Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття

Рекреаційна діяльність в Українських Карпатах, поряд із господарським використанням гірських території, є одним із найпотужніших деструктивних чинників на екосистеми. У статті подано аналіз рекреаційного освоєння Українських Карпат, оглянуто сучасний стан туристської інфраструктури та шляхи її р...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2003
Автор:	Нестерук, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Західний науковий центр НАН України і МОН України 2003
Назва видання:	Праці наукового товариства ім. Шевченка
Теми:	Охорона природи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73664
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття / Ю. Нестерук // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 275-282. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-73664
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-736642015-01-14T03:02:25Z Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття Нестерук, Ю. Охорона природи Рекреаційна діяльність в Українських Карпатах, поряд із господарським використанням гірських території, є одним із найпотужніших деструктивних чинників на екосистеми. У статті подано аналіз рекреаційного освоєння Українських Карпат, оглянуто сучасний стан туристської інфраструктури та шляхи її розвитку в консенсусі з основними принципами збереження біотичного розмаїття. The farming utilization in the mountain regions and recreation in the Ukrainian Carpathians are the powerful destructive factors on ecosystems. The analysis of recreation of the Ukrainian Carpathians and modern situation of tourism infrastructrure and ways of development with principle of biodiversity conservation were presented in this article. 2003 Article Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття / Ю. Нестерук // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 275-282. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1563-3569 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73664 502.72 (477.8) uk Праці наукового товариства ім. Шевченка Західний науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Охорона природи Охорона природи
spellingShingle	Охорона природи Охорона природи Нестерук, Ю. Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття Праці наукового товариства ім. Шевченка
description	Рекреаційна діяльність в Українських Карпатах, поряд із господарським використанням гірських території, є одним із найпотужніших деструктивних чинників на екосистеми. У статті подано аналіз рекреаційного освоєння Українських Карпат, оглянуто сучасний стан туристської інфраструктури та шляхи її розвитку в консенсусі з основними принципами збереження біотичного розмаїття.
format	Article
author	Нестерук, Ю.
author_facet	Нестерук, Ю.
author_sort	Нестерук, Ю.
title	Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття
title_short	Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття
title_full	Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття
title_fullStr	Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття
title_full_unstemmed	Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття
title_sort	рекреаційне використання українських карпат у контексті охорони біотичного розмаїття
publisher	Західний науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2003
topic_facet	Охорона природи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73664
citation_txt	Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття / Ю. Нестерук // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2003. — Т. XII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми Карпатського регіону. — С. 275-282. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Праці наукового товариства ім. Шевченка
work_keys_str_mv	AT nesterukû rekreacíjnevikoristannâukraínsʹkihkarpatukontekstíohoronibíotičnogorozmaíttâ
first_indexed	2025-07-05T22:13:53Z
last_indexed	2025-07-05T22:13:53Z
_version_	1836846818794668032
fulltext	УДК 502.72 (477.8) Юрій НЕСТЕРУК РЕКРЕАЦІЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ У КОНТЕКСТІ ОХОРОНИ БІОТИЧНОГО РОЗМАЇТТЯ Рекреаційна діяльність в Українських Карпатах, поряд із господарським використанням гірських території, є одним із найпотужніших деструктивних чинників на екосистеми. У статті подано аналіз рекреаційного освоєння Українських Карпат, оглянуто сучасний стан туристської інфраструктури та шляхи її розвитку в консенсусі з основними принципами збереження біотичного розмаїття. У біогеографічному плані гірських реґіонів однією з ключових проблем постає зіставлення охорони біотичної складової природних екосистем і розвиток рекреаційної діяльности на теренах, які з причини природної унікальности, поряд з цим, мають підвищений інтерес для туристів. Ця проблема вже протягом тривалого часу постає у гірських реґіонах, зокрема тих, які мають пріоритетне значення для використання їх у рекреаційному плані. Українські Карпати протягом півтора століття є одним із небагатьох реґіонів на території України, які є перспективними для відпочинку й відзначаються розвитком туристської інфраструктури. Причому, як зви- чайно, найбільший вплив рекреаційної діяльности відзначається в най- цінніших у біогеографічному плані масивах. Якщо заглибитися у короткий історичний екскурс рекреаційного осво- єння Українських Карпат, то побачимо, що вже у другій половині XIX ст. Українські Карпати стали місцем паломництва для мандрівників окремих європейських країн. Цьому сприяло створення Австрiйського Альпiйського Союзу (Österreichischer Alpenverein) (1862 р.), Австрiйського Туристичного Клубу (Österreichischer Touristenclub) (1869 р.), Польського Товариства Тат- ранського (Polske Towarzystwo Tatrzańskie) (1873 р.), Клубу Чехословацьких Туристiв (Klub Československych Turistů). Кілька філіялів PTT і KČST містилися у містах по обидві сторони Українських Карпат, відповідно на галицькому боці Карпат (Львів, Стрий, Івано-Франківськ, Коломия, Косів) і на Закарпатті (Рахів, Ужгород, Мукачів). Тоді ж було розпочато споруд- ження захисткiв для туристiв, а найперше в Чорногорі й Ґорґанах. Першим на території Українських Карпат туристичним осередком став захисток для ЮРІЙ НЕСТЕРУК 276 туристiв в ур. Гаджина на Чорногорi. У найближчi роки були побудованi такi ж притулки в ур. Заросляк пiд Говерлою (1879 р.), в ур. Завоєла по долинi Пруту, на полонинi Гропа, на пд-сх. вiд г. Пiп Iван (1883 р.) і пiд г. Смотрич (1900 р.). У мiжвоєнний перiод захистки в Чорногорi були на полонинi Маришевськiй (з 1937 р.), на Яблуницькому перевалi (з 1932 р.), пiд Кукулом зi сторони Ворохти, на хр. Кострича, а з боку Закарпаття ― на полонинах Рогнєска та Менчул Квасiвський („Mérkova chata“), пiд г. Гутин- Томнатик. Крiм того, на закарпатськiй сторонi для потреб туристiв було обладнано кілька помешкань полонинських пастухiв, лiсничiвки, сироварня на полонинi Квасiвський Менчул. Слід зазначити, що просторове розміщення цих захистків було оптимально сплановане для безпеки туристів у разі непогоди і це є добрим прикладом для відновлення їх у наш час. У Ґорґанах туристичні захистки були побудовані на сідлі між маси- вами Сивулі та Ігровця, у верхів’ї р. Салатрук між хр. Тавпиширка і масивом Сивулі, під Хом’яком, під Довбушанкою, у долинах рік Свіча і Молода, на Вишківському перевалі та ін. Чимало захистків було побудо- вано в Бескидах (на Тростяні, під Парашкою, на Зелеміні), у Покутсько- Буковинських Карпатах (Баба Людова, Скупова), Чивчинах (Буркут, Балтагул) та інших реґіонах Українських Карпат. У міжвоєнний період територія Українських Карпат була розділена між Польщею та Чехословаччиною і кордон між якими пролягав по вододільному гребені, але й ці терени були доступні для мандрiв. У 1926 р. мiж Польщею та Чехословаччиною було пiдписано мiжурядову туристичну конвенцiю, згiдно з якою у трьох найбiльш вiдвiдуваних рекреантами прикордонних районах туристам було дозволено вiльний доступ до кордону, а члени туристичних товариств мали дозвіл мандрівок навiть прикордонною територiєю сусідніх держав. На території Українських Карпат таким районом був чорногірський масив. Тоді ж вийшло друком багато путівників для туристів краєзнавчого плану, в яких, проте, дуже мало уваги приділялося екологічному вихованню мандрівників. У післявоєнний час Українські Карпати стали одним із найперспективніших рекреаційних комплексів СРСР. Завдяки значними фінансовим вкладенням у цьому реґіоні було побудовано велику кількість об’єктів рекреаційного призначення ― готелів, турбаз із невеликою кількістю філіялів ― захистків у малодоступних місцях: Драгобрат, полонина Стара на Свидовці, Говерла (в ур. Козьмещик) і Говерла (в ур. Завоєла), Рогнєска на Чорногорі, причому ці прихистки були зведені на місці довоєнних прихистків й містилися переважно, на кваліфікаційних маршрутах для організованих туристських груп. За весь повоєнний час в Україні не було видано жодного путівника на всі Українські Карпати, а численні буклети стосувалися, переважно, кваліфікаційних туристських маршрутів. Натомість видана у Польщі монографія Я. Ґудовського [6] стала першим повоєнним туристичним довідником на всю територію Українських Карпат. Лише на територію Карпатського заповідника були розроблені туристичні маршрути із зазначенням вимог поведінки на території заповідних територій [3, 4, 5]. РЕКРЕАЦІЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ У КОНТЕКСТІ ОХОРОНИ… 277 Тобто, як бачимо, уся дотогочасна краєзнавча література була розра- хована лише на туризм у спортивному плані й відсутня фахова оцінка поєднання рекреаційної діяльності з природоохронною справою. Це при- зводило до численних порушень природоохоронного законодавства при проходженні цінних у біогеографічному плані ділянок. Найсприятливішими для рекреаційного використання є флористичні реґіони Бескидів і низьких полонин, менше ― Передкарпаття і Закар- патського передгір’я, а найнесприятливішими ― Чивчинсько-Гринявські гори й Мармароський масив (табл.). Таблиця Вплив основних чинників рекреаційного освоєння окремих флористичних реґіонів Українських Карпат (оцінка значимости впливу подається у балах) Чинники № Флористичний реґіон а б в г Загалом 1 Передкарпаття 3 2 5 5 15 2 Бескиди й низькі полонин 5 4 4 4 17 3 Ґорґани 4 5 3 2 14 4 Свидовець 3 5 2 2 12 5 Чорногора 5 5 2 2 14 6 Чивчинсько-Гринявські гори 2 4 1 1 8 7 Мармароський масив 1 5 1 1 8 8 Вулканічний хребет 2 4 4 4 14 9 Закарпатське передгір’я 3 4 4 4 15 10 Закарпатська рівнина 1 1 5 5 12 Сума балів: 29 39 31 30 129 1 ― слабкий; 2 ― нижчий від середнього; 3 ― помірний; 4 ― вищий від середнього; 5 ― високий. Ступінь рекреаційного освоєння того чи іншого флористичного (при- родно-географічного) району залежить від кількох чинників: а) традицій рекреаційної справи; б) ландшафтної й, зокрема, біогеографічної привабливости реґіону; в) наближености до великих міст; г) забезпечення транспортним сполученням. Стосовно сприятливих i несприятливих факторів, що мають i можуть у майбутньому мати вплив на розвиток i вдосконалення рекреацiйного господарства в комплексному планi, нами вони розроблені для масиву Чорногори [2], хоча можуть бути прийнятні для Українських Карпат загалом. 1. Сприятливi фактори. 1.1. Велика атракцiйнiсть гiрських екосистем. 1.2. Висока iсторико-культурна та етнографiчна цiннiсть територiї. 1.3. Досить добре розвинута туристська iнфраструктура й, зокрема, просторове розміщення туристичних маршрутiв. 1.4. Наявнiсть квалiфiкованого персоналу гiрських провiдникiв. ЮРІЙ НЕСТЕРУК 278 1.5. Незначна, порiвняно з iншими територiями, трансформацiя еко- систем унаслiдок антропогенного впливу. 1.6. Наявнiсть науково-дослідного потенціялу. 2. Несприятливi фактори. 2.1. Вiдносна вiддаленiсть вiд основних iндустрiяльно-культурних центрiв порiвняно з iншими гiрськими масивами. 2.2. Приналежнiсть великої частини територiї до складу природоохо- ронних територiй, що потребує чiткої регламентацiї рекреацiйних наван- тажень. 2.3. Пiдвищена ймовiрнiсть складних метеоумов та прояву несприят- ливих природно-географiчних процесiв, значне поширення небезпечних дiлянок, що в сукупностi призводить до зростання ступеня ризику у проведеннi рекреацiйної дiяльности. Як зазначено вище, з огляду історичних та атракційних чинників найбільшого рекреаційного впливу зазнає більшість із найцінніших у ландшафтному та біогеографічному розумінні реґіонів Українських Карпат, де зосереджені оселища великої групи рідкісних рослин: реліктів, ендеміків, таксонів альпійського та аркто-альпійського поширення, велика частина з яких зростає на межі свого ареалу або є рідкісними за своїми біологічними особливостями. Окрім того, для більшої частини таксонів двох останніх груп межа між лісовим та субальпійським поясами є температурним лімітуючим чинником зростання і тому їхнє поширення в Українських Карпатах, як і в інших гірських масивах Середньої Європи, має виражений кластерний характер. Протягом тривалого повоєнного часу основна маса рекреаційного навантаження відводилася передгірській смузі Українських Карпат (Сколівські Бескиди, Передгір’я Ґорґанів, Покутсько-Буковинські Карпати, Вулканічний хребет, Закарпатське передгір’я). Після короткотривалого (90-ті роки ХХ ст.) сповільнення рекреаційної активности в Українських Карпатах ми спостерігаємо збільшення рекреантів у найвищих реґіонах ― Чорногорі, Свидовці, Ґорґанах й, одночасно, збільшення частки неорганізованих туристів, що пов’язане, очевидно, із фінансовою неспроможністю більшої частини населення України користуватися послугами рекреаційної сфери. Водночас протягом останніх 10―15 років суттєво збільшилася частка приватного сектора в обслуговуванні рекреантів. Туристичні маршрути можна поділяти за багатьма критеріями: А. За тривалістю: 1) одноденні; 2) кількаденні. Б. За складністю: 1) одноденні мандрівки лише по добре влаштованих маршрутах з незначними перепадами висот; 2) 2-денні мандрівки з однією ночівлею в облаштованому приміщенні; 3) 2-денні і більш тривалі мандрівки по маршруту зі значними пере- падами висот, повним комплектом спорядження і ночівлями у наметах. В. За основною метою: РЕКРЕАЦІЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ У КОНТЕКСТІ ОХОРОНИ… 279 1) трансреґіонні ― проходження по одному чи кількох гірських маси- вах (Чорногора і Свидовець, Чорногора і Горгани, Горгани і Свидовець тощо); 2) сходження на наперед визначену вершину (Говерла, Петрос, Піп Іван, Сивуля) чи на кілька вершин (Петрос і Говерла, Говерла і Піп Іван, Сивуля і Довбушанка тощо); 3) для огляду найвищої частини гірського масиву із навколишніх середньогірних хребтів (Кукул, Кострича, Козьмеска, Маришевська тощо); 4) вузькоспеціальні: а) для ознайомлення з одним із компонентів при- роди ― давньольодовиковими котлами, скелями, високогірними озерами, оселищами цікавих рослин; б) для відвідання об’єктів історично- культурного, науково-дослідного або господарського призначення, народною архітектурою чи побутом етнографічних груп Українських Карпат, ознайомлення з роботою науково-дослідних станцій, природно- заповідних об’єктів або лісництв; відвідання стійбищ пастухів на полонинах тощо. Г. За сезонністю: 1) зимові; 2) літні. Слід зазначити що найцінніші частини Чорногори, Свидовця і Горга- нів, меншою мірою інших масивів є заповідними й це створює обмеження для проведення рекреаційної діяльності, як, наприклад, заборона маршрутів, заборона влаштування наметового табору, необхідність дотримання правил поведінки на заповідних територіях. Тому розширення туристської інфраструктури на територіях, забезпечених диференційованою охороною, повинне узгоджуватися із міжнародними і загальнодержавними програмними документами функціонування національних парків, біосферних і природних заповідників та інших об’єктів природно-заповідного фонду. Нами запропоновані основні принципи спiвiснування природоохорон- ної роботи з рекреацiйною дiяльнiстю [1], які ми беремо за основу для розроблення багатьох рекомендацій щодо екологічно-прийнятної страте- гії рекреаційного використання Українських Карпат. Викладаємо їх у таких положеннях: 1. Туристичнi маршрути не повиннi створювати небезпеки для iсну- вання популяцiй рiдкiсних та зникаючих видiв рослин і тварин. Так склалося, що на наймасовіших туристських маршрутах є популяцiї деяких найрiдкiсніших рослин Українських Карпат, тому в місцях лока- лізації найціннішого біорозмаїття рекреаційна діяльність має бути лише організованою, а від рекреантів необхідно вимагати дотримання природоохоронних вимог. Згубним для оселищ унiкальних рослин є траверсування прямовисних стiнок давньольодовикових котлiв, де протягом тривалого часу формуються пiдвiснi ґрунти ― субстрат для зростання наскельних видiв рослин i якi пiсля пошкодження їх практично не вiдновлюються. У багатьох випадках неподалік існуючих туристичних осередків є оселища рідкісної флори з багатьма видами, які перебувають під загрозою ЮРІЙ НЕСТЕРУК 280 зникнення. Прикладом є скельні уступи в урочищі Драгобрат (Свидовець), де внаслідок підвищеного вмісту карбонатів є оселища низки кальцефільних видів. У таких випадках потрібен суворий контроль за дотриманням дисципліни рекреантами. Такий контроль уже протягом тривалого часу ми бачимо в найбільш використовуваних у рекреаційному плані районах Західних Карпат ― Татрах, Пеннінах, Судетах та ін. Те ж саме стосується і днищ котлiв, де є оселища вологолюбних видiв флори й фауни. Напрошується висновок, що для виходу рекреантів на головні хребти слiд використовувати траверснi стежки. Вони вже традиційно стали маґістральними для туристичних груп. Придатні для цього й старі дороги на полонинах, що залишилися з часiв iнтенсивного ведення полонинського господарства. Особливо згубно рекреаційне навантаження діє на низькорослі „шпалерні“ чагарнички, які покривають схили й гребені найвищих карпатських масивів (Чорногора, Свидовець, Ґорґани, Чивчини, Мармароський масив). Екстремальні умови зростання альпійського та субальпійського поясів є причиною довготривалого їх відновлення після механічних пошкоджень як унаслідок рекреаційної діяльности, так, зрештою, і господарської діяльности ― випасання. 2. Для влаштування наметових таборiв мають бути чiтко визначенi мiсця. Особливо ця вимога стосується територiй природно-заповідного фонду вищого статусу (Карпатський біосферний заповідник, природний заповідник „Ґорґани“, заповідні зони національних парків), де систематично спостерiгаються масовi порушення природоохоронного режиму. Повна заборона тривалих зупинок повинна стосуватися верхньої межі лісу, рiдколiсся та субальпiйського криволiсся. 3. Для рацiонального зіставлення природоохоронної роботи з рекре- ацiєю потрiбна систематична екологiчна освіта рекреантів службами природно-заповідних територій та лiсiвництв, працiвниками рекреацій- них закладів. Необхідним нам бачиться забезпечення туристичних маршрутів екологічною інформацією, що сприятиме дотриманню природоохоронних вимог. 4. Вiдвiдання найцiкавіших в атракційному розумінні мiсць має бути платне, як це практикується у бiльшостi рекреацiйних реґiонiв Європи. Цей захід сприятиме дотриманню екологічно-санітарної ситуації й дасть змогу вдосконалити туристичний сервіс, що пiдтверджується на прикладi Польських i Словацьких Татр. 5. Для найповнішого рекреаційного використання цінних реґіонів Українських Карпат (Ґорґани, Свидовець, Чорногора та ін.) доцільним бачиться використання атракційно рівноцінних, але менш вартісних у біогеографічному розумінні другорядних хребтів, що сприятиме змен- шенню рекреаційного тиску на найцінніші у природоохоронному плані ділянки. Зокрема, у масиві Чорногори потенційно-перспективними є середньогірні хребти із трансформованими господарським використанням екосистемами (Козьмеска, Озірний, Кострича, Стайки та ін.), що зазначали дослідники ще на початку минулого століття [7]. Водночас це звільнить від рекреаційного навантаження найціннішу РЕКРЕАЦІЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ У КОНТЕКСТІ ОХОРОНИ… 281 частину гірського пасма з оселищами рідкісної флори й фауни, яка відзначається підвищеною вразливістю до різноманітних проявів антропогенного впливу. Поданi принципи не можуть бути загальноприйнятими для вироб- лення екологiчно прийнятної рекреацiї та повного припинення її впливу на стан довкілля, але повиннi сприяти оптимiзацiї рацiонального приро- докористування. Вони поєднують заходи у сфері охорони природи i монiторинг за станом природних та антропогенно-порушених лiсових і лучних екосистем, господарську дiяльнiсть, що ґрунтується на тради- цiйних принципах землекористування та рекреацiйне використання і охорону усiх найцiнніших дiлянок природи. Нами запропонований поділ гiрських територій на три рекреацiйні зони [2]: I. Зона, у межах якої екскурсiйні маршрути здiйснюються з науко- вими цілями. Просторово вона вiдповiдає пiдзонi абсолютної заповiдности національних парків та заповiдним „ядрам“ біосферного і природного заповідників, а також iншим цiнним екосистемам, якi з рiзних причин на даний час не перебувають у межах об’єктів природно- заповiдного фонду. До цiєї категорiї, зокрема, слід віднести давньольодовиковi котли в масиві Чорногори, Свидовця, Чивчинських гір і Мармароського масиву, де є найбільше оселищ рідкісних видів флори й фауни. II. Зона обмеженого органiзованого туризму за чiтко визначеними маршрутами без влаштування наметових таборiв. До цiєї категорiї вiдносяться приполониннi лiси, фраґменти пралiсiв, а також ділянки, де заборонена або значно обмежена господарська дiяльність. У просто- ровому розуміннi ця зона вiдповiдає заповiдним зонам заповідників і національних парків. III. Зона рекреацiйного використання. У її межах дозволено прове- дення туристських походiв та влаштування наметових таборiв у визна- чених мiсцях, обмежений збiр грибiв, ягiд та лiкарської сировини для забезпечення потреб мiсцевого населення. Просторово зона вiдповiдає рекреацiйнiй i господарськiй зонам національних парків та заповідників. Викладений матеріял є спробою подати загальне бачення перспективи розвитку рекреацiйного господарства в Українських Карпатах. Очевидно, що ні сувора заборона, нi безсистемне нарощування рекреацiйних потужностей у цьому реґiонi не є оптимальним варiянтом рекреацiйного природокористування. Його розвиток повинен базуватися на суспільно-економічних, iсторичних та природних особливостях, традиціях у сферi туризму, а також принципах спiвiснування природоохоронної роботи з рекреацiйною дiяльнiстю. Слід зазначити, що протягом останнього часу приблизно третину рек- реантів становлять групи з так званого „далекого зарубіжжя“. Власне збільшення рекреантів з-за кордону може суттєво поліпшити вкрай тяжке економічне становище мешканців карпатського реґіону, пов’язане насамперед із нестачею робочих місць. Побудовані за часів СРСР турис- тичні об’єкти не використовуються належним чином. Зі створенням належних ЮРІЙ НЕСТЕРУК 282 умов для рекреантів Українські Карпати можуть і повинні стати найпо- тужнішим рекреаційним реґіоном на території України. ЛІТЕРАТУРА 1. Нестерук Ю. Й., Рожко І. М. З iсторiї рекреацiйного природокористування у Чорногорi та шляхи його оптимiзацiї в сучасних умовах // З iсторiї вiтчиз- няного туризму: Збiрник наукових статей. К.: Iнститут туризму, 1997. С. 182―191. 2. Нестерук Ю. Й., Рожко І. М. Рекреацiйне використання масиву Чорногори в Українських Карпатах у контекстi оптимiзацiї природокористування та збере- ження бiорiзноманiття // Туристично-краєзнавчi дослiдження: Матерiали Всеук- раїнської науково-практичної конференцiї „Туризм в Українi: економiка та куль- тура“ (Свiтязь, 9―10 вересня 1998 р.). Вип. 1. Ч. I. К., 1998. С. 269―274. 3. Стойко С. М., Третяк П. Р. Створення системи науково-пiзнавальних та туристичних маршрутiв // Природа Карпатського нацiонального парку. К.: Наук. думка, 1993. С. 194―199. 4. Сухарюк Д. Д. Мережа науково-пiзнавальних стежок // Карпатський заповiдник. Ужгород: Карпати, 1982. С. 85―93. 5. Третяк П. Р. и др. Карпатский государственный природный парк: Методи- ческие рекомендации для экскурсоводов, организаторов туризма, инструкторов природоохранной работы. Львов; Ив.-Франковск, 1984. 6. Gudowski J. Ukraińskie Beskidy Wschodnie: Monografia krajoznawcza. T. 1, 2. Warszawa: Wydawnictwo Akademiczne „Dialog“, 1997―1998. 7. Rieger J. Kostrzyca: pasmo górskie ze szczytem. Kołomyja, 1906. 18 s. SUMMARY Yuriy NESTERUK RECREATION USE OF THE UKRAINIAN CARPATHIANS IN CONTEXT OF BIOLOGICAL DIVERSITY PRESERVE The farming utilization in the mountain regions and recreation in the Ukrainian Carpathians are the powerful destructive factors on ecosystems. The analysis of recreation of the Ukrainian Carpathians and modern situation of tourism infrastructrure and ways of development with principle of biodiversity conservation were presented in this article.

Рекреаційне використання Українських Карпат у контексті охорони біотичного розмаїття

Репозитарії

Схожі ресурси