“Просвіта” на Гуцульщині
Висвітлено заснування та діяльність філій та читалень Товариства “Просвіта” з 1880 р. по 30-ті рр. ХХ ст. на Гуцульщині. Наведено їх перелік та форми діяльності, чисельність членів....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Назва видання: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73513 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | “Просвіта” на Гуцульщині / П. Арсенич // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 310-312. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73513 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-735132015-01-13T03:01:53Z “Просвіта” на Гуцульщині Арсенич, П. Філії і читальні “Просвіти” Висвітлено заснування та діяльність філій та читалень Товариства “Просвіта” з 1880 р. по 30-ті рр. ХХ ст. на Гуцульщині. Наведено їх перелік та форми діяльності, чисельність членів. The author highlights the establishing and activities of the branches and reading clubs of “Prosvita” in the Hutsul region from the 1880s till the 1930s. He lists them and analyzes forms of their activity and number of their members. 2010 Article “Просвіта” на Гуцульщині / П. Арсенич // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 310-312. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73513 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” |
| spellingShingle |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” Арсенич, П. “Просвіта” на Гуцульщині Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
Висвітлено заснування та діяльність філій та читалень Товариства “Просвіта” з 1880 р. по 30-ті рр. ХХ ст. на Гуцульщині. Наведено їх перелік та форми діяльності, чисельність членів. |
| format |
Article |
| author |
Арсенич, П. |
| author_facet |
Арсенич, П. |
| author_sort |
Арсенич, П. |
| title |
“Просвіта” на Гуцульщині |
| title_short |
“Просвіта” на Гуцульщині |
| title_full |
“Просвіта” на Гуцульщині |
| title_fullStr |
“Просвіта” на Гуцульщині |
| title_full_unstemmed |
“Просвіта” на Гуцульщині |
| title_sort |
“просвіта” на гуцульщині |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Філії і читальні “Просвіти” |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73513 |
| citation_txt |
“Просвіта” на Гуцульщині / П. Арсенич // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 310-312. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT arseničp prosvítanaguculʹŝiní |
| first_indexed |
2025-07-05T22:05:07Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:05:07Z |
| _version_ |
1836846267224817664 |
| fulltext |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010310
Петро Арсенич
“ПРОСВІТА” НА ГУЦУЛЬЩИНІ
Висвітлено заснування та діяльність філій та читалень Товариства “Просві-
та” з 1880 р. по 30-ті рр. ХХ ст. на Гуцульщині. наведено їх перелік та форми діяль-
ності, чисельність членів.
Ключові слова: “Просвіта”, філії та читальні Товариства на Гуцульщині.
Після заснування “Просвіти” у Львові 8 грудня 1868 р. її філії утворено в Ста-
ниславові (1877), Коломиї (1880), Кутах (1897), Надвірні (1908), Косові (1909), Де-
лятині (1912).
На Гуцульщині читальні “Просвіти” виникли лише в кінці 90-х рр. XIX ст.: у
Довгополі – 1895 р., (ініціатор – священик І. Попель), у Космачі – 1896 (ініціатори
– священик Є. Лисанецький, учитель Т. Фандарис, селянин П. Палійчук), у Ми-
куличині, Яблуниці, Москалівці – 1897 р., у Тюдові – 1898 р., у Старому Косові –
1899 р. (засновники – В. Девдюк, Ф. Андрусяк, Т. Боєчко, В. Павлюк).
На початку XX ст. на Гуцульщині читальні засновувалися в такій послідов-
ності: Ростоки (1900), Кобаки, Рожнів, Ільці (1901), Нижній Березів, Шешори,
Старі Кути, Жаб’є (1902), Косів, Криворівня, Ворохта, Зелена Надвірнянського
повіту (1903), Голови, Красноїлля, Ясенів Горішний, Смодне, Пістинь, Прокура-
ва (1904), Дора, Верхній Березів, Микитинці, Устеріки, Полянки, Гринява (1905),
Бабин, Замагора, Малий Рожин, Люча, Стебні (1906), Баня-Березів, Білі Осла-
ви, Соколівка, Текуча, Чорний Потік, Яворів (1907), Делятин, Зелениця (1908),
Хороцево, Пасічна, Гринява, Брустури, Білоберізка, Рожнів (1910), Акришори,
Кривопілля (1912).
У 1912 р. у Косівській філії “Просвіти” (голова – суддя Н. Лепкий) на 45 сіл
було 25 читалень, з яких 10 розвивалося добре, 14 – слабо, а одна – занепала. В
Кутській – на 17 сіл – 13 читалень, які розвивалися дуже слабо (голова – священик
В. Стефанович). В Делятинській – на 19 сіл – 16 читалень, з яких 7 розвивалися до-
бре, 6 слабо і 3 були в занепаді. Три читальні мали власні будинки, одна орендува-
ла приміщення, а 12 – знаходилися в хатах членів “Просвіти”.
Спочатку філії Товариства були малочисельними. Так, Косівська філія в 1912 р.
нараховувала 190 членів, з них лише сім жінок.
Починаючи з 90-х рр., “Просвіта”, крім читалень, засновувала крамниці, ріль-
ничо-господарські та промислові спілки, позичкові каси.
У 1898 р. косівська “Просвіта” влаштувала вечір на відзначення 50-річчя ска-
сування панщини. Цього ж року заходами “Просвіти” в деяких населених пунктах
відзначено 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського і 25-літній ювілей
літературної діяльності І. Франка.
311“Просвіта” на Гуцульщині
Напрямки діяльності “Просвіти” координували відповідні комісії. Так, освіт-
ня комісія в Делятині та в Микуличині (серпень 1912 р.) прийняла рішення про ор-
ганізацію і відкриття в січні 1913 р. курсів народного університету, про створення
ювілейних комітетів для відзначення 50-річчя від смерті Т. Шевченка, 100-ліття від
дня народження М. Шашкевича і Т. Шевченка. Ці ювілеї були широко відзначені у
багатьох читальнях на Гуцульщині. В Делятині відбувся святковий концерт на честь
40-ліття творчості І. Франка (16 лютого 1913 р.), а в Косові відкрито пам’ятник
Т. Шевченкові (19 липня 1914 р.).
Господарсько-промислова комісія ширила господарські знання живим і друко-
ваним словом, проводила курси садівництва, рільництва, підносила господарську
культуру, брала участь в організації промислово-етнографічних виставок у Коло-
миї (1912), Косові.
В роки Першої світової війни читальні припинили своє існування. Царські вій-
ська й адміністрація нищили пам’ятники Т. Шевченкові, бібліотеки, закривали чи-
тальні. Ними були спалені приміщення читалень у Криворівні, Слупейці.
Польські окупанти в 1919 р. остаточно ліквідували читальні “Просвіти”. Прав-
да, вже в 1921 р., були відновлені читальні у Кобаках, Нижньому Березові, Пече-
ніжині, 1922 – у Надвірні, Лючі, 1923 – Білоберізці, Хороцево, Зелениці, 1924 – в
Ямній, 1925 – Головах, Красноїллі, 1926 – Довгополі, Середньому Березові, 1927 –
Слупейці, Кривополі, Яремчі.
У 1924 р. після зміни Статуту Товариства “Просвіти”, який передбачав тільки
освітню діяльність, усунувши економічну, розпочалося масове відновлення читалень.
Станом на 30 червня 1925 р. у Косівській філії “Просвіти” (голова – адвокат
П. Рондяк) було відновлено 16 читалень і засновано одну нову, в Кутській (голо-
ва – парох В. Стефанович) – 14, в Печеніжинській – відповідно 18, в Делятинській
(голова – адвокат О. Навроцький) – 13, в Надвірній (голова – нотар Р. Заячківський
– 15 (до війни було 32). Не було відновлено читалень в селах Барвінкове, Гринява,
Криворівня, Полянки, Великий Рожин, Стебні, Устеріки, Зелена, в Яблуниці та в
Перехресному їх не було і раніше.
Польська влада неприхильно ставилася до діяльності читалень “Просвіти”.
Під час пацифікації 1930 р. майно читалень нищилося, було побито та арештовано
ряд активістів-просвітян. У 1932 р. на Косівщині в селах Монастириську, Старому
Косові, Смодному, Вербівцях, Рибному, Рожневі були тимчасово закриті читальні
через перебування їх під впливом організації “Сельробу”.
В кінці 30-х рр. Косівська філія “Просвіти” мала 1134 члени, із них 269 жінок.
Головами читалень були четверо священиків, троє селян.
Читальні мали бібліотеки із загальним фондом 1849 книг, 23 часописи. При
них працювало вісім драматичних гуртків, що поставили 49 вистав. Вони провели
сім ювілейних свят, організували чотири курси ведення домашнього господарства.
У гуцульських селах Коломийського повіту було 12 читалень, які нараховува-
ли 949 членів, з них 201 жінка, працювали 11 бібліотек, що мали 1438 книжок, 24
театральні гуртки, що поставили 18 вистав.
Делятинська філія “Просвіти” мала 730 членів, 11 бібліотек, 1457 книжок і
16 часописів, діяли 4 театральні гуртки, 4 хори, 2 оркестри, а також організувала 6
курсів навчання ведення домашнього господарства.
312 Петро Арсенич
8 травня 1938 р. у Делятині відсвяткували 70-ліття “Просвіти”. Староство за-
боронило святковий похід вулицями міста і відкриття пам’ятної таблиці. На святі
виступав чоловічий хор (100 осіб). Відомий співак М. Голинський виконав “Засу-
муй, трембіто”, “Чорна хмара в полонині” та ін.
Ювілей відзначили також інші читальні на Гуцульщині. Це були останні все-
народні культурно-освітні свята. Через рік з приходом большевиків, усі заклади
“Просвіти” було ліквідовано, а їх керівників заарештовано.
Товариство “Просвіта” своєю діяльністю охоплювало майже всі ділянки куль-
турно-освітнього життя Гуцульщини. Знання серед народу поширювалися ними че-
рез видання таких серій книг: “Учітеся, брати мої”, “Народна бібліотека”, “Істо-
рична бібліотека”, “Самоосвіта”, “Народна просвіта”, “Просвіта”, через “Письма
“Просвіти” (1877), журнал “Життя і знання” і “Календар товариства “Просвіта”.
“Просвіта” була наймасовішою і навпливовішою організацією на Гуцульщи-
ні, що найбільше спричинилася до піднесення національної свідомості та зростан-
ня добробуту гуцулів.
Petro Arsenych. “Prosvita” in the Hutsul region
The author highlights the establishing and activities of the branches and reading
clubs of “Prosvita” in the Hutsul region from the 1880s till the 1930s. He lists them and
analyzes forms of their activity and number of their members.
Key words: “Prosvita”, branches and reading clubs of the society in the Hutsul
region.
|