Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва
Завданням нашого дослідження є визначення і обґрунтування специфіки художньо-образної картини світу на матеріалі п’єси І.П.Котляревського “Наталка Полтавка” та Г.Квітки-Основ’яненка “Дворянские выборы”....
Збережено в:
Дата: | 2004 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74389 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва / В.В. Колкутина // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 50. — С. 109-111 . — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-74389 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-743892015-01-21T03:02:10Z Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва Колкутина, В.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Завданням нашого дослідження є визначення і обґрунтування специфіки художньо-образної картини світу на матеріалі п’єси І.П.Котляревського “Наталка Полтавка” та Г.Квітки-Основ’яненка “Дворянские выборы”. 2004 Article Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва / В.В. Колкутина // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 50. — С. 109-111 . — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74389 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Колкутина, В.В. Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва Культура народов Причерноморья |
description |
Завданням нашого дослідження є визначення і обґрунтування специфіки художньо-образної картини світу на матеріалі п’єси І.П.Котляревського “Наталка Полтавка” та Г.Квітки-Основ’яненка “Дворянские выборы”. |
format |
Article |
author |
Колкутина, В.В. |
author_facet |
Колкутина, В.В. |
author_sort |
Колкутина, В.В. |
title |
Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва |
title_short |
Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва |
title_full |
Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва |
title_fullStr |
Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва |
title_full_unstemmed |
Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва |
title_sort |
образна картина світу і.п. котляревського і г. квітки-основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва |
publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
publishDate |
2004 |
topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74389 |
citation_txt |
Образна картина світу І.П. Котляревського і Г. Квітки-Основ'яненка в естетиці українського ренесансу і просвітництва / В.В. Колкутина // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 50. — С. 109-111 . — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
series |
Культура народов Причерноморья |
work_keys_str_mv |
AT kolkutinavv obraznakartinasvítuípkotlârevsʹkogoígkvítkiosnovânenkavesteticíukraínsʹkogorenesansuíprosvítnictva |
first_indexed |
2025-07-05T22:50:53Z |
last_indexed |
2025-07-05T22:50:53Z |
_version_ |
1836849146699448320 |
fulltext |
Колкутина В. В.
ОБРАЗНА КАРТИНА СВІТУ І.П.КОТЛЯРЕВСЬКОГО І Г.КВІТКИ-
ОСНОВ’ЯНЕНКА В ЕСТЕТИЦІ УКРАЇНСЬКОГО РЕНЕСАНСУ І
ПРОСВІТНИЦТВА
Дивовижна картина художнього твору – світу автора – в епоху ренесансу і просвітництва органічно
пов’язана з виникненням нового світогляду, що базувався на національній самосвідомості. Така постанов-
ка проблеми взаємопов’язана з важливими науковими завданнями, з безпосереднім художньо-цілісним
аналізом основних літературознавчих категорій: поетикою жанру, специфікою образної системи творів
тощо. Цей аспект проблеми в сучасній періодиці розглядали О. Гаврилець [2], А. Лісовський [6] тощо.
Національна самосвідомість і культура особистості – особи – героя – образа – персонажа – однин з
найцікавіших аспектів українського літературознавства. Художнє мислення людини в контексті поетики
літературного тексту по-різному трактувалось в різні літературні епохи. До поетики ренесансу і просвіт-
ництва звертались Н.М. Бермудська [1], О. Ніколенко [7] та інші.
Взаємозв’язок західноєвропейського та українського просвітництва з’ясовував І. Лімбарський [5]. Але
поза увагою дослідників залишився компаративно-порівняльний аспект щодо висвітлення таких категорій,
як правова культура і національна самосвідомість, взаємозв’язок людини і держави. Ця проблема, на нашу
думку, є актуальною і невичерпною.
Завданням нашого дослідження є визначення і обґрунтування специфіки художньо-образної картини
світу на матеріалі п’єси І.П.Котляревського “Наталка Полтавка” та Г.Квітки-Основ’яненка “Дворянские
выборы”.
В епоху ренесансу виникає новий світогляд, у вирі якої опиняється людина, її національна та художня
свідомість: письменники-гуманісти піддали критиці всю державницьку систему феодального світогляду.
Вони скасували церковні догми, виступили проти контролю церкви над діяльністю людини, стверджували
право людини на земне щастя і прижиттєву славу. Мозаїки і фрески П’єтро Ковалліні, твори Данте Алігіє-
рі і Франческо Петрарки, Джованні Бокаччо та багатьох інших майстрів світової культури формували на-
ціональну культуру, поставили проблеми естетичного плану і пов’язували їх з проблемами науково-
філософського і публіцистичного характеру.
Українське відродження, на нашу думку, формувалося відмінно від світового. Національна самосві-
домість людини епохи ренесансу відродили ідеал гармонійної, урівноваженої краси, розглянула місце і
роль природи в естетиці ренесансу. Але, слід зауважити, що українська література в той час – до ІІ поло-
вини XVI століття – розвивалась непослідовно в зв’язку з історико-суспільними умовами: “Глохне і зане-
падає творчість; літературного руху до другої половини XVI століття не бачимо ніякого” [2, с.148]. Лати-
номовні автори – Павло Русин з Кросно, Григорій Чуй Русин із Самбора, Юрій Дрогобич – в своїй творчо-
сті розв’язували проблеми освіти, взаємодії краси людини і природи. Тематика їх творів народжувалась
через гуманістично-просвітницькі настанови поезій того часу, оспівувала книжну мудрість, красу мистец-
тва.
Духовне життя людини доби XV–XVI ст.. відбувалося в умовах найрішучіших змін, в результаті чого
споріднено формувалась національна свідомість, психологія, характер людини в художньому тексті і в
свідомості митців. Можна говорити, на нашу думку, про взаємозв’язок менталітету людини і держави.
Специфічним історико-художнім, культурним явищем, в якому сформувалася національна свідомість
людини була епоха Просвітництва. Чинниками, що становили особливості цієї епохи були: своєрідна кон-
цепція світу й людини, система художніх стилів, жанрів і відповідних образних засобів освоєння, пізнання
дійсності; поширення знань і освіти в Україні та Європі. Але в художньому тексті ці чинники набували
специфічних форм. Так, наприклад, правові моменти в творах І.Котляревського змальовувалися сатирич-
но. Представниками судочинної системи в п’єсі “Наталка Полтавка” є образи Возного та Виборного. Воз-
ний хоч і сатиричний образ судового чиновника, але в творі він діє не на службі, а в особистому, повсяк-
денному житті. Особливим є те, що навіть змальовуючи його в особистому житті, І. Котляревський наго-
лошує, що Тетерваковський – хабарник, зрадник, брехун, здатний освідчитися в коханні Наталці лише на-
туралістично-канцелярською лексикою, характерною для дрібного урядовця. В його мові багато церковно-
слов’янізмів, елементів офіційної бюрократичної лексики. Цей канцелярський жаргон є і способом індиві-
дуалізації образа, і водночас засобом сатиричного розкриття характеру здирця і хапуги.
Возний – образ хабарника, який сумує через те, що з кожним разом все складніше” викапючувати з
людей гроші”.[3, с.31] За службовою посадою він – дрібний чиновник, клерк; коло його інтересів вузьке,
мізерне: позови, скарги тощо. За влучною характеристикою Миколи, він є “хапуга такий, що з рідного ба-
тька злупить”.[3, с.32] Особистійна внутрішня сутність возного така, що навіть у сердечних справах він
погрожує судом і тюрмою. Крючкотворець – сутяга власне беззаконня прикриває і пояснює роздумами
щодо всієї тогочасної чиновницько-бюрократичної системи. З цією метою він навіть перекрутив на свій
лад відому пісню Г. Сковороди “Всякому городу нрав і права”. У цій пісні Возний виправдовує мораль
бюрократів, чиновників:
Всякий, хто вище, то нижчого гне, -
Дужий безсильного давить і жме,
Бідний багатого певний слуга;
Кочиться, гнеться пред ним як дуга.[3, с.32]
Отже, Возний Тетерваковський – найбільш вдалий реалістично створений образ, в якому І.П. Котля-
ревський сконцентрував типові риси чиновника-бюрократа початку ХІХ ст. і підкреслив здирство, брех-
ню, тяжіння до одурманення. Хоча не раз у творі виявляється певна освіченість героя: він обізнаний з теа-
тром, читав українські літописи. Але це пояснюється його щоденного судовою практикою: щоб допомогти
заможному клієнту довести його право на дворянство він змушений ритися в літописах, вигадуючи похо-
дження панів від шляхти або з багатої козацької старшини.
Найбільшого поширення в цей час в Україні дістає руссоїзм, що в літературі сконцентрувалося в пев-
ний стереотип: головним героєм української тогочасної словесності стає переважно селянин, який в кон-
тексті просвітительських ідей змальовувався у близькості до природи, до добра. У художньому конфлікті
п’єси простежується своєрідна психолого-морально-етична ознака просвітительського характеру – наро-
дження природного потягу до добрих вчинків, до добра: Возний (під впливом доброзичливої самопожерт-
ви Петра, що ладний відмовитися від коханої дівчини заради її щастя) гуманно “відмовляється” від Натал-
ки.
Отже, український россоїзм наповнюється своєрідним національним змістом: національною свідоміс-
тю герой-образ тяжіє до вишукування найдобріших й найкращих природних рис характеру людини; на ві-
дміну від Руссо, українські письменники закликають уникати гострих конфліктів між героями. Вони вва-
жають, що для здобуття гармонії треба змінювати не Всесвіт; (макрокосмос, оточуюче середовище), а на-
магатися змінювати особистість, звертатися до найкращих (хоч подекуди поодиноких) рис її душі й харак-
теру. Тяжіння до морально-етичної сфери мало християнське загальнолюдське підґрунтя.
Нова концепція раціональності в художньому вимірі представлена в драматичній творчості Г.Квітки-
Основ’яненка. В п’єсі “Дворянские выборы”(надрукована в 1829 р.) подається гостра сатира на дворянст-
во та на бюрократичний, наскрізь продажний чиновницький апарат.
Причинами виникнення комедії були біографічні джерела: на посаді повітового предводителя дворян-
ства автор за роки своєї служби глибоко вивчив життя та психологію місцевого дворянства. В п’єсі
Г.Квітка викрив необмежене свавілля, громадські злочини, аморальність, продажність, злочинність, різно-
го характеру махінації, хабарництво судочинної системи. Письменник використовує відповідні художні
засоби характеротворення: специфічні прізвища-ярлики (Кожедралов, Староплутов, Выжималов, Твердов
тощо), художній метод “списування з натури; сатиричні художні засоби, спрямовані на викриття негатив-
них рис дворянства. Отже, творчість Г.Квітки-Основ’яненка посідає належне місце в літературному про-
цесі доби просвітництва, автор порушує морально-дидактичну проблематику просвітительського спряму-
вання, заглиблюється в ті життєві пласти реальності, які відтворювали найгостріші конфлікти дійсності в
рамках народницько-руссоїстського світогляду. Саме тому в Україні відбувався розвиток етнографічно-
побутової реалістичної комедії, в якій переважали сатирично-комедійні форми, аналіз дійсності зосереди-
вся на висвітленні не тільки проблематики і конфліктів селянського життя, а й життя дворянства, чинов-
ництва, судової системи.
Отже, українська естетична думка і культура протягом доби ренесансу-просвітництва формувала на-
ціональні уявлення про самосвідомість та правову культуру особи – героя – образа в художньому тексті.
Естетична і художня цілісність українського літературного просвітництва в західноєвропейському
контексті визначалася його орієнтацією на віддзеркалювання проблем, конфліктів та інтересів не тільки
селянства, а й дворянства, чиновництва, представників судочинної системи; що стимулювало розвиток і
появу національного феномену, національної самосвідомості в художньому творі.
Джерела та література
1. Бермадська Н.М. Література ренесансу у загальнокультурному контексті доби. Титани Відродження //
Всесвітня література. – 2003. – №9. – С.35–40.
2. Гаврилець О. Художня література як засіб формування загальнолюдський цінностей // Українська мо-
ва і література в школі. – 2003. – №5. – С. 36–38
3. Грушевський М.С. Духовна Україна: Збірка творів . – Київ: «Либить», 1994. – 311 с.
4. Котляревський І. П. Поетичні твори; Драматичні твори; Листи. – Київ: «Наукова думка», 1982. – 320с.
5. Лімборський І. Просвітництво в дослідженні англійських літературознавців// Слово і час. – 2003 – №6.
– С. 19–26.
6. Лісьвський А. Художня цілісність твору та його аналіз // Українська мова і література в школі. – 2003.
– №7. – С. 20–25.
7. Ніколенко О.М. Просвітництво як доба в історії світової культури // Всесвітня література. – 2003. –
№1. – С.53–57.
|