Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся)
Складено загальну та фітосозологічну характеристики рослинного покриву торфовища „Печенія“. Для території торфовища наведено 17 раритетних видів рослин та 6 раритетних синтаксонів. Описано нові локалітети Cladium mariscus (L.) Pohl., Carex davalliana Smith, Pedicularis sceptrum-carolinum L.,...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Західний науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Назва видання: | Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74295 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) / О. Кузярин, М. Жижин // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2008. — Т. XXIII: Екологічний збірник. Дослідження біотичного й ландшафтного розмаїття та його збереження. — С. 276-284. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-74295 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-742952015-01-21T03:02:53Z Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) Кузярин, О. Жижин, М. Охорона природи Складено загальну та фітосозологічну характеристики рослинного покриву торфовища „Печенія“. Для території торфовища наведено 17 раритетних видів рослин та 6 раритетних синтаксонів. Описано нові локалітети Cladium mariscus (L.) Pohl., Carex davalliana Smith, Pedicularis sceptrum-carolinum L., Pinguicula vulgaris s. l., Schoenus ferrugineus L., Chara delicatula C. Agardh. тощо та досліджено стан їхніх популяцій. Обґрунтовано організацію на досліджуваній території ландшафтного заказника загальнодержавного значення. Розроблено основні пропозиції щодо режиму використання торфовища „Печенія“. Common and phytosozological characteristics of the vegetation cover in the peatery „Pecheniya“ are presented. Seventeen rare plant species and six rare syntaxons are given for this territory. The new localities of Cladium mariscus (L.) Pohl., Carex davalliana Smith, Pedicularis sceptrum-carolinum L., Pinguicula vulgaris s. l., Schoenus ferrugineus L., Chara delicatula C. Agardh. et al. are described, and the state of their populations have been studied. The basis of the organization of the landscape reservation of State importance in the peatery „Pecheniya“ has been elaborated. The main proposals for regimen of use of this territory have been made. 2008 Article Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) / О. Кузярин, М. Жижин // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2008. — Т. XXIII: Екологічний збірник. Дослідження біотичного й ландшафтного розмаїття та його збереження. — С. 276-284. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1563-3569 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74295 581.55 : 502.75 (477.83) uk Праці наукового товариства ім. Шевченка Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Охорона природи Охорона природи |
| spellingShingle |
Охорона природи Охорона природи Кузярин, О. Жижин, М. Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| description |
Складено загальну та фітосозологічну характеристики рослинного
покриву торфовища „Печенія“. Для території торфовища наведено 17
раритетних видів рослин та 6 раритетних синтаксонів. Описано нові
локалітети Cladium mariscus (L.) Pohl., Carex davalliana Smith, Pedicularis
sceptrum-carolinum L., Pinguicula vulgaris s. l., Schoenus ferrugineus L.,
Chara delicatula C. Agardh. тощо та досліджено стан їхніх популяцій.
Обґрунтовано організацію на досліджуваній території ландшафтного
заказника загальнодержавного значення. Розроблено основні пропозиції
щодо режиму використання торфовища „Печенія“. |
| format |
Article |
| author |
Кузярин, О. Жижин, М. |
| author_facet |
Кузярин, О. Жижин, М. |
| author_sort |
Кузярин, О. |
| title |
Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) |
| title_short |
Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) |
| title_full |
Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) |
| title_fullStr |
Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) |
| title_full_unstemmed |
Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) |
| title_sort |
фітосозологічна характеристика торфовища „печенія“ (мале полісся) |
| publisher |
Західний науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Охорона природи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74295 |
| citation_txt |
Фітосозологічна характеристика торфовища „Печенія“ (Мале Полісся) / О. Кузярин, М. Жижин // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2008. — Т. XXIII: Екологічний збірник. Дослідження біотичного й ландшафтного розмаїття та його збереження. — С. 276-284. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Праці наукового товариства ім. Шевченка |
| work_keys_str_mv |
AT kuzârino fítosozologíčnaharakteristikatorfoviŝapečeníâmalepolíssâ AT žižinm fítosozologíčnaharakteristikatorfoviŝapečeníâmalepolíssâ |
| first_indexed |
2025-07-05T22:42:45Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:42:45Z |
| _version_ |
1836848634789888000 |
| fulltext |
ÓÄÊ 581.55 : 502.75 (477.83)
Îëåêñàíäð ÊÓÇßÐÈÍ, Ìèêîëà ÆÈÆÈÍ
Ô²ÒÎÑÎÇÎËÎò×ÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÒÎÐÔÎÂÈÙÀ
„ÏÅ×ÅͲߓ (ÌÀËÅ ÏÎ˲ÑÑß)
Ñêëàäåíî çàãàëüíó òà ô³òîñîçîëîã³÷íó õàðàêòåðèñòèêè ðîñëèííîãî
ïîêðèâó òîðôîâèùà „Ïå÷åí³ÿ“. Äëÿ òåðèòî𳿠òîðôîâèùà íàâåäåíî 17
ðàðèòåòíèõ âèä³â ðîñëèí òà 6 ðàðèòåòíèõ ñèíòàêñîí³â. Îïèñàíî íîâ³
ëîêàë³òåòè Cladium mariscus (L.) Pohl., Carex davalliana Smith, Pedicularis
sceptrum-carolinum L., Pinguicula vulgaris s. l., Schoenus ferrugineus L.,
Chara delicatula C. Agardh. òîùî òà äîñë³äæåíî ñòàí ¿õí³õ ïîïóëÿö³é.
Îá´ðóíòîâàíî îðãàí³çàö³þ íà äîñë³äæóâàí³é òåðèòî𳿠ëàíäøàôòíîãî
çàêàçíèêà çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ. Ðîçðîáëåíî îñíîâí³ ïðîïîçèö³¿
ùîäî ðåæèìó âèêîðèñòàííÿ òîðôîâèùà „Ïå÷åí³ÿ“.
Ó çâ’ÿçêó ç ðîçâèòêîì íàðîäíîãî ãîñïîäàðñòâà á³ëüø³ñòü òîðôîâèõ
áîë³ò ó Ëüâ³âñüê³é îáëàñò³ âïðîäîâæ ìèíóëîãî ñòîë³òòÿ áóëà îñóøåíà é
îñâîºíà. Äîêîð³ííèõ çì³í çàçíàëè íàñàìïåðåä òåðèòî𳿠ï³ä ïðîìèñëîâèìè
òîðôîðîçðîáêàìè. Äåÿê³ ç íèõ äî åêñïëóàòàö³¿ âèêîíóâàëè ðîëü ðåôó-
ã³þì³â òàêèõ ð³äê³ñíèõ òà çíèêàþ÷èõ â Óêðà¿í³ ã³ãðîô³ëüíèõ âèä³â
ðîñëèí, ÿê Betula humilis L.*, Drosera anglica L., Pedicularis sceptrum-
carolinum L., Pinguicula vulgaris s. l., Salix myrtilloides L., Saxifraga
hirculus L., Schoenus ferrugineus L., Swertia perennis L., Tofieldia caly-
culata (L.) Wahlenb. òîùî, ñâ³ä÷åííÿì ÷îãî º ãåðáàðí³ çáîðè (LW, LWS,
KW), à òàêîæ ë³òåðàòóðí³ äàí³ [1, 5].
Âíàñë³äîê íåðàö³îíàëüíîãî âèêîðèñòàííÿ â³äïðàöüîâàíèõ òîðôî-
êàð’ºð³â òà â³äñóòíîñòè íàëåæíèõ ðåêóëüòèâàö³éíèõ çàõîä³â, ñïðÿìî-
âàíèõ íà çáåðåæåííÿ ã³ãðîô³ëüíîãî ô³òîðîçìà¿òòÿ, íà ¿õ ì³ñö³
çäåá³ëüøîãî ôîðìóþòüñÿ òåõíîãåíí³ äåâàñòîâàí³ ëàíäøàôòè ç ä³ëÿíêàìè
ñì³òòºçâàëèù ³ çãàðèù, ùî çàðîñòàþòü ñèíàíòðîïíîþ ðîñëèíí³ñòþ. Á³ëü-
ø³ñòü ç òàêèõ òîðôîâèù âõîäèòü äî åêîëîã³÷íèõ êîðèäîð³â òà áóôåðíèõ
çîí êëþ÷îâèõ ïðèðîäíèõ ÿäåð, âïëèâàþ÷è íà ì³ãðàö³þ îðãàí³çì³â ³ îáì³í
ãåíåòè÷íèì ìàòåð³ÿëîì. Òîìó âîíè ïîòðåáóþòü çíà÷íî¿ ðåñòàâðàö³¿ íà
ï³äñòàâ³ äåòàëüíîãî äîñë³äæåííÿ ¿õ ðîñëèííîãî ïîêðèâó, à òàêîæ
ã³äðîëîã³÷íèõ, ´ðóíòîâèõ óìîâ òîùî. Äî íèõ íàëåæèòü òîðôîâèùå „Ïå÷å-
í³ÿ“, ùî íà â³äñòàí³ 20 êì ó ïä.-ñõ. íàïðÿì³ â³ä ì. Ëüâîâà. ²íôîðìàö³ÿ
ùîäî ôëîðè é ðîñëèííîñòè çàçíà÷åíî¿ òåðèòî𳿠îáìåæåíà ïîîäèíîêèìè
* Íàçâè âèä³â ñóäèííèõ ðîñëèí ïîäàíî çà “Îïðåäåëèòåëåì …“ [8], õàðîâèõ
âîäîðîñòåé – çà “Âèçíà÷íèêîì …“ [6].
Ô²ÒÎÑÎÇÎËÎò×ÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÒÎÐÔÎÂÈÙÀ „ÏÅ×ÅͲߓ … 277
ãåðáàðíèìè çáîðàìè Î. Ìðèö, Ò. Ôîòèíþêà, À. Ëàçåáíî¿ òà ³íøèõ
çáèðà÷³â [LW, LWS], à òàêîæ êîðîòåíüêèìè çãàäêàìè â ë³òåðàòóð³ [3, 4].
Ìàòåð³ÿë ³ ìåòîäèêà äîñë³äæåíü.  îñíîâó ïóáë³êàö³¿ ïîêëàäåíî ìàòå-
ð³ÿëè äåòàëüíî-ìàðøðóòíèõ îáñòåæåíü òîðôîâèùà „Ïå÷åí³ÿ“, ùî ïðîâå-
äåí³ â 1993 òà 2004—2006 ðîêàõ. Çàçíà÷åíå òîðôîâèùå ðîçì³ùåíå â
ñò³÷í³é óëîãîâèí³ ì³æ ñåëàìè Ìèêîëà¿â òà ϳäñîñí³â Ïóñòîìèò³âñüêîãî (ç
ïä. Çõ) ³ Ïå÷åí³ÿ Çîëî÷³âñüêîãî (ç ïí. Ñõ.) ðàéîí³â Ëüâ³âñüêî¿ îáëàñòè. Öÿ
òåðèòîð³ÿ íàëåæèòü äî ïðèðîäíî-ãåîãðàô³÷íîãî ðàéîíó Ãðÿäîâîãî Ïî-
áóææÿ îáëàñòè Ìàëîãî Ïîë³ññÿ [5]. Çà òîðôîâî-áîëîòíèì ðàéîíóâàííÿì
Óêðà¿íè [3] áîëîòî „Ïå÷åí³ÿ“ âõîäèòü äî òîðôîâî-áîëîòíî¿ îáëàñòè
Ìàëîãî Ïîë³ññÿ. Ó çàçíà÷åí³é ìîíîãðàô³¿ éîãî çàõ³äíó ÷àñòèíó â³äíîñÿòü
äî ïåðåõ³äíèõ áîë³ò. Ïëîùà òîðôîâèùà ñòàíîâèòü áëèçüêî 700 ãà. Ìàêñè-
ìàëüíà ïîòóæí³ñòü òîðôîâèõ ïîêëàä³â çà ë³òåðàòóðíèìè äàíèìè äîð³â-
íþº 2,25 ì [2]. Çã³äíî ç íàóêîâîþ ã³ïîòåçîþ, ùî îïèðàºòüñÿ íà ðåçóëü-
òàòàõ ïàëåîïàë³íîëîã³÷íèõ äîñë³äæåíü, çàçíà÷åíå áîëîòî óòâîðèëîñÿ íà
ì³ñö³ íåãëèáîêîãî ñåðåäíüîãîëîöåíîâîãî (ê³íåöü àòëàíòè÷íîãî ïåð³îäó
ñåðåäíüîãî ãîëîöåíó) îçåðà, äíî ÿêîãî ï³äñòåëÿëè êàðáîíàòí³ ïîðîäè [2].
Íà ïî÷àòêó ï³çíüîãî ãîëîöåíó â³äáóëîñÿ ïåðåòâîðåííÿ ö³º¿ âîäîéìè íà
ìåçîòðîôíå áîëîòî ç îçíàêàìè îë³ãîòðîôíîñòè âíàñë³äîê ¿¿ îáì³ë³ííÿ òà
çàðîñòàííÿ. Ó 80—90-õ ðîêàõ ìèíóëîãî ñòîë³òòÿ íà áîëîò³ „Ïå÷åí³ÿ“
ïðîâîäèëèñÿ ïðîìèñëîâ³ òîðôîðîçðîáêè ìåõàí³çîâàíèì ñïîñîáîì. Íà
ñüîãîäí³ òîðôîâèùå ìåë³îðîâàíå ñïîñîáîì â³äêðèòèõ äðåíàæíèõ êàíàë³â,
ñïîëó÷åíèõ ç ðóñëîì ð. Òèìêîâåöüêèé Ïîò³ê (ë³âà ïðèòîêà ð. Ïåðå-
ãíî¿âêà, áàñåéí Çàõ³äíîãî Áóãó). Ó ï³âí³÷íî-çàõ³äí³é ÷àñòèí³ òîðôîâèùà
ïåð³îäè÷íî äîáóâàþòü áðèêåòè òîðôó êóñòàðíèì ñïîñîáîì ç óòâîðåííÿì
íåâåëèêèõ êîòëîâàí³â, 1,5—2 ì çàâãëèáøêè.
Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ. Ðîñëèíí³ñòü äîñë³äæóâàíî¿ òåðèòî𳿠ïðåä-
ñòàâëåíà ëèøå âòîðèííèìè ñåð³éíèìè óãðóïîâàííÿìè êëàñ³â Lemnetea
minoris, Charetea fragilis, Potametea, Iso¸to-Nanojuncetea, Phragmito-
Magnocaricetea, Scheuchzerio-Caricetea nigrae, Molinio-Arrhenatheretea,
Plantaginetea majoris, Alnetea glutinosae, Bidentetea tripartitae, Galio-
Urticetea òà Artemisietea vulgaris, ùî â³äîáðàæàþòü ïåâí³ ñòà䳿 ïðè-
ðîäíèõ (ïåðåâàæíî çàðîñòàííÿ âîäîéì ³ îãîëåíîãî òîðôó) òà àíòðî-
ïîãåííèõ (ñ³êàö³îãåííèõ, ôåí³ñåêö³ÿëüíèõ, ïàñêâàëüíèõ, ï³ðîãåííèõ òîùî)
ñóêöåñ³é.
Äåâàñòîâàí³ ä³ëÿíêè, ùî ïðàêòè÷íî ïîçáàâëåí³ ðîñëèííîñòè, ñêëà-
äàþòü ìåíøå 10 â³äñîòê³â â³ä çàãàëüíî¿ ïëîù³ òîðôîâèùà. Íà ïî÷àòêîâ³é
ñòà䳿 çàðîñòàííÿ òîðôó â³äì³÷åíî áëèçüêî 70 âèä³â ñóäèííèõ ðîñëèí.
Âîíè ñòâîðþþòü çàãàëüíå ïðîºêòèâíå ïîêðèòòÿ äî 10 â³äñîòê³â.
Ôëîðèñòè÷íèé ñêëàä ï³îíåðíèõ óãðóïîâàíü âèçíà÷àºòüñÿ íàñàìïåðåä
áàíêàìè íàñ³ííÿ òà âå´åòàòèâíèõ çà÷àòê³â ó òîðô³, à òàêîæ äæåðåëàìè
ä³ÿñïîð ³ç ñóì³æíèõ òåðèòîð³é, ³ êîðèãóºòüñÿ åêîëîã³÷íèìè ôàêòîðàìè
(ïåðåâàæíî, ã³äðîëîã³÷íèì òà ñîëüîâèì ðåæèìàìè òîðôî´ðóíòó), à òàêîæ
àíòðîïîãåííèìè ÷èííèêàìè. Íà ïîì³ðíî çâîëîæåíèõ ä³ëÿíêàõ ðàçîì ³ç
ñåãåòàëüíèìè âèäàìè, òåðîô³òàìè (Chaenorhinum minus (L.) Lange,
Erigeron canadensis L., Polygonum persicaria L., Melandrium album (Mill.)
Garcke òîùî) òà ñàìîñ³âîì Brassica napus L. ïîîäèíîêî òðàïëÿþòüñÿ ÿê
äâî-, òàê ³ áàãàòîð³÷í³ ðóäåðàëè (Tussilago farfara L., Sonchus arvensis L.,
ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ÊÓÇßÐÈÍ, ÌÈÊÎËÀ ÆÈÆÈÍ278
Taraxacum officinale agg. òîùî), à òàêîæ þâåí³ëüí³ îñîáèíè ï³îíåðíèõ
äåðåâíèõ âèä³â (Salix rosmarinifolia L., S. aurita L., S. pentandra L.,
S. cinerea L., Populus tremula L., Pinus sylvestris L. òîùî). Äîì³íàíòîþ
ïåðåçâîëîæåíèõ åêîòîï³â, îêð³ì Phragmites australis (Cav.) Trin. ex
Steud., Carex lepidocarpa Tausch, òà C. serotina M rat, ÷àñòî âèñòóïàº
Equisetum palustre L. Éîãî ïîêðèòòÿ çá³ëüøóºòüñÿ â³ä 5—10 â³äñîòê³â íà
ïî÷àòêó ñóêöåñ³¿ äî 20—40 â³äñîòê³â íà ¿¿ ïîäàëüøèõ ñòàä³ÿõ.
Ðîñëèíí³ñòü îñóøóâàëüíèõ êàíàë³â, ùî îõîïëþº ³í³ö³ÿëüí³ âîäÿí³
(Charetum vulgaris W. Krause 1969, Lemnetum trisulcae (Kelhofer
1915) R. Knapp et Stoffers 1962, Myriophylletum verticillati So 1927,
Potametum natantis Soó 1923 òîùî) òà ïðèáåðåæíî-âîäÿí³ (Typhetum
angustifoliae (All. 1922) Pign. 1953, T. latifoliae (So 1927) Now. 1930,
Sparganietum erecti (Roll 1938) Phil. 1973, Scirpetum tabernaemontani So
(1927) 1947, Equisetetum fluviatilis (Steffen 1931) Wilzek 1935, Rorippo-
Oenanthetum aquaticae Lohm. 1950, Cicuto virosae-Caricetum pseudocyperi
Boer et Siss. in Boer 1942, Caricetum rostratae R bel 1912 ex Osv. 1923 em.
Diers. òà ³í.) óãðóïîâàííÿ êëàñ³â Lemnetea minoris, Charetea fragilis,
Potametea, Phragmito-Magnocaricetea, õàðàêòåðèçóºòüñÿ çíà÷íèì öåíî-
òè÷íèì ðîçìà¿òòÿì.
Ó ñêëàä³ öèõ óãðóïîâàíü òðàïëÿþòüñÿ ðàðèòåòí³ âèäè ³ç çàãàëüíî-
äåðæàâíèì (Chara delicatula C. Agardh.*) òà ðå´³îíàëüíèì (Nymphaea
candida C. Presl.) îõîðîííèìè ñòàòóñàìè (òàáë.), à òàêîæ ³íø³ ñïîðàäè÷í³,
âðàçëèâ³ âèäè (Batrachium trichophyllum (Chaix) Bosch, Taraxacum
palustre (Lyona) Symons., Catabrosa aquatica (L.) Beauv. òà Chara aculeolata
(K tz.) in Rchb.).
Íà âèð³âíÿíèõ ïîíèæåíèõ ä³ëÿíêàõ òîðôîêàð’ºðó ïåðåâàæàþòü ìîíî-
äîì³íàíòí³ óãðóïîâàííÿ Phragmitetum australis (Gams 1927) Schmale 1939
êëàñó Phragmito-Magnocaricetea. Äî îäíîãî ç òàêèõ áîë³ò ïðèóðî÷åíà
ìàëî÷èñåëüíà öåíîïîïóëÿö³ÿ Viola uliginosa Bess., âèäó íà ï³âäåíí³é ìåæ³
àðåàëó.
Ó ï³âäåíí³é îêðà¿í³ òîðôîâèùà (ïí.-çõ. îêîëèöÿ ñ. ϳäñîñí³â), íàìè
âèÿâëåíî îñåðåäîê ð³äê³ñíèõ ã³äðîô³ëüíèõ óãðóïîâàíü äðóãî¿ êàòåãîð³¿
îõîðîíè ç äîì³íóâàííÿì Cladium mariscus (L.) Pohl. (Cladietum marisci
All. 1922 ex Zobr. 1935). Çàçíà÷åí³ âòîðèíí³, ³í³ö³ÿëüí³ ô³òîöåíîçè
çàéìàþòü ïëîùó áëèçüêî 25 êâ. ì ³ â³äçíà÷àþòüñÿ äîñèòü ù³ëüíèì (90—
95 %) òðàâîñòîºì. Âîíè ñôîðìóâàëèñÿ â óìîâàõ ÷åðãóâàííÿ áîëîòíî¿ òà
íàçåìíî¿ åêîôàç. Çà ñâî¿ì ôëîðèñòè÷íèì ñêëàäîì, ùî íàë³÷óº 13 âèä³â
ñóäèííèõ ðîñëèí, òà â³äñóòí³ñòþ ìîõîâîãî ïîêðèâó ö³ ô³òîöåíîçè
íàáëèæàþòüñÿ äî òèïîâî¿ â³äì³íè àñîö³ÿö³¿.
Îñíîâíèé ÿðóñ òðàâîñòîþ çàââèøêè 100—150 ñì ôîðìóþòü Cladium
mariscus (äî 70 %) òà Phragmites australis (äî 20 %). Ó ïåðøîìó òà ñëàáî
âèðàæåíîìó äðóãîìó ÿðóñàõ ç ïîêðèòòÿì ìåíøå 5 â³äñîòê³â òðàïëÿþòüñÿ
Lysimachia vulgaris L., Lythrum salicaria L., Lycopus europaeus L., Equi-
setum palustre, Carex panicea L. òîùî. Íà òåðèòî𳿠òîðôîâèùà Cladium
* Àâòîðè ïóáë³êàö³¿ ùèðî âäÿ÷í³ ñò. íàóê. ñï³âðîá³òíèêó ²íñòèòóòó áîòàí³êè ³ì.
Ì.Ã. Õîëîäíîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè Î. Â. Áîðèñîâ³é çà âèçíà÷åííÿ õàðîâèõ âîäîðîñòåé.
Ô²ÒÎÑÎÇÎËÎò×ÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÒÎÐÔÎÂÈÙÀ „ÏÅ×ÅͲߓ … 279
mariscus â³äì³÷åíî òàêîæ â îäíîìó ç îáâîäíåíèõ ìåë³îðàòèâíèõ êàíàë³â
(N 49°46'44.2"; E 024°21'29.2"; 21.05.2004, Êóçÿðèí Î.Ò., LWS), äå â³í
ôîðìóº íåâåëè÷êó êóðòèíó. Íà îáîõ á³îòîïàõ îñîáèíè Cladium mariscus
â³äçíà÷àþòüñÿ äîñòàòíüî âèñîêèì ð³âíåì â³òàë³òåòó, óòâîðþþ÷è ÷èñëåíí³
ãåíåðàòèâí³ ïàãîíè.
Íåçíà÷í³ ïëîù³ ó ïîíèæåííÿõ ì³êðîðåëüºôó çàéìàþòü ³íø³ ð³äê³ñí³
ô³òîöåíîçè 2-¿ êàòåãî𳿠îõîðîíè, ùî íàëåæàòü äî åâòðîôíèõ òðàâ’ÿíî-
ìîõîâèõ áîë³ò ñîþçó Caricion davallianae êëàñó Scheuchzerio-Caricetea
nigrae. Âîíè ïðåäñòàâëåí³ ³í³ö³àëüíèìè óãðóïîâàííÿìè ç äîì³íóâàííÿì
Schoenus ferrugineus òà äå´ðàäîâàíèìè ïàñîâèùíèìè â³äì³íàìè àñîö³ÿö³¿
Caricetum davallianae Dut. 1924.
Òàáëèöÿ
Ðàðèòåòí³ âèäè ðîñëèí, ùî âèÿâëåí³ íà òîðôîâèù³ „Ïå÷åí³ÿ“
Íàçâà òàêñîíó Í×Ñ ÊÎ Ôö ×Î ÒÏ
Ñóäèíí³ ðîñëèíè
Batrachium trichophyllum — VU(II) P, PM ñ i
Carex davalliana Ó(II) VU(II) SC, PM ñ r, ði
Cladium mariscus Â,Ó(I) CR(I) PM ñ ði, i
Dactylorhiza incarnata Ó(III),C VU(II) SC, PM, MA ä n
D. majalis Ó(III),C LR(III) MA, PM, SC ä n
Drosera rotundifolia Ë(II) VU(II) A ä ði
Epipactis palustris Ó(III),C VU(II) SC, PM, A ñ ði, n
Nymphaea candida Ë(II), VU(II) P î pi
Pedicularis sceptrum-carolinum Ó(I) CR(I) A ñ ði, n
Pinguicula vulgaris s. l. Ó(II) EN(I) SC, A, PM ä ði, n
Salix myrsinifolia Ë(III) VU(II) A ä n
S. myrtilloides Ó(III) VU(II) A î r
Schoenus ferrugineus Ó(II) EN(I) SC, MA ñ ði, n
Taraxacum palustre — DD(IV) PM î n
Viola uliginosa — VU(II) PM, A î ði, n
Õàðîâ³ âîäîðîñò³
Chara aculeolata — LR(III) C, PM ñ ði, n
Chara delicatula Ó(III) LR(III) C, PM ñ ði, n
Ïðèì³òêè: Í×Ñ (íàëåæí³ñòü äî ×åðâîíèõ ñïèñê³â): Ñ — ñïèñêó êîíâåíö³¿ ïðî
ì³æíàðîäíó òîðã³âëþ âèäàìè äèêî¿ ôàóíè ³ ôëîðè, ùî îïèíèëèñÿ ï³ä çàãðîçîþ
çíèêíåííÿ — ѲÒÅS; Ó — ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè;  — ×åðâîíîãî ñïèñêó âîäíèõ
ìàêðîô³ò³â Óêðà¿íè; Ë — ïåðåë³êó ðå´³îíàëüíî-ð³äê³ñíèõ âèä³â, ùî ïîòðåáóþòü îõîðîíè
â ìåæàõ Ëüâ³âñüêî¿ îáë .; ÊÎ (êàòåãî𳿠îõîðîíè çà ÌÑÎÏ ³ç öèôðîâèìè çíà÷åííÿìè â
äóæêàõ). Ôö (ô³òîöåíîòè÷íà ïðèóðî÷åí³ñòü): A — Alnetea glutinosae; C — charetea
fragilis; MA — Molinio-Arrhenatheretea; P — Potametea; PM — Phragmito-
Magnocaricetea; SC — Scheuchzerio-Caricetea nigrae; ×Î — ÷èñåëüí³ñòü îñîáèí â
ïîïóëÿö³ÿõ: î — îäèíèö³ îñîáèí, ä — äåñÿòêè îñîáèí, ñ — ïîíàä ñîòíþ îñîáèí. ÒÏ —
òèïè ïîïóëÿö³é çà â³êîâèì ñêëàäîì: ³ — ³íâàç³éí³, n — íîðìàëüí³, pi —
íåñïðàâæíüî³íâàç³éí³, r — ðå´ðåñèâí³.
Ïåðø³ ç íèõ (com. Schoenus ferrugineus) ÷àñòêîâî âèêîðèñòîâóþòüñÿ
ÿê äîäàòêîâ³ ìàëîö³íí³ ïàñîâèùà. Çà ïðåäñòàâëåí³ñòþ ä³ÿãíîñòè÷íèõ
ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ÊÓÇßÐÈÍ, ÌÈÊÎËÀ ÆÈÆÈÍ280
âèä³â ñâîãî ñîþçó òà ïîðÿäêó âîíè ïîñòóïàþòüñÿ ïåðåä òèïîâèìè
öåíîçàìè, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî ¿õíº ³í³ö³ÿëüíå ïîõîäæåííÿ òà â³äíîñíî
ìîëîäèé â³ê. Äèôåðåíö³éíèìè âèäàìè öèõ óãðóïîâàíü ìîæóòü ñëóãóâàòè:
Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Potentilla anserina L., Polygala amarella
Crantz òà Equisetum palustre. ¯õíÿ âèäîâà íàñè÷åí³ñòü ñòàíîâèòü — âèä³â.
Åäèô³êàòîð óãðóïîâàíü S. ferrugineus âíåñåíî äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè
[10]. ³í óòâîðþº ïîêðèòòÿ áëèçüêî 90 â³äñîòê³â òà ôîðìóº îñíîâíèé ÿðóñ
òðàâîñòîþ çàââèøêè 20—50 ñì. Êóïèíè éîãî ãåíåðàòèâíèõ îñîáèí
äîñÿãàþòü 15—40 ñì ó ä³ÿìåòð³. Ç ðàðèòåòíèõ âèä³â ó ñêëàä³ îêðåìèõ
ô³òîöåíîç³â â³äì³÷åíî ïîîäèíîê³ îñîáèíè Epipactis palustris (L.) Crantz.
̳ñöåâ³ óãðóïîâàííÿ àñîö³ÿö³¿ Caricetum davallianae ñôîðìóâàëèñÿ â
óìîâàõ ïåð³îäè÷íîãî îäíîðàçîâîãî êîñ³ííÿ òà äîâîë³ ³íòåíñèâíîãî âèïà-
ñàííÿ. Â îñíîâíîìó ÿðóñ³ ¿õíüîãî òðàâîñòîþ (30 ñì çàââèøêè) ðàçîì ç
Carex davalliana Smith (ç ä³ÿìåòðîì êóïèí 10—20 ñì ³ ïîêðèòòÿì äî 40
%) ïàíóþòü òàê³ íèçüêîðîñë³ êîðåíåâèùí³ îñîêè, ÿê Carex flava L. (äî 40
%) òà C. flacca Schreb. (äî 50 %). Ìàêñèìàëüíà âèäîâà íàñè÷åí³ñòü
óãðóïîâàíü ñòàíîâèòü 30 âèä³â ñóäèííèõ ðîñëèí. Ó ôëîðèñòè÷íîìó ñêëàä³
øèðîêî ïðåäñòàâëåí³ ä³ÿãíîñòè÷í³ âèäè êëàñó Molinio-Arrhenatheretea, ùî
ñâ³ä÷èòü ïðî çíà÷íó òðàíñôîðìîâàí³ñòü öèõ ô³òîöåíîç³â. Ñåðåä ðàðè-
òåòíèõ âèä³â ðîñëèí, îêð³ì C. davalliana, òóò òðàïëÿþòüñÿ â íåâåëèê³é
ê³ëüêîñò³ Dactylorhiza incarnata (L.) Soó, D. majalis (Reichenb.) P. F. Hunt
et Summerhayes, Epipactis palustris òà Pinguicula vulgaris s. l.
Ëó÷í³ öåíîçè òîðôîâèùà ïðåäñòàâëåí³ ïåðåâàæíî âîëîãèìè ìîë³í³-
ºâèìè ëóêàìè ïîðÿäêó Molinietalia caeruleae êëàñó Molinio-Arrhenan-
theretea.  îñíîâíîìó ÿðóñ³ ¿õ òðàâîñòîþ äîì³íóº Molinia caerulea (L.)
Moench (75—95 %). Âîíè â³äð³çíÿþòüñÿ çà ïîõîäæåííÿì, öåíîòè÷íîþ
ñòðóêòóðîþ òà ðåæèìîì âèêîðèñòàííÿ. ²í³ö³ÿëüí³, ôëîðèñòè÷íî á³äí³
öåíîçè ç â³äñóòí³ì ìîõîâèì ïîêðèâîì óòâîðèëèñÿ íà ì³ñö³ âèïàë³â. ¯õíÿ
âèäîâà íàñè÷åí³ñòü íàë³÷óº äî 24 âèä³â ñóäèííèõ ðîñëèí, ñåðåä ÿêèõ
äèôåðåíö³éíèìè º Diplotaxis muralis (L.) DC., Erucastrum gallicum
(Willd.) O.E. Schulz, Calamagrostis epigeios òà Sonchus arvensis. ²íâàç³éí³
ìîë³í³ºâ³ ô³òîöåíîçè ç ðåæèìîì îäíîðàçîâîãî (çà ñåçîí) êîñ³ííÿ òà
ïîì³ðíîãî âèïàñàííÿ, â³äçíà÷àþòüñÿ áàãàòøèì ôëîðèñòè÷íèì ñêëàäîì ç
íàÿâí³ñòþ òàêèõ ðàðèòåòíèõ âèä³â, ÿê Dactylorhiza incarnata, D. majalis
òà Epipactis palustris. Çà ñâîºþ ñòðóêòóðîþ é åêîëîã³÷íèìè óìîâàìè âîíè
ïîä³áí³ äî ìåçîòðîôíèõ óãðóïîâàíü àñîö³ÿö³¿ Parnassio palustris-
Molinietum caeruleae (Libb. 1928) Pass. 1964, ùî íàâîäÿòüñÿ äëÿ îêðåìèõ
çàõ³äíîåâðîïåéñüêèõ êðà¿í.
Ïîáëèçó íàñåëåíèõ ïóíêò³â, îêð³ì ðóäåðàëüíèõ ô³òîöåíîç³â êëàñó
Artemisietea vulgaris (ç äîì³íóâàííÿì Artemisia vulgaris L., Arctium
lappa L. òîùî) çîñåðåäæåí³ îñíîâí³ ïëîù³ äå´ðàäîâàíèõ ïàñîâèùíèõ ëóê
ñîþçó Cynosurion cristati êëàñó Molinio-Arrhenatheretea ç ó÷àñòþ òàêèõ
òðèâ³ÿëüíèõ, òîëåðàíòíèõ äî ïàñêâàëüíîãî ÷èííèêà âèä³â, ÿê Lolium
perenne L., Potentilla anserina, Prunella vulgaris L., Plantago major L. òîùî.
Ó ñêëàä³ îêðåìèõ äóæå âèòîïòàíèõ íèçüêîòðàâíèõ óãðóïîâàíü, ùî
ïðèóðî÷åí³ äî ïîëüîâèõ äîð³ã, äîì³íóº ðå´³îíàëüíî-ð³äê³ñíèé ñèíàí-
òðîïíèé âèä Sclerochloa dura (L.) Beauv.
Ô²ÒÎÑÎÇÎËÎò×ÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÒÎÐÔÎÂÈÙÀ „ÏÅ×ÅͲߓ … 281
Íà ï³äcóøåíèõ ä³ëÿíêàõ òîðôîêàð’ºðó ç â³äñóòí³ì àáî ì³í³ìàëüíèì
àíòðîïîãåííèì âïëèâîì óòâîðèëèñü ù³ëüí³ (0,8) ã³ãðîô³ëüí³ äåðåâíî-
÷àãàðíèêîâ³ öåíîçè, ùî íàëåæàòü äî ñîþçó Salicion cinereae êëàñó Alnetea
glutinosae. Âåðõí³é (äåðåâíî-÷àãàðíèêîâèé) ÿðóñ öèõ óãðóïîâàíü
çàââèøêè äî 2,5 ì ôîðìóþòü Betula pendula Roth, Salix aurita,
S. pentandra, S. cinerea òîùî. Ó ñêëàä³ îäíîãî ç ã³ãðîô³ëüíèõ ÷àãàðíè-
êîâèõ óãðóïîâàíü àñîö³ÿö³¿ Salicetum pentandro-cinereae Pass. 1961, â³ä-
ìåæîâàíîãî îñóøóâàëüíèìè êàíàëàìè, âèÿâëåíî íîâèé ëîêàë³òåò Pedi-
cularis sceptrum-carolinum (08.07.2005, Êóçÿðèí Î.Ò., LWS, LWKS, KW),
ëüîäîâèêîâîãî ðåë³êòó, ð³äê³ñíîãî âèäó ç çàãàëüíîäåðæàâíèì ñîçî-
ëîã³÷íèì ñòàòóñîì 1-¿ êàòåãî𳿠îõîðîíè (äèâ. òàáë.).
ϳñëÿ îñòàííüîãî ãåðáàðíîãî çáîðó çàçíà÷åíîãî âèäó íà ð³âíèíí³é
òåðèòî𳿠Ëüâ³âñüêî¿ îáëàñòè (Øåëÿã-Ñîñîíêî, 1956, KW) ìèíóëî ïîíàä
ï’ÿòäåñÿò ðîê³â. Ç 1853 ð. òóò íàâîäèëîñü 15 ì³ñöåçíàõîäæåíü
P. sceptrum-carolinum. Íèí³ æîäíå ç íèõ íå ï³äòâåðäæåíå ñó÷àñíèìè
äàíèìè, ùî äຠï³äñòàâè ââàæàòè ¿õ óòðà÷åíèìè. Çà ïîëüîâèìè
ìàòåð³ÿëàìè 2005 ð. âèÿâëåíà öåíîïîïóëÿö³ÿ âèäó íàë³÷óº 274 îñîáèíè íà
ïëîù³ 0,1 ãà. Âîíà â³äçíà÷àºòüñÿ ïðàâîñòîðîíí³ì â³êîâèì ñïåêòðîì ç
ïåðåâàæàííÿì ãåíåðàòèâíèõ îñîáèí. Ó í³é ïðåäñòàâëåí³ äâ³ îñîáèíè
³ìàòóðíîãî, 15 — â³ðã³í³ëüíîãî, 108 — ãåíåðàòèâíîãî (ç³ 125 ãåíåðà-
òèâíèìè ïàãîíàìè), 126 — ïîòåíö³éíî (ïðèõîâàíî)-ãåíåðàòèâíîãî òà 23
îñîáèíè ñóáñåí³ëüíîãî â³êîâîãî ñòàíó. Êð³ì çàçíà÷åíî¿ öåíîïîïóëÿö³¿,
ïîîäèíîê³ îñîáèíè P. sceptrum-carolinum â³äì³÷åíî ó ñêëàä³ äâîõ ïîä³á-
íèõ óãðóïîâàíü óçäîâæ ñóñ³äí³õ ìåë³îðàòèâíèõ êàíàë³â. Íà íàøó äóìêó,
ïåðñïåêòèâíå ç³ìêíåííÿ äåðåâíî-÷àãàðíèêîâîãî ÿðóñó â óìîâàõ ïîäàëü-
øîãî îñóøåííÿ òîðôî´ðóíòó ïîñòàâèòü ï³ä çàãðîçó ³ñíóâàííÿ ëîêàëüíî¿
ïîïóëÿö³¿ âèäó.
 ìåæàõ ïîä³áíîãî, àëå ÷àñòêîâî âèïàëåíîãî óãðóïîâàííÿ âèÿâëåíî
ïîîäèíîê³ ãåíåðàòèâí³ îñîáèíè íåõàðàêòåðíîãî äëÿ òîðôîâèù ìîíòàííîãî
âèäó Myricaria germanica (L.) Desv. Éîãî ëîêàë³òåò, ùî ìຠòóò ñóòî
âèïàäêîâå, ³íâàç³éíå ïîõîäæåííÿ òà ñóìí³âíó ïåðñïåêòèâó, íàëåæèòü äî
îäíîãî ç íàéï³âí³÷í³øèõ ì³ñöåçíàõîäæåíü. Ñåðåä ³íøèõ ðàðèòåòíèõ
ðîñëèí ó ðîçð³äæåíèõ ã³ãðîô³ëüíèõ äåðåâíî-÷àãàðíèêîâèõ öåíîçàõ
òðàïëÿþòüñÿ Drosera rotundifolia L., Pinguicula vulgaris s. l., Salix
myrtilloides (äóæå ð³äêî), S. myrsinifolia Salisb. òà Epipactis palustris.
̳ñöåçíàõîäæåííÿ E. palustris òà D. rotundifolia ç äîñë³äæóâàíî¿
òåðèòî𳿠â³äîì³ ùå çà ãåðáàðíèìè çáîðàìè Î. Ìðèö òà Ò. Ôîòèíþêà
(17.07.1935, LWS). Íà äàíèé ÷àñ çàãàëüíà ÷èñåëüí³ñòü îñîáèí E. palustris
íàë³÷óº òóò äåê³ëüêà ñîòåíü ãåíåðàòèâíèõ îñîáèí. Íàé÷èñåëüí³øèìè º
íåñïðàâæíüî³íâàç³éí³ öåíîïîïóëÿö³¿ âèäó, ùî ñêëàäàþòüñÿ ç îêðåìèõ
êëîí³â ³ â³äçíà÷àþòüñÿ ïðî´ðåñèâíèìè äèíàì³÷íèìè òåíäåíö³ÿìè. Âîíè
õàðàêòåðí³ äëÿ ï³îíåðíèõ òðàâ’ÿíèõ òà ðîçð³äæåíèõ äåðåâíî-
÷àãàðíèêîâèõ óãðóïîâàíü ç ïîì³ðíî âîëîãèìè é ñèðèìè òîðôî´ðóíòàìè.
Íà ù³ëüíî çàäåðíîâàíèõ áîëîòíèõ òà ëó÷íî-áîëîòíèõ ä³ëÿíêàõ
E. palustris òðàïëÿºòüñÿ ðîçñ³ÿíî â íåâåëèê³é ê³ëüêîñò³.
Óíàñë³äîê îñóøåííÿ òà ³íòåíñèâíî¿ ì³íåðàë³çàö³¿ òîðôó çíà÷í³ ïëîù³
òîðôîâèùà çàéíÿò³ í³òðîô³ëüíèìè òðàâ’ÿíèìè óãðóïîâàííÿìè, ùî
íàëåæàòü äî êëàñ³â Galio-Urticetea òà Artemisietea vulgaris ³ íå ìàþòü
ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ÊÓÇßÐÈÍ, ÌÈÊÎËÀ ÆÈÆÈÍ282
ñîçîëîã³÷íîãî çíà÷åííÿ. Âîíè ÷àñòî ôîðìóþòü âóçüê³ ñìóãè âçäîâæ
îñóøóâàëüíèõ êàíàë³â (óãðóïîâàííÿ ç äîì³íóâàííÿì Urtica dioica L.,
Cirsium oleraceum (L.) Scop., Carduus crispus L.) òà ïî ïåðèìåòðó
òîðôîâèùà (Sambucetum ebulis Kajzer 1926), òðîõè ð³äøå — âåëèê³
ìîçà¿÷í³ âêðàïëåííÿ (ç Urtica dioica, Carduus acanthoides L., Solidago
canadensis L. òà ³í.) ñåðåä ³íøî¿ ðîñëèííîñòè.
Âèñíîâêè. Ñó÷àñíèé ðîñëèííèé ïîêðèâ òîðôîâèùà „Ïå÷åí³ÿ“ â³ä-
çíà÷àºòüñÿ çíà÷íîþ òðàíñôîðìîâàí³ñòþ óíàñë³äîê òðèâàëèõ òîðôîðîç-
ðîáîê òà 䳿 ³íøèõ àíòðîïîãåííèõ ÷èííèê³â (ñ³êàö³îãåííîãî, ôåí³ñåê-
ö³ÿëüíîãî, ïàñêâàëüíîãî, ï³ðîãåííîãî, ðåêðåàö³éíîãî òîùî). Á³ëüø³ñòü á³î-
òîï³â ç äîñë³äæóâàíî¿ òåðèòî𳿠õàðàêòåðèçóºòüñÿ åâòðîôíèì òèïîì
æèâëåííÿ, ùî ï³äòâåðäæóºòüñÿ â³äïîâ³äíèì ôëîðèñòè÷íèì òà ñèíòàê-
ñîíîì³÷íèì ñêëàäîì. Óïðîäîâæ îñòàíí³õ 13 ðîê³â, ùî ïîâ’ÿçàí³ ³ç
çàêðèòòÿì ïðîìèñëîâèõ òîðôîðîçðîáîê òà çàâåðøàëüíîþ îñóøóâàëüíîþ
ìåë³îðàö³ºþ ïå÷åí³éñüêîãî òîðôîâèùà, ó ðîñëèííîìó ïîêðèâ³ ö³º¿ òåðè-
òî𳿠â³äáóëèñÿ çíà÷í³ çì³íè.
Âîíè ïîëÿãàþòü íàñàìïåðåä ó ôîðìóâàíí³ âòîðèííèõ âîäÿíèõ,
áîëîòíèõ, ëó÷íèõ òà ÷àãàðíèêîâèõ öåíîç³â, à òàêîæ ó ïåðåðîçïîä³ë³
ðîñëèííîñòè (çá³ëüøåíí³ ïëîù ³ç äåðåâíî-÷àãàðíèêîâèìè ³ í³òðîô³ëüíèìè
òðàâ’ÿíèìè óãðóïîâàííÿìè òà çìåíøåíí³ äåâàñòîâàíèõ ä³ëÿíîê ³ç ïî÷àò-
êîâèìè ñòàä³ÿìè çàðîñòàííÿ). Ó äèíàì³ö³ ôëîðè çà ïîïåðåäí³ì àíàë³çîì
ïåðåâàæàþòü íàïðÿìè ìåçîô³òèçàö³¿ ³ç ñêîðî÷åííÿì àáî âèïàä³ííÿì
óðàçëèâèõ ã³ãðîô³ëüíèõ âèä³â òà ñèíàíòðîï³çàö³¿ âèäîâîãî ñêëàäó ³ç
ïîñèëåííÿì åêñïàíñ³¿ ãåìåðîô³ëüíèõ âèä³â. Íåçâàæàþ÷è íà çíà÷íó
òðàíñôîðìîâàí³ñòü, òîðôîâèùå „Ïå÷åí³ÿ“ ìຠâèñîêó ô³òîñîçîëîã³÷íó
ö³íí³ñòü. Íà çàçíà÷åí³é òåðèòî𳿠âèÿâëåíî ëîêàë³òåòè 17 ðàðèòåòíèõ
âèä³â ðîñëèí òà 6 ðàðèòåòíèõ ô³òîöåíîç³â. Ñåðåä íèõ 10 âèä³â (Carex
davalliana, Cladium mariscus, Dactylorhiza incarnata, D. majalis, Epipactis
palustris, Pedicularis sceptrum-carolinum, Pinguicula vulgaris, Salix
myrtilloides, Schoenus ferrugineus, Chara delicatula) âíåñåí³ äî ×åðâîíî¿
êíèãè Óêðà¿íè. Çà êàòåãîð³ÿìè îõîðîíè âîíè ðîçïîä³ëÿþòüñÿ íà äâà âèäè
1-¿, òðè — 2-¿ òà ï’ÿòü âèä³â — 3-¿ êàòåãîð³é îõîðîíè. Äî ðå´³îíàëüíî-
ð³äê³ñíèõ íàëåæàòü ñ³ì âèä³â (Batrachium trichophyllum, Drosera
rotundifolia, Nymphaea candida, Salix myrsinifolia, Taraxacum palustre,
Viola uliginosa òà Chara aculeolata). Ïðè öüîìó ñë³ä çàóâàæèòè, ùî P.
sceptrum-carolinum, V. uliginosa, B. trichophyllum, C. delicatula òà C.
aculeolata íå çàáåçïå÷åí³ îõîðîíîþ ó Ëüâ³âñüê³é îáëàñò³, à çàçíà÷åí³
õàðîâ³ âîäîðîñò³ ïîòðåáóþòü äîäàòêîâèõ ïðèðîäîîõîðîííèõ çàõîä³â â
Óêðà¿í³. Ç îãëÿäó íà ïðèðîäíî-³ñòîðè÷í³ óìîâè òîðôîâèùà, çîêðåìà íà
íàÿâí³ñòü ï³äñòåëÿþ÷èõ êàðáîíàòíèõ ïîð³ä, ëîêàë³òåòè Cladium mariscus
òà ³íøèõ ð³äê³ñíèõ âèä³â åâòðîôíèõ áîë³ò (Carex davalliana, Schoenus
ferrugineus, Pinguicula vulgaris òîùî), î÷åâèäíî, ìàþòü òóò ðåë³êòîâèé, à
íå ³íâàç³éíèé õàðàêòåð.
Ðàðèòåòí³ ô³òîöåíîçè ïðåäñòàâëåí³ íà äîñë³äæóâàí³é òåðèòîð³¿
÷îòèðìà ð³äê³ñíèìè ñèíòàêñîíàìè: ç äîì³íóâàííÿì Cladium mariscus
(Cladietum marisci), Schoenus ferrugineus (áàçàëüí³ óãðóïîâàííÿ), Carex
davalliana (Caricetum davallianae) òà Nymphaea candida (Nymphaeetum
Ô²ÒÎÑÎÇÎËÎò×ÍÀ ÕÀÐÀÊÒÅÐÈÑÒÈÊÀ ÒÎÐÔÎÂÈÙÀ „ÏÅ×ÅͲߓ … 283
candidae Miljan 1958), ùî ¿õ îõîðîíÿþòü íà ðå´³îíàëüíîìó [9] òà çàãàëü-
íîäåðæàâíîìó [7] ð³âíÿõ. Íàéá³ëüøå ñîçîëîã³÷íå çíà÷åííÿ ìàþòü óãðó-
ïîâàííÿ êàðáîíàòíèõ áîë³ò 2-¿ êàòåãî𳿠îõîðîíè: Cladietum marisci,
Caricetum davallianae òà com. Schoenus ferrugineus. ²ç íèõ ô³òîöåíîçè
Caricetum davallianae º íàéìåíø ðåïðåçåíòàòèâíèìè âíàñë³äîê çíà÷íî¿
òðàíñôîðìîâàíîñòè ¿õíüîãî òðàâîñòîþ.
Îòæå, âèñîêà ô³òîñîçîëîã³÷íà ö³íí³ñòü òîðôîâèùà „Ïå÷åí³ÿ“ º ãîëîâ-
íîþ ï³äñòàâîþ äëÿ â³äíåñåííÿ çàçíà÷åíî¿ òåðèòî𳿠äî ïðèðîäíî-
çàïîâ³äíîãî ôîíäó. Îêð³ì òîãî, äîñë³äæóâàíèé îá’ºêò º ïåðñïåêòèâíèì
ô³òîìîí³òîðèí´îâèì ïîë³ãîíîì, ùî ïåðåäáà÷ຠíàñàìïåðåä ôëîðèñòè÷í³,
öåíîïîïóëÿö³éí³, ô³òîñîö³îëîã³÷í³ òà ïàëåîïàë³íîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ.
Òîìó, ïðîïîíóºìî íàäàòè òîðôîâèùó „Ïå÷åí³ÿ“ êàòåãîð³þ ëàíäøàôòíîãî
çàêàçíèêà çàãàëüíîäåðæàâíîãî çíà÷åííÿ. Îñíîâí³ ïðîïîçèö³¿ ùîäî
ðåæèìó ö³º¿ òåðèòî𳿠ïîëÿãàþòü ó çàêðèòò³ òîðôîðîçðîáêè, ðåêóëü-
òèâàö³¿ ³ñíóþ÷èõ òîðôîêàð’ºð³â, çàáîðîí³ áóäü-ÿêèõ ðîá³ò (ã³äðîòåõí³÷-
íèõ, ìåë³îðàö³éíî-îñóøóâàëüíèõ òà ³í.) ç ³ìîâ³ðíèìè íå´àòèâíèìè
íàñë³äêàìè çì³íè ã³äðîðåæèìó ´ðóíòó, òèì÷àñîâ³é êîíñåðâàö³¿ íàéá³ëüø
äåâàñòîâàíèõ ä³ëÿíîê, çíà÷í³é ðåñòàâðàö³¿ áîëîòíèõ á³îòîï³â ðåãóëÿö³ºþ
ñòîêó âîäè ÷åðåç îñóøóâàëüí³ êàíàëè, à òàêîæ îïòèì³çàö³¿ âèêîðèñòàííÿ
ô³òîðåñóðñ³â. Ïðè âèáîð³ îïòèìàëüíîãî ðåæèìó åêñïëóàòàö³¿ ô³òîöåíîç³â
(÷àñòîòè êîñ³ííÿ, ïàñîâèùíîãî íàâàíòàæåííÿ òîùî) òðåáà âðàõîâóâàòè
óìîâè ¿õ ôîðìóâàííÿ. Äëÿ çàïîá³ãàííÿ ïðîöåñó ñèëüâàòèçàö³¿ íà ï³äñó-
øåíèõ åâòðîôíèõ áîëîòàõ, ìîë³í³ºâèõ òà ³íøèõ ëóêàõ, îêð³ì çàáåç-
ïå÷åííÿ â³äïîâ³äíîãî ã³äðîðåæèìó ´ðóíòó, äîö³ëüíî çàñòîñîâóâàòè ¿õ
îäíîóê³ñíå âèêîðèñòàííÿ ç ïîì³ðíèì ïàñîâèùíèì íàâàíòàæåííÿì ó
âèçíà÷åí³ òåðì³íè.
Ñòðàòåã³ÿ ùîäî ñèíàíòðîïíî¿ ðîñëèííîñòè, çîêðåìà í³òðîô³ëüíèõ òà
ï³ðîãåííèõ (ç Calamagrostis epigeios) òðàâ’ÿíèõ öåíîç³â ìຠïîëÿãàòè ó
ñòâîðåíí³ äëÿ íèõ íåñïðèÿòëèâèõ óìîâ: äâî(òðè)óê³ñíîãî ðåæèìó âèêî-
ðèñòàííÿ, ï³äòîïëåííÿ òîùî. Äëÿ ïîë³ïøåííÿ â³äíîâëåííÿ îêðåìèõ ð³ä-
ê³ñíèõ ðîñëèí äîö³ëüíî çàïðîâàäèòè ³íäèâ³äóàëüí³ ðåæèìè ¿õ çáåðå-
æåííÿ. Ïðè öüîìó àáñîëþòíîãî çàïîâ³äíîãî ðåæèìó ç ïîñò³éíèì êîíòðî-
ëåì çà ñòàíîì ïîïóëÿö³é ïîòðåáóþòü Cladium mariscus, Pedicularis
sceptrum-carolinum, Pinguicula vulgaris, Salix myrtilloides, Schoenus
ferrugineus òà Chara delicatula.
˲ÒÅÐÀÒÓÐÀ
1. À í ä ð è å í ê î Ò. Ë. Ïðèðîäíàÿ ôëîðà è ðàñòèòåëüíîñòü áîëîò ÓÑÑÐ //
Èçìåíåíèå ðàñòèòåëüíîñòè è ôëîðû áîëîò ÓÑÑÐ ïîä âëèÿíèåì ìåëèîðàöèè. —
Ê.: Íàóê. äóìêà, 1982. — Ñ. 42—49.
2. Á å ç ó ñ ü ê î Ë. Ã., Â î ä î ï ’ ÿ í Í. Ñ., Ê àþòê è í à Ò. Ì. Îñíîâí³ åòàïè
ðîçâèòêó ðîñëèííîñò³ òà âîäîéì Ìàëîãî Ïîë³ññÿ â ãîëîöåí³ // Óêð. áîòàí. æóðí.
1985. — Ò. 42, — ¹ 4. — Ñ. 30—35.
3. Á ð à ä ³ ñ ª. Ì. Òîðôîâî-áîëîòíà îáëàñòü Ìàëîãî Ïîë³ññÿ // Òîðôîâî-
áîëîòíèé ôîíä ÓÐÑÐ, éîãî ðàéîíóâàííÿ òà âèêîðèñòàííÿ. — Ê.: Íàóê. äóìêà,
1973. — Ñ. 102—123.
ÎËÅÊÑÀÍÄÐ ÊÓÇßÐÈÍ, ÌÈÊÎËÀ ÆÈÆÈÍ284
4. Á ð à ä ³ ñ ª. Ì., Á à ÷ ó ð ³ í à Ã. Ô. Ðîñëèíí³ñòü ÓÐÑÐ. Áîëîòà ÓÐÑÐ. — Ê.:
Íàóê. äóìêà, 1969. — 242 ñ.
5. à å ð å í ÷ ó ê Ê. ²., Ê î é í î â Ì. Ì., Öè ñ ü Ï. Ì. Ïðèðîäíî-ãåîãðàô³÷íèé
ïîä³ë Ëüâ³âñüêîãî òà Ïîä³ëüñüêîãî åêîíîì³÷íèõ ðàéîí³â. — Ëüâ³â: Âèä-âî Ëüâ³â.
óí-òó, 1964. — 221 ñ.
6. Ã î ë ë å ð á à õ Ì .Ì ., Ï à ë à ì à ð -Ì î ð ä â è í ö å â à Ã .Ì . Õàðîâ³
âîäîðîñò³ (Charophyta) // Âèçíà÷íèê ïð³ñíîâîäíèõ âîäîðîñòåé Óêðà¿íè. Âèï. 9. —
Ê.: Íàóê. äóìêà, 1991. — 196 ñ.
7. Ç å ë å í à ÿ ê í è ã à Ó ê ð à è í ñ ê î é ÑÑÐ. Ðåäêèå, èñ÷åçàþùèå è
òèïè÷íûå, íóæäàþùèåñÿ â îõðàíå ðàñòèòåëüíûå ñîîáùåñòâà; Ïîä îáù.
ðåä. Þ. Ð. Øåëÿãà-Ñîñîíêî. — Ê.: Íàóê. äóìêà, 1987. — 216 ñ.
8. Îï ð å ä å ë èò å ë ü â û ñ ø è õ ð à ñ ò å í è é Óêðàèíû / Ä.Í. Äîáðî÷àåâà,
Ì.È. Êîòîâ, Þ.Í. Ïðîêóäèí (îòâ. ðåä.) è äð. — Ê.: Íàóê. äóìêà, 1987. — 548 ñ.
9. Ð à ð èò åò í ³ ô ³ò î ö å í î ç è ç à õ ³ ä í è õ ð å ã ³ î í ³ â Ó ê ð à ¿ í è
(Ðåã³îíàëüíà „Çåëåíà êíèãà“) / Ñ. Ì. Ñòîéêî, Ë. ². ̳ëê³íà, Ï. Ò. ßùåíêî òà ³í. —
Ëüâ³â, 1997. — 190 ñ.
10. × å ð â î í à ê í è ã à Ó ê ð à ¿ í è . Ðîñëèííèé ñâ³ò; ³äï. ðåä. Þ. Ð. Øåëÿã-
Ñîñîíêî. — Ê.: Óêð. Åíöèêëîïåä³ÿ, 1996. — 608 ñ.
SUMMARY
Oleksandr KUZYARIN, Mykola ZHYZHYN
PHYTOSOZOLOGICAL CHARACTERISTIC OF THE PEATERY „PECHENIYA“ (MALE
POLISSYA).
Common and phytosozological characteristics of the vegetation cover in the peatery
„Pecheniya“ are presented. Seventeen rare plant species and six rare syntaxons are given
for this territory. The new localities of Cladium mariscus (L.) Pohl., Carex davalliana Smith,
Pedicularis sceptrum-carolinum L., Pinguicula vulgaris s. l., Schoenus ferrugineus L., Chara
delicatula C. Agardh. et al. are described, and the state of their populations have been
studied. The basis of the organization of the landscape reservation of State importance in
the peatery „Pecheniya“ has been elaborated. The main proposals for regimen of use of this
territory have been made.
|