До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі
Зіставленням розрізів понад 50 свердловин, пробурених на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи (у Передкарпатті і Карпатах, Прибалтійській синеклізі та Західному Причорномор’ї), встановлено, що юрська трансгресія усюди почалася ізохронно в байоському віці, а потужність догеру і ма...
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
Назва видання: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73819 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі / Д. Дриґант // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 5-17. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-73819 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-738192015-01-16T03:01:58Z До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі Дриґант, Д. Зіставленням розрізів понад 50 свердловин, пробурених на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи (у Передкарпатті і Карпатах, Прибалтійській синеклізі та Західному Причорномор’ї), встановлено, що юрська трансгресія усюди почалася ізохронно в байоському віці, а потужність догеру і мальму в повних розрізах є сталою і ніде не перевищує 643 м. Оскільки виявилося, що потужності одновікових підрозділів юри у всіх свердловинах і в різних структурно-тектонічних зонах є незмінними і не залежать від фаціяльного складу відкладів, запропоновано прийняти ярусний поділ догеру і мальму в обсязі, палеонтологічно обгрунтованому за матеріялами із свердловин Любачів-11 та Ольштин ІГ-1: байос — 90 м, бат — 100 м, келовей — 50 м, оксфорд — 150 м, кімеридж — 110 м, титон — 143 м. Також спростована як помилкова думка про неможливість зіставлення розрізів за їх геофізичними характеристиками та доказана безпідставність виділення Стрийського юрського прогину. Comparison more than 50 boreholes, drilled in southwest marginal part of East-European Platform (in Carpathian Foredeep and Carpathians, Peri-Baltic Syneclise and Western Black Sea area), are established, that jurassic transgression began at the same time everywhere in Bajocian, and thickness of Middle-Upper Jurassic deposits in full sections is identical and anywhere does not exceed 643 m. It is revealed, that thickness of Jurassic synchronogenic units in all boreholes and in different structural-tectonic zones remains constant independently of facial composition. It is offered to accept the range of Jurassic stages, palaeontological proved on materials from Lubaczów-11 and Olsztyn IG-1 boreholes: Bajocian — 90 m, Bathonian — 100 m, Callovian — 50 m, Oxfordian — 150 m, Kimmeridgian — 110 m, Tithonian — 143 m. Also it is specified on an inaccuracy of opinion on impossibility of comparison of sections under geophysical characteristics and on groundlessness of establishment of the Stryj Jurassic Depression. 2007 Article До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі / Д. Дриґант // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 5-17. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 1563-3569 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73819 551.762(477.8) uk Праці наукового товариства ім. Шевченка Західний науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Зіставленням розрізів понад 50 свердловин, пробурених на південно-західній окраїні
Східноевропейської платформи (у Передкарпатті і Карпатах, Прибалтійській синеклізі та Західному Причорномор’ї), встановлено, що юрська трансгресія усюди
почалася ізохронно в байоському віці, а потужність догеру і мальму в повних розрізах є сталою і ніде не перевищує 643 м. Оскільки виявилося, що потужності одновікових підрозділів юри у всіх свердловинах і в різних структурно-тектонічних зонах
є незмінними і не залежать від фаціяльного складу відкладів, запропоновано прийняти ярусний поділ догеру і мальму в обсязі, палеонтологічно обгрунтованому за матеріялами із свердловин Любачів-11 та Ольштин ІГ-1: байос — 90 м, бат — 100 м,
келовей — 50 м, оксфорд — 150 м, кімеридж — 110 м, титон — 143 м. Також спростована як помилкова думка про неможливість зіставлення розрізів за їх геофізичними характеристиками та доказана безпідставність виділення Стрийського юрського прогину. |
format |
Article |
author |
Дриґант, Д. |
spellingShingle |
Дриґант, Д. До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі Праці наукового товариства ім. Шевченка |
author_facet |
Дриґант, Д. |
author_sort |
Дриґант, Д. |
title |
До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі |
title_short |
До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі |
title_full |
До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі |
title_fullStr |
До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі |
title_full_unstemmed |
До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі |
title_sort |
до проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні східноевропейської платформи взагалі |
publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2007 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73819 |
citation_txt |
До проблеми кореляції розрізів юрських відкладів у Передкарпатті зокрема та на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи взагалі / Д. Дриґант // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2007. — Т. XIX: Геологічний збірник.— С. 5-17. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
series |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
work_keys_str_mv |
AT drigantd doproblemikorelâcíírozrízívûrsʹkihvídkladívuperedkarpattízokrematanapívdennozahídníjokraíníshídnoevropejsʹkoíplatformivzagalí |
first_indexed |
2025-07-05T22:18:48Z |
last_indexed |
2025-07-05T22:18:48Z |
_version_ |
1836847127405264896 |
fulltext |
УДК 551.762(477.8)
Данило ДРИҐАНТ
ДО ПРОБЛЕМИ КОРЕЛЯЦІЇ РОЗРІЗІВ ЮРСЬКИХ
ВІДКЛАДІВ У ПЕРЕДКАРПАТТІ ЗОКРЕМА
ТА НА ПІВДЕННО-ЗАХІДНІЙ ОКРАЇНІ
СХІДНОЕВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ ВЗАГАЛІ
Зіставленням розрізів понад 50 свердловин, пробурених на південно-західній окраїні
Східноевропейської платформи (у Передкарпатті і Карпатах, Прибалтійській си-
неклізі та Західному Причорномор’ї), встановлено, що юрська трансгресія усюди
почалася ізохронно в байоському віці, а потужність догеру і мальму в повних розрі-
зах є сталою і ніде не перевищує 643 м. Оскільки виявилося, що потужності однові-
кових підрозділів юри у всіх свердловинах і в різних структурно-тектонічних зонах
є незмінними і не залежать від фаціяльного складу відкладів, запропоновано прийн-
яти ярусний поділ догеру і мальму в обсязі, палеонтологічно обгрунтованому за ма-
теріялами із свердловин Любачів-11 та Ольштин ІГ-1: байос — 90 м, бат — 100 м,
келовей — 50 м, оксфорд — 150 м, кімеридж — 110 м, титон — 143 м. Також спро-
стована як помилкова думка про неможливість зіставлення розрізів за їх геофізич-
ними характеристиками та доказана безпідставність виділення Стрийського юр-
ського прогину.
Незважаючи на те, що юрські відклади в Передкарпатті розкриті на повну
потужність кількома десятками свердловин (рис. 1) і є об’єктом інтенсивних
досліджень протягом останнього півстоліття, усе ще не тільки не розроблені схеми
їх стратиграфічного поділу та кореляції, а й не встановлений обсяг відділів і ярусів
системи в розрізах зокрема та в реґіоні взагалі. Такий стан їхньої вивчености
зумовлений як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. До перших з них
належать: різка фаціяльна мінливість відкладів за простяганням, недостатня для
стратиграфічних висновків охарактеризованість розрізів керновим матеріялом і
фауною; до других — принципово хибні уявлення про палеогеографічні умови
юрського седиментогенезу на південно-західній окраїні Східноевропейської
платформи, неправильна інтерпретація будови розкритих свердловинами розрізів
та помилки при визначенні окремих знахідок мікропалеонтологічних решток,
іґнорування даних про геологічну будову суміжної території Польщі та ін.
Ретроспективний огляд досліджень цих відкладів показує, що з одержанням
нових геологічних і палеонтологічних даних проблема їх кореляції не тільки не
розв’зувалася, а навпаки — ще більше ускладнювалася. Водночас геологічна
ДАНИЛО ДРИҐАНТ
6
будова Передкарпатського прогину ставала все більше незрозумілою, оскільки
стратиграфічне розчленування розрізів свердловин за існуючими схемами навіть у
межах однієї площі різне і неоднозначне.
Рис. 1. Карта розміщення свердловин, які розкрили юрські відклади
У першій стратиграфічній схемі, опублікованій В. Славиним та В. Добриніною
[25], у розрізі юрських відкладів Львівського й Передкарпатського прогинів були
виділені сокальська, рава-руська та буківнянська світи. До першої з них зараховані
різнобарвні (червоноколірні) лагунно-континентальні та вугленосні озерно-болот-
ні осади в північно-західній частині Львівського прогину потужністю 0 —
140 м. До рава-руської світи увійшла товща доломітів, доломітизованих та улам-
кових вапняків із гіпсами й ангідритами потужністю від 5 — 10 до 200 м. Типови-
ми для неї вважалися розрізи в центральній частині Львівського прогину. До цього
ж стратону також були зараховані доломіти з базальними конгломератами, які від-
слонені на Дністрі в районі Незвиськ. До буківнянської світи вони запропонували
відносити верхню частину юрських відкладів потужністю 340—360 м, яка пред-
ставлена головно вапняками; на Дністрі (відслонення біля Нижнева та Буківни) у її
основі вирізнявся нижнівський горизонт з описаною ще А. Альтом [29] і пізніше
доповненою знахідками Ф. Беняша багатою фауною середнього кімериджу — ти-
тону (горизонти Pterocera oceani і Exogyra virgula) [32]. Вік стратонів обґрунто-
вувався фауною у загальних рисах, оскільки стратиграфічний обсяг жодного з них
ДО ПРОБЛЕМИ КОРЕЛЯЦІЇ РОЗРІЗІВ ЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ У ПЕРЕДКАРПАТТІ …
7
конкретно не був визначений. Зокрема, із сокальської світи наводилися лише реш-
тки рослин лейасового віку; рава-руська світа була охарактеризована у верхній ча-
стині нечисленними рештками фауни, які в інших реґіонах зустрічаються у батсь-
ких і особливо часто в келовейських відкладах; численна фауна з буківнянської
світи вказувала на належність її до кімеридзького і нижньоволзького ярусів. Опи-
раючись на здогадне розчленування розрізу у св. Стрий-1, значна нижня частина
якого пробурена без відбору керну, автори цієї схеми, подібно до інших дослідни-
ків [23], допускали, що потужність юрських відкладів у центральній частині Пе-
редкарпатського прогину різко збільшується і може перевищувати 1000 м. Вони ж
вважали, що в центральних частинах Львівського і Передкарпатського прогинів
буківнянська світа залягає на рава-руській, причому перехід між ними ймовірно
поступовий, а в крайових частинах прогинів вона трансгресивно перекриває стар-
ші горизонти юри і палеозою. На жаль, конкретні розрізи описаних стратонів та
їхні стратотипи не вказувалися, що значною мірою стало однією з причин не-
прийняття згаданої стратиграфічної схеми іншими дослідниками.
Невдовзі В. Утробін [28] публікує стратиграфічну схему для юрських відкладів
Передкарпатського прогину та прилеглої частини платформи, яка значно відмінна
від попередньої. Ним були виділені світи: мединицька (потужністю 0 —200 м;
лейас-низи ааленського ярусу), коханівська (0 —250м; аален — бат), яворівська,
рудківська (відповідно 0—80 та 0—100 м; келовей), рава-руська (0 —350 м; верхня
частина келовею — оксфорд), нижнівська (0 —250 м; верхи оксфорду —кімеридж),
ставчанська (0 —150 м; титон). Згідно з уявленнями автора, усі ці стратони відді-
лені один від одного стратиграфічними перервами. З них лише для мединицької
був вказаний стратотип (інтервал 2487 — 2683 м у св. Північні Мединичі-1). Не-
зважаючи на те, що попередні згадані дослідники [25] вказували на знахідки кело-
вейської фауни у верхній частині рава-руської світи, В. Утробін, опираючись на ті
ж самі дані, умовно відніс її до верхнього келовею—оксфорду; існування сокаль-
ської світи хоч і не було заперечене, у запропонованій стратиграфічній схемі вона
не відображена.
Треба зазначити, що В. Утробін [28] при розробленні своєї схеми користувався
публікацією В. Славіна та В. Добриніної [25], але не дав ніяких пояснень стосовно
буківнянської світи. Створюється враження, що її нижню частину, яку [25] назва-
ли нижнівським горизонтом, він відніс до світи з такою ж назвою, а відклади тито-
ну над нею виокремив у нову ставчанську світу. Детальніші пізніші дослідження
[8] показали, що до останньої з них насправді належать нижньокрейдові (неоком-
ські) відклади, а отже, нижнівська світа в розумінні [28] та нижнівський горизонт
у розумінні [25] представляють різні і неідентичні за обсягом стратиграфічні рів-
ні. Фактично в буківнянській світі було замінено лише назву без будь-яких для то-
го підстав і пояснень. Таку заміну не можна виправдати посиланням на правило
пріоритету, як це було зроблено згодом ([9], с. 47), тому що А. Альт [29] у поняття
„нижнівський вапняк” не вкладав жодного стратиграфічного змісту, а описував під
цією назвою усі юрські відклади, які лише відслонені в районі Нижнева на Дністрі
(від найнижчих шарів, що залягають безпосередньо на девоні) та в басейні Золотої
Липи (де вони перекриті сеноманом). При тому треба зважати на те, що А. Альт
описав фауну головно з Буківни — і лише відслонену тут частину розрізу можна
зарахувати до кімериджу. Тобто нижнівська світа (відклади титону в Передкарпат-
ському прогині) в усіх, за винятком [25], стратиграфічних схемах не може мати ні-
ДАНИЛО ДРИҐАНТ
8
чого спільного з „нижнівським вапняком“ [29] (відклади байосу — кімериджу; ти-
тон, як видно з кореляції розрізів, на платформі не відкладався). Проте дискусія
навколо цього питання, задля об’єктивности, завжди буде безпредметна, оскільки
при виділенні всіх згаданих стратонів ніхто не вказував їхнього обсягу у стратоти-
пах (або в конкретних розрізах чи відслоненнях). Навіть одні і ті самі дослідники в
термін „нижнівська світа“ в кожному конкретному випадку вкладали різний зміст і
зараховували до неї далеко не ізохронні товщі: келовею — оксфорду [22], кімери-
джу, титону [1, 9].
У зв’язку з тим, що сумарна потужність виділених [28] стратонів значно пере-
вищувала потужність усього розрізу юри і в жодній з пробурених на Передкарпат-
ті свердловин не спостерігалася, а закономірні фаціяльні заміщення відкладів по
латералі (рис. 2, 3) залишалися поза увагою дослідників і не враховувалися, у цій
та пізніших стратиграфічних схемах бездоказово було допущено трансгресивний
характер залягання усіх підрозділів. Стверджуючи, що рава-руська світа може за-
лягати на рудківській або трансгресивно перекривати яворівську чи палеозойські
породи і не бачучи при тому ніяких фаціяльних заміщень, усі прихильники таких
поглядів [9, 28] зараховують фактично ізохронні, але фаціяльно відмінні шари в
конкретних розрізах до різних стратонів і поміщують у стратиграфічних схемах на
різних рівнях, тобто водночас показують їх як різновікові утворення і, навпаки, лі-
тологічно подібні діахронні шари в різних розрізах описують як єдине геологічне
тіло (світа). Наприклад, лише на підставі літологічної подібности різних товщ у
св. Підлуби-100, а саме за наявністю губкових вапняків в інтервалах 593 — 648 м
та 753 —804 м, зроблено [5] помилковий висновок, що вони одновікові, а сверд-
ловина розкрила здвоєний розріз оксфорду в зоні тектонічного порушення (насу-
ву). Така хибна думка знайшла своє подальше відображення як у кореляційних
схемах, так і в різних геологічних побудовах і все ще ніким не спростована. З порі-
вняння ж цього розрізу з іншими випливає, що стратиграфічна послідовність
нашарувань у ньому ніде не порушена і до оксфорду має належати лише верхня із
згаданих товщ, а нижня — до бату-келовею.
Різка фаціяльна мінливість по латералі, відсутність достатніх критеріїв для ко-
реляції конкретних розрізів у свердловинах зумовили появу несумісних поглядів у
питанні стратиграфічного поділу відкладів юри в реґіоні. Існування таких розбіж-
ностей особливо виразно проявилося на нараді з цієї проблеми в 1964 р., що відо-
бражено в її рішеннях та пізніших публікаціях [26, 27], де поміщено дві самостій-
ні, але доволі відмінні схеми. У першій з них, що представляє незначно доповнену
схему Я. Сандлера [22], розрізняються дві фаціяльні зони: східна (південно-східна
частина прогину та платформа в басейні Дністра) і західна (північно-західна час-
тина Передкарпатського та Львівського прогинів). У східній зоні виділені коржів-
ська (потужністю 0 —150 м) і нижнівська (0 —300 м) світи, які зіставлені відповід-
но з лейасом(?)-догером та келовеєм-оксфордом; ізохронними їм у західній зоні
вважалися коханівська (150 —550 м) і підлубенська (300 —550 м) світи. Кімери-
дзькі-титонські відклади на всій території зараховані, як і в схемі [25], до буків-
нянської світи (0—925 м). Проте в розуміння буківнянської світи Я. Сандлер [22,
27] вкладав зовсім інший зміст. Якщо у схемі для західної частини прогину він
зарахував до неї кімеридж-титонські відклади, тобто прийняв цей стратон у перві-
сному обсязі [25] з нижнівським горизонтом включно, то для східної частини
Рис. 2. Зіставлення розрізів юрських відкладів Західного Причорномор’я, Передкарпаття і Прибалтійської синеклізи.
1 — пісковики; 2 — алевроліти; 3 — аргіліти; 4 — вапняки та доломітизовані вапняки; 5 — доломіти, ангідрити; 6 — вапняки грудкуваті; 7 — конгломерати; 8 — уявний опір.
Рис. 3. Зіставлення розрізів юрських відкладів у північно-західній частині Передкарпатського прогину.
ДО ПРОБЛЕМИ КОРЕЛЯЦІЇ РОЗРІЗІВ ЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ У ПЕРЕДКАРПАТТІ …
9
реґіону, крім буківнянської (у тому ж обсязі), подана самостійна нижнівська світа
келовей-оксордського віку. На відміну від [25], він вважав, що біля Нижнева і Бу-
ківни на Дністрі відслонені різновікові відклади, які повинні бути типовими для
цих двох світ (хоч стратотипи їх не вказані).
Друга схема (за авторством В. Утробіна) подана в її первісному вигляді [28] без
змін. Але не можна не звернути увагу на те, що в ній сокальська світа показана як
фаціяльний аналог коханівської та, ймовірно, мединицької світ на платформі. Та-
кож треба зазначити, що, на відміну від В. Утробіна, інші дослідники [22, 25, 27]
вважали юрське осадонагромадження безперервним у всьому Передкарпатті —
будь-які стратиграфічні перерви в розрізах ними не згадані і в схемах та на геоло-
гічних профілях не показані.
Хибні визначення спорових комплексів з розрізів юри в теригенних фаціях
(інші палеонтологічні рештки в них не ззнайдені) призвели до появи думки про на-
явність в окремих частинах Передкарпатського прогину відкладів лейасу в повно-
му обсязі та про збільшення потужности всієї системи в зоні Краковецького розло-
му до 2,5—3 тис. м [1]. У стратиграфічній схемі, яка була прийнята УРМСК у
1984 р. [9], за основу взята вже згадана схема [28] з деякими змінами обсягу і віку
стратонів. Значним доповненням в ній було виділення двох нових світ: опарської
(потужністю понад 1000 м) у мальмі та подолецької (понад 580 м), зіставленої з
лейасом. Стратотиповим для другої з них вказаний інтервал 3572 — 3805 м у
св. Подільці-1 „з багатим комплексом спор і пилку гетангського-синемюрського та
ранньоплінсбахського віку“ ([9], с. 10), на підставі чого більша нижня частина сві-
ти зарахована до гетангу-синемюру, а верхня — до нижнього плінсбаху (умов-
но). З верхнім плінсбахом-ааленом зіставлена мединицька світа, потужність якої
збільшена до 200—592 м. До опарської світи (будь-які вказівки про її стратотип
узагалі відсутні) зараховані органогенні вапняки з біогермами (рифогенні) кімери-
дж-титонського віку, які латерально заміщуються породами рава-руської і нижнів-
ської світ. При тому допускалося, що потужність опарської світи може перевищу-
вати 1000 м, хоч уявлення про неї ґрунтувалися на фраґментарному керні з окре-
мих свердловин, кореляція котрих, як зазначають самі автори ([9], с. 30), неможли-
ва навіть з використанням матеріялів електрокаротажу.
Хоч у Передкарпатському прогині інтенсивно велося буріння для пошуків наф-
ти і газу, яке потребувало надійного обґрунтування, детальним аналізом одержа-
них при тому геологічних даних та їх узагальненням ніхто так і не зайнявся. У
зв’язку з цим у публікаціях про юрські відклади прогину до кінця минулого сто-
ліття появилося ще більше суперечливої інформації та гіпотетичних висновків, які
не тільки були перешкодою для розроблення достовірної моделі геологічної будо-
ви мезозойської товщі зокрема та реґіону взагалі, а й навіть не дали змоги знайти
критерії для однозначної кореляції розрізів. Недостатньо чітка прив’язка знахідок
фауни та мікрофлори до конкретних частин розрізів [6, 7, 8, 10], помилки при їх
визначенні [17] лише сприяли довільній інтерпретації обсягу і віку як встановле-
них раніше, так і нових стратиграфічних підрозділів. Мединицьку світу, напри-
клад, за палінологічними даними фактично ті ж самі дослідники в різних публіка-
ціях зараховували цілком до аалену [1], плінсбаху, тоару та аалену [9] або лише до
тоару [16]. Доречно нагадати, що виходячи з результатів споро-пилкового аналізу
мединицької світи у стратотиповому розрізі, Є. Ісагулова [11, 12] зараховувала до
лейасу лише її нижню частину (інт. 2559 — 2700 м); вік верхів стратону потужніс-
ДАНИЛО ДРИҐАНТ
10
тю понад 70 м (інт. 2487—2559 м) за знайденими в них макрофауною та споро-пи-
лковими комплексами вона ж визначала як середньоюрський (байоський-батсь-
кий).
Якщо тривалий час ця ж світа вважалася найстаршим підрозділом у розрізі юри
Передкарпаття, що стратиграфічно незгідно залягає на складчастих породах ниж-
нього палеозою [28 та ін.], то у схемі [9] показані старші від неї відклади подоле-
цької світи (гетанг-синемюр та умовно нижній плінсбах). Згодом розріз юри у про-
гині нарощується ще нижчими за стратиграфічним положенням бортятинською та
комарнівською світами, котрі, як це обґрунтовують її автори [16], за даними спо-
ро-пилкового аналізу належать до лейасу в обсязі гетангу—синемюру. Як страто-
типовий (але не повний) для бортятинської світи прийнятий розріз у св. Бортятин-
1 (інт. 4047— 4301 м), а гіпостратотиповий (повний) — у св. Рудки-300
(інт. 3690 —3950 м) та Романівська-1 (інт. 3259—3505 м). Стратотиповим для ко-
марнівської світи запропонований розріз у св. Рудки-300 (інт. 3950 —
4430 м). Отже, без будь-яких нових палеонтологічних доказів і без ревізії старих
віковий діяпазон подолецької світи був значно змінений, позаяк її місце у стратиг-
рафічній схемі (але не в конкретних розрізах) зайняли нові стратони.
Виділяючи ці нові стратони у складі лейасу, автори їх чомусь залишили поза
увагою результати мікропалеофітологічного аналізу зразків із св. Рудки-300
(3176 — 4482 м), Чорнокунці-1 (2190 — 2827,1 м) та знахідку шипа трилобіта у
св. Бортятин-1 (гл. 3930,1 м), на підставі яких зроблено [13] висновок про кембрій-
ський та вендський вік цих відкладів. Треба зазначити, що такий висновок опира-
ється не на одиничні знахідки, а на багатий за видовим і кількісним складом ком-
плекс акритарх. Ранньопалеозойський (і старший) вік відкладів, які зараховані до
подолецької, бортятинської та комарнівської світ, підтверджений також [4] знахід-
ками у св. Чорнокунці-1 решток макрофауни (трилобітів, гіолітів, брахіопод) і де-
тальним зіставленням розрізів в українському й польському [30, 33] Передкарпатті
з використанням фаціяльного та циклічного аналізів. Мало того, палеозойськими
виявилися також розрізи, які за палінологічними даними зараховані [9, 16] до ме-
диницької світи і навіть названі опорними для неї (св. Рудки-300: 3312— 3690 м;
Подільці-1: 3329 —3572 м)∗.
Виходячи з результатів детального зіставлення розрізів, які розкрили понад 50
свердловин у різних частинах реґіону (рис. 1), на питання про наявність у прогині
юрських відкладів, старших від мединицької світи (тривалі дискусії навколо нього
дотепер завершувалися безрезультатно), можна дати чітку відповідь: такими від-
кладами, як уже було показано, не можуть бути подолецька, бортятинська чи ко-
марнівська світи; вони ж не можуть належати до лейасу чи навіть до аалену. База-
льні верстви юри ще на початку їх вивчення [25] були однозначно зараховані до
сокальської світи і вважалися ізохронними в усьому реґіоні. Такого висновку мож-
на дійти і при детальному порівнянні розрізів у свердловинах Рава-Руська-1, 2, Ро-
сівська-1, Коханівка-1, Верчани-1, а також Рудки-300, Камінська-1, Богородчани-
Парище-58 та ін. (рис. 2, 3). З незрозумілих причин більшість дослідників навіть
не звертала уваги на те, що цією світою (з незначними відхиленнями в літологіч-
∗ Автор цих рядків у попередніх публікаціях допустив помилку протилежного характеру, а саме:
необґрунтовано зіставив із палеозоєм частину юрських відкладів у св. Рудки-300 [5], Північні
Мединичі-1, Чорнокунці-1 (інт. 2150—2220 м), Юріївська-1 [4].
ДО ПРОБЛЕМИ КОРЕЛЯЦІЇ РОЗРІЗІВ ЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ У ПЕРЕДКАРПАТТІ …
11
ному складі) починаються розрізи юри у згаданих (та багатьох інших) свердлови-
нах. Залишилася поза увагою і публікація [24], у якій переконливо обґрунтовано
базальний характер сокальської світи, її байос-батський вік і реґіональне поширен-
ня. На жаль, стратотип підрозділу ніде не вказаний, але це не може бути перешко-
дою для однакового розуміння його обсягу, оскільки інтерпретація [25] юрського
розрізу у св. Рава-Руська-1 (де, з усіх міркувань, повинен бути стратотип рава-ру-
ської світи, яка визначає тут покрівлю сокальської) подана однозначно.
Для визначення віку найстарших верств юри або сокальської світи (у первісно-
му розумінні) та її вікових аналогів, якими починаються усі без винятку розрізи
системи в реґіоні, достатньо взяти до уваги вже відомі і ніким не заперечені визна-
чення макрофауни з цього стратиграфічного рівня. Зокрема, у різних публікаціях
згадано знахідки у св. Коханівка-1 видів Posidonia aff. buei Roem., Posidonia
sp. indet., Camptonestes ex gr. lens Sow., Goniomya v-scripta Sow., Cosmoceras
sp. (інт. 1897—1898 м; визначення Г. Пчелінцевої і Н. Сазонова), Avicula
cf. inornata Terg et Jord., Parallelodon sp. (за позначкою на керні інт. 1923—1926 м;
визначення І. Ямниченка), за якими вік цих відкладів вкладається в інтервал аален-
келовей або пізній байос — бат [20, 27, 28]; келовейським датували [2] вік верхньої
частини сокальської світи за знайденими у св. Рава-Руська-1 (інт. 1187—1192 м)
Modiola cf. tulipaea Lam., Pecten (Camptonectes) cf. lens Sow., Gryphaea cf. dilatata
Sow.
Беручи до уваги повсюдне залягання сокальської світи на палеозойських від-
кладах та знахідки середньоюрської макро- і мікрофауни у стратиграфічно вищих
шарах [6, 15, 30], не можна не ставити під сумнів правильність прив’язки до розрі-
зу та видові визначення [9] оксфордських форамініфер із найнижчих верств у
св. Рава-Руська-2: Marssonella jurassica Mit., Paalzowella turbinella (Gümbel),
P. feifeli feifeli Seibold, P. f. seiboldi Lütze, Trocholina nodulosa Seibold,
Bulbobaculites maynci Bizon, Haplophragmium suprajurassicum Schwager та
ін. (інт. 1166—1166,5 м) Ophthalmidium dilatatum (Paalzow), (?)Ceratholamarkina
speciosa (Dain), Paalzowella turbinella (Gümbel), Haplophragmium suprajurassicum
Schwager, H. coprolithiformis Schwager (інт. 1184—1187,5 м). Найімовірніше, що
зразки з цими видами походять із зовсім іншого розрізу.
Незважаючи на те, що свердловини Стрий-1, Угерське-7, Верчани-1, Північні
Мединичі-1, 37, Дашава-105, Держів-1, 3, пробурені поблизу, порівняти розкриті
ними розрізи юри, щоб вияснити причину значної різниці в їх потужностях (а са-
ме: здогадно понад 842 м у св. Стрий-1 та 615 м у св. Угерське-7), які подаються в
усіх без винятку публікаціях, починаючи від [25], ніхто навіть не намагався. Об-
ґрунтованість таких величин також не ставилася під сумнів. Доречно нагадати, що
в першій з цих свердловин з більшої частини розрізу юри (з глибини 2444 м і до
вибою на гл. 3003 м) керн не відбирали, а висновки про склад порід зроблені за
шламом [14]. Відповідно, стратиграфічна та геологічна інтерпретації результатів
буріння були значною мірою гіпотетичні. Інші з цих свердловин пробурені з поін-
тервальним відбором керну, у зв’язку з чим у них можна чітко відмежувати юрські
відклади від палеозойських та крейдових. Якщо межа юри з крейдою∗ детально
обґрунтована й описана у св. Угерське-7 (гл. 1814 м) та Підлуби-110 (гл. 788 м), то
межа з палеозоєм чітко літологічно виражена і палеонтологічно охарактеризована
∗ У розрізах вона проведена по підошві валанжинського ярусу без виділення беріясу.
ДАНИЛО ДРИҐАНТ
12
у св. Північні Мединичі-37 (гл. 2361 м), Верчани-1 (1960 м), Рудки-300 (3312 м),
Коханівка-1 (1917 м) [3, 4, 19, 20]. Зіставлення перерахованих розрізів юри з інши-
ми, які тільки розкриті свердловинами в Передкарпатті, показує, що у св. Стрий-1
можуть бути юрськими лише відклади в інт. 2342—2985 м, а їхня повна потуж-
ність у межах усього Передкарпаття є незмінна і не перевищує 643 м (рис. 2, 3).
Накопичення матеріялів про латеральну мінливість юрських відкладів не могло
не враховуватися у реґіональних стратиграфічних схемах. Перша така схема, у
якій, хоч і надто спрощено, але все-таки були відображені деякі відміни в будові
окремих частин реґіону [22, 26], через допущені в ній чималі помилки кореляцій-
ного характеру та недостатню обґрунтованість так і не була використана іншими
дослідниками як підмурівок для подальших доповнень і вдосконалень. Крім згада-
ної уже опарської світи, котра виокремлює, як вважається, рифогенні та шлейфові
утворення кімериджу і титону, у північно-західній частині Передкарпатського
прогину виділені [10] бонівська (потужністю 93—182 м), моранцівська (132—
497 м) і каролінська (78 — 510 м) світи. Стратотиповим для бонівської світи обра-
ний розріз в інт. 2770 — 2952 м у св. Південна Коханівка-1; вік її, як зазначають
самі автори ([10], с. 159), на підставі рідкої і невизначеної мікрофауни датована
оксфордом. Моранцівська світа (стратотип у св. Моранці-1, інт. 2510—2983 м) за
мікрофауністичним комплексом зарахована до кімериджу, каролінська (стратотип
у св. Кароліна-6, інт. 2010 —2530 м) — до титону. Проте пошарове зіставлення
стратотипів цих світ із розрізами в інших свердловинах переконує у невідповідно-
сті стратиграфічних висновків авторів нових стратонів фактичним даним
(рис. 2, 3). Зокрема, до моранцівської світи, крім кімеридзьких, зараховані також
оксфордські, титонські і навіть крейдові утворення, а до каролінської світи — від-
клади, молодші від юрських. Порівняння вказаного [10] обсягу бонівської (св. Бо-
ртятин-1: 2410 —2496 м, Кароліна-6: 3025 —3110 м, Подільці-1: 2897—2990 м) і
моранцівської (св. Кароліна-6: 2539 — 3020 м, Подільці-1: 2480 —2897 м, Летнян-
ська-1: 2270 —2430 м, Волощанська-1: 2244 —2378 м) світ ставить під сумнів не
тільки стратиграфічні висновки авторів, а й правильність самих палеонтологічних
визначень.
За фаціяльним складом (переважання біогермових вапняків) бонівська та мо-
ранцівська світи не відрізняються від описаних раніше підлубенської [22, 27], руд-
ківської [28] і опарської [9], стратотипи яких, на жаль, не були визначені. Проте
значні (від 180 до 1000 м і більше) потужності всіх цих стратонів, які навіть пере-
вищують потужність не тільки окремих ярусів, а й усього розрізу юри в реґіоні,
дають підстави вважати, що до бонівської, моранцівської та опарської світ у різ-
них розрізах найчастіше зараховують ті ж самі за віком відклади, що й до сокаль-
ської, мединицької, підлубенської, рудківської та нижнівської. У тому можна пере-
конатися, якщо порівняти інтервали залягання одних і тих самих стратонів у різ-
них свердловинах, на які посилаються самі автори при їх описі [9, 10]. Зокрема,
при описі [9] нижнівської світи (титонський ярус) у св. Рава-Руська-1 віднесено
вапняки в інт. 1112 —1125 м (підошва юри [21] — гл. 1226 м), у св. Верчани-1 — в
інт. 1825 —1840 м (підошва юри — гл. 1960 м). При цьому залишається поза ува-
гою навіть те, що інт. 993 —1192 м у св. Рава-Руська-1 фактично є стратотиповим
для рава-руської світи [25], яка ніколи не вважалася підрозділом титонського яру-
су.
ДО ПРОБЛЕМИ КОРЕЛЯЦІЇ РОЗРІЗІВ ЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ У ПЕРЕДКАРПАТТІ …
13
Порівняння розрізів юри, розкритих свердловинами на всьому краю південно-
західної окраїни Східноевропейської платформи — у Прибалтійській синеклізі
(св. Ольштин ІГ-1, 2), Передкарпатті (св. Любачів-2, 11, Коханівка-1, 17, Рава-Ру-
ська-1, 2, Росівська-1, Романівська-1, Чижки-1, 2, Верчани-1, Дашава-105, 409,
Угерське-7, 37, Стрий-1, Держів-1, 3, Подільці-1, Камінська-1, Богородчани-Пари-
ще-58, Лопушна-5 та ін.), Карпатах (св. Добромиль-Стрільбичі-33) і в Західному
Причорномор’ї (св. Кілія-383), — показує, що для усіх них характерні однакові
етапність і швидкість осадонагромадження, які на каротажних діяграмах відобра-
жені у вигляді ідентичної циклічности товщі, однакової потужности ізохронних
циклітів різного рангу, однакової спрямованости тенденцій в осадонагромадженні
(трансгресія — регресія). А це означає, що й потужності ярусів догеру і мальму
мають бути незмінні на всій південно-західній окраїні платформи.
Якщо в Українському Передкарпатті поки що палеонтологічно обґрунтований
вік лише окремих частин розрізу юри, причому інтерпретується він неоднозначно,
то у пробурених у прилеглій частині Польщі в районі Любачева (на відстані 4—14
км від кордону) кількох свердловинах виявлені багаті комплекси фауни, вивчення
яких дало чіткі уявлення стосовно стратиграфії догеру [30]. Зокрема, встановлено,
що в усіх розрізах базальні шари юри належать до байосу, а відклади аалену і
лейасу в них відсутні. Обсяг байосу (90 м), бату (100 м) і нижня межа келовею на
підставі визначення фауни і з урахуванням даних електрокаротажу переконливо
обґрунтований у св. Любачів-11 (у публікації [30] — розріз VIII) знахідками типо-
вих для цих підрозділів видів: Pseudomonotis echinata Sow. і P. substriata Münst. —
приблизно на 10 м вище від підошви байосу (і юри); Lenticulina quenstedti
(Gümbel), L. münsteri (Roem.), L. varians (Bornemann) — у верхній частині байосу;
Oppelia fusca Qu., Cadomites sp. ind. ex aff. deslongchampsi d’Orb., Perisphinctes
multicostatus Lis., Acanthothyris spinosa Schl., Belemnites canaliculatus Schl.,
Posidonomya alpina Gras., Inoceramus laevigatus Münst., I. polyplocus Roem. — у
верхніх 14 м бату; Hecticoceras sp. ind. ex aff. haugi Papp. Hat., Belemnites sp. ind. ex
gr. hastatus Bl. — у нижніх 2 м келовею [30]. Значно повніший (потужністю 500 м)
розріз на цій площі розкритий свердловиною Любачів-2 (у публікації [30] — роз-
різ XIV), проте в ній уся товща над догером (близько 300 м) за форамініферами та
одиничними знахідками непевно визначеної макрофауни зарахована лише до окс-
форду (ураховуючи раурак і астарт), що не узгоджується з даними з інших сверд-
ловин.
Поділ мальму на яруси палеонтологічно обґрунтований у св. Ольштин ІГ-1, яка
розкрила юрські відклади потужністю 525 м (інт. 749,8 —1275 м) з відсутнім верх-
ньотитонським під’ярусом (рис. 2). Оксфорд у ній виділений в інт. 885,5 — 1034 м
за знахідкою Amoeboceras (Amoeboceras) ovale (Qu.), A. (A.) alternans (Buch),
A. (Amoebites) bauhini (Opp.), A. (Prionodoceras) serratum (Sow.), Taramelliceras
pseudowenzeli (Weg.), Rasenia (Prorasenia) stephanoides (Opp.), Epistomina
parafovosoides (Hofker), E. parastelligera (Hofker), Haplophragmoides canui
Cushman та ін. ([31], с. 154). Інт. 1034 —1085 м, який за геофізичними характерис-
тиками корелюється з надбатською частиною розрізу у св. Любачів-2, 11, а в шла-
мі з гл. 1034—1044 м визначені пізньокеловейські форми ([31], с. 148) Lenticulina
pseudocrassa (Mjatliuk), L. catascopium (Mitjanina), L. tumida (Mjatliuk), L. polonica
(Wiśniowski), Pseudolamarckina rjasanensis (Uhlig), Epistomina elschankaensis
Mjatliuk, може належати до келовею. Товща в інт. 775,5—885,5 м із Amoeboceras
ДАНИЛО ДРИҐАНТ
14
(Amoebites) volgae (Pavl.), A. (Nannocardioceras) krausei (Salf.), Aulacostephanus
eudoxus (d’Orb.), Enosphinctes eumelus (d’Orbigny), Nanogyra nana Sow., Exogyra
virgula (Defr.), Citharinella goldapi (Bielecka et Kusnetzova), Lenticulina
intravolgaensis (Fursenko et Polenova), Epistomina stellicostata Bielecka et Pożaryski
віднесена до кімериджу; в інт. 749,8—775,5 м із Rhynchonella rouillieri Eichw.,
Galliaecytheridea punctilataeformis (Lubimova), Galliaecytheridea punctilataeformis
(Lubimova) — до нижнього та середнього титону [31]. Позаяк у цій свердловині
частина титонських відкладів відсутня, потужність усього ярусу в повних розрізах
повинна досягати 143 м∗.
З наведених даних на південно-західній окраїні Східноевропейської платформи
оптимальними для підрозділів догеру і мальму можна вважати потужності: для ба-
йосу — 90 м, бату — 100 м, келовею — близько 50 м, оксфорду — 150 м, кімери-
джу — 110 м, титону — 143 м. З прийняттям такої схеми поділу на яруси (а вона
добре узгоджується з результатами вивчення юрської макрофауни
[15,20,24,25,27,29] з української частини Передкарпаття) стають зрозумілими вже
згадані суперечливі висновки стосовно віку і стратиграфічного місця окремих світ
юри Передкарпаття. Зокрема, перестає викликати сумніви правильність визначен-
ня віку фауни: байоського — із сокальської, яворівської та рудківської світ; байо-
ського, батського, келовейського та оксфордського — із рава-руської, мединиць-
кої, коханівської та бонівської світ; від батського і до титонського — з опарської
та моранцівської світ. І не дивно, що з нижнівської світи, до якої зараховують від-
клади потужністю до 250 м, у різних публікаціях згадано види, характерні для усіх
ярусів мальму.
Внаслідок комплексного використання циклічного і фаціяльного аналізів ура-
хування палеонтологічних даних при детальній кореляції відкладів мезозою у роз-
критих понад півсотні свердловин розрізах на південно-західній окраїні Східноев-
ропейської платформи (у Прибалтійській синеклізі, Польському та Українському
Передкарпатті, Західному Причорномор’ї), доходимо висновків, які значно зміню-
ють існуючі уявлення про будову та історію формування юрської товщі цього об-
ширного реґіону:
1) середньоюрська трансгресія у байоському віці на територію Передкарпаття і
суміжних реґіонів (ураховуючи прилеглі частини Карпат і платформи) була ізо-
хронна;
2) юрський седиментогенез у шельфовому палеобасейні західніше Рава-Русько-
го розлому весь час був безперервний (будь-яка стратиграфічна перерва в жодно-
му з розрізів не зафіксована); східніше він завершився регресією в оксфорді, яка
тривала до альбу;
3) юрські відклади в Передкарпатті всюди залягають на нижньо- та середньопа-
леозойських і ніде не підстелені рифейськими (це ж, як повідомив усно В. Мориц,
встановлено і в польській частині реґіону);
4) незважаючи на різкі фаціяльні заміщення по латералі, потужність юрських
відкладів у всіх повних розрізах є незмінна і ніде не перевищує 643 м; також усю-
ди однакова і не залежить від літологічного складу потужність ізохронних страти-
графічних підрозділів (відділів, ярусів, під’ярусів);
∗ Треба мати на увазі, що до його складу можуть входити (частково або повністю) відклади беріясу.
ДО ПРОБЛЕМИ КОРЕЛЯЦІЇ РОЗРІЗІВ ЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ У ПЕРЕДКАРПАТТІ …
15
5) мединицька світа у стратотиповому розрізі представлена відкладами того
самого віку, що й сокальська та рава-руська (тобто верхів байосу — низів окс-
форду);
6) відсутність стратотипів та значні (більші від обсягу ярусів та відділів) поту-
жності майже всіх виділених в юрі Передкарпаття стратонів (за винятком, ймовір-
но, лише сокальської світи) робить їх непридатними для практичного використан-
ня;
7) виділення Стрийського юрського прогину безпідставне — юрські відклади
на території сучасного Передкарпаття і прилеглої частини Карпат утворюють мо-
нокліналь із східчастою у перетині та мозаїчною у плані будовою, зумовленою піз-
нішими рухами по окремих розломах.
Автор висловлює щиру подяку старшому науковому співробітникові УкрДГРІ Ю. Р. Карпенчуку за
допомогу у збиранні фактичних матеріялів зі свердловин Передкарпаття та плідні дискусії навколо роз-
глянутих у статті питань.
ЛІТЕРАТУРА
1. Буров В. С., Вишняков И. Б., Карпенчук Ю. Р. К вопросу о литостратиграфическом
подразделении и условиях накопления юрских отложений Предкарпатья и Волыно-
Подолии // Геол. журн. 1983. — № 4. — С. 130—136.
2. Дмитриева Р. С., Сандлер Я. М., Сень А. П. О келловей-оксфордских отложениях
западных областей УССР // Геология и нефтегазоносность территории УССР. Тр.
УкрНИГРИ. — 1963. — Вып. 5. — С. 246—250.
3. Дрыгант Д. М. Ордовик в Украинских Карпатах и Предкарпатском прогибе //
Proceeding reports of the XIII-th Congress of KBGA. Pt. 1. Poland-Cracow, September 5—10,
1985. — P. 94—96.
4. Дригант Д. М. Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Східно-
Європейської платформи та Передкарпатського прогину // Наук. зап. ДПМ. 2000, 15. —
С. 24—129.
5. Дригант Д. М., Карпенчук Ю. Р. Стратиграфія кембрійських відкладів Передкарпат-
ського прогину // Наук. зап. ДПМ. 1997, 13. — С. 94—113.
6. Дулуб В. Г. К вопросу о границе между оксфордским и киммериджским ярусами юго-
западной окраины Русской платформы // Геология и нефтегазоносность территории УССР.
Тр. УкрНИГРИ, 1963. — Вып. 5. — С. 251—258.
7. Дулуб В. Г. Юрские пестроцветные образования Волыно-Подольской окраины
Русской платформы // Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской окраины Русской
платформы. Тр. УкрНИГРИ. 1964, вып. 9. — С. 101—105.
8. Дулуб В. Г. О нижнемеловом возрасте ставчанской свиты // Палеонтол. сб. 1965. —
№2. — Вып. 2. — С. 113—115.
9. Дулуб В. Г., Бурова М. И., Буров В. С., Вишняков И. Б. Объяснительная записка к реги-
ональной стратиграфической схеме юрских отложений Предкарпатского прогиба и
Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. УкрНИГРИ. —
Ленинград, 1986. — 58 с.
10. Дулуб В. Г., Жабіна Н. Ж., Смирнов С. Є. Удосконалення стратиграфічної схеми юри
Передкарпаття // Нові дані з геології та нафтогазоносності України. УкрНДГРІ. — Львів,
1999. — С. 156—163.
ДАНИЛО ДРИҐАНТ
16
11. Исагулова Е. З. Палинологическая характеристика среднеюрских отложений юго-
западной окраины Русской платформы и Предкарпатского прогиба // Вестник Львов. ун-та.
— Сер. геол. 1964. — Вып. 2. — С. 36—40.
12. Исагулова Е. З. О нижнеюрских отложениях Предкарпатского прогиба // Вестник
Львов. гос. ун-та. Сер. геол. 1965, вып. 3. — С. 18—21.
13. Кир’янов В. В. Про кембрійські відклади Більче-Волицької зони Передкарпатського
прогину // Геол. журн. 1995. — № 3—4. — С. 93—95.
14. Лещинский А. А. Стрыйская опорная скважина // Опорные скважины СССР. 1. Вос-
точные и западные области УССР. Тр. ВНИГНИ. 1960, вып. 24. — С. 200—242.
15. Лещух Р. Й., Бубняк І. М. Молюски середньоюрських відкладів Зовнішньої зони
Передкарпатського прогину // Палеонт. збірн. 1991, № 28. — С. 30—34.
16. Овчаренко Ю. Х., Дулуб В. Г., Бурова М. І., Карпенчук Ю. Р. Комарнівська світа —
новий елемент юрського розрізу зовнішнього борту Передкарпатського прогину // Геологія
і геохімія горючих копалин. — 1999. — № 1. — С. 13—20.
17. Огороднік М. Є. Палінологічне обгрунтування віку мединицької світи нижньої юри
Передкарпатського прогину // Палеонт. збірн. — 1994. — № 30. — С. 56—60.
18. Пастернак С. И., Андреева Л. П. Опорный разрез неокома во Львовской мульде //
Геология и геохимия горючих ископаемых. — 1977, вып. 48. — С. 85—93.
19. Пастернак С. И., Улизло Б. М. Неоком Прикарпатья // Геология и геохимия горючих
ископаемых. — 1980, вып. 55. — С. 22—30.
20. Сандлер Я. М. До питання про вік темнокольорової товщі району Кохановки
(Львівська область) // Геол. журн. 1958, 18, вип. 4. — С. 111—112.
21. Сандлер Я. М. Рава-Русская опорная скважина // Опорные скважины СССР. 1. Вос-
точные и западные области УССР. Тр. ВНИГНИ. 1960, вып. 24. — С. 243—283.
22. Сандлер Я. М. До характеристики юрських відкладів південно-західної частини
Російської платформи і Передкарпатського прогину // Геол. журн. 1962, 22, вип. 6. —
С. 79—83.
23. Сандлер Я. М., Ворона Г. П. Коротка літологічна характеристика верхньоюрських
відкладів західних областей УРСР // Наук. зап. Природознавчого музею. 1955, 4. — С. 55—
58.
24. Сандлер Я. М., Скордули В. Д., Сень А. П. К вопросу о возрасте пестроцветно-серо-
цветных образований юры Стрыйского прогиба // Вопросы геологии Карпат. 1967. —
С. 67—70.
25. Славин В. И., Добрынина В. Я. Стратиграфия юрских отложений Львовской мульды
и Предкарпатского краевого прогиба // Бюлл. МОИП. Отд. геологии. 1958, 33, № 2. —
С. 43—54.
26. Стратиграфическая схема юрских отложений Украины. — К.: Наук. думка, 1970. —
28 с.
27. Стратиграфія УРСР. — Т. VII. Юра. — К.: Наук. думка. 1969. — С. 38—40, 144—
163.
28. Утробин В. Н. Основные черты стратиграфии юрских отложений Предкарпатского
прогиба и юго-западной окраины Русской платформы // Докл. АН СССР. Геология. — 1962,
147. — № 4. — С. 908—911.
29. Alt A. Wapien Niżniowski i jego skamieliny. Akad. Umiejetności w Krakowie. — 6, 1881.
30. Moryc W. Budowa geologiczna rejonu Lubaczowa // Rocznik Polskiego Towarzystwa
Geologicznego. — 1961, 31, zesz. 1. — S. 47—83.
ДО ПРОБЛЕМИ КОРЕЛЯЦІЇ РОЗРІЗІВ ЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ У ПЕРЕДКАРПАТТІ …
17
31. Profile głębokich otworów wiertniczych Instytutu Geologicznego. Zesz. 39. Olsztyn IG-1,
Olsztyn IG-2. — Warszawa, 1977. — 338 s.
32. Siemiradzki J. Jura Naddniestrzański // Geologia ziem Polskich. Formacje starsze do
Jurajskich wlącznie. — 1922. — T. 1. — S. 489—493.
33. Tomczyk H. Stratygrafia osadów staropaleozoicznych z wiercenia w Uszkowcach koło
Lubaczowa // Księga pamiątkowa ku czci profesora Jana Samsonowicza. — 1962. — S. 123—
148.
SUMMARY
Danylo DRYGANT
ABOUT THE PROBLEM OF CORRELATION OF JURASSIC DEPOSITS SECTIONS
IN FORECARPATHIAN IN PARTICULAR AND ON SOUTH-WESTERN MARGIN
OF THE EAST-EUROPEAN PLATFORM ON THE WHOLE
Comparison more than 50 boreholes, drilled in southwest marginal part of East-European Platform (in
Carpathian Foredeep and Carpathians, Peri-Baltic Syneclise and Western Black Sea area), are established, that
jurassic transgression began at the same time everywhere in Bajocian, and thickness of Middle-Upper Jurassic
deposits in full sections is identical and anywhere does not exceed 643 m. It is revealed, that thickness of
Jurassic synchronogenic units in all boreholes and in different structural-tectonic zones remains constant
independently of facial composition. It is offered to accept the range of Jurassic stages, palaeontological
proved on materials from Lubaczów-11 and Olsztyn IG-1 boreholes: Bajocian — 90 m, Bathonian — 100 m,
Callovian — 50 m, Oxfordian — 150 m, Kimmeridgian — 110 m, Tithonian — 143 m. Also it is specified on
an inaccuracy of opinion on impossibility of comparison of sections under geophysical characteristics and on
groundlessness of establishment of the Stryj Jurassic Depression.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /All
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Warning
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJDFFile false
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/ColorConversionStrategy /LeaveColorUnchanged
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments false
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName (http://www.color.org)
/PDFXTrapped /Unknown
/Description <<
/FRA <FEFF004f007000740069006f006e00730020007000650072006d0065007400740061006e007400200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200064006f007400e900730020006400270075006e00650020007200e90073006f006c007500740069006f006e002000e9006c0065007600e9006500200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200061006d00e9006c0069006f007200e90065002e00200049006c002000650073007400200070006f0073007300690062006c0065002000640027006f00750076007200690072002000630065007300200064006f00630075006d0065006e007400730020005000440046002000640061006e00730020004100630072006f0062006100740020006500740020005200650061006400650072002c002000760065007200730069006f006e002000200035002e00300020006f007500200075006c007400e9007200690065007500720065002e>
/ENU (Use these settings to create PDF documents with higher image resolution for improved printing quality. The PDF documents can be opened with Acrobat and Reader 5.0 and later.)
/JPN <FEFF3053306e8a2d5b9a306f30019ad889e350cf5ea6753b50cf3092542b308000200050004400460020658766f830924f5c62103059308b3068304d306b4f7f75283057307e30593002537052376642306e753b8cea3092670059279650306b4fdd306430533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103057305f00200050004400460020658766f8306f0020004100630072006f0062006100740020304a30883073002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d30678868793a3067304d307e30593002>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e0020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006d00690074002000650069006e006500720020006800f60068006500720065006e002000420069006c0064006100750066006c00f600730075006e0067002c00200075006d002000650069006e0065002000760065007200620065007300730065007200740065002000420069006c0064007100750061006c0069007400e400740020007a0075002000650072007a00690065006c0065006e002e00200044006900650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f0062006100740020006f0064006500720020006d00690074002000640065006d002000520065006100640065007200200035002e003000200075006e00640020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300740061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f5006500730020007000610072006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006d00200075006d00610020007200650073006f006c007500e700e3006f00200064006500200069006d006100670065006d0020007300750070006500720069006f0072002000700061007200610020006f006200740065007200200075006d00610020007100750061006c0069006400610064006500200064006500200069006d0070007200650073007300e3006f0020006d0065006c0068006f0072002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002c002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007300750070006500720069006f0072002e>
/DAN <FEFF004200720075006700200064006900730073006500200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072002000740069006c0020006100740020006f0070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f8006a006500720065002000620069006c006c00650064006f0070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006100740020006600e50020006200650064007200650020007500640073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/NLD <FEFF004700650062007200750069006b002000640065007a006500200069006e007300740065006c006c0069006e00670065006e0020006f006d0020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020007400650020006d0061006b0065006e0020006d00650074002000650065006e00200068006f0067006500720065002000610066006200650065006c00640069006e00670073007200650073006f006c007500740069006500200076006f006f0072002000650065006e0020006200650074006500720065002000610066006400720075006b006b00770061006c00690074006500690074002e0020004400650020005000440046002d0064006f00630075006d0065006e00740065006e0020006b0075006e006e0065006e00200077006f007200640065006e002000670065006f00700065006e00640020006d006500740020004100630072006f00620061007400200065006e002000520065006100640065007200200035002e003000200065006e00200068006f006700650072002e>
/ESP <FEFF0055007300650020006500730074006100730020006f007000630069006f006e006500730020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000500044004600200063006f006e0020006d00610079006f00720020007200650073006f006c00750063006900f3006e00200064006500200069006d006100670065006e00200070006100720061002000610075006d0065006e0074006100720020006c0061002000630061006c006900640061006400200061006c00200069006d007000720069006d00690072002e0020004c006f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000730065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200079002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004e00e4006900640065006e002000610073006500740075007300740065006e0020006100760075006c006c006100200076006f0069006400610061006e0020006c0075006f006400610020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a006f006a0061002c0020006a006f006900640065006e002000740075006c006f0073007400750073006c00610061007400750020006f006e0020006b006f0072006b006500610020006a00610020006b007500760061006e0020007400610072006b006b007500750073002000730075007500720069002e0020005000440046002d0061007300690061006b00690072006a0061007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f006200610074002d0020006a00610020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020002d006f0068006a0065006c006d0061006c006c0061002000740061006900200075007500640065006d006d0061006c006c0061002000760065007200730069006f006c006c0061002e>
/ITA <FEFF00550073006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200063006f006e00200075006e00610020007200690073006f006c0075007a0069006f006e00650020006d0061006700670069006f00720065002000700065007200200075006e00610020007100750061006c0069007400e00020006400690020007300740061006d007000610020006d00690067006c0069006f00720065002e0020004900200064006f00630075006d0065006e00740069002000500044004600200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f00700070007200650074007400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006d006500640020006800f80079006500720065002000620069006c00640065006f00700070006c00f80073006e0069006e006700200066006f00720020006200650064007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e006500730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f0067002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0067002000730065006e006500720065002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006e00e40072002000640075002000760069006c006c00200073006b0061007000610020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006d006500640020006800f6006700720065002000620069006c0064007500700070006c00f60073006e0069006e00670020006f006300680020006400e40072006d006500640020006600e50020006200e400740074007200650020007500740073006b00720069006600740073006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e0020006b0061006e002000f600700070006e006100730020006d006500640020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006100720065002e>
>>
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|