Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів
В статье определяются, объясняются, обобщаются факторы, которые обусловливают своеобразие современной языковой ситуации процесса заимствования англицизмов.
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74054 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів / Л.М. Архипенко // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 75-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-74054 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-740542015-01-19T03:02:07Z Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів Архипенко, Л.М. Межкультурная коммуникация и коммуникативная лингвистика В статье определяются, объясняются, обобщаются факторы, которые обусловливают своеобразие современной языковой ситуации процесса заимствования англицизмов. У статті з'ясовуються, пояснюються, узагальнюються фактори, які визначають своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів. Factors specifying the particularities of modern language situation in the process of English borrowings are determined, explained and generalized. 2004 Article Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів / Л.М. Архипенко // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 75-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74054 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Межкультурная коммуникация и коммуникативная лингвистика Межкультурная коммуникация и коммуникативная лингвистика |
| spellingShingle |
Межкультурная коммуникация и коммуникативная лингвистика Межкультурная коммуникация и коммуникативная лингвистика Архипенко, Л.М. Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів Культура народов Причерноморья |
| description |
В статье определяются, объясняются, обобщаются факторы, которые обусловливают своеобразие современной языковой ситуации процесса заимствования англицизмов. |
| format |
Article |
| author |
Архипенко, Л.М. |
| author_facet |
Архипенко, Л.М. |
| author_sort |
Архипенко, Л.М. |
| title |
Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів |
| title_short |
Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів |
| title_full |
Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів |
| title_fullStr |
Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів |
| title_full_unstemmed |
Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів |
| title_sort |
своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Межкультурная коммуникация и коммуникативная лингвистика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74054 |
| citation_txt |
Своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів / Л.М. Архипенко // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 75-76. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT arhipenkolm svoêrídnístʹsučasnoímovnoísituacííprocesuzapozičennâanglícizmív |
| first_indexed |
2025-07-05T22:32:46Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:32:46Z |
| _version_ |
1836848006907822080 |
| fulltext |
СВОЄРІДНІСТЬ СУЧАСНОЇ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ
ПРОЦЕСУ ЗАПОЗИЧЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ
Л. М. Архипенко
В статье определяются, объясняются, обобщаются факторы, которые обусловливают
своеобразие современной языковой ситуации процесса заимствования англицизмов.
Ключевые слова: процесс заимствования, англицизмы, американизмы, иноязычная лексика,
языковая эксплуатация
У статті з'ясовуються, пояснюються, узагальнюються фактори, які визначають
своєрідність сучасної мовної ситуації процесу запозичення англіцизмів.
Ключові слова: процес запозичення, англіцизми, американізми, іншомовна лексика, мовна
експлуатація
Factors specifying the particularities of modern language situation in the process of English
borrowings are determined, explained and generalized.
Key words: process, borrowings English, American English
Яскравою рисою сучасної мовної ситуації є надмірне запозичення англіцизмів. Ця ситуація може бути
порівняна з тією, що мала місце у ХІХ ст., коли українська мова пережила повінь французьких запозичень.
Актуальність. У 90-х роках ХХ ст. характерною стає так звана українська америкоманія.
Визначальною особливістю цієї української америкоманії є настанова на західний спосіб життя, на деяку
асиміляцію з американською культурою і цивілізацією, у результаті чого американізми стали приходити в
українську мову вже не як екзотизми. І звичайно ж, справа тут у нових суспільних уподобаннях – „у
свідомій настанові на підкреслено вільне мовлення, на мову, звільнену від спущених зверху заборон”
[4, с. 11]. Cлідом за Костомаровим, зазначимо, що сучасні мовні уподобання (перевага американізмів)
пояснює заміни французьких слів жаргон, інструктаж, екран, макіяж, манекенниця англіцизмами сленг,
брифінг, дисплей, майкап, топ-модель. Також зауважимо: замість українських слів німецького походження
бутерброд і шлягер тепер часто іноді говорять сендвіч або навіть гамбургер / чизбургер і хіт. Якщо українці
у ХІХ ст. імпортували Savoi Faire, то зараз вивозять know-how (або ноу-хау) з Америки.
Початок 90-х років характеризується також і поповненням українського лексикону економічними
англіцизмами. У цей період процес запозичення відбувається на фоні розширених українсько-зарубіжних
відносин у різних галузях економіки, фінансів, торгівлі, банківської справи, ринкової економіки. В українську
мову потрапляє велика кількість економічних, фінансових, комерційних, торгових термінів із англійської мови:
андеррайтинг, лізинг, бартер, дилер, дистриб'ютер, мерчандайзер, промоушн, холдинг тощо.
Мета. До кінця 90-х років ХХ ст. на початок ХХІ ст. можна говорити вже про перенасичення словника
української мови англіцизмами не тільки з економічної сфери, але і з інших галузей (особливо із сфери
американського сленгу: бакси, кедси, кеш, дрінки, панк, буч, треш, хеловін, чарти та ін.).
Однією із особливостей сучасної мовної ситуації є запозичення слова, яке звучить. Таке слово
транслітерується і швидко засвоює українські акцентні та словозмінні форми. Усе це є своєрідною
перепусткою до розмовного мовлення і заявкою на статус одиниці українського мовного узусу.
Ще однією характерною рисою сучасних мовних процесів є широке використання англійських
вкраплень (англійська графіка в українських текстах): „Втім, намальована Галатея разом із плоттю і кров'ю
набуває такого жорстокого характеру сучасної self made women, що бідолашний Пігмаліон спочатку лише
розгублено дивиться на неї, …потім потрапляє у полон” (Політика і культура. – 2002 р. – № 38. – С. 46)
Б. М. Ажнюк називає таке явище „перемиканням кодів” на графічному рівні, яке
„… відбувається на більших чи менших відрізках тексту, від окремих слів і синтаксичних структур до
цілих абзаців. У писемному мовленні видимим показником, що вказує на перемикання кодів, є
машиноалафавітна графіка” [1, с. 49].
Таке використання англійських украплень стало популярним. Однією із причин такої широкої
вживаності англійських вкраплень може бути зростання кількості людей, які розмовлять англійською або
розуміють мову.
У другій половині ХХ ст. англійська мова стала міжнародною. У науці, бізнесі, дипломатії, на
телебаченні, радіо і в кіно – це універсальний засіб спілкування. Зараз знання англійської дозволяє жителям
Землі (яка стала „маленькою” завдяки подорожам і сучасній техніці) торгувати, розважатися і процвітати, а
також виражати і сприймати почуття та емоції міжнародною мовою (у листах, телефонних розмовах тощо).
Мабуть, важливим показником швидкого поширення англійської мови є те, що збільшилась кількість так
званих „нерідних” її користувачів у різних країнах світу. Все більше з'являється тих, хто вважає англійську
своєю, першою мовою. За словами Брая Качру, професора філології в Іллінойському університеті, на
кожного носія мови припадає меншою мірою четверо людей, для яких англійська не є рідною. Поширення
англійської мови сьогодні безпрецедентне і являє собою унікальне лінгвальне явище. На думку більшості
спеціалістів, англійська мова так поширена перш за все через те, що після втрати Британською імперією
світового лідерства у кінці Другої світової війни на перший план виходить інша країна, де англійська мова є
основною, – США, гігант, який став лідером у медичних дослідженнях, технічних новшествах, не кажучи
вже про кіно й поп – музику: „Англо-американське домінування у глобальній комунікації можна
схарактеризувати в багатьох категоріях, але насамперед скажемо, що у кінці ХХ ст. цей феномен виявився у
чотирьох площинах: англійська як світова мова, поп-культура, комунікаційні технології та інформація” [8, с.
102].
Також зауважимо, що іноді соціальна престижність англійського слова у порівнянні з українським аналогом
породжує явище, яке може бути назване „підвищенням у ранзі”. Інакше кажучи, слово, яке у мові-джерелі
називає звичайний предмет, у мові-рецепторі стосується предмета у тому чи іншому розумінні більш значущого,
престижного. Так, наприклад, англійське shop: в англійській мові шоп стосується звичайного магазину, а в
українській мові тільки такого, який торгує престижним товаром. Порівняємо у цьому ж плані також пари хіт –
шлягер, скул – школа, гамбургер – бутерброд, топ-модель – манекенниця.
Сьогоднішній стан сучасної української мови характеризується масою протиріч. Перш за все ми
спостерігаємо, що „англійська лексика на позначення реалій”, які до недавніх пір вважалися приналежністю
„чужого” світу і мали негативні відтінки, тепер наповнюються „своїм”, „українським” змістом, наприклад:
бізнес, бізнесмен, гангстер, стриптиз, шоу-бізнес тощо. По-друге, відзначимо прагнення збагатити
номінативну систему української мови новими англіцизмами – модем, шопінг, фаст-фуд, скраб, рекет тощо.
Тобто, потреба у називанні нових речей, нових явищ і предметів призводять до запозичення багатьох
англіцизмів зараз, адже багато новітніх запозичень у словниках взагалі відсутні, а частина тих, які увійшли в
українську мову давно, вживається сьогодні в іншому значенні.
У кінці 90-х років ми спостерігаємо тенденцію до заміни словосполучень однослівними англійськими
назвами. Наприклад, спортивний термін овертайм, який в англійській мові утворений сполученням двох слів:
over – зверху і time – час замінює зворот додатковий час. Слово самміт від англійського summit замінює
зустріч у верхах, англійське таблойд замінює бульварну газету, армреслінг – боротьбу на руках тощо. Зростає
кількість різноструктурних іншомовних вкраплень, у тому числі гібридних, у текстах засобів масової
інформації (е-mail, dance-культура, web-адреса). Спостерігаємо появу в українській мові квазіангліцизмів для
номінації реалій (брейн-ринг, шоп-тур, ток-шоу та ін.), а також інтенсифікацію в українській мові словотвірних
процесів на основі старої і нової лексики іншомовного походження (кримінал, криміналізація,
криміналізувати, криміналітет; байкер, байкерський, байкерство, байк-шоу та ін.).
Висновки. Отже, викладене вище дозволяє конкретизувати наше уявлення про визначальні риси
сучасної мовної ситуації щодо процесу запозичення англіцизмів української мови і намітити напрямки
подальших досліджень цієї проблеми.
Література:
1. Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації // Мовознавство. – 2001. – №3. – С. 48-54.
2. Крысин Л. П. Языковое заимствование как проблема диахронической социалистики // Диахроническая
социолингвистика. – М., 1993. – С. 131-151.
3. Крысин Л. П. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни // Русский язык конца ХХ столетия
(1985-1995). – М., 1996. – С. 147-154.
4. Костомаров В. Г. Языковой вкус эпохи. – М., 1994. – 220 с.
5. Мазурик Д. В. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови // Вісник Львівського ун-ту. Серія
філологічна. – Вип. 29. – Львів, 2000. – С. 177-182.
6. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). – К.: Вид. центр КНЛУ,
2003. – 388 с.
7. Тодор О. Запозичення-англіцизми у мові преси 80 – 90-х років // Українська мова / Red. Nauk. S. Jermolenko. – Opole:
Universytet Opolski – Instytut Filologii Polskiej, 1999. – S. 87-88.
8. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра / За заг. ред. проф. В. І. Шкляра. – К., 1997. – 144 с.
|