Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних

Целью исследования было оценить феррокинетику при субклинических формах анемии у беременных женщин. Установлено, что в основной группе обследованных преобладали легкие и субклинические формы железодефицитной анемии (83 случая или 69,2%). Пациенты, страдающие субклиническими формами анемии, имели...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Садовнича, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73988
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних / О.О. Садовнича // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 94-97. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-73988
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-739882015-01-18T03:02:09Z Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних Садовнича, О.О. Оригинальные статьи Целью исследования было оценить феррокинетику при субклинических формах анемии у беременных женщин. Установлено, что в основной группе обследованных преобладали легкие и субклинические формы железодефицитной анемии (83 случая или 69,2%). Пациенты, страдающие субклиническими формами анемии, имели сниженное содержание ферритина по сравнению с контролем. Показано, что содержание ферритина в крови беременной женщины является высокоспецифичным показателем и должно определяться у женщин группы риска, начиная с ранних сроков беременности. The aim of this research was to assess the ferrokinetics at subclinical forms of anemia in pregnant women. In the main group of women under study, mild and subclinical forms of the iron-deficiency anemia dominated (83 cases and 69,2% accordingly). The patients suffering from the subclinical forms of anemia had a lower ferritin content as compared to the control group. It has been shown that the ferritin content in the blood of pregnant women is a highly specific indicator and should be determined in of the risk group women at early phases of pregnancy. 2013 Article Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних / О.О. Садовнича // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 94-97. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73988 618.3-06:616.155.194 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Садовнича, О.О. Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних Таврический медико-биологический вестник
description	Целью исследования было оценить феррокинетику при субклинических формах анемии у беременных женщин. Установлено, что в основной группе обследованных преобладали легкие и субклинические формы железодефицитной анемии (83 случая или 69,2%). Пациенты, страдающие субклиническими формами анемии, имели сниженное содержание ферритина по сравнению с контролем. Показано, что содержание ферритина в крови беременной женщины является высокоспецифичным показателем и должно определяться у женщин группы риска, начиная с ранних сроков беременности.
format	Article
author	Садовнича, О.О.
author_facet	Садовнича, О.О.
author_sort	Садовнича, О.О.
title	Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних
title_short	Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних
title_full	Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних
title_fullStr	Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних
title_full_unstemmed	Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних
title_sort	особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73988
citation_txt	Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних / О.О. Садовнича // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 94-97. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT sadovničaoo osoblivostíferokínetikiprisubklíníčnihformahanemíívagítnih
first_indexed	2025-07-05T22:29:36Z
last_indexed	2025-07-05T22:29:36Z
_version_	1836847807041896448
fulltext	94 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 2 (62) Одним з найбільш частих ускладнень, що ро- блять несприятливий вплив на здоров’я вагітної і новонародженого, є анемія. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (1992), анемія виявляється щороку в світі у 35,0-75,0% вагітних [6]. Прогресуюча вагітність в кілька разів збільшує потребу організму в залізі. Так, в I триместрі вона складає 0,6-0,8 мг/добу, а вже у II – 2,8-3,0 мг/добу, і в III – 3,5-4,0 мг/добу, що пов’язано з додатковими витратами цього мікроелементу на розвиток плацен- ти і плода, посиленням еритропоезу, витратами на зростаючу матку і іншими потребами. Дисбаланс надходження і витрачання заліза в організмі вагітної становить близько 60 мг на добу, а за період вагіт- ності, пологів і лактації жінка втрачає близько 900 мг заліза, при цьому відбувається збіднення депо заліза в середньому на 50,0% [1, 9]. Основним фактором, що чинить виражений шкідливий вплив на організм матері і плід, при дефіциті заліза є тканинна гіпоксія з подальшим розвитком вторинних метаболічних розладів. Якщо під час фізіологічної вагітності споживання кисню збільшується на 15,0-33,0%, то при анемії відбувається посилення гіпоксії шляхом зниження УДК 618.3-06:616.155.194 © О. О. Садовнича, 2013. ОСОБЛИВОСТІ ФЕРОКІНЕТИКИ ПРИ СУБКЛІНІЧНИХ ФОРМАХ АНЕМІЇ ВАГІТНИХ О. О. Садовнича Кафедра акушерства і гінекології №1 (зав. – академік НАМН України, професор В. М. Запорожан), Одеський національний медичний університет; 65082, Україна, м. Одеса, Валіховський провулок, 2; E-mail: office@odmu.edu.ua THE PECULIARITIES OF FERROKINETICS IN THE SUBCLINICAL FORMS OF ANEMIA OF PREGNANCY O. O. Sadovnicha Summary The aim of this research was to assess the ferrokinetics at subclinical forms of anemia in pregnant women. In the main group of women under study, mild and subclinical forms of the iron-deficiency anemia dominated (83 cases and 69,2% accordingly). The patients suffering from the subclinical forms of anemia had a lower ferritin content as compared to the control group. It has been shown that the ferritin content in the blood of pregnant women is a highly specific indicator and should be determined in of the risk group women at early phases of pregnancy. ОСОБЕННОСТИ ФЕРРОКИНЕТИКИ ПРИ СУБКЛИНИЧЕСКИХ ФОРМАХ АНЕМИИ БЕРЕМЕННЫХ Е. А. Садовничая Резюме Целью исследования было оценить феррокинетику при субклинических формах анемии у беременных женщин. Установлено, что в основной группе обследованных преобладали легкие и субклинические формы железодефицитной анемии (83 случая или 69,2%). Пациенты, страдающие субклиническими формами анемии, имели сниженное содержание ферритина по сравнению с контролем. Показано, что содержание ферритина в крови беременной женщины является высокоспецифичным показателем и должно определяться у женщин группы риска, начиная с ранних сроков беременности. Ключові слова: анемія вагітних, сідеропенічний синдром, феритин, діагностика, прогноз. оксигенації тканин киснем [1, 3, 5, 6]. Стан гемічної гіпоксії, підвищення концентрації лактату в ткани- нах і органах приводить до посилення вироблення нирками еритропоетину і, відповідно, стимуляції еритропоезу при легких формах залізодефіцитної анемії (ЗДА) [5, 6]. Починаючи з II триместру вагітності, спо- стерігається прогресуюче достовірне зниження концентрації феритину і збільшення концентрації трансферину при відносно зниженому рівні сиро- ваткового заліза. Подібна динаміка ферокінетичних показників свідчить про наявність негативного ба- лансу заліза і поступове виснаження запасів даного мікроелемента в процесі вагітності. При цьому, в першу чергу, зменшується кількість заліза, депоно- ваного в органах, потім транспортного заліза, далі заліза гемовміщуючих ферментів і, в останню чергу, заліза, використованого на синтез гемоглобіну [5]. Феритин переважно знаходиться в клітинах селезінки, печінки, червоного кісткового мозку. У невеликих кількостях феритин присутній також в плазмі крові. Його концентрація в більшості випадків дозволяє адекватно оцінити загальні запаси заліза в організмі. Концентрація феритину при народженні підвищена – до 600 нг/мл, за кілька місяців вона 95 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И знижується приблизно до 30 нг/мл, після чого по- чинає повільно зростати і до 24-25 років приймає значення, що зберігаються до старості. У нормі для дорослих жінок концентрація феритину в сироватці становить 10-150 нг/мл. Концентрація феритину нижче 10 нг/мл свідчить про наявність залізодефіцитної анемії. Цей показник має важливе значення для диференціювання залізо- дефіцитної анемії від інших типів анемій, патогенез яких не пов’язаний з залізом, моніторингу запасів заліза в організмі вагітних жінок [3, 5]. Профілактика дефіциту заліза має принципове значення не тільки для вагітних, як фактор знижен- ня ризику ускладнень при пологах, але, головним чином, для розвитку і стану плода. Останні роки змінили традиційні погляди на феритин, як суто внутрішньоклітинний білок, відсутній у сироватці крові. Більш того, було показано, що між вмістом феритину в сироватці крові і загальними запасами заліза в організмі існують чіткі кількісні кореля- ції, які з успіхом можуть бути використані в діа- гностичних цілях [4, 7, 8]. Таким чином, кількісне визначення названих металопротеїдів в сироватці крові має безсумнівну діагностичну цінність. Більш того, вивчення динаміки обміну феритину в системі мати-плацента-плід інформативно для діа- гностики плацентарної дисфункції. Доведено, що низькі концентрації феритину в тканині плаценти і пуповинної крові та високі рівні в сироватці крові матері характерні для тяжкого ступеня затримки внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУР) і супроводжуються несприятливим перебігом пост- натальної адаптації. Метою дослідження була оцінка ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних. МАТЕРіАЛ і МЕТОДИ Дослідження проведене на базі обласного клі- нічного пологового будинку протягом 2005-2012 рр. Обстежено 150 вагітних з проявами залізодефіцитної анемії. Середній вік обстежених склав 26,2±1,1 років. Контрольну групу склали 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності тієї ж вікової групи. Всі жінки обстежувалися відповідно до на- казу Міністерства охорони здоров’я України від 03.11.2008 № 624 [2]. Додатково оцінювали вміст феритину у плазмі крові методом імуноферментного аналізу (ІФА) (набори НЦ «ЕСМП», Росія). У наборі ІФА-феритин використано «сендвіч»-варіант твер- дофазного імуноферментного аналізу. Для реалізації цього варіанту використано два моноклональних антитіла з різною епітопною специфічністю до фе- ритину. Одне з них іммобілізовано на твердій фазі (внутрішня поверхня лунок), інше кон’юговано з пероксидазою хрому. У лунках при додаванні до- сліджуваного зразка і кон’югату анти-феритин-пе- роксидаза під час інкубації одночасно відбувається іммобілізація феритину, що міститься в досліджува- ному зразку, і зв’язування його з кон’югатом. При видаленні вмісту з лунок і промиванні відбувається видалення надлишку кон’югату анти-феритин-пе- роксидаза, не пов’язаного з іммобілізованим в ході інкубації феритином. Кількість кон’югату є прямо пропорційною кількості феритину в досліджуваному зразку. Під час інкубації з ТМБ відбувається фарбу- вання розчину в лунках. Ступінь забарвлення прямо пропорційна кількості феритину в досліджуваному зразку. Після вимірювання оптичної щільності роз- чину в лунках на підставі калібрувального графіка розраховується концентрація феритину в досліджу- ваних зразках. Статистична обробка проведена із викорис- танням програмного забезпечення Statistica 6.15 (StatSoft Inc., США). РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБгОВОРЕННя Група ризику розвитку анемії у вагітних включає пацієнток з екстрагенітальною фоновою патологією, менорагіями, частими вагітностями, вагітностями, що виникли на тлі лактації, багатоплідної вагітнос- ті. Пул заліза формується до 24 років, тому в осіб молодше 23 років немає достатнього запасу заліза. У юних вагітних частота повторних вагітностей з різницею менше 4-х років призводить до виснаження запасу заліза, тому ці жінки також входять до групи ризику [3, 5, 6, 9]. Залізодефіцитні стани розвиваються поступово при наступних умовах: порушення аліментарного надходження заліза (вегетаріанство), мальабсорбція заліза, патологічні втрати заліза при гострих інфек- ційних та вірусних захворюваннях, хронічних інфек- ціях нирок, глистових інвазіях, шлунково-кишкових захворюваннях, дисбактеріозах, гіповітамінозах, дисмікроелементозах [1, 8, 9]. У обстежених вагітних було виявлено різно- манітні фактори ризику, при цьому чисельність жінок з трьома чи більше факторами ризику склала 43,3%. При оцінці гематологічних показників встанов- лено, що серед обстежених вагітних основної групи переважали легкі та субклінічні форми ЗДА (83 ви- падки або 69,2%). У більшості пацієнток основної групи спостерігалося зниження показників вмісту гемоглобіну та еритроцитів (табл. 1). Початкове значення рівня заліза в сироватці крові коливалося від 5,3 до 13,3 мкмоль/л (9,67±1,1 мкмоль/). Рівень гемоглобіну коливався в межах від 95 до 135 г/л (113,3±3,5 г/л). Кількість еритроцитів у середньому становило 3,5х1012/л. Основні скарги були стереотипними і зводилися до слабкості, підвищеної стомлюваності, запамо- рочення, задишки при фізичному навантаженні, серцебиття. У більшості випадків (63,3%) анемію було виявлено у І триместрі вагітності, у 36,7% – у ІІ триместрі. У контрольній групі відхилень від фі- зіологічної норми виявлено не було. 96 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 2 (62) Таблиця 1 Функціональний стан еритрону у вагітних Показники Основна група (n=120) Контрольна група (n=30) Еритроцити, 1012/л 3,5±0,1* 4,1±0,1 гемоглобін, г/л 113,3±3,5* 131,0±2,4 Сироваткове залізо, мкмоль/л 9,7±1,1* 12,4±1,2 Феритин, мкг/л 7,8±0,1* 18,2±0,2 Примітка: * – відмінності між групами є статистично значущими, p<0,05. Для багатьох вагітних основної групи був ха- рактерним сідеропенічний синдром у вигляді змін шкіри та її придатків. Спостерігалася сухість шкіри, ламкість волосся. Часто у хворих відзначалася ви- разна «синява» склер. У 5 (0,3%) жінок відзначалися явища ангулярного стоматиту. При подальшому аналізі розподілу значень вміс- ту феритину в залежності від вираженості анемізації встановлено, що у вагітних з субклінічними формами анемії (вміст гемоглобіну вище 110 г/л) відзначається зниження вмісту феритину (рис. 1). Таким чином, даний показник є більш специфічним для субклініч- них форм й має визначатися у жінок групи ризику, починаючи з ранніх термінів вагітності. Рис. 1. Вміст феритину у крові вагітних з субклінічними формами залізодефіцитної анемії ВИСНОВКИ 1. У вагітних з субклінічними формами анемії вміст феритину знижений у порівнянні з контролем. 2. Вміст феритину у крові вагітних є високоспе- цифічним показником й має визначатися у жінок гру- пи ризику, починаючи з ранніх термінів вагітності. ЛіТЕРАТУРА 1. Микроэлементозы / А. П. Авцын, А. А. Жаво- ронков, М. А. Риш, Л. С. Строчкова. – М. : Медицина, 1991. – 496 с. 2. Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 року № 582 «Про затвердження клі- нічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», наказу МОЗ від 31.12.2004 року № 676 «Про затвердження клінічних протоколів з аку- шерської та гінекологічної допомоги» : Наказ МОЗ України № 624 від 03.11.2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20081103_624.html 3. Allen L. H. Anemia and iron deficiency: effects 97 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И on pregnancy outcome / L. H. Allen // Am. J. Clin. Nutr. – 2000. – Vol. 71 (5 Suppl) – P. 1280S–1284S 4. Alper B. S. Using ferritin levels to determine iron- deficiency anemia in pregnancy / B. S. Alper, R. Kimber, A. K. Reddy // J. Fam. Pract. – 2000. – Vol. 49 (9) – P. 829–832. 5. Cao C. Pregnancy and iron homeostasis: an update / C. Cao, K. O. O’Brien // Nutr. Rev. – 2013. – Vol. 71 (1) – P. 35–51. 6. Daily oral iron supplementation during preg- nancy / J. P. Peña-Rosas, L. M. De-Regil, T. Dowswell [et al.] // Cochrane Database Syst Rev. – 2012 – Vol. 12. – CD004736. 7. Maternal serum ferritin concentration is posi- tively associated with newborn iron stores in women with low ferritin status in late pregnancy / J. Shao, J. Lou, R. Rao [et al.] // J. Nutr. – 2012. – Vol. 142 (11) – P. 2004–2009. 8. Plasma ferritin and pregnancy outcome / R. L. Goldenberg, T. Tamura, M. DuBard [et al.] // Am. J. Obstet. Gynecol. – 1996 – Vol. 175 (5) – P. 1356–1359. 9. Short M. W. Iron deficiency anemia: evalua- tion and management / M. W. Short, J. E. Domagalski // Am. Fam. Physician. – 2013 – Vol. 87 (2). – P. 98–104.

Особливості ферокінетики при субклінічних формах анемії вагітних

Репозитарії

Схожі ресурси