Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст.

В данной статье рассматриваются проблемы развития немецкого землевладения на юге Украины во второй пол. ХІХ – на ХХ ст.. География исследования охватывает территорию тогдашней Екатеринославской губернии. Особое внимание уделено внутренним причинам, которые обусловили этот процесс. Сделана попытка пр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2004
1. Verfasser: Замуруйцев, А.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2004
Schriftenreihe:Культура народов Причерноморья
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74385
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст. / А.В. Замуруйцев // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 50. — С. 71-74. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-74385
record_format dspace
spelling irk-123456789-743852015-01-21T03:01:44Z Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст. Замуруйцев, А.В. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ В данной статье рассматриваются проблемы развития немецкого землевладения на юге Украины во второй пол. ХІХ – на ХХ ст.. География исследования охватывает территорию тогдашней Екатеринославской губернии. Особое внимание уделено внутренним причинам, которые обусловили этот процесс. Сделана попытка проследить на конкретных примерах основные тенденции и направления его развития. Важность выбранной темы тесно связана с общей ролью и экономическим влиянием которое оказывало немецкое землевладение на развитие экономики южных районов Украины в то время. The problems of German landownership development on the south of Ukraine at XX centuries are examined in the article. The geography of research covers the territory of the Ekaterinoslavsk province of that time. There has been paired particular attention to the intrinsic causes, witch stipulated this process. There has been made on attempt to trance on specific examples the basic tendencies and directions of its development. The impotence of the topic is closely connected with the general role and economic influence of German agriculture on economic development of Ukraine’s south districts of that time. 2004 Article Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст. / А.В. Замуруйцев // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 50. — С. 71-74. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74385 930 (477.7) „654” 3-26 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
Замуруйцев, А.В.
Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст.
Культура народов Причерноморья
description В данной статье рассматриваются проблемы развития немецкого землевладения на юге Украины во второй пол. ХІХ – на ХХ ст.. География исследования охватывает территорию тогдашней Екатеринославской губернии. Особое внимание уделено внутренним причинам, которые обусловили этот процесс. Сделана попытка проследить на конкретных примерах основные тенденции и направления его развития. Важность выбранной темы тесно связана с общей ролью и экономическим влиянием которое оказывало немецкое землевладение на развитие экономики южных районов Украины в то время.
format Article
author Замуруйцев, А.В.
author_facet Замуруйцев, А.В.
author_sort Замуруйцев, А.В.
title Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст.
title_short Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст.
title_full Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст.
title_fullStr Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст.
title_full_unstemmed Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст.
title_sort німецьке землеволодіння на території катеринославської губернії в другій пол. хіх поч. - хх ст.
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2004
topic_facet Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74385
citation_txt Німецьке землеволодіння на території Катеринославської губернії в другій пол. ХІХ поч. - ХХ ст. / А.В. Замуруйцев // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 50. — С. 71-74. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT zamurujcevav nímecʹkezemlevolodínnânateritorííkaterinoslavsʹkoíguberníívdrugíjpolhíhpočhhst
first_indexed 2025-07-05T22:50:43Z
last_indexed 2025-07-05T22:50:43Z
_version_ 1836849136321691648
fulltext Замуруйцев А.В. НІМЕЦЬКЕ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ НА ТЕРИТОРІЇ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В ДРУГІЙ ПОЛ.. ХІХ ПОЧ. - ХХ СТ.. Актуальність обраної теми тісно пов’язана з вирішенням багатьох проблем сучасності, в першу чергу, тих з них, що торкаються розвитку міжнаціональних зв’язків серед народів, які населяють нашу країну. В цих умовах, важливе значення набуває необхідність кращого розуміння різних аспектів їх історії, яка є складовою частиною історії України. В друг. пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. помітний вплив на розвиток економіки, зокрема сільського госпо- дарства півдня України, мали численні німецькі та менонітські колонії, які розташовувались в багатьох районах цього регіону. Одним з найбільших з них була Катеринославська губернія. Економічний вплив німців та менонітів спирався на їх велике землеволодіння, яке в цей час швидко розвивалось і поширюва- лось на нові території. Автор ставить за мету простежити цей розвиток в означений час, спираючись на конкретний науковий матеріал. Завдання полягає в виявлені основних тенденцій та напрямків цього явища, а також внутрішніх та зовнішніх причин, які його обумовили. Об’єктом дослідження стали німецькі та менонітські поселення, які розташовувались на території вище названої губернії. Слід зазначити, що поставлена проблема досі фактично не знаходила свого відображення на сторінках наукових видань, тому дана робота є однією з перших у цьому напрямку. В середині ХІХ ст.. у Катеринославський губернії існувало більш як 50 німецьких і менонітських ко- лоній, які виникли тут у попередній період, в наслідок широкої німецької колонізації півдня України на початку того ж століття. Вони розташовувались в трьох південних повітах губернії (Олександрівському, Катеринославському та Новомосковському). В адміністративному відношенні, переважна більшість з них входила до складу трьох окремих колоністських округів – Хортиць кого менонітського (18 колоній), Ма- ріупольського менонітського (4 колонії) та Маріупольського німецького (26 колоній). Крім того, декілька німецьких колоній (Ямб ург, Рибальська, та Юзефсталь) мали окреме підпорядкування [1]. В середині століття основу німецького землеволодіння на території губернії складали надільні землі. Вони надавались російським урядом німецьким переселенцям на пільгових умовах. Їх загальна площа в цей час становила 104.293 тис. дес. землі, що становило близько 1,8% всієї площі губернії [2]. Колоністське землеволодіння регулювалось окремим законодавством, яке дещо відрізнялось від зага- льноросійського. Зокрема, у німців та менонітів було прийнято не подрібнювати свої земельні ділянки між спадкоємцями, а передавати їх у власність лише одному з нащадків (так зване „міноратне” право). Інші з них мали купувати собі землю, або орендувати її з набутих при розділі іншого майна коштів [3]. Це дозволяло зберігати економічну міцність колоністських господарств, але разом з цим приводило до швидкого зростання кількості безземельних колоністів. Правове становище останніх обмежувалось згідно тому ж законодавству, що сприяло посиленню соціальної напруги в німецьких поселеннях. Держава, час від часу, приймала заходи по наділенню землею безземельних колоністів за рахунок ві- льних земельних резервів, що існували в межах самих колоністських округів. Однак к 60-м р. ХІХ ст. ці можливості були майже вичерпаними. Саме в цей час в межах “старих” колоністських округів, що виник- ли ще до середини століття, утворюються останні нові поселення. В подальшому цей шлях став безперс- пективним. Уряд, в свою чергу, не бажав продовження старої колоністської політики початку століття, ко- ли німецькі переселенці із-за кордону щедро наділялись державою новими землями, головним чином із-за її економічної невиправданості. При таких умовах, в німецьких колоніях починає швидко зростати кіль- кість безземельних колоністів. Наявність значної кількості безземельних колоністів в багатьох поселеннях на той час, підтверджують численні архівні документи. Як приклад можна привести данні Х ревізії 1858 р. лише по кількома окре- мим колоніям хортицьких менонітів. Так, із 401 дорослого поселянина колонії Хортиці, лише 90 мали зе- мельні ділянки [4]. Інша колонія острова Хортиця в цей час налічувала 189 колоністів-чоловіків, з яких мали землю лише 23 [5]. В колонії Шенвізе лише 39 колоністі з 150 володіли землею [6]. За даними дореволюційного дослідника А. Клауса, на сер. 60 рр.XIXст. більш, як 51% колоністських господарств Катеринославської губернії не мали своєї землі [7]. Позиція уряду в цих питаннях поступово змінювалась. Стара колоністська політика, яка передбачала вирішення цієї проблеми за рахунок і кошт держави, в нових умовах капіталістичного розвитку країни, се- бе економічно не виправдовувала, крім того, була все більш не популярна серед значних верств російсько- го суспільства. Новий курс уряду полягав у тому, що проблема малоземельних в німецьких колоніях, по- винна вирішуватись, в першу чергу, силами самих колоністських громад ( тобто самими німцями ). Важливим кроком, у цьому напрямі наприкінці 60-х – на поч./ 70-х рр. ХІХ ст. стало перетворення в колоністських округах їх вівчарних і запасних земель, в так звані оброчні статті. Ці землі, які раніш вико- ристовувались для випасу худоби, знаходились в загальному володінні всіх колоній свого округу. В цей час, у зв’язку з загальним падінням ролі скотарства в економіці всього регіону, вони поступово переорієн- товуються на виконання нових функцій. Відтепер, ці землі почали передаватися в оренду всім бажаючим за відповідну платню. Зібрані таким чином кошти, мали використовуватись для купівлі землі для своїх безземельних колоністів та їх облаштуванні на нових місцях. Фактично, мова йшла про утворення певного постійно діючого механізму збирання значних грошових коштів для вирішення проблеми безземелля. По- дібні оброчні землі мали всі більш менш значні колоністські округи ( з 1871 р. – волості ). У Хортицькій волості вони становили 2985 дес. [8]. Використання оброчних земель надало німецьким колоністам поміт- ну перевагу в економічній сфері та сприяло зростанню і розповсюдженню німецького землеволодіння, не тільки у південному регіоні України, а і в інших районах Російської імперії. Слід однак зазначити, що на перших порах подібна політика сприймалась далеко не всіма колоністами. Останні неодноразово зверта- лись до відповідних державних установ з проханням розподілити ці землі між безземельними поселенця- ми колоній. Тому уряд часто вдавався до прямого тиску, намагаючись примусити колоністів використову- вати оброчні ділянки лише за їх прямим призначенням [9]. Ще одним важливим джерелом коштів для купівлі землі стала досить розвинута система колоністсь- ких банків. Вони акумулювали значні грошові суми, зокрема за рахунок поширеної у колоністів системи страхування майна, та так званих “сирітських” коштів. Останні, відкладались в банк під проценти батька- ми для своїх неповнолітні спадкоємців. Розміри цих сум були досить значними. До того ж слід надати ко- шти в окремих, так званих сирітських касах. Так, в Хортицькій волості на 1.ІУ.1888 р. вони складали суму 235 854 руб.80 коп. [10]. Чималу роль у розвитку німецької колонізації у досліджуваний період зіграло загальне зростання при- бутковості німецьких господарств у зв’язку з їх поступовою переорієнтацією на товарне виробництво хлі- ба в цей час. На думку деяких фахівців того часу, вона наприкінці ХІХ ст., у порівнянні із серединою того ж століття, зросла у середньому що найменш в 4-5 разів. Це ще більш посилювало економічні можливості німецьких колоністів і сприяло розповсюдженню німецького землеволодіння на нові території [11]. До цього слід додати такий економічний фактор, як загальний екстенсивний характер розвитку самого сільського господарства того часу. Зростання його доходності не в останню чергу досягалось за рахунок нових земель. Придбання землі здійснювалась в різних формах. Значну її частину німці купували за рахунок коштів, так званих, окремих громад колоністів, або по іншому поселян – власників. Організаційно вони об’єднували окремі колонії, або цілі колоністські округа. Земля купувалась для їх безземельних колоніс- тів, які селилися на неї новими окремими поселеннями. Переселенці одержували її на досить пільгових умовах, а в багатьох випадках навіть безкоштовно. Подібні заходи проводились досить регулярно і мали своєю метою зменшити загальну кількість безземельних колоністів в німецьких округах. Наприклад, хор- тицькі меноніти, за рахунок коштів набутих з оренди своєї оброчної ділянки, в період з 1869 по 1904 р. придбали 70 227 десятин землі для своїх 1197 безземельних сімей [12]. Фактично ж, подібних купівель бу- ло значно більше, так як вони здійснювались не тільки цілими колоністськими округами, але і окремими поселеннями, які входили до їх складу. Поширення німецького землеволодіння, у другій половінь XIX- на поч. XX ст., йшло майже виключно за рахунок купівлі казенних або приватних земель. Але в різних районах мались певні регіональні відмін- ності. Так, в Катеринославській губернії основним “постачальником” землі німецьким колоністам було дворянство. Останні в період тільки з 1861 по 1897р. втратили 1 109 203 дес. землі, що склало 43,6% їх за- гального землеволодіння в губернії. Близько 40% цих втрат прийшлось на період з 1887 по 1897р.[13]. Більш детальну картину зміни співвідношення між дворянським, селянським та німецьким землеволо- дінням дає А.А. Веліцин у своїй праці “Німці в Росії” (СПб 1893р.,), на прикладі Катеринославського пові- ту губернії. Згідно йому у 1861-1888 р.р. дворянське землеволодіння скоротилося з 332269 дес. до 231169 дес. (- 101100 дес, 30%). В свою чергу земельні володіння німецьких колоністів зросли приблизно в 10 разів. З 5133 десятин до 51182 дес. землі. Фактично німці придбали понад 50% земель проданих дворянами [14]. Таким чином, поширення німецької колонізації на півдні України у друг. пол. XIX- на поч. XX ст. здійснювалось, майже включно, за рахунок зростання інших форм землеволодіння, в першу чергу завдяки купівлі нових земель. На території Катеринославської губернії цей процес набув сили приблизно з 60-х рр. ХІХ ст. Помітну роль тут відігравали хортицькі меноніти. Так, в 1865-1866 рр. вони заснували в Катеринославському повіті декілька поселень, що утворили окрему Миколайтальську меноністську волость [15]. В 1868 р. вони ж утворили перші колонії ще однієї Миколайпольську менонітську волость, яка також розташувалась в Катеринославському повіті. За даними на середину 80-х рр. загальні земельні володіння 5 колоній округа складали 8.288 дес. землі. У всіх випадках куплена земля вимежовувалась із земельного фонду сусідніх з ними місцевих сіл Федіровка та Концерполь, Августіновської волості, Катеринославсько- го повіту [16]. На початку ХХ ст., за даними 1911 р., колонії Міколайпольської волості володіли вже 11.107 дес. зем- лі. Значне зростання земельного фонду волості, у порівняні з попереднім періодом було досягалося за ра- хунок купівлі нових земель, або перерозподілу тих з них, якими вони до цього володіли сумісно [17]. Розміри та вплив німецького приватного землеволодіння дуже добре характеризує лише один факт. Згідно списку найбільш заможних землевласників Катеринославського повіту для виборів у губернські виборчі збори для внесення чинів у державну думу Росії, на 11 червня 1907 р., із 110 прізвищ виборців щонайменше 42 належали німці (головним чином менонітам) [18]. В Катеринославської губернії динаміка загального зростання німецького землеволодіння в другій по- ловини ХІХ ст. по окремим повітам губернії розвивалась таким чином, (таблиця № 1). Таблиця № 1. Повіт 1867 р. 1870 р. 1877 р. 1887 р. 1897 р. 1 Катерино-славський 15135 дес. 24567 дес. 28238 дес. 47707 дес. 51338 дес. 2 Верхньо-дніпровський - 2051 дес. 2478 дес. 5908 дес. 24652 дес. 3 Маріуполь-ський - - 6938 дес. 19608 дес. 24652 дес. 4 Новомосков-ський 823 дес. 1222 дес. 2107 дес. 2689 дес. 3450 дес. 5 Павлоград-ський 2481 дес. 4339 дес. 15214 дес. 37492 дес. 45470 дес. 6 Славяно-сербський - - - - 4281 дес. 7. Бахмутський - 3249 дес. 3249 дес. 29677 дес. 89807 дес. Всього 18439 дес. 35428 дес. 58224 дес. 143081 дес. 243650 дес. [19]. За іншими даними, на 1січня 1899р., на території ще одного повіту губернії – Олександрівському, ні- мцям належало 146 335 дес. землі [20]. Згідно наведеним даним на 1867 р. колоністи Катеринославської губернії володіли 104.293 дес. наді- льної та 18.539 дес. купованої землі. На 1897 р. розміри надільного землеволодіння дещо скоротились до 85,489 дес. за рахунок ліквідації Маріупольського, менонітського округу, але загальна площа купованої колоністами землі зросла майже більш ніж у 20 разів – 400,987 дес. Основне її зростання мала місце в пе- ріод з 1887- 1897 рр., а територія його розповсюдження поширилось з 3 повітів у 1867 р. до 8 у 1897 р.[21]. Таким чином, загальний відсоток німецького землеволодіння за цей час зріс з 1,8% до 8,3% від загальної площі всієї губернії, перетворивши його на впливову економічну силу всього регіону. Підводячи загальний підсумок розглянутої темі слід зробити слідуючи висновки: - У друг. пол. XIX - на поч. XX ст. спостерігається загальне зростання німецького землеволодіння на території Катеринославської губернії, що пов'язувалось з внутрішньою колонізацією регіону силами вже існуючих німецьких колоній. - Зростання німецького землеволодіння найбільше спостерігається у 60-90-х рр. XIX ст., коли виникає значна кількість нових німецьких поселень і окремих колоністських волостей. - Екстенсивний розвиток сільського господарства того часу потребував постійного розширення земле- володіння німецьких колоній, яке до кінця XIX ст. поширилось майже на всю територію Катеринославсь- кої губернії. - Широке поширення німецького землеволодіння було обумовлено особливостями його розвитку на той час і загальною сприятливою для німців соціально-економічною ситуацією, яка склалась в друг. пол. XIX ст. в Росії. - Швидкому зростанню землеволодіння цих колоній сприяли такі фактори, як наявність значного зе- мельного фонду, існування розвинутої системи колоністських банків; відносна етнічна і релігійна згурто- ваність німців тощо. - Наприкінці XIX - на початку XX ст. у німців поступово формується велике приватне землеволодін- ня, яке поступово перетворюється у значну і впливову економічну силу всього регіону. - Процеси, які мали місце в німецьких колоніях Катеринославської губернії були відображенням зага- льних процесів, характерних для німецького землеволодіння всього півдня України. Джерела та література 1. Военно-статистическое обозрении Екатеринославской губернии. – СПб. 1850 г. , Т. 11 Ч. 2., - с. 16-18. 2. А. Клаус “Наши колонии” - СПб. 1867 г. – с. 25-42. 3. ДААРК.,Ф. 41, оп. 1, спр. 16210, арк. 68 -70 4. ДОДА, Ф.654, оп.1, спр. 5, арк.1 5. ДОДА, Ф.654, оп.1, спр.6, арк..1-2 6. ЗОДА, Ф.230, оп.2, спр.883, арк..3 7. Клаус А. Наши колонии. – СПб., 1869 – с.22, 25-42 8. ДААРК, Ф.44, оп.1, спр.1976, арк. 17-23 9. ДААРК, Ф.41, оп.1, спр.16210, арк.75. 10. Велицин А.А Немцы в России – СПб. 1893 г. – с.145-146. 11. Постников В.Е. Южнорусское крестьянство.- СПб. – 1893 г. – с. 295-296 12. Бондар С.Д. Секта менонитов в России – П.Г. 1916. – с.50-52. 13. Екатеринославская губернія. Выпуск 1. Памятная книга и адрес-календарь на 1900 г. – Екатеринослав 1899 г. – С.3-5, 21, 73-74. 14. Велицин А.А Вказана праця. – С.15. 15. Волости и важнейшие селения Европейской Росии. Вып. VIII – губернии Новоросийской губернии. – СПб., 1886 г., - С.10-12. 16. ДОДА Ф. 654 оп1 спр 98 арк 80-86. 17. Список населеннях мест Екатеринославского уезда, Екатеринославской губернии. – Екатеринослав 1911 г. – С.20-21. 18. ДОДА, Ф.159,оп.1, спр. 3, арк 1. 19. Екатеринославская губернія. Вып.1. Памятная книга и адрес-календарь на 1900 г. – Екатеринослав 1899 г. – С.72-74. 20. Ведомость землевладений по Александровскому уезду за 1899 г. – Екатеринослав 1900. – С.6-7. 21. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г., ХІІІ. Екатеринославская губер- ния., - СПб.1904. – С.2-3. Анотація В данной статье рассматриваются проблемы развития немецкого землевладения на юге Украины во второй пол. ХІХ – на ХХ ст.. География исследования охватывает территорию тогдашней Екатеринославской гу- бернии. Особое внимание уделено внутренним причинам, которые обусло- вили этот процесс. Сделана попытка проследить на конкретных примерах основные тенденции и направления его развития. Важность выбранной те- мы тесно связана с общей ролью и экономическим влиянием которое ока- зывало немецкое землевладение на развитие экономики южных районов Украины в то время. Annotation. The problems of German landownership development on the south of Ukraine at XX centuries are examined in the article. The geography of research covers the territory of the Ekaterinoslavsk province of that time. There has been paired particular attention to the intrinsic causes, witch stipulated this process. There has been made on attempt to trance on specific examples the basic tenden- cies and directions of its development. The impotence of the topic is closely con- nected with the general role and economic influence of German agriculture on economic development of Ukraine’s south districts of that time. УДК 930 (477.7) „654” 3-26 Ключові слова: внутрішня колонізація; колоністське землеволодіння; міноратне право; оброчні землі; приватне землеволодіння; надільне земле- володіння; товарне виробництво; екстенсивний розвиток.