Діяльність “Просвіти” на Лемківщині
Охарактеризовано заснування та діяльність читалень та філій Товариства “Просвіта” на Лемківщині. Окреслено їх форми діяльності, чисельність членів. Вказано на конкуренцію з боку читалень “Общества ім. М. Качковського”. Наведено приклади співпраці з українськими громадськими організаціями та протисто...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Назва видання: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73516 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Діяльність “Просвіти” на Лемківщині / І. Красовський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 322-325. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73516 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-735162015-01-13T03:01:45Z Діяльність “Просвіти” на Лемківщині Красовський, І. Філії і читальні “Просвіти” Охарактеризовано заснування та діяльність читалень та філій Товариства “Просвіта” на Лемківщині. Окреслено їх форми діяльності, чисельність членів. Вказано на конкуренцію з боку читалень “Общества ім. М. Качковського”. Наведено приклади співпраці з українськими громадськими організаціями та протистояння з боку польської влади. The author characterizes the establishing and activities of the reading clubs and branches of “Prosvita” in the Lemko region. He calculates number of their members, points out competition with the reading clubs of the M. Kachkovsky society, and gives examples of collaboration with Ukrainian social organizations and of resistance of the Polish government. 2010 Article Діяльність “Просвіти” на Лемківщині / І. Красовський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 322-325. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73516 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” |
| spellingShingle |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” Красовський, І. Діяльність “Просвіти” на Лемківщині Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
Охарактеризовано заснування та діяльність читалень та філій Товариства “Просвіта” на Лемківщині. Окреслено їх форми діяльності, чисельність членів. Вказано на конкуренцію з боку читалень “Общества ім. М. Качковського”. Наведено приклади співпраці з українськими громадськими організаціями та протистояння з боку польської влади. |
| format |
Article |
| author |
Красовський, І. |
| author_facet |
Красовський, І. |
| author_sort |
Красовський, І. |
| title |
Діяльність “Просвіти” на Лемківщині |
| title_short |
Діяльність “Просвіти” на Лемківщині |
| title_full |
Діяльність “Просвіти” на Лемківщині |
| title_fullStr |
Діяльність “Просвіти” на Лемківщині |
| title_full_unstemmed |
Діяльність “Просвіти” на Лемківщині |
| title_sort |
діяльність “просвіти” на лемківщині |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Філії і читальні “Просвіти” |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73516 |
| citation_txt |
Діяльність “Просвіти” на Лемківщині / І. Красовський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 322-325. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT krasovsʹkijí díâlʹnístʹprosvítinalemkívŝiní |
| first_indexed |
2025-07-05T22:05:15Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:05:15Z |
| _version_ |
1836846275293609984 |
| fulltext |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010322
Іван КрасовсьКий
Діяльність “Просвіти” на лемківщині
охарактеризовано заснування та діяльність читалень та філій Товариства “Про-
світа” на Лемківщині. окреслено їх форми діяльності, чисельність членів. вказано на кон-
куренцію з боку читалень “общества ім. М. Качковського”. Наведено приклади співпра-
ці з українськими громадськими організаціями та протистояння з боку польської влади.
Ключові слова: “Просвіта”, читальні та філії Товариства на Лемківщині.
Лемківщина – гірський край, розташований між ріками Сян і Уж, з Боржавою
на Сході та Попрадом з Дунайцем на Заході. Від середини XIV ст. край цей нале-
жав різним державам, а в наш час етнографічна Лемківщина розділена між Поль-
щею і Словаччиною. Невелика її частина перебуває у складі Закарпатської області.
Лемки – етнографічна група українців.
Через те, що процес національного відродження на західноукраїнських землях
відбувався сповільнено, серед лемків дотепер збереглася давньоукраїнська націо-
нальна назва “русин”, “руський”. Цим скористалися окремі відповідно заанґажова-
ні політичні партії і осередки в Галичині, зокрема, на Лемківщині, які заперечували
існування українського народу, вважаючи його етнографічною групою росіян (мо-
сквофіли) або ж твердили про існування в Галичині (в т.ч. на Лемківщині) окремої
“русинської” нації (русофіли).
Деякі історики та публіцисти, оцінюючи національно-політичну ситуацію пер-
шої половини ХХ ст. на Лемківщині, також нерідко робили висновок, що там “у да-
леких Західних Карпатах” процвітає русофільство. І лише зрідка у галицькій пері-
одиці з’являлися згадки про діяльність “Просвіти” на Лемківщині. Зрештою, це й
не дивно, бо польський міжвоєнний уряд справді підтримував вигідних йому мо-
сквофілів і вів рішучу боротьбу проти національно свідомого українства. Але на-
віть у дуже несприятливих умовах “Просвіта” відіграла важливу роль у національ-
ному культурно-освітньому рухові серед українського населення Західних Карпат.
Після заснування у Львові Товариства “Просвіта” (1868) його діяльність швид-
ко поширилася у Східній Галичині та поза її межами. Щоправда, просування впливу
“Просвіти” на життя українських лемків відбувалося доволі повільно, бо аж через
25 років спалахнули там перші її проблиски. 14 грудня 1892 р. у великому лемків-
ському селі Одрехова на Сяніччині відбулися перші збори першої читальні “Просві-
ти”, яка розпочала свою активну працю в наступному 1893 р. На Закарпатті ж пер-
шу читальню “Просвіти” заснував 1896 р. священик О. Штефан у с. Скотарському.
У Головному правлінні “Просвіти” провадилися систематичні наради та кон-
сультації стосовно Лемківщини. Було ухвалено створити першу філію “Просвіти” в
Сяноці, але не виявлено там таких людей, які могли б очолити цю важливу ділянку
323Діяльність “Просвіти” на Лемківщині
культурно-освітньої праці. Свій вибір Головний виділ зупинив на особі адвоката-
українця Василя Калинюка.
Активно розвивалося національне і культурно-освітнє життя в західній части-
ні Лемківщини – Новому Санчі завдяки активній праці радника Василя Яворсько-
го, названого “пробудителем Новосанчівщини”. Філію “Просвіти” в Новому Санчі
(першу) засновано у 1902 р. У тому ж році там почав виходити тижневик “Підгір-
ський Дзвін” – перша українська газета на Лемківщині. Услід за Новим Санчем у
1903 р., засновано філії “Просвіти” в Сяноці й Яслі. У тому ж році з ініціативи на-
званих філій у Сяноці і Новому Санчі засновано філії “Сільського Господаря”, по-
вітовий шкільний Союз, “Лемківський банк”.
Засновниками філії “Просвіти” в Новому Санчі були Василь Яворський – рад-
ник скарбу і посол Петро Лінинський – радник суду, Володимир Вітошинський –
шкільний інспектор, Павло Харащак – учитель, д-р Омелян Левицький, Григорій
Кондра, Мартин Пелех, Степан Сорока – учитель, Іван Посипанко – директор шко-
ли, Олекса Милянич – учитель та інші.
У 1904 р. філія мала 118 членів. 23 серпня 1906 р. в газеті “Діло” з’явилася
велика стаття про роботу “Просвіти”, в якій говорилося, що день 15 серпня 1906 р.
став для Лемківщини великим святом. Відбулися багаточисельні збори філії, які
вступним словом відкрив голова В. Яворський. Він тепло привітав делегата Голов-
ного виділу д-ра Івана Брика, гостей: д-ра Андрія Чайковського, д-ра Олександра
Колессу, проф. Федора Вовка, Івана Раковського, д-ра Зенона Кузелю.
У виступах учасників відзначалося, що на зборах було дуже мало селян, при-
чиною чого стала ворожа щодо “Просвіти” діяльність тієї частини лемківського
духовенства, яке стояло на позиціях галицьких москвофілів. Незважаючи на труд-
нощі, філія “Просвіти” згодом звітувала, що просвітянська праця перебуває в до-
брому стані. Влаштовано курси для неписьменних, філія успішно вела бурсу, по-
будувала церкву.
Засновниками філії “Просвіти” в Яслі були Дмитро Білас, Ілля Іванів, Андрій
Кочар, Яків Ковальський, д-р Михайло Корнеля, Іван Лехняк, Михайло Марітчак,
Михайло Юстин, Дмитро Попович, Василь Сембрат, Федько Смарж, Казимир Яре-
ма та інші. На загальних зборах у 1911 р. головою обрано Михайла Марітчака. Фі-
лія здійснювала нагляд за роботою читалень “Просвіти” у селах: Вишеватці, Жи-
дачівському, Грабі, Крамниці, Ожинній, Яслі. Відзначено, що праця цієї філії дуже
важка через неграмотність селян, низький економічний рівень їх життя, ворожу ді-
яльність священиків-москвофілів.
Першими пробудителями просвітянського життя в Сяніччині стали: І. Фран-
чук – гімназійний професор, І. Пеленський – радник, Володимир Бучацький – су-
довий урядник, Т. Будзиновський – директор “Народної торгівлі”. Очолив Сяніцьку
філію о. Омелян Константинович. Серед членів організації була чисельна група ін-
теліґенції та селян із сіл Одрехова, Щавне, Загір’я, Репедь, Босько, Волиця та інших.
Розвиток праці на лемківській народній ниві відчутно гальмувала діяльність
активу москвофільсько-русофільських осередків. Під їхнім впливом залишалася по-
важна кількість інтеліґенції та селян, які гуртувалися навколо читалень товариства
ім. М. Качковського. Їх керівники часто нищили, спалювали українські книжки та
часописи, що зобов’язувало Головну управу “Просвіти” посилити свою опіку над
324 Іван Красовський
Лемківщиною. У 1913 р. до Львова запрошено д-ра Вітошинського з Ліська, свяще-
ників Мисика, Паньківського, Менцинського, радника В. Яворського, учителя При-
йму. Підтримано прохання Сяніцької філії про допомогу бурсі в Сяноці, підготовку
та читання рефератів про історію Лемківщини. Ці заходи дали добрі наслідки. З іні-
ціативи Головної управи товариств “Просвіта” та “Рідна Школа”, Українського ре-
візійного Союзу, “Сільського Господаря” активізувалася в горах культурно-освітня
праця, піднявся рівень шкільництва, зародився кооперативний рух.
Вибух Першої світової війни тимчасово припинив активну діяльність “Про-
світи” на Лемківщині. За підтримку керівництвом читалень ім. Качковського цар-
ської армії, симпатії до російського царизму австрійський уряд інтернував до Та-
лергофського концтабору серед інших три тисячі лемків.
Розпад Австро-Угорської імперії, створення на її руїнах нових держав, вселив
надію на національне визволення лемків. У листопаді 1918 р. селяни Сяніччини
прийняли ухвалу про створення Східнолемківської республіки та приєднання її до
ЗУНР. Але невдовзі польські легіонери жорстоко розправилися з керівниками ви-
звольного руху на Лемківщині.
У 1920-х рр. налагодилася діяльність філій “Просвіти” в Сяноці, Яслі, Ново-
му Санчі. Організаційно сформувалася “Просвіта” у 1920 р. в Ужгороді. Станом на
1932 р. на Закарпатті діяло 10 філій (у т.ч. в Пряшеві та Братіславі), 230 читалень.
Важливе місце в житті лемків зайняла також філія “Просвіти” у Кракові. Вона не
посідала окремих читалень, а лише проводила збори українців, організовувала дні
“Просвіти”, свята української куьтури, ювілеї на честь Т. Шевченка, І. Франка.
Помітно активізувалася просвітянська робота в селах Сяніччини: Одрехові, Во-
робликах, Боську і ін. У бідному гірському селі Вислічку активну діяльність розви-
нув адвокат із Сянока, д-р Василь Блавацький. З його ініціативи тут в 1927 р. засно-
вано кооператив, читальню “Просвіти”. Це був добрий приклад для навколишніх
сіл: Балутянки, Королика, Дошна, Волтушови, де також розгорнулася просвітянська
діяльність. Успіхові сприяла літературно-публіцистична праця письменників: Г. Га-
нуляка, Ф. Коковського, І. Филипчака, етнографа Ю. Тарновича та інших.
Про ріст впливу “Просвіти” свідчить той факт, що у 1932 р. у галицькій час-
тині Лемківщини нараховувалося 94 читальні “Просвіти” (з них Динівщина – 13,
Санчівщина – 21, Сяніччина – 60), а вже у 1934 р. – 127 читалень (Новий Санч – 11,
Лісько – 47, Березів – 13, Сянік – 47, Коросно – 2, Ясло – 2, Горлиця – 5).
Головна управа “Просвіти” у Львові покликала 13 грудня 1932 р. до життя спе-
ціальну Лемківську комісію. Зібрано для Лемківщини багато книжок, грошей. Пев-
ну фінансову підтримку читальням “Просвіти” на Лемківщині надавав Комітет до-
помоги Лемківщині у США.
Уряд міжвоєнної Польщі, будучи противником українського руху, закрив вели-
ку кількість читалень “Просвіти” на території південної Польщі і лише поодинокі
читальні проіснували до 1944 р. Помічниками уряду в боротьбі проти українських
просвітян були речники москвофільства. Це засвідчила безпрецендентна бороть-
ба за вкорінення православ’я на Лемківщині. В результаті цієї акції 1926–1934 рр.
на православ’я, завдяки активній пропагандистській і фінансовій діяльності зао-
кеанських “карпаторосів”, перейшло 17 сіл. У 1934 р. були вилучені від Галицької
митрополії дев’ять деканатів Лемківщини і створено Апостольську адміністрацію
325Діяльність “Просвіти” на Лемківщині
Лемківщини москвофільської орієнтації. Ця акція все ж не могла перекреслити на-
слідків кількадесятилітньої подвижницької національної культурно-освітньої ви-
ховної праці “Просвіти” серед українського населення Лемківщини.
Ivan Krasovs’kyi. Activity of “Prosvita” in the Lemko region
The author characterizes the establishing and activities of the reading clubs and
branches of “Prosvita” in the Lemko region. He calculates number of their members,
points out competition with the reading clubs of the M. Kachkovsky society, and gives
examples of collaboration with Ukrainian social organizations and of resistance of the
Polish government.
Key words: “Prosvita”, reading clubs and branches of the society in the Lemko
region.
|