Філія “Просвіти” у Бортниках
Розкрито зародження, форми діяльності першої, заснованої Товариством “Просвіта” філії у с. Бортники. Окреслено її характер, який більше відповідав читальні, ніж філії....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Назва видання: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73534 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Філія “Просвіти” у Бортниках / В. Пашук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 265-271. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73534 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-735342015-01-13T03:02:17Z Філія “Просвіти” у Бортниках Пашук, В. Філії і читальні “Просвіти” Розкрито зародження, форми діяльності першої, заснованої Товариством “Просвіта” філії у с. Бортники. Окреслено її характер, який більше відповідав читальні, ніж філії. The author explores the origins and forms of activity of the first branch of “Prosvita”, established in the village Bortnyky. He describes its character, which was more typical for a reading club than for a branch of the society. 2010 Article Філія “Просвіти” у Бортниках / В. Пашук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 265-271. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73534 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” |
| spellingShingle |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” Пашук, В. Філія “Просвіти” у Бортниках Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
Розкрито зародження, форми діяльності першої, заснованої Товариством
“Просвіта” філії у с. Бортники. Окреслено її характер, який більше відповідав читальні, ніж філії. |
| format |
Article |
| author |
Пашук, В. |
| author_facet |
Пашук, В. |
| author_sort |
Пашук, В. |
| title |
Філія “Просвіти” у Бортниках |
| title_short |
Філія “Просвіти” у Бортниках |
| title_full |
Філія “Просвіти” у Бортниках |
| title_fullStr |
Філія “Просвіти” у Бортниках |
| title_full_unstemmed |
Філія “Просвіти” у Бортниках |
| title_sort |
філія “просвіти” у бортниках |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Філії і читальні “Просвіти” |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73534 |
| citation_txt |
Філія “Просвіти” у Бортниках / В. Пашук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 265-271. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT pašukv fílíâprosvítiubortnikah |
| first_indexed |
2025-07-05T22:05:50Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:05:50Z |
| _version_ |
1836846311628865536 |
| fulltext |
III. Філії і читальні “Просвіти”
265Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Володимир Пашук
Філія “Просвіти” У Бортниках
Розкрито зародження, форми діяльності першої, заснованої Товариством
“Просвіта” філії у с. Бортники. Окреслено її характер, який більше відповідав чи-
тальні, ніж філії.
Ключові слова: “Просвіта”, філія Товариства “Просвіта” у Бортниках.
Товариство “Просвіта”, яке виникло в кінці 1868 р. у Львові, ставило перед со-
бою мету духовного розвитку русинів Галичини шляхом проведення широкої освіт-
ньої роботи. Народовці, творці “Просвіти”, опиралися як на відомі просвітницькі ідеї,
поширені на Україні, так і на досвід сусідніх слов’янських народів, що на той час мали
свої чинні просвітницькі установи. Тому найважливішим було питання власне орга-
нізаційного забезпечення їх реалізації, тобто, як саме організувати ефективну масову
просвітницьку роботу. Для досягнення поставлених завдань необхідно було створи-
ти належну розгалужену мережу філій і агенцій, які б представляли інтереси Това-
риства на периферії, були наближеними до народу. Шлях до заснування структур на
місцях ускладнювала відсутність потрібного досвіду, давався взнаки розкол елітного
українського табору та недостатність соціальної бази на місцях тощо.
Спочатку на периферії утворювали агенції, які призначалися в основному, для
розповсюдження просвітянських видань і для залучення нових членів до Товари-
ства. Однак вони вирішували існуючі проблеми лише частково. Великі надії покла-
далися на філії. Вже 1870 р. зроблено першу спробу заснувати філію в Тернополі,
однак безрезультатно. Першою стала філія “Просвіти” в Бортниках біля м. Ходорів.
На жаль, збереглося не так багато інформації, яка б дала змогу грунтовно до-
слідити основні моменти, пов’язані з діяльністю цієї першої структури поза Льво-
вом. Опираючись на архівні матеріали, на дані періодики, постараємося відтворити
події, пов’язані з заснуванням першої периферійної організації Товариства “Про-
світа”, окреслити напрями її роботи, оцінити здобутки.
Філія в Бортниках виникла завдяки наявності там, в першу чергу, освічених
патріотів (священиків, вчителів), які мали організаційні здібності та бажання ство-
рити просвітянський осередок для ширення освіти, знань, для піднесення свідоміс-
ті простих людей, які піднялися до рівня усвідомлення потреби просвіти.
Заснування філії пов’язане з іменем Маркила Желехівського. Йому належала
ідея створення в цьому селі агенції, яку мав представляти священик із с. Молото-
ва, о. Ф. Огоновський. Розглянувши пропозицію, Виділ (сучасний аналог Управи)
запропонував М. Желехівському продумати можливість відкриття не агенції, а фі-
лії Товариства “Просвіта”. Це виявилося цілком реальним, оскільки, як випливало
з листа М. Желехівського, там є люди – священики, вчителі і селяни, в кількості 12
266 Володимир Пашук
осіб, які погодилися з пропозицією. Відбулося два засідання з цього приводу. Обра-
но тимчасовий організаційний комітет, до якого ввійшли: Дмитро Колодницький –
священик в Загір’ячку, Филимон Огоновський – священик в Молотові, Михайло
Слюзар – учитель в Молотові, Іларіон Драгомирецький – учитель у Бортниках. Ви-
діл радо сприйняв цю інформацію і осіб, що ввійшли до комітету, на засіданні 23
січня 1875 р. прийняв у члени Товариства “Просвіта”1. Тоді ж було проведено низ-
ку заходів для найшвидшої організації філії, зокрема, спрощено селянам і вчителям
вступ до інституцій. З цього приводу вирішено:
1. Ліквідувати вступні внески для членів Товариства в Бортниках.
2. Річний внесок знизити для селян і вчителів на 1 золотий ринський (далі з. р.).
3. Це ж дозволено і для інших членів, з приводу чого буде відповідне рішен-
ня повітового Виділу.
4. Д. Колодницькому і Ф. Огоновському зменшити річний внесок на 2 з. р.
5. Новим членам філії в Бортниках надати право безкоштовно брати по одно-
му примірнику популярних видань “Просвіти”, але тільки тим членам, що не бу-
дуть заборговувати з внесками.
6. Уповноважити чотирьох вищеназваних членів комітету запросити членів
товариства “Просвіта” Ходорівського повіту на збори повітові з метою створення
повітового Виділу.
7. Дозволити використовувати печатку з написом “Філія “Просвіти” в Борт-
никах”; вирішено також закупити книжки для діловодства і виділити кошти на ви-
готовлення печатки.
8. Делегатом на збори обрано О. Партицького.
На засіданні Виділу 25 січня 1875 р., на пропозицію М. Желехівського, було
прийнято в члени Товариства “Просвіта” низку жителів с. Бортники і сусідніх сіл.
Подамо їх імена:
1. Василь Іваськевич війт з Сугрова
2. Йосип Походжай господар з Отиневич
3. Степан Терлак ––”–– з Сугрова
4. Яць Гапущак ––”–– ––”––
5. Пилип Капустяк ––”–– ––”––
6. Іван Петровський ––”–– ––”––
7. Микита Ониськів ––”–– з Голешева
8. Ілія Паздерський ––”–– ––”––
9. Прокіп Гриців ––”–– ––”––
10. Гринь Ляшків ––”–– з Букавини
11. Іван Ільчишин ––”–– з Демидова
12. Федь Лучаковський ––”–– з Добрівлян
13. Йосип Пеленичка ––”–– з Вовчатич
14. Данило Слюзар ––”–– з Молотова
15. Михайло Калинець ––”–– з Ходорова
16. Степан Марущак ––”–– з Бортників
17. Гнат Кашинський ––”–– з Загір’ячка
18. Олексій Любинецький ––”–– з Ходорова
19. Іван Штокаль ––”–– з Отиневич2.
267Філія “Просвіти” у Бортниках
Філія в Бортниках постала 2 лютого 1875 р. Її засновниками були: отці Д. Ко-
лодницький і Ф. Огоновський, вчителі М. Слюзар і І. Драгомирецький. На перші
організаційні збори від виділу Центрального (власне з цього моменту Виділ това-
риства “Просвіта” став Центральним) делегатами були О. Партицький і за власним
бажанням Н. Вахнянин та В. Ганкевич. У дарунок від Централі перша філія отри-
мала діловодчі книги і печатку3.
Про діяльність новоствореної Філії в перший рік її існування даних не збере-
глося. Однак про її розвиток свідчить той факт, що вже 27 лютого 1875 р. до осві-
тянської праці були залучені жителі села Бортники і містечка Ходорів. На пропо-
зицію філії прийнято до Товариства “Просвіта” нових членів. Ними стали:
1. Федір Коцовський господар з Ходорова
2. Іван Любинецький —”–– ––”––
3. Василь Юревич __”__ ––”––
4. Федь Калинець —”— ––”—
5. Григорій Антонів стражник з Бортників
6. Ілько Боковський столяр —”— 4
На травень 1875 р. філія нараховувала 58 осіб.
Центральний виділ намагався приділяти належну увагу та надавати підтримку
роботі своєї нової структури. На II загальних зборах філії, які відбулися 16 лютого
1876 р. (про що філія повідомила листом від 3 січня), делегатом від Центрально-
го виділу був Н. Вахнянин. На цих зборах прийнято нових членів, про що Н. Вах-
нянин інформував Управу5. Центральний виділ затвердив вибори комітету Виділу
філії, до якого ввійшли:
о. Ф. Огоновський голова
о. А. Кульчицький заступник голови
М. Слюзар секретар
І. Драгомирецький касир
С. Марущак контролер
Заступниками членів виділу були обрані:
Г. Ляшків і Н. Кресань6.
Довідуємося також із звіту делегата, що за рік існування загальний грошовий
дохід філії складав 101 з.р., а видатки – 94 з.р. 40 кр. З них маєток філії дорівнював
22 з.р. доходу і 19 з.р. 96 кр. витрат. Тоді ж було прийнято нових членів від бортни-
ківської філії: Ілька Приймака і Петра Марущака – селян з Бортник7.
Представники бортниківської філії брали участь у VIII Загальних зборах То-
вариства, які відбувалися у Львові 15 травня 1876 р. Н. Вахнянин схвально відгу-
кувався про діяльність філії, зазначав, що збільшується кількість її членів, а їхня
робота має добрі результати. Загальні збори оголосили подяку філії за плідну пра-
цю на просвітянській ниві. Збори прийняли пропозицію делегата Філії І. Українця
видати в популярній формі “Устави громадські”8.
Більше інформації знаходимо про III загальні збори філії в Бортниках (11 лю-
того 1877 р.), делегатом на яких від Виділу Товариства був В. Шухевич. Прийшов-
ши в зал, де мали відбуватися збори, він застав двох жандармів з примкнутими баг-
нетами (це свідчило про офіційність “візиту”), що викликало здивування присутніх.
На вимогу делегата жандарми показали наказ цісарсько-королівського старости в
268 Володимир Пашук
Бібрці від 30 січня 1877 р. за № 357, в якому повідомлялося про нагляд за зборами
з метою підтримання спокою і порядку, уникнення інцидентів. Очевидно, “добро-
зичливці” “Просвіти” намагалися в такий спосіб нагнати страху на учасників зі-
брання і по-своєму висловити своє ставлення і до Товариства, і до його філії. Од-
нак збори відбулися, незважаючи на втручання жандармів. З вступною промовою
виступив голова Філії о. Ф. Огоновський. Секретар М. Слюзар зачитав звіт Виділу
про проведену роботу, з якого випливало, що за минулий рік відбулося 13 засідань
Виділу, на яких вирішувалися переважно адміністративні питання. Стараннями фі-
лії розпродано 486 примірників книжок, прийнято 22 нових членів, з них 2 вспо-
магаючих. Правда, 16 виключено. На час зборів філія нараховувала 44 звичайних
і 2-х вспомагаючих членів. Влаштовано 4 лекції. Філія отримувала безкоштовно 2
часописи: “Правду” і “Газету шкільну”, а “Друг” за півціни. З касового звіту, виго-
лошеного касиром І. Драгомирецьким, випливало, що з розпродажі книжок отри-
мано 40,4 з.р. доходу (відсотки філії з проданих книжок склали 11 з.р), з внесків
49 з.р. Видатки сягнули 33,6 з.р.
Про коло зцікавлених членів філії в Бортниках та їх високий, як на той час,
рівень свідчать пропозиції, що прозвучали на зборах. Їх суть зводилася до наступ-
них положень:
1) щоб зміст книжок, які призначені для народу, брався з народного життя й
загальних обставин, а спосіб викладу був поважний; бажали книжок, які б навчали
селян тому, що їм потрібно в практичній діяльності;
2) щоб виділ Центральний видав “Пісні церковні для молоді”, й “Історію русько-
українського народу”, а також “науку о хворобах звірят”;
3) щоб книжки були написані тільки зрозумілою для народу мовою;
4) щоб виділ Центральний видав книжку, в якій була б дана характеристика
Товариства “Просвіта”, “Галицько-Руської Матиці”, Общества ім. Качковського,
“Народного Дому”, означено їх завдання, і “що робиться з грішми, що їх народ на
“Народний Дім” і на другу міську церкву склав”;
5) як виконується пропозиція філії в Бортниках, яка була подана на загальних
зборах, про видання “Устави громадської”.
На деякі пропозиції і запитання В. Шухевич відповів відразу на зборах. Зокре-
ма, пояснив, що власне видання “Просвіти” відзначаються чистотою мови, що ре-
лігійні книжки видає Ставропігійський інститут, а на запит, що прозвучав в пункті
4, констатував, що такі питання не можуть входити до просвітянських видань (То-
вариство прагнуло уникнути конфліктних ситуацій з москвофілами, а організації,
які прозвучали в запиті, належали їм). Інші пропозиції було передано Центрально-
му виділу.
На зборах ходорівські члени філії заявили, що вони б радо прихилялися до
просвітянської праці, якби у них була створена окрема філія, або хто-небудь до них
приїздив для навчання і читання книжок. На це голова філії о. Ф. Огоновський від-
повів, що створювати окрему філію не на часі, а коли вони будуть проявляти до на-
уки охоту, то він сам до них буде часто приїздити і читати вголос повчальні книги
та вести розмови на корисні та потрібні теми.
До новообраного виділу ввійшли: о. Ф. Огоновський, А. Кульчицький, М. Слю-
зар, І. Драгомирецький, С. Марущак, І. Любинецький, О. Башорик. О. Кульчицький
269Філія “Просвіти” у Бортниках
висловив пропозицію, за якою Товариство “Просвіта” повинно дотримуватися сво-
їх планів і видавати кожного місяця по одній книжці. Це підняло б авторитет орга-
нізації й збільшило кількість охочих вступити до неї. На зборах були присутні 30
селян, 2 священики і 2 учителі9.
У 1877 р. і на поч. 1878 р. зусиллям філії організовано лекції для селян на різ-
ні теми. 21 жовтня М. Слюзар, учитель з Молотова, прочитав лекцію на історичну
тему. Він подав узагальнений виклад історії від найдавніших часів, зупиняючись на
різних винаходах, що викликало зацікавлення присутніх. Філіальний виділ просив
управу Товариства опублікувати цю лекцію в часописі “Письмо з “Просвіти” або
видати окремою книжкою. На лекцію зібралося близько 40 селян з Букавини, Деми-
дова, Молотова і Бортників. Голова Філії поінформував про умови отримання про-
світянської газети й закликав селян до її передплати. На лекції був присутній в ролі
комісара представник староства в Бібрці, який висловив своє задоволення заходом10.
У грудні та січні відбулося ще три лекції. Реферат “Про важливість дрібного
промислу для селян” (як покращити матеріальне становище за умов нестачі землі)
виголосив о. Ф. Огоновський. Дві інші лекції присвячувалися географії та ветери-
нарії. Лектор І. Штокаль використовував різні географічні прилади. Слухачами були
селяни, переважно, з навколишніх сіл і міста Ходорова11. Відзначалося, що жителі
Бортників не проявляли належної зацікавленості. “Ми бачили, – писали автори за-
мітки в просвітянській газеті, – багатьох селян, які стояли гурмою біля школи, де
проходила, лекція, і не зайшли, а посунули до корчми на забаву”12. Селянам було
важко належним чином усвідомити потребу у просвіті та й давалася взнаки, оче-
видно, і діяльність москвофільського Общества ім. Качковського, яке упереджено
ставилося до “Просвіти” і проводило відповідну агітацію, звинувачуючи своїх опо-
нентів у “ляхофільстві” і непатріотизмі.
У 1877 і 1878 рр. делегати від філії (зокрема, о. Ф. Огоновський) брали участь
у роботі IX і X загальних зборів Товариства. Філія часто листувалася з Централь-
ним виділом, інформувала про залучення нових членів, про дії владних органів,
подавала свої пропозиції, які не завжди були прийнятними. Так, Президія відкину-
ла пропозицію філій у Бортниках і Станиславові друкувати деякі статті в просві-
тянській газеті кирилицею (вплив москвофілів) і про інформування про воєнні по-
дії, що виходило за рамки статуту. Однак слушні ідеї Центральний виділ не тільки
підтримував, але й намагався їх реалізувати, корегуючи відповідно тематику сво-
їх видань.Так, на засіданні Центрального виділу 15 березня 1879 р. було вирішено
оголосити конкурс на написання популярної книжки з ветеринарії, також прийнято
пропозицію видати життєписи святих і календар13. У 1878 р. зусиллями філії орга-
нізовано лекцію в с. Отиневичах на тему бджільництва (лектор М. Слюзар). На ній
були присутні 20 господарів, деякі з них вступили в члени Товарвства “Просвіта”14.
17 лютого 1878 р. відбулися чергові загальні збори філії, в яких взяли участь
40 членів із 68. З них троє священиків і троє вчителів. Було багато молоді. На збо-
рах взяли участь делегати від виділу Центрального – Н. Вахнянин і І. Желехівський.
Староство в Бібрці направило на зібрання свого урядника.
Збори відкрив голова о. Ф. Огоновський довгою промовою, в якій пояснив
вплив науки на покращення господарства, на облагородження людей. Н. Вахнянин
привітав присутніх від імені Центрального виділу, висловив надію, що наш народ,
270 Володимир Пашук
який колись своїми грудьми міг оборонити цілий Захід Європи від навали диких
азіатських орд, зможе, при науці і волі, позбутися всіх своїх недоліків і стане до-
стойним пам’яті своїх славних предків.
Зі звітів випливало, що в попередньому році виділ провів 12 засідань, органі-
зував декілька лекцій, на які приходили також люди, які не належали до просвітян-
ської організації. Грошовий обіг склав 44,6 з.р. з членських внесків і 11 з.р. з роз-
продажі книжок. Доходи філії сягали 6,6 з.р. Видатки обійшлися в 4 з.р. До управи
відправлено 43,9 з.р. В касі залишилося 2,6 з.р. За час існування філії заборгова-
ність по членських внесках склала 48,5 з.р.
Контрольна комісія, в складі І. Штокаля, М. Кресаня і Г. Ляшкова (зазначало-
ся, що це люди грамотні) підтвердила правильність рахунків.
До виділу обрано: о. Ф. Огоновського, о. А. Кульчицького, о. Ольшу, учителів
М. Слюзара, і І. Драгомирецького; заступниками стали: С. Марущак – начальник
громади Бортників і М. Кресань – господар з Бортників.
Прозвучали і пропозиції стосовно тематики майбутніх видань “Просвіти”, ро-
бився наголос на господарському напрямку15.
9 лютого 1879 р. відбулися останні загальні збори філії в Бортниках. Крім зга-
дуваних вже вище, присутніми були також священик з Новоселищ о. Віктор Соко-
ловський, комісар староства Синглер. У вступній промові голови о. Ф. Огоновсько-
го звучали тривожні ноти. Він шкодував що, незважаючи на старання Товариства,
справою просвіти перейнялися лише окремі селяни і ще потрібно багато праці при-
класти, щоб справу вивести на належний рівень, що лекції принесли б більше ко-
ристі, якби люди більше їх відвідували.
Про ускладнення у роботі філії свідчив і стан каси. Сума з виплачених вне-
сків склала 19,1 з.р. (попереднього року 44,6 з.р.), з розпродажі книжок – 17,3 з.р.
До нового і останнього Виділу ввійшли: Антін Кульчицький, голова, Віктор
Соколовський, заступник, Михайло Слюзар, секретар, Іліяр Драгомирецький, скарб-
ник, Іван Штокаль, контролер.
Заступниками обрано Григорія Фарину і Йосипа Козловського, господарів з
Отиневич. Прозвучали і пропозиції до управи “Просвіти”16.
Останній Виділ не зміг покращити справ філії. Перебіг подій, пов’язаних з при-
пиненням функціонування цієї просвітянської організації на периферії, невідомий.
На засіданні Центрального виділу 11 грудня 1879 р. обговорювалась інфор-
мація о. А. Кульчицького з Молотова про те, що філія в Бортниках припинила свою
діяльність. Здійснено спробу листовно зв’язатися з о. Ф. Огоновським (це доруча-
лося П. Огоновському), щоб отримати детальнішу інформацію. Висловлювалася
надія, що, можливо, ще вдасться зберегти членів для “Просвіти”17. Центральний
виділ робив спроби відновити філію в Бортниках на початку січня 1880 р. Пропо-
нувалося зібрати філіальні збори 14 лютого, визначено було і делегата18. Однак зу-
силля виявилися безрезультатними. Причини занепаду філії до кінця не з’ясовані.
Єдине пояснення, що найбільш активні члени філії виїхали і це призвело до втра-
ти проводу, не є достатнім19.
Філія в Бортниках ввійшла в історію Товариства “Просвіта” як власне перша
філія. Її особливість полягала в тому, що виникла вона не в повітовому місті, як інші,
а у віддаленій місцевості і була виявом можливостей периферії. За 5 років існуван-
271Філія “Просвіти” у Бортниках
ня було проведено значну роботу. Систематично відбувалися збори і засідання Ви-
ділу, що свідчило про належну культуру її провідників та членів. Основна робота
зводилася до розповсюдження просвітянських видань, організації лекцій на різні
теми, залучення нових осіб до просвітницької праці. Та й сам факт існування такої
організації, її діяльність, мали важливе значення, оскільки вказувався шлях до роз-
витку, робилися певні кроки стосовно усвідомлення засобів до покращення життя.
Формувалися основи національної свідомості, викристалізовувався зв’язок народ-
ницької еліти з народом. На прикладі Філії Центральний виділ мав змогу краще ро-
зуміти потреби народу, його інтереси, що дало можливість чіткіше організувати в
майбутньому діяльність “Просвіти”, перетворити її в масову, загальнонародну ор-
ганізацію з участю десятків тисяч членів.
Філія в Бортниках дала добрий початок розвитку просвітянського і читальня-
ного руху на Жидачівщині. У 1897 р. започаткувала роботу філія Товариства “Про-
світа” в Жидачеві, у 1902 р. в повіті діяла 31 читальня.
Volodymyr Pashuk. Branch of “Prosvita” in Bortnyky
The author explores the origins and forms of activity of the first branch of “Prosvita”,
established in the village Bortnyky. He describes its character, which was more typical
for a reading club than for a branch of the society.
Key words: “Prosvita”, branch of “Prosvita” in Bortnyky.
1 Центральний Державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУЛ). – Ф. 348. – Оп. 1. –
Спр. 7028. – Арк. 152.
2 Там само. – Арк. 154.
3 Белей І. Двадцять і п’ять літ історії Товариства “Просвіта”. – 1894. – С. 52.
4 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 7028. – Арк. 156.
5 Там само. – Арк. 200.
6 Там само. – Арк. 205.
7 Там само. – Арк. 206.
8 Там само. – Арк. 223.
9 Там само. – Арк. 248–250.
10 Письмо з “Присвіти”. – 1877. – № 1, 2.
11 Там само. – № 6.
12 Там само. – № 2.
13 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 7028. – Арк. 359.
14 Письмо з “Просвіти”. – 1879. – № 2.
15 Там само. – 1878. – № 6.
16 Там само. – 1879. – № 3.
17 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 7028. – Арк. 382.
18 Там само. – Арк. 385.
19 Лозинський М. Сорок літ діяльності “Просвіти”. – Львів, 1908. – С. 42.
|