Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності

Метою роботи є розробка організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності підприємств машинобудування в Україні.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2004
Автор:	Бреус, С.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2004
Назва видання:	Культура народов Причерноморья
Теми:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74377
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності / С.В. Бреус // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 50. — С. 25-30. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74377
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-743772015-01-21T03:03:11Z Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності Бреус, С.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Метою роботи є розробка організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності підприємств машинобудування в Україні. 2004 Article Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності / С.В. Бреус // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 50. — С. 25-30. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74377 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Бреус, С.В. Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності Культура народов Причерноморья
description	Метою роботи є розробка організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності підприємств машинобудування в Україні.
format	Article
author	Бреус, С.В.
author_facet	Бреус, С.В.
author_sort	Бреус, С.В.
title	Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності
title_short	Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності
title_full	Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності
title_fullStr	Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності
title_full_unstemmed	Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності
title_sort	організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2004
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74377
citation_txt	Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності / С.В. Бреус // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 50. — С. 25-30. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT breussv organízacíjnoekonomíčnijmehanízmínnovacíjnoídíâlʹností
first_indexed	2025-07-05T22:50:20Z
last_indexed	2025-07-05T22:50:20Z
_version_	1836849111333076992
fulltext	Бреус С.В. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Постановка проблеми. Подальший розвиток ринкових відносин в Україні вимагає введення в дію системи організаційно-економічних чинників ефективного освоєння у виробництві науково-технічної продукції, яка б дозволила підвищити її якість та конкурентоспроможність. До 90-х років ХХ ст. розвиток України здійснювався екстенсивними методами, які заключались в комплексному використанні природних ресурсів, встановленні необхідних обсягів виробництва продукції, координації ціноутворення, що не давало змогу широкого впровадження в життя результатів науково- технічних розробок. Така політика призвела до зниження конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках. Не дивлячись на зростання зареєстрованих науково-дослідних та дослідно конструкторських робіт (НДДКР), середньорічний обсяг впроваджених нових розробок складав біля 40% всіх завершених досліджень. Річна кількість зразків нової техніки неухильно коригувалась і в розрахунку на число виконаних НДДКР ледве досягла 5%. 5 Лише одна із 20 наукових розробок завершувалась впровадженням справжньої новацією. Аналіз інноваційної діяльності показує невідповідність отриманих результатів ресурсам і засобам наукового комплексу. Країна відставала від економічно розвинених держав за показниками ліцензійної та винахідницької активності, а також за реалізацією на світовому ринку наукоємної продукції. Винаходи і науково-технічні досягнення не знаходили широкого застосування в народному господарстві, а техніка, і якій вони були втілені, не була конкурентноздатною на світовому ринку. Причину цього вчені бачать в організаційній і економічній слабкості механізму втілення науково-технічних розробок. 5. Проведений аналіз 1-4 свідчить, що ці питання системно та комплексно недостатньо висвітлювались в науковій літературі. Невирішені частини загальної проблеми. Вітчизняними економістами 7,8 розроблені основні тенденції організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності, але не повністю враховані всі чинники інноваційного розвитку економіки України, що потребує подальшої розробки з врахуванням пріоритетності та специфіки галузі. Тому метою справжньої роботи є розробка організаційно- економічного механізму інноваційної діяльності підприємств машинобудування в Україні. Виклад основного матеріалу. Після 1990 –х рр. ХХ ст. ситуація в Україні не поліпшилась, а навпаки, відбулось значне зниження валового внутрішнього продукту (ВВП), наприклад, у 1998 р. ВВП України становив близько 40% від рівня 1990р. Найбільший спад спостерігався у чорній металургії-6,8% і машинобудуванні – 4,5%. 6. Основними причинами цього було: розрив господарських зв’язків між республіками, скорочення військового виробництва, втрата орієнтирів керівниками деяких підприємств у нових умовах та ін. В роки розбудови спад відбувався в основному за рахунок пристосування економіки до нових вимог ринку. Через брак коштів підприємства не мали змоги оновлювати основні засоби, зменшилось споживання матеріалів і комплектуючих виробів, не виплачувалась заробітна плата працівникам. Відбулось зменшення платоспроможного попиту населення і як результат – скорочення кінцевого споживання. 6. Структурні зміни у виробництві за останні дванадцять років призвели до значної втрати позицій галузей промисловості з високою доданою вартістю: так, з 1990 року по 2002 рік частка машинобудування та металообробки скоротилась з 30,5 до 12,5 відсотка і навпаки, суттєво зросла питома вага галузей нижчих технологічних укладів – паливної промисловості (з 5,7 до 10,1 відсотка), електроенергетики (з 3,2 до 12,1 відсотка), чорної металургії (з 11,0 до 22,9 відсотка). 9 У 2002 р. порівняно з 2001р. відбулось деяке зростання кількості підприємств машинобудування – до 10898 у 2002р., (для порівняння у 2001р. їх було 10345). З них у 2002р. :виробництвом машин і устаткування займались відповідно 5051 і 4842; виробництвом електричного та електронного устаткування 4735 і 4471; виробництвом транспортного устаткування 1112 і 1032. В цілому ж частка продукції машинобудування в загальному обсязі виробництві (відсотків до загального обсягу) Машинобудування 12,1 Металургія та оброблення металу - 20,5 Хімічна та нафтохімічна промисловість – 6,8 Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення –7,7 Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води –13,2 Добувна промисловість –10,4 Легка промисловість –1,5 Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів – 19,1 Вугілля 5,8 продукції промисловості становила, 12,1% (рис. 1). 10. Рис.1. Виробництво продукції промисловості за видами діяльності у 2002р. Протягом 2000-2003pp. промисловими підприємствами України було впроваджено біля 5,4 тис. нових технологічних процесів, зокрема, протягом 2003 р. інноваційно активними підприємствами було впроваджено в 1,3 раза більше нових технологічних процесів ніж у 2002р., було створено і поставлено на ринок 7,4 тис. найменувань нових видів промислової продукції. Це свідчить про певне зростання кількості підприємств, що здійснювали механізацію і автоматизацію виробництва. 10. Однак у цілому рівень інноваційної активності підприємств та організацій ще залишається недостатнім. Основними причинами цього є: слабка зорієнтованість інституційної, фінансової та банківсько-кредитної систем на підтримку інноваційного розвитку вітчизняної економіки, вкрай низький рівень фінансування інноваційної діяльності, недостатня розвиненість малих та середніх інноваційних підприємств, майже повна відсутність посередницьких організацій, які працюють на інновації, а також венчурного фінансового потенціалу. Недостатні темпи інноваційного розвитку спричинені низьким рівенем державного впливу на інноваційний розвиток економіки України, невідповідністю існуючої системи органів державного управління моделі інноваційного розвитку економіки. 12. Аналіз інноваційної діяльності свідчить про відсутність цілісної стратегії науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки України, яка повинна базуватись дослідженні стану соціально- економічного розвитку держави та інноваційної діяльності, включаючи складові науково-технічного потенціалу на всіх рівнях управління, а також враховувати перспективні тенденції соціально-економічного розвитку. В цілях удосконалення організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності доцільно враховувати основні функції інноваційної діяльності, зокрема науково-технічне прогнозування, формування науково-технічних програм, фінансування найважливіших НДДКР, а також законотворча діяльність у сфері НТП (рис. 2.) 4,29. Продовження рис 2. Мета ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ІД) Функції Суб’єкти регулювання Удосконалювання звітності по НТП Мінстат, Мінпромполітики Створення статистичної бази для регулювання ІД Державне регулювання інформатизація ІД та оцінка техніко- економічного рівня галузі; конкурсне розміщення замовлень на виконання науково-технічних проектів та організація міжнародного науково- технічного співробітництва Науково-технічне прогнозування Формування науково- технічних програм Мета Мінпромполітики, облдержадміністрації створення баз даних і знань про науково-технічні досягнення (НТД), виявлення проблем ІД і т. ін.; вибір на альтернативній основі виконавців науково-технічних проектів, а також формування і реалізація спільних міжнародних науково-технічних програм Національна Академія наук України (НАНУ), Мінпромполітики, науково-дослідні установи (НДУ), облдержадміністрації Оцінка ретроспективних і прогноз перспективних тенденцій розвитку, розробка стратегії ІД і концепцій розвитку галузі Мінекономіки, Мінпромполітики, облдержадміністрації Комплексне рішення науково- технічних проблем Фінансування найважливіших НДДКР Мотивація ІД Нормування і стандартизація Законотворча діяльність у сфері НТП Держекспертиза проектів, ліцензування, сертифікація Мінфін, Міністерство освіти і науки України, Мінпромполітики Державна фінансова підтримка найважливіших напрямків ІД Мінекономіки, Мінфін, Мінпромполітики, облдержадміністрації Стимулювання відкриттів, винаходів, пошукових і фундаментальних досліджень, створення сприятливого режиму для відновлення виробництва Держстандарт, Мінпромполітики Підвищення конкурентоздатності і якості продукції Верховна Рада України, Мінпрмополітики, Національна Академія наук України, НДУ Підготовка законодавчих ініціатив Органи експертизи Впровадження НТД через проектування, підвищення якості продукції, регулювання конкуренції і т.ін. Управління НДУ і проектними організаціями Управління державними НДУ і проектними організаціями, організація впровадження НТД через проекти та ін. Мінпромполітики, держкорпорації Організація патентної роботи на державному рівні Захист інтелектуальної власності та ін. Міністерство освіти і науки України, Мінпромполітики Продовження рис. 2. Рис. 2. Функціональна модель регулювання інноваційної діяльності Розробка організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності неможлива без врахування світового досвіду в цій сфері, зокрема світовою практикою підтримки інноваційної діяльності передбачає використання значної кількості інструментів реалізацією держави функцій у сфері інноваційного розвитку (рис. 3). 13. Фіскальні пільги для інноваторів Пряма фінансова підтримка інноваційних процесів Правові, інфраструктурні, економічні та політичні інструменти підтримки ІД фінансування утворення наукоємних виробництв тощо за рахунок коштів держбюджету;, дотації за рахунок держбюджету для галузі, виробництва чи зниження ставок податку на прибуток підприємств удосконалення законодавства про авторське право, патентних відносин Інноваційний менеджмент у виробництві моніторинг, облік і звітність по нововведеннях; оцінка технічного рівня; організаційно-економічна підготовка нововведень; мотивація нововведень Підприємства та організації відстеження ходу нововведень для наступного регулювання ІД; виявлення проблем, що вимагають наукового вирішення і нововведень; резервування коштів та ін.; одержання і розподіл прибутку від нововведень та ін. пошук перспективних нововведень та ін.; визначення стратегії науково-технічного розвитку; обґрунтування переліку нововведень і механізму їх реалізації; доведення нововведень до комерційного використання; підвищення конкурентноздатності підприємств, захист і комерційне використання інтелектуальної власності Підприємства, організації, НДУ науково-технічний маркетинг; прогнозування науково-технічного розвитку; розробка програми розвитку; реалізація нововведень; винахідницька і патентно- ліцензійна діяльність інформаційні, маркетингові, консультативні, інжинірингові та лізингові послуги; посередницькі послуги по реалізації науково- технічної продукції; венчурне фінансування; страхування інноваційного ризику інформаційно- маркетингові центри й інші інноваційні структури; біржа науково-технічної продукції, бізнеси- центри, інші ринкові структури; інноваційні банки, асоціативні інноваційні фонди; страхові компанії послуги по впровадженню нових технологій і “ноу-хау” і т. ін.; ефективне функціонування ринку науково-технічної продукції; фінансування і кредитування ризикових інноваційних заходів; компенсація при настанні страхових випадків, обумовлених контрактами Інфраструктурне забезпечення інноваційної діяльності Рис. 3. Інструменти державної підтримки інноваційної діяльності Враховуючи вищенаведене доцільно запропонувати наступний організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності машинобудування України (рис.4.), що включає основні функції регулювання інноваційної діяльності на державному рівні і інструменти державної підтримки інноваційної діяльності провідних країн світу. надання безпроцентних чи пільгових позик та грантів, а також державне замовлення на інноваційні продукти ініціювання створення та фінансування науково- дослідницьких програм, наукових центрів шляхом конкурсного відбору компенсація банківського процента цілком чи його частини, в разі спрямування позики на фінансування інвестицій у технологічні інноваційні зміни державні виплати провідним науковим центрам та науковцям, а також компенсація НДУ витрат, пов’язаних з налагодженням інформаційного забезпечення введення системи сертифікації та стандартів, що заохочує споживання інноваційних товарів, різних видів послуг та ін. розвиток та підтримка системи освіти в країні тимчасовий дозвіл на монополію виробника інноваційних товарів та впровадника інноваційних технологій, або. навпаки, обмеження монопольного становища створення державної інформаційної інфраструктури, розширення доступу до інформаційних мереж та банків даних бібліотек надання держзамовлень підприємствам для гарантування компенсації витрат на фінансування інновацій зменшення суми прибутку до оподаткування шляхом виключення з нього вартості досліджень чи освоєння нової технології податковий кредит інноваційним підприємствам звільнення від деяких відрахувань до бюджету в т. ч. звільнення від сплати податку на прибуток, власників майнових прав інноваційних та венчурних фірм відстрочка сплати імпортного мита чи звільнення від його сплати в разі ввезення товарів для реалізації інноваційного проекту, а також пільгова амортизація для інноваційних підприємств Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності машинобудування України Теоретичні основи інноваційного розвитку Взаємоузгодження стратегії розвитку економіки та ІД Оцінка стану соціально- економічного розвитку держави та ІД Державне регулювання інноваційної діяльності Економічне забезпечення: Правове забезпечення: Організаційне забезпечення: Інформаційне забезпечення та моніторинг: Рис.4. Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності машинобудування України Враховуючи вищенаведене можна зробити висновок, що Україні задля інноваційного зростання економіки необхідно повною мірою використовувати досвід зарубіжних країн в цій сфері з урахування всіх ринкових і державних важелів впливу в розробці організаційно-економічного регулювання інноваційного розвитку машинобудування як такої, що може стати в майбутньому рушійною силою інноваційного розвитку економіки країни в цілому. Задля вдосконалення організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності машинобудування України необхідно реалізовувати наступні заходи: розвивати венчурні механізми освоєння нововведень; створювати сприятливі умови для приватних капіталовкладень в сферу НІОКР і освоєння нових технологій; вирівнювати (у бік підвищення) інноваційного потенціалу регіонів і територій шляхом активізації наявних у них науково-технічних ресурсів; здійснювати спеціальні цільові програми на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях; надавати податкові пільги, що були б направлені на стимулювання регіонального інноваційного розвитку; забезпечувати максимальну відповідність структури органів державного управління функціональній моделі управління інноваційної діяльності з орієнтацією діяльності міністерств та інших органів виконавчої влади на переважне надання адміністративної підтримки та державних послуг, що сприяють інноваційному розвитку та ін. Література 1. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення / За ред. В.П. Александрової. К.: Ін-т екон. Прогнозування НАН України, 2002. 2. Гальчинськи 3. й., Геєць В., Семиноженко В. Україна: наука та інноваційний розвиток. К.:, 1997. – 66 с. 4. Денисенко М. Проблеми удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування. // Економіст №10 2002 р. С. 46-51. В и зн ач ен н я п р іо р и те тн и х сф ер т а ак ти в із ац ія І Д З м ен ш ен н я п о д а т к о в о го т и ск у т а н а д а н н я п о д а тк о в и х і м и тн и х п іл ь г д л я і н н о в ац ій н о -а к ти в н и х п ід п р и єм ст в В д о ск о н а л ен н я н а у к о в о - те х н іч н о го п о те н ц іа л у З б іл ь ш ен н я о б ся гі в ф ін а н су в а н н я і к р ед и т ув а н н я р и зи к о в и х ін н о в ац ій н и х з ах о д ів  методичне забезпечення державного регулювання ІД;  формування джерел фінансуванн я ІД;  створення сприятливи х умов для стимулюван ня ІД  формування системи законодавчих і нормативних актів державного регулювання ІД;  вдосконаленн я законодавчої бази з позиції створення сприятливих умов і стимулюванн я інноваційної активності промислових підприємств  формування державних органів регулювання ІД;  організація і технологія розробки реалізації науково- технічних програм;  формування механізму програмно- цільового управління пріоритетами інноваційного розвитку  забезпечення страхування інноваційного ризику  техніко- економічно го рівня галузі;  інноваційно ї активност і промислови х підприємст в галузі;  залучення інвестицій, в т.ч. зарубіжних та їх цільове використа ння Напрями вдосконалення інноваційної діяльності Ф о р м ув а н н я с п р и я т л и в о го ін в ес ти ц ій н о го к л ім ат у т а ак ти в із ац ія д ж ер ел ф ін ан су в ан н я Д ер ж а в н а п ід т р и м к а о р га н із а ц ій н и х ф о р м н о в о в в ед ен ь П о си л ен н я і н в ес т и ц ій н о ї сп р я м о в ан о ст і п р и в ат и за ц ії З а б ез п еч ен н я р о зв и тк у р и н к у і н те л ек ту ал ь н о ї в л ас н о ст і 5. Економіка та організація інноваційної дільності. Науково-навчальне видання. Сухоруков А.І. – К.: Інститут муніципального менеджменту та бізнесу, 2001. – 184 с. 6. Соловьев А.К., Научно-техничесая деятельность: факторы интенсификации. (практика социалистическго хозяйствования. Новое в жизни, науке, технике. Подписная научно-техническая серия. 1982/2. “Знание”, М., 1989. – 64. 7. Лопатинський Ю.М. Деякі тенденції розвитку економіки України. Йозеф Шумпетер та проблеми реформування економіки України. – К.: Таксон, 2000. – 244 с. 8. Ильяшенко С.Н. Экономический механизм управления инновационным развитием в условиях переходного периода // Вісн. Сумського держ. ун-ту. - 1999. - № 3. - С. 55-59. 9. Кондрашов О.М. Організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності в промисловості України: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: 08.07.01. /Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. – К., 2003. – 20 с. 10. Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році". 11. Статистичний щорічник України за 2003 рік. Держкомстат. – К. 2004. 12. Про соціально-економічне становище України за 2003 рік. Держкомстат. – К. 2004. 13. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Ст. зб. / Держкомстат. – К.2002. 14. http://meta-ukraine.com/go.asp?http://www.niss.gov.ua/Table/Zhalilo21/003.htm%20Перспективи інноваційного розвитку. Аналітична доповідь //http://www.niss.gov.ua/Table/Zhalilo21/003.htm (Ukrainian WIN 03-02-2004). http://meta-ukraine.com/go.asp?http://www.niss.gov.ua/Table/Zhalilo21/003.htm%20 http://www.niss.gov.ua/

Організаційно-економічний механізм інноваційної діяльності

Репозитарії

Схожі ресурси