Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології

Узагальненo дані літератури щодо каталітично активних антитіл (абзимів) сироватки крові та молока людини, виявлених в нормі та при деяких патологіях. Розглянуто їхню можливу біологічну активність в організмі людини. Ключові слова: сироватка крові, молоко людини, каталітично активні антитіла....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Кіт, Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Західний науковий центр НАН України і МОН України 2008
Schriftenreihe:	Праці наукового товариства ім. Шевченка
Schlagworte:	Біохемія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74224
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології / Ю. Кіт // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2008. — Т. XXI: Хемія і біохемія. — С. 242-254. — Бібліогр.: 60 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74224
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-742242015-01-20T03:02:39Z Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології Кіт, Ю. Біохемія Узагальненo дані літератури щодо каталітично активних антитіл (абзимів) сироватки крові та молока людини, виявлених в нормі та при деяких патологіях. Розглянуто їхню можливу біологічну активність в організмі людини. Ключові слова: сироватка крові, молоко людини, каталітично активні антитіла. The review is focused on the analysis of published data about the catalytic асtivity of antibodies (abzymes) of human blood serum and milk, revealed in norm and pathology. Possible biological role of abzymes in human organism is considered. 2008 Article Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології / Ю. Кіт // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2008. — Т. XXI: Хемія і біохемія. — С. 242-254. — Бібліогр.: 60 назв. — укр. 1563-3569 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74224 577.155.2 uk Праці наукового товариства ім. Шевченка Західний науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Біохемія Біохемія
spellingShingle	Біохемія Біохемія Кіт, Ю. Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології Праці наукового товариства ім. Шевченка
description	Узагальненo дані літератури щодо каталітично активних антитіл (абзимів) сироватки крові та молока людини, виявлених в нормі та при деяких патологіях. Розглянуто їхню можливу біологічну активність в організмі людини. Ключові слова: сироватка крові, молоко людини, каталітично активні антитіла.
format	Article
author	Кіт, Ю.
author_facet	Кіт, Ю.
author_sort	Кіт, Ю.
title	Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології
title_short	Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології
title_full	Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології
title_fullStr	Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології
title_full_unstemmed	Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології
title_sort	каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології
publisher	Західний науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2008
topic_facet	Біохемія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74224
citation_txt	Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології / Ю. Кіт // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2008. — Т. XXI: Хемія і біохемія. — С. 242-254. — Бібліогр.: 60 назв. — укр.
series	Праці наукового товариства ім. Шевченка
work_keys_str_mv	AT kítû katalítičnoaktivníantitílanaturalʹníabzimivnormítapripatologíí
first_indexed	2025-07-05T22:39:41Z
last_indexed	2025-07-05T22:39:41Z
_version_	1836848441285672960
fulltext	Праці НТШ Хем. Біохем. 2008. Т. 21. C. 242–254 Proc. Sevchenko Sci. Soc. Chem. Biochem. 2008. Vol. 21. P. 242–254 УДК 577.155.2 Юрій КІТ КАТАЛІТИЧНО АКТИВНІ АНТИТІЛА (НАТУРАЛЬНІ АБЗИМИ) В НОРМІ ТА ПРИ ПАТОЛОГІЇ Інститут біології клітини НАН України, вул Драгоманова 14/16, Львів, 79005, Україна Електрона пошта: kit@cellbiol.lviv.ua Узагальненo дані літератури щодо каталітично активних антитіл (абзимів) сиро- ватки крові та молока людини, виявлених в нормі та при деяких патологіях. Розгля- нуто їхню можливу біологічну активність в організмі людини. Ключові слова: сироватка крові, молоко людини, каталітично активні антитіла. Аналізуючи результи досліджень особливостей утворення комплексів антиген- антитіло та ензим-субстрат, Л. Полінг у 1948 р. вперше дійшов до висновку, що антитіла, подібно до ензимів, за певних умов можуть каталізувати хімічні реакції [1]. Ідея отримання антитіл із каталітичною активністю шляхом імунізації тварин іммобілізованими на носії гаптенами – стабільними аналогами перехідних станів хімічних реакцій – належить Б. Дженксу [2] і вперше експериментально підтверди- ли в 1986 р. дві групи дослідників під керівництвом Р. Лернера [3] та П. Шульца [4]. Одержані ними антитіла володіли здатністю пришвидшувати у 1000 разів гід- роліз складних ефірів, тому їх назвали “каталітично активні антитіла” або ”абзи- ми”. Шляхом скерованої імунізації тварин у поєднанні з технологією монокло- нальних антитіл було отримано абзими, здатні каталізувати понад 100 хімічних реакцій [6]. Усе це дало підставу стверджувати про формування нової біологічної дисципліни – абзимології. Новий стимул у розвиток абзимології привнесли у 1989 р., коли група С. Пола виділила із сироватки крові хворих на бронхіальну астму антитіла, здатні гідролі- зувати вазоактивний інтестинальний нейропептид (VIP). [7]. Протягом наступних років з’ясовали що при багатьох захворюванях (автоімунних, вірусних, онкологіч- них) в організмі людей продукуються антитіла, які гідролізують пептиди та білки, ДНК, РНК та полісахариди (див. [8–11]). Такі каталітично активні антитіла назва- ли “природними” або ”натуральними” абзимами. Оскільки в організмі клінічно здорових людей абзимів не було виявлено, то висловлено припущення, що їхня продукція тісно пов’язана саме з патологічними процесами. Питання про існуван- ня природних абзимів в організмі в нормі виникло після того, як було показано, що в молозиві та молоці клінічно здорових жінок є секреторні імуноглобуліни класу А (sIgA), здатні каталізувати фосфорилювання казеїну [12]. Упродовж наступних ро- ків у молозиві та молоці людини виявили АТ різних ізотипів, які гідролізують КАТАЛІТИЧНО АКТИВНІ АНТИТІЛА (НАТУРАЛЬНІ АБЗИМИ) В НОРМІ ТА ПРИ ПАТОЛОГІЇ 243 ДНК [13 – 16], РНК [17, 18], нуклеотиди [19], білки [20 - 21] та полісахариди [22], а також фосфорилюють білки [23 – 25], ліпіди [26 – 29] та полісахариди [30]. У наступних дослідженнях було з’ясовано, що натуральні абзими такоє у сиро- ватці крові клінічно здорових людей [31 – 36]. Каталітична активність цих абзимів спрямована на гідроліз чужорідних та автологічних антигенів [34 – 36]. Як уже згадувалось, здатність каталізувати реакцію взаємодії радикала кисню із водою, що призводить до утворення пероксиду водню та озону, є властивістю всіх класів імуноглобулінів ссавців. Ця активність не залежить від антигенної спе- цифічності антитіл та їхнього походження і визначається амінокислотними залиш- ками триптофану (Trp 36 і Trp37), який є у конститутивній частині 99 % усіх іму- ноглобулінів [37 – 39]. Подібну каталітичну активність було також виявлено у дея- ких білків неімуноглобулінової природи – бета-галактозидази та овальбуміну ку- рячого яйця [38, 39]. Оскільки у каталізі не задіяні варіабельні ділянки, то оксидо- редуктазна активність імуноглобулінів, на думку деяких дослідників, не є функ- цією абзимів. Інший тип каталітичної активності антитіл сироватки крові клінічно здорових донорів – їхня здатність каталізувати гідроліз білкових антигенів за механізмом, подібним до дії серинових протеїназ [9, 10]. Оскільки у каталізі задіяні варіабельні ділянки антитіл, структура яких кодується недиференційованими формами генів імуноглобулінів, то ці абзими за своєю природою є поліреактивними авто-АТ. Абзими, виявлені в нормі, належать до класу IgM і здатні гідролізувати білкові та вірусні суперантигени: білок gp120, оболонки вірусу ВІЛ та протеїн А оболонки бактерії S. аureus [34, 35]. Крім того виявили, що IgM і IgG сироватки крові людей похилого віку можуть гідролізувати нейротоксичний бета-амілоїдний пептид, заді- яний у розвитку хвороби Альцгеймера. Згідно з цими даними абзими, виявлені у клінічно здорових людей, виконують в організмі захисну функцію [36]. Абзими, які володіють протеїнкіназною активністю. Здатність антитіл ката- лізувати фосфорилювання білків вперше ми описали в 1991 р. [40]. При дослід- женні протеїнкіназної активності молока клінічно здорових жінок виявли, що електрофоретично гомогенні sIgA фосфорилють казеїн молока людини по залиш- ках серину. Ця праця стала основою для проведення наступних досліджень абзи- мів молока людини. Головною проблемою під час вивчення натуральних абзимів є те, що в організмі людини також існують ензими з аналогічною каталітичною ак- тивністю, тому існує вірогідність забруднення ними препаратів АТ. Для отриман- ня АТ із необхідною чистотою було розроблено відповідні схеми очищення [23, 24, 40], які з певними модифікаціями використовують дотепер. Ці охоплюють ба- гато послідовних афінних і іонообмінних хроматографій та гель-фільтрацій. В основу виділення sIgA-абзимів покладено їхню значно вищу спорідненість до протеїн А-сефарози каталітично активної фракції sIgA порівняно з каталітично не- активними АТ цього ж класу [24, 40]. Встановлено, що лише 5–10 % від загальної кількості sIgA молока людини володіють такою ж властивістю , що суттєво полег- шує їхнє виділення. Очищені на протеїн А-сефарозі препарати АТ молока здебіль- шого складалися із sIgA з домішками невеликої кількості IgG, які потім легко роз- діляли іонообмінною хроматографією на DЕАЕ-сорбенті. На наступній стадії очи- щення електрофоретично гомогенні препарати sIgA піддавали хроматографії на сорбентах із іммобілізованими на них субстратами протеїнкіназної реакції – АТР- сефарозі та казеїн-сефарозі. Варто зазначити, що афінна хроматографія на сорбен- тах із імобілізованими субстратами ензиматичних реакцій є ефективним методич- 244 КІТ ЮРІЙ ним підходом, який дає змогу, по-перше, отримати препарати каталітичних АТ із високою питомою активністю; по-друге, визначити рівень спорідненості абзимів до субстратів реакції. Афінною хроматографією отримали фракції sIgA із високою спорідненістю до казеїну та АТР, які володіли протеїнкіназною активністю. Для визначення локалізації каталітичного центру на молекулі каталітично активних sIgA ми застосовали метод афінної модифікації молекул sIgA. Він допомагає не лише з'ясувати, які саме поліпептиди залучені до каталізу, але й виявити можливі домішки протеїнкіназ у препаратах АТ. Як афінні модифікатори ми використову- вали два реакційно здатні аналоги АТР – діальдегідне похідне [alpha-32P]АТР (oксоATP), та алкілуюче похідне [alpha-32P]АТР (RCl-ATP) [11, 12]. З’ясовано, що в молекулі sIgA ковалентно модифікуються лише легкі (у випадку оксоАТР), або одночасно важкі і легкі (у випадку RCl-ATP ) ланцюги молекули sIgA. Оскільки інших білків, які б ковалентно модифікувалися алкілуючими похідними АТР, у препаратах каталітично активних sIgA не виявлено, то зроблено висновок про те, що протеїнкіназна активність властива саме молекулам sIgA, і не є наслідком за- бруднення препаратів АТ протеїнкіназами. Високу спорідненість легкого ланцюга sIgA до АТР було також підтверджено афінною хроматографією sIgA-абзимів на АТР-сефарозі за умов дисоціації поліпептидних ланцюгів імуноглобулінів [166, 172]. У наступних працях було з’ясовано, що крім казеїну, IgA-абзими можуть фос- форилювати й інші білки молока, а також, за певних умов, здатні до автофосфори- лювання [23 – 25]. Дещо неочікувані результати було отримано, коли донором фосфату в реакції фосфорилювання слугували інші нуклеотидтрифосфати. З’ясо- вано, що всі пуринові та піримідинові нуклеотидтрифосфати є субстратами про- теїнкіназної активності sIgA-абзимів [24]. Це свідчить про унікальні властивості абзимів, які, на відміну від протеїнкіназ, використовують як донор фосфату АТР і лише деякі з них – GTP. Отже, sIgA-абзими можна класифікувати як протеїнкіна- зи, які володіють багатосубстратною специфічністю і властивості яких суттєво від- різняються від властивостей інших протеїнкіназ. Крім препаратів sIgA молока лю- дини, казеїнкіназну активність також ми виявили в електрофоретично гомогенних препаратах мономерного IgA, очищеного з плазми крові клінічно здорових людей [33]. Абзими, які володіють ліпідкіназною активністю. Ліпідкіназну активність sIgA вперше було виявлено під час аналізу продуктів фосфорилювання фракцій sIgA, отриманих хроматографією на протеїн А-сефарозі [26, 27]. Мічені радіоак- тивним фосфором продукти екстрагували з реакційної суміші розчином хлоро- форм-метанол і розділяли на три фракції тонкошаровою хроматографією у систе- мі, запропонованій для аналізу фосфоліпідів. З’ясовано, що ліпіди є в комплексі з sIgA-абзимами, який не руйнується в процесі очищення АТ афінною та іонообмін- ною хроматографією, а також гель-фільтрацією в ізотонічних буферних системах. Гель-фільтрація у присутності 5 % діоксану веде до дисоціації комплексів і втрати ліпідкіназної активності препаратами sIgA. Фосфорильовані ліпіди гідролізувались під дією кислот, що свідчить про їхню складну будову [27]. Детальний аналіз бу- дови цих ліпідів провели в лабораторії проф. Г. О. Невінського в Інституті хімічної біології та фундаментальної медицини СВ РАН [28, 29]. Для цього використали комбінований метод ензиматичної та хімічної деградації, який застосовують для аналізу гліколіпідів і гангліозидів, який охоплює їхню обробку нейрамінідазою, лужний метанольний гідроліз та окислення перйодатом. З’ясовано, що фосфо- КАТАЛІТИЧНО АКТИВНІ АНТИТІЛА (НАТУРАЛЬНІ АБЗИМИ) В НОРМІ ТА ПРИ ПАТОЛОГІЇ 245 рильовані ліпіди, подібно до гангліозидів, містять сіалову кислоту, але, на відміну від них, не окислюються перйодатом, що свідчить про відсутність у них цис-діоль- них зв’язків. Лужний метанольний гідроліз ефірних зв’язків фосфорильованих ліпідів призводив до утворення 4–5-ти хроматографічних фракцій на відміну від двох, у випадку гідролізу гангліозидів. Автори зробили висновок, що субстратами sIgA-абзимів молока є два мінорні гліколіпіди, до складу яких входить один за- лишок сіалової кислоти та 4 або 5 залишків жирних кислот. Залишається не з’ясо- ваним, які саме залишки гліколіпідів залучені у фосфорилювання. Аналіз субстратної специфічності ліпідкіназної активності виявив, що, подібно до проте- їнкіназної активності, sIgA-абзими використовують, як донор фосфату, всі нуклео- тидтрифосфати, а також неорганічний ортофосфат. Виявлено, що субстратами sIgA-абзимів молока людини можуть бути також оліго- та полісахариди [30]. По- дібно до ліпідкіназної активності субстратами цієї реакції можуть бути різні нук- леотиди і навіть неорганічний ортофосфат. Грунтуючись на цих результатах, мож- на припустити, що фосфорилювання гліколіпідів молока людини відбувається по залишках їхніх вуглеводних компонентів. На відміну від протеїнкіназної активнос- ті, яку виявили лише в sIgA, ліпідкіназною активністю можуть володіти також IgG молока людини [30]. Варто зазначити, що ліпідкіназну активність виявили і у фракції IgG, яку виді- ляли з сироватки крові хворих на системний червоний вовчак [41, 42]. Як і у ви- падку sIgA-абзимів молока людини, каталітично активні IgG виділяли за допомо- гою послідовних хроматографій на колонках із протеїн А-сефарозою, DЕАЕ-фрак- тогелем та АТР-сефазозою. З’ясовано, що ліпідкіназна активність препаратів АТ молока та сироватки крові хворих на СЧВ мають багато спільних ознак. В обох ви- падках ліпіди співвиділяються з АТ у складі імунних комплексів, які володіють спорідненістю до АТР-сефарози. Продукти фосфорилювання ліпідів екстрагують розчинами хлороформ:метанол і розділяють тонкошаровою хроматографією. Гель- фільтрація препаратів АТ у присутності 5 % діоксану руйнує комплекси АТ з ліпі- дами. Важливо зазначити, що руйнування комплексів ліпід-АТ стимулює процес автофосфорилювання у присутності [γ-32P]ATP sIgA-абзимів молока і IgG-абзимів плазми крові хворих на СЧВ. Нуклеотид-гідролізуючі абзими. Нуклеотид-гідролізуючу активність АТ вперше виявли у sIgA [12], але найбільш детально її досліджено для IgG молока людини [19]. Для вивчення каталітичної активності препарати IgG виділяли з мо- лока людини, використовуючи класичну схему, яка охоплювала хроматографію білків молока на колонках із протеїн А-сефарозою, DЕАЕ-целлюлозою, імобілізо- ваними на сефарозі моноспецифічними антитілами до IgG людини та АТР-сефаро- зою. З’ясовано, що електрофоретично гомогенні IgG молока людини, а також їхні Fab-фрагменти здатні гідролізувати рибонуклеотид – дезоксирибонуклеотид-5’- моно-, два- та трифосфати. Для виявлення каталітично активних ділянок у складі молекули IgG автори, як і у випадку дослідження sIgA-абзимів, використали метод афінної модифікації молекул IgG алкілуючими аналогами радіоактивно міченого АТР. Визначено, що АТР-зв'язувальна ділянка є на легкому (L) ланцюзі молекули IgG. Для аналізу каталітичної активності абзимів розробили оригінальний метод визначення нуклеотид–гідролізуючої активності білків у поліакриламідному гелі після їхнього розділення електрофорезом за денатуруючих умов [19]. За допомо- гою цього методу виявлено, що нуклеотид–гідролізуючою активністю володіють цілісні молекули IgG-абзимів або їхні олігомерні форми. Редукція імуноглобулінів 246 КІТ ЮРІЙ із їхньою подальшою дисоціацією на важкі та легкі ланцюги призводить до втрати каталітичної активності. На підставі отриманих результатів зроблено висновок, що хоча АТР-з’язувальні ділянки розміщені на L-ланцюгу молекули IgG, Н-ланцюги також потрібні для каталізу цієї реакції гідролізу. Аналіз термодинамічних та кіне- тичних параметрів цієї реакції за участю різних нуклеотидів засвідчив, що най- нижча Km становить 44 мкМ під час гідролізу АТР, а найвища (Km = 79 мкМ) - dCTP. Vmax для різних нуклеотидів змінюється від 0,57 мкМ/хв для dATP до 1,1 мкМ/хв для СТР. Протеїн-гідролізуючі антитіла (протабзими). Абзими, які володіють протеаз- ною активністю, назвали протабзимами. Вперше протабзими, здатні гідролізувати інтестинальний вазоактивний пертид (VIP), виявили у 1989 р. група дослідників під керівництвом С. Пола у сироватці крові деяких хворих на астму. [6]. Ці ж дос- лідники розробили схему виділення протабзимів із сироватки крові та процедуру аналізу їхньої каталітичної активності. Ця процедура забезпечила такі вимоги: ви- соку гомогенність препаратів імуноглобулінів, спорідненість антитіл до субстратів реакції, каталітичну активність Fab-фрагментів антитіл, здатність антитіл гідролі- зувати субстрат після їхнього розділення гель-фільтрацією за умов дисоціації імунних комплексів (рН-шок). У наступних дослідженнях з’ясували, що у сироват- ці крові хворих на автоімунні захворювання є протабзими високоспецифічні, щодо автоантигенів – субстратів їхньої каталітичної активності. За чутливістю до дії інгібіторів протабзими можна класифікувати як серинові протеази [10, 43]. У табл. 1. показано взаємозв'язок між типом автоімунного захворювання та субстратною специфічністю деяких протабзимів. Важливим аспектом отдержаних авторами даних є функціональна активність виявлених протабзимів. VIP складається із 28-ми амінокислотних залишків і його наявність виявлено в центральній і периферичній нервовій системі. У людини VIP є медіатором розслаблення гладкої мускулатури дихальних шляхів і його дефіцит в організмі приводить до спазму бронхів. Афінною хроматографією на колонці з імобілізованим VIP у двох із шести хворих на астму було виявлено АТ, які володі- ли здатістю гідролізувати цей нейропептид. З’ясовано, що гідроліз нейропептиду абзимами відбувається в ділянці Gln-Met. Забруднення препаратів АТ протеїназа- ми було виключене, оскільки Fab-фрагменти цих IgG також гідролізували VIP. Природа антигену, який призводить до індукції VIP-гідролізуючих абзимів, за- лишається ще не з’ясовано. Найбільш ймовірно, що таким АГ є ендогенний VIP, оскільки моноклональні АТ, отримані імунізацією тварин цим нейропептидом, аналогічно до IgG-абзимів сироватки крові хворих бронхіальною астмою також володіли подібною каталітичною активністю. Ця ж група дослідників виявила, що легкий ланцюг моноклональних АТ до VIP упізнає і гідролізує цей пептид. Шля- хом сайт-направленого мутагенезу виявили, що заміна Ser і His в амінокислотній послідовності легкого ланцюга протеолітично активних АТ призводить до втрати їхньої каталітичної активності [49]. Іншим прикладом протеолітично активних АТ, пов’язаних із автоімунними зах- ворюваннями людини, є тиреоглобулін-гідролізуючі абзими, виділені з сироватки крові хворих гострим автоімунним тироїдитом Хашимото [10, 44]. Використовую- чи як субстрат радіоактивно мічений тиреоглобуліну, з’ясували, що гідроліз його абзимами призводить до утворення низькомолекулярих пептидів. Величина Км цієї реакції мала наномолярний порядок концентрації тиреоглобуліну. Ці ж абзими КАТАЛІТИЧНО АКТИВНІ АНТИТІЛА (НАТУРАЛЬНІ АБЗИМИ) В НОРМІ ТА ПРИ ПАТОЛОГІЇ 247 каталізували, хоч і з меншою швидкістю, гідроліз синтетичного субстрату – три- пептид-метилкумарину. Взаємозв'язок деяких автоімунних захворювань з субстратною специфічністю протабзимів Номер за пор. Тип захворювання Субстрати реакції Література 1. 2. 3. 4. Бронхіальна астма Автоімунний тироїдит Розсіяний склероз Автоімунний міокардит Інтестинальний вазоактивний пептид (VIP) Тиреоглобулін Основний білок мієліна Гiстон Н1 Міозин тканини міокарда [6] [44] [45, 46], [21] [8, 9] 5. 6. 7. 8. Гемофілія A Множинна мієлома Сепсис СНІД Фактор VIII Протромбін Фактори VIII, IX Казеїн [9] [10] [47] [48] Поряд із АТ, виділеними з сироватки крові хворих на автоімунні захворювання, протеїназною активністю також володіють мультимерні форми легких ланцюгів імуноглобулінів хворих мієломою (білки Бенс-Джонса) [50]. З’ясовано, що ці біл- ки гідролізують синтетичні хромогенні субстрати трипсину (хромазини TRY і BApNa). Оптимум реакції простежувався при рН 8,4, і величина Км становила 140–730 мкМ (для TRY) і 18–27 мкМ (для BApNA). С. Пол із співаваторами провів скринінг на протеолітичну активність легких ланцюгів моноклональних антитіл, білків Бенс-Джонса, а також їхніх рекомбінантних варіабельних фрагментів. Суб- стратом реакції тут слугували пептид-метилкумаринамід (пептид-МСА) і вазоак- тивний інтестинальний поліпептид (VIP). Виявлено, що 12 із 21 препарату білків Бенс-Джонса і один із 3-х отриманих варіабельних фрагментів АТ каталізували гідроліз одного або обох цих субстратів. Легкі ланцюги деяких моноклональних антитіл володіли протеїназною активністю щодо пептиду-МСА та VIP, але їхній гідроліз відбувався за іншими сайтами порівняно з гідролізом за участю білків Бенс-Джонса. Гідроліз VIP характеризувався Км порядка 1 нМ, що свідчить про високу спорідненість цього пептида до АТ. На підставі цих досліджень зробли висновок, що легкі ланцюги деяких імуноглобулінів можуть володіти протеолітич- ною активністю, і цей феномен може мати патофізіологічне значення. Важлива роль протабзимів у розвитку патологічних процесів при автоімунних захворюванях спонукала дослідників на пошук абзимів із аналогічною каталітич- ною активністю та ще невідомою субстратною специфічністю. Результатом такого пошуку стало виявлення гідролізуючої активності IgG спинномозкової рідини та сироватки крові хворих на розсіяний склероз щодо основного білка мієліну (ОБМ) мозку. Розсіяний склероз (РС) є прогресуючим демієлінізуючим захворюванням, яке супроводжується утворенням склеротичних бляшок у головному і/або спинно- му мозку, що призводить до розвитку неврологічних порушень різного ступеня важкості [51]. Одначе РС належить до автоімунних захворювань, оскільки вважа- ють, що саме імунні реакції відіграють головну роль під час демієлінізації аксонов. Характерною ознакою цієї хвороби є наявність у спинномозковій рідині та сиро- ватці крові хворих автоантитіл до деяких білків мозку, зокрема до основного білка мієліну (ОБМ), глікопротеїну мієліну олігодендроцитів, циклонукдеотидфосфоді- естерази та інших білків [52]. Авто-АТ до цих антигенів виявлено лише у хворих 248 КІТ ЮРІЙ на РС, тому їхне визначення у спинномозковій рідині та крові використовують для діагностики цього захворювання та оцінки ступеня його важкості. Нещодавно у сироватці крові хворих на РС виявили абзими, які гідролізують ОБМ [45, 46]. Оскільки руйнування ОБМ є причиною демієлінізації аксонів, є підстави припус- кати, що у цьому процесі задіяні абзими, які гідролізують ОБМ. Наступні дослідження виявили, що індукція протеїн-гідролізуючих абзимів в організмі людини є характерною ознакою не лише автоімунних захворювань, ос- кільки із сироватки крові хворих гемофілією А було виділено антитіла, які гідролі- зували фактор згортання крові VIII (FVIII). Відомо, що гемофілія А є спадковим захворюванням, асоційованим з мутацією в Х-хромосомі, що призводить до дефі- циту синтезу FVIII, наслідком чого є порушення процесу згортання крові. З’ясова- но, що при довенозному введенні терапевтичного препарату FVIII у 25–50 % паці- єнтів спостерігався високий рівень антитіл до цього фактора. Анти-FVIII IgG інгі- бують дію препаратів FVIII, що становить серйозну проблему при лікуванні цієї хвороби. Група дослідників під керівництвом С. Лекруа-Десмазеса з плазми крові хворих на гемофілію А хроматографією на протеїн G-сефарозі і наступною гель- фільтрацією виділили IgG, які гідролізували FVIII [205]. Подібну активність також виявили і у Fab-фрагментів цих АТ. Як субстрат автори використовували біоти- нільований FVIII плазми крові людини, продукти гідролізу якого детектували Вес- терн-блот аналізом. З’ясовано, що анти-FVIII IgG не гідролізують альбумін сиро- ватки крові людини і фактор згортання крові IX, тому є високоспецифічними про- теїназами. Інгібітори протеїназ (Е-64, пепстатин, лейпептин) не впливали на про- теолітичну активність препаратів АТ, що у сумі з іншими доказами (афінне виді- лення АТ, гель-фільтрація АТ за умов дисоціації імунних комплексів, каталітична активність Fab-фрагментів), підтверджує, що FVIII-гідролізуюча активність препа- ратів АТ пов’язана з абзимами, а не з домішками протеїназ. У наступних працях автори показали, що 13 із 23 (54 %) анти-FVIII IgG - позитивних хворих гемофі- лією А містять у сироватці крові FVIII-гідролізуючі абзими. Рівень активності аб- зимів у крові цих пацієнтів достовірно корелював із рівнем нейтралізації терапев- тичної дії FVIII. Автори вважають, що результати цих досліджень переконливо до- водять, що натуральні абзими можуть безпосередньо діяти як патогенні чинники. Хоча абзими із протеїназною активністю належать до найбільш вивчених при- родних абзимів, їхню присутність у молоці людини було підтверджено лише не- давно [53]. Група дослідників під керівництвом проф. Г.О. Невінського виявили, що електрофоретично гомогенні препарати sIgA молока людини гідролізують ка- зеїни жіночого та коров'ячого молока. Поєднавши хроматографічні та електрофо- ретичні методи, автори довели, що казеїн-гідролізуюча активність властива саме молекулам sIgA і не є наслідком забруднення препаратів протеїназами. Проведе- ний аналіз протеїназної активності sIgA-абзимів виявив їхню високу чутливість до дії інгібіторів серинових протеїназ і нечутливість до інгібіторів цистеїнових та аспарагінових протеїназ. Абзими із подібною субстратною специфічністю також виявили в сироватці крові хворих на СНІД [48] Функціональна активність протабзимів в організмі хворих залишається недос- татньо вивченою. Вважають, що протабзими безпосередньо задіяні у розвитку ав- тоімунних захворювань. Головним доказом на користь цього твердження є те, що рівень протабзимів у сироватці крові хворих тісно пов'язаний із важкістю перебігу хвороби. Покращення стану хворого і показників його лабораторних аналізів у процесі лікування корелює зі зниженням рівня протабзимів у сироватці крові. Ці КАТАЛІТИЧНО АКТИВНІ АНТИТІЛА (НАТУРАЛЬНІ АБЗИМИ) В НОРМІ ТА ПРИ ПАТОЛОГІЇ 249 ознаки свідчать про те, що протабзими можуть бути перспективними індикатора- ми розвитку автоімунних захворювань у людини. ДНК-гідролізуючі антитіла (ДНК-абзими). ДНК - гідролізуючі антитіла нале- жать до найбільш вивчених на сьогодні абзимів. Імуноглобуліни класу G, які воло- діють топоізомеразною активністю (каталізують однониткові розриви надспіралі- зованої форми плазмідної ДНК), вперше виділили з плазми крові хворих на сис- темний червоний вовчак у 1992 р. в Інституті молекулярної біології РАН (м. Моск- ва) група вчених під керівництвом проф. О. Габібова [13]. Інтенсивні дослідження наступних років показали, що абзими з аналогічною активністю містяться у сиро- ватці крові хворих на різні автоімунні захворювання (склеродермія, ревматоїдний артрит, тироїдит, розсіяний склероз), а також у хворих на СНІД, променеву хворо- бу, гепатит та лімфопроліферативні типи онкологічних захворювань [54, 55]. Аб- зими з ДНК-гідролізуючою активністю не виявили у сироватці крові хворих на грип, пневмонію, туберкульоз, тонзиліт, деякі онкологічні захворювання, а також у клінічно здорових людей. З’ясовано, що ДНК-абзими можуть бути патогенними чинники при деяких автоімунних захворюваннях. Наприклад, у хворих на СЧВ рі- вень ДНК гідролізуючої антивності IgG сироватки крові тісно корелював із клініч- ною маніфестацією цього захворювання [8]. Подібна закономірність також виявля- лася у деяких хворих на ревматоїдний артрит [56]. Патогенна дія ДНК-абзимів може бути безпосередньо пов’язана з їхньою цито- токсичною активністю. Виявлено, що ДНК-абзими класу IgG індукують каспаз-за- лежний апоптоз у клітин промієлоцитів людини лінії HL-60, T-клітин лімфоми лю- дини лінії Raji, трансформованих фібробластів миші лінії L929, клітин людської еритролейкемії лінії К562 in vitro [57, 58]. Подібною активністю володіли і Fab- фрагменти цих антитіл. Механізм такої цитотоксичної дії на клітини залишається не з’ясованим. Вважають, що цитотоксична активність ДНК-абзимів може бути пов’язана з їхньою здатністю інтерналізуватися в клітини, транспортуватися в ядро і спричиняти деструкцію ДНК хроматину. Вперше пошук і наступні дослідження ДНК-гідролізуючих антитіл у молоці людини проведили у лабораторії проф. Г. О. Невінського. Виявлені абзими нале- жали до класу IgG і гідролізували плазмідну ДНК і синтетичні олігонуклеотиди [7, 11, 13]. ДНК-гідролізуючі абзими виділяли з молока послідовними хроматографія- ми на колонках із протеїн А-сефарозою, DЕАЕ-сорбентами, ДНК-целюлозою та наступною гель-фільтраціею АТ за умов дисоціації імунних комплексів (рН-шок). Для локалізації каталітичних центрів молекули АТ застосовано методи обмежено- го протеолізу та афінної модифікації молекул АТ реакційно здатними похідними радіоактивно мічених олігонуклеотидів. Відомо, що ДНКазною активністю воло- діє не лише цілісна молекула IgG, але й її F(ab’)2 - та Fab-фрагменти. Для дослід- ження ДНК-гідролізуючої активності абзимів автори вперше використали метод ензимограм. Він грунтується на здатності нуклеаз частково відновлювати свою ка- талітичну активність після їхнього розділення електрофорезом за денатуруючих умов у поліакриламідному гелі, який містить вполімеризовану високомолекулярну ДНК. Після ренатурації білків, місця гідролізу ДНК виявляють фарбуванням гелю специфічними до ДНК барвниками. За допомогою цього методу визначено, що ДНК-гідролізуючою активністю володіють не лише цілісні молекули IgG молока людини або продукти їхнього обмеженого протеолізу, а й ізольовані легкі ланцюги цих АТ. 250 КІТ ЮРІЙ У наступних дослідженнях виявили, що ДНК-гідролізуючою активністю воло- діють також sIgA молока людини [14, 15]. Поєднання згаданих методів дозволило з’ясувати, що, на відміну від IgG, у гідролізі ДНК молекулою sIgA задіяні легкі (L) та важкі (H) ланцюги. Н-ланцюги відповідальні за зв’язування субстрату, хоча ка- талітичний центр молекули sIgA розміщений лише на L-ланцюгах цих імуноглобу- лінів. Крім плазмідної ДНК і синтетичних олігонуклеотидів, абзими молока здатні гідролізувати ядерну ДНК клітин ссавців, а також тРНК та синтетичні рибооліго- нуклеотиди. Аналіз ДНК- та РНК-гідролізуючої активності абзимів молока люди- ни свідчить про їхнє моноклональне походження. Треба зазначити, що АТ, які здатні гідролізувати синтетичні олігонуклеотиди, ДНК та РНК, було також виділе- но з колоструму корів [59]. Полісахарид-гідролізуючі абзими. Здатність імуноглобулінів гідролізувати полісахариди вперше описала в 1999 р. група дослідників під керівництвом докто- ра біологічних наук Неустроєва К. Н. [60]. З’ясували, що IgG і IgМ плазми крові хворих на ревматоїдний артрит, розсіяний склероз, пієлонефрит та деякі онколо- гічні захворювання гідролізують мальтозовмістні олігосахариди, глікоген і подібні їм сполуки. Як субстрат при дослідженні глікозидазної активності використовува- ли пара-нітрофеніл-мальтоолігосахариди різної довжини, а продукти реакції аналі- зували за допомогою тонкошарової хроматографії та зворотно фазової рідинної хроматографії високого розділення. Функція цих абзимів залишається невідомою. Наявність у молозиві та молоці клінічно здорових жінок абзимів класів IgG та sIgA, здатних гідролізувати полісахариди виявила ця ж група дослідників [22]. Виявлені абзими каталізували розщеплення мальтозовмістних олігосахаридів, глі- когену та подібних їм сполук. З’ясовано, що амілолітичною активністю володіють Fab-фрагменти антитіл, проте які саме ланцюги залучено до каталізу, залишається ще не з’ясованим. Особливістю абзимів молока є їхня висока полісахарид-гідролі- зуюча активність (у 5–50 разів вища порівняно з подібними абзимами сироватки крові хворих на автоімунні захворюваня), що свідчить про їхню важливу роль у метаболізмі олігосахаридів молока людини. Висновок. Виявлення каталітичної активності антитіл суттєво змінило класич- не уявлення про роль і функції імуноглобулінів в організмі людини. Каталітично активні антитіла (абзими) виявлено у нормі, і при багатьох захворюваннях. В нор- мі абзими здебільшого представлені антитілами IgM, для яких характерна протео- літична активність щодо чужорідних антигенів, або автоантигенів, які зазнали сут- тєвої хімічної модифікації. Знешкоджуючи ці антигени, абзими виконують захис- ну функцію в організмі клінічно здорових людей. У людей із автоімунними захво- рюваннями абзими здебільшого представлені антитілами IgG, які володіють про- теолітичною і нуклеазною активністю. Молекулярними мішенями протеолітичної активності цих абзимів слугують функціонально важливі білки (тироглобулін, кар- діоміозин, основний білок мієліну і тощо), гідроліз яких призводить до розвитку певного типу автоімунного захворювання (автоімунний тироїдит, автоімунний міокардит, розсіяний склероз). Тому абзими з протеолітичною активністю (протаб- зими) є перспективними маркерами для діагностики певних типів автоімунних зах- ворювань. Абзими, які володіють нуклеазною активністю (ДНК-абзими) виявили при різних захворюванях автоімунної та неавутоімунної природи (автоімунний ти- роїдит, розсіяний склероз, системний червоний вовчак, поліартрит, множинна міє- лома, СНІД, променева хвороба). Оскільки ДНК-абзими не було виявлено у клініч- но здорових людей, то наявнісь цих каталітично активних антитіл в організмі є КАТАЛІТИЧНО АКТИВНІ АНТИТІЛА (НАТУРАЛЬНІ АБЗИМИ) В НОРМІ ТА ПРИ ПАТОЛОГІЇ 251 певною ознакою патологічних змін в імунній системі людини. У зв’язку з цим ДНК-абзими є перспективними маркерами для визначення важкості перебігу пев- них автоімунних і неавтоімунних захворювань у людини. Оскільки лактація є частиною репродуктивного циклу жінки, то функціональна активність імуноглобулінів молозива та молока може відображати індивідуальні особливості стану її гуморального імунітету. Дані літератури і результати наших досліджень свідчать про те, що в молозиві та молоці породіль можуть бути наявні абзими із захисною та з патогенною функцією. У зв’язку з цим абзими молозива і молока породіль можуть слугувати маркерами у ранній діагностиці автоімунних порушень у породіль. ЛІТЕРАТУРА 1. Pauling L. Nature of forces between large molecules of biological interest // Nature. — 1948. — Vol. 161. — P. 707–709. 2. Jencks W. P. Catalysis in Chemistry and Engymology // New York: McGraw Hill, 1969. — 288 p. 3. Tramontano A., Janda K. D., Lerner R. A. Catalytic antibodies // Science — 1986. — Vol. 234, No. 4783 — P. 1566–1570. 4. Pollack S. J., Jacobs J. W., Schultz P. G. Selective chemical catalysis by an antibody // Science — 1986. — Vol. 234, No. 4783 — P. 1570–1573. 5. Hanson C. V., Nishiyama Y., Paul S. Catalytic antibodies and their applications // Curr. Opin. Biotechnol. — 2005. — Vol. 16, No. 6 — P. 631–636. 6. Paul S., Voile D. J., Beach C. M., Dowell M. J. Catalytic hydrolysis of vasoactive intestinal peptide by human autoantibodies // Science. — 1989. — Vol. 244, №. 4909 — P. 1158– 1162. 7. Невинский Г. А., Канышкова Т. Г., Бунева В. Н. Природные каталитически активные антитела (абзимы) в норме и при патологии // Биохимия. — 2002. —T. 65, № 11 — C. 1473–1487. 8. Gabibov A. Antibody catalysis: biochemistry, immunology, pathology // Immunol. Lett. — 2006. — Vol. 103, No. 1. — P. 1–2. 9. Lacroix-Desmazes S, Wootla B., Delignat S., Dasgupta S. Pathophysiology of catalytic antibodies // Immunol Lett. — 2006. — Vol. 103, No. 1. — P. 3–7. 10. Paul S., Nishiyama S., Planque S., Taguchi H. Theory of proteolytic antibody occurrence // Immunol Lett. — 2006. — Vol. 103, No. 1. — P. 8–16. 11. Кіт Ю. Я, Стойка Р. С. Каталiтично активні антитіла (абзими) молока людини // Укр. біохім. журн. — 2007. —T. 79, № 2 — C. 5–16. 12. Кит Ю. Я. Семенов Д. Ю., Невинский Г. А. Существуют ли каталитически активные антитела у здоровых людей? (Протеинкиназная активность sIgA из человеческого мо- лока) // Молекулярная биология. — 1995. — Т. 29, № 4. — С. 893–905. 13. Kanyshkova T. G., Semenov D. V., Khlimankov D. Yu., Buneva V. N. et al. DNA –hydroly- zing activity of the light chain of IgG antibodies from milk of healthy human mothers // FEBS Lett. —1997. — Vol. 416, No. 1. — P. 23–26. 14. Nevinsky G. A., Kanyshkova T. G., Semenov D. V., Vlassov A. V. et al. Secretory immuno- globulin A from healthy human mothers' milk catalyzes nucleic acid hydrolysis // Appl. Bio- chem. Biotechnol. — 2000. — Vol. 83, No. 1–3. — P. 115–129. 252 КІТ ЮРІЙ 15. Kit Y. Y., Mitrofanova E. E., Shestova O. E., Kuligina E. V. et al. Human anti-DNA secretory immunglobulins A possess endonuclease activity and they are able to cause the destruction of nuclear chromatin in vitro // Укр. біохім. журн. — 2000. —T. 72, № 3 — C. 73–76. 16. Кіт Ю.Я., Стойка Р. С. Виділення з молока людини секреторних імуноглобулінів кла- су А, з різною спорідненістю до ДНК та дослідження їх ДНК-гідролізуючої активності // Імунологія та алергологія. — 2005. — № 1. — С. 53–55. 17. Buneva V. N., Kanyshkova T. G., Vlassov A. V., Semenov D. V. et al. Catalytic DNA- and RNA-hydrolyzing antibodies from milk of healthy human mothers // Appl. Biochem. Biotechnol. —1998. — Vol. 75, No. 1–3. — P. 63–76. 18. Kit Yu. Ya., Kuligina E. V., Richter V. A. Secretory IgAs from human milk with affinity to mammalian DNA are capable of hydrolyzing ribosomal RNA // Укр. біохім. журн. — 2007. — T. 79, № 3 — C. 8–13. 19. Семенов Д. В., Канышкова Т. Г., Кит Ю. Я., Хлиманков Д. Ю. Иммуноглобулин G мо- лока человека гидролизует нуклеотиды // Биохимия. — 1998. — T. 63, №8 — C. 1097– 1106. 20. Odintsova E. S., Buneva V. N., Nevinsky G. A. Casein-hydrolyzing activity of sIgA antibo- dies from human milk // J. Mol. Recognit. — 2005. — Vol. 18, No. 5. — P. 413–421. 21. Kit Yu. Ya, Starykovych M. A., Richter V. A., Stoika R. S. Detection and сharacterization of IgG and sIgA abzymes capable of hydrolyzing histone H1 // Biochemistry (Moscow). – 2008, – Vol. 73, No. 8. – P. 950 – 956. 22. Savel'ev A. N., Kanyshkova T. G., Kulminskaya A. A., Buneva V. N. et al. Amylolytic activity of IgG and sIgA immunoglobulins from human milk // Clin. Chim. Acta. — 2001. — Vol. 314, No. 1–2. — P. 141–152. 23. Kit Y.Y., Semenov D. V., Nevinsky G. A. Phosphorylation of different human milk proteins by human catalytic secretory immunoglobylin A // Biochem. Mol. Biol. Int. — 1996. — Vol. 36, No 3. — P. 521–527 24. Nevinsky G. A., Kit Y. Ya., Semenov D. V., Khlimankov D. Y., Buneva V. N. Secretory Immu- noglobulin A from human milk catalyzes milk protein рhosphorylation // Appl. Biochem. Biotechnol. — 1998. — Vol. 75, No 1. — P. 77–91. 25. Kit Y., Kuligina E., Semenov D., Richter V. Oligodeoxyadenylate stimulates the protein kina- se activity of anti-DNA sIgA from human milk // Acta Biochim. Pol. — 2002. — Vol. 5, No 1. — С. 291–294. 26. Кит Ю. Я., Шипицин М. В., Семенов Д. В., Рихтер В. А., Невинский Г. А. Фосфорили- рование липидов, прочно связанных с иммуноглобулином А, в препаратах антител из молока человека, обладающих протеинкиназной активностью // Биохимия. — 1998. — Т. 63, № 6. — С. 852–858. 27. Кит Ю. Я., Семенов Д. В., Кулигина Е. В., Рихтер В. А. Влияние нуклеиновых кислот и полисахаридов на фосфотрансферазную активность препаратов sIgA, выделенных из молока человека // Биохимия. — 2000. — Т. 65, № 1. — С. 59–64. 28. Gorbunov D. V., Semenov D. V., Shipitsin M. V., Kit Yu. Yu., Kanyshkova T. G., Buneva V. N., Nevinsky G. A. Phosphorylation of Minor Lipids of Human Milk Tightly Bound to Secretory Immunoglobulin A // Rus. J. Immunol. – 2000. – Vol. 5, No 3. – С. 267– 278. 29. Gorbunov D. V., Karataeva N. A., Buneva V. N., Nevinsky G. A. Lipid kinase activity of anti- bodies from milk of clinically healthy human mothers // Biochim. Biophys. Acta. — 2005. – Vol. 1735, No. 3. — P. 153–166. 30. Karataeva N. A., Gorbunov D. V., Prokudin I. V., Buneva V. N. et al. Human milk antibodies with polysaccharide kinase activity // Immunol. Lett. — 2006. — Vol. 103, No. 1. — P. 58– 67. КАТАЛІТИЧНО АКТИВНІ АНТИТІЛА (НАТУРАЛЬНІ АБЗИМИ) В НОРМІ ТА ПРИ ПАТОЛОГІЇ 253 31. Li L., Kalaga R., Paul S. Proteolytic components of serum IgG preparations // Clin. Exp. Immunol. — 2000. — Vol. 120, No. 2. — P. 261–266. 32. Філяк Є. З., Коробов В. М., Кіт Ю. Я. Дослідження впливу оксиду азоту на нуклеазну активність імуноглобулінів крові здорових людей // Біологія тварин. — 2002. — Т. 4, № 1–2. — С. 157–162. 33. Кит Ю. Я., Ким А. А., Гут Н. Р., Рихтер В. А. Протеинкиназная активность иммуно- глобулинов плазмы крови человека // Укр. біохім. журн. – 2005. – Т. 77, № 3. – С. 49– 55. 34. Nishiyama Y., Mitsuda Y., Taguchi H., Planque S. Towards covalent vaccination: improved polyclonal HIV neutralizing antibody response induced by an electrophilic gp120 V3 peptide analog // J. Biol. Chem. — 2007. — Vol. 282, No. 43. — P. 31250–31256. 35. Taguchi H., Planque S., Nishiyama Y., Symersky J. Autoantibody-catalyzed hydrolysis of amyloid beta peptide // J Biol Chem. — 2008. — Vol. 283, No. 8. — P. 4714–4722. 36. Kalaga R., Li L., Odell J. R., Paul S. Unexpected presence of polyreactive catalytic antibo- dies in IgG from immunized donors and decreased levels in rheumatoid arthritis // J. Immunol. — 1995. — Vol. 155, No. 5. — P. 2695–2702. 37. Zhu X., Wentworth P. Jr., Wentworth A. D., Eschenmoser A. et al. Probing the antibody-cata- lyzed water-oxidation pathway at atomic resolution // Proc. Natl. Acad. Sci. U S A. — 2004. — Vol. 101, No. 8. — P. 2247–2252. 38. Wentworth A. D., Jones L. H., Wentworth P. Jr., Janda K. D. et al. Antibodies have the intrinsic capacity to destroy antigens // Proc. Natl. Acad. Sci. USA — 2000. — Vol. 97, No. 38. — P. 10930–10935. 39. Wentworth Jr. P., Jones L. H., Wentworth A. D., Zhu X. et al. Antibody catalysis of the oxi- dation of water // Science. — 2001. — Vol. 293, No. 12. — P. 1806–1811. 40. Kit Y. Y., Kim A. A., Sidorov V. N. Affinity-purified secretory immunoglobulin A possesses the ability to phosphorylate human milk casein // Biomed. Sci. — 1991. — Vol. 1, No. 2. — P. 201–204. 41. Kit Yu., Kovaleva V., Drobot L. Study of phosphotranspherase activity of IgG fraction possessing affinity to ATP from blood serum of humans with lupus erytromatosis // Frontiers in autoimmunity: fundamental aspects and clinical perspectives : Internat. Conf., September 8 – 18, 2002. : Abstract Book. — Keszthly, (Hungary), 2002. — P. 39. 42. Кит Ю. Я., Ковалева В. А., Рихтер В. А. Фосфотрансферазная активность препаратов IgG из сыворотки крови больных системной красной волчанкой // Біополімери і клітина. — 2003. — Т. 19, № 2. — С. 185–189. 43. Zhou G. W., Guo J., Huang W., Fletterick R. J. et al. Crystal structure of a catalytic antibody with a serine protease active site // Science. — 1994. — Vol. 265, No. 5175. — P. 1059– 1064. 44. Rose N. R., Burek C. L. Autoantibodies to thyroglobulin in health and disease // Appl. Bio- chem. Biotechnol. — 2000. — Vol. 83, No. 1–3. — P. 245–251. 45. Polosukhina D. I., Buneva V. N., Doronin B. M., Tushkevich O. B. et al. Hydrolysis of myelin basic protein by IgM and IgA antibodies the sera of patients with multiple sclerosis // Med. Sci. Monit. — 2005. — Vol. 11, No. 8 — P. 266–272. 46. Ponomarenko N. A., Durova O. M., Vorobiev I. I., Aleksandrova E. S. et al. Catalytic antibo- dies in clinical and experimental pathology: human and mouse models // J. Immunol. Methods. — 2002. — Vol. 269, No. 1–2 — P. 197–211. 47. Lacroix-Desmazes S., Bayry J., Kaveri S. V., Hayon-Sonsino D. et al. High levels of catalytic antibodies correlate with favorable outcome in sepsis // Proc. Natl. Acad. Sci/ U S A. — 2005 — Vol. 102, No. 11 — P. 4109–4113. 254 КІТ ЮРІЙ 48. Odintsova E. S., Kharitonova M. A., Baranovskii A. G., Sizyakina L. P. et al. Proteolytic acti- vity of IgG antibodies from blood of acquired immunodeficiency syndrome patients // Biochemistry (Mosc). — 2006 — Vol. 71, No. 3 — P. 251–261. 49. Gao Q. S., Sun M., Rees A. R., Paul S. Site-directed mutagenesis of proteolytic antibody light chain // J. Mol. Biol. — 1995 — Vol. 253, No. 5 — P. 658–664. 50. Matsuura K., Sinohara H. Catalytic cleavage of vasopressin by human Bence Jones proteins at the arginylglycinamide bond // Biol. Chem. — 1996 — Vol. 377, No. 9 — P. 587–589. 51. Лисяный Н. И. Иммунология и иммунотерапия рассеянного склероза // Серия "Нейро- иммунология". — 2003. — Т. 4. —251 c. 52. Vojdani A., Cooper E. Antibodies to myelin basic protein, myelin oligodendrocytes peptides, alpha-beta-crystallin, lymphocyte activation and cytokine production in patients with multiple sclerosis // J. Intern. Med. — 2003 — Vol. 254, No. 4 — P. 363–374. 53. Odintsova E. S., Buneva V. N., Nevinsky G. A. Casein-hydrolyzing activity of sIgA antibo- dies from human milk // J. Mol. Recognit. — 2005. — Vol. 18, No. 5. — P. 413–421. 54. Gabibov A. G., Gololobov G. V. , Makarevich O. I., Schourov D. V. et al. DNA-hydrolyzing autoantibodies // Appl. Biochem. Biotechnol. — 1994 — Vol. 47, No. 2–3 — P. 293–302. 55. Baranovsky A., Matushin V. G., Vlassov A. V., Zabara V. G. et al. DNA-and RNA-hydroly- zing antibodies from the blood of patients with various forms of viral hepatitis // Biochemistry (Moscow). — 1997 — Vol. 62, No. 12 — P. 1358–1366. 56. Gabibov A. Antibody catalysis: biochemistry, immunology, pathology // Immunol. Lett. — 2006. — Vol. 103, No. 1. — P. 1–2. 57. Сучков С. В. Сравнительное исследование каталитических (ДНК-гидролизирующих) и цитотоксических свойств анти-ДНК аутоантител // Бюл. эксп. биол. мед. — 2001. — Т. 131, № 4. — С.420–423. 58. Kozyr A. V., Sashchenko L. P, Kolesnikov A. V., Zelenova S. V. et al. Anti-DNA autoantibo- dies reveal toxicity to tumor cell lines. // Immunol. Lett. — 2002. — Vol. 80, No. 1 — P. 41–47. 59. Stepaniak L. Isolation and partial characterization of catalytic antibodies with oligonuclease activity from bovine colostrum // Prep. Biochem. Biotechnol. — 2002. — Vol. 32, No. 1 — P. 17–28. 60. Saveliev A. N., Ivanen D. R., Kulminskaya A. A., Ershova N. A. et al. Amylolytic activity of IgM and IgG antibodies from patients with multiple sclerosis // Immunol. Lett. — 2002 — Vol. 86, No. 3 — P. 291–297. SUMMARY Yurij KIT CATALYTIC ANTIBODIES (ABZYMES) IN NORM AND PATHOLOGY Institute of Cell Biology, National Academy of Sciences of Ukraine, Dragomanov St., 14/16, Lviv 79005, Ukraine. E.mail: kit@cellbiol.lviv.ua The review is focused on the analysis of published data about the catalytic асtivity of antibodies (abzymes) of human blood serum and milk, revealed in norm and pathology. Possible biological role of abzymes in human organism is considered. Key words: blood serum, human milk, catalytic antibodies, catalytical activity.

Каталітично активні антитіла (натуральні абзими) в нормі та при патології

Institution

Ähnliche Einträge