Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L.
В умовах забруднення міського середовища хемічними викидами двигунів автотранспорту суттєво підвищується відсоток стерильного пилку в рослин Acer platanoides L. i A. pseudoplatanus L., які зростають біля автомагістралей. Якість пилку виявилася високомінливою в умовах досліду. Однофакторний дисперсій...
Gespeichert in:
Datum: | 2001 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
Schriftenreihe: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73488 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. / Н. Калинович // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 249-252. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-73488 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-734882015-01-13T03:02:01Z Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. Калинович, Н. Прикладні екологічні проблеми В умовах забруднення міського середовища хемічними викидами двигунів автотранспорту суттєво підвищується відсоток стерильного пилку в рослин Acer platanoides L. i A. pseudoplatanus L., які зростають біля автомагістралей. Якість пилку виявилася високомінливою в умовах досліду. Однофакторний дисперсійний аналіз із високим рівнем достовірности продемонстрував, що більша частина змін, які спостерігалися, викликана різницею у навантаженні доріг автотранспортом. Одержані результати дають змогу використовувати стерильність пилку як індикаційну ознаку для оцінки стану довкілля. The quality of the male gametophytes of Acer platanoides L. and A. pseudoplatanus L. in conditions of air pollution effected by the autоmobile dust has been investigated. The increase of the pollen sterility in comparison with clean areas has been shown. High percentage of changes in pollen quality depends on the quantity of cars moving on roads. This has been demonstrated with the aid of dispersion analysis. This fact as well as a wide variability of the investigated sign makes it possible to use pollen sterility as bioindicator of the environmental condition. 2001 Article Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. / Н. Калинович // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 249-252. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1563-3569 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73488 577.46+581.5+632.151 uk Праці наукового товариства ім. Шевченка Західний науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Прикладні екологічні проблеми Прикладні екологічні проблеми |
spellingShingle |
Прикладні екологічні проблеми Прикладні екологічні проблеми Калинович, Н. Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. Праці наукового товариства ім. Шевченка |
description |
В умовах забруднення міського середовища хемічними викидами двигунів автотранспорту суттєво підвищується відсоток стерильного пилку в рослин Acer platanoides L. i A. pseudoplatanus L., які зростають біля автомагістралей. Якість пилку виявилася високомінливою в умовах досліду. Однофакторний дисперсійний аналіз із високим рівнем достовірности продемонстрував, що більша частина змін, які спостерігалися, викликана різницею у навантаженні доріг автотранспортом. Одержані результати дають змогу використовувати стерильність пилку як індикаційну ознаку для оцінки стану довкілля. |
format |
Article |
author |
Калинович, Н. |
author_facet |
Калинович, Н. |
author_sort |
Калинович, Н. |
title |
Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. |
title_short |
Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. |
title_full |
Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. |
title_fullStr |
Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. |
title_full_unstemmed |
Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. |
title_sort |
біоіндикаційна властивість пилку acer platanoides l. і acer pseudoplatanus l. |
publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2001 |
topic_facet |
Прикладні екологічні проблеми |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73488 |
citation_txt |
Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. і Acer pseudoplatanus L. / Н. Калинович // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 249-252. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
series |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
work_keys_str_mv |
AT kalinovičn bíoíndikacíjnavlastivístʹpilkuacerplatanoideslíacerpseudoplatanusl |
first_indexed |
2025-07-05T22:04:05Z |
last_indexed |
2025-07-05T22:04:05Z |
_version_ |
1836846201758023680 |
fulltext |
УДК 577.46+581.5+632.151
Наталія КАЛИНОВИЧ
БІОІНДИКАЦІЙНА ВЛАСТИВІСТЬ ПИЛКУ
ACER PLATANOIDES L. І ACER PSEUDOPLATANUS L.
В умовах забруднення міського середовища хемічними викидами двигунів
автотранспорту суттєво підвищується відсоток стерильного пилку в
рослин Acer platanoides L. i A. pseudoplatanus L., які зростають біля ав-
томагістралей. Якість пилку виявилася високомінливою в умовах до-
сліду. Однофакторний дисперсійний аналіз із високим рівнем достовір-
ности продемонстрував, що більша частина змін, які спостерігалися,
викликана різницею у навантаженні доріг автотранспортом. Одержані
результати дають змогу використовувати стерильність пилку як ін-
дикаційну ознаку для оцінки стану довкілля.
Факт забруднення довкілля хемічними сполуками різного похо-
дження загальновідомий. Сучасні методи аналітичної хемії дають змогу
досить точно визначити присутність або концентрацію хемічних речовин,
але не дають інформації щодо їх токсичности в біологічних системах. Цю
проблему успішно вирішують методами біоіндикації [8]. Важко знайти
реакцію живого організму, яка є глибоко специфічною на дію певної ре-
човини. Але часто буває достатньо знати комплексну дію багатьох за-
бруднювачів, щоб вагомо оцінити їхній вплив на живі об’єкти і прогнозу-
вати можливість їх подальшого існування.
У дослідженнях впливу забруднень особливої уваги заслуговує ви-
вчення біоіндикаційних ознак, пов’язаних зі спороутворенням і форму-
ванням гаметофітів квіткових рослин. Ці процеси є важливими при на-
сіннєвому розмноженні і значною мірою залежать від забруднення сере-
довища [6]. Найдоступнішим для тестування є чоловічий гаметофіт —
пилок, який у великій кількості утворюється на одній особині, що дає
змогу легко отримувати статистично достовірні результати. Не весь
пилок, який продукує рослина, є фертильний. У середньому 5 %
сформованих пилкових зерен не здатні до подальшого проростання і
запліднення. Але цей відсоток значною мірою збільшується при дії на
рослину несприятливих факторів середовища. В літературі трапляються
повідомлення щодо неґативного впливу на стан пилку речовин, що є
продуктами повного або неповного згоряння автомобільного палива [1]. В
реальній ситуації усі компоненти викидів автомобілів комплексно діють
на рослинний організм. Проростання пилку залежить від багатьох
зовнішніх чинників, тобто ця реакція є неспецифічною, і тому може
НАТАЛІЯ КАЛИНОВИЧ
250
використовуватися для оцінки комплексного токсичного впливу полютан-
тів.
Наша праця мала на меті виявлення серед рослин, що використову-
ються в озелененні міста Львова, видів, якість пилку котрих залежить
від забруднення повітря і ґрунту хемічними викидами двигунів автотран-
спорту. Подібні дослідження у місті Львові та його околицях не проводи-
лися. Дослідженнями в інших реґіонах встановлено кореляцію між кіль-
кістю автомобілів, що проїжджають певною дорогою, і стерильністю пил-
ку підбілу (Tussilago farfara L.), які зростають біля неї [2]. Нами була мо-
дифікована методика збору матеріалу, а для оброблення даних викорис-
таний дисперсійний аналіз.
Для отримання достовірних результатів велике значення має стан-
дартизація умов збору матеріалу. У межах міста нами були вибрані до-
роги з різним навантаженням автотранспортом, що пересувається по них
за певний проміжок часу. Саме цим показником ми опосередковано ви-
ражали рівень забруднення атмосфери та ґрунту викидами автотран-
спорту в придорожній зоні [3].
Як об’єкти ми використали клен гостролистий (Acer platanoides L.) і
клен несправжньоплатановий (A. pseudoplatanus L.). За даними довідкової
ембріологічної літератури [7], у цих видів не відмічено цитоплазматичної
чоловічої стерильности, поліплоідії, вони не належать до апоміктів або
гібридів, для яких характерний великий відсоток стерильного пилку в
нормальних умовах.
Для дослідження були вибирані дерева, що зростають приблизно на
однаковій відстані від проїжджої частини (до 20 особин у межах одного
варіанту). При тому ми не брали до уваги дерева з підвищених газонів,
близько зупинок міського транспорту, світлофорів, близько тих місць, де
досліджувані магістралі перетинаються іншими дорогами. 20-25 суцвіть з
одного дерева збирали в паперові пакети і фіксували сукупну масу пил-
ку, що з них висипався. Якість пилку аналізували за допомогою світло-
вого мікроскопа ацетокарміновим методом [5].
Досліджуваний пилок виявився досить поліморфним. Деякі його фор-
ми загальноприйнято вважаються стерильними: пилкові зерна, що не за-
барвлюються або нерівномірно забарвлюються ацетокарміном; деформо-
вані пилкові зерна; гігантські або значно менші від середніх. Нами було
оглянуто в середньому до 2000 пилкових зерен із кожної особини і підра-
хований відсоток стерильних серед них. Статистичне опрацювання даних
проведено за загальноприйнятими методиками, а також був використа-
ний однофакторний дисперсійний аналіз [4].
Обрахунки показали, що збільшення кількости автотранспорту на до-
рогах за одиницю часу супроводжується погіршенням якости пилку. Од-
ночасно виявлений високий рівень кореляції між навантаженням авто-
транспорту та станом пилку обох досліджуваних видів (табл. 1). Ретельна
стандартизація умов досліду дала змогу досягти низької варіабельности
ознак у межах кожного варіанту досліду. Максимальний коефіцієнт
варіації не перевищував 5,2 %, тоді як при зміні градацій досліджуваного
фактора розмах мінливости був досить великий: 58 % у випадку з A.
platanoides і 46 % у A. pseudoplatanus. Отже, в умовах різного
навантаження доріг автотранспортом якість пилку виявилася високомін-
БІОІНДИКАЦІЙНА ВЛАСТИВІСТЬ ПИЛКУ…
251
ливою, що є неодмінною умовою для можливости її використання як біо-
індикаційної.
Уніфікувати всі параметри досліду, проведеного не в лабораторних
умовах, практично неможливо. Ймовірно, якась частина змін стериль-
ности пилку між варіантами викликана не зміною якости викидів авто-
транспорту, а іншими факторами. Для з’ясування того нами був проведе-
ний однофакторний дисперсійний аналіз, який показав, що 96,2 % усіх
змін стерильности пилку A. platanoides, які ми спостерігали, залежить
саме від навантаження доріг автотранспортом. Для A. pseudoplatanus цей
показник був трохи менший — 89 %, а 11 % змін були викликані іншими,
неврахованими факторами.
Таблиця
Якість пилку досліджених видів рослин
в умовах різного навантаження доріг автотранспортом
Стерильність пилку, % Кількість
автомобілів
за 1 год М m
Коефіцієнт
варіації, %
Коефіцієнт
кореляції
Рівень
ймовірности
Acer platanoides
0* 5,6 0,8 3,0
150 9,0 1,6 2,8
600 14,0 2,0 3,6
850 19,8 1,9 3,0 0,993 0,999
1200 26,3 1,4 2,5
1700 32,4 2,3 2,8
Acer pseudoplatanus
0* 4,0 1,2 2,6
300 17,0 1,2 2,5
500 17,9 0,8 4,8
1300 22,4 0,8 3,6 0,988 0,999
1800(І) 26,4 1,4 5,2
1800(ІІ) 28,0 1,0 3,5
* умовно чиста ділянка
Проведеними дослідженнями виявлено високу позитивну кореляцію
між стерильністю пилку двох видів клена і рівнем автомобільного наван-
таження на дорогах, біля яких вони зростають. Статистично доведено, що
велика частина змін стерильности пилку викликана саме рівнем наван-
таження доріг автотранспортом, що, по-суті, рівнозначно рівню забруд-
нення середовища викидами автотранспорту. В умовах досліду ознака
якости пилку виявилася високоваріабільною.
Одержані результати дають змогу використовувати стерильність
пилку Acer platanoides i Acer pseudoplatanus як біоіндикаційну ознаку
для діагностування рівня забруднення довкілля викидами
автотранспорту.
НАТАЛІЯ КАЛИНОВИЧ
252
ЛІТЕРАТУРА
1. Бессонова В. Состояние пыльцы как показатель загрязнения среды тяже-
лыми металлами // Экология. 1992. № 4. С. 45—50.
2. Глазунова К. Опыт оценки состояния мужской генеративной сферы мать-и-
мачехи обыкновенной (сем. Сложноцветные) в условиях воздействия факторов
автодороги // Экологическое значение автомобильных дорог. М., 1990. С. 45 —59.
3. Загрязнение природной среды выбросами автотранспорта. Рига,
1980. 80 с.
4. Минцер О., Угаров Б., Власов В. Методы обработки медицинской информа-
ции. К., 1991. 269 с.
5. Паушева З. Практикум по цитологии растений. М., 1988. 207 с.
6. Поддубная-Арнольди В. Цитоэмбриология покрытосемянных растений. —
М.,1976. 507 с.
7. Сравнительная эмбриология цветковых растений. Л., 1987. 390 с.
8. Трешоу М. Загрязнение воздуха и жизнь растений. Л., 1988. 534 с.
SUMMARY
Nataliya KALINOVYCH
BIOINDICATIVE PROPERTIES OF THE POLLEN QUALITY OF ACER PLATANOIDES L.
AND ACER PSEUDOPLATANUS L.
The quality of the male gametophytes of Acer platanoides L. and A. pseudoplatanus L. in
conditions of air pollution effected by the autоmobile dust has been investigated. The increase
of the pollen sterility in comparison with clean areas has been shown. High percentage of
changes in pollen quality depends on the quantity of cars moving on roads. This has been
demonstrated with the aid of dispersion analysis. This fact as well as a wide variability of the
investigated sign makes it possible to use pollen sterility as bioindicator of the environmental
condition.
|