ядерних досліджень – ЦЕРН святкує
свій 60-річний ювілей «науки на службі миру». Створення цього найбільшого і єдиного у своєму роді науково-дослідного центру з фізики елементарних
частинок з повним правом вважають однією з найважливіших віх у розвитку сучасної фізики. За всі роки своєї діяльності ЦЕРН дав ученим можливість хоч трохи підняти завісу над таємницею побудови нашого Всесвіту. |
| format |
Article |
| title |
60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) |
| title_short |
60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) |
| title_full |
60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) |
| title_fullStr |
60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) |
| title_full_unstemmed |
60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) |
| title_sort |
60 років співробітництва в ім'я науки та миру на землі (до 60-річчя створення європейської організації ядерних досліджень (церн)) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Новини науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73281 |
| citation_txt |
60 років співробітництва в ім'я науки та миру на Землі (до 60-річчя створення Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН)) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 11. — С. 93-98. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-07-05T21:57:04Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:57:04Z |
| _version_ |
1836845760968130560 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 93
60 років СПІВРОБІТНИЦТВА
В ІМ’Я НАУКИ ТА МИРУ НА ЗЕМЛІ
До 60-річчя створення Європейської
організації ядерних досліджень (ЦЕРН)
Європейська організація ядерних досліджень (European Orga-
nization for Nuclear Research) — унікальний і найбільший у сві-
ті науковий центр, метою якого є фундаментальні дослідження
в галузі фізики елементарних частинок.
Ідея об’єднати зусилля вчених-ядерників з різних країн на-
лежить видатному французькому фізику, нобелівському ла-
уреату Луї де Бройлю. У 1949 р. на конференції з культури в
Лозанні він запропонував створити міжнародну організацію
для проведення фундаментальних досліджень, що виходять за
рамки національних програм. Крім того, на його думку, засну-
вання такого наукового центру було б символом єднання інте-
лектуальних сил Європи. Уряди багатьох держав підтримали
цю ініціативу, оскільки у напівзруйнованій війною Європі то
була чи не єдина можливість підтримати розвиток фундамен-
тальної науки. У липні 1953 р. представники 12 європейських
країн підписали Конвенцію нової міжурядової організації під
егідою ЮНЕСКО — Європейської ради з ядерних досліджень
(скорочена назва CERN походить від її французького наймену-
вання Conseil européen pour la recherche nucléaire). Однак офіцій-
ною датою народження ЦЕРНу вважають 29 вересня 1954 р.,
коли договір ратифікували усі країни-учасниці: Бельгія, Вели-
НОВИНИ НОВИНИ
НАУКИНАУКИ
У 2014 році Європейська організація ядерних досліджень – ЦЕРН святкує
свій 60-річний ювілей «науки на службі миру». Створення цього найбільшо-
го і єдиного у своєму роді науково-дослідного центру з фізики елементарних
частинок з повним правом вважають однією з найважливіших віх у розви-
тку сучасної фізики. За всі роки своєї діяльності ЦЕРН дав ученим можли-
вість хоч трохи підняти завісу над таємницею побудови нашого Всесвіту.
The longer you can look back,
the farther you can look forward.
(Чим довше дивитися назад, тим
далі можна зазирнути вперед).
Уінстон Черчилль
94 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11
НОВИНИ НАУКИ
ка Британія, Греція, Данія, Італія, Нідерланди,
Німеччина, Норвегія, Франція, Швейцарія,
Швеція і Югославія. Тоді ж тимчасову Раду
було ліквідовано, назву змінено на нинішню
(фр. l’Organisation européenne pour la recherche
nucléaire), але попередній акронім CERN вирі-
шили залишити.
Надалі з 1959 по 1999 р. до країн, які перши-
ми підписали договір про створення ЦЕРНу,
приєдналися ще дев’ять — Австрія, Іспанія,
Португалія, Фінляндія, Польща, Угорщина,
Чехія, Словаччина, Болгарія. Югославія, яка
спочатку була членом організації, в 1961 р. ви-
йшла з неї. У січні 2014 р. 21-м повноправним
членом Європейської організації ядерних до-
сліджень офіційно став Ізраїль (до речі, це єди-
на країна-учасниця, розташована за межами
континенту). Асоційованими членами є Кіпр,
Туреччина і Пакистан. Румунія має статус кан-
дидата на вступ до ЦЕРНу, а Сербія і Україна
є асоційованими членами у попередній стадії
членства. Крім того, країни і міжнародні ор-
ганізації, чиї наукові установи беруть активну
участь у дослідженнях, мають статус спосте-
рігачів. На сьогодні це Європейська комісія,
ЮНЕСКО, Японія, Росія, США та Індія.
Щорічний бюджет організації становить
близько 1,2 млрд швейцарських франків. Дер-
жави — члени ЦЕРНу платять внески, розмір
яких розраховують, виходячи з ВВП кожної
країни. Найбільші внески до загального бю-
джету припадають на Німеччину, Францію і
Велику Британію. Керівна рада ЦЕРНу скла-
дається з представників країн-учасниць, по два
від кожної: один представляє уряд, другий —
наукове співтовариство. У такий спосіб Рада
має можливість співвідносити побажання
вчених з фінансовими можливостями держав.
Сьогодні Генеральним директором ЦЕРНу з
2009 р. є німецький фізик-ядерник Рольф Хо-
йєр (Rolf Heuer). Нині в організації працює
понад 2,5 тис. постійних співробітників і ще
більш як 12 тис. запрошених фахівців, інжене-
рів, студентів, що проходять стажування. Усі
вони представляють 608 університетів і науко-
вих центрів із 113 країн світу.
ЦЕРН розташований в околицях Женеви,
на кордоні Швейцарії та Франції. На момент
заснування організації дослідження були зосе-
реджені на вивченні процесів, що відбуваються
всередині атома (звідси й пішло слово «ядер-
ний» у назві). Сьогодні наше розуміння матерії
стало набагато глибшим, і основним напрямом
діяльності ЦЕРНу є фізика елементарних час-
тинок — вивчення фундаментальних складо-
вих матерії і сил, що діють між ними. Поряд із
завданнями фундаментальної науки в лабора-
торіях ЦЕРНу здійснюють і прикладні дослі-
дження, зокрема у сфері медицини, фармацев-
тики, енергетики, в галузі високих технологій
та у багатьох інших. Організація відома також
як один із найбільших підготовчих центрів
наукових кадрів. На її базі створено школи, в
яких студенти та молоді аспіранти мають змо-
гу вдосконалювати свої знання з фізики висо-
ких енергій.
Найголовнішим інструментом досліджень є
спеціально побудовані прискорювачі пучків за-
ряджених частинок високих енергій і системи
детекторів, що дають можливість спостерігати
і записувати результати зіткнень таких час-
тинок. Прискорювальний комплекс ЦЕРНу
включає послідовність з лінійних і кільцевих
установок для розгону протонів і важких іонів
до швидкостей, порівнянних зі швидкістю світ-
ла. У 2008 р. було запущено найпотужніший
прискорювач Великий адронний колайдер
(ВАК), за допомогою якого фізики-ядерники
намагаються відтворити фізичні процеси, що
ЦЕРН з висоти пташиного польоту
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 95
НОВИНИ НАУКИ
відбувалися при утворенні Всесвіту та відбу-
ваються сьогодні в умовах космічного середо-
вища.
За 60 років у лабораторіях наукового центру
було зроблено багато визначних наукових від-
криттів, відбулося чимало знакових подій:
1957 р. — запрацював перший побудований
у ЦЕРНі прискорювач — синхроциклотрон;
1959 р. — розпочав роботу перший дійсно
потужний прискорювач — протонний синхро-
трон (PS), який і нині залишається серцеви-
ною унікального комплексу прискорювачів;
1968 р. — винахід нового реєстратора час-
тинок — багатодротової пропорційної камери,
що спричинив справжню революцію у фізи-
ці детекторів частинок і за який співробітник
ЦЕРНу Ж. Шарпак (Georges Charpak) одер-
жав Нобелівську премію в 1992 р.;
1971 р. — став до ладу перший у світі адрон-
ний колайдер (ISR), започаткувавши нову еру
в експериментальних дослідженнях;
1973 р. — відкриття нейтральних струмів за
допомогою бульбашкової камери в експери-
менті Gargamelle, яке уможливило перше під-
твердження електрослабкої теорії частинок;
1976 р. — початок роботи суперпротонного
синхротрона (SPS) з кільцем довжиною 7 км,
на якому в 1981 р. вперше у світі спостерігали
протон-антипротонне зіткнення;
1983 р. — відкриття W- і Z-бозонів, що під-
твердило спостереження експерименту Garga-
melle і за яке у 1984 р. співробітників ЦЕРНу
К. Руббіа (Carlo Rubbia) та С. ван дер Мера
(S. van der Meer) було удостоєно Нобелівської
премії;
1986 р. — перші експерименти з прискорен-
ня важких іонів з метою відкриття нового ста-
ну матерії — кварк-глюонної плазми;
1989 р. — запуск Великого електрон-по зит-
ронного колайдера (LEP) з кільцем довжиною
27 км, відкриття трьох сортів нейтрино та під-
твердження стандартної теорії частинок з ви-
сокою точністю;
1993 р. — прецизійні результати вимірів яви-
ща порушення CP-інваріантності;
1995 р. — отримання перших атомів антире-
човини — антиводню на пучках низькоенерге-
тичних антипротонних кілець (LEAR);
1999 р. — початок будівництва в тунелі LEP
Великого адронного колайдера (LHC);
Схема прискорювального комплексу ЦЕРНу
96 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11
НОВИНИ НАУКИ
2006 р. — запуск найбільшого надпровідного
магніту;
2008 р. — запуск найпотужнішого у світі
прискорювача високих енергій — Великого
адронного колайдера;
2010 р. — перше утримання в магнітній паст-
ці атомів антиматерії (антиводню) упродовж
0,17 с;
2012 р. — відкриття бозона Хіггса колабо-
раціями ATLAS та CMS, відзначене Нобелів-
ською премією 2013 р.
Крім відкриттів у галузі фізики ЦЕРН про-
славився тим, що саме у його стінах у 1989 р.
було розроблено концепцію Всесвітньої па-
вутини (World Wide Web), а також протокол
HTTP і мову HTML. Наприкінці 1990-х ро-
ків ЦЕРН став одним із центрів розвитку но-
вої комп’ю тер ної мережевої технології Grid.
І сьогодні в ЦЕРНі постійно створюють нове
програмне забезпечення, значна частина якого
швидко поширюється серед користувачів Ін-
тернету.
Однак найголовнішим досягненням органі-
зації, як вважають самі її керівники, є коло-
сальна робота із залучення до виконання до-
сліджень цінних наукових кадрів та об’єднан-
ня вчених-фізиків з різних країн. Діяльність
ЦЕРНу наочно демонструє всьому світові, що
наука здатна подолати будь-які бар’єри і кор-
дони, не лише географічні, а й політичні, куль-
турні та релігійні.
* * *
Співпраця українських учених із ЦЕРНом,
хоч і розпочалася досить давно, ще за радян-
ських часів, у рамках спільних програм з
Об’єднаним інститутом ядерних досліджень
(ОІЯД) у Дубні, проте обмежувалася переваж-
но участю у спільних наукових конференціях
та школах. Зі становленням незалежної укра-
їнської держави за ініціативою окремих нау-
ковців почали реалізовуватися перші спільні
проекти з колабораціями ЦЕРНу. З 1992 р.
НАН України централізовано спрямовувала
зусилля академічних установ на те, щоб укра-
їнські вчені були задіяні в наукових програмах
організації. Насамперед це стосувалося експе-
риментів, у яких вивчали зіткнення важких
іонів за енергій SPS. Фізики-теоретики з Ін-
ституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголю-
бова НАН України були піонерами досліджень
з цього напряму і стали одними з ініціаторів
створення колаборації ALICE на ВАК, фізич-
ну програму якого саме в цей час обговорюва-
ли у ЦЕРНі. Українські фахівці спочатку пра-
цювали в колаборації CMS (під «парасолькою»
ОІЯД), самостійно брали участь у колаборації
ALICE, пізніше приєдналися до колаборації
LHCb, а в останні роки Інститут прикладної
фізики НАН України (м. Суми) успішно спів-
працює у проекті CLIC, у якому активно роз-
вивають нові методи прискорення частинок.
Для величезного детектора колаборації
CMS (компактний мюонний соленоїд), побу-
дованого з метою пошуку бозона Хіггса та но-
вих частинок, що можуть з’явитися в протон-
протонних зіткненнях за максимальних енер-
гій Великого адронного колайдера, харків-
ський НТК «Інститут монокристалів» НАН
України виготовив 22 тис. тайлів — різного
розміру детекторів із радіаційно стійкої пласт-
маси за унікальною технологією, розробленою
і впровадженою фахівцями Інституту. Співро-
бітники ННЦ «Харківський фізико-технічний
інститут» та Інституту сцинтиляційних мате-
ріалів НАН України запропонували новітню
Монтаж внутрішньої трекової системи детектора
ALICE, у створення якої значний внесок зробили
українські вчені, інженери і технологи
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 11 97
НОВИНИ НАУКИ
технологію виготовлення спеціальних детек-
торів на основі кристалів вольфрамату свинцю
і брали участь у створенні торцевих адронних
калориметрів детектора CMS.
Під час побудови установки LHCb, призна-
ченої для експериментів з екзотичними час-
тинками, науковці з Інституту ядерних дослі-
джень НАН України виготовили та установи-
ли оригінальну систему моніторингу пучка.
Найвагоміший внесок у майбутню успіш-
ну роботу комплексу ВАК українські вчені та
інженери зробили при побудові детектора для
дослідження зіткнень важких іонів ALICE.
Фахівці Харківського науково-дослідного тех-
нологічного інституту приладобудування й
Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Бого-
любова НАН України запропонували оригі-
нальний проект створення чотирьох зовнішніх
шарів центральної частини детектора ALICE,
так званої внутрішньої трекової системи
(ВТС). Проблема полягала в тому, що через
функціональні особливості детектора ВТС усі
його деталі мали бути максимально легкими,
компактними та радіаційно стійкими. Щоб
домогтися потрібного результату, харківські
вчені та інженери розробили технологію алю-
мінієвих мікрокабелів на гнучкій каптоновій
основі, розгорнули відповідне виробництво і
в жорсткій конкурентній боротьбі з провідни-
ми західними компаніями довели своє право
на виконання цього складного завдання. Вони
виготовили понад 30 тис. різних мікрокабелів
і разом з колегами з Італії, Нідерландів, Фран-
ції, Фінляндії, Швейцарії та Росії успішно за-
вершили роботи у визначені терміни. І, як ві-
домо, перші експериментальні результати на
Великому адронному колайдері було одержа-
но саме в колаборації ALICE, у той час, коли
працювала тільки частина ВТС, зібрана укра-
їнськими фахівцями. Цей значний успіх дістав
високу оцінку керівництва ЦЕРНу і привер-
нув серйозну увагу до можливостей україн-
ської науки та індустрії.
Вагомою причиною, яка спонукала світову
наукову спільноту фізиків побудувати ВАК,
було бажання експериментально перевірити
Делегація НАН України під час візиту до ЦЕРНу біля детектора ALICE у тунелі Вели-
кого адронного колайдера (зліва направо): заступник голови Ради колаборації ALICE
Г.М. Зінов'єв, заступник керівника колаборації ALICE І. Шутц (Y. Schutz), віце-президенти
НАН України академіки А.Г. Загородній і А.Г. Наумовець, один із керівників міжнародного
відділу ЦЕРНу Т. Куртика. 2012 р.
НОВИНИ НАУКИ
теорію суперсиметрії, одним із наслідків якої
є існування нового класу частинок. У розро-
блення цієї теорії ще в 70-ті роки минулого
століття значний внесок зробив колектив уче-
них Харківського фізико-технічного інституту
під керівництвом академіка Дмитра Васильо-
вича Волкова.
Побудований в останнє десятиліття Україн-
ський національний грід також активно заді-
яний у співпраці з ЦЕРНом. Зокрема, фахів-
ці Харківського фізико-технічного інституту
успішно підтримують роботу свого вузла на
потреби колаборації WLCG, а фахівці Інсти-
туту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова
НАН України, Інституту сцинтиляційних ма-
теріалів НАН України, Інституту кібернетики
ім. В.М. Глушкова НАН України, Київського
національного університету імені Тараса Шев-
ченка та Національного технічного універси-
тету України «Київський політехнічний інсти-
тут» беруть участь у забезпеченні ресурсами
роботи з оброблення та аналізу результатів
експериментів у колаборації ALICE.
Відтепер відносини українських науков-
ців з ЦЕРНом піднялися на новий рівень, пе-
рейшовши до офіційної площини. 3 жовтня
2013 р. було підписано угоду про асоційоване
членство України в Європейській організації
ядерних досліджень, а 2 вересня 2014 р. Верхо-
вна Рада України ратифікувала цей документ.
Майбутнє набуття статусу асоційованого чле-
на дасть змогу українським ученим отримати
безпосередній доступ до баз новітніх наукових
даних, брати практичну участь у наукових екс-
периментах, здійснювати самостійні дослі-
дження з фізики високих енергій на унікаль-
ному обладнанні ЦЕРНу, розвивати й про-
сувати на світовий ринок вітчизняні наукові
технології. Україна матиме змогу долучитися
до міжнародної співпраці зі створення новітніх
матеріалів, розроблення і впровадження нових
обчислювальних та інформаційних техноло-
гій, подальшого розвитку грід-мереж. Асоці-
йоване членство відкриває широкий доступ
до навчальних проектів та освітніх програм
ЦЕРНу, що сприятиме підвищенню ефектив-
ності підготовки наукових працівників вищої
кваліфікації.
Нарешті, науково-дослідні установи та під-
приємства України зможуть тепер брати участь
у тендерах, які проводить ЦЕРН, і отримувати
замовлення на виготовлення високотехноло-
гічного обладнання, що відкриє нові можли-
вості для національного виробника, забезпе-
чить надходження іноземних інвестицій у дер-
жаву та створить нові робочі місця.
Вступ України до Європейської організації
ядерних досліджень має величезне значення
для майбутнього не лише вітчизняної науки,
а й української державності в цілому, оскільки
статус країни на міжнародній арені визнача-
ється, крім іншого, рівнем розвитку науково-
технологічної та інноваційної сфери, ступенем
інтеграції у світове наукове співтовариство.
Заступник головного редактора
журналу О.О. МЕЛЕЖИК
|