Читальні “Просвіти” в Томашівцях

Викладено заснування і діяльність читальні Товариства “Просвіта” у Томашівцях у 1898–1939 рр. та с. Кам’яному. Названо перших членів, кількісний склад, форми діяльності, протистояння з москвофілами....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Король, Т.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2010
Schriftenreihe:	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
Schlagworte:	Філії і читальні “Просвіти”
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73515
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Читальні “Просвіти” в Томашівцях / Т. Король // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 317-321. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-73515
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-735152020-10-11T14:11:09Z Читальні “Просвіти” в Томашівцях Король, Т. Філії і читальні “Просвіти” Викладено заснування і діяльність читальні Товариства “Просвіта” у Томашівцях у 1898–1939 рр. та с. Кам’яному. Названо перших членів, кількісний склад, форми діяльності, протистояння з москвофілами. The author gives account of the establishing and activities of the reading clubs of “Prosvita” in Tomashivtsi in 1898–1939 and in the village Kamiane. He lists first members of the reading club and gives their number, clarifies forms of work and opposition to the Moscowphiles. 2010 Article Читальні “Просвіти” в Томашівцях / Т. Король // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 317-321. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73515 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти”
spellingShingle	Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” Король, Т. Читальні “Просвіти” в Томашівцях Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
description	Викладено заснування і діяльність читальні Товариства “Просвіта” у Томашівцях у 1898–1939 рр. та с. Кам’яному. Названо перших членів, кількісний склад, форми діяльності, протистояння з москвофілами.
format	Article
author	Король, Т.
author_facet	Король, Т.
author_sort	Король, Т.
title	Читальні “Просвіти” в Томашівцях
title_short	Читальні “Просвіти” в Томашівцях
title_full	Читальні “Просвіти” в Томашівцях
title_fullStr	Читальні “Просвіти” в Томашівцях
title_full_unstemmed	Читальні “Просвіти” в Томашівцях
title_sort	читальні “просвіти” в томашівцях
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Філії і читальні “Просвіти”
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73515
citation_txt	Читальні “Просвіти” в Томашівцях / Т. Король // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 317-321. — укр.
series	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
work_keys_str_mv	AT korolʹt čitalʹníprosvítivtomašívcâh
first_indexed	2025-07-05T22:05:12Z
last_indexed	2025-07-05T22:05:12Z
_version_	1836846272493912064
fulltext	317Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010 Теодозій Король Читальні “Просвіти” в томашівцях Викладено заснування і діяльність читальні Товариства “Просвіта” у Томашів- цях у 1898–1939 рр. та с. Кам’яному. Названо перших членів, кількісний склад, форми діяльності, протистояння з москвофілами. Ключові слова: “Просвіта”, читальні Товариства у Томашівцях і Кам’яному. Перші установчі збори засновників читальні “Просвіти” в Томашівцях відбу- лися в присутності представників усього села 2 вересня 1898 р. Засновниками чи- тальні “Просвіти” були Теодор Яців, Антін Мельничук, Теодор Романів, Матвій Табачук, Яків Хемій, Роман Столярчук, Михаїл Цвіль, Йосиф Красуцький, Михаїл Коваль, Василь Табачук, Григорій Ґринджола, Антін Андрусів, Петро Красуцький, Іван Онуськів і Теодор Свирида. Головою читальні обрали найавторитетнішого в селі господаря Теодора Яці- ва, а писарем – Теодора Свириду. Того дня членами щойно створеної читальні ста- ли 70 чоловіків, жінка та дев’ять парубків. Про тогочасний рівень освіти свідчить те, що з 80 членів читальні 28 були неписьменними. У Львові радісно зустріли появу першої на Войнилівщині читальні “Просві- ти” і переслали їй у дарунок 20 книг господарської, культурної та політичної тема- тики, колекцію портретів заслужених русинів і карту Галичини. Тоді ж бібліотека читальні в Кам’яному отримала в дарунок книги і з інших джерел, про що свідчить протокол засідання управи “Просвіти” від 11 листопада 1898 р., у якому зазначено, що в бібліотеці читальні вже нараховується 116 книжок, з яких позичено 60. Активне життя просвітян видно зі звітів до Львова, бо з них довідуємося, що читальня в січні 1899 р. у домі Матвія Табачука заснувала крамницю з капіталом 24 зл. 50 кр. і вирішила збудувати в селі шпихлір для збіжжя, де бідні русини мо- гли б зичити зерно для посіву, або отримати трохи його при загрозі голоду в хаті під час переднівку. Напевно, вперше томашівські селяни відчули себе українцями 12 березня 1899 р. під час відзначення читальнею “Просвіти” 38-ї річниці смерті Тараса Шевченка. У цей день із Войнилова прийшли Тарас Ганджаровський і Ми- кола Дурбак, який виступив із промовою і читав напам’ять твори Шевченка, писар читальні Теодор Свирида розповів присутнім про життя Кобзаря. Львівська газета “Діло” 10 квітня 1899 р. відгукнулася на цю подію в Томашів- цях великою статтею, в якій схвалювала діяльність просвітян і закликала всіх га- личан брати приклад із томашівської читальні та горнутися до “світла і просвіти”. 16 січня 1900 р. першим в історії села бібліотекарем було обрано Михайла Коваля. У наступні кілька років просвітяни стягають дерево для будівництва в Кам’яному хати-читальні, але через події, що несподівано виникли в наступні роки, робота в 318 Теодозій Король читальні призупинилася, бо в 1903 р. помер їх ідейний ватажок, захисник і порад- ник, парох села Омелян Чернянський, спадковий священик, адже його батько Йо- сиф також усе життя трудився на Томашівській парафії. Він у середині XIX ст. збу- дував у Кам’яному дерев’яну церкву св. Покрови, а його син Омелян, наслідуючи батька, на початку XX ст. розпочав будівництво цегляної церкви За Рікою, на місці старенької каплиці, яку ще в 1735 р. поряд зі своїм двором збудував місцевий пан для своїх кріпаків. У 1904 р. обов’язки священика в селі виконував співробітник Коритко, але працював він недовго, бо вже в кінці цього року з парохії болехівського села Чов- гани був переведений у Томашівці молодий священик Ярослав Гургула. Перші дні своєї праці в Томашівцях він розпочав із продовження будівництва церкви та ві- йни з “Просвітою”. Будучи за переконанням москвофілом, він не хотів нічого чути про якесь українство, бо галицькі москвофіли бачили Галичину і всю Малоросію- Україну лише в складі Росії, яка мала об’єднати весь слов’янський світ Європи і запанувати на її просторах. З обох церков на голови спантеличених томашівських просвітян посипалися погрози і звинувачення. Про діяльність священика стало ві- домо на Свято-Юрській горі. Тоді о. Ярослав Гургула не лише припинив гоніння читальні, але, на противагу непокірній читальні з Кам’яного, 12 березня 1908 р. у присутності відпоручика філії “Просвіти” в Калуші Тараса Коритовського та вой- нилівського приятеля Гургули богослова Володимира Самотовки засновує другу в селі читальню “ Просвіти” За Рікою. Бунт отця проти камінських просвітян не дуже вдався, бо того дня до заріць- кої читальні записалося лише 6 чоловіків і дві жінки. Головою читальні За Рікою обрали Миколу Лобатого. В останні передвоєнні роки обидві сільські читальні плідно працюють. Камін- ські просвітяни біля школи побудували критий соломою будиночок, в якому розміс- тилися крамниця, молочарня і бібліотека, яка водночас слугувала Народним домом, бо тут просвітяни проводили збори та різні культурно-просвітницькі заходи. На бе- резі біля будинку читальні було обладнано й пивницю для молока і товарів крамниці. Заріцькі просвітяни неподалік церкви біля дороги, на ділянці землі, подаро- ваній “Просвіті” Федьом Безруким, також збудували власний будиночок читаль- ні, в якій теж засновано крамницю і перенесено з приватної хати просвітянську за- ріцьку бібліотеку, яка ще в 1907 р. мала 120 книжок, а її першим бібліотекарем був Олекса Лобатий. Під час Першої світової війни у селі, звичайно ж, було не до “Просвіти”. Свя- щеник Ярослав Гургула радо вітав російські війська, які, наступаючи, ненадовго вступили в Томашівці, за російського полковника видав свою найстаршу дочку На- дію, яка при наступі австріяків залишила село разом із чоловіком. Австріяки, що невдовзі повернулися, о. Ярослава Гургулу і його сусіду Федя Безрукого за прия- телювання з росіянами заарештували та запроторили на рік у в’язницю Талергоф. У повоєнний час читальня “Просвіти” в Кам’яному відновила свою роботу у 1925 р. Головою читальні став Василь Кондрат, писарем Михайло Король, а бібліо- текарем – Михайло Кочубей. Але діяльність читальні в ці роки гальмувалася через брак фінансування, бо ті селяни, що позичили гроші в читальнянській касі, не по- спішали їх віддавати. Управління читальні постійно змінювалося: в 1926 р. голо- 319Читальні “Просвіти” в Томашівцях вою читальні став Михайло Король, а в грудні 1928 р. на прохання освітян на чолі читальні стає її перший голова Теодор Яців, і з того часу читальня “Просвіти” в Кам’яному воскресає. Надалі в селі щороку проводяться фестини, щовечора пра- цює бібліотека, успішно веде торгівлю просвітянська крамниця, а на початку 1931 р. тут вирішили побудувати великий Народний дім. Але розпочати його будівництво ще довго не вдавалося, бо в касі було лише 86 доларів, які переслав читальні хтось із Америки, а свої гроші знову роззичили. Заснована За Рікою у 1908 р. читальня “Просвіти” у роки війни припинила свою діяльність, так її вже не відновлювала всі 20-ті роки. Та ухвала камінських просвітян про будівництво в Кам’яному Народного дому сколихнула зарічан, і вони під проводом Ярослава Гургули, який під впливом подій у більшовицькій Росії став українським патріотом, у 1931 р. наново засновують читальню “Просвіти” та її го- ловою обирають Олексу Виростка. Два роки новостворена читальня За Рікою не могла успішно працювати, бо по- терпала від сварок молодих амбітних сільських господарів, які прагнули дістати в “Просвіті” хоча й безплатну, але престижну в селі посаду в управлінні читальнею. У Кам’яному в ці роки через високий авторитет Теодора Яціва суперечок не вини- кало, але робота в цій читальні також не кипіла. Справжній повоєнний розквіт обох сільських “Просвіт” розпочався на почат- ку 1933 р., коли Камінську читальню очолив Омелян Ремезовський, а читальню За Рікою – о. Ярослав Гургула. Разом із Ремезовським до керівництва читальні в Кам’яному прийшли патріоти села нового покоління, бо найстаршому з них було лише 40 років, а кількість членів читальні цього року нараховувала 180 членів, се- ред яких були 51 жінка і 16 дівчат. Бібліотекарем став Ковалевський Василь. У селі завирувало життя, бо в цьому ж році було створено кооператив “Сила”, проводили- ся фестини та забави, а драматичний гурток під режисурою Михайла Короля ставив вистави у стодолах заможних господарів. Каса читальні поповнювалася грошима від забав, фестинів, внесків членів читальні та від боржників. Камінський уряд чи- тальні провів у селі свята на честь І. Франка, Т. Шевченка, І. Мазепи. У селі діяв гурток із 15 шахістів, а молоді жінки в гуртку кулінарії навчалися варити та пекти різні делікатеси. Бібліотека поповнювалася книгами, а лужок у цен- трі Кам’яного перетворився на склад лісоматеріалів для зведення Народного дому. У 1936 р. зведено Народний дім у Кам’яному, а через два роки радості кам’ян не було меж, бо в 1938 р. на сцені ще не закінченої будівлі вони дивилися виста- ву “Невольник”. Тепер Омелян Ремезовський передав керівництво читальнею Василю Кон- драту, бо присвятив себе завершенню будівництва Народного дому, в якому, крім просторої зали і кімнати для гримування акторів, були незакінчені ще приміщення для бібліотеки, крамниці та молочарні. У ці роки О. Ремезовський керує томашів- ським осередком ОУН, проводить у селі велику політичну діяльність, а його пер- шими помічниками у пропаганді ідеї проголошення самостійної України стають Василь Кондрат і молодий хлопець Ілько Добровольський, якому просвітяни дові- рили бути бібліотекарем. Тим часом очолювана з весни 1933 р. о. Ярославом Гургулою заріцька читаль- ня “Просвіти” розгорнула ще більшу діяльність, бо тут не лише проводять ті самі 320 Теодозій Король заходи, що і в Кам’яному, але організовують хор, який навчали майбутні зяті свя- щеника, студенти Львівського університету і консерваторії, сини заможних селян із Вовчинців Михайло Веретка і з Коростовичів – Петро Пшеничка. Для дітей була заснована бібліотека “Дзвіночок”. Просвітяни дбали про професійну освіту селян- ських дітей, бо 6 дітей вони вислали до учительської семінарії, 12 навчалося на шевців, 6 – на кравців, 5 – на столярів і декілька на ковалів. Просвітяни заснували кооператив “Болохівка”. Першими сільськими і церковними хористами стали брати Михайло, Ілько та Гриць Королі, а також сини та дочки Якова Хемія: Ілько, Настя, Марія, Стась і Пе- тро, який до того ще мав великий талант актора, оперного співака, бо в наступні роки без його участі не ставилася жодна з вистав, а виконувані ним арії Карася і Виборного могли б тішити слух глядачів оперного театру. Крім Королів і Хеміїв, у хорі професійно співали Ганна Караїм, Марія Спла- вінська, Стефанія Капустяк, Юлія Ґринджола і зовсім юна Юлія Вирасток, якій лед- ве на той час виповнилося 15 років. У вересні 1933 р. заріцькі просвітяни також вирішили будувати Народний дім, і в наступні роки вони за кошти, зібрані в селі, та за долари, прислані томашівськи- ми емігрантами з Америки, збудували Народний дім. У селі розвивалася фізкультура та спорт, а юнаки й дівчата масово вступали у молодіжну патріотично-спортивну організацію “Соколи”, яка, як і ОУН, мала на меті виховувати з молодих галичан фізично розвинених і патріотично налашто- ваних громадян, готових по першому поклику боротися за незалежність України. Саме ці, виховані “Просвітою” та організаціями ОУН і “Соколи”, молоді люди без- страшно включилися в боротьбу із німецькими й більшовицькими окупантами Га- личини, і тисячі їх із криком “Слава Україні!” йшли в останній бій і, оточені з усіх сторін, гранатами підривати себе в бункерах у тих страшних 40-х роках, коли світ здригався від протистоянь двох диявольських сил Гітлера і Сталіна. У 1936 р. го- лова заріцької “Просвіти”, священик Ярослав Гургула, несподівано тяжко захворів і заріцьку “Просвіту” очолив Олекса Вирасток, який з однодумцями продовжував справу Гургули. Вони завершили будівництво Народного дому, але Ярослав Гургу- ла вже ніколи не вийшов на його сцену, він помер у червні 1938 р. У 1938 р. томашівські читальні “Просвіти” згорнули свою діяльність. Останній звіт із Томашівців до Львівського проводу “Просвіти” датований 1 березня 1939 р. 17 вересня 1939 р. Галичину окупувала Червона армія. Задурманені томашівськи- ми симпатиками КПЗУ селяни із синьо-жовтими прапорами, хлібом і сіллю зустрі- чали радянських солдатів, але дуже скоро “Просвіта”, “Соколи” та ОУН були забо- ронені як розсадники націоналізму. Активістів “Просвіти” Омеляна Ремезовського та Ілька Добровольського енкаведисти заарештували. Їх, як і інших українських патріотів, розстріляно біля Станиславова в Дем’яновому Лазі. Сина о. Ярослава Гургули, також Ярослава, більшовики заарештують у Бурштині, і він також загине в Дем’яновому Лазі. Другого сина о. Ярослава, священика Анатолія, кадебісти ка- тували за націоналістичну діяльність, позбавили парафії і, разом із дружиною Іри- ною, по-звірячому вбили і спалили в їхній хатині. Засновані в 1898 та в 1908 роках томашівські читальні “Просвіти” були лише короткочасним спалахом серед багатовікової ночі гноблення галичан і приниження 321Читальні “Просвіти” в Томашівцях їх гідності. Короткочасний в історичному вимірі досвід обох томашівських “Про- світ” свідчить, що при добрій ідеології та керівництві навіть мала сільська громада здатна безкорисно й плідно трудитися на благо всієї спільноти. Teodozii Korol’. Reading clubs of “Prosvita” in Tomashivtsi The author gives account of the establishing and activities of the reading clubs of “Prosvita” in Tomashivtsi in 1898–1939 and in the village Kamiane. He lists first mem- bers of the reading club and gives their number, clarifies forms of work and opposition to the Moscowphiles. Key words: “Prosvita”, reading club of the society in Tomashivtsi and Kamiane.

Читальні “Просвіти” в Томашівцях

Institution

Ähnliche Einträge