Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст.

У статті на основі статистичних та картографічних матеріалів простежено чисельність і розселення етнічних груп населення на теренах Львівського повіту за матеріалами перепису населення 1921 р. Особливу увагу приділено характеристиці польської, української, єврейської та німецької етнічних груп....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Пасіцька, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2012
Назва видання:	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73909
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст. / О. Пасіцька // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 595-601. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-73909
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-739092015-01-17T03:01:21Z Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст. Пасіцька, О. У статті на основі статистичних та картографічних матеріалів простежено чисельність і розселення етнічних груп населення на теренах Львівського повіту за матеріалами перепису населення 1921 р. Особливу увагу приділено характеристиці польської, української, єврейської та німецької етнічних груп. Based on statistical and cartographical data of the 1921 census results, the article traces the sizes and settlings of ethnic groups on the territory of Lviv district. Special attention is paid to the characteristics of Polish, Ukrainian, Jewish and German ethnic groups. 2012 Article Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст. / О. Пасіцька // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 595-601. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2223-1196 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73909 uk Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті на основі статистичних та картографічних матеріалів простежено чисельність і розселення етнічних груп населення на теренах Львівського повіту за матеріалами перепису населення 1921 р. Особливу увагу приділено характеристиці польської, української, єврейської та німецької етнічних груп.
format	Article
author	Пасіцька, О.
spellingShingle	Пасіцька, О. Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
author_facet	Пасіцька, О.
author_sort	Пасіцька, О.
title	Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст.
title_short	Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст.
title_full	Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст.
title_fullStr	Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст.
title_full_unstemmed	Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст.
title_sort	етнічний склад населення львівського повіту у 20-х роках xx ст.
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate	2012
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73909
citation_txt	Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст. / О. Пасіцька // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Зб. наук. пр. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. — Вип. 21. — С. 595-601. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність
work_keys_str_mv	AT pasícʹkao etníčnijskladnaselennâlʹvívsʹkogopovítuu20hrokahxxst
first_indexed	2025-07-05T22:22:35Z
last_indexed	2025-07-05T22:22:35Z
_version_	1836847366088425472
fulltext	595Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 21/2012 Оксана Пасіцька (Львів) ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ ЛЬВІВСЬКОГО ПОВІТУ У 20-х роках ХХ століття Вивчення етнічного складу населення на місцевому рівні є важливим чинником у розумінні політичних, соціально-економічних, культурних процесів сучасного суспільства. На етнічну структуру та розміщення населення повітів Львівського воєводства впливали загальнодержавні процеси тодішньої Речі Посполитої, а також локальні особливості реґіону. Етнодемографічні процеси у Львівському – центральному – повіті Галичини перебували під впливом політичних процесів, територіальних змін, етнічної, соціальної структури населення м. Львова. Українські та польські науковці, характеризуючи історичні події міжвоєнного періоду в Західній Україні, подають аналіз окремих етнічних груп населення. Проте вони не приділяли належної уваги проблемам етнічного складу населення на місцевому рівні загалом та у Львівському повіті упродовж 1920-х рр. зокрема. З метою ідентифікації населення Львівського повіту використовувався поширений в українській історіографії віросповідний критерій. Такий підхід ґрунтується на традиційному для жителів цього реґіону зв’язку національної ідентичності з конфесійною приналежністю. Огляд вітчизняної та польської історіографії показує, що й досі недостатньо розроблено окремо питання етнічної та територіальної структури населення Львова і повіту в міжвоєнний період. Ґрунтовне дослідження етнічного складу західно- українського населення у першій половині XX ст. здійснив В. Кубійович1. Аналіз етнічного складу населення західноукраїнських земель з кінця XIX ст. до 1939 р., економічних і політичних факторів, що вплинули на зміну співвідношення між окремими національними групами краю, знаходимо у дослідженнях С. Макарчука2. Чисельність і зайнятість єврейського населення галицьких земель, історію німецьких колоній досліджували В. Меламед3, М. Драк, П. Штойко, І. Іванчов4. Детальний аналіз змін у розселенні та соціальній структурі польського населення Східної Галичини у 1 кубійович В. Західні українські землі в межах Польщі 1920–1939 // Його ж. Наукові праці. – Париж; Львів: Фенікс, 1996. – С. 246–265; Його ж. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9. ХІІ. 1939 // Там само. – С. 266–280; Його ж. Етнічні меншини в Україні // Там само. – С. 374–397. 2 Макарчук с. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западно украинских землях в период империализма. – Львов: Выща школа, 1983. – 255 с. 3 Меламед В. Єврейська громада Львова у міжвоєнний період (1918–1939 роки) // Львів: Історія, населення, культура. – Львів, 1994. – С. 39–42; Его же. Евреи во Львове (XIII – первая половина ХХ века): события, общество, люди. – Львов: ТЕКОП, 1994. – 268 с. 4 Драк М. Німецьке населення Східної Галичини: розселення та зміни кількісного складу (1772–1857) // Німецькі колонії в Галичині. Історія – архітектура – культура. – Львів, 1996. – С. 57–67; іванчов і. Дорнфельд – вчора, Тернопілля – сьогодні // Там само. – С. 209–213; 596 Оксана Пасіцька міжвоєнний період подано у дослідженнях О. Дудяка5. Динаміку етнічного складу населення Львова та його околиць з XIII ст. і до сьогодення відтворено в монографії Р. Лозинського6. Вивченням питань чисельності, розташування, еміграції окремих етнічних спільнот на західноукраїнських землях займалися польські дослідники А. Крисінський7, Г. Сіудут, П. Троянський, В. Вєжбєнєц8. Метою даної статті є ана- ліз чисельності та історії розселення етнічних груп населення (українців, поляків, євреїв, німців та інших) в адміністративно-територіальних межах Львівського повіту в 1920-х роках. Львівський повіт обіймав навколо м. Львова територію сучасних Пустомитів- ського району, північно-західну частину Миколаївського району, південно-західну частину Кам’янсько-Бузького району, південь Жовківського та крайню південно- східну частину Яворівського району. Повіт межував: на півночі – з Жовківським і Кам’янсько-Струмилівським, на півдні – Жидачівським, на заході – Городоцьким, на сході – Бібрецьким і Перемишлянським повітами (див. Додаток). На початок 20-х років ХХ ст. у Львівському повіті мешкала 149 551 особа, з них 71 644 чоловіків, 77 907 жінок, а у Львові мешкало 219 388 осіб: 99 266 чо- ловіків, 120 122 жінок9. Чисельність населення окремих етнічних груп у Львівському повіті на почат- ку 20-х років ХХ ст. простежимо за допомогою таблиці. Таблиця 1. Етнічний склад населення Львівського повіту за переписом 1921 р. Все населення Етнічні групи поляки українці євреї німці інші тис. / % тис. / % тис. / % тис. / % тис. / % тис. / % 149551 / 100 70029 / 46,8 65084 / 43,5 11567 / 7,7 2653 / 1,7 218 / 0,1 Штойко П. Географія німецьких колоній в Галичині кінця ХVІІІ – початку ХХ століть // Там само. – С. 68–74. 5 Дудяк О. Динаміка чисельності польського населення Східної Галичини в першій третині ХХ ст. (за матеріалами переписів 1910, 1921, 1931 рр.) // Вісник Львівського університету. – Серія історична. – Львів, 2002. – Вип. 36. – С. 286–296. 6 Лозинський Р. Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). – Львів: ЛНУ, 2005. – 358 с. 7 Krysiński A. Liczba i rozmieszszenie Ukraińców w Polsсe // Sprawy Narodowościowe. – Warszawa, 1928. – № 6. – S. 651–707; Ejusd. Liczba i rozmieszczenie ludności polskiej na Kresach Wschodnich. – Warszawa, 1930; Ejusd. Ludność polska a mniejszości w Polsce w świetle spisów ludności 1921 i 1931 r. // Sprawy Narodowościowe. – Warszawa, 1932. – № 4–5. – S. 347–391. 8 Siudut G. Pochodzenie wyznaniowo-narodowościowe ludności Małopolski Wschodniej i Lwowa wedle spisu ludności z 1931 r. // Lwów. Miasto, społeczenstwo, kultura. – Kraków, 1998. – Т. II. – S. 260–280; Trojański P. Liczba i rosmieszenie oraz struktura wewnętrzna ludności wyznania mojżeszowego w województwi Lwowskim w okresie międzywojennym // Ibid. – S. 243–260; Wierzbieniec W. Żydzi w województwie Lwówskim w okresie międzywojennym. Zagadnienia demograficzne i społeczne. – Rzeszów: Wyd-wo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. – 420 s. 9 Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. Województwo Lwowskie. – Warszawa: Nakł.Głównego Urzędu Statystycznego, 1924. – T. XIII. – S. 10. 597 Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках ХХ ст. Джерело: Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. Województwo Lwowskie. – Warszawa, 1924. – T. XIII. – S. 24–27. Статус міст, окрім Львова, у Львівському повіті ще з 1896 р. мали Новий Яри- чів* і Щирець10. У містах Львівського повіту в 1921 р. проживало 3 075 осіб, з яких 1 454 чоло- вічої статі та 1 621 жіночої. За чисельністю міське населення поступалося багатьом приміським селам, наприклад, Замарстинову (8 659 осіб), Клепарову (5 789 осіб), Знесінню (5 551 особа), Білогорщі (4 423 особи), Винникам (3 603 особи) тощо11. Загальна чисельність сіл Львівського повіту – 131, населення – 143 279 осіб, із них чоловіків – 68 633 особи, жінок – 74 646 осіб. Із числа сіл, статус місте- чок мали Кукіжів і Наварія. У Львівському повіті знаходилося 13 сіл з населен- ням понад 2 тис. осіб, 35 – від 1 000 до 2 000, 58 – від 500 до 1 000 і 25 – від 200 до 500 мешканців. Менше 200 мешканців проживало у Загородці, Новому Хорос- ні та Лінденфельді. Загалом, у 131 селі Львівського повіту мешкало 67 409 поляків, 63 495 укра- їнців, 9 734 євреї та 2 502 німці. З інших етнічних груп у селах Львівського повіту були росіяни і чехи, зокрема, у Фалькенштайні, Кульпаркові, Клепарові, Скнилові. Таблиця 2. Етнічний склад міського населення Львівського повіту за переписом 1921 р. Міста Все населення Етнічні групи поляки українці євреї німці інші тис. / % тис. / % тис. / % тис. / % тис. / % тис. / % Новий Яричів 2139 / 100 631 / 29,5 582 / 27,2 926 / 43,3 – – Щирець 936 / 100 64 / 6,8 100 / 10,1 712 / 76,1 59 / 6,3 1 / 0,1 Разом 3075 / 100 695 / 22,6 682 / 22,2 1638 / 53,3 59 / 2 1 / 0,03 Джерело: Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej... – S. 24. У Львівському повіті переважали поляки, зокрема, у селах навколо м. Льво- ва, а також на сході повіту. Понад 90 % представників цієї національності прожи- Вперше Яричів згадується у 1370 р. На його території 1563 р. було закладено містечко Новий Яричів. У 1618 р. король Сиґізмунд ІІІ подарував його канцлеру, коронному гетьману С. Жолкевському. Місто мало маґдебурзьке право. У 1695 р. Новий Яричів зазнав спустошливого набігу татар. (Історія міст і сіл Української РСР. В 26-ти т. Львівська область / гол. ред. кол. В. Ю. Маланчук. – Київ, 1968. – С. 438). Одне із стародавніх руських міст. Перші згадки про нього належать до початку ХІІ ст. Друга згадка про Щирець датується 1219 р., коли під Городком відбулася битва між угорсько- польськими і руськими військами. У 1241 р. місто зазнало нападу татар. У документах ХV ст. Щирець згадується вже як повітовий центр. У 1828 р. Щирець із передмістями купив австрійський барон Кріґсґабер (Історія міст і сіл Української РСР... – С. 591–596). 10 Prószynski M. Powiat Lwowski. Ludność i instytucje. – Lwów, 1911. – S. 9. 11 Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej... – S. 10. * Білогорща, Борщовичі, Винники, Давидів, Знесіння, Клепарів, Кульпарків, Рясна Польська, Сигнівка, Симіанівка, Сокільники, Замарстинів, Чишки. 598 Оксана Пасіцька вали у таких селах: Білка Шляхетська, Білка Королівська, Давидів, Зубра, Кро- тошин, Пруси, Семенівка, Сокільники, Чишки, Гончари, Костеїв, Козельники, Пасіки-Зубрицькі, Виннички, Холодновідка (див. Додаток). Польські назви окремих сіл Львівського повіту відображали їх етнічну ха- рактеристику: Рясна Польська, Білка Шляхетська. Водночас були села з етнічними польськими назвами, в яких переважало українське населення (наприклад, Ляш- ки Муровані, де проживало 707 українців, 385 поляків, 51 єврей). Загалом, поль- ське населення, яке проживало в сільській місцевості, не мало значної переваги над іншими національностями. Українці – корінні жителі реґіону – складали 70–99 % населення Львівсько- го повіту в 52 селах, розташованих здебільшого у північній та південній частинах повіту. Понад 90 % українців проживали у 22 населених пунктах: Бродки, Вербіж, Вислобоки, Гаї, Гонятичі, Гуменець, Дмитре, Жирівка, Запитів, Кагуїв, Луб’яна, Підберезці, Полянка, Попеляни, Піски, Ременів, Руданці, Селисько, Ситихів, Со- роки Щирецькі, Стронятин, Черепин (див. Додаток). Серед найдавніших мешканців Львова і його околиць були євреї. Походжен- ня єврейського населення Львова невідоме, однак це могли бути східні (азіатські) євреї, так само як і найдавніші мешканці єврейського походження інших великих міст. Імовірно, що перші євреї Львова переселилися сюди зі зруйнованих монголь- ським військом міст Київської Русі12. У XVI – першій половині XVII ст. кількість і питома вага євреїв на галицьких землях швидко збільшувалася. До Західної Украї- ни почало поступово переселятися єврейське населення з найрізноманітніших ре- ґіонів Європи. Спочатку головний потік євреїв ішов із західних польських земель. Згодом, почали масово прибувати єврейські поселенці з Чехії, Німеччини, Ниж- ньої Австрії, Угорщини, Італії та Литви13. У другій половині XVII – першій половині XVIII ст. кількість євреїв надалі збільшувалася. Посилювалася їхня економічна роль14. У 1880–1910 рр. євреї поча- ли покидати Галичину. Це пояснюється тим, що у другій половині ХІХ ст. у гос- подарстві краю в процесі розвитку капіталістичних відносин істотно послабила- ся економічна важливість низки традиційних єврейських занять (дрібної торгівлі, шинкарства, деяких видів ремесел тощо) і поступово почала зростати роль про- мисловості. З цієї причини значну частину євреїв було позбавлено звичного за- робітку. Однак розвиток промисловості був недостатнім для того аби зайняти на- явну єврейську робочу силу. Крім того, у промисловості вони зіткнулися з конку- ренцією з боку українців, які після скасування панщини почали мігрувати з сіль- ської місцевості в міста. Чимало професій для євреїв, як і для українців, залишалися малодоступними. Ці фактори у другій половині ХІХ ст. зумовили процес зубожіння єврейського населення. Намагаючись хоч якось покращити своє фінансове становище, євреї переселялися з малих і середніх міст Галичини у великі міста, потім – у середні реґіони, а з 1880-х рр. почалася масова еміграція євреїв до США, Канади, деяких 12 Меламед В. Евреи во Львове… – С. 30–32. 13 Там само. – С. 60. 14 Лозинський Р. Етнічний склад... – С. 108. 599 Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках ХХ ст. країн Європи та Латинської Америки. Місце євреїв поступово почали займати українці та поляки15. У 1921 р. значна кількість євреїв жили в декількох селах, розташованих побли- зу Львова (із 1930 р. включені до складу м. Львова): Замарстинів (33,7 %), Знесін- ня (35,5 %), Клепарів (19,3 %) і в містечку Наварії16. Отже, на початку 1920-х рр. у приміських селах Замарстинів, Знесіння, Клепарів мешкало 6 006 євреїв. У цей же період єврейське населення Львова складало 76 854 особи17. Відзначимо, що упродовж міжвоєнного періоду єврейська етнічна група, порівняно з українцями та поляками, була досить чисельною у містах Львівського повіту. Представники цієї національності посідали домінантні позиції у певних галузях економіки та міського господарства. Більшість працюючого єврейського населення були торговцями та ремісниками, зокрема, працювали у легкій промисловості, займалися посередництвом і банківською справою, а також медициною та юриспруденцією18. У Львівському повіті мешкала значна кількість німців. Початки німецької колонізації в Україні сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинського кня- зівства (ІХ–ХІІ ст.). Це підтверджує той факт, що до початку ХV ст. німецьке право мали фактично всі головні міста Галичини, ціла низка невеликих міських поселень і чимало сіл. Подальше виникнення колоній пов’язане з входженням Галичини до Австрійської імперії (1772). Найбільша хвиля німецького розселення і закладання колоній у Галичині припадають на 70–80-ті рр. ХVІІІ ст. – часи радикальних реформ Йосифа ІІ. Уже восени 1782 р. у Галичину стали прибувати німецькі поселенці, переважно, цілими сім’ями. За кілька років поселенського руху до Галичини при- було 2 827 родин. Їх загальна кількість складала 12 475 осіб19. Австрійський уряд запросив у Галичину переселенців з німецьких провінцій своєї держави і з сусідніх країн (Пруссії, Саксонії, Баварії, Польщі). Назви деяких колоній вказують на їх генезу, наприклад Фалькенштайн20. Німецькі колонії Львівського повіту виникли у такій хронологічній послідовності: Острів – 1783; Розенберґ – 1783; Кальтвассер – 1784; Фалькенштайн – 1784; Вайнберґен – 1785; Дорнфельд – 1786; Лінденфельд – 1788; Райхенбах – 1789; Хоросно Нове – 1789; Айнзідель – 183621. Більшість німецьких поселень розташовувалися на півдні Львівського повіту, тільки Вайнберґен знаходився у центральній, а Кальтвассер – у західній частинах повіту (див. Додаток). Здебільшого колонії мали німецькі назви: Айнзідель, Фалькенштайн, Райхенбах, тільки поодинокі – українські, наприклад, Хоросно Нове. Деякі мали паралельні назви – українські та німецькі, з однаковими або близькими смисловими значеннями, наприклад, Винники – Вайнберґен. Колонією називалися поселення з населенням щонайменше 20 родин колоніс- тів, які творили самодіяльну “ґміну”. Як правило, ці територіальні одиниці мали 15 Лозинський Р. Етнічний склад... – С. 142–143. 16 Державний архів Львівської області. – Ф. 7. – Оп. 1. – Спр. 1238. – Арк. 2. 17 Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej... – S. 24. 18 Меламед В. Єврейська громада Львова у міжвоєнний період... – С. 39–42. 19 Драк М. Німецьке населення Східної Галичини... – С. 58. 20 Штойко П. Географія німецьких колоній… – С. 68–69. 21 Там само. 600 Оксана Пасіцька від 10 до 40 родин, як виняток, понад – 100. Їх територія була невеликою, особли- во поблизу більших міст. Наприклад, колонія Розенберґ нараховувала 12 будин- ків; Кальтвассер – 23 будинки; Фалькенштайн – 36; Дорнфельд – 89. Найбільша колонія Дорнфельд на час своєї появи нараховувала 104 родини у складі 514 осіб (253 чоловіків і 261 жінка). У 1880 р. у цьому поселенні мешкало 814, у 1890 р. – 827, у 1900 р. – 799, у 1921 р. – 608 осіб22. У селах Львівського повіту, які засновали німецькі колоністи, на почат- ку 1920-х рр. німці складали: Айнзідель (Один поселенець) – 119 осіб (37,1 %); Вайнберґен* (Винна гора) – 260 осіб (36,2 %); Дорнфельд (Колюча гора) – 606 (75,6 %); Кальтвассер** (Зимна вода) – 64 особи (11,7 %); Лінденфельд (Липове поле) – 99 осіб (76,2 %); Острів – 77 осіб (4,7 %); Райхенбах (Текучий потік) – 129 осіб (55,8 %); Розенберґ (Трояндова гора) – 70 осіб (34,3 %); Фалькенштайн (Па- даючий камінь) – 179 осіб (42,3 %); Хоросно Нове – 126 осіб (72 %). Зауважимо, що кількість населення в колоніях, починаючи з кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. зростала, а з другої половини ХІХ ст. поступово зменшувалася. Після приєднання Західної України до УРСР німецьке населення було змушене покинути свої домівки. Впродовж ХХ ст. німецькі колонії остаточно перестали існувати: більшість із них приєднано до ближніх міст та сіл: Острів23 і Розенберґ (Заріччя) – до м. Щирець, Хоросно Нове – до с. Хоросно Пустомитівського району24. Окремі німецькі колонії перейменовано (наприклад, Дорнфельд – на с. Тернопілля25, Лінденфельд – на с. Липівку Миколаївського району, Айнзідель – на с. Одиноке, Фалькенштайн – на с. Соколівка Пустомитівського району)26. У Львівському повіті жили й інші етнічні групи, зокрема росіяни та чехи. Існували також “перехідні” групи – так звані латинники, які у 20–30-х рр. ХХ ст. повільно переходили до ясно окреслених етнографічних груп (поляків, значно рідше українців) і греко-католики з польською розмовною мовою. Окрім міст і сіл, адміністративно-територіальними одиницями Львівського повіту у 20-х роках ХХ ст. були поміщицькі фільварки. У цей період існував 91 по- міщицький фільварок з населенням 3 197 осіб, з них поляки складали 1 925 осіб (60,2 %), українці – 907 осіб (28,4 %), євреї – 195 осіб (6,1 %), німці – 92 особи (2,9 %), особи інших національностей – 78 осіб (2,4 %). Отже, упродовж 1920-х рр. населення Львівського повіту було етнічномо (на- ціонально) строкатим. Питома вага етнічного складу населення різнилася у містах та селах. У містах Львівського повіту переважала єврейська етнічна група (53,3 %). 20–35 % населення вони складали і в трьох найближчих приміських селах, які зго- дом були приєднані до Львова. У сільській місцевості повіту більшість складали 22 Штойко П. Географія німецьких колоній… – С. 70. * Присілком Вайнберґена була німецька колонія Унтерберґен, яка налічувала 55 осіб, з яких німці становили 49 осіб (89,1 %). ** 72,6 % населення колонії складали поляки. 23 Довідник адміністративно-територіального поділу Львівської області на 1 вересня 1960 р. / за ред. О. Кушнєрова. – Львів: Книжково-журнальне в-во, 1960. – С. 124. 24 Реєстр населених пунктів Львівщини / упорядник М. Горбаль. – Львів: Афіша, 2003. – С. 91–94, 149, 153. 25 іванчов і. Дорнфельд – вчора, Тернопілля – сьогодні... – С. 209–213. 26 Реєстр населених пунктів Львівщини... – С. 91, 95, 96. 601 Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках ХХ ст. поляки (47 %) з переважаючим відсотком у селах, розташованих навколо Львова та на сході повіту. Українська етнічна група (44,3 %) чисельно поступалася поля- кам і розміщувалася у віддалених від Львова селах, у східній та південній части- нах повіту. У міжвоєнний період у повіті продовжували існувати німецькі колонії.

Етнічний склад населення Львівського повіту у 20-х роках XX ст.

Репозитарії

Схожі ресурси