Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини
Культивованим угрупованням, як і природним, властиві певні взаємовідносини між ценопопуляціями рослин і середовищем. Досліджено особливості поєднання компонентів у газонних фітоценозах залежно від хемічних особливостей ґрунту. На підставі даних про характер акумулювання важких металів фітомасою найб...
Збережено в:
| Дата: | 2001 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Назва видання: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73490 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини / С. Марутяк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 273-281. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73490 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-734902015-01-13T03:02:02Z Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини Марутяк, С. Прикладні екологічні проблеми Культивованим угрупованням, як і природним, властиві певні взаємовідносини між ценопопуляціями рослин і середовищем. Досліджено особливості поєднання компонентів у газонних фітоценозах залежно від хемічних особливостей ґрунту. На підставі даних про характер акумулювання важких металів фітомасою найбільш поширених трав’янистих рослин для оптимізації міського середовища запропоновано санітарно-агротехнічні заходи щодо газонів. The mutual relations of plants with each other and with environment are inherent both in cultural and in natural communities. The connections of components in lawn associations of Lviv have been investigated according to chemical features of soil. The character of accumulation of heavy metals in the most widespread plants of lawns have been defined. 2001 Article Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини / С. Марутяк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 273-281. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1563-3569 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73490 581.5+581.9 uk Праці наукового товариства ім. Шевченка Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Прикладні екологічні проблеми Прикладні екологічні проблеми |
| spellingShingle |
Прикладні екологічні проблеми Прикладні екологічні проблеми Марутяк, С. Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description |
Культивованим угрупованням, як і природним, властиві певні взаємовідносини між ценопопуляціями рослин і середовищем. Досліджено особливості поєднання компонентів у газонних фітоценозах залежно від хемічних особливостей ґрунту. На підставі даних про характер акумулювання важких металів фітомасою найбільш поширених трав’янистих рослин для оптимізації міського середовища запропоновано санітарно-агротехнічні заходи щодо газонів. |
| format |
Article |
| author |
Марутяк, С. |
| author_facet |
Марутяк, С. |
| author_sort |
Марутяк, С. |
| title |
Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини |
| title_short |
Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини |
| title_full |
Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини |
| title_fullStr |
Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини |
| title_full_unstemmed |
Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини |
| title_sort |
еколого-фітоценотичні особливості газонів львівщини |
| publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2001 |
| topic_facet |
Прикладні екологічні проблеми |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73490 |
| citation_txt |
Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини / С. Марутяк // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 273-281. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| work_keys_str_mv |
AT marutâks ekologofítocenotičníosoblivostígazonívlʹvívŝini |
| first_indexed |
2025-07-05T22:04:10Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:04:10Z |
| _version_ |
1836846206815305728 |
| fulltext |
УДК 581.5+581.9
Софія МАРУТЯК
ЕКОЛОГО-ФІТОЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ГАЗОНІВ ЛЬВІВЩИНИ
Культивованим угрупованням, як і природним, властиві певні взаємовід-
носини між ценопопуляціями рослин і середовищем. Досліджено особли-
вості поєднання компонентів у газонних фітоценозах залежно від хеміч-
них особливостей ґрунту. На підставі даних про характер акуму-
лювання важких металів фітомасою найбільш поширених трав’янистих
рослин для оптимізації міського середовища запропоновано санітарно-
агротехнічні заходи щодо газонів.
В екосистемах міста надзвичайно важливу середовищетвірну та сані-
тарно-гієнічну функції виконують зелені насадження [4, 5]. Особливі
урбогенні навантаження припадають на газони вздовж вулиць. Вони за-
знають істотного впливу канцерогенних речовин — продуктів згорання
автомобільного палива, витоптування, штучної ксерофітизації, нагрома-
дження надмірних мас снігу, дії хемічно активних талих вод тощо. Тому
пізнання структури рослинности газонів залежно від впливу екологічних
факторів та відношення її ценопопуляцій до екстремального зовнішнього
впливу є важливим науковим завданням, що безпосередньо стосується
практичного вирішення конструктивних питань оптимізації життєвого
середовища міста.
Мета та об’єкти досліджень. На прикладі Львова та інших міст
области досліджувано структуру рослинности газонів у різних час-
тинах міста залежно від реакції ґрунту (рН) та вмісту гумусу в
ньому. Такий вибір пояснюється тим, що ґрунтове середовище — це
чи не найважливіший компонент міських екосистем, властивості
якого безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю та техно-
генним впливом. Хемічні властивості ґрунту визначають особливості
доступного для живлення рослин ґрунтового розчину. А отже, від
них залежить життєдіяльність рослин, накопичення у фітомасі шкід-
ливих речовин.
Методика та матеріали досліджень. Структуру рослинности газонів
вивчено із застосуванням загальноприйнятих у геоботаніці методик [1].
Матеріали натурних досліджень накопичувались у спеціальній базі да-
них, створеній у середовищі Access-97. Аналітичні роботи виконувано,
орієнтуючись на видовий склад та проективне покриття надземної фіто-
маси ценопопуляцій. Загалом до аналізу було залучено матеріали 377
СОФІЯ МАРУТЯК
274
описів рослинности. Застосовували статистично–флористичний підхід до
спряженого аналізу рослинности за едифікаторними ценопопуляціями.
Класи постійности видів визначено за п’ятибальною шкалою, де клас „5”
означає частоту стрічання виду від 80,1 до 100 %. Крім постійности видів
при упорядкуванні списку едифікаторних ценопопуляцій ураховувалось і
усереднене значення проективного покриття надземної фітомаси.
Дослідження хемічного складу ґрунтів передбачало визначення со-
льового pH ґрунтового розчину та валового вмісту гумусу за Тюріним І.В.
[1]. Виконано аналізи 104 зразків ґрунту, що були відібрані з різних
газонів у різних частинах м. Львова, а також деяких міст області —
Буськ, Жовква, Городок, Моршин. На підставі цих даних виконано пря-
мий факторний аналіз рослинности газонів [8].
Вміст важких металів у фітомасі ценопопуляцій окремих видів рослин
визначено атомно-абсорбційним методом [6].
Враховуючи частоту присутности ценопопуляції у складі рослинности
(N), усереднене значення проективного вкриття фітомаси ценопопуляції
(РР), експериментально визначений вміст важких металів (m), мг/кг,
розраховували сумарний вміст важких металів за формулою:
M=m×N×PP
Такий розрахунковий сумарний вміст важких металів не є абсолют-
ною величиною, а відносною, оскільки ми не проводили повних експери-
ментальних укосів. Для зручності порівнянь отримані величини пере-
раховували у відсотки від загального вмісту важких металів. У кінцевих
висновках для забезпечення коректности порівнянь ураховано відхи-
лення ΔM від середнього значення.
Такі спеціалізовані еколого-фітоценотичні дослідження рослинности
газонів на Львівщині проведені вперше. Вони значною мірою доповнюють
отримані раніше іншими авторами загальні уявлення про ці процеси [2, 3].
Результати досліджень. Флористичний склад газонів Львівщини
представлений 249 видами вищих судинних рослин (не враховуючи брі-
офітів), що належать до 3 класів, 36 родин, 152 родів. За провідними ро-
динами (табл. 1) — це типова рослинність помірного гумідного клімату
зони лісостепу. Переважають родини: Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae,
Fabaceae, Polygonaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Caryophyllaceae, Rosaceae,
Geraniaceae, Scrophulariaceae, Rubiaceae.
Структура рослинности газонів складна, тому інколи створюється
враження спонтанности її характеру. Проте спеціально проведені
еколого-ценотичні дослідження показали, що стійкі мікрокомплекси
рослинности все ж мають певну екологічну зумовленість. Вона
детермінована дією зовнішніх факторів, ґрунтово-гідрологічних умов та
впливом ценопопуляцій, що відзначаються значними віолентними та
експлерентними властивостями [7]. Їх співвідношення у рослинности
газонів показано в табл. 2.
Найпоширенішими субедифікаторами у фітоценозах газонів виступа-
ють Lolium perenne, Taraxacum officinale, Trifolium repens, Dactylis
glomerata, Achillea submillefolium, Plantago major, Poa annua, Trifolium
pratense, Ranunculus repens, Plantago lanceolata, Glechoma hederacea,
Potentilla anserinа, Leontodon autumnalis, Agrostis stolonifera, Festuca
rubra, Polygonum aviculare.
ЕКОЛОГО-ФІТОЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЗОНІВ ЛЬВІВЩИНИ
275
Таблиця 1
Таксономічна структура флори газонів за провідними родинами
Кількість видів:
у класах: Родини (у дужках вказано
кількість родів)
Equisetopsida Liliopsida Magnoliopsida
Разом
Asteraceae (32) 49 49
Poaceae (30) 42 0 42
Brassicaceae (13) 18 18
Fabaceae (7) 18 18
Polygonaceae (3) 11 11
Lamiaceae (9) 11 11
Apiaceae (8) 9 9
Caryophyllaceae (5) 9 9
Rosaceae (6) 9 9
Geraniaceae (2) 8 8
Scrophulariaceae (5) 8 8
Rubiaceae (2) 7 7
Juncaceae (1) 6 0 6
Cyperaceae (2) 5 0 5
Boraginaceae (3) 4 4
Ranunculaceae (1) 4 4
Malvaceae (1) 3 3
Plantaginaceae (1) 3 3
Chenopodiaceae (2) 2 2
Oxalidaceae (2) 2 2
Papaveraceae (2) 2 2
Crassulaceae (1) 2 2
Hypericaceae (1) 2 2
Urticaceae (1) 2 2
Violaceae (1) 2 2
Campanulaceae (1) 1 1
Amaranthaceae (1) 1 1
Caprifoliaceae (1) 1 1
Equisetaceae (1) 1 0 1
Euphorbiaceae (1) 1 1
Balsaminaceae (1) 1 1
Lythraceae (1) 1 1
Convolvulaceae (1) 1 1
Primulaceae (1) 1 1
Vitaceae (1) 1 1
Solanaceae (1) 1 1
Разом: 1 53 195 249
СОФІЯ МАРУТЯК
276
Т
аб
ли
ц
я
2
Ï
р
ед
ст
ав
н
и
ö
тв
о
су
бе
д
и
ф
ік
ат
ор
н
и
õ
с
и
н
у
зі
é
у
р
ос
л
и
н
н
ос
ти
г
аз
он
ів
(
К
—
к
л
ас
п
ос
ті
é
н
ос
ти
в
и
ду
,
Р
Р
—
с
ер
ед
н
є
п
р
ое
к
ти
вн
е
п
ок
р
и
тт
ÿ
н
ад
зе
м
н
о¿
ф
іт
ом
ас
и
ö
ен
оп
оп
оп
ул
ÿ
ö
і¿
)
Е
д
и
ф
ік
ат
ор
н
а
си
н
у
зі
я
в
и
д
у:
Н
ай
п
ош
и
р
ен
іш
і
ви
д
и
В цілому
Achillea
submillefolium
Agrostis
stolonifera
Dactylis
glomerata
Festuca rubra
Leontodon
autumnalis
Plantago major
Plantago
lanceolata
Poa annua
Polygonum
aviculare
Potentilla
anserina
Ranunculus
repens
Taraxacum
officinale
Trifolium repens
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
K
P
P
L
ol
iu
m
p
er
en
n
e
L
.
4
16
,5
4
15
,4
4
15
,2
4
15
,3
4
13
,6
4
17
,7
4
17
,5
4
15
,7
4
18
,4
4
21
,1
4
16
,3
4
15
,2
4
16
,9
4
17
,8
T
ar
ax
ac
u
m
o
ff
ic
in
al
e
W
eb
b
.
ex
W
ig
g
.
4
4,
9
4
5,
1
4
4,
3
4
4,
7
4
4,
2
5
6,
2
4
4,
8
4
5,
4
4
3,
9
3
3,
7
4
4,
7
4
4,
5
5
4,
9
4
5,
3
T
ri
fo
li
u
m
r
ep
en
s
L
.
3
9,
3
3
8,
3
4
8,
5
3
10
,2
4
10
,6
4
9,
1
3
10
,7
3
8,
5
3
11
,9
3
12
,0
3
10
,0
4
9,
8
3
9,
7
5
9,
3
D
ac
ty
li
s
gl
om
er
at
a
L
.
3
8,
5
4
8,
4
3
8,
0
5
8,
5
4
8,
7
4
9,
5
3
8,
8
4
8,
8
3
6,
3
3
9,
2
3
10
,9
3
9,
4
3
8,
9
3
7,
4
A
ch
il
le
a
su
bm
il
le
fo
li
u
m
K
lo
k
. e
t
K
ry
tz
k
a
3
5,
1
5
5,
1
4
3,
6
4
4,
6
4
4,
7
4
4,
3
3
4,
0
5
5,
5
2
2,
3
3
4,
3
3
5,
5
3
4,
6
3
4,
6
3
4,
9
P
la
n
ta
go
m
aj
or
L
.
3
4,
5
3
2,
9
3
3,
6
3
3,
1
3
2,
7
3
4,
0
5
4,
5
2
2,
9
5
6,
2
4
6,
7
4
4,
0
4
4,
2
3
4,
7
4
3,
9
P
oa
a
n
n
u
a
L
.
2
12
,3
1
8,
8
1
4,
3
2
12
,7
1
7,
4
2
8,
6
3
13
,1
1
6,
0
5
12
,3
4
16
,3
2
12
,1
2
12
,2
2
12
,8
2
11
,7
T
ri
fo
li
u
m
p
ra
te
n
se
L
.
2
6,
1
3
6,
8
3
7,
1
3
7,
5
3
4,
9
4
7,
1
3
6,
2
4
6,
7
2
2,
5
1
2,
1
3
5,
4
2
4,
2
3
5,
7
3
6,
8
R
an
u
n
cu
lu
s
re
p
en
s
L
.
2
5,
0
2
2,
6
3
4,
0
2
4,
5
3
3,
1
3
2,
6
3
3,
9
2
3,
0
3
4,
1
2
2,
2
3
4,
7
5
5,
0
2
5,
3
3
3,
1
P
la
n
ta
go
l
an
ce
ol
at
a
L
.
2
4,
8
3
4,
5
2
2,
4
2
3,
5
3
4,
0
3
5,
2
2
4,
0
5
4,
8
1
6,
4
1
2,
2
2
4,
9
2
5,
1
2
5,
1
2
3,
7
G
le
ch
om
a
h
ed
er
ac
ea
L
.
2
4,
6
2
2,
3
2
2,
4
2
4,
0
2
1,
0
2
2,
4
2
2,
9
2
5,
1
2
5,
5
2
4,
2
1
3,
7
2
2,
9
2
5,
0
2
2,
3
P
ot
en
ti
ll
a
an
se
ri
n
a
L
.
2
4,
3
2
3,
1
3
3,
7
2
3,
2
3
2,
2
3
3,
3
3
3,
0
2
3,
1
3
2,
8
2
2,
2
5
4,
3
3
4,
9
2
3,
9
2
4,
5
L
eo
n
to
d
on
a
u
tu
m
n
al
is
L
.
2
1,
8
3
1,
5
2
1,
7
2
1,
8
2
2,
4
5
1,
8
2
1,
5
3
2,
0
2
0,
9
2
0,
3
2
1,
4
2
1,
8
2
1,
9
3
1,
6
A
gr
os
ti
s
st
ol
on
if
er
a
L
.
1
18
,7
2
17
,2
5
18
,7
1
18
,3
2
19
,9
2
13
,3
1
19
,5
1
13
,1
1
23
,2
1
15
,9
2
24
,2
2
18
,3
1
14
,5
2
21
,0
F
es
tu
ca
r
u
br
a
L
.
1
24
,1
2
23
,3
2
21
,9
2
22
,4
1
28
,8
2
24
,2
1
26
,3
2
23
,3
1
13
,9
1
10
,2
1
18
,2
1
20
,4
1
23
,1
1
25
,4
A
eg
op
od
iu
m
p
od
ag
ra
ri
a
L
.
1
20
,5
1
9,
3
2
11
,3
2
22
,7
1
14
,0
1
9,
3
1
12
,5
1
13
,5
1
14
,5
1
6,
0
1
16
,0
2
14
,9
1
17
,4
1
8,
2
ЕКОЛОГО-ФІТОЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЗОНІВ ЛЬВІВЩИНИ
277
Найпостійнішими у фітоценозах газонів є едифікаторна синузія
Lolium perenne та субедифікаторна Taraxacum officinale. Це дає нам
право стверджувати, що фітоценози газонів за найбільш постійними
видами не відповідають жодному синтаксону сегетальної і рудеральної
рослинности, хоча зв’язок із класами Molinio—Arrhenatheretea R.Tx. 1937
та Plantaginetea majoris R. Tx. Et Prsg. In r. Tx. 1950, зокрема з
асоціаціями Lolio-Potentilletum anserinae Knapp. 1946, Plantagini-Lolietum
perennis Beger та Taraxaco-Festucetum pratensis Anisbezenko et L. Jsbb.,
Poetum annuae Gams 1927 є очевидним [9], про що свідчать матеріали
табл. 2. Вважаємо, що є підстави пропонувати виділити стійку
конгломерацію ценопопопуляцій газонів рівня союз під назвою Taraxaco-
Lolion. Представлені дані дають право виділити окремі фації рослинности
в межах асоціації Plantagini-Lolietum perennis, наприклад, такі, які
пов’язані з діагностичними видами: Trifolium repens, Dactylis glomerata,
Achillea submillefolium, Plantago major, Poa annua.
Спеціально проведені дослідження поширення фацій рослинности га-
зонів залежно від хемічних особливостей ґрунту представлені в табл. 3.
Аналітичні дослідження виконувались згідно із загальноприйнятими у
ґрунтознавстві методиками [1].
Таблиця 3
Тенденöі¿ формуваннÿ фаöіé рослинности газонів за постіéними едифікаторними
видами залежно від õемічниõ властивостеé ґрунту
Вміст гумусу, %
рН (KCl) <1,5 сла-
богумусовані 1,5—4 середньогумусовані >4 сильногумусовані
> 7 лужні Ranunculus
repens+Taraxacum
officinale
Achillea submillefolium+Plantago
major, Trifolium
pratense+Taraxacum officinale
Trifolium
repens+Lolium perenne
6,5—7
нейтральні,
слабокислі
Poa
annua+Plantago
major
Dactylis glomerata+Taraxacum
officinale
Dactylis
glomerata+Taraxacum
officinale
< 6,5 кислі Equisetum
arvense+Lotus
arvensis
Poa annua+Plantago major Poa annua+Plantago
major; Agrostis
tenuis+Lolium perenne
Досліджені едифікаторні ценопопуляції у своїй фітомасі накопичують
різну кількість важких металів (табл. 4). Проте, як звичайно, їхній вміст у
парках майже удвічі менший, ніж на газонах уздовж вулиць. Так, найменше
міді і свинцю акумулює фітомаса таких ценопопуляцій, як Poa annua, Dactylis
glomerata, Achillea submillefolium. Найменше цинку виявлено у фітомасі
Achillea submillefolium, Aegopodium podagraria, Dactylis glomerata. Критичні
маси важких металів акумулюються у фітомасі Taraxacum officinale,
Trifolium repens, Trifolium pratense, Glechoma hederacea.
Розрахунок відносного валового вмісту важких металів у фітомасі газонів
різного складу залежно від хемічної реакції та гумусозабезпечення ґрунтів
подано в табл. 5.
В узагальненому вигляді результати досліджень цих залежностей по-
дано в табл. 6.
СОФІЯ МАРУТЯК
278
Таблиця 4
Вміст важкиõ металів у надземніé фітомасі деÿкиõ öенопопулÿöіé газонниõ
культурфітоöенозів, мг/кг абсолютно суõо¿ речовини
Сu Zn Pb Види
Вулиця Парк Вулиця Парк Вулиця Парк
Achillea submillefolium 8,6 6,6 15,8 14,9 6 4
Aegopodium podagraria 14,5 8,1 20,7 16,4 21,5 10
Dactylis glomerata 8,2 6,9 21,5 17,6 3,0 2
Glechoma hederacea 14,1 6 108,0 32,4 8,0 7
Leontodon autumnalis 13,6 9,5 59,4 52,2 8,0 7
Lolium perenne 12,5 3,8 35,4 14,9 14,0 1
Plantago lanceolatа 13,7 11,3 48,8 45 8,0 7
Plantago major 14,6 7 48,0 26,7 10,0 5
Poa annua 7,7 2,8 31,2 12,6 3,0 1,5
Potentilla anserinа 16,0 6,8 47,2 40,5 14,0 6
Ranunculus repens 16,7 13 51,0 45,6 12,0 6
Taraxacum officinale 20,5 10,7 62,8 19,5 9,0 7
Trifolium pratense 22,7 10 23,6 19 12,0 8
Trifolium repens 21,3 5,84 39,0 9,28 20,0 6
Таблиця 5
Розраõунок відносного вмісту важкиõ металів у фітомасі газонів залежно від õемічно¿
реакöі¿ та гумусозабезпеченнÿ ґрунтів, а також від представниöтва едифікаторниõ
öенопопулÿöіé рослинности
Участь в
угрупованні Zn Cu Pb Назва едифікаторного
виду
N PP N×PP m M m M m M
Разом
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Лужні, слабогумусовані ґрунти
Taraxacum officinale 15 5,1 77,0 62,8 4832,5 20,5 1577,5 9,0 692,6 7102,5
Lolium perenne 14 25,8 361,1 35,4 12781,5 12,5 4513,3 14,0 5054,8 22349,6
Plantago major 12 9,2 110,0 48,0 5281,9 14,6 1606,6 10,0 1100,4 7988,9
Ranunculus repens 10 6,9 69,0 51,0 3519,0 16,7 1152,3 12,0 828,0 5499,3
Разом 617,1 26414,9 8849,6 7675,8 42940,3
Відносний вміст, % 61,5 20,6 17,9 100,0
1.2. Лужні, середньогумусовані ґрунти
Taraxacum officinale 9 5,3 48,0 62,8 3012,5 20,5 983,4 9,0 431,7 4427,6
Achillea submillefolium 7 6,6 46,0 15,8 726,6 8,6 395,5 6,0 275,9 1398,1
Lolium perenne 5 19,2 96,0 35,4 3398,4 12,5 1200,0 14,0 1344,0 5942,4
Trifolium repens 5 10,0 50,0 39,0 1950,0 21,3 1065,0 20,0 1000,0 4015,0
Разом 240,0 9087,6 3643,9 3051,7 15783,1
Відносний вміст, % 57,6 23,1 19,3 100,0
1.3. Лужні, сильногумусовані ґрунти
Lolium perenne 21 17,8 374,0 35,4 13240,0 12,5 4675,1 14,0 5236,1 23151,2
Taraxacum officinale 20 4,4 87,0 62,8 5463,6 20,5 1783,5 9,0 783,0 8030,1
Trifolium repens 16 9,9 159,0 39,0 6202,6 21,3 3387,6 20,0 3180,8 12770,9
ЕКОЛОГО-ФІТОЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЗОНІВ ЛЬВІВЩИНИ
279
Продовження таблиці 5
11 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Achillea submillefolium 15 5,1 77,0 15,8 1215,8 8,6 661,8 6,0 461,7 2339,3
Разом 697,0 26121,9 10508,0 9661,6 46291,5
Відносний вміст, % 56,4 22,7 20,9 100,0
2.1. Нейтральні і слабокислі, слабогумусовані ґрунти
Lolium perenne 3 27,7 83,0 35,4 2938,6 12,5 1037,6 14,0 1162,1 5138,3
Poa annua 3 12,0 36,0 31,2 1123,2 7,7 277,2 3,0 108,0 1508,4
Plantago major 3 8,3 25,0 48,0 1199,5 14,6 364,9 10,0 249,9 1814,3
Plantago lanceolata 2 12,5 25,0 48,8 1220,0 13,7 342,5 8,0 200,0 1762,5
Разом 169,0 6481,3 2022,2 1720,0 10223,5
Відносний вміст, % 63,4 19,8 16,8 100,0
2.2. Нейтральні і слабокислі, середньогумусовані ґрунти
Plantago major 7 3,6 25,0 48,0 1199,5 14,6 364,9 10,0 249,9 1814,3
Dactylis glomerata 6 10,2 61,0 21,5 1311,9 8,2 500,4 3,0 183,1 1995,4
Taraxacum officinale 6 3,8 23,0 62,8 1443,1 20,5 471,1 9,0 206,8 2121,1
Lolium perenne 5 13,4 67,0 35,4 2371,8 12,5 837,5 14,0 938,0 4147,3
Разом 176,0 6326,4 2173,8 1577,8 10078,0
Відносний вміст, % 62,8 21,6 15,7 100,0
2.3. Нейтральні і слабокислі, сильногумусовані ґрунти
Dactylis glomerata 7 10,4 73,0 21,5 1569,7 8,2 598,7 3,0 219,0 2387,4
Taraxacum officinale 7 6,0 42,0 62,8 2637,6 20,5 861,0 9,0 378,0 3876,6
Lolium perenne 5 9,6 48,0 35,4 1699,2 12,5 600,0 14,0 672,0 2971,2
Achillea submillefolium 5 7,0 35,0 15,8 553,0 8,6 301,0 6,0 210,0 1064,0
Разом 198,0 6459,5 2360,7 1479,0 10299,2
Відносний вміст, % 62,7 22,9 14,4 100,0
3.3. Кислі, сильногумусовані ґрунти
Lolium perenne 5 27,2 136,0 35,4 4814,4 12,5 1700,0 14,0 1904,0 8418,4
Plantago major 5 8,6 43,0 48,0 2064,0 14,6 627,8 10,0 430,0 3121,8
Trifolium repens 4 11,5 46,0 39,0 1794,0 21,3 979,8 20,0 920,0 3693,8
Poa annua 3 26,7 80,0 31,2 2496,3 7,7 616,1 3,0 240,0 3352,4
Разом 305,0 11168,7 3923,7 3494,0 18586,4
Відносний вміст, % 60,1 21,1 18,8 100,0
Таблиця 6
Узагальнениé відносниé вміст важкиõ металів у фітомасі газонів залежно
від õемічно¿ реакöі¿ та гумусозабезпеченнÿ ґрунтів
Zn Cu Pb
Ґрунти
M ΔM M ΔM M ΔM
1.1. Лужні, слабогумусовані 61,52 1,44 20,61 -4,94 17,88 1,16
1.2.Лужні, середньогумусовані 57,58 -5,05 23,09 6,49 19,34 9,42
1.3. Лужні, сильногумусовані 56,43 -6,94 22,70 4,70 20,87 18,12
2.1. Нейтральні і слабокислі, слабогумусовані 63,40 4,54 19,78 -8,77 16,82 -4,79
2.2 Нейтральні і слабокислі, середньогумусовані 62,77 3,52 21,57 -0,51 15,66 -11,40
2.3. Нейтральні і слабокислі, сильногумусовані 62,72 3,43 22,92 5,72 14,36 -18,73
3.3. Кислі, сильногумусовані ґрунти 60,09 -0,91 21,11 -2,63 18,80 6,39
Середнє значення 60,64 — 21,68 — 17,67 —
СОФІЯ МАРУТЯК
280
Висновки та рекомендаöі¿. Отримані аналітичні матеріали свідчать, що в
міру зростання вмісту гумусу у ґрунті спадає кількість акумульованого рос-
линністю цинку, однак зростає кількість міді. Щодо свинцю, то тут такої за-
лежности не виявлено, однак найбільше його нагромаджується у фітомасі
газонів за умови лужної реакції ґрунту. За умови слабокислої реакції ґрун-
тового розчину у фітомасі зростає присутність цинку.
Регулюючи флористичний склад рослинности газонів, можна до певної
міри керувати процесами акумуляції фітомасою газонів важких металів.
Якщо едифікаторами газонної рослинности будуть Poa annua, Dactylis
glomerata, Achillea submillefolium, Aegopodium podagraria, — матимемо
найменше акумульованих важких металів у рослинности. Це варто мати
на увазі у випадках, коли газони використовують для вигулу або навіть
випасу домашніх тварин. Критичні маси важких металів будуть
акумулюватися у фітомасі газонів за умови присутности таких
едифікаторних ценопопуляцій: Taraxacum officinale, Trifolium repens,
Trifolium pratense, Glechoma hederacea. Цю властивість доцільно викорис-
тати у випадках, коли газони будуть регулярно стригти, а скошену траву
— вивозити й утилізувати.
Готуючи ґрунт для влаштування газонів, треба надавати перевагу
слабокислим, багатим на перегній ґрунтосумішам. Згідно з отриманими
даними, у таких умовах у фітомасі рослин акумулюватиметься менше
цинку і свинцю.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аринушкина Е. В. Руководство по химическому анализу почв. М.: МГУ,
1970. 487 с.
2. Ворон В. П. Устойчивость лесных насаждений к воздействию высокозаґряз-
ненной атмосферы выбросами цементного и калийного производства в условиях
Предкарпатья: Автореф. дисс... канд.... наук. Харьков, 1983. 20 с.
3. Геник Я. В. Нагромадження важких металів у ґрунтах та фітомасі
комплексної зеленої зони міста Львова: Автореф. дис. ... канд. .... наук. Львів, 1994.
20 с.
4. Кучерявый В. А. Урбоэкология с основами фитомелиорации. Ч. I. Урбоэко-
логия. М.: 1991. 376 с.
5. Лаптев А. А. Охрана и оптимизация окружающей среды методами ланд-
шафтной архитектуры и фитомелиорации. М.: Центр. правл. ком. хоз. и быт. об-
служ., 1985. 50 с.
6. Методические указания „Современные методы химического анализа почв и
растений”. К.: ВНИИСС. 1984.
7. Миркин Б. М., Розенберг Г. С., Наумова Л. Г. Словарь понятий и терминов
современной фитоценологии. М.: Наука, 1989. 223 с.
8. Миркин Б. В. Теоретические основы современной фитоценологии. М.: На-
ука, 1985. 136 с.
9. Соломаха В. А., Костильов О. В., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Синантропна
рослинність України. К.: Наук. думка, 1992. 252 с.
ЕКОЛОГО-ФІТОЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАЗОНІВ ЛЬВІВЩИНИ
281
SUMMARY
Sofia MARUTIAK
ECOLOGICAL AND PHYTOSOCIOLOGICAL FEATURES OF LAWNS IN LVIV REGION
The mutual relations of plants with each other and with environment are inherent both in
cultural and in natural communities. The connections of components in lawn associations of
Lviv have been investigated according to chemical features of soil. The character of
accumulation of heavy metals in the most widespread plants of lawns have been defined.
|