Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр.
З’ясовано внесок Івана Кревецького у національно-визвольний рух в Галичині в 1918 – 1923 рр., охарактеризовано його діяльність в редакції часописів “Республіка”, “Стрілець”, історичному журналі НТШ “Стара Україна”, а також – Українському таємному університеті....
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73365 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. / Л. Федунишин // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. — Вип. 18. — С. 551-555. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73365 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-733652015-01-10T03:01:47Z Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. Федунишин, Л. Політична еліта З’ясовано внесок Івана Кревецького у національно-визвольний рух в Галичині в 1918 – 1923 рр., охарактеризовано його діяльність в редакції часописів “Республіка”, “Стрілець”, історичному журналі НТШ “Стара Україна”, а також – Українському таємному університеті. The article explains Ivan Krevets’kyi’s contribution to the national liberation movement in Galicia in 1918–1923 and describes his activities in the editorial boards of the magazines Respublika and Strilets’ and historical journal of the Shevchenko Scientific Society Old Ukraine as well as in the L’viv Underground Ukrainian University. 2009 Article Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. / Л. Федунишин // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. — Вип. 18. — С. 551-555. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73365 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Політична еліта Політична еліта |
| spellingShingle |
Політична еліта Політична еліта Федунишин, Л. Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
З’ясовано внесок Івана Кревецького у національно-визвольний рух в Галичині
в 1918 – 1923 рр., охарактеризовано його діяльність в редакції часописів “Республіка”, “Стрілець”, історичному журналі НТШ “Стара Україна”, а також –
Українському таємному університеті. |
| format |
Article |
| author |
Федунишин, Л. |
| author_facet |
Федунишин, Л. |
| author_sort |
Федунишин, Л. |
| title |
Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. |
| title_short |
Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. |
| title_full |
Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. |
| title_fullStr |
Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. |
| title_full_unstemmed |
Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. |
| title_sort |
участь івана кревецького у нацонально-визвольному русі в галичині1918–1923 рр. |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Політична еліта |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73365 |
| citation_txt |
Участь Івана Кревецького у нацонально-визвольному русі в Галичині1918–1923 рр. / Л. Федунишин // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009. — Вип. 18. — С. 551-555. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT fedunišinl učastʹívanakrevecʹkogounaconalʹnovizvolʹnomurusívgaličiní19181923rr |
| first_indexed |
2025-07-05T22:00:33Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:00:33Z |
| _version_ |
1836845979538554880 |
| fulltext |
551Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 18/2009
Любомира Федунишин
УЧАСТЬ ІВАНА КРЕВЕЦЬКОГО У НАЦІОНАЛЬНО-
ВИЗВОЛЬНОМУ РУСІ В ГАЛИЧИНІ 1918–1923 рр.
З’ясовано внесок Івана Кревецького у національно-визвольний рух в Галичині
в 1918 – 1923 рр., охарактеризовано його діяльність в редакції часописів “Рес-
публіка”, “Стрілець”, історичному журналі нТш “Стара україна”, а також –
українському таємному університеті.
Ключові слова: Іван Кревецький, “Республіка”, “Стрілець”, український
таємний університет.
В українській історіографії малодослідженою є постать визначного галицького
історика, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка Івана Кревецького
(1883–1940). Про життя вченого відомо небагато. Його наукова спадщина ста-
ла об’єктом окремих досліджень тільки в кінці 90-х років ХХ ст. Деякі аспекти
громадської і творчої діяльності історика розкрито у статтях В. Качкана1, Ф. Стеблія2,
Н. Черниш3, де коротко висвітлювалися багатогранні наукові інтереси вченого, по-
давався перелік основних праць, розглядався його внесок в окремі галузі науки.
Проте не висвітлено питання про участь І. Кревецького в національно-визвольному
русі в Галичині першої чверті ХХ ст. Тому в даній статті ставимо завдання розкрити
діяльність І. Кревецького в період національно-визвольних змагань українського
народу на західноукраїнських землях 1918–1923 рр.
З початком Першої світової війни І. Кревецький певний час провів на
військовій службі. Вступив до лав австрійської армії 31 липня 1914 р. під час
першої мобілізації. У листі від 19 серпня 1915 р. до С. Томашівського він писав:
“Я на разі при рекрутах, але чи довго не знаю. Все таки скоріше чи пізніше тре-
ба буде йти в поле, хоч як се не під мої сили…”4. Спочатку проходив військову
службу в Угорщині. З кінця 1915 р. працював у військовій цензурі в Ряшеві, а з
1916 р. у Відні, в редакції урядових газет для полонених з царської армії. З Відня
дописував до газети “Діло” про події в Україні, підтримував контакти з діячами
СВУ. Він захоплено вітав проголошення Третього універсалу Центральної Ради:
“Передусім – хай живе українська Республіка! Живемо справді у великих ча-
сах” (з листа до В. Гнатюка)5. Після розпаду Австрії та проголошення 1918 р.
Західноукраїнської Народної Республіки зголосився до Української Галицької
Армії, але уряд ЗУНР покликав його до Станиславова на посаду редактора свого
офіційного органу “Република”. У першому номері часопису від 2 лютого 1919 р.
він так сформулював його програму: газета покликана бути республікансько-
демократичним і безпартійним органом, трибуною для висловлювання громадської
думки всіх громадян Західної області Української Народної Республіки, незалежно
552 Любомира Федунишин
від партійних орієнтацій, національної чи конфесійної приналежності, що “стояти-
ме рішуче на становищі української державності – повної державної незалежності
всіх українських земель від Кавказу до Карпат, повної державної суверенності
українського народу від Кубані по Тису і Сян. Українська державність – отсе
критерій, який часопис наш прикладатиме виключно і до всього…”6.
У березні 1919 р. на пропозицію І. Кревецького Президія Галицького
Державного Секретаріату запросила до редакції часопису “Република” галицько-
го літературного критика Миколу Федюшка. Під час польсько-української війни
він очолював військову команду у Войнилові. Свої статті на загальні теми, звіти
засідань Української Національної Ради підписував псевдонімом Євшан. Проте вже
в травні 1919 р. його звільнено з редакції. Як пояснював Іван Кревецький, Микола
Федюшко одночасно писав статті в часописах, опозиційних до уряду ЗУНР, таких
як “Нове життя”, “Народ”, “Републиканець”7.
І. Кревецький у газеті “Република” за 1919 р. подав огляд українських
періодичних видань на Поділлі та в Галичині. Так, відповідно до підрахунків
дослідника, в Станиславові “тимчасовому осідку уряду ЗО УНР” на початок 1919 р.
виходила така українська преса: щоденники “Република”, “Нове життя”; тижне-
вики “Стрілець”, “Републиканець”; неперіодичні “Вістник законів і розпорядків
державних Західної Области УНР”, “Вістник Державного Секретаріату Військових
Справ”, “Розпорядки і обіжники Державного Секретаріату освіти і віросповідань”,
“Вістник Державного Секретаріату Шляхів”, “Републиканський Самохотник” –
орган УСС8. Однак незначний обсяг газетної статті та її специфічні завдання не
дали автору змоги докладно викласти всі нагромаджені відомості, а тому у 20-х рр.
він знову повернувся до цієї теми на сторінках інших видань.
З упадком ЗУНР І. Кревецький переїхав до Кам’янця-Подільського, де пра-
цював у пресовому відділі УГА при редакції часопису “Стрілець”. Він очолював
історично-архівний відділ УГА. Одночасно організував вихід журналу “Українська
старовина”, але в несприятливих умовах для наукової праці вийшло всього одне
число. Поділяючи з УГА її сумну долю, І. Кревецький подався далі на схід, деякий
час перебував у Балті, а вкінці опинився в Києві. У 1919–1921 рр. під керівництвом
Ю. Меженка працював у бібліотеці Української академії наук над каталогізацією її
фондів. Лише наприкінці 1921 р. І. Кревецький повернувся в Галичину та відразу
поринув у наукову, громадсько-культурну діяльність: започаткував і редагував
популярний історичний журнал Наукового товариства імені Шевченка “Стара
Україна”, активно співпрацював з газетами “Діло”, “Нова Зоря”, проводив різні
українознавчі дослідження.
І. Кревецький керував семінаром з української військової історії в Українському
таємному університеті (1921–1925). Він залишив фундаментальні дослідження
історії військових і воєнізованих формувань, здобув визнання як перший український
воєнний історик у Західній Україні.
Цікаву інформацію містить лист І. Кревецького від 18 липня 1824 р. до
І. Борщака: “… Питаєте, чи врятував я архів Галицької армії? На превеликий мій
жаль, ні. Річ у тім, що з переходом Галицької Армії до більшовиків (січень 1920)
більшовицьке командування негайно зліквідувало історично-архівний відділ Г. А.,
яким я завідував, а мене самого звільнило зовсім з війська. Та все ж таки беріг я архів
553 Участь Івана Кревецького у національно-визвольному русі в Галичині
(через другі особи!) аж до травня 1920 р., коли після розриву ГА з більшовиками
наступили у Києві (куди перевезли в березні 1920 р. сей архів) поголовні арешти
галичан (між ними й мене), опісля евакуація Києва та зайняття його поляками.
Під час того пропав кудись і згаданий архів. І скільки я не шукав опісля за ним в
1920–1921 рр. у Києві – на слід не попав…”9.
Оскільки І. Кревецький мав прямий стосунок до Архіву Української Галицької
Армії як завідувач Історично-архівного відділу УГА та у зв’язку із 125-літнім
ювілеєм історика, важливо дізнатися про долю документів Української Галицької
Армії. Остаточну відповідь на запитання про долю і загибель цього неоціненного
архіву дав у своїй статті Олег Романів, який, редагуючи свого часу рукописну збірку
спогадів Льва Окіншевича з 1920-х років про його діяльність в Українській Академії
Наук, зустрів згадки про Архів УГА. У 1929 р. з ініціативи тодішнього Секретаря
Президії ВУАН Сергія Іваницького-Василенка Л. Окіншевич був призначений
завідувачем Видавництва ВУАН, де, виявляється, зберігався Архів УГА. Відповідно
до мемуарної книги (Окіншевич Лев. Моя академічна праця в Україні. Мемуарна
бібліотека НТШ. – Ч. 2. – Львів, 1995. – 88 с.), бухгалтер ВУАН Воронін говорив
про небезпечну ситуацію для всіх, хто був пов’язаний з переховуванням архіву.
“Великі шухляди, що стоять у коридорі, про які ми сказали вам, що вони містять
нерозповсюджені видання академії, в дійсності наповнені документами Галицької
Армії, що їх Левченко і його попередники переховували з наказу старої управи
ВУАН”. За умов того часу можна було чекати хвилі арештів, заслань і розстрілів.
Це був час терору. Представники влади могли кожної години розпочати перевірки.
Президент ВУАН академік Данило Заболотний сказав: “Це великий злочин нищити
цінні історичні матеріали. Але ще більший злочин був би, якби ми видали людей
на розстріл. Наказую вам (С. Іваницькому-Василенкові – П.Ф.) з Окіншевичем
негайно знищити цей архів”. Після п’ятої години, коли інші співробітники ви-
давництва пішли додому, при допомозі служника (янітора) будинку Дімітрія, ми
відкрили скриньки з документами і стали палити їх у двох грубках для опалювання
приміщення10. За спогадами Теодора Пилипівського, “Архів І Галицького корпусу”,
документи УГА були поділені на три розділи. В першому розділі – документи, які
надходили в армію від Державного Секретаріату. В другому розділі зберігалися
акти і розпорядження Начальної команди Галицької Армії. Третій розділ складав-
ся безпосередньо з документів І Галицького корпусу, який був ядром і головною
складовою частиною УГА11. Так трагічно безповоротно загинув архів Галицької
Армії у 1929 р., головним архівістом якого був Іван Кревецький.
Як історик Галичини І. Кревецький вивчав та аналізував українські мемуари
про національно-визвольний рух на українських землях першої чверті ХХ ст. Так,
він дав характеристику наступних споминів: С. Шухевича “Спомини з українсько-
галицької армії (1918–1920)12; К. Левицького “Великий зрив (До історії української
державності від березня до листопада 1918 р. на підставі споминів та документів)”13;
А. Чайковського “Чорні рядки” – це спомини українського повітового комісара
Самбірського повіту від 1 листопада 1918 р. до 13 травня 1919 р.; І. Максимчука
“Кожухів” про концентраційний табір у Кожухові під Москвою, куди після
ліквідації УГА більшовики заслали кілька сот галицьких старшин; також А. Крезуба
“Партизани”, ген. Омеляновича-Павленка “Спомини” та інші14. І. Кревецький за-
554 Любомира Федунишин
значив, що цілу мемуаристичну бібліотеку видало львівське видавництво “Червона
Калина”, і це є важливим джерелом для вивчення національно-визвольної бороть-
би українського народу, оскільки їх автори були активними учасниками подій у
Галичині та на Великій Україні.
Галицький історик, вболіваючи за долю рідного краю, написав статтю до
15-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки “І. ХІ. 1918 –
І. ХІ. 1933”, яка не була опублікована15. Автор закликав врахувати гіркий урок 1918–
1919 рр., який призвів до упадку української національної державності. Вважав,
що Галичина має велике історичне значення і мусить продовжувати формування
української національно-державної ідеології. У зв’язку з цим великого значення на-
давав вихованню у сучасного йому покоління державної свідомості. І. Кревецький
відзначав, що катастрофи з українською державністю засвідчили про перевагу на
Україні анархічних елементів над державницькими. Історик закликав вивчати уроки
минулого, щоб знову не повторювати помилок в українському державотворенні.
Таким чином, у першій чверті ХХ ст. разом із розвитком політичної фази
національно-визвольного руху в рамках львівської історичної школи відбувалося
формування державницького напряму української історіографії. Визначним його
представником був галицький історик Іван Кревецький. Його ідеї є актуальними
і в наш час, оскільки в центрі досліджень стоїть проблема держави, національної
свідомості і культури. Тому 2008 рік ще більше поєднує такі важливі, і так
взаємообумовлені ходом історичного процесу події: 125-річницю від дня народ-
ження І. Кревецького і 90-річницю Національно-демократичної революції 1918 р.
на західноукраїнських землях. Адже процес становлення І. Кревецького як вче-
ного, історика-дослідника відбувався на тлі суспільно-політичної та національно-
культурної ситуації тієї доби, у якій він народився і творив. Ці два паралельні
аспекти є самостійними і водночас нероздільними.
1 Качкан В. “Реальні образи сумної правди” (основні консеквенції у діяльності Івана
Кревецького) // Качкан В. Хай святиться ім’я твоє. – Львів, 1998. – С. 189–205.
2 Стеблій Ф. Іван Кревецький – вчений і бібліотекар // Бібліотека Наукового товариства
ім. Шевченка: книги і люди. Матеріали круглого столу. – Львів, 1996. – С. 86–102.
3 Черниш н. Кревецький – книгознавець, видавець, бібліограф / Українська періодика: Історія
і сучасність / Доп. та повід. шостої Всеукр. наук.-теорет. конф. 11–13 трав. 2000 р. / За ред.
М. Романюка. – Львів, 2000. – С. 460–468.
4 Центральний державний історичний архів у м. Львові (ЦДІАУЛ). – Ф.368 – Томашівський
Степан – історик. – Оп. 1. – Спр. 173. – Арк. 12.
5 Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, відділ рукописів. – Ф. В. Гнатюка.
– Спр. 203. – Арк. 58.
6 Республіка. – 1919. – № 1. – 2 січня. – С. 1.
7 Кревецький І. Мик. Федюшка – Євшан. Спомин у 10-ліття смерти // Нова Зоря. – 1929. – 21
квітня. – Ч.30. – С. 7.
8 І. К. Українська преса Західної України // Республіка. – 1919. – 2 лютого. – Ч. 1. – С. 2–3.
9 Борщак І. Пам’яті Івана Кревецького (У десяті роковини смерті) // Україна (Париж). – 1950. –
Ч. 4. – С. 245.
10 Романів О. До 85 роковин Листопадового Чину. З’ясовано долю Архіву Української Галицької
армії. Архів УГА знищено з наказу Президента ВУАН Д. Заболотного // Вісник НТШ. – 2003. –
Ч. 30. – С. 14–15.
555 Участь Івана Кревецького у національно-визвольному русі в Галичині
11 О. М. Р. Що входило до Архіву УГА // Вісник НТШ. – 2003. – Ч. 30. – С. 15.
12 К. Бібліографія // Нова Зоря. – 1929. – 10 березня. – Ч. 18. – С. 5.
13 К. Нові українські мемуари // Нова Зоря. – 1931. – 12 липня. – Ч. 51. – С. 6.
14 К. Нові українські мемуари // Нова Зоря. – 1930. – 21 грудня. – Ч. 98. – С. 6.
15 ЦДІАУЛ. – Ф. 309 – Наукове Т-во ім. Шевченка у Львові. – Оп. 2. – Спр. 44. – Арк. 1–13.
Liubomyra Fedunyshyn. IVAN KREVETS’KYI’S PARTICIPATION IN THE
NATIONAL LIBERATION MOVEMENT IN GALICIA IN 1918-1923
The article explains Ivan Krevets’kyi’s contribution to the national liberation
movement in Galicia in 1918–1923 and describes his activities in the editorial boards of
the magazines Respublika and Strilets’ and historical journal of the Shevchenko Scientific
Society Old Ukraine as well as in the L’viv Underground Ukrainian University.
Key words: Ivan Krevets’kyi, Respublika, Strilets’, L’viv Underground Ukrainian
University.
|