Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті
В эксперименте на 60 белых крысах установлено, что в динамике эксперимента с введением цисплатина в сетчатке развиваются значительные морфологические изменения дистрофического характера (отек, деструкция нейроцитов), подтвержденные морфометрически (утолщение фоторецепторного, наружного сетчатого и в...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74424 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті / Р.Л. Вадюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 46-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-74424 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-744242015-01-21T03:03:02Z Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті Вадюк, Р.Л. Оригинальные статьи В эксперименте на 60 белых крысах установлено, что в динамике эксперимента с введением цисплатина в сетчатке развиваются значительные морфологические изменения дистрофического характера (отек, деструкция нейроцитов), подтвержденные морфометрически (утолщение фоторецепторного, наружного сетчатого и внутреннего ядерного, ганглионарного слоев и истончение наружного ядерного и внутреннего сетчатого слоев). Разные по степени выраженности и распространения дистрофические процессы сохраняются в сетчатке на протяжении 28 сут после последнего введения цисплатина. Platinum drugs are basical in various combination therapy of tumours and are among the most effective in a modern chemotherapy as cancer cells of tumours have weak resistance to cysplatin in compare with other cytostatics. Histopathological researches of retina under the influence of cytostatics are single in literature datas. 2013 Article Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті / Р.Л. Вадюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 46-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74424 591.39+616.36-002+591.4+615.065+615.244 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Вадюк, Р.Л. Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті Таврический медико-биологический вестник |
| description |
В эксперименте на 60 белых крысах установлено, что в динамике эксперимента с введением цисплатина в сетчатке развиваются значительные морфологические изменения дистрофического характера (отек, деструкция нейроцитов), подтвержденные морфометрически (утолщение фоторецепторного, наружного сетчатого и внутреннего ядерного, ганглионарного слоев и истончение наружного ядерного и внутреннего сетчатого слоев). Разные по степени выраженности и распространения дистрофические процессы сохраняются в сетчатке на протяжении 28 сут после последнего введения цисплатина. |
| format |
Article |
| author |
Вадюк, Р.Л. |
| author_facet |
Вадюк, Р.Л. |
| author_sort |
Вадюк, Р.Л. |
| title |
Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті |
| title_short |
Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті |
| title_full |
Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті |
| title_fullStr |
Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті |
| title_full_unstemmed |
Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті |
| title_sort |
прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74424 |
| citation_txt |
Прояви ретинотоксичності цисплатину в експерименті / Р.Л. Вадюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 46-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT vadûkrl proâviretinotoksičnostícisplatinuveksperimentí |
| first_indexed |
2025-07-05T22:52:40Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:52:40Z |
| _version_ |
1836849258740842496 |
| fulltext |
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61)
УДК 591.39 + 616.36–002 + 591.4 + 615.065 + 615.244
© Р. Л. Вадюк, 2013
ПРОЯВИ РЕТИНОТОКСИЧНОСТІ цИСПЛАТИНУ
В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Р. Л. Вадюк
Кафедра гістології, цитології та ембріології (зав. – д. мед. н., проф. С. Б. Геращенко), Івано-Франківський національний
медичний університет. 76000 Україна, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2. E-mail: histology@ifnmu.edu.ua
ManiFesTaTion oF cisplaTine reTinoToxiciTy in experiMenT
r. l. vaduk
SUMMARy
Platinum drugs are basical in various combination therapy of tumours and are among the most effective in
a modern chemotherapy as cancer cells of tumours have weak resistance to cysplatin in compare with other
cytostatics. Histopathological researches of retina under the influence of cytostatics are single in literature datas.
пРОЯВЛЕНИЯ РЕТИНОТОКСИчНОСТИ ЦИСпЛАТИНА В ЭКСпЕРИмЕНТЕ
Р. Л. Вадюк
РЕЗюМЕ
В эксперименте на 60 белых крысах установлено, что в динамике эксперимента с введением цисплатина
в сетчатке развиваются значительные морфологические изменения дистрофического характера (отек,
деструкция нейроцитов), подтвержденные морфометрически (утолщение фоторецепторного, наружного
сетчатого и внутреннего ядерного, ганглионарного слоев и истончение наружного ядерного и внутреннего
сетчатого слоев). Разные по степени выраженности и распространения дистрофические процессы
сохраняются в сетчатке на протяжении 28 сут после последнего введения цисплатина.
Ключові слова: сітківка, цисплатин, морфометрія.
Препарати платини є базовими в різнома-
нітних програмах комбінованої терапії пухлин і
вважаються одними з найефективніших у сучас-
ній хіміотерапії, оскільки ракові клітини пухлин
не виробляють або мають слабу резистентність
до цисплатину, порівняно з іншими цитостатиками
[1]. Водночас цитостатики мають високу токсич-
ність. Хіміотерапія супроводжується значною
побічною дією, яка пошкоджує життєво важливі
органи і системи організму, призводить до зни-
ження адаптивно-компенсаторних механізмів,
прогресування і генералізації пухлинного процесу,
загострення супутніх захворювань [4].
У літературі повідомляється про зорову токсич-
ність цисплатину, яка може мати незворотну дію
[8, 7]. Описані токсичні нейропатії, які включали
набряк диска і сітківки, неврит зорового нерва під
впливом цисплатину [10]. Літературні дані щодо па-
тогістологічних досліджень сітківки за умов впливу
цитостатиків поодинокі [9].
Ме т а д о с л і д же н н я . В и вч и т и м о р ф о -
функціональний стан сітківки в динаміці розвитку
цисплатин-індукованої ретинотоксичності в експе-
рименті на щурах.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Експерименти були проведені на 60 білих ран-
домбредних щурах-самцях (Rattus Norvegicus L.)
масою 150–170 г. І група — 30 тваринам вводили
хіміопрепарат Цисплатин-КМП (№ Р.09.03/07324)
внутрішньоочеревинно в дозі 2 мг/кг маси тіла 1 раз
на тиждень, 9 тижнів. ІІ група (контрольна) — 30 тва-
ринам вводили в ті ж самі терміни внутрішньоочере-
винно 1,5 мл ізотонічного розчину NaCl. 10 інтактних
тварин слугували для визначення морфометричних
показників сітківки в нормі. Утримання тварин і
маніпуляції проводилися відповідно до “Загальних
етичних принципів експериментів на тваринах”,
ухвалених Першим Національним конгресом з біо-
етики (Київ, 2001 р.) та вимог додатку 4 до “Правил
проведення робіт з використанням експерименталь-
них тварин”, затверджених наказом Міністерства
охорони здоров’я № 755 від 12 серпня 1977 р. “Про
заходи щодо подальшого удосконалення організа-
ційних форм роботи з використанням експеримен-
тальних тварин”, що узгоджується з положеннями
Європейської конвенції про захист хребетних тварин,
які використовуються для експериментальних та
інших наукових цілей (Страсбург, 1985 р.).
Забір матеріалу проводили на 1-у, 3-ю, 7-у, 14-у,
21-у і 28-у доби. Тварин виводили з експерименту
шляхом знечулення ефірним наркозом. Приготування
матеріалу для світлооптичного дослідження прово-
дили за загальноприйнятими методиками (Меркулов
Г. А., 1969). Гістологічні препарати, забарвлені гема-
токсиліном і еозином, піддавали якісному і морфо-
метричному аналізу. Морфометричне дослідження
сітківки проводили з допомогою окуляр-мікрометра
МОВ-1–15х. Вимірювалася товщина кожного шару
сітківки на строго поперечному зрізі.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА Їх ОбГОВОРЕННЯ
Через одну добу після останнього введення
цисплатину у фоторецепторному шарі в окремих
46
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
ділянках спостерігали набряк, зменшення довжини
зовнішніх сегментів паличок і колбочок, а інколи
відсутність останніх. В окремих ділянках виявляло-
ся переміщення ядер із зовнішнього ядерного шару
у фоторецепторний шар. Товщина шару паличок
і колбочок становила (36,94±0,61) мкм, інтактні –
(21,50±0,29) мкм, збільшення на 41,80%, р<0,05. У
зовнішньому ядерному шарі часто спостерігалися
гомогенні дифузні безклітинні зони, потоншення
зовнішнього ядерного шару до (32,56±0,44) мкм,
інтактні – (41,76±0,30) мкм, зменшення на 22,30%,
р<0,05. Зовнішній сітчастий шар розширювався –
(13,34±0,41) мкм, інтактні – (5,62±0,11) мкм, збіль-
шення на 137,36%, р<0,05. У внутрішньому ядерному
шарі часто виявлялися амакринові клітини з великим
об’ємом цитоплазми. Ширина внутрішнього ядерного
шару досягла (20,22±0,41) мкм, інтактні – (16,80±0,13)
мкм, збільшення на 16,91%, р<0,05. Внутрішній сіт-
частий шар звузився до (18,58±0,38) мкм, інтактні
– (25,86±0,22) мкм, зменшення на 28,15%, р<0,05. У
гангліонарному шарі визначалися мікрокісти (мікро-
кістозна дегенерація), набряк і зменшення кількості
нервових клітин. Його товщина збільшилася вдвічі
- до (10,30±0,25) мкм, інтактні – (5,16±0,22) мкм,
зростання на 49,90%, р<0,05. Шар нервових волокон
мало змінився, його товщина визначалася (2,52±0,15)
мкм, інтактні – (2,36±0,10) мкм, зменшення на 6,78%,
р>0,05. У ньому траплялися невеликі крововиливи.
Внутрішня погранична мембрана потовщена, а Під
внутрішньою пограничною мембраною розрізнялися
крововиливи. Товщина сітківки досягла (134,46 ±1,01)
мкм, інтактні – (118,68±0,59) мкм, збільшення на
13,30%, р<0,05.
Через 3 доби після останнього введення цисплати-
ну у фоторецепторному шарі визначалося порушення
цілості зовнішніх сегментів паличок і колбочок. Між
окремими групами виявлялися великі пухирі. Товщина
фоторецепторного шару продовжувала зростати (збіль-
шення на 70,51%, р<0,05). Мембрана Бруха потовщена.
Зовнішній ядерний шар залишався звуженим. У ньому
спостерігався набряк. У деяких ділянках виявлялося
переміщення ядер зовнішнього ядерного шару у фото-
рецепторний. Зовнішній сітчастий шар розширений до
(10,14±0,18) мкм, р<0,05, з невеликими крововиливами.
У внутрішньому ядерному шарі залишалися прояви
набряку на тлі мікроцистоїдної дегенерації. Ширина
внутрішнього ядерного шару збільшена. Внутрішній
сітчастий шар залишався звуженим. У шарі гангліонар-
них клітин спостерігалися мікроаневризми. Товщина
цього зросла до (9,36±0,60) мкм, р<0,05. Товщина
сітківки зменшилася від 1-ї доби до (130,32±2,73) мкм,
р<0,05, але збереглася великою, порівняно з нормою.
Морфологічні зміни, які ми спостерігали через 1-3 доби
після останнього введення цисплатину, стосуються всіх
шарів сітківки. Отримані нами результати доповнили
дані морфологічних досліджень B.J. Katz [9] у людини.
7-а доба досліду характеризувалася подальши-
ми змінами у всіх шарах сітківки: посилювалося
переміщення ядер із зовнішнього ядерного у фото-
рецепторний шар, виявилася втрата чи зменшення
зовнішніх сегментів фоторецепторних клітин. Тов-
щина фоторецепторного шару залишалася збільше-
ною на 64,47%, порівняно з нормою, зовнішнього
ядерного шару зменшеною на 21,46%, зовнішнього
сітчастого шару збільшеною на 74,02%, внутрішньо-
го ядерного шару збільшеною на 13,93%, звуження
внутрішнього сітчастого шару на 23,66%. Товщина
гангліонарного шару мало відрізнялася від 3-ї доби
експерименту. Ядра нейроцитів мали неправильну
форму, спостерігалися ознаки вакуолізації та некрозу
окремих нейроцитів і мікрокістозної дегенерації.
Шар нервових волокон був дещо потовщений із не-
великими крововиливами. Внутрішня погранична
мембрана потовщена. Порушення, які виявляються
в сітчастих шарах і шарі нервових волокон, сигна-
лізують за втягнення в патологічний процес аксонів
фоторецепторних, біполярних і гангліонарних не-
йронів сітківки, що можна пояснити, як і в дослідах
з метаноловою інтоксикацією щурів [3], токсичними
впливами цисплатину.
Через 14 діб після припинення введення циспла-
тину товщина шару паличок і колбочок залишалася
збільшеною. Ділянки з укороченими за довжиною
зовнішніми сегментами паличок і колбочок трапля-
лися рідко. Тривало переміщення поодиноких ядер із
зовнішнього ядерного шару у фоторецепторний шар.
У зовнішньому ядерному шарі спостерігався набряк.
Товщина зовнішнього ядерного шару поступово
зменшувалася. Зовнішній сітчастий шар широкий,
набряклий. Товщина внутрішнього ядерного шару
наближалася до показника в інтактних тварин. Вну-
трішній сітчастий шар із цього терміну досліду в
динаміці до 28-ї доби прогресивно зменшувався. У
гангліонарному шарі визначалося зменшення кількос-
ті нервових клітин, поодинокі мікрокісти. Траплялися
нейроцити з ядрами в стані каріопікнозу. Товщина
гангліонарного шару найбільша з усіх термінів екс-
перименту – (9,96±,20) мкм, р<0,05. Шар нервових
волокон починав динамічно стоншуватися. Внутрішня
погранична мембрана залишалася потовщеною. За-
галом товщина сітківки в цей термін наближалася до
нормальних величин і становила (119,14±0,10) мкм,
р>0,05. Отримані морфометричні дані відповідають
результатам В.А.Науменко [5] при визначенні тов-
щини сітківки за допомогою оптичної когерентної
томографії в клініці.
Протягом 21-28 діб спостерігали подальші пато-
морфологічні зміни сітківки На 28-у добу зовнішні
сегменти фоторецепторних клітин мали майже одна-
кову довжину. Мембрана Бруха потовщена. У зовніш-
ньому ядерному шарі набряк. Товщина зовнішнього
ядерного і зовнішнього сітчастого шарів залишалася
зменшеною. У гангліонарному шарі визначалося
зменшення кількості нейроцитів або їх відсутність
47
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61)
на окремих ділянках. Траплялися нейроцити з ка-
ріопікнозом і гранулярною цитоплазмою. Товщина
гангліонарного шару зменшилася до (6,02±0,14) мкм,
р<0,05. Шар нервових волокон став найтоншим з усіх
термінів досліду. У сітківці зростали атрофічні про-
цеси, що проявилося найвиразнішим її потоншенням,
порівняно з нормою. Її товщина досягла (81,24±1,12)
мкм, р<0,05. Морфологічна картина клітин сітківки в
пізні терміни дослідження (21-28 діб після останньо-
го введення цисплатину) характеризувалася, у першу,
чергу подальшими дистрофічними порушеннями у
фоторецепторному шарі,як і при інших токсичних
впливах [2]. У клініці це може проявитися ознаками
часткової атрофії зорового нерва з погіршенням
гостроти зору і показників сумарних меж полів зору
і порогу електричної чутливості зорового нерва по
фосгену [6].
ВИСНОВКИ
Цисплатин-індукована ретинотоксичність
характеризується значними гістологічними і мор-
фометричними змінами сітківки, які проявляються
найбільшою вираженістю до 14-ї доби після про-
веденого 9-тижневого курсу цисплатину (набряк,
потовщення фоторецепторного, зовнішнього сітчас-
того і гангліонарного шарів сітківки зі збереженням
потоншених інших шарів). Через 21-28 доби шари,
які містять ядра нейроцитів (зовнішній і внутрішній
ядерні, гангліонарний) продовжують потоншувати-
ся, що асоціюється зі зменшенням кількості клітин
у цих шарах, а стоншення шару нервових волокон
засвідчує зменшення кількості аксонів нейроцитів,
що складають зоровий нерв.
Перспективи подальших досліджень. Встановлені
факти цисплатин-індукованої ретинотоксичності по-
требують подальшого дослідження клітин сітківки на
ультраструктурному рівні з метою визначення напрям-
ку їх корекції і поліпшення якості життя хворих, яким
призначаються курси протипухлинного лікування з
застосуванням цисплатину.
ЛІТЕРАТУРА
1. Дорожовець Х. Майбутнє нашої онкології за циспла-
тином. Імпортним чи українським?/Х. Дорожовець//Аптека
Галицька. — 2003. — № 11. — С. 8–9.
2. Жабоедов Г. Д. Ультраструктурные изменения
хориоретинального комплекса и их роль в патогенезе све-
тового ретинального ожога/Г. Д. Жабоедов, Н. К. Гребень,
Л. А. Стеченко [и др.]//Офтальмологический журнал. —
2003.- № 4. — С. 91–94.
3. Жабоєдов Г. Д. Влияние трофина на морфо-
функциональное состояние зрительного анализатора
крыс при метаноловой интоксикации/Г. Д. Жабоедов,
В. И. Цымбалюк, А. Т. Носов [и др.]//Офтальмологический
журнал. — 2004. — № 5. — С. 62–66.
4. Мосиенко В. С. Возможности, недостатки
и перспективы лекарственной терапии опухолевой
болезни/В. С. Мосиенко//Український хіміотерапевтичний
журнал. — 2001. — № 1 (9). — С. 10–13.
5. Науменко В. А. Исследование толщины сетчатки
макулярной области с помощью оптической когерентной то-
мографии в норме и при сахарном диабете/В. А. Науменко//
Офтальмологический журнал. — 2004. — № 1. — С. 50–53.
6. Салдан Й. Р. Класифікація часткової атрофії зорового
нерва/Й. Р. Салдан, І. В. Галінська//Офтальмологический
журнал. — 2003. — № 6. — С. 93–95.
7. С е м и гл а зо в В . Ф . Н о в ы е р е зул ьт ат ы
эндокринотерапии рака молочной железы (роль
аромазина)/В. Ф. Семиглазова, В. В. Семиглазов, А. А. Кле-
тиель [и др.]//Вопросы онкологии. — 2004. — № 6. —
С. 729–736.
8. Fraunfelder F. T. Drug–Induced Ocular Side
Effects//F. T. Fraunfelder, F. W. Fraunfelder//Boston: Butterworth
Heinemann, 2001. — P. 446–450.
9. Katz B. J. Persistent severe visual and electroretinographic
abnormalities after intravenous Cisplatin therapy/B. J. Katz,
J. H. Ward, K. B. Digre [et al.]//J. Neuroophthalmol. — 2003. —
Vol.23, № 2. — P. 132–135.
10. Martin M. Toxic optic neuropathy due to cisplatin therapy:
a case report/M. Martin, J. Weber–Varszegi, J. Flammer//Klin.
Monatsbl. Augenheilkd. — 2005. — Vol.222, № 3. — P.244–247.
48
|