Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва

Завданням нашого дослідження є визначення і обґрунтування специфіки художньо-образної картини світу на матеріалі п’єси І.П.Котляревського “Наталка Полтавка” та Г.Квітки-Основ’яненка “Дворянские выборы”....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2004
Автор: Колкутина, В.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2004
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74389
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва / В.В. Колкутина // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 50. — С. 109-111 . — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-74389
record_format dspace
spelling irk-123456789-743892015-01-21T03:02:10Z Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва Колкутина, В.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Завданням нашого дослідження є визначення і обґрунтування специфіки художньо-образної картини світу на матеріалі п’єси І.П.Котляревського “Наталка Полтавка” та Г.Квітки-Основ’яненка “Дворянские выборы”. 2004 Article Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва / В.В. Колкутина // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 50. — С. 109-111 . — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74389 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Колкутина, В.В.
Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва
Культура народов Причерноморья
description Завданням нашого дослідження є визначення і обґрунтування специфіки художньо-образної картини світу на матеріалі п’єси І.П.Котляревського “Наталка Полтавка” та Г.Квітки-Основ’яненка “Дворянские выборы”.
format Article
author Колкутина, В.В.
author_facet Колкутина, В.В.
author_sort Колкутина, В.В.
title Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва
title_short Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва
title_full Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва
title_fullStr Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва
title_full_unstemmed Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва
title_sort образна картина світу і.п. котляревського і г. квітки-основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2004
topic_facet Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74389
citation_txt Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва / В.В. Колкутина // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 50. — С. 109-111 . — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT kolkutinavv obraznakartinasvítuípkotlârevsʹkogoígkvítkiosnovânenkavesteticíukraínsʹkogorenesansuíprosvítnictva
first_indexed 2025-07-05T22:50:53Z
last_indexed 2025-07-05T22:50:53Z
_version_ 1836849146699448320
fulltext Колкутина В. В. ОБРАЗНА КАРТИНА СВІТУ І.П.КОТЛЯРЕВСЬКОГО І Г.КВІТКИ- ОСНОВ’ЯНЕНКА В ЕСТЕТИЦІ УКРАЇНСЬКОГО РЕНЕСАНСУ І ПРОСВІТНИЦТВА Дивовижна картина художнього твору – світу автора – в епоху ренесансу і просвітництва органічно пов’язана з виникненням нового світогляду, що базувався на національній самосвідомості. Така постанов- ка проблеми взаємопов’язана з важливими науковими завданнями, з безпосереднім художньо-цілісним аналізом основних літературознавчих категорій: поетикою жанру, специфікою образної системи творів тощо. Цей аспект проблеми в сучасній періодиці розглядали О. Гаврилець [2], А. Лісовський [6] тощо. Національна самосвідомість і культура особистості – особи – героя – образа – персонажа – однин з найцікавіших аспектів українського літературознавства. Художнє мислення людини в контексті поетики літературного тексту по-різному трактувалось в різні літературні епохи. До поетики ренесансу і просвіт- ництва звертались Н.М. Бермудська [1], О. Ніколенко [7] та інші. Взаємозв’язок західноєвропейського та українського просвітництва з’ясовував І. Лімбарський [5]. Але поза увагою дослідників залишився компаративно-порівняльний аспект щодо висвітлення таких категорій, як правова культура і національна самосвідомість, взаємозв’язок людини і держави. Ця проблема, на нашу думку, є актуальною і невичерпною. Завданням нашого дослідження є визначення і обґрунтування специфіки художньо-образної картини світу на матеріалі п’єси І.П.Котляревського “Наталка Полтавка” та Г.Квітки-Основ’яненка “Дворянские выборы”. В епоху ренесансу виникає новий світогляд, у вирі якої опиняється людина, її національна та художня свідомість: письменники-гуманісти піддали критиці всю державницьку систему феодального світогляду. Вони скасували церковні догми, виступили проти контролю церкви над діяльністю людини, стверджували право людини на земне щастя і прижиттєву славу. Мозаїки і фрески П’єтро Ковалліні, твори Данте Алігіє- рі і Франческо Петрарки, Джованні Бокаччо та багатьох інших майстрів світової культури формували на- ціональну культуру, поставили проблеми естетичного плану і пов’язували їх з проблемами науково- філософського і публіцистичного характеру. Українське відродження, на нашу думку, формувалося відмінно від світового. Національна самосві- домість людини епохи ренесансу відродили ідеал гармонійної, урівноваженої краси, розглянула місце і роль природи в естетиці ренесансу. Але, слід зауважити, що українська література в той час – до ІІ поло- вини XVI століття – розвивалась непослідовно в зв’язку з історико-суспільними умовами: “Глохне і зане- падає творчість; літературного руху до другої половини XVI століття не бачимо ніякого” [2, с.148]. Лати- номовні автори – Павло Русин з Кросно, Григорій Чуй Русин із Самбора, Юрій Дрогобич – в своїй творчо- сті розв’язували проблеми освіти, взаємодії краси людини і природи. Тематика їх творів народжувалась через гуманістично-просвітницькі настанови поезій того часу, оспівувала книжну мудрість, красу мистец- тва. Духовне життя людини доби XV–XVI ст.. відбувалося в умовах найрішучіших змін, в результаті чого споріднено формувалась національна свідомість, психологія, характер людини в художньому тексті і в свідомості митців. Можна говорити, на нашу думку, про взаємозв’язок менталітету людини і держави. Специфічним історико-художнім, культурним явищем, в якому сформувалася національна свідомість людини була епоха Просвітництва. Чинниками, що становили особливості цієї епохи були: своєрідна кон- цепція світу й людини, система художніх стилів, жанрів і відповідних образних засобів освоєння, пізнання дійсності; поширення знань і освіти в Україні та Європі. Але в художньому тексті ці чинники набували специфічних форм. Так, наприклад, правові моменти в творах І.Котляревського змальовувалися сатирич- но. Представниками судочинної системи в п’єсі “Наталка Полтавка” є образи Возного та Виборного. Воз- ний хоч і сатиричний образ судового чиновника, але в творі він діє не на службі, а в особистому, повсяк- денному житті. Особливим є те, що навіть змальовуючи його в особистому житті, І. Котляревський наго- лошує, що Тетерваковський – хабарник, зрадник, брехун, здатний освідчитися в коханні Наталці лише на- туралістично-канцелярською лексикою, характерною для дрібного урядовця. В його мові багато церковно- слов’янізмів, елементів офіційної бюрократичної лексики. Цей канцелярський жаргон є і способом індиві- дуалізації образа, і водночас засобом сатиричного розкриття характеру здирця і хапуги. Возний – образ хабарника, який сумує через те, що з кожним разом все складніше” викапючувати з людей гроші”.[3, с.31] За службовою посадою він – дрібний чиновник, клерк; коло його інтересів вузьке, мізерне: позови, скарги тощо. За влучною характеристикою Миколи, він є “хапуга такий, що з рідного ба- тька злупить”.[3, с.32] Особистійна внутрішня сутність возного така, що навіть у сердечних справах він погрожує судом і тюрмою. Крючкотворець – сутяга власне беззаконня прикриває і пояснює роздумами щодо всієї тогочасної чиновницько-бюрократичної системи. З цією метою він навіть перекрутив на свій лад відому пісню Г. Сковороди “Всякому городу нрав і права”. У цій пісні Возний виправдовує мораль бюрократів, чиновників: Всякий, хто вище, то нижчого гне, - Дужий безсильного давить і жме, Бідний багатого певний слуга; Кочиться, гнеться пред ним як дуга.[3, с.32] Отже, Возний Тетерваковський – найбільш вдалий реалістично створений образ, в якому І.П. Котля- ревський сконцентрував типові риси чиновника-бюрократа початку ХІХ ст. і підкреслив здирство, брех- ню, тяжіння до одурманення. Хоча не раз у творі виявляється певна освіченість героя: він обізнаний з теа- тром, читав українські літописи. Але це пояснюється його щоденного судовою практикою: щоб допомогти заможному клієнту довести його право на дворянство він змушений ритися в літописах, вигадуючи похо- дження панів від шляхти або з багатої козацької старшини. Найбільшого поширення в цей час в Україні дістає руссоїзм, що в літературі сконцентрувалося в пев- ний стереотип: головним героєм української тогочасної словесності стає переважно селянин, який в кон- тексті просвітительських ідей змальовувався у близькості до природи, до добра. У художньому конфлікті п’єси простежується своєрідна психолого-морально-етична ознака просвітительського характеру – наро- дження природного потягу до добрих вчинків, до добра: Возний (під впливом доброзичливої самопожерт- ви Петра, що ладний відмовитися від коханої дівчини заради її щастя) гуманно “відмовляється” від Натал- ки. Отже, український россоїзм наповнюється своєрідним національним змістом: національною свідоміс- тю герой-образ тяжіє до вишукування найдобріших й найкращих природних рис характеру людини; на ві- дміну від Руссо, українські письменники закликають уникати гострих конфліктів між героями. Вони вва- жають, що для здобуття гармонії треба змінювати не Всесвіт; (макрокосмос, оточуюче середовище), а на- магатися змінювати особистість, звертатися до найкращих (хоч подекуди поодиноких) рис її душі й харак- теру. Тяжіння до морально-етичної сфери мало християнське загальнолюдське підґрунтя. Нова концепція раціональності в художньому вимірі представлена в драматичній творчості Г.Квітки- Основ’яненка. В п’єсі “Дворянские выборы”(надрукована в 1829 р.) подається гостра сатира на дворянст- во та на бюрократичний, наскрізь продажний чиновницький апарат. Причинами виникнення комедії були біографічні джерела: на посаді повітового предводителя дворян- ства автор за роки своєї служби глибоко вивчив життя та психологію місцевого дворянства. В п’єсі Г.Квітка викрив необмежене свавілля, громадські злочини, аморальність, продажність, злочинність, різно- го характеру махінації, хабарництво судочинної системи. Письменник використовує відповідні художні засоби характеротворення: специфічні прізвища-ярлики (Кожедралов, Староплутов, Выжималов, Твердов тощо), художній метод “списування з натури; сатиричні художні засоби, спрямовані на викриття негатив- них рис дворянства. Отже, творчість Г.Квітки-Основ’яненка посідає належне місце в літературному про- цесі доби просвітництва, автор порушує морально-дидактичну проблематику просвітительського спряму- вання, заглиблюється в ті життєві пласти реальності, які відтворювали найгостріші конфлікти дійсності в рамках народницько-руссоїстського світогляду. Саме тому в Україні відбувався розвиток етнографічно- побутової реалістичної комедії, в якій переважали сатирично-комедійні форми, аналіз дійсності зосереди- вся на висвітленні не тільки проблематики і конфліктів селянського життя, а й життя дворянства, чинов- ництва, судової системи. Отже, українська естетична думка і культура протягом доби ренесансу-просвітництва формувала на- ціональні уявлення про самосвідомість та правову культуру особи – героя – образа в художньому тексті. Естетична і художня цілісність українського літературного просвітництва в західноєвропейському контексті визначалася його орієнтацією на віддзеркалювання проблем, конфліктів та інтересів не тільки селянства, а й дворянства, чиновництва, представників судочинної системи; що стимулювало розвиток і появу національного феномену, національної самосвідомості в художньому творі. Джерела та література 1. Бермадська Н.М. Література ренесансу у загальнокультурному контексті доби. Титани Відродження // Всесвітня література. – 2003. – №9. – С.35–40. 2. Гаврилець О. Художня література як засіб формування загальнолюдський цінностей // Українська мо- ва і література в школі. – 2003. – №5. – С. 36–38 3. Грушевський М.С. Духовна Україна: Збірка творів . – Київ: «Либить», 1994. – 311 с. 4. Котляревський І. П. Поетичні твори; Драматичні твори; Листи. – Київ: «Наукова думка», 1982. – 320с. 5. Лімборський І. Просвітництво в дослідженні англійських літературознавців// Слово і час. – 2003 – №6. – С. 19–26. 6. Лісьвський А. Художня цілісність твору та його аналіз // Українська мова і література в школі. – 2003. – №7. – С. 20–25. 7. Ніколенко О.М. Просвітництво як доба в історії світової культури // Всесвітня література. – 2003. – №1. – С.53–57.