Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення

Наведено аналіз стану комплексної проблеми обмеження медичного діагностичного опромінення населення України. Зазначено пріоритетні завдання для її вирішення та показано перспективність більш широкого застосування сучасних цифрових рентгенодіагностичних апаратів скануючого типу вітчизняного виробницт...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Сіднєв, О.Б., Перевозніков, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України 2009
Теми:	Проблеми Чорнобиля
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7418
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення / О.Б. Сіднєв, О.М. Перевозніков // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. — 2009. — Вип. 11. — С. 146–151. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-7418
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-74182010-03-31T12:01:23Z Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення Сіднєв, О.Б. Перевозніков, О.М. Проблеми Чорнобиля Наведено аналіз стану комплексної проблеми обмеження медичного діагностичного опромінення населення України. Зазначено пріоритетні завдання для її вирішення та показано перспективність більш широкого застосування сучасних цифрових рентгенодіагностичних апаратів скануючого типу вітчизняного виробництва. 2009 Article Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення / О.Б. Сіднєв, О.М. Перевозніков // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. — 2009. — Вип. 11. — С. 146–151. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1813-3584 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7418 614.876 uk Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми Чорнобиля Проблеми Чорнобиля
spellingShingle	Проблеми Чорнобиля Проблеми Чорнобиля Сіднєв, О.Б. Перевозніков, О.М. Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення
description	Наведено аналіз стану комплексної проблеми обмеження медичного діагностичного опромінення населення України. Зазначено пріоритетні завдання для її вирішення та показано перспективність більш широкого застосування сучасних цифрових рентгенодіагностичних апаратів скануючого типу вітчизняного виробництва.
format	Article
author	Сіднєв, О.Б. Перевозніков, О.М.
author_facet	Сіднєв, О.Б. Перевозніков, О.М.
author_sort	Сіднєв, О.Б.
title	Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення
title_short	Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення
title_full	Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення
title_fullStr	Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення
title_full_unstemmed	Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення
title_sort	опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення
publisher	Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Проблеми Чорнобиля
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7418
citation_txt	Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення / О.Б. Сіднєв, О.М. Перевозніков // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. — 2009. — Вип. 11. — С. 146–151. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT sídnêvob opromínennânaselennâvsučasníjmedičníjrentgenodíagnosticítašlâhidojogozmenšennâ AT perevozníkovom opromínennânaselennâvsučasníjmedičníjrentgenodíagnosticítašlâhidojogozmenšennâ
first_indexed	2025-07-02T10:13:46Z
last_indexed	2025-07-02T10:13:46Z
_version_	1836529721343475712
fulltext	146 ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 11 2009 УДК 614.876 ОПРОМІНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ МЕДИЧНІЙ РЕНТГЕНОДІАГНОСТИЦІ ТА ШЛЯХИ ДО ЙОГО ЗМЕНШЕННЯ О. Б. Сіднєв1, О. М. Перевозніков2 1 Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України, Київ 2 Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, Київ Наведено аналіз стану комплексної проблеми обмеження медичного діагностичного опромі- нення населення України. Зазначено пріоритетні завдання для її вирішення та показано перспектив- ність більш широкого застосування сучасних цифрових рентгенодіагностичних апаратів скануючого типу вітчизняного виробництва. Сучасний стан розвитку світового суспільства характеризується загостренням потреби підтримання достатнього рівня екологічної безпеки життєдіяльності населення. Технологічна діяльність людства за останні десятиліття стала суттєвим фактором негативного впливу на загальні екологічні показники довкілля. Радіаційні, хімічні, електромагнітні, теплові та інші чинники забруднення навколишнього середовища, що оточує людину, привертають дедалі більшу увагу вчених і фахівців та викликають постійне занепокоєння, а іноді – за реальної чи вдаваної загрози виникнення надзвичайних ситуацій – і велику тривогу громадськості. Тому можна стверджувати, що проблема надійного об’єктивного моніторингу довкілля (у тому чи- слі радіаційного) з метою гарантування потрібного для нормального та комфортного існу- вання людини рівня екологічної безпеки є одним із найактуальніших завдань для підтриман- ня постійного сталого розвитку в індустріальних країнах світу. Після катастрофи на ЧАЕС у населення України виникло практично постійне бажання одержувати зрозумілу та достовірну інформацію про радіаційний стан довкілля – рівень так званого зовнішнього радіаційного фону. Насправді ж сьогодні рівень цього фону вже прак- тично не має відношення до справжніх нагальних питань радіаційної безпеки та радіологіч- ного захисту населення держави. Для більшості українців протягом усього післяаварійного періоду засоби масової інформації є основним джерелом отримання більш-менш об’єктивних відомостей про радіаційний стан довкілля. Замовчування, неповні, нечіткі або суперечливі дані можуть спричиняти чималий негативний психоемоційний ефект. Це призводить до не- довіри стосовно до одержаної інформації та невдоволення нею і, як наслідок, – до зростання соціально-психологічної напруженості в суспільстві. Справді досить складна проблема коре- ктного оцінювання реального рівня радіаційної небезпеки та очікуваних негативних наслід- ків, помножена на вкрай низький рівень радіаційно-гігієнічних знань, не дає змоги для біль- шості населення об’єктивно оцінювати ступінь ризику, спричинений Чорнобильською катас- трофою, і реагувати адекватно. Якщо ж говорити про реально наявну й особливо потенційну «чорнобильську загрозу», то вона полягає не в техногенне підсиленому зовнішньому «фоно- вому» опроміненні людей, а в постійному істотному додатковому внутрішньому опромі- ненні. Це пов’язано зі споживанням у радіаційно-забруднених районах України (зокрема й у деяких селищах Київської області) окремих продуктів, насамперед лісових грибів та ягід, ка- ртоплі, молока й м’яса великої рогатої худоби з цієї ж таки місцевості, що містять техногенні радіонукліди. Цю обставину підтверджено багаторічними дослідженнями (зокрема, Науково- го центру радіаційної медицини АМН України) та постійними численними моніторинговими вимірюваннями на мобільних і стаціонарному (експертному) спектрометрах випромінювання людини стосовно до статистично значущих контингентів населення [1]. Тому для України з кола всіх її різноманітних екологічних проблем особливо важли- вим є завдання, щодо організації надійного захисту населення від негативного впливу радіа- ції – іонізуючого випромінювання різного походження, як природного, так і техногенного, і своєчасного зваженого та об’єктивного інформування. Нині медичне діагностичне опромі- ОПРОМІНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ МЕДИЧНІЙ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 11 2009 147 нення є основним техногенним джерелом опромінення людини та взагалі другим (після при- родного) за внеском у загальну колективну ефективну дозу опромінення населення з-поміж усіх типів іонізуючого випромінювання, що впливають на людину [2, 3]. За різними незале- жними експертними оцінками, внесок саме медичного діагностичного опромінення в зазна- чену вище загальну ефективну дозу становить не менш як третину. Воднораз слід зазначити, що на галузь атомної енергетики, яка є об’єктом підвищеної уваги людської спільноти, за умови штатної роботи вітчизняних АЕС припадає не більш ніж 1 % загальної популяційної ефективної дози опромінення населення [4]. Сучасний стан розвитку світової медицини характеризується постійним нарощуван- ням обсягів діагностичних досліджень із використанням різних джерел іонізуючого випромі- нювання, що призводить до збільшення антропогенного дозового навантаження на населення й персонал. Тому одним із головних завдань сталого розвитку вітчизняної медицини в галузі забезпечення рівня радіаційної безпеки, що відповідає світовим стандартам та законодавству України, є розроблення й постійне впровадження заходів щодо зменшення ефективних доз опромінення населення та персоналу саме при проведенні діагностичних радіологічних про- цедур. Фахівцям відомо, що основний внесок у загальне медичне діагностичне опромінення населення України (за експертними оцінками до 90–95 % загальної дози) здійснює опромі- нення пацієнтів при масових (скринінгових) рентгенодіагностичних дослідженнях органів грудної порожнини – флюорографії [2, 5]. Тому саме цьому напрямку слід приділяти першо- рядну увагу, зокрема в науковому, методологічному, дозиметричному та захисному аспек- тах. Основні зусилля варто спрямовувати на зменшення опромінення найбільш радіочутли- вого контингенту – дітей, організм яких розвивається. Тенденції світового розвитку сучасної променевої діагностики та її основного склад- ника – рентгенодіагностики – незаперечно свідчать, що майбутнє належить цифровим засо- бам і технологіям медичної візуалізації з широким використанням сучасних цифрових прий- мачів рентгенівського випромінювання (зокрема, напівпровідникових детекторів). Слід підк- реслити, що дедалі ширше впровадження комп'ютерних систем і цифрових технологій у практику рентгенодіагностики, яка є наймасовішим та водночас найконсервативнішим видом медичної візуалізації, забезпечить економічно обґрунтоване, ефективне й істотне зниження променевих навантажень на пацієнтів і персонал при проведенні рентгенологічних дослі- джень. Забезпечення державної підтримки цього процесу є дуже важливою обставиною для збереження здоров'я людини на нинішньому екологічно напруженому етапі розвитку людсь- кої цивілізації. Окрім того, впровадження сучасних цифрових систем і технологій (зокрема, із напівпровідниковими сенсорами іонізуючого випромінювання) в практику рентгенодіаг- ностики (насамперед це стосується профілактичних скринінгових досліджень, що охоплю- ють практично все доросле населення) допомагає значно підвищити діагностичну інформа- тивність і, відповідно, якість діагностичних процедур. Важливим тут є й економічний аспект, тому що сучасні цифрові технології дають змогу значно знизити матеріалоємність конструк- цій рентгенівських апаратів, їхнє енергоспоживання, суттєво збільшити пропускну спромож- ність при експлуатації та практично відмовитися від потреби повторних знімків, частка яких при використанні аналогових плівкових апаратів становить близько 10 % [6]. Конструкції сучасних цифрових рентген-апаратів, зокрема флюорографів вітчизняно- го виробництва, залежно від типу приймача (детектора) рентгенівського випромінювання й технології одержання та обробки діагностичного зображення можна умовно поділити на два класи: матричні, у першу чергу класичні ПЗЗ-матриці (прилади із зарядовим зв’язком) й по- вноформатні матриці на основі різних типів сенсорів, де площа детектора порівнянна з пло- щею легень пацієнта; сканувальні, що діють за принципом сканування вузьким (до 2 мм) віялоподібним ре- нтгенівським променем за кадром зображення [2, 6, 7]. О. Б. СІДНЄВ, О. М. ПЕРЕВОЗНІКОВ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 11 2009 148 У теорії та практиці радіаційного захисту при аналізі процесів проходження іонізую- чого випромінювання через об’єкт діють поняття так званих геометрій опромінення – геоме- трія вузького та широкого пучка променів, або ж «добра» та «погана» геометрія [8, 2]. Для геометрії вузького пучка характерно те, що детектор, реєструючи виключно нерозсіяне пря- ме випромінювання, не створює додаткових хибних образів, так званих артефактів медичної візуалізації. Також суттєво знижується дозове навантаження на пацієнта, що переважно створюється за рахунок розсіяного рентгенівського випромінювання. Це додаткове (неінфо- рмативне для діагнозу) дозове навантаження в разі застосування традиційної геометрії опро- мінення широким пучком, що характерно для класичних конструкцій рентген-апаратів (у то- му числі з ПЗЗ-матрицями), формується в критичних органах та тканинах за рахунок переда- чі їм енергії рентгенівського випромінювання при багаторазовому відбиванні променів від щільних середовищ (перш за все різних кісток) тіла людини. Вітчизняні підприємства накопичили достатній досвід та опанували виробництво су- часних низькодозових рентген-апаратів різного призначення. Зазначмо провідних виробників цієї галузі: завод рентгенобладнання «Квант» разом з «Укррентгенпромом» (Харків) випускає флюорографічні, рентгенографічні та рентгеноскопічні апарати, конструкція яких ґрунтуєть- ся на застосуванні ПЗЗ-матриць; НВО «Телеоптик» (Київ) зосереджено здебільшого на виробництві цифрових систем, де приймачем рентгенівського випромінювання є оригінальні мультикамерні повноформатні матриці на базі ґраток фотодіодів під загальною назвою «Альфа»; київське ВО «Медапаратура» виробляє пересувні й стаціонарні рентгенівські компле- кси різного призначення та флюорографи із цифровою обробкою зображення за класичними схемами; підприємство «Крас» (Київ) становить найбільший інтерес для нашого аналізу, бо ро- зробляє та випускає різні типи апаратів, починаючи від цифрових на базі певних різновидів матриць і закінчуючи сучасними скануючими конструкціями (із наднизькими рівнями дозо- вого навантаження на пацієнтів) на основі лінійок кремнієвих напівпровідникових сенсорів. Разом ці підприємства поставляють на вітчизняний ринок не більш ніж кілька сотень апаратів різного призначення на рік. Реальна ж потреба набагато більша, її обмежено тільки браком коштів у замовників та негативною тенденцією закупівлі імпортних апаратів (зокре- ма, «дешевих» китайського виробництва). Останню обставину зумовлено недосконалим за- конодавством і подеколи хибною та недалекоглядною тендерною практикою державних за- купівель в Україні. Зараз в Україні постійно перебувають в експлуатації понад 10 тисяч рент- ген-апаратів загального призначення (не враховуючи стоматологічні, бо їхню кількість уза- галі дуже важко полічити коректно), значна частина яких (за оцінками експертів, понад 70 %) фізично зношена чи має морально застарілі конструкції із надто високим дозовим на- вантаженням на пацієнтів та персонал. На таких апаратах в Україні проводять десятки міль- йонів діагностичних рентгенологічних досліджень на рік [2]. Тому проблема прискорення заміни та/чи модернізації парку рентгенологічного обладнання з організацією постійного моніторингу цього процесу та його складників набуває в Україні державного значення. Адже переважна більшість медичних установ, де використовують діагностичні рентген-апарати загального призначення, має саме державне підпорядкування. На наш погляд, при вирішенні загальнодержавної проблеми переоснащення фізично зношених та морально застарілих конструкцій рентген-апаратів для забезпечення потрібного рівня радіаційної безпеки в медичній рентгенодіагностиці України слід більшу увагу приді- ляти сучасним конструкціям та відповідним цифровим технологіям із наднизькими рівнями дозового навантаження на пацієнтів (зокрема, скануючим, із застосуванням лінійок напівп- ровідникових сенсорів іонізуючого випромінювання). Підґрунтям цього є те, що викорис- тання рентген-апаратів на базі лінійок напівпровідникових детекторів (порівняно з іншими ОПРОМІНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ МЕДИЧНІЙ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 11 2009 149 поширеними типами сучасних цифрових флюоро- й рентгенографічних технологій) дає такі істотні переваги [6, 7, 9, 10, 11]: за рахунок практичної відсутності негативного впливу розсіяного рентгенівського ви- промінювання на приймач рентген-апарата значно зменшено значення експозиційної дози на кадр необхідної для забезпечення достатньої якості зображення й відповідно, істотно (по- рівняно з ПЗЗ-матрицями в 10 і більше разів) знижуються індивідуальні ефективні дози па- цієнтів, які є предметом державного санітарно-гігієнічного нормування та контролю; значно підвищено контрастну чутливість отриманого зображення (рівень контрасту може досягати 0,5 %, що на порядок перевищує вимоги чинних в Україні стандартів) та за- безпечено її незначну залежність від дози на кадр, що суттєво зменшує вимоги до оптималь- ного вибору параметрів режиму дослідження й відповідно відсоток бракованих знімків. Та- кий ефект є наслідком практично цілковитої відсутності впливу розсіяного рентгенівського випромінювання на якість одержаного зображення, а також усунення взаємного негативного впливу (шуму) сусідніх елементів детектування за напрямком сканування лінійки детекторів; забезпечено максимально можливий динамічний діапазон рентген-апарата й відповід- но спроможність на одержаному діагностичному зображенні одночасно реєструвати деталі досліджуваного об'єкта на тлі середовищ із різним ступенем поглинання рентгенівського ви- промінювання, що значно знижує потребу додаткових знімків для уточнення діагнозу; достатньо висока роздільна здатність (до 3÷4 пар ліній/мм) відповідає вимогам більшості скринінгових рентгенологічних досліджень та її забезпечено в усьому діапазоні інтенсивностей випромінювання й реалізовано відносно простими методами й дешевими засобами; досягнено оптимальне співвідношення між якістю медичної діагностики й собівар- тістю проведення рентгенологічних процедур (у тому числі за рахунок відносно низьких експлуатаційних витрат, що, зокрема, обумовлено ремонтоспроможністю напівпровіднико- вих лінійок скануючих приймачів); забезпечується принципова можливість розроблення конструкцій рентген-апаратів для цифрової візуалізації об'єктів великих розмірів – аж до одночасного одержання зобра- ження всього тіла людини, що важливо при проведені клінічної експрес-діагностики політ- равм у закладах швидкої допомоги. Практична реалізація таких конструкцій загалом немож- лива при застосуванні багатьох інших типів приймачів рентгенівського випромінювання. Можна констатувати, що за таким базовим інтегральним показником, як якість рент- генологічних досліджень, що обумовлено співвідношенням обсягу одержаної діагностичне корисної інформації на дозове навантаження на пацієнта, цифрові сканувальні технології медичної рентгенодіагностики значно випереджають інші різновиди сучасних рентгенодіаг- ностичних технологій. Загалом на шляху вирішення комплексної проблеми обмеження медичного діагности- чного опромінення населення в Україні нині можна зазначити такі основні пріоритетні за- вдання: 1) розроблення та своєчасне впровадження в практику охорони здоров`я нових (гар- монізованих із законодавством та регуляторною базою країн ЄС) нормативно-методичних документів щодо радіаційної безпеки й радіологічного захисту, що відтворюють сучасний рівень наукових досягнень, технологічних та економічних можливостей держави; 2) збільшення державних замовлень на технічне переоснащення служби променевої діагностики (насамперед рентгенодіагностики) сучасною вітчизняною низькодозовою діаг- ностичною апаратурою; 3) прискорення процесу модернізації наявних рентгенівських апаратів із оснащенням їх пристроями, що знижують променеве навантаження, та обладнання рентгенівських кабіне- тів сучасною апаратурою для фотообробки плівки; 4) цілковите та безумовне забезпечення пацієнтів, персоналу й добровольців, які на- дають допомогу пацієнтам (дітям, інвалідам і травмованим хворим) при проведенні радіоло- О. Б. СІДНЄВ, О. М. ПЕРЕВОЗНІКОВ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 11 2009 150 гічних процедур, необхідними засобами й методами радіаційного захисту та за потреби рег- ламентованими приладами індивідуального дозиметричного контролю; 5) розроблення комплексної державної програми контролю якості медичного облад- нання із джерелами іонізуючих випромінювань (включаючи питання сертифікації, своєчас- ного технічного обслуговування й метрологічного контролю) та моніторингу діагностичної якості проведення радіологічних процедур; 6) розроблення та впровадження в медичну практику діагностичних алгоритмів різ- них захворювань із застосуванням новітніх методів і методик променевої діагностики (у то- му числі без використання іонізуючих випромінювань), що забезпечить проведення діагнос- тики на сучасному світовому рівні з одночасним зниженням променевого навантаження на пацієнтів та персонал. Частка методів променевої діагностики із застосуванням іонізуючого випромінювання в загальному процесі медичної діагностики постійно зростає, у тому числі й при скринінго- вих дослідженнях, що істотно впливає на загальне дозове навантаження на населення Украї- ни. Тому доконче потрібно створити й упровадити єдину державну систему моніторингу якості розроблення, виготовлення, сертифікації та експлуатації нових низькодозових цифро- вих рентген-апаратів і відповідних технологій, що ґрунтується на різнопланових міжгалузе- вих науково-дослідних роботах і дає змогу істотно знизити дозові навантаження на пацієнтів і персонал та підвищити якість діагностичних процедур. Це може бути досягнуто завдяки організації більш ефективного використання наявних та розроблюваних засобів, методик і технологій цифрової рентгенодіагностики. Слід зазначити, що саме в медицині зосереджено найбільші потенційні резерви для обмеження та зниження загальних дозових навантажень на населення України з урахуванням найменших витрат і найбільшого ефекту без шкоди для клінічної інформативності та здоро- в'я людини. Цей пріоритет визнають провідні профільні міжнародні організації, зокрема екс- перти МАГАТЕ неодноразово констатували потребу зосередити зусилля відповідних інсти- тутів та відомств України на проблемі зменшення дозових навантажень саме в променевій діагностиці, а не тільки на подоланні постчорнобильских проблем радіаційного захисту на- селення. Загалом обмеження медичного діагностичного опромінення в Україні з огляду на нас- лідки катастрофи на ЧАЕС та наявності на значній території підвищеного природного радіо- активного фону (переважно пов'язаного з радоном і продуктами його розпаду) є комплексною проблемою загальнодержавного значення. Створення та своєчасне впровадження в практику сучасних засобів, методик і регламентуючих документів моніторингу (постійного контролю) якості розроблення, виготовлення, сертифікації та експлуатації сучасних вітчизняних низь- кодозових цифрових рентген-апаратів та відповідних технологій дасть змогу гарантувати право громадян України на безпечні для здоров'я умови діагностики й лікування, що значно знизить ризик виникнення радіаційно-індукованих стохастичних ефектів, характерних для дії так званих малих доз радіації. А в часовій перспективі реалізація практичних заходів стосов- но до суттєвого зниження ефективних доз медичного діагностичного опромінення допоможе зменшити як загальний рівень онкологічної захворюваності населення України, так і ймовір- ність очікуваних генетичних порушень та аномалій у новонароджених. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Перевозников О.Н., Ключников А.А., Канченко В.А. Индивидуальная дозиметрия при радиацион- ных авариях / Под ред. О. Н. Перевозникова. – Чернобыль: Ин-тут проблем безопасности АЭС НАН Украины, 2007. – 200 с. 2. Сиднев Д.А. Физико-технические основы лучевой диагностики и радиационная защита. – К.: По- лиграф, 2005. – 204 с. 3. Тарутин И.Г. Радиационная защита при медицинском облучении. – Минск: Вышэйшая шк., 2005. – 335 с. ОПРОМІНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ МЕДИЧНІЙ ________________________________________________________________________________________________________________________ ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ АТОМНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ І ЧОРНОБИЛЯ ВИП. 11 2009 151 4. Иванов Е.В., Кальницкий С.А., Якубовский-Липский Ю.О. и др. Состояние радиационной безо- пасности при проведении медицинских рентгенорадиологических исследований // Проблемы ок- ружающей среды и природных ресурсов. Обзорная информация. Т. 5. – М.: ВИНИТИ, 2004. 5. Калмиков Л.З., Корнєєва В.В., Петрук Д.А. та ін. Колективні дози пацієнтів та середні попу- ляційні дози населення, зумовлені опроміненням від рентгено- та радіонуклідної діагностики в Україні // Український радіологічний журнал. –1996. – № 2. – С. 160–166. 6. Основы рентгенодиагностической техники / Под ред. Н. Н. Блинова. – М.: Медицина, 2002. – 392 с. 7. Зеликман М.И. Цифровые системы в медицинской рентгенодиагностике. – М.: ОАО «Издатель- ство «Медицина», 2007. – 208 с. 8. Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. – М.: Энергоатомиздат, 1991. – 352 с. 9. Сіднєв О.Б., Сіднєв Д.О., Саворовський В.Ф. Скануючі технології в сучасній цифровій рентгено- діагностиці // Радіологічний вісник.– 2007. - № 3(23). – С. 19–20. 10. Гуржиев С.Н. Анализ цифровых сканирующих рентгенографических аппаратов и аппаратов с камерами на основе ПЗС-матриц / Медицинский алфавит. – 2005. – № 5. – С. 8–11. 11. Сіднєв О.Б., Сіднєв Д.О., Саворовський В.Ф., Дзігуа Т.В. Дози опромінення пацієнтів при дослі- дженнях на сучасних цифрових рентгенодіагностичних апаратах. – К.: Поліграф, 2008. – 64 с. Надійшла до редакції 09.02.09

Опромінення населення в сучасній медичній рентгенодіагностиці та шляхи до його зменшення

Репозитарії

Схожі ресурси