2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність
Реакцією 5-арил-2-ацетилфуранів з ізатином та його заміщеними за умов реакції Пфітцингера з високими виходами одержано низку нових 2-(5-арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонових кислот і досліджено їх протимікробну активність. Знайдено сполуки, що виявили високу активність відносно антибіотикорезистентних ш...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2008
|
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7333 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | 2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність / Ю.І. Горак, В.С. Матійчук, М.Д. Обушак, Р.В. Куцик, Р.З. Литвин, Л.М. Куровець // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 49-54. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-7333 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-73332010-03-30T12:01:13Z 2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність Горак, Ю.І. Матійчук, В.С. Обушак, М.Д. Куцик, Р.В. Литвин, Р.З. Куровець, Л.М. Реакцією 5-арил-2-ацетилфуранів з ізатином та його заміщеними за умов реакції Пфітцингера з високими виходами одержано низку нових 2-(5-арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонових кислот і досліджено їх протимікробну активність. Знайдено сполуки, що виявили високу активність відносно антибіотикорезистентних штамів. 2-(5-Aryl-2-furyl)-4-quinolincarboxylic acids were obtained in the reaction of 5-aryl-2-acetylfurans with isatin derivatives under the conditions of Pfitzinger reaction and resulted in excellent yield. Their antimicrobial activity has been tested in vitro. Some compounds were found to be effective against antibiotic-resistant bacteria. 2008 Article 2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність / Ю.І. Горак, В.С. Матійчук, М.Д. Обушак, Р.В. Куцик, Р.З. Литвин, Л.М. Куровець // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 49-54. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. 1814-9758 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7333 uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Реакцією 5-арил-2-ацетилфуранів з ізатином та його заміщеними за умов реакції Пфітцингера з високими виходами одержано низку нових 2-(5-арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонових кислот і досліджено їх протимікробну активність. Знайдено сполуки, що виявили високу активність відносно антибіотикорезистентних штамів. |
| format |
Article |
| author |
Горак, Ю.І. Матійчук, В.С. Обушак, М.Д. Куцик, Р.В. Литвин, Р.З. Куровець, Л.М. |
| spellingShingle |
Горак, Ю.І. Матійчук, В.С. Обушак, М.Д. Куцик, Р.В. Литвин, Р.З. Куровець, Л.М. 2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність |
| author_facet |
Горак, Ю.І. Матійчук, В.С. Обушак, М.Д. Куцик, Р.В. Литвин, Р.З. Куровець, Л.М. |
| author_sort |
Горак, Ю.І. |
| title |
2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність |
| title_short |
2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність |
| title_full |
2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність |
| title_fullStr |
2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність |
| title_full_unstemmed |
2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність |
| title_sort |
2-(5-арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7333 |
| citation_txt |
2-(5-Арил-2-фурил)-4-хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність / Ю.І. Горак, В.С. Матійчук, М.Д. Обушак, Р.В. Куцик, Р.З. Литвин, Л.М. Куровець // Ukrainica Bioorganica Acta. — 2008. — Т. 6, № 1. — С. 49-54. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT gorakûí 25aril2furil4hínolínkarbonovíkislotitaíhprotimíkrobnaaktivnístʹ AT matíjčukvs 25aril2furil4hínolínkarbonovíkislotitaíhprotimíkrobnaaktivnístʹ AT obušakmd 25aril2furil4hínolínkarbonovíkislotitaíhprotimíkrobnaaktivnístʹ AT kucikrv 25aril2furil4hínolínkarbonovíkislotitaíhprotimíkrobnaaktivnístʹ AT litvinrz 25aril2furil4hínolínkarbonovíkislotitaíhprotimíkrobnaaktivnístʹ AT kurovecʹlm 25aril2furil4hínolínkarbonovíkislotitaíhprotimíkrobnaaktivnístʹ |
| first_indexed |
2025-07-02T10:10:12Z |
| last_indexed |
2025-07-02T10:10:12Z |
| _version_ |
1836529497303678976 |
| fulltext |
Розвиток хімії арилфуранових сполук знач�
ною мірою обумовлений ефективністю дослід�
жень їх біологічної активності. Деякі сполуки
цього типу (нітрафудан, дандролен, клодано�
лен, азимілід тощо) вже використовують як лі�
карські засоби [1, 2]. В останні роки опублікова�
но і запатентовано багато розробок, що стосу�
ються різних видів біологічної активності
арилфуранових сполук, наприклад [3�12].
З іншого боку, похідні 4�хінолінкарбонової
(цинхонінової) кислоти також використовують
в медицині. Існує більше двадцяти торговель�
них марок лікарських засобів цього класу [1, 2].
У зв’язку з цим ми дослідили можливість
одержання за реакцією Пфітцинґера [13�16] 4�
хінолінкарбонових кислот, які б містили у дру�
гому положенні 5�арил�2�фурильні фрагмен�
ти. 5�Арил�2�ацетилфурани (1, R2=CH3), які
одержують арилюванням ацетилфурану арен�
діазонієвими солями, є доступними реагента�
ми для конструювання молекул з арилфу�
рильним фрагментом [17�19]. У цій роботі ми
розширили коло реагентів 1, використавши в
реакції арилювання, крім ацетилфурану, 1�(5�
арил�2�фурил)пропан�1�он та 1�(5�арил�2�
фурил)бутан�1�он. З’ясовано, що названі кето�
ни добре реагують з ізатином і його похідними
(5�заміщені ізатини) 2 в умовах реакції Пфіт�
цинґера. У результаті рециклізації утворю�
ється піридиновий цикл і з високими виходами
одержано 2�(5�арил�2�фурил)�3�алкіл�4�хі�
нолінкарбонові кислоти 3 (схема 1).
На схемі 2 наведено сполуки, синтезовані
описаним способом. У дужках вказано кіль�
кість цинхонінових кислот 3, одержаних із ви�
користанням відповідних ізатинів.
Синтезовані сполуки 3.1�3.159 (схема 2)
досліджували на антимікробну активність. У
результаті первинного скринінгу було відібра�
но кислоти 3.1�3.42 (табл. 1), які виявили до�
статньо високу активність. У табл. 2 наведено
спектри ЯМР 1Н сполук цього ряду.
Дослідження антимікробної активності ве�
49
2�(5�Арил�2�фурил)�4�хінолінкарбонові кислоти
та їх протимікробна активність
Ю.І. Горак1, В.С. Матійчук1, М.Д. Обушак1*, Р.В. Куцик2,
Р.З. Литвин1, Л.М. Куровець2
1 Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Кирила і Мефодія, 6, Львів, 79005, Україна
2 Івано[Франківський державний медичний університет
вул. Галицька, 2, Івано[Франківськ, 76000, Україна
Резюме. Реакцією 5�арил�2�ацетилфуранів з ізатином та його заміщеними в умовах реакції Пфітцинґера
з високими виходами одержано низку нових 2�(5�арил�2�фурил)�4�хінолінкарбонових кислот і досліджено
їх протимікробну активність. Знайдено сполуки, що виявили високу активність відносно антибіотикорезис�
тентних штамів.
Ключові слова: арилфурани, 5�арил�2�ацетилфурани, ізатин, похідні 4�хінолінкарбонової кислоти, ре�
акція Пфітцинґера, протимікробна активність.
Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008) 49—54
www.bioorganica.org.ua
* Corresponding author.
Tel.: +38032�2600396
E�mail address: obushak@in.lviv.ua
© Ю.І. Горак, В.С. Матійчук, М.Д. Обушак, Р.В. Куцик,
Р.З. Литвин, Л.М. Куровець, 2008
ли з використанням методу дифузії в агар [20].
Для відібраних сполук (3.1�3.42) проводили те�
стування методом двократних серійних розве�
день в агарі [21]. У табл. 3 наведено результати
дослідження сполук, які виявили найвищу ак�
тивність у порівнянні з еталонами — хлоргек�
сидином і повідон�йодидом.
Групування штамів під час аналізу прово�
дили з урахуванням їх видової належності і
наявності тих чи інших детермінант антибіо�
тикорезистентності. Було вибрано 3 поліанти�
біотикорезистентні клінічні ізоляти стафіло�
коків із підтвердженими механізмами медика�
ментозної стійкості: 2 штами S. aureus (з одна�
ковими профілями антибіотикорезистентності
OXARCIPRGENRERYRCLIRTETR; детермінанти
антибіотикорезистентності MecA+NorA+MsrA+
TetK+) і штам S. haemolyticus (OXARCIPRGENR
ERYRCLISTETR; детермінанти антибіотикоре�
зистентності MecA+NorA+MsrA+ TetK+).
Про рівень протимікробної активності спо�
лук 3 судили за величинами діаметрів зон за�
тримки росту тест�штамів (табл. 3). Конт�
рольні досліди виконано з чистим розчинни�
ком — сумішшю ДМСО/етанол 1:1.
Ураховуючи макроскопічні ознаки росту
культур, а також наявність мікроколоній під
час дослідження під лупою, для кожного шта�
му встановлювали мінімальні бактеріоста�
тичні концентрації — МБсК (після культиву�
вання протягом 1 доби), і мінімальні бактери�
цидні концентрації — МБцК (через 3 доби)
(табл. 4). Про протимікробну активність сполук
судили за величинами МБсК50 і МБцК50, ак�
тивних відносно 50 % тест�штамів відповідного
фенотипу.
Отже, серед 2�(5�арил�2�фурил)�4�хінолін�
карбонових кислот знайдено сполуки, які ви�
являють високу антимікробну активність. Ре�
зультати досліджень дають надію сподівати�
ся, що ці речовини або їх аналоги виявляти�
муть здатність елімінувати детермінанти ан�
тибіотикорезистентності (або пригнічувати їх
функціональну активність).
Крім того, на основі кислот 3 можна синте�
зувати аміди та інші класи сполук завдяки
трансформаціям і циклізаціям за участі кар�
боксильної групи в положенні 4.
Експериментальна частина. Спектри ЯМР
1Н записували на приладі «Varian Mercury»
(400 Мгц); розчинник ДМСО�d6+CCl4, внут�
рішній стандарт ТМС.
ССииннттеезз 22[[((55[[аарриилл[[22[[ффуурриилл))[[33[[RR44[[66[[RR33[[44[[
ххііннооллііннккааррббооннооввиихх ккииссллоотт ((33)).. До розчину 2�
ацилфурану 1 (0,045 моль) у 100 мл етилового
спирту та 20 мл води додавали 0,045 моля замі�
щеного ізатину 2 та 7,5 г гідроксиду калію. Су�
міш кип’ятили протягом 5�7 годин, після чого
додавали 120 мл води, підкисляли крижаною
оцтовою кислотою до рН 5�6. Осад, що утвори�
вся, відфільтровували й перекристалізовува�
ли із суміші спирт/диметилформамід. Резуль�
тати елементного аналізу (C, H, N) для сполук
3.1�3.42 узгоджуються з обчисленими значен�
нями.
ВВииззннааччеенннняя ппррооттииммііккррооббннооїї ааккттииввннооссттіі
ссппооллуукк 33.. Вносили в ямки агару на чашці Петрі
20 мкл розчину речовини 3 (табл. 3) (концент�
рація 1000 мкг/мл) в етанолі. Рівень протимік�
робної активності сполук визначали за вели�
чинами діаметрів зон затримки росту тест�
штамів. У контрольній ямці, в яку вносили роз�
чинник — етанол або 12,5 % ДМСО, ріст тест�
культур не пригнічувався.
Ю.І. Горак та ін.
50 Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008)
Схема 1
Синтез 2[(5[арил[2[фурил)[3[R4[6[R3[4[
хінолінкарбонових кислот
O
O
R2
+
N
R3 O
O
KOH
O
N
O
R3 R4
OH
R1
R1
C2H5OH, H2O
1 32
R1=H, 4[Me, 4[втор[Bu, 4[i[Pr, 2[F, 3[F, 4[F, 2[
Cl, 3[Cl, 4[Cl, 2[CF3, 3[CF3, 2[СООМе, 3[F[4[Cl,
2,3[Cl2, 2,4[Cl2, 2,5[Cl2, 3,4[Cl2, 3,5[Cl2, 3[Сl[4[Me,
2[Cl[5[CF3, 4[Cl[3[CF3, 3,5[(CF3)2, 2[Br[4[Me.
R2=CH3, C2H5, C3H7. R3=H, CH3, CH3CH2, CH3(CH2)3,
і[Pr, F, Cl, Br. R4=H, CH3, C2H5.
Схема 2
6[Заміщені 2[(5[арил[2[фурил)[3[R4[4[
хінолінкарбонові кислоти
(27) (27) (21)
O
N
OHO
R4
CH3
CH3
R1
(2) (3)
(22) (26) (31)
O
N
OHO
R4CH3 R1
O
N
OHO
R4
R1
O
N
OHO
R4
CH3
R1
O
N
OHO
R4
CH3
R1
O
N
OHO
R4Cl R1
O
N
OHO
R4Br R1
O
N
OHO
R4F R1
2[(5[Арил[2[фурил)[4[хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність
51www.bioorganica.org.ua
O
N
R
Номер
сполуки
R1 R3 Ттопл, °С Вихід, %
Номер
сполуки
R1 R3 Ттопл, °С Вихід, %
3.1 4�F Н 269�270 68 3.22 4�і�Pr СН3СН2 287�288 64
3.2 2�Cl Н >300 75 3.23 2�Cl–5�CF3 СН3СН2 277�278 81
3.3 3�Cl Н 282�283 76 3.24 4�F F >300 59
3.4 2,5�Cl2 Н 279�280 64 3.25 2�COOH F >300 50
3.5 3,5�Cl2 Н >300 60 3.26 4�OMe F >300 49
3.6 2,4�Cl2 Н 290�291 67 3.27 4�CH2CH3 Cl >300 55
3.7 4�OMe Н 291�292 65 3.28 4�OMe Cl >300 55
3.8 3�Cl–4�CH3 Н >300 71 3.29 н�Bu Cl 272�273 60
3.9 2�COOH Н >300 63 3.30 4�втор�Bu Cl >300 63
3.10 2�CF3 Н 255�256 58 3.31 і�Pr Cl 289�290 45
3.11 2�F СН3 >300 55 3.32 2,3�Cl2 Cl >300 50
3.12 2�Cl СН3 >300 63 3.33 3�Cl–4�CH3 Cl >300 52
3.13 3�Cl СН3 234�235 68 3.34 3�F Br >300 57
3.14 3�Br СН3 243�244 64 3.35 4�ізо�Pr Br >300 59
3.15 2,5�Cl2 СН3 296�297 70 3.36 4�Bu Br 285�286 63
3.16 3�Cl–4�CH3 СН3 >300 66 3.37 4�CH2CH3 Br >300 55
3.17 2�COOH СН3 >300 60 3.38 3�CF3 Br >300 56
3.18 4�OMe СН3 >300 72 3.39 2,4�Cl2 Br >300 70
3.19 2,3�Cl2 СН3 >300 73 3.40 4�CH3 Br >300 76
3.20 4�втор�Bu СН3 259�260 75 3.41 4�OMe Br >300 75
3.21 4�OMe СН3СН2 299�300 73 3.42 4�втор�Bu Br 287�288 72
Таблиця 1
Виходи та температури топлення 6[заміщених 2[(5[арил[2[фурил)[4[хінолінкарбонових кислот
Наважку 2 мг сполуки 3 розчиняли в 1 мл
ДМСО і змішували з 19 мл розплавленого по�
живного агару. Заливали 10 мл приготованого
середовища в чашки Петрі, а решту викорис�
товували для виготовлення двократних серій�
них розведень. У такий же спосіб отримували
ряд чашок із агаром, що містив спадаючі кон�
центрації досліджуваної сполуки — 100, 50,
25, 12,5 і 6,25 мкг/мл. За допомогою спеціаль�
ного штампа�реплікатора на кожну чашку
висівали по 25 штамів досліджуваних мікроор�
ганізмів. Ріст мікроорганізмів оцінювали двічі
після інкубації чашок у термостаті за 37 °С
протягом 1 і 2 діб.
Надійшла в редакцію 06.05.2008 р.
O
N
R3
COOH
R1
Ю.І. Горак та ін.
52 Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008)
Таблиця 2
Дані спектрів ЯМР 1Н сполук 33
Номер
сполуки
R1 R3 Хімічні зміщення у спектрах ЯМР 1Н, �, м.ч.
3.1 4�F H
6,97 (1H, д, 4�Нфуран); 7,19 (2Н, д, 2,6�Нфеніл); 7,39 (1Н, д, 3�Нфуран); 7,58 (1Н, т, 6�
Нхінолін); 7,73 (1Н, т, 7�Нхінолін); 7,89 (2Н, д.д, 3,5�Нфеніл); 8,06 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,38 (1Н,
с, 3�Нхінолін); 8,77 (1Н, д, 5�Нхінолін); 13,50 (1Н, ш.с, СООН).
3.2 2�Cl H
7,38 (1Н, д, 3�Нфуран); 7,42 (1Н, т, 4�Нфеніл); 7,54 (1Н, т, 6�Нхінолін); 7,59�7,63 (2Н, м, 4�
Нфуран + 6�Нфеніл); 7,68 (1Н, т, 5�Нфеніл); 7,84 (1Н, т, 7�Нхінолін); 8,08�8,12 (2Н, м, 8�Нхінолін
+ 3�Нфеніл); 8,40 (1Н, с, 3�Нхінолін); 8,63 (1Н, д, 5�Нхінолін); 14,07 (1Н, ш.с, СООН).
3.3 3�Cl H
7,10 (1H, д, 4�Нфуран); 7,30 (1Н, д.д, 4�Нфеніл); 7,42 (1Н, д, 3�Нфуран); 7,45 (1Н, т, 5�
Нфеніл); 7,58 (1Н, т, 6�Нхінолін); 7,74 (1Н, т, 7�Нхінолін); 7,80 (1Н, д, 6�Нфеніл); 7,85 (1Н, с, 2�
Нфеніл); 8,08 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,39 (1Н, с, 3�Нхінолін); 8,76 (1Н, д, 5�Нхінолін).
3.4 2,5�Cl2 Н
7,32 (1Н, д.д, 4�Нфеніл); 7,40 (1Н, д, 3�Нфуран); 7,47 (1H, д, 4�Нфуран); 7,51 (1Н, д, 3�
Нфеніл); 7,60 (1Н, т, 6�Нхінолін); 7,75 (1Н, т, 7�Нхінолін); 8,06 (1Н, д, 6�Нфеніл); 8,10 (1Н, д, 8�
Нхінолін); 8,42 (1Н, с, 3�Нхінолін); 8,78 (1Н, д, 5�Нхінолін); 13,52 (1Н, ш.с, СООН).
3.8 3�Cl–4�Me H
2,44 (3Н, с, СН3); 7,02 (1H, д, 4�Нфуран); 7,35 (1Н, д, 6�Нфеніл); 7,41 (1Н, д, 3�Нфуран); 7,57
(1Н, т, 6�Нхінолін); 7,68 (1Н, д, 5�Нфеніл); 7,74 (1Н, т, 7�Нхінолін); 7,82 (1Н, с, 2�Нфеніл); 8,06
(1Н, д, 8�Нхінолін); 8,39 (1Н, с, 3�Нхінолін); 8,76 (1Н, д, 5�Нхінолін); 13,50 (1Н, ш.с, СООН).
3.9 2�COOH H
7,02 (1Н, д, 4�Нфуран); 7,49–7,53 (2Н, м, 3�Нфуран+ 4�Нфеніл); 7,62�7,70 (3Н, м, 5,6�Нфеніл
+ 6�Нхінолін); 7,82�7,86 (2Н, м, 7�Нхінолін + 3�Нфеніл); 8,09 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,29 (1Н, с, 3�
Нхінолін); 8,61 (1Н, д, 5�Нхінолін); 13,39 (1Н, ш.с, СООНфеніл); 13,94 (1Н, ш.с, СООНхінолін).
3.11 2�F Me
2,53 (3Н, с, СН3); 7,09 (1Н, д, 4�Нфуран); 7,35�7,45 (3Н, м, 3,4,6�Нфеніл); 7,48 (1Н, д, 3�
Нфуран); 7,67 (1Н, д, 7�Нхінолін); 8,00 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,05 (1Н, т, 5�Нфеніл); 8,36 (1Н, с, 3�
Нхінолін); 8,39 (1Н, с, 5�Нхінолін); 14,00 (1Н, ш.с, COOH).
3.12 2�Cl Me
2,59 (3Н, с, СН3); 7,25�7,34 (2Н, м, 4�Нфуран + 5�Нфеніл); 7,40 (1Н, д, 3�Нфуран); 7,44�7,52
(2Н, м, 3,4�Нфеніл); 7,58 (1Н, д, 7�Нхінолін); 7,97 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,09 (1Н, д, 6�Нфеніл);
8,38 (1Н, с, 3�Нхінолін); 8,54 (1Н, с, 5�Нхінолін); 13,43 (1Н, ш.с, СООН).
3.13 3�Cl Me
2,60 (3Н, с, СН3); 7,08 (1Н, д, 4�Нфуран); 7,29 (1Н, д.д, 4�Нфеніл); 7,38 (1Н, д, 3�Нфуран);
7,44 (1Н, т, 5�Нфеніл); 7,58 (1Н, д, 7�Нхінолін); 7,79 (1Н, д, 6�Нфеніл); 7,84 (1Н, с, 2�Нфеніл);
7,97 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,36 (1Н, с, 3�Нхінолін); 8,53 (1Н, с, 5�Нхінолін); 13,45 (1Н, ш.с,
СООН).
3.15 2,5�Cl2 Me
2,60 (3Н, с, СН3); 7,25 (1H, д.д, 4�Нфеніл); 7,38 (1Н, д, 4�Нфуран); 7,42 (1Н, д, 3�Нфуран);
7,50 (1Н, д, 7�Нхінолін); 7,59 (1Н, д, 3�Нфеніл); 7,99 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,04 (1Н, д, 6�Нфеніл);
8,38 (1Н, с, 3�Нхінолін); 8,54 (1Н, с, 5�Нхінолін); 13,42 (1Н, ш.с, СООН).
3.16 3�Cl–4�Me Me
2,41 (3Н, с, СН3); 2,59 (3Н, с, СН3); 7,00 (1Н, д, 4�Нфуран); 7.36 (2Н, д+д, 3�Нфуран + 5�
Нфеніл); 7,57 (1Н, д, 7�Нхінолін); 7,68 (1Н, д, 6�Нфеніл); 7,81 (1Н, с, 2�Нфеніл); 7,97 (1Н, д, 8�
Нхінолін); 8,42 (1Н, с, 3�Нхінолін); 8,51 (1Н, с, 5�Нхінолін); 13,43 (1Н, ш.с, СООН).
3.17 2�COOH Me
2,53 (3Н, с, СН3); 7,01 (1Н, д, 4�Нфуран); 7,48 (1Н, д, 3�Нфуран); 7,51 (1Н, д, 4�Нфеніл);
7,61�7,68 (3Н, м, 7�Нхінолін + 5,6�Нфеніл); 7,81 (1Н, д, 3�Нфеніл); 7,98 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,24
(1Н, с, 3�Нхінолін); 8,38 (1Н, с, 5�Нхінолін); 13,43 (1Н, ш.с, COOHхінолін); 13,74 (1Н, ш.с,
COOHфеніл).
3.21 4�F F
7,07 (1Н, д, 4�Нфуран); 7,29�7,42 (3Н, м, 3,4,6�Нфеніл); 7,51 (1Н, д, 3�Нфуран); 7,70 (1Н, т,
7�Нхінолін); 8,04 (1Н, т, 5�Нфеніл); 8,14 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,46 (1Н, с, 3�Нхінолін); 8,48 (1Н, д,
5�Нхінолін); 14,00 (1Н, ш.с, СООН).
3.22 2�COOH F
7,01 (1Н, д, 4�Нфуран); 7,52 (2Н, д+т, 3�Нфуран + 4�Нфеніл); 7,63 (1Н, т, 5�Нфеніл); 7,70 (1Н,
д, 6�Нфеніл); 7,81 (2Н, д+д, 7�Нхінолін + 3�Нфеніл); 8,16 (1Н, д.д, 8�Нхінолін); 8,39 (1Н, с, 3�
Нхінолін); 8,45 (1Н, д.д, 5�Нхінолін); 13,30 (1Н, ш.с, COOHхінолін); 13,98 (1Н, ш.с, COOHфеніл).
3.28 2,4�Cl2 Br
7,32 (1Н, д.д, 5�Нфеніл); 7,39 (1Н, д, 3�Нфуран); 7,48 (1Н, д, 4�Нфуран); 7,51 (1Н, д, 7�
Нхінолін); 7,83 (1Н, д.д, 6�Нфеніл); 8,00 (1Н, д, 8�Нхінолін); 8,04 (1Н, д, 3�Нфеніл); 8,47 (1Н, с,
3�Нхінолін); 9,02 (1Н, с, 5�Нхінолін); 13,72 (1Н, ш.с, СООН).
2[(5[Арил[2[фурил)[4[хінолінкарбонові кислоти та їх протимікробна активність
53www.bioorganica.org.ua
Таблиця 3
Протимікробна активність сполук 33 відносно клінічних
поліантибіотикорезистентних штамів стафілококів
Діаметр зони пригнічення росту, мм
Номер сполуки R1 R3
S. aureus MecA+ S. aureus
ІСА�5
S. haemolyticus
5�03
Хлоргексидин 0,05 % 13,40±0,10 13,83±0,23 12,30±0,64
Повідон�йодид 9,28±0,15 7,88±0,21 7,55±0,30
ДМСО/етанол 4,05±0,07 4,10±0,07 0
3.19 2,3�Cl2 CH3 17,75±0,20 [7,57±0,98] [6,55±0,04]
3.20 втор�Вu CH3 18,50±0,41 9,67±0,93 [9,15±0,12]
3.22 4�і�Pr Et 13,50±0,76 [6,25±0,20] [8,00±0,16]
3.27 4�Et Cl 15,17±0,44 [7,50±0,41] [6,75±0,20]
3.30 втор�Вu Cl 9,40±0,06 [8,65±0,29] 9,35±0,12
3.32 2,3�Cl2 Cl 14,60±0,33 [8,37±0,95] [9,60±0,33]
3.33 3�Cl, 4�CH3 Cl 18,20±0,16 [7,13±0,97] [8,15±0,29]
3.34 3�F Br 10,50±0,40 [8,17±1,59] [8,65±0,29]
3.35 4�і�Pr Br 11,33±0,67 [8,97±0,91] [9,50±0,41]
3.36 4�Bu Br 15,60±0,49 [8,97±0,91] [10,00±1,53]
3.37 4�Et Br 11,60±0,33 [8,80±1,71] [9,85±0,12]
Примітка: у квадратних дужках вказано діаметри зон часткового пригнічення росту мікроор[
ганізмів.
Таблиця 4
Активність сполук відносно MecA+ — штамів S. aureus
із різним рівнем резистентності до еритроміцину
МБсК50 МБцК50
S. aureus MecA+ S. aureus MecA+
Номер
сполуки
R1 R3
ERYS ERYR ERYS ERYR
3.19 2,3�Cl2 CH3 50 25 25 12,5
3.20 втор�Вu CH3 400 400 50 50
3.22 4�і�Pr Et >800 >800 25 25
3.27 4�Et Cl 100 200 50 50
3.30 втор�Вu Cl >200 >200 6,25 6,25
3.32 2,3�Cl2 Cl 100 100 12,5 12,5
3.33 3�Cl, 4�CH3 Cl 50 50 12,5 25
3.34 3�F Br 100 100 50 50
3.35 4�і�Pr Br >200 >200 12,5 12,5
3.36 4�Bu Br 50 >200 12,5 12,5
3.37 4�Et Br 50 50 25 25
Ю.І. Горак та ін.
54 Ukrainica Bioorganica Acta 1 (2008)
1. Машковский М.Д. Лекарственные средства. —
М.: Новая Волна. — 2000. — Т. 1. — 540 c.; Т. 2. — 608 c.
2. Negwer M., Scharnow H.[G. Organic�сhemical
drugs and their synonyms. — Wiley, 2001. — 4698 p.
3. Pfefferkorn J.A., Green M.L., Nugent R.A., Gross R.J.,
Mitchell M.A., Finzel B.C., Harris M.S., Wells P.A., Shel[
ly J.A., Anstadt R.A., Kilkuskie R.E., Kopta L.A., Schwen[
de F.J. Inhibitors of HCV NS5B polymerase. Part 1: Eva�
luation of the southern region of (2Z)�2�(benzoylamino)�
3�(5�phenyl�2�furyl)acrylic acid // Bioorg. Med. Chem.
Lett. — 2005. — Vol. 15, No. 10. — P. 2481�2486.
4. Hosoya T., Aoyama H., Ikemoto T., Kihara Y., Hira[
matsu T., Endo M., Suzuki M. Dantrolene analogues re�
visited: general synthesis and specific functions capable
of discriminating two kinds of Ca2+ release from sarcop�
lasmic reticulum of mouse sceletal muscle // Bioorg.
Med. Chem. — 2003. — No. 11. — P. 663�673.
5. Weiqin Jiang, Zhihua Sui, Macielag M.J. et al.
Furoyl and benzofuroyl pyrroloquinolones as potent and
selective PDE5 inhibitors for treatment of erectile dys�
function // J. Med. Chem. — 2003. — No. 46. — P. 441�
444.
6. Huang Q.[Q., Huang M., Nan F.[J., Ye Q.[Z. Meta�
lloform�selective inhibition: Synthesis and structure�ac�
tivity analysis of Mn(II)�form�selective inhibitors of
Escherichia coli methionine aminopeptidase // Bioorg.
Med. Chem. Lett. — 2005. — Vol. 15, No. 24. — Р. 5386�
5391.
7. Ye Q.[Z., Xie S.[X., Huang M., Huang W.[J., Lu J.[P.,
Ma Z.[Q. Metalloform�selective inhibitors of escherichia
coli methionine aminopeptidase and X�ray structure of a
Mn(II)�form enzyme complexed with an inhibitor // J.
Am. Chem. Soc. — 2004. — Vol. 126, No. 43. — Р. 13940�
13941.
8. Kort M.E., Drizin I., Gregg R.J., Scanio M.J.C. et al.
Discovery and biological evaluation of 5�aryl�2�furfura�
mides, potent and selective blockers of the Nav1.8 sodi�
um channel with efficacy in models of neuropathic and
inflammatory pain // J. Med. Chem. — 2008. — Vol. 51,
No. 3. — Р. 407�416.
9. Lee S., Yi K.[Y., Hwang S.[K., Lee B.[H., Yoo S.[E.,
Lee K. (5�Arylfuran�2�ylcarbonyl)guanidines as cardio�
protectives through the inhibition of Na+/H+ exchanger
isoform�1 // J. Med. Chem. — 2005. — Vol. 48, No. 8. —
Р. 2882�2891.
10. Пат. 23769 Україна. 2�(5�Арил�2�фурил)�4�хі�
нолінкарбонові кислоти, які виявляють протимікробну
активність / М.Д. Обушак, Р.В. Куцик, В.С. Матійчук,
Ю.І. Горак; Опубл. 11.06.2007, Бюл. № 8.
11. Пат. 23767 Україна. Спосіб одержання заміще�
них 2�(5�арил�2�фурил)�4�хінолінкарбонових кислот
/ Ю.І. Горак, В.С. Матійчук, Р.З. Литвин, М.Д. Обушак,
Ю.О. Тесленко; Опубл. 11.06.2007, Бюл. № 8.
12. Пат. 5091426 США, 5�Phenyl�2�furan ketones
and use as antiepileptic agents / Pelosi S.S., Jr; Опубл.
25.02.1992; — 14 c.
13. da Silva J.F.M., Garden S.J., Pinto A.C. The che�
mistry of isatins: a review from 1975 to 1999 // J. Braz.
Chem. Soc. — 2001. — Vol. 12, No. 3. — Р. 273�324.
14. Швехгеймер М.[Г.А. Реакция Пфитцингера (об�
зор) // Химия гетероцикл. соед. — 2004. — № 3. —
С. 323�365.
15. Lackey K., Sternbach D.D. Synthesis of substitu�
ted quinoline�4�carboxylic acids // Synthesis. — 1993.
— P. 993�997.
16. Giardina A.M., Sarau H.M., Farina C., Medhust A.D.,
Grugni M., Raveglia L.F., Shmidt D.B., Rigolio R., Lut[
tmann M., Vecchietti V., Hay D.W.P. Discovery of a novel
class of selective non�peptide antagonists for the human
neurokinin�3 receptor. 1. Identification of the 4�quino�
linecarboxamide framevork // J. Med. Chem. — 1997. —
Vol. 40, No. 12. — P. 1794�1807.
17. Горак Ю., Матійчук В., Литвин Р., Яремчи[
шин Р., Обушак М. Арилювання 2�ацетилфурану і син�
тез 2�ариламіно 4�(5�арил�2�фурил) тіазолів // Вiс�
ник Львiвського унiверситету. Сер. хім. — 2005. —
Вип. 45. — С. 212�216.
18. Обушак Н.Д., Горак Ю.И., Матийчук В.С.,
Лытвын Р.З. Арилирование 2�ацетилфурана и син�
тез 3�R�6�[5�арил�2�фурил)]�7H�[1,2,4]триазоло[3,4�
b][1,3,4]�тиадиазинов // ЖОрХ. — 2008. — 44. (у друці)
19. Олейник А., Возякова Т., Модникова Г., Новиц[
кий К. Амино� и оксаминопроизводные арилфуранов
// Химия гетероцикл. соед. — 1972. — № 11. — С. 1448�
1452.
20. Цялковский В.М., Куцык Р.В., Матийчук В.С.,
Обушак Н.Д., Клюфинская Т.И. Синтез и антимикроб�
ная активность 5(R1�бензил�)�2�(R�бензилиденгидра�
зоно)�3�фурфурил�4�тиазолидинонов // Хим.�фарм.
журн. — 2005. — Т. 39, № 5. — С. 87�89.
21. Куцик Р.В. Протистафілококова активність ек�
страктів грінделії розчепіреної Grindelia squarrosa
(Pursh) Dun // Фармацевт. журн. — 2005. — № 1. —
С. 81�88.
Перелік літератури
2�(5�Aryl�2�furyl)quinolin�4�carboxylic acids and their antimicrobial activity
Yu.I. Horak1, V.S. Matiychuk1, M.D. Obushak1, R.V. Kutsyk2, R.Z. Lytvyn1, L.M. Kurovets2
1 Ivan Franko National University of Lviv
6 Kyryla and Mefodiya Str., Lviv, 79005, Ukraine
2 Ivano�Frankivsk State Medical University
2 Halytska Str., Ivano�Frankivsk, 76018, Ukraine
Summary. 2�(5�Aryl�2�furyl)�4�quinolincarboxylic acids were obtained in the reaction of 5�aryl�2�acetylfurans
with isatin derivatives under the conditions of Pfitzinger reaction and resulted in excellent yield. Their antimicrobial
activity has been tested in vitro. Some compounds were found to be effective against antibiotic�resistant bacteria.
Keywords: arylfurans, 5�aryl�2�acetylfurans, isatin, quinoline�4�carboxylic acid derivatives, Pfitzinger reaction,
antimicrobial activity.
|