Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині
Подано історію читальні “Просвіти” в с. Махнівці на Золочівщині в 1897–1939 рр. Наведено етно-інституційну структуру села, охарактеризовано види діяльності читальні, чисельність та склад членів, звернено увагу на внесок о. М. Гуньовського у розвиток читальні....
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Назва видання: | Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73561 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині / І. Гуньовський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 307-309. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73561 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-735612015-01-13T03:01:44Z Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині Гуньовський, І. Філії і читальні “Просвіти” Подано історію читальні “Просвіти” в с. Махнівці на Золочівщині в 1897–1939 рр. Наведено етно-інституційну структуру села, охарактеризовано види діяльності читальні, чисельність та склад членів, звернено увагу на внесок о. М. Гуньовського у розвиток читальні. The author outlines a history of the reading club of “Prosvita” in village Makhnivtsi of Zolochiv region in 1897–1939. He gives an overview of the ethno-institutional structure of the village, characterizes types of activity of the reading club, number and composition of its members. The contribution of Father M. Huniovskyi to the development of the reading club is highlighted. 2010 Article Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині / І. Гуньовський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 307-309. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73561 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” |
| spellingShingle |
Філії і читальні “Просвіти” Філії і читальні “Просвіти” Гуньовський, І. Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| description |
Подано історію читальні “Просвіти” в с. Махнівці на Золочівщині в 1897–1939 рр.
Наведено етно-інституційну структуру села, охарактеризовано види діяльності читальні, чисельність та склад членів, звернено увагу на внесок о. М. Гуньовського у розвиток читальні. |
| format |
Article |
| author |
Гуньовський, І. |
| author_facet |
Гуньовський, І. |
| author_sort |
Гуньовський, І. |
| title |
Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині |
| title_short |
Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині |
| title_full |
Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині |
| title_fullStr |
Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині |
| title_full_unstemmed |
Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині |
| title_sort |
діяльність читальні “просвіти” у селі махнівці на золочівщині |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Філії і читальні “Просвіти” |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73561 |
| citation_txt |
Діяльність читальні “Просвіти” у селі Махнівці на Золочівщині / І. Гуньовський // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 307-309. — укр. |
| series |
Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність |
| work_keys_str_mv |
AT gunʹovsʹkijí díâlʹnístʹčitalʹníprosvítiuselímahnívcínazoločívŝiní |
| first_indexed |
2025-07-05T22:06:54Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:06:54Z |
| _version_ |
1836846379395186688 |
| fulltext |
307Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 19/2010
Іван Гуньовський
Діяльність читальні “Просвіти” у с. Махнівці
на Золочівщині
Подано історію читальні “Просвіти” в с. Махнівці на Золочівщині в 1897–1939 рр.
наведено етно-інституційну структуру села, охарактеризовано види діяльності чи-
тальні, чисельність та склад членів, звернено увагу на внесок о. М. Гуньовського у роз-
виток читальні.
Ключові слова: “Просвіта”, читальня Товариства у с. Махнівці на Золочівщині.
“Просвіта” як наймасовіша громадська організація об’єднувала сотні тисяч
однодумців, небайдужих до долі Батьківщини. Бути членом “Просвіти” було пре-
стижно для всіх – для сільського парубка чи дівчини, поважного господаря й гос-
подині, гімназиста, студента чи вже сформованого інтеліґента.
У селі Махнівцях, Зборівського повіту (нині Золочівський район, Львівської об-
ласті) читальня “Просвіти” заснована в 1897 р., про що свідчать архівні документи
Львівського центрального історичного архіву (фонд 146, опис 58, арк. 1–146, ст. 743).
Ініціатором створення осередку був парох місцевої церкви св. Косми і Дам’яна
о. Григорій Дякон, а також селянин Данило Дзюрман. У цей рік членами Товари-
ства були 12 селян: Данило Дзюрман, Михайло Боднар, Порфирій Боднар, Ілько
Боднар, Микола Миськів, Микита Сосінський, Яким Дзюрман, Михайло Боднар-
молодший, Яким Шимків, Григорій Боднар, Григорій Сторожишин, Іван Хомишин.
У 1880 р. в селі було 307 мешканців, з яких 277 українців греко-католиків і 30
римо-католиків (поляків). Діяла початкова школа. При читальні “Просвіти” вже у рік
її заснування були створені крамниця й шпихлір, які допомагали селянам у скрутну
хвилину. У цьому ж році була створена й бібліотека, в якій налічувалася 51 книжка,
мапа Галичини, 6 портретів. Серед книжок були: “Читанка”, “Гайдамаки” Т. Шев-
ченка, “Богдан Хмельницький” М. Старицького,твори Марка Вовчка. Про автори-
тет махнівецької читальні “Просвіти” свідчить те, що вже за рік після її заснуван-
ня число членів Товариства зросло у 3,5 раза і становило 41 особу, серед яких було
30 чоловіків, 2 жінки, 4 парубки й 5 дівчат. Зростали й фонди бібліотеки: в 1902 р.
вони нараховували вже 237 книг, журнал “Місіонар”, газету “Свобода”. У часи Пер-
шої світової війни діяльність читальні занепала, майже повністю пропала бібліотека.
Наприкінці 20-х років її відновив мій батько, парох місцевої церкви о. Мат-
вій Гуньовський, якого обрано головою осередку. Заступником працював вчитель
місцевої школи М. Семенина, секретарем – Микола Рак, скарбником – Іван Мись-
ків, бібліотекарем – Грицько Гачкевич. У 1929 р. при Товаристві було створено
спортивну громаду “Сокіл”. Бібліотека у 1929 р. нараховувала 72 книги, у 1933 р.
– 79 книг, одержувала газети “Свобода”, “Наш прапор”. Серед її фондів були такі
308 Іван Гуньовський
видання, як “Життя Маркіяна Шашкевича”, “Всесвітня історія” І. Сенкевича, “Як
живе український народ” О. Терлецького, “Осавул Підкови” В. Будзиновського, на-
рис М. Галущинського про життя Тараса Шевченка. Були також п’єси “Ой не ходи,
Грицю”, “Пошились в дурні” М. Кропивницького, “Наталка-Полтавка” І. Котлярев-
ського, “Сватання на Гончарівці” Г. Квітки-Основ’яненка, “Запорожець за Дунаєм”
С. Гулака-Артемовського. Історична проза представлена книжками “За сестрою”
А. Чайковського, “Іду на вас” Ю. Опільського, “Тарас Бульба” М. Гоголя, “Чорна
рада” П. Куліша, “Кужіль і меч” А. Лотоцького. Були також журнал “Життя і зна-
ння”, календар “Просвіти” та багато інших видань.
З кожним роком діяльність осередку пожвавлювалася, ставала різноманітні-
шою, змістовнішою. Якщо у 1929 р. числилося 27 членів читальні, у 1933 р. – 57,
то в 1934 р. їх нараховувалося вже 70, серед них 48 чоловіків та 22 жінки. Характер-
ним було те, що в Товариство радо вступала молодь: у цьому ж році до осередку на-
лежало 28 юнаків і 14 дівчат. На кінець 1935 р. число членів “Просвіти” досягло 93:
62 чоловіки та 31 жінка, серед яких – 11 хлопців та 13 дівчат, при Товаристві діяли
кооператив “Махнівка” та гурток “Рідна школа”. Головою кооперативу працювала
моя мати, Олена Гуньовська, а членами правління – Микола Венгер та Іван Дзюр-
ман. Майже всі необхідні товари першої необхідності селяни купували у крамниці
кооперативу “Махнівка”.
Члени “Просвіти” та й прості селяни користувалися нашою домашньою бібліо-
текою, у якій позичали такі книги, як “Історія України” М. Аркаса, “Українська
загальна енциклопедія” у трьох томах, твори Б. Лепкого: “Казка мойого життя”,
“Крутіж”, “Полтава”, “Мотря”, “Батурин”, “Розбійник Кармелюк” М. Старицько-
го, а також “Буря” та “Перед бурею” цього ж автора. Радо брали у нашій бібліотеці
твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, І. Нечуя-
Левицького, твори для дітей – “Робінзон Крузо” Д. Дефо, “Пригоди Тома Сойєра” та
“Пригоди Гека Фінна” М. Твена, книжечки видавництва “Світ дитини”, цікаві дитячі
журнали “Наш приятель” та “Дзвіночок”. Мати передплачувала журнал “Нова хата”,
який радо читали сільські дівчата й жінки. Також позичали у нас журнали “Золо-
тий колос”, “Комар”, газети “Народна справа”, “Мета” ,“Діло” та “Зборівські вісті”.
Крім того, батько на проповідях у церкві говорив багато повчального на мо-
ральні та патріотичні теми, вчив селян логічно мислити, бути чесними й чуйними
до чужого горя, допомагати в біді один одному. Активно діяв драматичний гурток,
який вів дяк В. Яцишин, драмгуртківці (15 членів) ставили п’єси українських кла-
сиків не тільки у рідному селі, а й у сусідніх читальнях “Просвіти” сіл Торгів, Бо-
гутин, Храбузна, Славна, Красносілці. Силами просвітян влаштовувалися яскраві
фестивалі, на яких молодь у народних строях виконувала пісні І танці; влаштову-
валися також спортивні змагання, ставились уривки п’єс. На щорічних шевченків-
ських урочистостях батько виступав із доповідями про життя і творчість поета, а
молодь декламувала його вірші, ставила п’єси за його творами. Схвально відгук-
нувся про діяльність нашого осередку активній діяч “Просвіти”, член Головного ви-
ділу й останній голова о. Юліян Дзерович, який у 1938 р. побував у селі з візитом.
Наша родина провадила активну громадську роботу серед населення. Мати вчи-
ла дівчат та молодиць вишивати, позичала їм візерунки й орнаменти для вишивання,
гаптування, надавала першу медичну допомогу ліками й порадами (у селі в ті часи
309Діяльність читальні “Просвіти” у с. Махнiвці на Золочівщині
не було ні медпункту, ні аптеки, а у нас були медичні посібники д-рів С. Дримали-
ка та С. Парфанович). Мама також плекала розкішний квітник, роздавала саджан-
ці квітів селянам. Сестри Леся, Неля і Маруся, які вчилися у гімназії сестер Васи-
ліянок у Львові, під час канікул спілкувалися з сільською молоддю, брали участь
у проведенні концертів, вечорів, вели розмови на просвітницькі, патріотичні теми.
Чоловік Нелі, о. Роман Лиско, організував у селі спортивне товариство “Орли”, яке
об’єднувало юнаків.
Із сказаного стає зрозумілим, чому Махнівці у кінці 30-х рр. було взірцевим
у морально-політичному й релігійному плані селом, яке мало визнаний авторитет
і добру славу в околиці. У нас не було злодіїв, хуліганів, жебраків. Кожен селянин
намагався якнайкраще вести господарство, дбайливо, у патріотичному, релігійно-
му дусі виховувати дітей.
З приходом “визволителів” зі Сходу все набуте почало руйнуватися: розвали-
лася школа й читальня, занепала мораль, почалися чвари на релігійному ґрунті, за-
крито церкву. Із набуттям Україною незалежності все почало ставати на свої місця.
Ivan Huniovs’kyi. Activities of “Prosvita” reading club in village Makhnivtsi of
Zolochiv region
The author outlines a history of the reading club of “Prosvita” in village Makhnivtsi
of Zolochiv region in 1897–1939. He gives an overview of the ethno-institutional structure
of the village, characterizes types of activity of the reading club, number and composi-
tion of its members. The contribution of Father M. Huniovskyi to the development of the
reading club is highlighted.
Key words: “Prosvita”, reading club of the society in village Makhnivtsi of Zolo-
chiv region.
|