Філія “Просвіти” в Бродах
Розкрито діяльність філії Товариства “Просвіта” у Бродах у 1891–1939 рр., зокрема, обставини її заснування, чисельність членів, основні види діяльності, розгортання читалень у повіті та конкуренцію з боку “Общества ім. М. Качковського”. Вказано на важливий внесок В. Щурата у формування філії....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73535 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Філія “Просвіти” в Бродах / Я. Онищук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 272-275. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73535 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-735352015-01-13T03:02:17Z Філія “Просвіти” в Бродах Онищук, Я. Філії і читальні “Просвіти” Розкрито діяльність філії Товариства “Просвіта” у Бродах у 1891–1939 рр., зокрема, обставини її заснування, чисельність членів, основні види діяльності, розгортання читалень у повіті та конкуренцію з боку “Общества ім. М. Качковського”. Вказано на важливий внесок В. Щурата у формування філії. The author explores activity of the branch of “Prosvita” in Brody in 1891–1939, in particular circumstances of its establishing, number of members, main types of activity, expanding of reading clubs in the district and competition with the M. Kachkovsky Society. He points out important contribution of V.Shchurat to the formation of the branch. 2010 Article Філія “Просвіти” в Бродах / Я. Онищук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 272-275. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73535 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” |
| spellingShingle |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” Онищук, Я. Філія “Просвіти” в Бродах Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
Розкрито діяльність філії Товариства “Просвіта” у Бродах у 1891–1939 рр., зокрема, обставини її заснування, чисельність членів, основні види діяльності, розгортання читалень у повіті та конкуренцію з боку “Общества ім. М. Качковського”. Вказано
на важливий внесок В. Щурата у формування філії. |
| format |
Article |
| author |
Онищук, Я. |
| author_facet |
Онищук, Я. |
| author_sort |
Онищук, Я. |
| title |
Філія “Просвіти” в Бродах |
| title_short |
Філія “Просвіти” в Бродах |
| title_full |
Філія “Просвіти” в Бродах |
| title_fullStr |
Філія “Просвіти” в Бродах |
| title_full_unstemmed |
Філія “Просвіти” в Бродах |
| title_sort |
філія “просвіти” в бродах |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Філії і читальні “Просвіти” |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73535 |
| citation_txt |
Філія “Просвіти” в Бродах / Я. Онищук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 272-275. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT oniŝukâ fílíâprosvítivbrodah |
| first_indexed |
2025-07-05T22:05:52Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:05:52Z |
| _version_ |
1836846314130767872 |
| fulltext |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010272
Ярослав Онищук
ФІЛІЯ “ПРОСВІТИ” В БРОДАХ
Розкрито діяльність філії Товариства “Просвіта” у Бродах у 1891–1939 рр., зо-
крема, обставини її заснування, чисельність членів, основні види діяльності, розгортан-
ня читалень у повіті та конкуренцію з боку “Общества ім. М. качковського”. Вказано
на важливий внесок В. щурата у формування філії.
Ключові слова: “Просвіта”, філія Товариства в Бродах, читальні у Бродівсько-
му повіті.
З-поміж усіх національних суспільно-політичних та культурних товариств на
Бродівщині чи не найбільшу популярність мала філія Товариства “Просвіта”. За-
снована в кінці XIX ст., вона зуміла не тільки вижити в складних умовах, а й пере-
творитися в міцний осередок національно свідомих сил Бродівщини. Дана розвідка
побудована, в основному, на матеріалах, виявлених у фондах Центрального держав-
ного Історичного Архіву України у Львові, Тернопільського обласного державно-
го архіву, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та Бродів-
ського краєзнавчого відділу Львівського історичного музею.
Історія “Просвіти” на Бродівщині бере початок з 1891 р. Її засновником була
невелика група бродівських інтеліґентів на чолі з греко-католицьким катехитом міс-
цевої гімназії о. Григорієм Яремою. В листі до матірного Товариства у Львові, да-
тованому 1 березня 1891 р., о. Г. Ярема писав: “Високоповажна адміністраціє. По-
становивши оснувати в Бродах філію Товариства “Просвіта”, удаємся з уклінним
проханням о ласкаву присилку 5 примірників статута...”1. Цього ж дня на загаль-
них зборах засновників філії було прийнято “Статут товариства філія “Просвіти”
в Бродах”, під яким підписалися: о. Григорій Ярема – греко-католицький катехит
гімназії, Петро Скобельський – гімназійний учитель, Андрій Чичкевич – професор
гімназії, Володимир Лукавецький – судовий ад’юнкт, о. Юліан Мандичевський –
парох в селі Білявці і т.д. Всього – 20 осіб2.
Однак з причини формальних непорозумінь державне намісництво у Льво-
ві затвердило Бродівську філію Товариства “Просвіти” тільки 9 серпня 1891 р. 12
жовтня відбулися її установчі збори. Роботу “Просвіти” очолив о. Г. Ярема. Станом
на 9 грудня 1891 р. філія нараховувала 58 членів і мала закладені читальні в селах
Пониковиця і Ясенів3.
З перших днів своєї діяльності Товариство було змушене долати цілу низку
перешкод, основною з яких стало москвофільство. Провідником мосвофільських
ідей було Товариство ім. Михайла Качковського, засноване в Бродах ще в 1876 р.
і юридично затверджене намісництвом 22 липня 1877 р.4 “Брідська філія товари-
ства до розвитку науки, звичаїв, ощадности під назвою Михайла Качковського”
273Філія “Просвіти” в Бродах
займалася просвітою своїх членів, влаштовувала вечори, концерти, свята. При цьому
поступово впроваджувалася в життя російська мова, звичаї, традиції. Таким чином,
враховуючи близькість державного російського кордону (землі Бродівщини межу-
вали з територією Російської імперії), Товариство ім. Качковського мало неабияку
популярність серед місцевого населення. Зокрема, у звіті загальних зборів “Про-
світи” від 28 грудня 1899 р. зазначалося, що “...селяни не заявляють ніякої охоти
до плекання “Просвіти” і що для того робота в тім напрямку натрафляє на великі
трудности. Для того причиняється головно убожество селян, неохота у селян і ін-
теліґенції, а також деякі ворожі виливи…”5.
Поступово робота філії “Просвіти” налагоджувалася. Згідно зі звітом до ма-
тірного товариства у 1899 р., в Бродівському повіті вже діяли 14 читалень. Із них у
період 1898–1899 рр. були засновані читальні в громадах Суховоля, Черниця, Бер-
лин, Білявці та Клекотів6.
Великою подією на Бродівщині стало перше Шевченківське свято, проведене
з ініціативи “Просвіти” та інших українських товариств 21 травня 1900 р. З наго-
ди урочистості в часописі “Руслан” писалося: “Хто не обізнаний з Брідщиною, то,
напевне, скаже: се нічого дивного, адже ж пам’ять Тараса пам’ятають і по селах,
не то в такім великім місті і повіті... Але хто прожив в Брідщині бодай пару міся-
ців і пізнав всі обставини сего повіта, сей навзнаки скаже: “дякувати Богу, що тру-
пи встали і очи розкрили…”7.
З 1902 по 1907 р. діяльність бродівської філії “Просвіти” очолював профе-
сор В. Щурат. У цей час він працював у місцевій німецькій гімназії ім. архикня-
зя Рудольфа на посаді викладача філософії, а також української мови і літерату-
ри. Переїхавши у Броди, В. Щурат активно включився в національно-культурне
життя міста. Він виступив проти намагань дирекції гімназії скоротити обсяг на-
вчання українською мовою, організував різні культосвітні установи, в 1903 р. його
стараннями було створено гуртожиток для селянських дітей, що навчалися в гім-
назії. Поряд із цим В. Щурат активізував роботу філії “Просвіти”. Однак це три-
вало недовго. Посилено займаючись літературною та науковою роботою (у бро-
дівський період його життя були написані праці “З незнаного польського рукопису
ХVII в.”, “Увільнення злочинця дівчиною в Бродах”, “Церкви греко-католицької
парохії в Бродах” і т.д.; у 1903 та 1905 рр. він виїжджає у службові відрядження
до Страсбурга та Києва), професор фактично перестав цікавитися роботою “Про-
світи”. В листі до матірного товариства у Львові, написаного о. Миколою Гераси-
мовичем 20 червня 1908 р., говорилося: “Управа філії не фунціонує. Д-р Щурат
виїхав до Львова і забрав всі книжочки товариства, так що ми не знаємо навіть,
хто є членом…”8.
25 червня цього ж року відбулися перевиборні збори, на яких було вибрано
новий Виділ: головою став парох з Лешнева, о. Микола Герасимович, секретарем –
викладач гімназії, історик Іван Созанський. Новообраний Виділ зумів в скорім часі
відновити роботу всіх читалень, успішно відсвяткувати 40-річний ювілей Товари-
ства “Просвіта”, провести декілька свят і вечорів. У 1911 р. у філіальному окрузі
вже діяло 20 читалень загальною кількістью членів 1181 особа. Діяльність “Про-
світи” дала почин до заснування товариств “Січ” на Фільварках Великих (Броди),
Корсові та “Сокіл” у Підкамені9.
274 Ярослав Онищук
Перша світова війна принесла на Бродівщину страшні руйнування: більше по-
ловини сіл повіту були знищені, тисячі жителів розкидані по світу. В таких умовах
бродівська філія “Просвіти” відновила свою діяльність тільки у вересні 1922 р. Газе-
та “Діло” відгукнулася на цю подію так: “По причині воєнного і повоєнного лихоліт-
тя не заходив довгий час спасений луч просвіти у цей закуток нашого краю, де перед
світовою війною запустив він на твердій опоці вже глибокі коріння. За почином гурт-
ка студентів в Бродах і околиці скликано на день 11 вересня 1922 року загальні збори
філії в Бродах, на які явилося около 40 учасників…”10. Згідно зі звітом новообраного
голови Виділу о. Василя Павули, “філія “Просвіти” в Бродах дому власного немає, бі-
бліотека знищена у війні…”11. З майна залишилося лише погруддя Тараса Шевченка.
Завдяки старанням філіальної управи, робота “Просвіти” в повіті налагоджу-
валася. 21 травня 1925 р. у залі Товариства “Основа” в Бродах відбулися загальні
збори членів філії, на які прибуло 38 делегатів від 25 читалень. На зібранні були
прийняті зміни до статуту та переобрано Виділ12.
Окрім культурно-просвітницької праці, Товариство займалося різними госпо-
дарсько-економічними питаннями. Власними силами або при допомозі товари-
ства “Сільський господар”, “Просвіта” влаштовувала для своїх членів просвітньо-
економічні наради, господарські курси, економічно-промислові відчити, реферати.
Часто на такі заходи запрошувалися інструктори з Львівського матірного товариства.
Однак на заваді діяльності “Просвіти” нерідко ставала польська державна вла-
да. Так, збори філії, які мали відбутися 15 жовтня 1929 р., були розпущені поліцією
як нелегальні13. Під час пацифікації 1930 р. проведено ревізію майна бродівської
філії, зачинено читальню в Кадлубиськах (зараз с. Лучківці), в Черниці, за словами
пароха села о. Степана Клепарчука, військові сильно побили члена Виділу читальні
“Просвіта” Степана Луміковського. Добро кооперативу і читальні знищили14. Тоді
ж й загинула бібліотека читальні. В березні 1931 р. староство взагалі заборонило
діяльність бродівської читальні “Просвіти” за те, що “уряд читальні дозволяє чле-
нам “Сільробу-єдність” проводити зібрання в своєму приміщенні...”15.
Активну боротьбу проти Товариства “Просвіти” вели “сільробівці” та москво-
філи. Хоча в цілому авторитет останніх на Бродівщині послабився, в окремих се-
лах (Попівці, Нем’яч, Пониква, Лучківці, Кутище) вони мали значний вплив. Між
“старорусинами” (або як їх в народі називали – “кацапами”) та українцями трива-
ла постійна ворожнеча.
28 жовтня 1932 р. філію очолила Марія Жолнірчук. Під її керівництвом Това-
риство діяло аж до 1939 р. За цей час “Просвіта” стала одним із найпопулярніших
організацій у повіті. Постійно проводилися свята “Просвіти”, Крут, Шевченківські,
Франкові, Шашкевичівські урочистості, вечори, влаштовувалися різні здвиги, ви-
стави, курси тощо.
Паралельно з Бродівською філією було засновано Підкамінську філію “Просві-
ти”, в округ якої входило 20 навколишніх сіл. Її першим головою став парох с. Чер-
ниця, активний культурний діяч Бродівщини, о. Степан Клепарчук.
Останні загальні збори бродівської філії “Просвіти” відбулися 31 грудня 1938 р.
У звіті до матірного товариства Марія Жолнірчук вказувала, що філія має 52 чи-
тальні загальною кількістью 6120 членів. 17 громад мали свої читальняні домівки.
В 21 селі, з ініціативи “Просвіти”, діяли дитячі садки, які відвідувало 525 дітей16.
275Філія “Просвіти” в Бродах
Однак з перших днів радянської влади у вересні 1939 р. діяльність філії “Про-
світи” була зупинена, а згодом і зовсім заборонена. Її активні діячі були піддані ре-
пресіям та арештам.
Iaroslav Onyshchuk. Branch of “Prosvita” in Brody
The author explores activity of the branch of “Prosvita” in Brody in 1891–1939, in
particular circumstances of its establishing, number of members, main types of activity,
expanding of reading clubs in the district and competition with the M. Kachkovsky So-
ciety. He points out important contribution of V.Shchurat to the formation of the branch.
Key words: “Prosvita”, branch of the society in Brody, reading clubs in the Brody
district.
1 Центральний Державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУЛ). – Ф. 348. – Оп. 1. –
Спр. 1303. – Арк. 1.
2 Там само. – Apк. 7.
3 Там само. – Apк. 10–11.
4 Там само. – Ф. 146. – Оп. 58. – Спр. 77. – Арк. 83 зв.–84.
5 Там само. – Спр. 1299. – Арк. 2.
6 Там само. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 1303. – Apк. 50.
7 Руслан. – 1900. – № 7.
8 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 1303. – Apк. 63.
9 Там само. – Спр. 1300. – Арк. 28 зв., 29.
10 Діло. – 1922. – № 34.
11 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 1300. – Apк. 36.
12 Тернопільський обласний державний архів (ТОДА). – Ф. 231. – Оп. 2. – Спр. 170. – Арк. 32.
13 Там само. – Ф. 274. Оп. 4. – Спр. 165. – Арк. 26 зв.
14 клепарчук С. Дорогами і стежками Брідщини. – Торонто (Онтаріо), 1971. – С. 143.
15 ТОДА. – Ф. 274. – Оп. 4 с. – Спр. 183. – Арк. 33.
16 ЦДІАУЛ. – Ф. 348. – Оп. 1. – Спр. 1300. – Арк. 83–84.
|