Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю
Представлены результаты сравнительной оценки овариального резерва у больных с синдромом хронической тазовой боли (СХТБ), обусловленной рубцово-спаечным процессом органов малого таза (1 группа) и эндометриоидной болезнью (2 группа) после лапароскопического лечения. Проведенные исследования свидете...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73936 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю / З.М. Дубоссарська, Л.П. Грек // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 25-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73936 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-739362015-01-18T03:01:48Z Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю Дубоссарська, З.М. Грек, Л.П. Оригинальные статьи Представлены результаты сравнительной оценки овариального резерва у больных с синдромом хронической тазовой боли (СХТБ), обусловленной рубцово-спаечным процессом органов малого таза (1 группа) и эндометриоидной болезнью (2 группа) после лапароскопического лечения. Проведенные исследования свидетельствуют о снижении яичникового резерва в обеих группах в сравнении с контролем. Вышеуказанные данные диктуют необходимость определения яичникового резерва у больных с СХТБ на 3-й месяц после оперативного лечения с целью выбора метода последующего восстановления репродуктивной функции. We present the results of a comparative estimation of the ovarian reserve in patients with chronic pelvic pain syndrome. The first group of patients had adhesive processes in the small pelvis organs, the second group consisted of patients with endometriosis. The ovarian reserve was reduced in the both groups as compared to the control group. This data points to the need of determining the ovarian reserve of patients with the chronic pelvic pain syndrome within the third month after the surgery in order to select a proper method for restoring the reproductive function. 2013 Article Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю / З.М. Дубоссарська, Л.П. Грек // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 25-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73936 618.173/177-006.2:612.4-092-07-085.322/.357 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Дубоссарська, З.М. Грек, Л.П. Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Представлены результаты сравнительной оценки овариального резерва у больных с синдромом
хронической тазовой боли (СХТБ), обусловленной рубцово-спаечным процессом органов малого таза (1 группа)
и эндометриоидной болезнью (2 группа) после лапароскопического лечения. Проведенные исследования
свидетельствуют о снижении яичникового резерва в обеих группах в сравнении с контролем. Вышеуказанные
данные диктуют необходимость определения яичникового резерва у больных с СХТБ на 3-й месяц после
оперативного лечения с целью выбора метода последующего восстановления репродуктивной функции. |
| format |
Article |
| author |
Дубоссарська, З.М. Грек, Л.П. |
| author_facet |
Дубоссарська, З.М. Грек, Л.П. |
| author_sort |
Дубоссарська, З.М. |
| title |
Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю |
| title_short |
Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю |
| title_full |
Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю |
| title_fullStr |
Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю |
| title_full_unstemmed |
Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю |
| title_sort |
діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73936 |
| citation_txt |
Діагностичне значення оваріального резерву у пацієнток з синдромом хронічного тазового болю / З.М. Дубоссарська, Л.П. Грек // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 25-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT dubossarsʹkazm díagnostičneznačennâovaríalʹnogorezervuupacíêntokzsindromomhroníčnogotazovogobolû AT greklp díagnostičneznačennâovaríalʹnogorezervuupacíêntokzsindromomhroníčnogotazovogobolû |
| first_indexed |
2025-07-05T22:23:42Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:23:42Z |
| _version_ |
1836847436380766208 |
| fulltext |
25
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
В даний час проблемі лікування синдрому хро-
нічного тазового болю присвячена значна кількість
публікацій, більшість з яких стосується генітального
ендометріозу і спайкового процесу органів малого
тазу [1, 2, 6, 8]. Найбільший ефект в усуненні тазо-
вого болю дає видалення патологічних вогнищ міні-
мально травматичними ендоскопічними методами,
якщо це можливо, в органозберігаючому обсязі [1,
7, 8]. Багаточисельні дослідження довели ступінь ви-
раженості больового синдрому з ендометріозом та з
поширеним злуковим процесом органів малого тазу
унаслідок хронічного запалення геніталій [2, 5, 8, 10].
Дані захворювання в тій чи іншій мірі впливають на
гемодинаміку та іннервацію органів малого тазу, ви-
кликаючи розвиток больового синдрому.
Синдром хронічного тазового болю (СХТБ),
обумовлений ендометріозом, рубцово-спайковим
процесом органів малого тазу внаслідок хронічного
запального процесу внутрішніх геніталій є показан-
ням до лапароскопічного втручання в об’ємі адгезіо-
лізісу, сальпінгооваріолізісу, резекції яєчників [1, 3,
8-10]. Особливу важливість ця проблема набуває у
УДК 618.173/177-006.2:612.4-092-07-085.322/.357
© З. М. Дубоссарська, Л. П. грек, 2013.
ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ У
ПАЦІЄНТОК З СИНДРОМОМ ХРОНІЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ
З. М . Дубоссарська, Л. П. Грек
Кафедра акушерства, гінекології та перинатології ФПО (зав. – професор Ю. А. Дубоссарська), Державний заклад
«Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України»; 49044, Україна, м. Дніпропетровськ,
вул. Дзержинського, 9; E-mail: dsma@dsma.dp.ua
DIAGNOSTIC VALUES OF THE OVARIAN RESERVE FOR PATIENTS WITH THE SYNDROME OF CHRONIC
PELVIC PAIN
Z. M. Dubossarskaya, L. P. Grek
SUMMARY
We present the results of a comparative estimation of the ovarian reserve in patients with chronic pelvic pain
syndrome. The first group of patients had adhesive processes in the small pelvis organs, the second group consisted
of patients with endometriosis. The ovarian reserve was reduced in the both groups as compared to the control group.
This data points to the need of determining the ovarian reserve of patients with the chronic pelvic pain syndrome
within the third month after the surgery in order to select a proper method for restoring the reproductive function.
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ОВАРИАЛЬНОГО РЕЗЕРВА У ПАЦИЕНТОК С СИНДРОМОМ
ХРОНИЧЕСКОЙ ТАЗОВОЙ БОЛИ
З. М. Дубоссарская, Л. П. Грек
РЕЗЮМЕ
Представлены результаты сравнительной оценки овариального резерва у больных с синдромом
хронической тазовой боли (СХТБ), обусловленной рубцово-спаечным процессом органов малого таза (1 группа)
и эндометриоидной болезнью (2 группа) после лапароскопического лечения. Проведенные исследования
свидетельствуют о снижении яичникового резерва в обеих группах в сравнении с контролем. Вышеуказанные
данные диктуют необходимость определения яичникового резерва у больных с СХТБ на 3-й месяц после
оперативного лечения с целью выбора метода последующего восстановления репродуктивной функции.
Ключові слова: синдром хронічного тазового болю, ендометріоз, спайковий процес органів малого
тазу, оваріальний резерв.
пацієнток з нереалізованою репродуктивною функ-
цією, оскільки такі операції нерідко виявляються
досить травматичними і майже часто призводять до
зниження оваріального резерву, а для даної категорії
пацієнток принципове значення набуває відновлення
репродуктивної функції [3, 4]. Діагностика функціо-
нального стану яєчників до початку терапії дозволяє
адекватно вибрати тактику лікування, дозу препара-
тів і уникнути можливий розвиток ускладнень [3].
Метою дослідження була порівняльна оцінка
стану оваріального резерву у хворих з СХТБ, обу-
мовленого ендометріозом, злуковим процесом вна-
слідок хронічного сальпінгіту та оофориту, після
ендоскопічного втручання.
МАТЕРіАЛ ТА МЕТОДИ
Нами обстежено 40 хворих у віці від 22 до 33
років (середній вік – 28,5±2,2 років).
1 групу склали пацієнтки із рубцово-спайко-
вим процесом внаслідок хронічного сальпінгіту та
оофориту, n=20 (33,3%), 2 групу – хворі із зовнішнім
ендометріозом, ендометріоїдними кисти яєчників, ве-
ріфікованими гістологічно, n=20 (33,3%). Контрольну
26
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 2 (62)
групу склали 20 практично здорових жінок репродук-
тивного віку, з регулярним менструальним циклом. Всі
пацієнтки пред’являли скарги на тазовий біль протягом
3-6 років. Порушення менструального циклу по типу
дисменореї зазначено у 8 (40,0%) пацієнток 1 групи і 11
(55,0%) пацієнток 2 групи. Високий інфекційний індекс
перенесених у дитинстві захворювань відзначено в 1
групи у 10 (50,0%) пацієнток, переважання екстрагені-
тальної патології (захворювання шлунково-кишкового
тракту, патологію щитовидної залози, дисгормональну
мастопатію) зазначено у 11 (55,0%) пацієнток 2 групи.
Попередні оперативні втручання на органах черевної
порожнини і малого тазу були в анамнезі в обох групах:
у 8 (40,0%) пацієнток 1 групи – з приводу ектопічної
вагітності, апоплексії яєчника, гострого апендициту, і
у 9 (45,0%) пацієнток 2 групи – в зв’язку з зовнішнім
ендометріозом. Вторинне жіноче безпліддя зазначено
у 6 (30,0%) пацієнток 1 групи та у 9 (45,0%) пацієн-
ток 2 групи. У всіх спостереженнях з приводу СХТБ
операції виконано за допомогою лапароскопії в обсязі
адгезіолізіса, сальпінгооваріолізіса, резекції, дриллінгу
яєчників, з використанням різних видів хірургічних
енергій – монополярна і біполярна електрохірургія.
Всім пацієнткам у віддаленому післяопераційному
періоді на 3 й день менструального циклу проводи-
лося ультразвукове дослідження органів малого тазу
на апараті «Toshiba» Nemio17-pro, з використанням
трансвагінального датчика – 7,5 Мгц, енергетичного,
імпульсивно-хвильового з кольоровим допплерівським
картуванням (КДК). В ході трансвагінальної ехографії
в режимі реального часу оцінювали кількість антраль-
них фолікулів (КАФ) та стан оваріального кровотоку.
В якості біохімічного маркера оваріального резерву
використовували так званий «потрійний тест» – визна-
чення фолікулостимулючого гормона (ФСГ), інгібіна
В, антимюлерова гормону (АМГ) в сироватці крові на 3
й день 3-го менструального циклу. За статистично зна-
чущі приймалися відмінності за величиною статистич-
ної значущості p<0,05. Протягом 3-го менструального
циклу оцінювали оваріальний резерв за віщевказаними
маркерами.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБгОВОРЕННя
Рівень АМГ у післяопераційному періоді був
нижче в 2 групі на 3 день 3-го менструального циклу і
склав 1,9±0,5 нг/мл порівняно з 1 групою – 3,6±1,1 нг/
мл, а також в порівнянні з групою контролю – 5,1±1,5
нг/мл (p<0,01). Рівні інгібіна В у 3-му менструаль-
ному циклі післяопераційного періоду відповідали
наступними показниками: 25,0±3,5 пг/мл – в 2 групі
та 39,0±1,5 пг/мл – в 1 групі в порівнянні з контр-
ольною групою 75,0±1,5 пг/мл. Мінімально низькі
значення АМГ (0,9 нг/мл) і інгібіна В (22 пк/мл)
відзначено у 2 групі – у пацієнток, яким виконано
ендоскопічні операції на яєчниках після попередніх
операцій на органах малого тазу, у тому числі з при-
воду ендометріоїдних кіст, особисто у пацієнток з ІІІ
стадією зовнішнього ендометріозу.
Підвищення ФСГ відмічено у 2 групі (15,4±1,5
МО/л) в порівнянні з 1 групою – 11,7±0,9 МО/л.
Протягом усього періоду спостереження рівень
ФСГ залишався високим і перевищував такі зна-
чення (8,6±1,5 МО/л) в контрольній групі (p<0,01).
Найбільш високі показники ФСГ встановлено у
пацієнток, прооперованих ендоскопічно з приводу
двосторонніх ендометріоїдних кіст яєчників.
Показники кількості антральних фолікулів
(КАФ) відрізнялись у 2 групі на 3-й менструаль-
ний цикл післяопераційного періоду – 4,3±1,8 в
порівнянні з 1 групою – 5,7±1,6, та в порівнянні з
групою контролю – 7,8±1,7 (р>0,05). В цілому, за
основними показниками (рівень ФСГ, концентра-
ції інгібіна В і АМГ, кількість антральних фолі-
кулів) оваріальний резерв у пацієнток 2 групи був
нижче, ніж у пациєнток 1 групи та групи контролю.
Отримані дані свідчать про те, що низький рівень
АМГ, інгібіна В і максимальні значення ФСГ ко-
релюють з меншим числом антральних фолікулів,
що підтверджують наявність ризиків зниження
оваріального потенціалу у пацієнток з СХТБ після
ендоскопічного втручання на яєчниках, особисто
у пацієнток з генітальним ендометріозом у 2-й
групі (табл. 1).
Таблиця 1
Оцінка функціонального стану оваріального резерву у тематичних хворих
в післяопераційному періоді
Показник 1 група 2 група Контрольна
група
Ймовірність
відмінностей
1 2 К р
ФСг, МО/л 11,7±0,9 15,4±1,5 8,6±1,5 1:К<0,05
2:К<0,01
2:3>0,05
Ингібін В, пг/мл 39,0±1,5 25,0±3,5 75,0±1,5 1:К<0,01
2:К<0,001
1:2<0,05
АМг, нг/мл 3,6±1,1 1,9±0,5 5,1±1,5 1:2>0,05
1:К<0,05
2:К<0,001
27
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
ВИСНОВКИ
1. Проведені дослідження вказують на необхід-
ність післяопераційного визначення оваріального
резерву у хворих з СХТБ, обумовленого ендоме-
тріозом, злуковим процесом, внаслідок хронічного
сальпінгіту та оофориту, за допомогою трансвагі-
нальної ехографії в режимі реального часу з оцінкою
кількості антральних фолікулів; в якості біохімічних
маркерів оваріального резерву використовувати «по-
трійний тест» – визначення фолікулостимулюючого
гормона (ФСГ), інгібіна В, антимюлерова гормону
(АМГ), що диктує необхідність вибору щадного
методу і об’єму хірургічного втручання з позицій
їх деструктивного впливу на оваріальний резерв у
хворих з СХТБ.
2. Особливе значення такий підхід набуває в тих
випадках, коли метою втручання стає відновлення
репродуктивної функції. При виборі лікувально-
реабілітаційної тактики даного контингенту хворих
необхідно враховувати стан оваріального резерву та
своєчасно скерувати пацієнток на допоміжні репро-
дуктивні технології.
ЛIТЕРАТУРА
1. Адамян Л. В. Эндометриозы : руководство для
врачей / Адамян Л. В., Кулаков В. И., Андреева Е. Н.
– М. : Мед., 2006. – 416 с.
2. Дубоссарская З. М. Репродуктивная
эндокринология (перинатальные, акушерские и ги-
некологические аспекты) / З. М. Дубоссарская,
Ю. А. Дубоссарская. – Днепропетровск: «Лира
ЛТД», 2008. – 415 с.
3. Ингибин В как маркер овариального резерва
у женщин с различными формами бесплодия / Т. А. На-
заренко, Н. Г. Мишиева, Н. Г. Соловьева [и др.] //
Проблемы репродукции. – 2005. – № 3. – С. 15.
4. Мусаев Р. Д. Функциональное состояние
яичников после различных методов хирургическо-
го вмешательства у больных с эндометриоидными
кистами / Р. Д. Мусаев, О. В. Чабан, А. И. Давыдов
// Вопр. гинекологии, акушерства и перинатологии.
– 2011. – № 5. – С. 5–11.
5. Озерская И. А. Хроническая тазовая боль у
женщин репродуктивного возраста / И. А. Озерская,
М. И. Агеева. – М. : ВИДАР, 2009. – 299 с.
6. Татарчук Т. Ф. Эндокринная гинекология
(клинические очерки) [часть] / Т. Ф. Татарчук,
Я. П. Сольский. – Киев, 2003. – С. 105–110.
7. Теория и практика эндокринной гинекологии
/ Под. ред. проф. З. М. Дубоссарской. – Днепропе-
тровск : «Лира ЛТД», 2010. – 459 с.
8. Хирургическое лечение синдрома хроничес-
ких тазовых болей в гинекологической клинике /
Г. А Савицкий, Р. Д. Иванова, И. Ю. Щеглова,
П. А. Попов. – Элби-СПб, 2003. – 144 с.
9. Хроническая тазовая боль / Под ред. В. Н. Бе-
ловой. – М.: Антидор, 2007. – 572 с.
10. Яроцкая Е. Л. Современные подходы к ле-
чению больных с тазовыми болями в клинике опе-
ративной гинекологии : автореф. дис. … д-ра мед.
наук : 14.00.01 / Яроцкая Е. Л. ; ГУ «Науч. центр
акушерства, гинекологии и перинатологии РАМН».
– М., 2004. – 48 с.
|