Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону

Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону

На підставі кореляції розрізів свердловин, що розкрили відклади мезозойського автохтонного комплексу, структурних і палеотектонічних побудов, відтворена картина поширення різновікових підрозділів відкладів юри та крейди. Описані сучасні статичні моделі структур юрського і крейдового комплексів, в я...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Щерба, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Західний науковий центр НАН України і МОН України 2007
Schriftenreihe:Праці наукового товариства ім. Шевченка
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73816
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону / О. Щерба // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 104-108. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-73816
record_format dspace
spelling irk-123456789-738162015-01-16T03:02:14Z Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону Щерба, О. На підставі кореляції розрізів свердловин, що розкрили відклади мезозойського автохтонного комплексу, структурних і палеотектонічних побудов, відтворена картина поширення різновікових підрозділів відкладів юри та крейди. Описані сучасні статичні моделі структур юрського і крейдового комплексів, в яких виділені локальна і реґіональна складові. На основі аналізу структурних особливостей юрського і крейдового комплексів встановлено, що в південно-західному напрямі збільшуються як загальні потужності відкладів цих комплексів, так і окремих їх підрозділів; виявлені тенденції успадкованого розвитку структур протягом усього мезозою як на реґіональному (зони, структурно-фаціяльні підзони, розломи), так і локальному (локальні підняття, локальні складки і структурні виступи) рівнях. Розріз верхньоюрських відкладів складається з двох різних літофаціяльних типів: західного і східного, що пояснюється літофаціяльним заміщенням у межах одного й того самого стратиграфічного підрозділу або різних за обсягом різновікових товщ. Based on the correlations of well sections that penetrated Mesozoic autochtone complexes, structural and paleotectonic reconstructions the region of the distribution of the Jurassic and Cretaceous deposits it is reconstructed. The modern static models of Jurassic and Cretaceous structure is described with local and regional components. Using structural analysis of Jurassic and Cretaceous complexes it is distinguished that total thickness of the above mentioned units are increased in South-Western direction, the tendency of the heritage development for both regional and local levels is also outlined. The Upper Jurassic crossection consists of the two different lithofacial types — western and eastern ones. 2007 Article Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону / О. Щерба // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 104-108. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1563-3569 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73816 551.763:553.981 (477.8) uk Праці наукового товариства ім. Шевченка Західний науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description На підставі кореляції розрізів свердловин, що розкрили відклади мезозойського автохтонного комплексу, структурних і палеотектонічних побудов, відтворена картина поширення різновікових підрозділів відкладів юри та крейди. Описані сучасні статичні моделі структур юрського і крейдового комплексів, в яких виділені локальна і реґіональна складові. На основі аналізу структурних особливостей юрського і крейдового комплексів встановлено, що в південно-західному напрямі збільшуються як загальні потужності відкладів цих комплексів, так і окремих їх підрозділів; виявлені тенденції успадкованого розвитку структур протягом усього мезозою як на реґіональному (зони, структурно-фаціяльні підзони, розломи), так і локальному (локальні підняття, локальні складки і структурні виступи) рівнях. Розріз верхньоюрських відкладів складається з двох різних літофаціяльних типів: західного і східного, що пояснюється літофаціяльним заміщенням у межах одного й того самого стратиграфічного підрозділу або різних за обсягом різновікових товщ.
format Article
author Щерба, О.
spellingShingle Щерба, О.
Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону
Праці наукового товариства ім. Шевченка
author_facet Щерба, О.
author_sort Щерба, О.
title Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону
title_short Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону
title_full Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону
title_fullStr Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону
title_full_unstemmed Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону
title_sort структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону
publisher Західний науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2007
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73816
citation_txt Структурні особливості мезозойського автохтонного комплексу карпатського реґіону / О. Щерба // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 104-108. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Праці наукового товариства ім. Шевченка
work_keys_str_mv AT ŝerbao strukturníosoblivostímezozojsʹkogoavtohtonnogokompleksukarpatsʹkogoregíonu
first_indexed 2025-07-05T22:18:40Z
last_indexed 2025-07-05T22:18:40Z
_version_ 1836847119488516096
fulltext УДК 551.763:553.981 (477.8) Світлій пам’яті незабутніх українських геологів Володимира Щерби та Ігоря Кілина присвячуємо Олександра ЩЕРБА СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕЗОЗОЙСЬКОГО АВТОХТОННОГО КОМПЛЕКСУ КАРПАТСЬКОГО РЕҐІОНУ На підставі кореляції розрізів свердловин, що розкрили відклади мезозойського ав- тохтонного комплексу, структурних і палеотектонічних побудов, відтворена кар- тина поширення різновікових підрозділів відкладів юри та крейди. Описані сучасні статичні моделі структур юрського і крейдового комплексів, в яких виділені локаль- на і реґіональна складові. На основі аналізу структурних особливостей юрського і крейдового комплексів встановлено, що в південно-західному напрямі збільшуються як загальні потужності відкладів цих комплексів, так і окремих їх підрозділів; вияв- лені тенденції успадкованого розвитку структур протягом усього мезозою як на ре- ґіональному (зони, структурно-фаціяльні підзони, розломи), так і локальному (лока- льні підняття, локальні складки і структурні виступи) рівнях. Розріз верхньоюр- ських відкладів складається з двох різних літофаціяльних типів: західного і східно- го, що пояснюється літофаціяльним заміщенням у межах одного й того самого стратиграфічного підрозділу або різних за обсягом різновікових товщ. У будові автохтона Зовнішніх Карпат та Передкарпатського прогину беруть участь відклади чотирьох структурних поверхів, відмінних своєю внутрішньою будовою: верхньопротерозойський, палеозойський, мезозойський і кайнозойський. Об’єктом наших досліджень є мезозойський структурний поверх, який в сучас- ній структурі представлений Стрийським юрським та Львівським крейдовим про- гинами. Стрийський юрський прогин. У сучасній структурі прогин має асиметричну бу- дову: північно-східне крило — довге і пологе, південно-західне — коротке і кру- те. Максимальна ширина площі поширення юрських відкладів у перетині Буськ-- Львів-Дрогобич становить 100 — 110 км. Важливою особливістю структури юрського автохтонного комплексу є розчле- нування його різноспрямованими і різноамплітудними розломами на блоки, що ра- зом із плікативними формами утворюють складну мозаїку, виражену в сучасній статичній структурі юрського прогину. Останній охоплює різні структурно-фація- ОЛЕКСАНДРА ЩЕРБА 104 льні зони, тобто край давньої Східноевропейської платформи, Передкарпатський прогин та прилеглу частину Складчастих Карпат. Найзануренішою частиною юрського прогину є південно-західний край Угер- сько-Косівської підзони (блоку) — прирозломна зона Краковецького реґіонально- го розлому, тобто північний захід Зовнішньої зони Передкарпатського прогину — територія між Польським кордоном та Дрогобицько-Щирецькою поперечною на- скрізною дислокацією [1, 2, 3]. Тут розвинуті максимальні потужності всіх підроз- ділів юрських відкладів з тенденцією зростання їх величин у бік Карпат до зони Краковецького розлому (площі Коханівська, Росівська, Судововишнянська, Ник- ловицька, Макунівська, Каролінська, Подільцівська, Грушівська, Літнянська, Пів- денноопарська, Нежухівська, Гаївська). Поступово в напрямі на південний схід ви- клинюються утворення нижньої юри в зоні Дрогобицько-Щирецького розлому, се- редньої юри — у зоні Стрийського поперечного розлому. В бік платформи відкла- ди нижнього і середнього підрозділів юри теж виклинюються і перекриваються плащем трансґресивної верхньоюрської товщі, що має повсюдний розвиток як у фундаменті Складчастих Карпат прогину, так і в межах Волино-Подільської пли- ти. Границі підрозділів, які добре корелюються, подані на геологічній карті до- крейдової поверхні (рис. 1), що дає змогу прослідкувати межі двох різних літофа- ціяльних типів верхньої юри, а саме: західного та східного. Йдеться про фації яво- рівської, рудківської та сокальської світи, тобто фацій рифової будівлі, які в півні- чно-східному напрямі заміщуються зарифовими фаціями в обсязі рава-руської та нижнівської світ. У сучасній структурі юрського автохтонного комплексу важлива роль нале- жить диз’юнктивним границям. Поздовжні розриви, як звичайно, приурочені до границь структурно-фаціяльних зон, підзон — великих блоків земної кори. Попе- речні навпаки — перетинають згадані одиниці (рис. 2). При розгляді структури поверхні юрських відкладів слід вказати на такі дві її особливості: одна з них несе в собі реґіональні риси, друга — локальні. Перша, тобто реґіональна, полягає у тому, що поверхня юрських відкладів занурюється на південний захід у бік Внутрішньої зони та Зовнішних Карпат від перших сотень метрів (підняті крила Городоцького, Калуського, Косівського скидів) до значень у межах 1800—6800 м, а на деяких ділянках — до глибин понад 10 км. Ці величини взяті з поперечних перетинів Кароліна-Бортятин-Яворів, Делятин-Середній Май- дан-Богородчани. Тут же слід додати, що на глибокозанурених ділянках автохто- на, де не велось буріння, для визначення глибин поверхні юрських утворень вико- ристовували всі наявні наразі результати геофізичних досліджень (сейсмо- і граві- метрія). Поступове занурення утворень юри простежується і вздовж Угерсько-Косів- ської підзони від найпіднятішого Коханівського структурного виступу до підняття на площі Богородчани-Парище. Свердловина 36-Богородчани-Парище закладена в його склепінній частині, який облямовується ізогіпсою –1900 м. На південний схід від згаданого підняття поверхня юрських відкладів починає різко занурюватись. Так, уже у свердловині 29-Богородчани-Парище абсолютна відмітка її дорівнює –2579 м. Ця ділянка автохтона Зовнішніх Карпат відповідає зоні поперечних глибинних дислокацій між містами Івано-Франківськ та Коломия. Тут лежить Коршівський грабен, що проявлявся на донеогеновому етапі розвитку як палеогорст. В його СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕЗОЗОЙСЬКОГО АВТОХТОННОГО … 105 межах на докрейдову поверхню виходять палеозойські відклади. Подібна картина, лише локального характеру, спостерігається у районі, де закладені свердловини 32 і 33-Богородчани-Парище. Відклади юрського віку, крім того, відсутні і вздовж вузьких прирозломних зон, де на докрейдову та донеогенову поверхню виходять відклади палеозою, а також на південно-західній периферії Угерсько-Косівської підзони (св. 14-Тростянецька) і вздовж опущених крил Косівського і Ковалівсько- го скидів згаданої підзони (св. 1-Фальківська, 1-Лопушнянська). Найглибша відмітка по поверхні юри центральної частини автохтона Зов- нішньої зони Карпат виявлена у свердловині 2-Ластівецька, де вона дорівнює –3994 м. У Покутсько-Буковинській частині станом на сьогоднішній день найбіль- ші глибини залягання поверхні юри розкрили три свердловини, а саме: 3-Петрове- цька, 13-Лопушнянська та 1-Роженська з абсолютними відмітками відповідно –4370 м, –4572 м, –5616 м. Унаслідок аналізу проведених побудов в юрських відкладах автохтона виявле- не обернене падіння блоків, підзон. Прикладом можуть бути Яворівська, Держів- ська, Болохівська, Гринівська, а в південно-східній частині реґіону Роженська та Берегометська прирозломні синкліналі. Така ж поведінка поверхні юри простежу- ватиметься і для південно-західних блоків в умовах загального занурення утворень автохтонних під алохтонні Зовнішньокарпатського покрову. Це насамперед ділян- ки на південь від площ Задеревцівська, Тростянецька та ділянки в межах Надвір- нянської, Ділятинської, Слободи-Рунгурської, інших площ. Другою головною рисою структури поверхні юрських утворень є наявність ни- зки локальних складок, структурних виступів, піднять (Коханівка, Мала Горожан- ка, Судова Вишня, Никловичі, Рудки, Держів, Більче-Волиця, Угерське, Літня, Да- шава, Дідушичі, Болохів, Задеревці, Кадобно, Гринівка, Богородчани-Парище, Се- редній Майдан, Слобідка Лісна, Яблунів, Південний Яблунів). На південний схід від Покутського поперечного порушення у межах глибокозануреної основи Угер- сько-Косівської підзони також виділяється низка локальних структур (брахіантик- лінальних складок), а саме: Бруснянська, Соколівська,Середнянська, Роженська, Німчицька, Товарницька, Лопушнянська, Шепітська, Петровецька, Фальківська. Локальні складки брахіантикліналі поділені поздовжніми, поперечними, іноді меридіональними порушеннями. Прикладом ускладнення поперечними скидами можуть бути локальні структури — Літнянська, Яблунівська, Слобідки Лісної, Ро- женська, Лопушнянська, поздовжніми скидами і підкидами — Рудківська, Мало- горожанська, Угерська, Дашавська, Дідушицька, Кадобнянська, Гринівська та ін. Розміри їх становлять: для Рудківської по ізогіпсі –1100 м — 8×1 км, Малогоро- жанської по ізогіпсі –1000 м — 8×2 км, Гринівської по ізогіпсі –1300 м — 8×4,5 км, Літнянської по ізогіпсі –1400 м — 16×4 км, Роженської по ізогіпсі –5600 м — 9×2 км, Німчицької по ізогіпсі –4500 м — 6×3 км, Лопушнянської по ізогіпсі –3600 м — 7,5×3 км. Отже, структурна карта покрівлі юрських відкладів наочно розкриває особли- вості будови автохтонного юрського комплексу. Поздовжня тектонічна зональ- ність обумовлена різницею будови Сторожинецької підзони з моноклінальним па- дінням структурної поверхні юрських відкладів у бік Карпат з незначними її флек- сурними перегинами та Угерсько-Косівської підзони зі складчасто-блоковою бу- довою. ОЛЕКСАНДРА ЩЕРБА 106 Львівський крейдовий прогин. Осьова зона прогину простягається від міста Ра- ви Руської у напрямі селища Ставчан. У зоні Дрогобицько-Щирецького попереч- ного порушення відбувається роздвоєння та кулісоподібне зміщення осьової зони прогину. Одна гілка простягається через місто Миколаїв західніше міста Розділ, друга — через села Мала Горожанка, Угерське, Дашава. З цими осьовими зонами пов’язані максимуми потужностей крейдових відкладів, що розділені Держівським мінімумом потужностей, який збігаються з зоною Городоцького скиду. Відклади Львівського крейдового прогину представлені глауконіт-крейдовою формацією нижньої-верхньої крейди. Це — мерґелі, іноцерамові вапняки з глауко- нітом, органогенні вапняки з конкреціями кременю, кварц-глауконітові пісковики з включеннями гравію і гальки. Загальна потужність крейдових відкладів в авто- хтоні Зовнішньої зони коливається від 800 м (площі Угерська, Більче-Волицька) до 1450 м і більше на південно-західному схилі Волино-Подільської плити. У на- прямі на південний схід потужність крейдових відкладів поступово зменшується. У межах північно-східної частини Покутсько-Буковинського поперечного піднят- тя крейдовий прогин переважно закривається. У міру занурення на південний за- хід під алохтонні утворення нижньоміоценових молас і крейдо-палеогенового флі- шу потужність крейдових відкладів знову збільшується поступово, а часами скач- коподібно від 82 до 270 і 423 метрів (свердловини 52-Сторожинецька, 1-Сегівсь- ка, 1-Сергіївська). Пошаровий аналіз, проведений за даними свердловинної геофізики, виявив, що збільшення потужности крейдових утворень відбувається як унаслідок збільшення товщин синхронних горизонтів, так і за рахунок появи в низах розрізу нових горизонтів. Наприклад, у багатьох свердловинах площ Сторожинецька, Кор- шів-Іспаська, Коршівська та інших нижньо-крейдові відклади відсутні повністю або їхня товщина коливається від кількох до 15—20 м, іноді більше. Тут сено- манські, рідше верхньоальбські відклади залягають стратиграфічно незгідно на розмитій поверхні верхньоюрського комплексу порід. У сторону Карпат у крейдо- вих відкладах автохтону з’являються горизонти неокома, що свідчить про транс- ґресивне залягання нижньо-середньокрейдових порід на верхньоюрських і вказує на поступову трансгресію моря з півдня і південного заходу. Порівняно з юрськими відклади крейдового комплексу мають менше площин- не розповсюдження. Вони відсутні на північному заході Зовнішньої зони Перед- карпатського прогину і в Коршів-Заболотівській ерозійно-тектонічній западині. Розглянемо структурну будову крейдового комплексу порід на прикладі сено- манських утворень. Відклади сеноманського ярусу розповсюджені на більшій частині досліджува- ної території і представлені двома під’ярусами [4]: нижньо-сеноманський — скла- дений кварц-глауконітовими зеленувато-сірими пісковиками з вкрапленнями гра- вію та гальки чорних кременів; верхньосеноманський — жовтувато-сірими з бу- рим відтінком іноцерамовими детритовими вапняками. Останні надійно виділя- ються у розрізах свердловин. Так, підошва згаданих вапняків відповідає переходу від високих до низьких значень питомого опору та до від’ємної аномалії спонтан- ної поляризації (СП). Для з’ясування сучасної структури поверхні сеноманських утворень та геоди- наміки розвитку геологічних об’єктів у крейді на основі кореляції розрізів сено- манських відкладів збудована структурна карта покрівлі цих відкладів. СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕЗОЗОЙСЬКОГО АВТОХТОННОГО … 107 Унаслідок аналізу побудов виявлено, що в Угерсько-Косівській та Крукениць- кій підзонах від польського кордону до зони Дрогобицько-Щирецької наскрізної дислокації відклади сеноману відсутні. Від зони Дрогобицько-Щирецького розло- му вони поширюються до Надвірнянського поперечного порушення. Виняток становить лише вузький язик розповсюдження згаданих відкладів у межах Серед- ньомайданської структури. Побудови, виконані по сеноманському реперу, виявили низку локальних струк- тур. Це, зокрема, Малогорожанська, Держівська, Більче-Волицька, Угерська, Літ- нянська, Дашавська, Дідушицька, Болохівська, Кадобнянська, Гринівська, Бого- родчанська, Середньомайданська та інші. Далі на південний схід від Прутської поперечної дислокації відклади сеноману мають широкий розвиток як у межах Сторожинецької підзони, так і в глибоко за- нуреній частині Угерсько-Косівського реґіонального скиду (свердловини 4-Кова- лівсько-Черешеньська, 1-Лопушнянська, 1-Фальківська). Поздовжня тектонічна зональність у цій частині прогину обумовлена різницею будови Сторожинецької підзони з моноклінальним падінням з незначними флек- сурними перегинами (площі Іспаська, Красноїльська) структурної поверхні та Угерсько-Косівської підзони із складчасто-блоковою будовою. Тут за геолого-гео- фізичними матеріялами на південний схід від Покутського реґіонального скиду виділяються Яблунівська, Соколівська, Південно-Рожинська, Лопушнянська стру- ктури. Найбільш підняті склепінні частини їх відповідно облямовуються ізогіпса- ми –1100, –5400, –5600, –3000 метрів. У напрямі Сучавського поперечного порушен- ня уздовж Ковалівського регіонального скиду, спостерігається збільшення глибин залягання локальних структур як по донеогеновій поверхні, так і по покрівлі сено- ману. В Угерсько-Косівській підзоні є усі підстави чекати як за даними сейсмічних досліджень, так і буріння широкого розвитку структур аналогічних Лопушнян- ській. Останні становитимуть перспективні ділянки для подальших пошуків вугле- воднів в автохтоні Карпат. При порівнянні структурних карт поверхні юрських відкладів і поверхні сено- манських відкладів виявлено цілковиту успадкованість у динаміці розвитку геоло- гічних об’єктів реґіонального (підзони, блоки, розломи) і локального (локальні складки, структурні виступи) ранґів протягом усього мезозою. ЛІТЕРАТУРА 1. Щерба А. С., Щерба В. М. Влияние блокового строения донеогенового основания на структурные особенности неогенового чехла Внешней зоны Предкарпатского прогиба // Геология и геохимия горючих ископаемых. — 1976. — Вып. 46. — С. 22—29. 2. Щерба В. М., Кілин І. В., Щерба О. С. Розривні дислокації та їх вплив на структуру Зовнішньої зони Передкарпатського прогину // Доп. АН УРСР. Сер. Б. — 1974. — № 3. — С. 241—243. ОЛЕКСАНДРА ЩЕРБА 108 3. Разломная тектоника Предкарпатского и Закарпатского прогибов и ее влияние на рас- пределение залежей нефти и газа / Г. Н. Доленко, Л. Т. Бойчевская, И. В. Килын и др. — К.: Наук. думка, 1976. — 125 с. 4. Килын И. В., Ладыженский Н. Р., Щерба А. С., Щерба В. М. Структура и перспекти- вы нефтегазоносности автохтона юго-восточной части Предкарпатского прогиба // Геол. журн. — 1987. — Т. 47. — № 6. — С. 103—109. SUMMARY Olexandra SCHERBA STRUCTURAL PECULIARITIES OF THE MESOZOIC AUTOCHTONE COMPLEX IN THE CARPATHIAN REGION Based on the correlations of well sections that penetrated Mesozoic autochtone complexes, structural and paleotectonic reconstructions the region of the distribution of the Jurassic and Cretaceous deposits it is reconstructed. The modern static models of Jurassic and Cretaceous structure is described with local and regional components. Using structural analysis of Jurassic and Cretaceous complexes it is distinguished that total thickness of the above mentioned units are increased in South-Western direction, the tendency of the heritage development for both regional and local levels is also outlined. The Upper Jurassic crossection consists of the two different lithofacial types — western and eastern ones. Рис. 1. Геологічна карта докрейдової поверхні піднасуву Карпат. Автори І. Кілин, О. Щерба. Рис. 2. Структурна карта юрської поверхні Передкарпаття. Автори І. Кілин, О. Щерба. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /All /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Warning /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJDFFile false /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /ColorConversionStrategy /LeaveColorUnchanged /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveEPSInfo true /PreserveHalftoneInfo true /PreserveOPIComments false /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Remove /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 300 /ColorImageDepth -1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages true /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 300 /GrayImageDepth -1 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages true /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages true /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName (http://www.color.org) /PDFXTrapped /Unknown /Description << /FRA <FEFF004f007000740069006f006e00730020007000650072006d0065007400740061006e007400200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200064006f007400e900730020006400270075006e00650020007200e90073006f006c007500740069006f006e002000e9006c0065007600e9006500200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200061006d00e9006c0069006f007200e90065002e00200049006c002000650073007400200070006f0073007300690062006c0065002000640027006f00750076007200690072002000630065007300200064006f00630075006d0065006e007400730020005000440046002000640061006e00730020004100630072006f0062006100740020006500740020005200650061006400650072002c002000760065007200730069006f006e002000200035002e00300020006f007500200075006c007400e9007200690065007500720065002e> /JPN <FEFF3053306e8a2d5b9a306f30019ad889e350cf5ea6753b50cf3092542b308000200050004400460020658766f830924f5c62103059308b3068304d306b4f7f75283057307e30593002537052376642306e753b8cea3092670059279650306b4fdd306430533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103057305f00200050004400460020658766f8306f0020004100630072006f0062006100740020304a30883073002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d30678868793a3067304d307e30593002> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006d00690074002000650069006e006500720020006800f60068006500720065006e002000420069006c0064006100750066006c00f600730075006e0067002c00200075006d002000650069006e0065002000760065007200620065007300730065007200740065002000420069006c0064007100750061006c0069007400e400740020007a0075002000650072007a00690065006c0065006e002e00200044006900650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f0062006100740020006f0064006500720020006d00690074002000640065006d002000520065006100640065007200200035002e003000200075006e00640020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300740061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f5006500730020007000610072006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006d00200075006d00610020007200650073006f006c007500e700e3006f00200064006500200069006d006100670065006d0020007300750070006500720069006f0072002000700061007200610020006f006200740065007200200075006d00610020007100750061006c0069006400610064006500200064006500200069006d0070007200650073007300e3006f0020006d0065006c0068006f0072002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002c002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007300750070006500720069006f0072002e> /DAN <FEFF004200720075006700200064006900730073006500200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072002000740069006c0020006100740020006f0070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f8006a006500720065002000620069006c006c00650064006f0070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006100740020006600e50020006200650064007200650020007500640073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /NLD <FEFF004700650062007200750069006b002000640065007a006500200069006e007300740065006c006c0069006e00670065006e0020006f006d0020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020007400650020006d0061006b0065006e0020006d00650074002000650065006e00200068006f0067006500720065002000610066006200650065006c00640069006e00670073007200650073006f006c007500740069006500200076006f006f0072002000650065006e0020006200650074006500720065002000610066006400720075006b006b00770061006c00690074006500690074002e0020004400650020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020006b0075006e006e0065006e00200077006f007200640065006e002000670065006f00700065006e00640020006d006500740020004100630072006f00620061007400200065006e002000520065006100640065007200200035002e003000200065006e00200068006f006700650072002e> /ESP <FEFF0055007300650020006500730074006100730020006f007000630069006f006e006500730020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006e0020006d00610079006f00720020007200650073006f006c00750063006900f3006e00200064006500200069006d006100670065006e00200070006100720061002000610075006d0065006e0074006100720020006c0061002000630061006c006900640061006400200061006c00200069006d007000720069006d00690072002e0020004c006f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000730065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200079002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /SUO <FEFF004e00e4006900640065006e002000610073006500740075007300740065006e0020006100760075006c006c006100200076006f0069006400610061006e0020006c0075006f006400610020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a006f006a0061002c0020006a006f006900640065006e002000740075006c006f0073007400750073006c00610061007400750020006f006e0020006b006f0072006b006500610020006a00610020006b007500760061006e0020007400610072006b006b007500750073002000730075007500720069002e0020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a0061007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f006200610074002d0020006a00610020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020002d006f0068006a0065006c006d0061006c006c0061002000740061006900200075007500640065006d006d0061006c006c0061002000760065007200730069006f006c006c0061002e> /ITA <FEFF00550073006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200063006f006e00200075006e00610020007200690073006f006c0075007a0069006f006e00650020006d0061006700670069006f00720065002000700065007200200075006e00610020007100750061006c0069007400e00020006400690020007300740061006d007000610020006d00690067006c0069006f00720065002e0020004900200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f00700070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f80079006500720065002000620069006c00640065006f00700070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006200650064007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0067002000730065006e006500720065002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006e00e40072002000640075002000760069006c006c00200073006b0061007000610020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006d006500640020006800f6006700720065002000620069006c0064007500700070006c00f60073006e0069006e00670020006f006300680020006400e40072006d006500640020006600e50020006200e400740074007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006b0061006e002000f600700070006e006100730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006100720065002e> /ENU <FEFF005500730065002000740068006500730065002000730065007400740069006e0067007300200074006f0020006300720065006100740065002000500044004600200064006f00630075006d0065006e0074007300200077006900740068002000680069006700680065007200200069006d0061006700650020007200650073006f006c007500740069006f006e00200066006f007200200069006d00700072006f0076006500640020007000720069006e00740069006e00670020007100750061006c006900740079002e0020005400680065002000500044004600200064006f00630075006d0065006e00740073002000630061006e0020006200650020006f00700065006e00650064002000770069007400680020004100630072006f00620061007400200061006e0064002000520065006100640065007200200035002e003000200061006e00640020006c0061007400650072002e> >> >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [515.906 728.504] >> setpagedevice

Ähnliche Einträge