Предтечі “Просвіти”

Простежено патріотичну працю освічених верств України впродовж багатьох віків щодо піднесення культурного рівня народу, зокрема внесок у духовну скарбницю гуртків книжників при княжих і єпископських дворах, а також в монастирях часів Київської Русі, культурно-освітню діяльність братств XVI–XVIII ст...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Стеблій, Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2010
Schriftenreihe:Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73405
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Предтечі “Просвіти” / Ф. Стеблій // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 7-20. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Простежено патріотичну працю освічених верств України впродовж багатьох віків щодо піднесення культурного рівня народу, зокрема внесок у духовну скарбницю гуртків книжників при княжих і єпископських дворах, а також в монастирях часів Київської Русі, культурно-освітню діяльність братств XVI–XVIII ст., культурно- освітні ініціативи діячів Греко-Католицької Церкви початку ХІХ ст. (спробу заснування Товариства Греко-католицьких священиків у Перемишлі 1816 р.), багатогранну національно-культурно-просвітницьку працю українських романтиків 30–40-х рр. ХІХ ст. (“Руської Трійці”, Кирило-Мефодіївського братства), спалах культурно освітньої діяльності в Галичині під час “Весни народів” (1848–1849) й скликання першого з’їзду діячів науки й культури у Львові (1848) та заснування Галицько-Руської Матиці як науково-культурно-освітнього товариства, яка, однак, незабаром занедбала свою культурно-освітню функцію, поступившися місцем “Просвіті”.