Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників)
В статье рассматриваются семантические особенности предикатов активной деятельности субъекта. Предикат представлен как организационный компонент семантико-синтаксической структуры предложения. Проанализированы наиболее употребляемые предикаты в творчестве волынских писателей, выделены функциональные...
Gespeichert in:
| Datum: | 2004 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74085 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) / Т.Є. Масицька // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 236-238. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-74085 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-740852015-01-19T03:01:49Z Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) Масицька, Т.Є. Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє В статье рассматриваются семантические особенности предикатов активной деятельности субъекта. Предикат представлен как организационный компонент семантико-синтаксической структуры предложения. Проанализированы наиболее употребляемые предикаты в творчестве волынских писателей, выделены функциональные группы. У статті розглянуто семантичні особливості предикатів активної діяльності суб’єкта. Предикат визначається як організуючий компонент семантико-синтаксичної структури речення. Проаналізовано найуживаніші предикати у творчості волинських поетів, виділено функціональні групи. The article deals with the semantic peculiarities of predicates in the activity of subject. The predicate is determined as the main component in semantic-syntactical sentence structure. The most widely used predicates in works of Volynian poets are analysed, functional groups are considered. 2004 Article Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) / Т.Є. Масицька // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 236-238. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74085 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє |
| spellingShingle |
Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє Масицька, Т.Є. Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) Культура народов Причерноморья |
| description |
В статье рассматриваются семантические особенности предикатов активной деятельности субъекта. Предикат представлен как организационный компонент семантико-синтаксической структуры предложения. Проанализированы наиболее употребляемые предикаты в творчестве волынских писателей, выделены функциональные группы. |
| format |
Article |
| author |
Масицька, Т.Є. |
| author_facet |
Масицька, Т.Є. |
| author_sort |
Масицька, Т.Є. |
| title |
Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_short |
Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_full |
Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_fullStr |
Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_full_unstemmed |
Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| title_sort |
семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Українська лінгвістика: сучасність та майбутнє |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74085 |
| citation_txt |
Семантичні особливості предикатів активної діяльності суб'єкта (на матеріалі творів волинських письменників) / Т.Є. Масицька // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 49, Т.1. — С. 236-238. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT masicʹkatê semantičníosoblivostípredikatívaktivnoídíâlʹnostísubêktanamateríalítvorívvolinsʹkihpisʹmennikív |
| first_indexed |
2025-07-05T22:34:05Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:34:05Z |
| _version_ |
1836848089942458368 |
| fulltext |
СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДИКАТІВ АКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА
(НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ВОЛИНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ)
Т. Є. Масицька
В статье рассматриваются семантические особенности предикатов активной
деятельности субъекта. Предикат представлен как организационный компонент семантико-
синтаксической структуры предложения. Проанализированы наиболее употребляемые
предикаты в творчестве волынских писателей, выделены функциональные группы.
Ключевые слова: предикат, субъект, семантико-синтаксическая структура предложения,
валентность
У статті розглянуто семантичні особливості предикатів активної діяльності суб’єкта.
Предикат визначається як організуючий компонент семантико-синтаксичної структури речення.
Проаналізовано найуживаніші предикати у творчості волинських поетів, виділено функціональні
групи.
Ключові слова: предикат, суб’єкт, семантико-синтаксична структура речення, валентність
The article deals with the semantic peculiarities of predicates in the activity of subject. The
predicate is determined as the main component in semantic-syntactical sentence structure. The most
widely used predicates in works of Volynian poets are analysed, functional groups are considered.
Key words: predicate, subject, semantic-syntactical sentence structure, valency
Предикат як лексико-граматична категорія продовжує залишатися у центрі уваги мовознавчих студій.
Цьому сприяють нові погляди щодо вивчення семантико-синтаксичної структури речення, які
сконцентровані на аналізі синтаксичних і семантичних компонентів у реченнєвих конструкціях. На
сучасному етапі перспективними є дослідження, у яких з’ясовуються особливості семантики предикатного
компонента, які формують формальну і семантичну природу речення. Семантичний потенціал предиката і
його валентна сполучуваність утворюють семантичну модель речення.
У системі мови предикатні синтаксичні одиниці – це компоненти речення із семантикою ознаки. У
реченнєвих конструкціях предикатами виступають дієслова, прикметники, прислівники. На відміну від
предикатних, непредикатні одиниці є компонентами із предметним значенням. Семантичні ознаки не
предикатних імен ґрунтуються на речовності (реальній предметності) позначуваних ними об’єктів. На думку
І.Р.Вихованця, відмінність між предметом, з одного боку, і властивістю або відношенням, з другого боку,
становить базу для розрізнення не предикатних і предикатних імен [1, с.26].
За семантикою предикати динамічної природи охоплюють такі основні лексичні групи: 1) предикати,
які позначають активну діяльність суб’єкта; 2) предикати, які вказують на більший або менший ступінь
інтенсивності дії, спрямованої на об’єкт; 3) предикати, які позначають творення, вид діяльності; 4)
предикати, які позначають переміщення в просторі; 5) предикати зі значенням руху [2, с.6-7].
До предикатів дії, які позначають активну діяльність суб’єкта, відносимо такі дієслова:
антисептувати, асфальтувати, бальзамувати, барвити, боронити, боронувати, брити, вдряпнути,
відбатожити, відгострити, віддубасити, віддухопелити, віджарити, відклепати, відкорковувати,
відкреслити, відкреслювати, відкрутити, відкручувати, відкупорити, відмалювати, відмолотити,
відмолочувати, відорати, відорювати, відполіровувати, відтінювати, відтіняти, відточити, відточувати,
відтушувати, відхльостати, відчухрати, відшліфовувати, відшліфувати, відшмагати, відшмарувати,
відшпарити, вибивати, вибити, вибривати, вибрити, вив’язати, вив’язувати, вигаптовувати, виглушити,
виголити, виголювати, вигострити, вигострювати, викрасити, викрашувати, викраювати, викреслити,
виклепати, виклепувати, викопувати, виколоти, вилизати, вилизувати, вимайструвати, вималювати,
вимальовувати, вимережати, вимолоти, вимолотити, вимолочувати, вимостити, вимощати, вимощувати,
винизати, виорати, виорювати, вирисовувати, вирисувати, витирати, вихлебтати, вихльоскувати,
вихльостувати, вколоти, вколювати, вкривати, вкрити, вперізувати, вперіщити, врізати, врізувати,
врубати, встругати, встругнути, втерти, втирати, в’язати, дубасити, дряпонути, достругати,
достригати, досвердлювати, досвердлити, дорубувати, дорізати, дорізувати, дорисувати, допиляти,
допилювати, домолоти, домолочувати, жати, забинтувати, завантажити, завантажувати, завісити,
зав’язати, зав’язувати, загашувати, загачувати, загородити, закорковувати, закоркувати, зализати,
зализувати, змайструвати, замалювати, замальовувати, заретушувати, зарисовувати, зарисувати,
зарізати, засипати, заштрихувати, заштриховувати, зв’язати, зв’язувати, дряпнути, здряпувати,
зітерти, зістругувати, зішкребти, зшкрябувати, змайструвати, змалювати, змальовувати, зстругати,
зстругувати, зстригати, зстригти, зшкрібати, клепати, колоти, колупати, копати, копнути, креслити,
кропити, лініювати, майструвати, малювати, мережити, нав’язати, нав’язувати, надколоти, надклепати,
надклепувати, надстругати, настругувати, надсвердлювати, надряпати, надряпувати, накривати,
накрити, намережати, умережити, нарубати, нарубувати, зрізати, нарізувати, нарисувати, нарити,
настругати, настругувати, обв’язувати, огороджувати, обгорнути, зітерти, обкреслити, вкреслювати,
обмальовувати, обперезати, обрубувати, обрублювати, обстругати, обстругувати, пересвердлити,
перестелити, перестеляти, перестругати, перестругувати, пиляти, підбинтувати, підбинтовувати,
підв’язати, підв’язувати, повантажити, повив’язувати, позавішувати, позав’язувати, позв’язувати,
подорізувати, подоколювати, позрізувати, понав’язувати, понакреслювати, понадрізувати, понакривати,
понамальовувати, помережити, поперев’язувати, поперерізати, поперерізувати, поперепилювати,
поогороджувати, попідв’язувати, попідмальовувати, попідрублювати, прив’язувати, прокреслити,
прокреслювати, простелити, простеляти, простругати, достругувати, протесати, прочеркнути, різати,
різонути, різьбити, розкреслити, розкреслювати, розмалювати, розмальовувати, розліновувати,
розлінувати, розпилювати, розпиляти, розрисовувати, розрисувати, розрізати, розсвердлити, скреслити,
скріпити, скріплювати, терти, фарширувати, хльостати і под. [4].
Суб’єкт у сполученні з предикатами цієї семантики, як правило, позначає істот, виражених іменником,
які виконують конкретну дію, напр.: Годинникар був схожий на Ікара – Щось майстрував та воском
покривав (Н.Гуменюк, с.32); Немов художник мудро виткав Портрет, присвячений добру (П.Мах, с.43); …В
банках проценти кують лихварі (П.Мах, с.52); Дід пшеницю товче на останню кутю (В.Простопчук, с.40);
Що з усіх діаспор нині гості Шану вибудовують Дніпру (П.Мах, с.4); Мій прадід з сонця витесав Дніпро
(П.Мах, с.8);…нашу правду вороги сікли (П.Мах, с.26).
Для поезій є властивим метафоричне використання іменника у предметному значенні, напр.:...після
чорного дикого горя рубцювалася Холмська твердиня (Й.Струцюк, с.11); Шмагає мозок колючий щем
(Й.Струцюк, с.10);... золотінь долає хмарну лють (В.Гей, с.41); Ох і змолола їм доленька млива (В.Гей, с.56);
Танцюють живомертві хмаросови (В.Вербич, с.69).
Досить поширеним у функції суб’єкта вживання займенника, напр.: Лють на крові (ми) замісимо
(Н.Гуменюк, с.16); Будуєм (ми) замок на піску, Химерний, наче сон (Н.Гуменюк, с.127); Я в ніч таку родився
– й таку її красу Карбую, мов різьбяр, спрадавен в слові кожнім (П.Мах, с.224); …я не ганеба, А щось роблю,
щоб край спромінивсь днем (П.Мах, с.23); І хтось між нами жовту нить невидимий пряде (Н.Гуменюк,
с.142); Він неквапно зняв із петлі защіпку (Й.Струцюк, с.40).
Найчастіше волинські письменники в поезіях і прозових творах вживають такі предикати дії, що
позначають активну діяльність, напр..:
“малювати”, „писати” (у значенні малювати): А сьогодні малювали на хаті Півонії пихаті
(Н.Гуменюк, с.31); Малюю очі Україні, Не заважай тепер мені (П.Мах, с.64); Чи намалюй свій світ На
клаптику картону (.Н.Гуменюк, с.60); Малюємо веселі квіти ми (Н.Гуменюк, с.91); Жак написав із Вас
портрет (Н.Гуменюк, с.128); Розписуєш терпляче диво-писанки (Н.Гуменюк, с.39); Не соняшники – очі свої
малював він, точніше зіниці (В.Вербич, с.61);
“чумакувати”: Чумакуємо, доню, в закордоннях (Н.Гуменюк, с.27); Без батога, без пар волових Я
чумакую в далечінь (Н.Гуменюк, с.56);
“лікувати”: І в присмерку тривожнім Подорожниками душі лікував Стомленим в дорозі Подорожнім
(Н.Гуменюк, с.38); І лікуємо біль Україні соборній (В.Гей, с.53);
„співати”: Співали білолиці молодиці (Н.Гуменюк, с.77); Уміємо виспівувати думи (Н.Гуменюк, с.68); Бо ж
знов звідсюд затяті голоси Виспівують у бік наш безупину (П.Мах, с.34); А своє проспівати в глухих
безпросвітних мерзлотах (Н.Гуменюк, с.54); Співає скіфська баба колискову (Н.Гуменюк, с.51); Ми співаємо в
будень і свято, Серед лиха, у вирі негод (В.Гей, с.6); І проспіваєм: „Аве вам!”(Н.Гуменюк, с.16); Співає баба
Дарка нам війну (П.Мах, с.26); Хай співає комусь Пугачова, А мені Матвієнко миліш (П.Мах, с.36); До
самозабуття співають жабки у маленькому ставку (В.Вербич, с.61);...десь поруч Солов’ї виспівують ранкові
(Н.Горик, с.15); Вечерю виставлять святу – І наспівають журавлину (П.Мах, с.20); І після смерті кара від
Москви: Не можуть в храмі відспівати душу (П.Мах, с.86);...для Богдана Співали зваджено „Вірли” І то була
йому осанна (П.Мах, с.130); Сонцем поле все залито, Стиглий колос заспівав (П.Мах, с.133);
„ліпити”: Для мене ти – як Бог, а глина – тільки я, Бо ж ти ліпи, що хочеш, любий, з мене (П.Мах,
с.67); Мама ліпила цукерки й півники з маку й бурякового солоду (Й.Струцюк, с.34);
„грати”: Хтось на базарі награє, Аби окраєць хліба мати (П.Мах, с.64); Та як він грає! Боже, як він
грає! (Н.Гуменюк, с.29);Грали скрипалі-вітри весілля (В.Вербич, с.5);
“вишивати”: Вишивала мати квіти, Лебедів і Світязь…Вишивала ніжне віття І сердитий вітер.
Вишивала крила долі І очі світанку. Вишивала волинянку На житньому полі... Вишивала смутку сіті,
Високість орлину. Вишивала Україну В калиновім цвіті!...(П.Мах, с.19); Знак оклику дівчина вишиває На
рушнику святім: „Христос воскрес!”(П.Мах, с.14); Хрещато вишиваєш рушники (Н.Гуменюк, с.39);
Я вишию тобі на зорях новий і Не чумацький шлях (Й.Струцюк, с.15);... не до кінця вишила Чумацький шлях
упоперек річки (Й.Струцюк, с.24);
„орати”, „сіяти”, „садити”: Жорстокий плуг війни його орав (П.Мах, с.12); Я пізно саджу картоплю
(В.Простопчук, с.72); Встаю і сію синові пісні про вільний вітер і пречисті води (Н.Гуменюк, с.114); Орали
предки землю (В.Гей, с.11); Я вірю в снагу на козацькому полі І сію пшеницю, щоб слава росла (П.Мах, с.48);
Вчора капусту в городі садила (Н.Гуменюк, с.31); А він все садить і поливає (Н.Гуменюк, с.37); Садівниці
білий вітер Білі-білі сіє квіти (Н.Гуменюк, с.75).
Автори використовують при цих предикатах дії лише суб’єкт і об’єкт. Інструменталь контекстуально
відсутній, але його можна (при предикатах відповідної семантики) встановити із контексту, напр.: Знак
оклику дівчина вишиває (голкою); Мама ліпила цукерки й півники (руками); Малюю очі Україні (пензлем);
Орали предки землю (плугом) і под.
У поданих реченнях предикат функціонує як особлива семантична одиниця, яка не передбачає
однозначного лексичного заповнення в структурній схемі речення. Предикат формує зв'язок із суб'єктами чи
об'єктами, які заповнюють необхідні позиції в реченні або ж можуть їх словесно не представляти. М.В.Мірченко
підкреслює, що предикат не слід асоціювати (ототожнювати) з дієсловами, оскільки дієслово як лексико-граматична
категорія забезпечує лише семантичну (одну із семантичних, хоч і найпоширенішу) ознаку предиката. Будучи семантично
рівнозначною, така ознака може реалізуватися іншими лексико-граматичними розрядами, які мають здатність
перебирати ознакові предикатні функції, або синтаксичним комплексом одиниць у бездієслівній структурній схемі.
Безумовно, предикатність як категорійне явище ґрунтується на гегемонії дієслівної семантичної ознаки, яка пронизує
всі типи предикатів, виступає всеохопною у позиційній структурі речення [3, с.125-126].
Активна позиція предиката у реченні формує стосунки між компонентами реченнєвої конструкції, визначає їх
синтаксичну позицію, яка притаманна граматичному ладу української мови.
Література:
1. Вихованець І. Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К.: Наук. думка,
1983. – 219 с.
2. Масицька Т.Є. Семантичні типи дієслівних предикатів: Методичні рекомендації. – Луцьк: Ред.-вид. від. ВДУ ім.Лесі
Українки, 1997. – 24 с.
3. Мірченко Т. Структура синтаксичних категорій. – Луцьк: Ред.-вид. від.”Вежа” ВДУ ім.Лесі Українки, 2001. – 340 с.
4. Словник української мови: В 11-ти томах. – К.: Наук. думка, 1970-1980.
Використані джерела:
1. Вербич В.Подих вирію. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 92 с.
2. Гей В. Зоря з криничної води. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. – 232 с.
3. Горик Н. Територія слова.– Луцьк: Настир’я, 1993. – 96 с.
4. Гуменюк Н. Однокрил.– Луцьк: Настир’я, 2000. – 150 с.
5. Мах П.Христос воскрес – воскресне Україна. – К.: Дніпро, 1999. – 287 с.
6. Мах П. На білих крилах рушників. – Луцьк: Настир’я, 1998. – 60 с.
7. Простопчук В. Кленове листя. – Луцьк: Вид. відд. Інтерконтакт, 1994. – 79 с.
8. Струцюк Й. Потойбіч тиші. – Луцьк: Настир’я, 1996. – 245 с.
9. 9. Струцюк Й. Круцю, круцю, журавлі: Роман. – Луцьк: Настир’я, 1996.– 255 с.
|