Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст.
Рецензія на книгу: Бондар О. М. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII століттях. – К.: Видавець Олег Філюк, 2014. – 178 с.
Gespeichert in:
Datum: | 2014 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2014
|
Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73723 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. / І. Чугаєва // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 296-297. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-73723 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-737232015-01-15T03:01:56Z Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. Чугаєва, І. Рецензії. Огляди. Анотації Рецензія на книгу: Бондар О. М. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII століттях. – К.: Видавець Олег Філюк, 2014. – 178 с. 2014 Article Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. / І. Чугаєва // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 296-297. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73723 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації |
spellingShingle |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації Чугаєва, І. Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. Сiверянський лiтопис |
description |
Рецензія на книгу: Бондар О. М. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII століттях. – К.: Видавець
Олег Філюк, 2014. – 178 с. |
format |
Article |
author |
Чугаєва, І. |
author_facet |
Чугаєва, І. |
author_sort |
Чугаєва, І. |
title |
Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. |
title_short |
Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. |
title_full |
Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. |
title_fullStr |
Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. |
title_full_unstemmed |
Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. |
title_sort |
бондар о. чернігів: місто і фортеця у xiv–xviii ст. |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73723 |
citation_txt |
Бондар О. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII ст. / І. Чугаєва // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 296-297. — укр. |
series |
Сiверянський лiтопис |
work_keys_str_mv |
AT čugaêvaí bondaročernígívmístoífortecâuxivxviiist |
first_indexed |
2025-07-05T22:15:43Z |
last_indexed |
2025-07-05T22:15:43Z |
_version_ |
1836846933867495424 |
fulltext |
296 Сіверянський літопис
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
Бондар О. М. Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII століттях. – К.: Видавець
Олег Філюк, 2014. – 178 с.
У липні 2014 року побачила світ монографія молодого дослідника Олександра
Бондаря «Чернігів: місто і фортеця у XIV–XVIII століттях», яка частково заповнює
лакуну у вивченні міста Чернігова за польсько-литовського панування і козацьких
часів. У книзі автор аналізує історію Чернігова крізь призму його просторово-то-
пографічної структури, особливо наголошуючи на еволюції його фортеці у пізньо-
середньовічні часи та за ранньомодерної доби. В такому контексті жоден учений не
розглядав цей складний і малодосліджений в історії Чернігова етап, який погано
забезпечений історичними джерелами, через що історію Північного Лівобережжя і,
зокрема, Чернігова XIV–XVI ст. порівнюють із «білою плямою».
Якість фортифікаційних споруд будь-якого міста прямо пропорційно впливала
на його обороноздатність і обумовлювала його просторово-топографічну структуру.
Чернігів як центр Лівобережжя не став винятком. Етапи перебудови фортеці та етапи
розвитку структурних складових міста стали наслідком його політичного, військового,
адміністративного і культурного розвитку. Це визначило його історичну долю, ба на-
віть значення в історії державотворення. Утім, до сьогодні просторово-топографічна
структура Чернігова і його фортеці післямонгольської доби і аж до ліквідації його
фортеці наприкінці ХVIII ст. не стала об’єктом спеціального вивчення, що робить
монографічне дослідження особливо цікавим та актуальним.
Монографія О. М. Бондаря складається зі вступного слова, трьох розділів, по-
ділених на підрозділи, післямови, списку джерел та літератури, хронології подій,
пов’язаних з Черніговом за доби пізнього середньовіччя та нового часу, терміноло-
гічного словника, а також ілюстрацій (переважно авторських реконструкцій та істо-
ричних планів міста). Слід підкреслити, що її структура відповідає меті та завданням
дослідження, логічно побудована й розкриває основні аспекти окресленої проблеми.
У першому розділі О. М. Бондар коротко розглянув історіографію студіювання
Чернігівської фортеці та його просторової структури за хронологічним принципом,
де наголосив на відсутності розгалуженої дослідницької традиції у вивченні історії
Чернігова XIV–XVIII ст. Також автор проаналізував джерельну базу дослідження,
левову частину якої становлять не лише археологічні та писемні джерела, але й зо-
бражальні, а саме – картографічні матеріали – плани Чернігова, без яких неможливо
було б реконструювати топографічні частини обласного центру. За допомогою методів
цифрового моделювання автор наклав позначення топографічних частин міста та
його об’єктів на сучасну карту Чернігова та вуличну сітку, щоб прослідкувати його
еволюцію та оцінити якісні зміни в структурі населеного пункту.
Другий розділ автор присвятив безпосередньо Чернігівській фортеці пізнього
середньовіччя та ранньомодерної доби. У підрозділах дізнаємося про основі зміни
панування над містом – за часів Литви, Москви та Польщі; фортечні укріплення
полкового міста, за часів Російської імперії, завершуючи розповідь її ліквідацією в
1799 р. Окремо проаналізовано внутрішній устрій та забудову фортеці.
У третьому розділі «Місто та його околиці за доби пізнього середньовіччя та
раннього Нового часу» О. М. Бондар виділив етапи розвитку Окольного граду,
окреслив приміську та заміську забудову, охарактеризував структуру монастирських
внутрішньоміських (Борисоглібський) та заміських (П’ятницький, Єлецький і Тро-
їцько-Іллінський) комплексів, а також їхню композиційну структуру, які фактично
входили до топографії міста в якості його висотних архітектурних домінант.
У післямові автор робить стислі висновки про відродження та еволюцію міста в
післямонгольську добу.
Сіверянський літопис 297
Доволі різноманітним і насиченим є список використаних джерел та літератури,
що містить 140 бібліографічних позицій. Для зручності користування і для кращого
розуміння змісту монографії О. М. Бондар подав термінологічний словник історичних
та фортифікаційних понять.
Окремо слід зупинитися на поданих у додатках ілюстраціях – авторських рекон-
струкціях, планах міста, зображень Чернігівської фортеці різних періодів, топографіч-
них частин міста, які не лише унаочнюють викладений у змісті монографії матеріал,
але й сприяють кращому уявленню історичної ситуації та локалізують історичні
пам’ятки, які не збереглися до сьогодні.
Текст монографії перенасичений розлогими цитатами з описів міста та його форте-
ці, літописів та інших письмових джерел задля кращого розуміння духу епохи. Автор
монографії спробував подати історію Чернігівської фортеці та структурних складових
міста поза фортечними стінами на тлі історичних подій і процесів, що розгорнулися
на території Північного Лівобережжя протягом XIV–XVIII ст.
Не применшуючи заслуг О. М. Бондаря у справі копіткого збору історичних
джерел і літератури, аналізу, систематизації та узагальненню їхньої інформації по
проблемі, слід висловити деякі побажання та рекомендації. Зокрема, у першому
розділі можна було б детальніше зупинитися на методиці дослідження автора, що
робить його студії з історичної реконструкції унікальними.
Однак висловлене побажання не впливає на загальну високу оцінку монографії,
яка є цілком самостійним і оригінальним дослідженням «темних віків» в історії
Чернігова. В цілому вихід друком такої праці є помітним явищем у науковому житті
обласного центру.
Монографія О. М. Бондаря стане в пригоді історикам, викладачам, студентам,
екскурсоводам, краєзнавцям, а також усім, хто цікавиться історією України та Чер-
нігова періоду середньовіччя та ранньомодерної доби.
Ірина ЧУГАЄВА
|