Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках

У статті аналізується діяльність Менського районної організації товариства «Знання» на прикладі рівневих зв’язків у 60-80-х рр. ХХ ст. Охарактеризовано форми та напрямки роботи, структуру товариства. Матеріал присвячується діяльності його секретаря Миколи Михайловича Жидкова....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Жидкова, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2014
Schriftenreihe:	Сiверянський лiтопис
Schlagworte:	Розвідки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73717
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках / Н. Жидкова // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 225-233. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-73717
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-737172015-01-15T03:01:50Z Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках Жидкова, Н. Розвідки У статті аналізується діяльність Менського районної організації товариства «Знання» на прикладі рівневих зв’язків у 60-80-х рр. ХХ ст. Охарактеризовано форми та напрямки роботи, структуру товариства. Матеріал присвячується діяльності його секретаря Миколи Михайловича Жидкова. В статье анализируется деятельность Менской районной организации Общества «Знание» в уровневых связях 60-80-х годов ХХ в. Характеризуются структура, формы и направления работы общества. Материал посвящается деятельности его секретаря Николая Михайловича Жидкова. The article explores the activity of Mena’s society «Knowledge» in levels relationships in 1960-1980. The structure, forms and directions of work are provided. The text is devoted to the activity of secretary society Mykola Myhaylovich Zhydkov. 2014 Article Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках / Н. Жидкова // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 225-233. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73717 94(477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвідки Розвідки
spellingShingle	Розвідки Розвідки Жидкова, Н. Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках Сiверянський лiтопис
description	У статті аналізується діяльність Менського районної організації товариства «Знання» на прикладі рівневих зв’язків у 60-80-х рр. ХХ ст. Охарактеризовано форми та напрямки роботи, структуру товариства. Матеріал присвячується діяльності його секретаря Миколи Михайловича Жидкова.
format	Article
author	Жидкова, Н.
author_facet	Жидкова, Н.
author_sort	Жидкова, Н.
title	Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках
title_short	Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках
title_full	Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках
title_fullStr	Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках
title_full_unstemmed	Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках
title_sort	діяльність товариства «знання» на менщині у рівневих зв’язках
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Розвідки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73717
citation_txt	Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках / Н. Жидкова // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 225-233. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT židkovan díâlʹnístʹtovaristvaznannânamenŝiníurívnevihzvâzkah
first_indexed	2025-07-05T22:15:27Z
last_indexed	2025-07-05T22:15:27Z
_version_	1836846917047287808
fulltext	Сіверянський літопис 225 УДК 94(477) Наталія Жидкова. ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА «ЗНАННЯ» НА МЕНЩИНІ У РІВНЕВИХ ЗВ’ЯЗКАХ У статті аналізується діяльність Менського районної організації товариства «Знання» на прикладі рівневих зв’язків у 60-80-х рр. ХХ ст. Охарактеризовано форми та напрямки роботи, структуру товариства. Матеріал присвячується діяльності його секретаря Миколи Михайловича Жидкова. Ключові слова: Товариство «Знання», рівневі зв’язки Товариства «Знання», Менська районна організація товариства «Знання», просвітницька діяльність, форми роботи Товариства «Знання». У сучасну епоху інформаційного суспільства, швидкоплинних змін населення потребує розуміння знань для ефективного використання їх у своєму житті. Нові інформаційні технології створюють можливість для самонавчання, підвищення інтелектуального та освітнього рівнів. Проте отримані знання у такий спосіб мають поверховий характер і не розкривають сутності запитуваної інформації. А отже, новітні технології недостатньою мірою задовольняють потреби суспільства у про- світницькій роботі. Просвітницька діяльність у країні бере початок ще в ХІХ ст., коли Росія пережи- вала бурхливу індустріальну епоху, а суспільство потребувало нових змін, пов’язаних із оновленням суспільного життя, зростанням економіки, а отже, й необхідністю підвищення рівня кваліфікації працівників. В Україні, складовій частині Російської імперії, цей процес набув ще й національного характеру, оскільки збігся із піднесен- ням національно-культурного розвитку, можливістю населення самоідентифікувати себе. Очолили цей процес просвітні товариства. Функціонування просвітніх товариств на українських землях залишило позитив- ні результати. Подальшого розвитку набувало культурне життя: в країні виходила друкована продукція, організовувалися українські читальні, проводилися вечорниці, створювалися недільні школи, а також професійні та комерційні спілки тощо. Просвітньо-національний характер діяльності товариств після встановлення ра- дянської влади спричинив її відповідну реакцію: вони були заборонені. Проте потреба в поширенні масової просвітницької роботи в радянські часи не зникла, а навпаки зросла, хоча й набула вже іншого характеру. На заміну просвітнім товариствам було створено новий суспільний інститут – Товариство для поширення політичних та наукових знань (далі – Товариство «Знання»). Новостворене Товариство «Знання» продовжило просвітницькі традиції поперед- ників у країні, про що зазначають у своїх публікаціях М. Коропатніков та І. Кози- нець [1, с.80; 2]. Змістом його діяльності стало розповсюдження наукових знань та формування наукового світогляду, пропаганда досягнень науки і техніки, передового досвіду господарювання та підвищення професійної кваліфікації [3, с.442-443]. Проте ідейною основою товариства була пропаганда марксистсько-ленінських ідей, атеїзму, зміцнення радянської держави, формування радянської людини. Важливою характеристикою Товариства «Знання» є структурні зв’язки між рів- нями: всесоюзним, республіканським, обласним, районним та первинним (рівень підприємств, установ, закладів), що дозволяє говорити про масовість просвітницької діяльності. Ці зв’язки мали ієрархічний та конструктивний характер. Продемонстру- © Жидкова Наталія Миколаївна – кандидат педагогічних наук, вчитель історії та правознавства Менської районної гімназії. 226 Сіверянський літопис ємо дієвість цих зв’язків на прикладі функціонування Менської районної організації товариства та його зв’язків з чернігівським та республіканським рівнями протягом середини 60 – кінця 80 років ХХ ст. Менська районна організація товариства бере початок роботи з 4 січня 1965 р. відповідно до указу Президії Верховної Ради УРСР про реорганізацію обласної ор- ганізації та утворення Менської на правах районної [4, арк.7]. Як складова частина Товариства «Знання» районна ланка мала всі його атрибути. Діяльність товариства нормативно врегульовувалася статутом та річними пла- нами. Плани районного товариства складалися і затверджувалися зборами його членів, а підписувалися головою. Координувалося виконання запланованого його відповідальним секретарем. Організаційно забезпечення роботи на районному рівні здійснювалося через чітку структуру та зв’язки між його елементами. Вищим керівним органом була конфе- ренція, яка обирала склад правління для організації роботи відповідного осередку товариства. Голова правління обирався голосуванням, а відповідальний секретар призначався наказом голови осередку вищого рівня. Осередок складався з тематич- них секцій, очільники яких також могли входити до складу правління. Спрощено структура Товариства «Знання» представлена на схемі. Рис. 1. «Структура Товариства «Знання» На конференції товариста були представлені делегати з нижчих ланок, тому вона була тим елементом структури, що поєднувала різні рівні. Робота конференції включала оголошення звітів ланок товариства, проголошення та затвердження планів роботи, нагородження активістів, розкриття недоліків тощо. Це давало можливість нижчим ланкам активізувати свою роботу. Постійними делегатами на Чернігівській обласній конференції з Мени були М. Жидков, Д. Калібаба, М. Хижняк та інші [5, арк.9; 6, арк.7]. Головами правління Менської районної організації товариства в різні часи були Д. Калібаба, Б. Києня, М. Сиз, В. Невжинський та ін. В їх функції входило голо- вування на зборах, конференціях, підписання прийнятих рішень товариства тощо. Зв’язок між рівнями товариства здійснювався через відповідального секретаря. Його організаційні та виконавчі повноваження були широкими: сприяв лекційній роботі, влаштуванню різноманітних заходів, слідкував за виконанням планів товари- ства, звітував за проведену діяльність перед обласною ланкою. У районній організації цю посаду займали М. Жидков (1967–1984), Ю. Сущенко (1984–1986), В. Кулагін (1986–1988), В. Олійніченко, В. Хіркунова. Сімнадцять років своєї трудової діяльності віддав Менській районній організації Сіверянський літопис 227 товариства Микола Михайлович Жидков. Під його керівництвом починали працю- вати чимало лекторів району: надавав методичні рекоментації та поради складання доповідей, здійснення добору літератури тощо. Позитивні відгуки Микола Ми- хайлович отримав за роботу від колег. Позаштатний лектор району М. Дорошенко називає його чесною, порядною, працьовитою людиною, яка виважено підходить до виконання завдань товариства. За внесок у його розвиток у 1977 р. Микола Михай- лович був нагородження пам’ятною ювілейною медаллю Товариства «Знання» та низкою грамот обласного рівня. У період науково-технічної революції потреба в поширенні наукових знань зросла, що сприяло активізації роботи товариства. Звісно, що співвідношення рівнів організації за кількісними та якісними показниками її складу є різними, але вони вказують на поширення просвітницької роботи серед різних категорій населення та регіонів, а також про залучення до неї радянської інтелігенції. Зокрема, в 1963 р. республіканське товариство, що містилося у м.Києві, об’єднувало 25 обласних, 124 міських та 3339 районних відділень, близько 335 тис. громадських лекторів. Що ж до первинних організацій, то їх нараховувалося 19706 груп [7, c.95]. Чернігівська обласна організація в 1960-і рр. об’єднувала 226,7 тис. чоловік та в 1966 р. близько 10858 лекторів, що становило близько 3% лекторів республіканського рівня товариства [8, c.52, 57]. За п’ять років кількість лекторів у області зросла до 19101 тис. чоловік [8, c.57]. У 1966-1967 рр. у районі існувало 33 первинні організації та 10 секцій, які об’єднували 620 членів, що становило 0,7% членів обласного рівня товариства [9, c.2]. Наприкінці 60-х – початку 70-х рр. ХХ ст. кількість первинних організацій збільшується. У 1971 р. районна ланка нараховувала 37 первинних організацій та 6 секцій [10, арк. 25]. Таким чином, кількість членів товариства упродовж 60-70-х років ХХ ст. зрос- тала. Чернігівська організація не була масовою за показником кількості лекторів у порівнянні з іншими обласними рівнями, а Менська районна організація не була чисельною за кількістю членів у порівнянні з іншими районами області. Якісний показник роботи товариства – його лекторський склад на різних рівнях був також відмінний. Скажімо, первинний осередок Київського товариства Київський університет у 1978 р. об’єднував у своїх лавах 1530 осіб. Серед них 10 академіків, 160 професорів і докторів наук, 780 доцентів і кандидатів наук, 380 викладачів, асистентів та аспірантів, 200 студентів-старшокурсників [7, с.95]. Зрозуміло, що рівень лекцій такого осередку був набагато вищим. Лекторів університету завжди чекали слухачі як обласних, так і районних рівнів. На початку 70-х рр. в обласній організації понад 50% лекторського корпусу приходилося на вчителів шкіл та викладачів профтехучилищ, зростала кількість інженерів, техніків, економістів. Чимало лекторів було з Чернігівського державного педінституту: С. Марценюк, П. Мінєєв, В. Зволь та інші [8, c. 58]. У Менському районі, де не було вузів, залучення до лекційної діяльності това- риства викладачів наукових установ як штатних, так і позаштатних було скоріше винятком, ніж правилом. Так, у 1960-70-х рр. Менська організація товариства слави- лося лекційною діяльністю Михайла Костянтиновича Дорошенка, який деякий час викладав у Чернігівському державному педагогічному інституті імені Т. Г. Шевченка. Професійний склад у 1966 р. був такий: із 620 членів товариства – 384 вчителів, 62 медпрацівники, 99 сільськогосподарських робітників, 26 економістів, 6 інженерів і техніків, 9 юристів, 5 військових та ін. [5, с.13]. Значною була матеріально-технічна база республіканського рівня товариства, що дозволяло реалізовувати науково-пізнавальні програми. У власності товариства були 14 стаціонарних лекторіїв, 7 планетаріїв та Київський будинок науково-техніч- ної пропаганди. В ньому працювало 2564 народних університетів різних напрямків (культури, технічного прогресу, сільськогосподарської науки і практики, держави і права, атеїзму, міжнародних відносин, педагогічні для батьків, здоров’я тощо). Різні рівні товариства та їхні можливості хоча й зумовлювали відмінність по- 228 Сіверянський літопис пулярності серед населення, але сприяли налагодженню зв’язків між ними. Взаємо- дія відбувалася через проведення міжрівневих науково-практичних конференцій, урізноманітнення форм роботи (читання публічних лекцій; організацію народних університетів із різних галузей знань, видання та поширенння науково-популярної літератури, плакатів, буклетів із різних проблем науки та техніки; заснування шкіл передового досвіду; проведення днів науки тощо), організацію методичної роботи, здійснення видавничої діяльності та інше (Рис.1.2). Рис. 2. Міжрівневі зв’язки товариства Найбільш популярною та масовою формою роботи товариства було читання пуб- лічних лекцій. У 60-і рр. ХХ ст. лекційна робота систематизувалася – переходили до таких форм роботи, як цикли лекцій, лекторії, кінолекторії, радіолекторії, народні університети тощо. Лекторська діяльність районного відділення товариства передбачала як здій- снення просвітницької, так і ідеологічної функцій. Ось на що націлював завідуючий відділом пропаганди та агітації РК КПУ М. Васильєв лекторів району: «Кожна їх (лекторів) лекція повинна носити глибоко науковий характер, збагачувати людей новими знаннями, допомагати їм правильно осмислити політику партії, глибоко усвідомити свої обов’язки перед суспільством» [9, c.2]. Статистичні показники підтверджують сказане: у 1966-1967 рр. лекторами району було прочитано 12906 лекцій, у тому числі в 1967 р. – 6420. Із загальної кількості лекцій 961 присвячена результатам найважливіших рішень ЦК КПРС, що становить 7,5 %, а решту – лекції за різними галузями науки [9, c.2]. Товариство враховувало спеціалізацію району, що зумовило читання переважаючої кількості лекцій за сільськогосподарською тематикою. Про це свідчать й дані таблиці діяльності різних секцій товариства впродовж 1966 – 1980 рр. Приміром, найбільша кількість лекцій у 1971 р. та 1980 р. були прочитані саме про сільськогосподарські знання [9, с.2; 10, арк.8, 17; 11, с.2]. Архівні дані хоча й не дають усього спектру тема- тики лекцій, але допомагають сформувати уявлення про зосередження уваги роботи Менського відділення товариства на тій чи іншій секції, а також формах роботи. Таблиця «Лекційна діяльність Менської районної організації товариства «Знання» у 1966–1980 рр.» Роки Секція/тематика лекцій Кількість лекцій/ форми роботи Загальна кількість 1966- 1967 Рішення ЦК КПРС 961 12 906 Науково-атеїстична 249 1967 Юридична 449 та 5 вечорів 6420Медична 15 вечорів запитань і відповідей Література та мистецтво 249 Історія УСРС, історія СРСР 2153 Сіверянський літопис 229 Сільськогосподарська 421 Економіка сільського господарства 118 Передового досвіду 125 Філософія і політехнічна 93 Біологія 48 Астрономія 48 Хімія 18 1970 Історія СРСР 430 6720 5 народних університетів Природнича 6 шкіл «Знання про природу» Лекції, приурочені 100-річчю з дня народження В. Леніна 46 циклів лекцій 1971 270 тематичних вечорів, 16 вечорів запитань і відповідей, 36 конференцій 6580 Філософія 428 Політекономія 1-2 Міжнародні відносини 370 Науково-технічна 199 Естетичний напрямок 248 Економічна (сільськогосподарська) 1094 1980 Сільськогосподарська 900 Рішення з’їздів ЦК КПРС 500 Науково-атеїстична 230 17 тематичних вечорів запитань і відповідей Злагоджено працювали в районі й педагогічна, історична, юридична, економіч- на, медична та інші секції. Протягом 1966-1967 рр. у селищах Березна, Макошине, Куковичі та інших були проведені зустрічі трьох поколінь на тему «Цих років слава не померкне», присвячені героїці громадянської й Вітчизняної воєн. З юридичною лекцією в м.Мена виступав заступник голови обласного народного суду Чернишов. У медичній секції (голова П. Завада) брали участь І. Швиденко, Д. Петрович, Н. Ма- ринченко (Мена), П. Пономаренко (Березна) та інші. У секції сільського господарства лекторами були голови колгоспів «Родина» І. Прищепа, ім. Ватутіна М. Перегуда, ім. ХХІІ з’їзду КПРС (В. Рубан та зоотехнік В. Гальчук), агроном Локнистенського колгоспу «Маяк» Н. Ходаченко та ін. Лектори приділяли увагу й відомим землякам: М.Хижняк читав лекцію «Життя та діяльність Г. Верьовки» (1967). На районних конференціях постійно підіймалося питання про активізацію лек- торської роботи, удосконалення форм та методів лекційної пропаганди, активне за- лучення до цієї справи спеціалістів народного господарства, піднесення їх лекційної майстерності. У 1967 р. у зв’язку з прийняттям постанови ЦК КПРС про перехід на п’ятиденний робочий тиждень лекційна та пропагандистська робота районного товариства проводилася в суботні та недільні дні. Обов’язково раз на тиждень у ра- йонному будинку культури організовувалися читання лекцій [12, арк.2-3]. 230 Сіверянський літопис Особливою популярністю користувалися лекції на міжнародну, медичну, еконо- мічну тематики. Лекція для населення була тим майданчиком, де можна було почути про використання нових технологій у науці для впровадження їх у господарську діяльність, а для лектора – підвищити свій фаховий рівень. У Менському районі лекції проводили як штатні, так і позаштатні фахівці від- повідних галузей науки. Майстерністю слова в районі відзначалися Г. Симончук, О. Клязніко, Б. Подорожний, що були нагороджені грамотами республіканського товариства. Вміли зацікавити слухачів М. Дорошенко, Б. Києна (Мена), Б. Дортгольц (с. Березне), А. Грибусов (с.Синявка), В. Андріяш (с. Жовтневе). Якісна лекція потребувала тривалої підготовки для зацікавлення слухачів. У Мен- ському районі були лектори, котрі в своїх доповідях використовували інформацію як з офіційної літератури, так і нелегальних джерел (радіостанції «БіБіСі», «Голос Америки» тощо). З особливою цікавістю в районі слухали лекції Михайла Костян- тиновича Дорошенка на міжнародну тематику. В одній із своїх доповідей Михайло Костянтинович виступив із критикою нераціонального будівництва Палацу з’їздів у Москві (1961 р.). Але такі лекції були більше винятком, ніж правилом, оскільки товариство діяло під партійним контролем. Члени товариства, як того вимагав статут, намагалися популяризувати радян- ську систему. У матеріалах районної конференції 29. 02.1968 р. підкреслюється роль товариства як школи суспільної діяльності, школи виховання інтелігенції, розповсюдження наукових знань [5, арк.9]. У цьому напрямку активно працювала юридична секція, яка пояснювала положення законодавства, закликала населення до трудової дисципліни, правопорядку. У 1971 р. юридичну секцію товариства очолював П. Ковальчук. Практикувалися виїзди лекторів у села для роз’яснення законів про збереження земельних фондів колгоспів, відповідальності за безгосподарність, про боротьбу з пияцтвом та хуліганством тощо. Водночас лекції з сімейного та банків- ського права дозволяли ознайомитися з можливостями громадян реалізувати свої цивільні права та обов’язки. Удосконалення лекційної роботи сприяло виникненню її нових форм – народ- них університетів. Для створення народних університетів товариства взаємодіяли з місцевими профспілками, органами культури та іншими організаціями, охоплюючи різні галузі господарювання суспільства. Народні університети також виступали своєрідним ланцюгом, що поєднував те- орію та практику. В них виступали спеціалісти району та області, вчені, передовики сільського господарства та ін. Передовою та відомою районна організація була передусім завдяки діяльності у 70-х роках Менського народного університету сільськогосподарських знань, який довгий час очолював П. Сич. У ньому навчалися агрономи, зоотехніки, ланкові, за- відуючі фермами, бригадири [1, c.82]. Успішною була робота товариства в освітній галузі. Члени товарисва намагалися налагодити зв’язки із батьками та вчителями: в школах читалися педагогічні лекції для батьків, практикувалися виступи вчителів у пресі зі статтями про виховання та навчання, обмін педагогічним досвідом. За цим напрямком роботи районна органі- зація в 1971 р. зайняла ІІ місце в області [10, арк.23]. Поширення знань, спрямованих саме на потреби населення, було показником попиту товариства та підвищення рівня культури селян. Це стосувалося передусім роботи сільськогосподарської та медичної секцій. У 1971 р. голова медичної секції району А. Герман здійснив 12 виїздів у села [10, арк.22]. Лекційна діяльність у районі сягала навіть вимираючих хуторів. Лектори проводили просвітницьку роботу навіть у хуторах з чисельністю населення 12 чоловік, де був відсутній доступ до будь-яких джерел інформації. Проте в більшості сіл Менського району працювали первинні ланки товариства. У звітах районної організації за 1971р. відзначені активністю первинні ланки в селищах Стольному, Волосківцях, Слобідці, Осьмаках [10, арк.9]. Отже, майстерність місцевих лекторів мала достатній рівень, а поширення знань Сіверянський літопис 231 через зв’язки товариства з первинними ланками та селами було масовим. Проте більшою популярністю в районі користувалися лекції членів товариства вищих ланок. Пропагувати наукові знання приїздили лектори-науковці з Києва, сусідніх республік. Наприклад, 1971 р. у районі про міжнародне становище читали лектори зі столиці (І. Строков), Гомеля (Н. Рябцевич), Чернігова (Д. Овчінніков) [10, арк.18]. Уже в часи перебудови, як згадує секретар Менської організації товариства В. Ку- лагін, населення дуже схвально сприймало лекцію науковців із Києва про вибух на ЧАЕС, прочитану в 1986 р. «Особисто я із зацікавленістю слухав доповідь науковця, а слухачі ставили йому запитання. Тоді ще ніхто не знав про масштаби та сутніть катастрофи, невідомим для громадян були поняття «радіаційне забруднення», «раді- оактивні елементи». Науковець обґрунтувано розповів про наслідки радіоактивного опромінення, масштаби забруднення та пік радіоктивних захворювань». Нерідко лекція супроводжувалася її активним обговоренням, що змушувало лек- тора ретельніше готуватися. Під час бесіди населення могло поставити запитання, які заганяли доповідача в глухий кут. Виїзди лекторів республіканського та обласного рівнів товариства у райцентри, зустрічі з працівниками на підприємствах, в установах мали певний взаємовплив. Лектор розповідав про нові наукові досягнення та методи виробництва й у ході бесіди отримував інформацію про досвід застосування нових передових методів на місцях. Здобуті знання він використовував у подальших своїх лекціях. Наприклад, досвід вирощування картоплі в районі пропагувався лекторами з Чернігова в інших районах області. Таким чином, районна ланка була тим елементом системи товариства, де відбувався обмін інформацією, новими технологіями в області. Подальше вдосконадення лекторської діяльності районної організації товариства в другій половині 80-х рр. ХХ ст. сприяло внесенню змін у планування роботи з ура- ховунням побажання населення. План лекційної роботи складався таким чином: 50% тем лекцій пропонувало товариство, а 50% – саме населення. Покращити роботу товариства, зробити її кваліфікованішою намагалися через методичну діяльність на різних рівнях. Особливо вона активізувалася після поста- нови ЦК КПРС «Про стан та заходи вдосконалення лекційної пропаганди» (1978 р). Для підготовки лекторів та підвищення їхнього рівня створювалися методкабінети та методичні куточки лекторів із рекомендаціями, зразками рецензування лекцій. Рекомендувалося створювати лекторську школу в первинних ланках з 1-2-річними програмами [13, арк. 2-4]. Підвищенню рівня лекторів служила атестація, що від- бувалася кожні 5 років. Методисти вищих ланок неодноразово приїздили в район чи навідувалися у первинні ланки як для контролю, так і для допомоги лекторам. Вони вказували на недоліки лекцій, рецензували їх, давали поради. Неодноразово на районних конфе- ренціях звучало побажання готувати лекції, доступні для населення. Взаємодія ланок товариства, популяризація наукових знань серед населення відбувалася й через розповсюдження друкованої продукції. Члени товариства ра- йону безкоштовно отримували журнали всесоюзного та республіканського рівнів Товариства «Знання» («Наука і життя», «Наука і релігія», «Знання–сила», «Слово лектора»), низку методичної літератури, буклетів, брошур та ін. Всі первинні ланки отримували періодичні видання в райуправлінні. Наприклад, у 1972 р. районом було отримано 1605 екземплярів періодики [10, арк.25]. Чимало літератури члени товариства купували й самотужки. Менська організація товариства не тільки розповсюджувала знання, а й проду- кувала їх. Здобутками району було розповсюдження буклетів, зміст яких готувався членами товариства. Друкувалися вони райкомом партії та райсільгоспуправлінням. Зокрема, в 1971 р. були видані буклети «Озима пшениця на Поліссі», матеріал підго- тував заслужений агроном УРСР М. Закалюжний, «Механізація вирощування карто- плі», автор – А. Маринченко, «Організація і політична робота серед картопляників» – П. Товстоног. Ось що пише П. Товстоног про роботу членів районного товариства: «Політінформатори, агітатори, лектори систематично відвідували агрегати від 232 Сіверянський літопис початку садіння і до збору врожаю. Вони проводили бесіди, читали лекції… Немала заслуга механізаторів, що добре провели висадку картоплі: витримали густину та глибину заміток для насіння» [10, арк.20]. Завдяки зусиллям членів Менської організації товариства в 1971 р. до друку були підготовлені історичні розвідки: упорядковано та складено бібліографічний довід- ник «Наша Менщина». Відомі публікації І. Запорожця, Б. Драпкіна, М. Хижняка, В. Покотила [10, арк. 25]. У цілому робота районного рівня товариства було добре оцінена державою, що було заохоченням її членів до активної діяльності. Так, у 1967 р. Симончук був нагоро- джений грамотою Всесоюзного товариства «Знання», А. Клязніченко, Б. Подорожний – грамотами республіканського товариства, В. Бичек, В. Данильченко – грамотами обласного відділення, лектор І. Швиденко – путівкою на 10 днів в Москву [5, арк.21]. На початку 90-х рр. ХХ ст. позбавлена державного фінансування районна ор- ганізація товариства поступово згортає свою активність та на середину 90-х років припиняє існування. Обласна організація ще певний час намагалася працювати, вдосконалюючи форми та методи роботи, але в кінці 90-х років фактично вже не функціонувала. Республіканське товариство «Знання» діє і сьогодні, хоча не є таким масовим через втрату державної підтримки та рівневих зв’язків. Таким чином, Товариство «Знання», попри ідеологічну партійну основу, популя- ризуючи наукові знання серед населення, сприяючи підвищенню рівня кваліфікації працівників, організовуючи навчання у вихідні, продовжило просвітницькі традиції товариств ХІХ-початку ХХ ст. Важливо, що діяльність його членів за рахунок на- лагодженої структури роботи рівнів охоплювала всі регіони країни та активізувала радянську інтелігенцію до поширення досягнень науки. Зв’язки між рівнями това- риства здійснювалися через організацію конференцій, поширення лекційної робо- ти, вдосконалення форм діяльності, активізацію методистів, поширення наукової літератури тощо. Менська організація товариства у період науково-технічної революції 60-80-ті рр. ХХ ст. була відома завдяки діяльності університету сільськогосподарських знань та педагогічному напрямку роботи. Успішність його роботи залежала від майстер- ності лекторів району, урізноманітнення форм діяльності, налагодження зв’язків між рівнями, видавничій активності та ін. Популярність лекцій місцевих членів М. Дорошенка, Ф. Покотила, Б. Києні, Б. Дортгольца сприяла формуванню активної аудиторії району. Зустрічі з лекторами вищих рівнів товариства сприяли поєднанню теорії та практики, активізували його учасників до популяризації знань через підви- щення свого рівня кваліфікації тощо. Завдяки зусиллям активних членів районного товариства Менщина має впорядковані історичні та сільскогосподарські розвідки. Матеріал статті може бути використаний для подальших досліджень діяльності Товариства «Знання», форм роботи, взаємодії рівнів, а також налагодження масової просвітницької роботи на всіх рівнях в Україні. 1. Коропатник М. Організація Товариства «Знання» України на Чернігівщині у системі безперервної освіти дорослих: історико-культурний аспект // Сіверянський літопис. – 2006. – № 4. – С.80-86. 2. І. Козинець. Діяльність організацій товариства «Знання» України: ретроспек- тивний аналіз. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conferences.neasmo. org.ua/node/1289 3. Українська радянська енциклопедія: в 17 т. / За ред. М. П. Бажан, О. І. Білецький, І. К. Білодід та інші. – К.: Українська радянська енциклопедія, 1963. – Т. 14. – 592 с. 4. Державний архів Чернігівської області (Далі ДАЧО). – Ф.Р. 660, оп.1, спр.117. – Арк.7. 5. ДАЧО. – Ф.Р.660,оп.1, спр.206. 6. ДАЧО. – Ф.Р. 660, оп.1, спр.281. 7. Круглова Л. Товариство «Знання» Київського університету та його внесок у розвиток інтелектуального потенціалу України // Етнічна історія народів Європи: Сіверянський літопис 233 Збірник наукових праць. Випуск 37.– К.: УНІСЕРВ, 2012. – С. 95-98. 8. Коропатник М. Організація Товариства «Знання» на Чернігівщині: вчора, сьогодні…завтра? // Сіверянський літопис. – 1995. – № 5.– С.52-59 9. Васільєв М. Підвищувати ідейність / М. Васільєв // Колгоспна правда. 1968. – № 28. – С.2 10. ДАЧО. – Ф.Р.660, оп.1, спр.281. 11.Ідеологічну роботу – на новий рівень сучасних вимог // Колгоспна правда. – 1980 р. – № 46. – С.2. 12. ДАЧО. – Ф.Р. 660,оп.1, спр. 195. 13. ДАЧО. – Ф.Р. 660,оп.1, спр. 147. В статье анализируется деятельность Менской районной организации Общества «Знание» в уровневых связях 60-80-х годов ХХ в. Характеризуются струтура, формы и направления работы общества. Материал посвящается деятельности его секретаря Николая Михайловича Жидкова. Ключевые слова: Общество «Знание», уровневые связи Общества «Знания», Менское районное отделение общества «Знания», просветительская деятельность, формы роботы Общества «Знания». The article explores the activity of Mena’s society «Knowledge» in levels relationships in 1960-1980. The structure, forms and directions of work are provided. The text is devoted to the activity of secretary society Mykola Myhaylovich Zhydkov. Kay words: Society «Knowledge», the levels relationships of Society «Knowledge», society «Knowledge» of Mena, the education activity, the forms of work of Society «Knowledge».

Діяльність товариства «Знання» на Менщині у рівневих зв’язках

Institution

Ähnliche Einträge