Фауністичне розмаїття Львівщини
Розглянуто сучасний стан і збереження на Львівщині підцарств найпростіших, типу губок, кишковопорожнинних, круглих та кільчастих червів, м’якунів, членистоногих і підтипу хребетних тварин. Вказано їхнє поширення в окремих реґіонах области. Особлива увага звернута на перспективу охорони рідкісних вид...
Збережено в:
| Дата: | 2001 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Назва видання: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73447 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фауністичне розмаїття Львівщини / К. Татаринов // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 159-169. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73447 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-734472015-01-11T03:01:39Z Фауністичне розмаїття Львівщини Татаринов, К. Біологічне розмаїття Розглянуто сучасний стан і збереження на Львівщині підцарств найпростіших, типу губок, кишковопорожнинних, круглих та кільчастих червів, м’якунів, членистоногих і підтипу хребетних тварин. Вказано їхнє поширення в окремих реґіонах области. Особлива увага звернута на перспективу охорони рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України. More than 2600 animal species compose the fauna of Lviv region. They belong to Protosoa, Porifera, Coelentorata, Plathelmintes, Nemathelmintes, Annelides, Nolusa, Athropoda and Vertebrata. About 95 species are rare and included into the Red Data Book of Ukraine. The distribution of some species of the Carpathian, Podillia and Polissia is shown. 2001 Article Фауністичне розмаїття Львівщини / К. Татаринов // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 159-169. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 1563-3569 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73447 581.9+581.527 uk Праці наукового товариства ім. Шевченка Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біологічне розмаїття Біологічне розмаїття |
| spellingShingle |
Біологічне розмаїття Біологічне розмаїття Татаринов, К. Фауністичне розмаїття Львівщини Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description |
Розглянуто сучасний стан і збереження на Львівщині підцарств найпростіших, типу губок, кишковопорожнинних, круглих та кільчастих червів, м’якунів, членистоногих і підтипу хребетних тварин. Вказано їхнє поширення в окремих реґіонах области. Особлива увага звернута на перспективу охорони рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України. |
| format |
Article |
| author |
Татаринов, К. |
| author_facet |
Татаринов, К. |
| author_sort |
Татаринов, К. |
| title |
Фауністичне розмаїття Львівщини |
| title_short |
Фауністичне розмаїття Львівщини |
| title_full |
Фауністичне розмаїття Львівщини |
| title_fullStr |
Фауністичне розмаїття Львівщини |
| title_full_unstemmed |
Фауністичне розмаїття Львівщини |
| title_sort |
фауністичне розмаїття львівщини |
| publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2001 |
| topic_facet |
Біологічне розмаїття |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73447 |
| citation_txt |
Фауністичне розмаїття Львівщини / К. Татаринов // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 159-169. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| series |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| work_keys_str_mv |
AT tatarinovk faunístičnerozmaíttâlʹvívŝini |
| first_indexed |
2025-07-05T22:02:23Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:02:23Z |
| _version_ |
1836846095670444032 |
| fulltext |
УДК 581.9+581.527
Костянтин ТАТАРИНОВ
ФАУНІСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВІВЩИНИ
Розглянуто сучасний стан і збереження на Львівщині підцарств най-
простіших, типу губок, кишковопорожнинних, круглих та кільчастих
червів, м’якунів, членистоногих і підтипу хребетних тварин. Вказано
їхнє поширення в окремих реґіонах области. Особлива увага звернута на
перспективу охорони рідкісних видів тварин, занесених до Червоної
книги України.
На заході України поширено орієнтовно 26500 видів тварин, які на-
лежать до підцарства найпростіших (Protozoa), типів губок (Porifera),
кишковопорожнинних (Coelenterata), плоских (Plathelminthes), круглих
(Nemathelminthes), кільчастих (Annelides), червів, м’якунів (Mollusca),
членистоногих (Athropoda), підтипу хребетних (Vertebrata). До останнього
типу у складі фауни Львівщини зараховано 341 вид, зокрема: риб та
круглоротих — 47, земноводних — 16, плазунів — 8, птахів — 199, ссав-
ців — 71 [35]. Представники фауни Львівщини — мобільні види, які
активно змінюють свої місця перебування у зв’язку з докорінною транс-
формацією середовища існування. Саме тому збіднюється видове роз-
маїття тваринного населення Львівщини, чимало видів стає рідкісними і
їх заносять до Червоної книги України [36]. Так, на сторінках зазначеної
книги записано 18 видів ссавців, 19 видів птахів, чотири види земновод-
них, три види риб, молюсків, комах — 44, один вид ракоподібних, кіль-
частих червів, круглоротих, плазунів. Загалом по Львівщині — 95 видів.
У фауні хребетних Львівщини присутні західноєвропейські, східноєвро-
пейські, арктоальпійські, середньоазійські, середземноморські види, що
зумовлене розміщенням Львівської области на межі гірських та рівнин-
них районів, на вододілі річкових систем Балтійського та Чорного морів.
У наш час фауна тісно пов’язана не лише з природним середовищем іс-
нування, зокрема з територією та рослинністю, а й значним впливом на
неї людської діяльности. Площа области становить 21,8 тис. кв. м, це
3,6 % території України. Середня густота населення в області — 116 осіб
на 1 кв. км, що значно вище порівняно з іншими областями і загалом в
Україні.
Львівська область відзначається великою розмаїтістю природних
умов. На її території є рівнини з відповідною фауною безхребетних
і хребетних, гори, горбогір’я, поліські, лісостепові, лісолучні ланд-
шафти.
КОСТЯНТИН ТАТАРИНОВ 160
Нині широко дискутується питання, яке розглядалося на конференції
у Ріо-де-Жанейро в червні 1992 р., про сталий соціально-економічний
розвиток людства, безпечний для біосфери. Один із розділів програми та-
кого розвитку передбачає вивчення, збереження та примноження біоло-
гічного розмаїття, у конкретному випадку тваринного населення, або
фауни. На жаль, у концепції сталого розвитку не приділено належного
значення такому важливому природному ресурсові, як фауна. До складу
світової фауни входить 1 500 000 видів, що вдвічі більше порівняно зі
світовою флорою. Отже, пізнання фауністичного розмаїття, під яким на-
самперед розуміють видовий склад, має теоретичне, народногосподарське
й естетичне значення.
Публікацій, присвячених фауні Львівської області, понад 150 [1—7,
9—24, 41 та ін.], проте даних щодо фаун адміністративних підрозділів —
районів — украй мало. Це пояснюється тим, що дослідники намагаються
вивчити певну групу чи фауну в межах природно-історичних районів чи
типових ландшафтів. З наведеного переліку літератури видно, що в ос-
новному увагу зоологів привертало верхів’я Дністра та фауна урболанд-
шафтів, зокрема Львова [2—4, 11, 17, 20, 22, 30, 31]. До останнього часу,
описуючи фауну, дослідники, як звичайно, мали на увазі лише
теплокровних хребетних тварин — птахів та ссавців, що пояснювалось
як відсутністю відповідних наукових публікацій з різних груп тваринного
населення, так і недостатньою обізнаністю населення з фауною узагалі, а
реґіональною зокрема. За останні 10 років з’явилися повідомлення щодо
фауни деяких груп одноклітинних та безхордових, що дає змогу повніше
описати тваринний світ Львівщини. Особливу увагу привертають праці
протозоолога А. А. Ковальчука [11], малоколога Н. В. Свердлової [25] та
ентомологів Державного природознавчого музею НАН України [9, 20,
39] .
Сучасні погляди на систему природи передбачають існування
найпростіших як окремого царства Regnum-Protista. Найбільш ево-
люційно проґресуючими серед найпростіших є вільноживучі інфузорії
(Classis Infusoria). Роль інфузорій та інших найпростіших у процесах
трансформації органічної речовини дала можливість В. І. Вернадському
розглядати їх як важливу складову глобальних геохемічних процесів на
Землі. У публікаціях щодо фауни Львівщини про цих тварин не
згадується, тому ми наводимо фраґментарні відомості про найпростіших
Дністра та малих річок Дністровського басейну. В складі протистобентосу
виявлено 216 видів інфузорій [11]. Чисельність донних інфузорій у
Дністрі вища, ніж у малих річках. Загальна чисельність бентосних
інфузорій Дністра і малих річок становить 0,5—1,4 млн. екз./куб. м. Для
угруповань бентосних інфузорій Дністра типовим є веснянолітній спад
чисельности і біомаси, а для малих річок — літній і зимовий максимуми.
Типовим для приток Дністра є різкий спад чисельности найпростіших
восени. Для Дністра характерним є цілорічне збереження відносно
постійного рівня трансформації органічної речовини інфузоріями. Ці
тварини відіграють важливе значення у трофічних ланцюгах різних
видів дністровських риб [2, 3], а також водних багатоклітинних
безхребетних.
ФАУНІСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВІВЩИНИ 161
Наземні молюски (Mollusca, Gastropoda) — досить різноманітна у
видовому та екологічному розумінні група безхребетних, що може мати
високе біоіндикаційне значення для оцінки загального екологічного стану
як природних, так і урбанізованих екосистем [25]. Констатовано, що
міські малакокомплекси досліджені значно менше, ніж природні.
Фактично нам невідомі праці про малакофауну Львівщини, а публікації
про молюсків Львова та його околиць є [25]. Тут виявлено 70 видів
наземних молюсків, серед них 45 у межах міста. Ядро міської малакофа-
уни досить стабільне і представлене такими видами: Helix pomatia L.,
Cepaea hortensis Mull., Tricha hispida L., Limax maximus L., Deroceros
reticulatum Mull., Arion subfuscus Drop., Cochlica pahibrica Mull.
Характерною ознакою малакофауни Львова є висока частка без
черепашкових наземних молюсків. У межах Львова вони становлять
22,2 %. Особливо багатий видами рід Arion (44), з них види є
синантропними — A. hortensis Fer. та A. faxiatus Nil. Перший вид не ви-
ходить за межі міста, другий трапляється на садово-городніх ділянках в
околицях міста. Волого-теплолюбний вид A. circumscriptus Joh.
пов’язаний з рештками природних лісових екосистем. Четвертий вид
роду — A. subfuscus — трапляється у приміських лісах та на садово-
городніх ділянках, у міських парках. Серед двох видів Limax
синантропний L. maximus заміщує у місті інший вид — L. cinereoniger
Wolf., характерний для приміських лісопарків. Серед міської мала-
кофауни мало стенобіонтних лісових видів, а наявність деяких з них
пов’язана з ділянками мало зміненої природної рослинности, що
подекуди збереглася в окремих паркових масивах [25]. 52 види молюсків
зареєстровано у Винниківському та Брюховецькому лісопарках. Пере-
лічені наземні молюски притаманні парковим та лісовим насадженням не
лише Львова і його околиць, а й всій території Львівщини, що
підкреслює видову розмаїтість цієї адміністративної одиниці.
Надзвичайно багата фауна комах — найчисельнішого видами класу
безхребетних. Ентомологи Державного природознавчого музею НАН
України [9, 20, 39 та ін.] докладно досліджували певні систематичні групи
цих безхребетних. Видовий склад ногохвісток (Collembola) досліджували
у Сколівських Бескидах, але точних відомостей про видовий склад немає.
Досить уважно проаналізована фауна турунів і златок Розточчя.
Карабідофауна Розточчя охоплює 44 види, які належать до 22 родів, з
яких найчисельніший видами рід Carabus. Для ентомофауни Розточчя
встановлено 51 вид златок (Buprestidae) з яких чотири (Dicerea furcata,
Agrilus cyanescens, A. lineola, A. obscurollis) вперше відзначаються для
цього реґіону. Найчастіше в цьому реґіоні Львівщини трапляються
Fraenopscyanea, Argilus biguttatus, Avrudis, Trachus minuta, Fizkumu,
Chalcephoza marina, Poccilonota variclosa.
Серед диплопод у складі фауни Львова переважають ківсяки (Julida)
— 8 видів, або 53,3 %; полідесміди (Polydesmida) становлять 20,0 %;
нитеносці (Chordeumatida) — 13,3 %. Голомериди (Glomerida) та
колобогнати (Polyzoniidae) представлені у фауні Львова поодинокими
видами, частка яких — 6,7 %. У парках міста знайдено 9 видів дво-
парноногих багатоніжок, у лісопарках — 10 видів, на садовогородніх ді-
КОСТЯНТИН ТАТАРИНОВ 162
лянках — три види диплопод. Найпоширенішою багатоніжкою є Stron-
gylosoma stigmatosum, яка знайдена у всіх лісопаркових біотопах [24].
Як уже зазначено, у межах Львівської области виявлено 44 види
комах, занесених до Червоної книги України [39]: 7 видів твердокрилих,
або жуків; 23 види лускокрилих, або метеликів; 12 видів перетин-
частокрилих; один вид — двокрилих і рівнокрилих. Із жуків на
Львівщині на особливу увагу заслуговують краснотіл пахучий (Calosoma
sycjphanta L.) з родини турунів (Carabidae); вусачі — дубовий, розалія
альпійська, мускусний (Cerambyx cerdo L., Rosalia alpina L., Aromia
sohata L.) (Cerambycidae). З метеликів особливо гарні махаон (Popilio
machaon L.), подарілій (Iphielides podarilus L.), аполлон (Parnassius apollo
L.), мнемозина (P. mnemosyne L. ), з родини парусників Papilionidae:
бражники — „мертва голова”, прозерпіна (Acherontia atropos L.,
Proserpinus proserpina) з родини бражникових (Sphingidae): стрічкарка
блакитна, орденська, каптурниця, совка сокиркова (Cotocola fraxini L., C.
sponsa L., Cucullia argentea Haf., Periphanes delphii L.), з родини совок —
Noctuidae. У верхів’ях правих допливів Дністра — Лімниці, Опору, Свічі
можна бачити широкопалого рака (Astacus astacus L.) — стенобіонтний
вид, дуже чутливий до якости води. Через низьку чисельність цей вид
занесений до Червоної книги України [39]. До червонокнижних видів
кільчастих червів на Львівщині належать навіть медична п’явка (Hirudo
medicinalis L.), незважаючи на велику чисельність особин. У великих во-
доймах їх нараховується до кілька мільйонів.
Великий інтерес у справі збереження біорозмаїття становлять
малочисельні види тварин узагалі, а хребетних зокрема. Саме тому треба
постійно охороняти і примножувати чисельність популяцій
червонокнижних видів круглоротих та риб. Мінога українська
(Eudantomyzon mazine Berg) поширена в басейні Дністра, яка заселяє
притоки з ділянками проточної чистої води і піщаним, рідше гальково-
піщаним дном. Нерест у березні-квітні при середньодобовій температурі
води +8°С. Плодючість — майже шість тисяч ікринок. Після нересту
плідники звичайно гинуть. Розвиток із метаморфозом (личинка —
піскорийка) на 5—6 році життя восени піскорийка перетворюється на
дорослу форму, яка навесні починає розмножуватися. Для збереження
популяції треба створити резервати у верхів’ях гірських річок (потоків),
які впадають у р. Стрий.
З особливо рідкісних видів риб до Червоної книги України занесені
харіус, вирезуб та великий чоп (Thumallus thumallus L., Rutilus frisii
Nor., Zingel zingel L.). Останній вид заселяє верхів’я басейну Дністра і є
ендеміком. Місцями перебування цього виду є глибоководні ділянки річок
із швидкою течією і твердим дном з піску, гальки чи глини. Ця риба має
масу 200—300 г, живиться донними безхребетними. Для її збереження
доцільно виділити заповідні акваторії, де реофільний комплекс риб
перебував би під охороною. Ці ж природоохоронні заходи слід
реалізовувати і для відновлення такої риби як харіус. У багатьох річках
України поширений вирезуб, який у межах Львівщини живе в басейні
верхів’я Дністра. Загалом іхтіофауна Львівщини представлена понад 40
видами, відомості про яких викладені в публікаціях П. П. Балабая [2].
ФАУНІСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВІВЩИНИ 163
Дані про батрахо- та герпетофауну Львівської области чисельні [14,
36, 37], але загальний стан популяцій більшости видів свідчить про
скорочення їх чисельности, зокрема плазунів. До Червоної книги України
занесено лише мідянку (Coronella austriaca L.). Це ксерофільний вид,
який заселяє горбисті місця, вкриті деревночагарниковою рослинністю,
денні тварини, активність яких залежить від температури повітря і
сонячної радіації; яйцеживородна. Наприкінці вересня самичка народжує
від 2 до 12 малят, часом більше. Живиться ящірками, веретінницями,
пташенятами горобцеподібних, мишами та полівками. Найчисельнішими
плазунами Львівщини є звичайний та водяний вужі, менш чисельна
звичайна гадюка. Цілком звичайною є живородна ящірка, яка заселяє
лісові галявини, межі в полях, чагарникові зарослі, городньо-садові
ділянки [36].
Земноводні досить чисельні, особливо трав’яні жаби та звичайні
ропухи (Rana temporaria L., Bufo bufo L.). вони трапляються як у
природних, так й окультурених біотопах (урболандшафтах). Трав’яна
жаба — холоднолюбивий вид, її часто можна бачити в калюжах талої
води під час відлиги у грудні. В березні активно приступає до
розмноження. Ікру відкладає клубками по 150—400 ікринок. Метаморфоз
цілком закінчується до кінця серпня. Трав’яна жаба, як і більшість
земноводних, хижак і живиться комахами, молюсками, павукоподібними,
дощовими черв’яками та іншими безхребетними. Найчастише сіра або
звичайна ропухи трапляються на узліссях, ярах, садах, городах. Удень
ховається по різних сховищах, активна вночі. Парування та ікрометання
наприкінці квітня — у травні. Яйцекладки у вигляді довгих шнурів
сягають трьох метрів. У кожній кладці буває до 3 тис. ікринок.
Метаморфоз закінчується у серпні, коли можна спостерігати масову
міґрацію молодих ропух з води на поля. Живиться тваринною їжею —
різними безхребетними [36].
До червонокнижних видів земноводних Львівщини належать 4
види: карпатський та альпійський тритони (Triturus montandoni
Boul, T. alpestris Lom), плямиста саламандра (Salamandra salamandra
L) та очеретяна ропуха (Bufo calamita Lauz). Перші три види
притаманні гірським та передгірським районам области, а очеретяна
ропуха — Малому Поліссю. На особливу увагу заслуговує сучасне
поширення двох видів згаданих тритонів у Миколаївському районі
Львівської обл. [38].
Птахи Львівської обл. привертають постійну увагу численних зоологів
[3, 4, 5, 7, 10, 11, 27, 28, 36, 40 та ін.]. Найновіші дослідження датовані
1994—1999 рр. На цій підставі можна зробити такі підсумки:
1. Фауністичний список птахів Львова та области налічує 197 видів,
серед яких 103 гніздові, 68 — зимуючі, 100 — пролітні, 34 — залітні.
2. Серед птахів міської забудови у гніздовий період 4 види численні,
30 — звичайні, 24 — малочисельні, 11 — рідкісні. Взимку відповідно 8,
15, 16, 9 та під час міґрації — 2, 29, 23, 5. Для приміської зони (околиць)
у гніздовий час зареєстровано 43 звичайні види, 45 — малочисельні, 12
— рідкісні. Численних видів птахів не виявлено. Взимку численних видів
4, звичайних — 23, малочисельних — 20, рідкісних — 17.
КОСТЯНТИН ТАТАРИНОВ 164
3. Протягом останніх 100 років з числа гніздових птахів міста зникли
білий лелека (Ciconia ciconia L.), звичайний канюк (Buteo buteo L.), кіпчик
(Falco vespertinus L.), сипуха (Tyto alba Scop.), сиворакша (Caracies
garrulous L.), одуд (Upupa epops L.), просянка (Emberiza calandra L.),
чубатий жайворонок-посмітюха (Galeria cristata L.).
4. За цей період на гніздуванні з’явилися сірійський дятел
(Dendracopos syriacus Hempz. et Ehr), кільчаста горлиця (Streptopelia
decaocto Friv), чечевиця (Caprodacus erythrinus Pall), білобровий дрізд
(Turdus iliacus L.), канарковий в’юрок (Serinus serinus L.), снігур
(Pyrrhula pyrrhula L.), берегова ластівка (Riparia riparia).
5. Ріст популяцій спостерігається у сірійського дятла, довгохвостої
синиці (Aegithalos caudatus L.), канаркового в’юрка, чечевиці, особливо
чорного дрозда (Turdus meru L.).
Помітне скорочення популяцій спостерігається у сірої куріпки (Perdis
perdis L.), перепела (Coturnix coturnix), посмітюхи, тернового сорокопуда
(Lanius colurio L.), чорної горихвістки (Phoenicus ochruros L.), шпака
(Sturnus vulgaris L.), частково сільської ластівки (Hirundo rustica L.).
Серед авіфауни Львівщини за кількістю видів та їх чисельністю
домінують горобцеподібні (Passeriformes), на частку яких припадає 100
видів і велика біомаса, насамперед за рахунок воронових — гайворон,
галка, сорока та інші. Друге місце за кількістю видів (по 18) займають
соколоподібні (Falcoformes) та сивкоподібні (Charadriformes). На третьому
місці — гусеподібні (Anseriformes) — 13 видів. На четвертому місці за
кількістю видів — совоподібні (Strigiformes) — 10 видів. На п’ятому —
дятлоподібні (Piciformes) — 9 видів. Видів інших рядів птахів
налічується від 1 до 7.
На території Львівської области виявлено 19 видів червонокнижних
птахів, список яких подано в кінці, проте доцільно відзначити, що майже
50 відсотків видів припадає на соколоподібних та совоподібних.
Видовий склад ссавців або звірів подано в багатьох публікаціях [11—
13, 17, 19, 21, 26, 32, 33, 36, 38, 42 та ін.]. Ядро цих високоорганізованих
хребетних тварин становлять представники мікротеріофауни —
землерийкоподібні (Soreciformes), білкоподібні (Sciuriformes), на частку
яких припадає майже 60 відсотків. Домінуючими видами протягом року
залишаються синантропні види — хатня миша та сірий щур (Mus
musculus L., Rattus norvegius Berk.), звичайна полівка (Microtus arvalis
Pall), лісова полівка (Clethrionomus glareolus Schrel.), жовтогорла миша
(Syvimus flavicollis Melch.), бурозубка звичайна (Sorex araneus L.), кріт
(Talpa europea L.). Домінантами макротеріофауни є заєць-русак (Lepus
europeus Pall.), лисиця (Vulpes vulpes), лісовий тхір (Putorius putorius L.),
дика свиня (Sus scrofa L.), козуля європейська (Capreolus capreolus L.).
Катастрофічно скоротилася чисельність популяцій усіх видів
кажаноподібних (Vespertiliformes), котячих (Felidae), ведмежих (Ursidae),
окремих видів куницевих (Mustelidae), оленеподібних (Cerviformes).
Мисливсько-промисловий потенціал нині дуже низький і відновлення
його можливе лише при абсолютному припиненні полювання і відтво-
ренні популяцій через відновлення генетичного фонду. На Львівщині
ФАУНІСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВІВЩИНИ 165
зареєстровано 18 видів ссавців, занесених до Червоної книги України. Їх
перелік подано далі. Більшість видів належать до хижих — 7,
кажаноподібних — 6. Це характеризує стан теріофауни як критичний.
Верховна Рада України ухвалила кілька постанов щодо збереження
видового розмаїття, зокрема „Основні напрями державної політики
України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та
збереження екологічної безпеки”, в якій зазначено про охорону
біологічного та ландшафтного розмаїття (№ 188/98 від 05.03.1998 р.). На
жаль, Львівська обласна рада ще не розглядала програми охорони
природного середовища, ані програми збереження видового багатства
флори і фауни. Проблема охорони біоти, в тому й червонокнижних видів,
повинна здійснюватися через картування та складання кадастрів для
кожного виду, проведення реєстрації стану чисельности та її пульсації у
популяції у локальних ареалах. Охорона тваринного населення має бути
спільною справою наукових закладів та адміністративних органів,
громадських товариств та окремих інтузіастів. Слід сприяти міжнародній
співпраці укладанням угод, які сприяли б охороні та відтворенню
рідкісних і зникаючих видів. Збереження фауністичного розмаїття
Львівщини є першочерговим питанням, до розв’язання якого необхідно
приступити негайно. Виходячи з існуючого зоогеографічного районування
[29], територія области входить до складу трьох зоогеографічних районів:
Українсько-Карпатського, Подільського і Західноволинського.
Перший зоогеографічний район охоплює Турківський, Старо-
Самбірський, Сколівський, Дрогобицький, частково Самбірський та
Стрийський адміністративні райони. Видами-індикаторами цієї
зоогеографічної одиниці є такі види: форель струмкова, харіус,
кумка гірська, тритони карпатський та альпійський, саламандра
альпійська, глухар карпатський, дятел трипалий, щеврик гірський,
плиска гірська, дрізд біловидий, тинівка альпійська, шишкар
ялиновий, оляпка, бурозубка альпійська, білка карпатська, полівка
Шермана, ведмідь бурий, олень карпатський. Під особливою загрозою
перебувають перелічені види риб, глухар, ведмідь та олень. Усіх їх
винищують браконьєри [34].
Другий зоогеографічний район охоплює центральну частину
Львівської области: Золочівський, Бродівський, Кам’янко-Бузький,
Перемишлянський, Пустомитівський та інші центральні райони. Видами-
індикаторами тут можна вважати: горлицю кільчасту, бджолоїдку, дятла
сірійського, тхора степового, нічницю довговуху, підковоноса малого,
сліпака подільського, лань.
Третій зоогеографічний район охоплює Мале Полісся: Рава-Руський,
Жовківський, частково Радехівський райони. Видами-індикаторами тут
можна вважати: вугра річкового, ропуху очеретяну, черепаху болотяну,
тетерюка, рябчика, лелеку чорного, турухтана, кроншнепа великого,
дупеля, лебедя тундрового, полівку-економку, лося і зубра.
Слід наголосити, що тварини постійно переміщуються, а тому треба
визначення індикаторів вважати переважно умовним, ураховуючи
екологію та етологію цих тварин. Протягом найближчого часу
формування фауни Львівської области перебуватиме у прямій
залежності від невпинного розширення окультуреного ландшафту,
сільських населених пунктів, активного пресу на природні біотопи. Вплив
КОСТЯНТИН ТАТАРИНОВ 166
людини на природу зростатиме, а тому для збереження генофонду
фауни безхребетних і хребетних тварин треба негайно приступити до
формування програми збереження біотичного розмаїття, залучивши до
цієї роботи науковців, працівників природоохоронних інституцій,
громадськість. Водночас будь-яка програма, навіть найкраща, без
фінансового забезпечення її реалізації буде ще однією з численних
декларованих програм, яких у нашій історії було безліч.
Перелік червонокнижних видів тварин, поширених у Львівській
області (Червона книга України, 1994).
Кільчасті черви: П’явка медична.
Ракоподібні: Рак широкопалий.
Молюски: Гранарія зернова; Тріхія опушена.
Комахи: Аполлон; Бражник „мертва голова”; Бражник
„прозерпіна”; Ванесса чорноруда; Ведмедиця велика; Ведмедиця
Гера; Ведмедиця хазяйка; Волохатий стабілін; Вусач великий; Вусач
мускусний; Вусач червонокрилий; Джміль моховий; Джміль
незвичайний; Джміль пластинчастозубий; Джміль червонуватий;
Джміль яскравий; Ендроміс березовий; Жовтянка; Жук-олень;
Каптурниця срібна; Кошеніль польська; Краснотіл пахучий;
Ксилокопа фіолетова; Ктенофора святкова; Люцина; Махаон;
Мегахіла округла; Мнемозина; Подарілій; Райдужниця велика;
Розалія альпійська; Рофітоїдес; Сатурнія мала; Сатурнія руда;
Синиця Геро; Синявець мелеарг; Сколія степова; Сколія гігант; Совка
сокиркова; Стрічкарка блакитна; Стрічкарка орденська; Стрічкарка
тополева; Ценоліда сітчаста.
Круглороті: Мінога українська.
Риби: Вирезуб; Харіус; Чоп великий.
Земноводні: Мідянка.
Плазуни: Ропуха очеретяна; Саламандра плямиста; Тритон
альпійський; Тритон карпатський.
Птахи: Боривітер степовий; Глухар; Дрізд кам’яний; Казарка
червоноголова; Корольок червоноголовий; Кроншнеп великий; Лелека
чорний; Лунь польовий; Огар; Орлан білохвіст; Очеретянка прудка;
Підорлик малий; Пугач; Савка; Сипуха; Скопа; Сова довгохвоста;
Сорокопуд червоноголовий; Шуліка рудий.
Ссавці: Борсук; Вечірниця мала; Видра річкова; Горностай; Зубр;
Кутора мала; Кіт лісовий; Мишівка степова; Нічниця Бехштейна;
Нічниця Наттерера; Нічниця степова; Норка європейська; Підковоніс
малий; Полівка „мала водянка”; Рись; Сліпак подільський; Тхір степовий;
Широковух.
Сумарно 95 видів, з них кільчасті черви — 1; ракоподібні — 1; комахи
— 44; молюски — 3; круглороті — 1; риби — 3; земноводні — 4; плазуни
— 1; птахи — 19; ссавці — 18 видів.
У попередньому виданні Червона книга Української РСР [1980] у
Львівщині числилась така кількість червонокнижних видів: комахи — 10
видів; земноводні — 3; птахи — 6; ссавці — 11 видів, разом 30 видів.
Отже, за 1980—1994 рр. кількість червонокнижних видів, тобто вкрай
рідкісних, або зникаючих, збільшилася більше як у три рази. Це дає
підстави констатувати кризовий стан фауни на Львівщині.
ФАУНІСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВІВЩИНИ 167
ЛІТЕРАТУРА
1. Абеленцев В. І. Фауна України, ссавці, куницеві. Вип. З. К.: Наук. думка, Т.
І. 280 с.
2. Балабай П. П. До вивчення іхтіофауни басейну верхнього Дністра // Наук.
зап. природ. музею ін-ту агробіолог. АН УРСР. 1952 Т. ІІ С. 3—26.
3. Бокотей А. А. Видовий склад і чисельність орнітофауни м. Львова // Наук.
записки ДПМ НАН України. 1994. Т. ІІ. С. 5—15.
4. Бокотей А. А. Орнітофауна міста Львова: населення, поширення, динаміка:
Автореф. ... канд. дис. Варшава, 1999. 24 с.
5. Бокотей А. А., Когут І.В., Соколов Н.Ю. Фауна та населення птахів рів-
нинної частини верхнього Дністра // Праці наукового товариства ім. Шевченка.
Львів: НТШ, 1999. Т. ІІІ. С. 213—227.
6. Вайнштейн А. С. Іхтіофауна басейну верхнього Дністра // Бюл. ін-ту агро-
біолог. АН УРСР. 1958. №1. С. 7—14.
7. Горбань І. М., Пограничний В. О. Птахи України. Польовий визначник. К.:
Вища шк. К., 1984. 193 с.
8. Гузий А. И. Гнездящиеся хищные птицы верхнего Днестра // Весн. зоол.
1984. №6. С. 52—54.
9. Капрусь І. Я. До питання про типологію лісових угруповань ногохвісток
(Colembola, Entagnata) в Карпатах. // Наук. записки ДПМ НАН України. 1996. Т.
12. С. 37—39.
10. Каталог орнітофауни західних областей України. Орнітологічні спостере-
ження за 1989—1990 рр. №2. Луцьк, 1991. 57 с.
11. Когут І. В., Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Особливості біотичного розподілу
птахів верхнього Дністра // Матер. 2-ої конф. молод. орн. України. Чернівці,
1996. С. 86—90.
12. Ковальчук А. А. Вільноживучі інфузорії внутрішніх водойм України та їх
роль в продукційно-деструктивних процесах: Автореф. ... докт. дис. К., 1994. 41 с.
13. Корнєєв О. П. Заєць–русак на Україні. К.: Вид. Київ. ун-ту, 1960. 98 с.
14. Корнєєв О. П. Борсук. К.: Урожай, 1967. 144 с.
15. Кушнирук В. А. Земноводные западных областей Украины: Автореф. ...
канд. дис. Черновцы, 1968 17с.
16. Марисова И. В. О сирийском дятле на Украине // Зоолог. журн. АН СССР.
1965. Т. 44. С. 543—545.
17. Марисова І. В., Талпош В. С. Птахи України. Польовий визначник. К.: Вища
шк., 1984. 193 с.
18. Опаленко Л. К., Татаринов К. А. Ховрах європейський на Придністров’ї //
Доп. АН УРСР. 1955. №6 С. 590—593.
19. Підоплічко І. Г. Матеріали до вивчення дрібних ссавців посадковим методом
// Зб. Праць зоомузею АН УРСР. К., 1963. №32. С. 5—9.
20. Полушина Н. А. До біології темного тхора на заході України // Наук. за-
писки природ. музею львів. філіалу АН УРСР. 1956. Т. 5 С. 68—77.
21. Різун В. Б. Матеріали до фауни жужелиць Розточчя і природного району-
вання заходу України // Наук. записки ДПМ НАН України. 1994. Т. ІІ. С. 41—46.
КОСТЯНТИН ТАТАРИНОВ 168
22. Рудишин М. П. До питання про розмноження та плодючість сірої полівки у
західних областях УРСР // Біол. зб. ЛДУ. 1958. С. 131—140.
23. Рудишин М. П. Про поширення миловидних гризунів у верхів’ях басейну
Дністра // Рослин. і тварин. світ західних областей УРСР. 1963. К.: Вид. АН
УРСР. С. 64—68.
24. Рудишин М. П., Мурський Г.М., Татаринов К.А. та ін. Раціональне ве-
дення мисливського господарства . Львів: Каменяр, 1987. 184 с.
25. Свердлова Н. В. Фауна двопарноногих багатоніжок м. Львова та його око-
лиць // Наук. записки ДПМ НАН України. К., 1994. Т. 2. С. 21—27.
26. Свердлова Н. В. Наземні малакокомплекси Львова та їх зв’язок з еколого-
фітоценотичними поясами міста // Праці наук. товариства ім. Шевченка. Т.
3. Львів: НТШ, 1999. С. 249—253.
27. Сокур І. Т. Нові матеріали до пізнання фауни дрібних ссавців України //
Зб. Праць зоомузею АН УРСР. 1963. № 35. С. 18—27.
28. Страутман Ф. Й. Птицы Советских Карпат. К.: Изд-во АН УССР, 1954.
331 с.
29. Страутман Ф. Й. Птицы западных областей УССР. Львов: Изд-во Львов.
унта, 1963. Т. 1—2.
30. Страутман Ф. Й., Татаринов К. А. Зоогеографическое районирование
западных областей Украины на основании распространения позвоночных живот-
ных // Проблемы зоогеограф. суши. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1958. С. 260—267.
31. Тарасова М. К. Мисливськопромислові водоплавні птахи верхів’я басейну
Дністра // Наук. зап. природ. музею ін-ту агробіолог. АН УРСР, 1952. Т. 2. С. 64—
92.
32. Татаринов К. А. Ондатра у верхів’ях Дністра і перспективи її викорис-
тання // Наук. зап. природ. музею ін-ту агробіолог. АН УРСР. К., 1952. Т. 2. С.
27—44.
33. Татаринов К. А. Щури звичайні у верхів’ях Дністра // Наук. зап. Львів.
природ. музею АН УРСР. Львів, 1954. Т. 3. С. 91—100.
34. Татаринов К. А. Пути охраны животного мира лесных екосистем Украин-
ской ССР // Охрана лесных екосистем. Львов, 1986. С. 191—194.
35. Татаринов К. А. Фауна хребетних // Природа Львівської області. Львів:
Вид-во Львів. ун-ту, 1972. С. 98—106.
36. Татаринов К. А. Фауна хребетних заходу України. Львів: Вид-во Львів. ун-
ту, 1973. 257 с.
37. Татаринов К. А. Нарис фауни ссавців деревних насаджень району м.
Львова // Наук. зап. природ. музею ін-ту агробіолог. АН УРСР. 1952. Т. ІІ. С. 45—
63.
38. Татаринов К. А. Экологическая пластичность карпатского и альпийского
тритонов // Вопросы герпетологи. К., 1989. Вып. 7. С. 251—252.
39. Червона книга України. К.: Наук. думка, 1994. 461 с.
40. Черкащенко М. І. Роль птахів у знищенні насіння бурянів // Вісник Львів.
ун-ту. Львів, 1967. Вип. 3. С. 18—23.
41. Яницький Т. П. Фауна златок Розточчя // Наук. записки ДПМ НАН
України. 1994. Т. 2. С. 47—50.
42. Plater A. Spis zwierzat srcych, ptaków i ryb krajowych. Wilno, 1852. 495 s.
ФАУНІСТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ ЛЬВІВЩИНИ 169
SUMMARY
Kostiantyn TATARYNOV
THE FAUNAL DIVERSITY OF LVIV REGION
More than 2600 animal species compose the fauna of Lviv region. They belong to Protosoa,
Porifera, Coelentorata, Plathelmintes, Nemathelmintes, Annelides, Nolusa, Athropoda and
Vertebrata. About 95 species are rare and included into the Red Data Book of Ukraine. The
distribution of some species of the Carpathian, Podillia and Polissia is shown.
|