Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність

У статті показано значення релігійного книговидання в національно-культурному житті України XIX–XXI ст., наведено факти співпраці видавництв Василіянського чину, Наукового товариства імені Шевченка і “Просвіти” у першій третині ХХ ст....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Лозинський, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2010
Schriftenreihe:	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
Schlagworte:	Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73463
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність / М. Лозинський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 122-126. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-73463
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-734632015-01-12T03:01:52Z Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність Лозинський, М. Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі У статті показано значення релігійного книговидання в національно-культурному житті України XIX–XXI ст., наведено факти співпраці видавництв Василіянського чину, Наукового товариства імені Шевченка і “Просвіти” у першій третині ХХ ст. The article analyses the importance of the religious book publishing for the national and cultural life in Ukraine in the 19th–21st centuries. It examines the instances of the cooperation between the publishing houses of the Basilian Order, the Shevchenko Scientific Society and the Prosvita Society in the first third of the 20th century. 2010 Article Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність / М. Лозинський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 122-126. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73463 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі
spellingShingle	Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі Лозинський, М. Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
description	У статті показано значення релігійного книговидання в національно-культурному житті України XIX–XXI ст., наведено факти співпраці видавництв Василіянського чину, Наукового товариства імені Шевченка і “Просвіти” у першій третині ХХ ст.
format	Article
author	Лозинський, М.
author_facet	Лозинський, М.
author_sort	Лозинський, М.
title	Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність
title_short	Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність
title_full	Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність
title_fullStr	Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність
title_full_unstemmed	Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність
title_sort	релігійно-освітнє книговидання в україні: історія та сучасність
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Товариство “Просвіта” як чинник формування новочасного українства на тлі національно-культурних процесів у Центрально-Східній Європі
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73463
citation_txt	Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність / М. Лозинський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 122-126. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
work_keys_str_mv	AT lozinsʹkijm relígíjnoosvítnêknigovidannâvukraíníístoríâtasučasnístʹ
first_indexed	2025-07-05T22:03:02Z
last_indexed	2025-07-05T22:03:02Z
_version_	1836846136172740608
fulltext	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010122 Мар’ян Лозинський Релігійно-освітнє книговидання в УкРаїні: істоРія та сУчасність У статті показано значення релігійного книговидання в національно-культурно- му житті України XIX–XXI ст., наведено факти співпраці видавництв Василіянсько- го чину, наукового товариства імені Шевченка і “Просвіти” у першій третині ХХ ст. Ключові слова: релігійна книга, Василіянський чин, наукове товариство імені Шевченка, Товариство “Просвіта”. Духовно-освітня книга тісно пов’язана з минулим і сучасним національно- культурного життя в Україні, яке позначене динамічними та якісними змінами. Якщо в минулому слід брати до уваги перші бібліотеки при княжих родинах і мо- настирях, а пізніше й у друкарнях, то сучасний стан відображає релігійну книжку тих видавництв, які відродилися та виникли в незалежній Україні. Значні досягнення у популяризації релігійного слова належать монашим спіль- нотам, зокрема, Василіянському Чину, який у поширенні книжок і журналів має ве- лику заслугу перед українським народом та славну історію. Дослідник Василіян- ського Чину Петро Шкраб’юк (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України) у монографії “Монаший Чин Отців Василіян у національному житті Укра- їни” посилається на припущення відомого архівіста Ореста Мацюка про друкуван- ня книг у Львові ще за 112 років до приїзду з Москви Івана Федоровича. На дум- ку О. Мацюка, ці книги друкував Семен Дропан1. Петро Шкраб’юк вважає: “Якби версія про Дропана підтвердилася, то василіяни і в книговиданні були б першими”2. Якщо розглядати літопис василіянського книговидання, то слід найперше бра- ти до уваги заснування його друкарень, яких в кінці XVI – на початку XVII ст. було чотири (Києво-Печерська, Унівська, Віленська, Супрасльська). Зберегли- ся до наших часів показники друкування книг цими друкарнями, які подає істо- рик П. Шкраб’юк. Вони такі: Вільно (1623–1839) – 172 книги; Унів (1648–1770) – 69 книг; Супрасль (1689–1805) – 181 книга; Почаїв (1733–1831) – 394 книги. Зага- лом цей період василіянського книговидання був досить багатим у кількісному ви- мірі – 1309 книг3. Ці друки вирізнялися розмаїттям релігійних тем і мистецьким по- ліграфічним виконанням, яких не мали інші друкарні Центрально-Східної Європи. Кінець XIX ст. позначений активною культурно-просвітницькою діяльністю українців Галичини. Повсюди відкривалися численні бібліотеки, читальні. Зросли фонди бібліотеки Львівського університету, яка з 1807 р. виконувала функції публіч- ної, і до фондів якої надходив обов’язковий примірник друків Галичини. Загалом у 1871–1878 рр. у Галичині діяло понад 170 українських читалень, 145 з яких мали ста- тус народних або громадських. Крім них, існувало 14 читалень церковних братств4. 123Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність Особливим явищем у тогочасному національно-культурному житті краю було заснування у Львові 1868 р. “Просвіти”, яка відіграла визначну роль у відновлен- ні національного духовного життя та налагодженні релігійного книговидання. За- галом упродовж перших 50-ти років діяльності (1868–1918) “Просвіта” видала 348 тис. науково-популярних книг і підручників накладом 2,9 млн примірників5. У структурах “Просвіти” діяло понад 2 тис. читалень і біліотек й числилось 13,4 тис. членів, серед яких було чимало й священиків6. Активна участь духовенства в громадсько-культурному, зокрема й в читальняному житті, сприяла зміцненню по- зицій Церкви у суспільстві. Одними з перших подвижників Товариства “Просві- та” були крилошанин, пізніше єпископ у Перемишлі Іван Ступницький, священи- ки Степан Качала, Йосиф Заячківський і Гнат Рожанський. У бібліотеці НТШ було зібрано практично всі видання “Просвіти” та Василіянського видавництва “Місіо- нер” (у 1939–1941 рр. церковні й громадські книгозбірні радянська тоталітарна вла- да націоналізувала). Становлення василіянського релігійного книговидання на зламі XIX–XX сто- літь відбувалося на тлі значного піднесення українського руху на всіх ділянках громадсько-політичного й національно-культурного життя в Галичині. Видавничо- організаційний досвід “Просвіти” перейняв услід за НТШ і Чин СВВ. Наукове товариство імені Шевченка у 1873–1930 рр. надрукувало понад 10 тис. книжок, які адресувалися не лише науковцям, але й всьому українському загалу7. В роботі Товариства під час головування в ньому професора Михайла Гру- шевського (1897–1913) найактивнішу участь брало духовенство. Особлива роль належала митрополиту Греко-Католицької церкви Андрею Шептицькому. І “Просвіта”, і НТШ відіграли важливу роль у забезпеченні видавничо- просвітницької діяльності Василіянського Чину. Зокрема, у друкарні НТШ у Льво- ві (Академічна, 8) в 1892 р. було надруковано молитовник “Гостинець” накладом 20 тис. примірників, який уклали священик василіянського монастиря у Жовкві Єремія Ломницький і молодий талановитий проповідник Чину о. Платонід Філяс. Наступного 1893 р. теж у друкарні НТШ було видано книгу німецького священика Франца Салезія у перекладі протоігумена Клима Сарницького “Фільотея, або До- рога до побожного життя” тиражем 1 тис. примірників; пізніше цю книгу переви- давали понад десять разів. У цій друкарні неодноразово бачили світ і різні видан- ня “Просвіти”. Зрештою, і релігійна преса в Галичині набувала якісного зростання і широкої популярності. Насамперед відзначимо такі часописи, як “Сіон Рускій” (1871–1885), двотижневик “Душпастирь” (1887–1897), “Друг народа” (1896), християнсько- суспільний щоденник “Руслан” (1897) та інші. Зреформовані Василіяни після Добромильської реформи 1882–1894 рр. роз- почали широку й успішну діяльність на таких ділянках душпастирства: постій- ні місії, катехизація в шкільництві та апостолят друкованого слова. Провідники Чину приходять до висновку, що без своєї друкарні (всередині XIX ст. Василіяни вже не мали ні одної друкарні) досягнути успіхів у просвітній діяльності буде не- можливо. Власне тодішній протоігумен Чину о. Клим Сарницький та ігумен мо- настиря у Жовкві о. Кипріян Козловський розпочинають велику організаційну ро- боту з будівництва Василіянської друкарні у Жовкві, неподалік древнього Львова. 124 Мар’ян Лозинський День 15 серпня 1895 р. став воістину визначальним початком всієї видавничо- друкарської діяльності ЧСВВ, коли нарешті у помешканні дяка неподалік монас- тиря запустили невелику друкарську машину з механічним приводом. Ось як опи- сує цю подію відомий письменник та історик Василіянського Чину о. Михайло Ваврик: “Отак спалахнуло на українській землі могутнє вогнище релігійної дум- ки... І з кожним роком щораз голосніший стукіт друкарських машин став супрово- дити монаше життя Жовківської братії... і щораз то інший друк із знаком вогненно- го стовпа св. Василія входив новою цеголкою в усесторонню розбудову релігійного життя народу”8. Невдовзі, навесні 1897 р. за ініціативою ігумена Андрея Шептиць- кого розпочато видання часопису “Місіонер” (виходив двічі на місяць, обсягом 1,0 др. арк., накладом 20 тис. примірників). 1903 р. з’явився до нього додаток, який назвали “Місіонарчик” (виходив до 1939 р.)9. З Василіянським Чином, зокрема з його видавництвом, тісно співпрацювали відомі діячі науки та культури, активіс- ти “Просвіти” Іван Франко, Кирило Студинський, Іван Крип’якевич, Михайло Воз- няк, Іларіон Свєнціцький, Іван Огієнко, Юліан Буцманюк, Микола Андрусяк, Ми- кола Голубець, Борис Крупницький, Василь Щурат, Степан Томашівський. Деякі дослідники поділяють видавничу діяльність Василіянського Чину в Україні на два періоди: перший – 1892–1919 рр., другий – 1914–1939 рр. Ми ж вва- жаємо, що є і третій період, який бере початок 1991 р. Назагал друкарня отців Василіян, зрештою, як і видавництво, функціону- вали понад п’ятдесят років, аж до 1944 р. Упродовж цього періоду у світ під грифом “Видавництво побожних книжок у Жовкві” або “Жовква. Печатня оо Василіян” вийшли сотні назв із багатомільйонним тиражем духовно-освітньої літератури. До наших днів зберігся систематизований каталог видавництва, який уклав отець Роман Лукань під назвою “Спис книжок видавництва ЧСВВ в Жовкві” до 1936 р., в якому налічуємо 496 назв, з них 451 – книги, решта – пері- одика. Це були богослужбові книги українською та церковно-слов’янською мо- вами, пояснення Святого Письма, катехитична література, історично-аскетичні твори, молитовники, василіянська періодика10. Словом, це був надзвичайно ши- рокий вибір релігійної літератури, яка осідала не лише в помешканнях вірних, але й в читальнях “Просвіти”. Після проголошення незалежності України відновлено видавничу діяльність Галицької провінції ЧСВВ (1991), якій 1994 р. влада повернула Жовківську друкар- ню. Двадцятирічний період друкування релігійної літератури в незалежній Україні видавництвами, які відродилися (“Місіонер”, “Нова зоря”, Івано-Франківськ), а та- кож новоутвореними (“Свічадо”, “Стрім”, “Добра книжка”, Домініканське видав- ництво “Кайрос”, “Покрова”), дає підстави для оптимізму щодо майбутнього ду- ховної книги. Наочним свідченням цього є щорічна участь релігійних видавництв у львівському Форумі видавців. Це, мабуть, єдина можливість спраглого духовнос- ті читача детально ознайомитися з діяльністю таких видавництв та запізнати їхню різножанрову літературу, яка здебільшого не надходить до державних бібліотек, зокрема центру і сходу нашої країни. На жаль, є недостатньою реєстрація даних релігійної книжки Книжковою палатою України, оскільки тільки вона на про- хання суб’єкта видавничої справи видає міжнародну стандартну нумерацію книги. При отриманні цього унікального цифрового коду (ISBN) є обов’язковою форма 125Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність звітності та посилання примірника кожного видання у Книжкову палату України. Ця норма не дотримується. Ми проаналізували щорічні звіти держкомстатистики України у розділі “За- соби масової інформації та книговидання в Україні” за чотири роки (2006–2009) і побачили таку картину в таблиці “Розподіл книг та брошур за цільовим призна- ченням”11. Рік Усього видань Л-ра релігійного змісту Тираж, тис. прим. 2009 22 491 427 1 293,2 2008 24 040 342 3 882,2 2007 17 987 441 5 132,4 2006 15 867 247 911,6 На нашу думку, ці показники є досить сумнівними, оскільки не відображають реальної ситуації із релігійним книгодрукуванням. Підтвердженням цього є укла- дений автором статті каталог василіянського видавництва “Місіонер” за 1991–2009 роки, в якому значиться близько 400 друків. А видавництво “Свічадо” (Студит- ський устав, Львів) щомісяця видає 3–5 нових назв і на початок 2001 р. надрукува- ло 373 видання загальним накладом 2 247 764 примірники. Сьогодні, як ніколи, перед Україною стоїть велике завдання щодо порятун- ку знищеної економіки, збереження незалежності, утвердження національної сві- домості, зрештою, бути сильною серед країн Європи, чи повернутися до свого ми- нулого. Ми впевнені: за більшістю українців майбутнє, які добре розуміють, що будувати свою державу без моральних цінностей, без духовності, без християн- ських основ неможливо. Отже, сьогодні релігійна література покликана до широ- кого життя, вона має величезне значення в державі і в світі. За даними світових повідомлень, на останній міжнародній книжковій вистав- ці у Гонконгу релігійна література зайняла за продажем четверте місце. Участь у виставці взяло 55 релігійних спілок, що становило одну десяту від загальної кіль- кості літератури. Маємо всі підстави стверджувати, що держава зацікавлена у моральному оздоровленні і духовному відродженні суспільства, а релігійні мас-медіа та літера- тура повинні зайняти гідне місце у добре продуманій концепції державного будів- ництва. Натомість релігійні видавництва України частину своїх накладів могли б, за згодою установ культури, щорічно безкоштовно передавати місцевим бібліоте- кам, а також науковим осередкам “Просвіти” (йдеться, насамперед, про календарі, пісенники, літературу про пам’ятки сакрального мистецтва, подружнє життя, ви- ховання молоді). Marian Lozyns’kyi. The Religious and Educational Book Publishing in Ukraine: History and Present The article analyses the importance of the religious book publishing for the national and cultural life in Ukraine in the 19th–21st centuries. It examines the instances of the cooperation 126 Мар’ян Лозинський between the publishing houses of the Basilian Order, the Shevchenko Scientific Society and the Prosvita Society in the first third of the 20th century. Key words: religious book, the Basilian Order, the Shevchenko Scientific Society, the “Prosvita” Society. 1 Мацюк о. Першопочатки українського книгодрукування // Наука і суспільство. – 1970. – № 9. – Вересень. – С. 49–52. 2 Шкраб’юк П. Монаший Чин Отців Василіян у національному житті України. – Львів: ВВП “Місіонер”, 2005. – С. 87. 3 котрій Ю. Про василіянські видавництва, друкарні й бібліотеки // Календар “Світло” на 1993 рік. – Львів, 1992. – С. 93. 4 Вісник Книжкової палати. – 2009. – № 9. – С. 10. 5 Гнатюк В. Національне відродження австро-угорських українців.– Львів, 2006. – С. 61 ; Нарис історії матірного Товариства “Просвіта”. – Вінніпег, 1968. – С. 129–136. 6 ЦДІАУЛ. Ф. 348. – Oп. 1. – Спр. 1563. – Арк. 73. 7 Головацький І. Українське духовенство і Наукове товариство ім. Т. Шевченка. Київська Церква. Альманах християнської думки. – 2000. – № 4. – С. 37. 8 Там само. 9 Лозинський М. Релігійне книговидання Василіянського Чину в Галичині (кінець XIX – перша половина ХХ ст.). – Львів, 2010. – С. 38–81. 10 Див.: Спис книжок Видавництва ЧСВВ в Жовкві / Уклав о. Р. Лукань. – Жовква, 1936. 11 Засоби масової інформації та книговидання в Україні. 2009 р. – Режим доступу: http://www. ukrbook.net

Релігійно-освітнє книговидання в Україні: історія та сучасність

Institution

Ähnliche Einträge