Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.)
Gespeichert in:
| Datum: | 2001 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2001
|
| Schriftenreihe: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73506 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) / О. Кагало // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 303-305. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73506 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-735062015-01-13T03:02:19Z Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) Кагало, О. Видатні постаті природничої науки Галичини 2001 Article Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) / О. Кагало // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 303-305. — укр. 1563-3569 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73506 uk Праці наукового товариства ім. Шевченка Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Видатні постаті природничої науки Галичини Видатні постаті природничої науки Галичини |
| spellingShingle |
Видатні постаті природничої науки Галичини Видатні постаті природничої науки Галичини Кагало, О. Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| format |
Article |
| author |
Кагало, О. |
| author_facet |
Кагало, О. |
| author_sort |
Кагало, О. |
| title |
Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) |
| title_short |
Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) |
| title_full |
Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) |
| title_fullStr |
Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) |
| title_full_unstemmed |
Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) |
| title_sort |
вілібальд бессер (7. vii. 1784 р. — 23. x. 1842 р.) |
| publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2001 |
| topic_facet |
Видатні постаті природничої науки Галичини |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73506 |
| citation_txt |
Вілібальд Бессер (7. VII. 1784 р. — 23. X. 1842 р.) / О. Кагало // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 303-305. — укр. |
| series |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| work_keys_str_mv |
AT kagaloo vílíbalʹdbesser7vii1784r23x1842r |
| first_indexed |
2025-07-05T22:04:50Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:04:50Z |
| _version_ |
1836846249338208256 |
| fulltext |
ВИДАТНІ ПОСТАТІ ПРИРОДНИЧОЇ НАУКИ ГАЛИЧИНИ
ВІЛІБАЛЬД БЕССЕР
(7.VII. 1784 — 23.Х. 1842)
Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер (Wilibald Swibert Josef Gottlieb
von Besser) народився в м. Інсбрук (Швейцарія), більшу частину свого життя
провів в Україні й помер у м. Кременець Тернопільської області.
Відомий як видатний український ботанік, систематик рослин, флорист.
Закінчив 1807 року університет у Кракові, після чого до 1834 року працював
професором зоології й ботаніки Волинської (м. Кременець) Гімназії (від 1818 року
— ліцей). У період 1809—1831 pp. — директор ботанічного саду Кременецького
ліцею. Багато зробив для розширення колекцій ботанічного саду, збільшивши в
1823 році загальну кількість видів до 12 тисяч. У період 1834-—1838 pp. —
професор Київського університету. Від 1835 р. — член-кореспондент
Петербурської Академії Наук.
Кременецький період діяльності відзначався високим рівнем наукової
активности вченого.
Визначальне значення для розвитку флорології в Галичині мала його перша
двотомна праця про флору регіону (Primitiae Florae Galiciae Austriacae
utriusque, 1809), в якій наведено описи 1215 видів судинних рослин, розміщених
за системою К. Лінея. Видана у Відню майже одночасно з його ж роботою
„Spis roslin na Wolyniu, Podolu, Ukrainie і Bessarabii zebranych" вона була,
фактично, творчим розвитком, уже на фундаментальній науковій основі,
початкових ботанічних праць, що стосувалися'рослинного світу Східної
Галичини, а саме робіт Krzysztofa Kluka (1805) та Stanisfewa Bonifacyja Jundzitta
(1791, 1804, 1811, 1818, 1819). Праці останнього мали скоріше прикладний
характер, або були підручниками ботаніки. Власне в працях В. Бессера ми
уперше спостерігаємо науковий флорологічний підхід до опису рослинного
покриву, елементи історизму в оцінках його розвитку, науковий підхід, у
відповідності з методологією того часу, до розв'язання таксономічних питань.
Саме з них можна починати відлік часу розвитку наукової флорології в
регіоні. У цих роботах був узагальнений великий фактологічний матеріал,
зібраний як самим В. Бессером спільно зі своїм помічником та учнем
Андржиєвським упродовж багаторічних подорожей теренами регіону, так і
переданий йому д-ром Фридлендером, колишнім інспектором медицини у м.
Кам'янець-Подільський, а також, приватними колекторами п.п. Борейком,
Ратомським, Мяховичем, Грабовським. Усі ці матеріали були основою
наступної фундаментальної флорографічної роботи В. Бессера про флору
значної частини Південно-Західної Росії (Enumeratio plantarum huciusque in
Volhynia, Podolia, Gub. Kiioviensi, Bessarabia cisthyraica et circa Odessam
collectarum, simul cum observationibus in Primitias Florae Galiciae
Austriacae, 1822). Ця основна праця В. Бессера стала, фактично,
базою для наступних флорологічних досліджень інших авторів,
зокрема праць А. Завадського (Zawadski, 1835, 1836). У ній автор
наводить 1632 види судинних рослин, серед них значна кількість
ВИДАТНІ ПОСТАТІ ПРИРОДНИЧОЇ НАУКИ ГАЛИЧИНИ 304
уперше описаних у результаті критичного перегляду Подільської флори.
Певним недоліком флорологічних праць В. Бессера є відсутність достатньо
точної хорологічної характеристики таксонів, конкретні місцезнаходження
вказані лише для деяких рідкісних таксонів, а б о при новоописах
таксонів. Це значно обмежує можливості використання робіт ученого з метою
ретроспективної природоохоронної оцінки флори Волино-Поділля.
Завдяки флорологічним дослідженням В. Бессера як систематика, наука
збагатилася багатьма новими видами. Оскільки автор стояв на позиціях,
які в наш час можуть бути охарактеризовані як монотипічні, але не
враховував достатньою мірою географічну структуру виду, що загалом
було характерним для його часу. Частина видів, ним описаних, не
визнається сучасними систематиками. Ученим описано понад 70 нових
для науки видів, понад 60 таксонам ним змінено таксономічний ранг. Ни-
жчі' подаємо перелік таксонів видового рангу флори України, що вперше
пмисані В. Бессером, або описані наступними авторами за його матеріа-
лами, а також інших номенклатурних і таксономічних змін, що були ним
зроблені. Зірочкою позначені таксони, які нині синонімізуються з іншими,
або статус яких змінено.
*Achillea salicifolia Bess., Allium savranicum Bess., *A. volhynicum
(Boss.) Anchusa procera Bess., *Anthriscus sativum Bess., *Arabis gerardii
(Bess.) Koch, *Artemisia boschniakiana (Bess.) DC, A. hololeuca Bieb. ex Bess., A.
tschernieviana Bess., *Asperula hurnifusa (Bieb.) Bess., *A. tyraica Bess., *Aster
amelloides Bess., Caragana mollis (Bieb.) Bess., Carlina onopordifolia Bess, ex
Szafer, Kulcz. et Pawn., Centaurea slereophylla Bess., Ceratocephala testiculata
(Crantz) Bess., *Cirsium urachnoideum (Bieb.) Bess., C. setosum (Willd.)
Bess., C. ucrainicum Bess., Corispermum hybridum Bess, ex Andrz., Crepis
lodomeriensis Hess., *Cytisus biflorus Bess., Dianthus pseudobarbatus Bess, ex
Ledeb., Erigeron podolicus Bess., Erophila verna (L.) Bess., *Ferula sylvatica
Hess., Ferulago sylvatica (Bess.) Reichenb., Galeopsis pubescens Bess., llwracium
carpaticum Bess., *H. collinum Bess., Linaria biebersteinii Bess., Lotus
ambiguus Bess, ex Spreng., Medicago procumbens Bess., *Myosotis montana
Bess., M. ne.morosa Bess., Ostericum palustre (Bess.) Boss., Papaver albiflorum
(Bess.) Pacz., Paronychia cephalotes (Bieb.) Hess., Pedicularis exaltata Bess.,
'Peucedanum podolicurn (Bess.) Eichw., Poa versicolor Bess., Polygala decipiens
Bess., P. wolfgangiana Bess, ex Ledeb., '"Polygonum neglectum Bess., Ptarmica
salicafolia (Bess.) Serg., *Pulmonaria azurea Bess., Rorippa amphibia (L.)
Bess., R. austriaca (Crantz) Bess., R. palustris (L.) Bess., R. sylvestris (L.)
Bess., Rosa caryophyllacea Bess., R. czackiana Bess., R. gorenkensis Bess.,
R. jundzilii Bess., R. klukii Bess., R. livescens Bess., R. nitidula Bess., R.
imcinella Bess., Salvia cremenecensis Bess., Scutellaria verna Bess., Scseli
campestre Bess., S. pallasii Bess., S. реuсedanifolium Bess., *Silaus
pratensis (Crantz) Bess., Spiraea pikoviensis Bess., *Tragopogon livescens Bess.,
*Valeriana polygama Bess, ex DC, Viola alba Bess., V. collina Bess., V.
uliginosa Bess.
Крім того, важливе значення мали його праці (понад 10 публікацій) стосовно
систематики роду Artemisia L. Він, зокрема, уперше запропонував поділ цього
роду, прийнятий нині багатьма систематиками, на секції Absynthia, Abrotani,
ВИДАТНІ ПОСТАТІ ПРИРОДНИЧОЇ НАУКИ ГАЛИЧИНИ 305
Seriphidia й Dracunculi. Зібрав значний гербарій, який нині зберігається як іменна
колекція в складі Національного гербарію інституту ботаніки їм. М. Г. Холодного
НАН України (KW, м. Київ).
В Бессеру належать також і перші геологічно-палеонтологічні
дослідження, яким властива ґрунтовна обізнаність автора з предметом
дослідження. Зібрані ним у цій галузі спостереження під час трьох
подорожей по-перше до Гримайлова, а потім до Заліщик на Терпопільщині
й , пізніше через Умань і Богопіль до Одеси з поверненням через Балту
на Тарноруду в тодішній Подільській губернії були опубліковані в Pamiętniku
farmaceutycznym Wileńskim" у 1820 році. Пізніше, за цими матеріалами
він опублікував ґрунтовний нарис фізичної географії регіону в Записках
Московського товариства дослідників природи („Apercu de la geographie
phisique de Volhynie et de la Podolio"), а потім, цю саму роботу видав
польською мовою у Вільно 1828 року („Rzut oka na geografią fizvezną
Wołynia i Podola").
Крім флорологічних і фізикогеографічних досліджень, діяльність В Бессера
мала значення й для збагачення польської ботанічної іншопк латури й
термінології. Підтвердженням того є видана у Вільно 1828 року рецензія,
спрямована на розширення й збагачення словника рослин К.Клюка.
Память про В. Бессера увічнена систематиками в назвах рослин. На його честь
названо декілька видів: Aconitum besseranum Andrz., Symphytum besseri Zaverucha,
Herniaria besseri Fisch. ex Hornem, Arum besseranum Schott. та ін.
Олександр КАГАЛО
|