Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів

Целью исследования стало изучение особенностей гистологического строения селезенки белых лабораторных крыс периода выраженных старческих изменений, которые на фоне ингаляционного влияния толуола получали настойку эхинацеи пурпурной. Экспозиции толуола проводились 5 часов в сутки, 5 раз в неделю. Общ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автори: Ковешніков, В.Г., Волошин, В.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:Таврический медико-биологический вестник
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74434
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів / В.Г. Ковешніков, В.М. Волошин // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 110-112. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-74434
record_format dspace
spelling irk-123456789-744342015-01-21T03:02:57Z Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів Ковешніков, В.Г. Волошин, В.М. Оригинальные статьи Целью исследования стало изучение особенностей гистологического строения селезенки белых лабораторных крыс периода выраженных старческих изменений, которые на фоне ингаляционного влияния толуола получали настойку эхинацеи пурпурной. Экспозиции толуола проводились 5 часов в сутки, 5 раз в неделю. Общее количество экспозиций – 60. Изучали действие толуола в концентрации 500 мг/м3. Установлено, что настойка эхинацеи пурпурной приводит к уменьшению площади белой пульпы в сравнении с показателями, полученными у крыс, которым на фоне действия толуола корректор не вводился. Наиболее выраженные изменения гистоморфометрических показателей белой пульпы, которые возникали в условиях действия настойки эхинацеи пурпурной, касались преимущественно уменьшения площади герминативных центров лимфатических узелков и их краевой зоны. The aim of the study was to evaluate the histological features of the structure of the spleen of old white laboratory rats exposed to inhalation of tolueneand influence of Echinacea purpurea tincture.Toluene exposures lasted 5 hours a day, 5 times a week.The total number of exposures was 60. The toluene concentration was 500mg/m3. We have revealed that the tincture of Echinacea purpurea reduces the white pulp area as compared to that obtained in rats exposed totoluene only.The most pronounced changes in the histomorphometric data of the white pulp under the effect of the Echinacea purpurea tincture concern primarily a reduction of the area of germinal centers of the lymph nodulesa nd the marginal zone. 2013 Article Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів / В.Г. Ковешніков, В.М. Волошин // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 110-112. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74434 611.41:57.044 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Ковешніков, В.Г.
Волошин, В.М.
Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів
Таврический медико-биологический вестник
description Целью исследования стало изучение особенностей гистологического строения селезенки белых лабораторных крыс периода выраженных старческих изменений, которые на фоне ингаляционного влияния толуола получали настойку эхинацеи пурпурной. Экспозиции толуола проводились 5 часов в сутки, 5 раз в неделю. Общее количество экспозиций – 60. Изучали действие толуола в концентрации 500 мг/м3. Установлено, что настойка эхинацеи пурпурной приводит к уменьшению площади белой пульпы в сравнении с показателями, полученными у крыс, которым на фоне действия толуола корректор не вводился. Наиболее выраженные изменения гистоморфометрических показателей белой пульпы, которые возникали в условиях действия настойки эхинацеи пурпурной, касались преимущественно уменьшения площади герминативных центров лимфатических узелков и их краевой зоны.
format Article
author Ковешніков, В.Г.
Волошин, В.М.
author_facet Ковешніков, В.Г.
Волошин, В.М.
author_sort Ковешніков, В.Г.
title Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів
title_short Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів
title_full Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів
title_fullStr Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів
title_full_unstemmed Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів
title_sort вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2013
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74434
citation_txt Вплив настоянки ехінацеї на гістоморфометричні показники селезінки білих щурів / В.Г. Ковешніков, В.М. Волошин // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 110-112. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT kovešníkovvg vplivnastoânkiehínaceínagístomorfometričnípokaznikiselezínkibílihŝurív
AT vološinvm vplivnastoânkiehínaceínagístomorfometričnípokaznikiselezínkibílihŝurív
first_indexed 2025-07-05T22:53:07Z
last_indexed 2025-07-05T22:53:07Z
_version_ 1836849287576682496
fulltext ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61) УДК 611.41:57.044 © В. Г. Ковешніков, В. М. Волошин, 2013 ВПЛИВ НАСТОЯНКИ ЕХІНАцЕї НА ГІСТОМОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ СЕЛЕЗІНКИ БІЛИХ ЩУРІВ В. Г. Ковешніков, В. м. Волошин Кафедра анатомії людини (зав. – проф. В. І. Лузін), Державний заклад «Луганський державний медичний університет». 91006 Україна, м. Луганськ, кв. 50 років оборони Луганська, 1 г. E-mail: vnvoloshin@mail.ru The eFFecTs oF TincTUre oF echinacea pUrpUrea on The hisToMorphoMeTric daTa oF WhiTe raTs’ spleen v. g. koveshnikov, v. n. voloshin SUMMARy The aim of the study was to evaluate the histological features of the structure of the spleen of old white laboratory rats exposed to inhalation of tolueneand influence of Echinacea purpurea tincture.Toluene exposures lasted 5 hours a day, 5 times a week.The total number of exposures was 60. The toluene concentration was 500mg/m3. We have revealed that the tincture of Echinacea purpurea reduces the white pulp area as compared to that obtained in rats exposed totoluene only.The most pronounced changes in the histomorphometric data of the white pulp under the effect of the Echinacea purpurea tincture concern primarily a reduction of the area of germinal centers of the lymph nodulesa nd the marginal zone. ВЛИЯНИЕ НАСТОЙКИ ЭхИНАЦЕИ пУРпУРНОЙ НА ГИСТОмОРфОмЕТРИчЕСКИЕ пОКАЗАТЕЛИ СЕЛЕЗЕНКИ бЕЛЫх КРЫС В. Г. Ковешников, В. Н. Волошин РЕЗюМЕ Целью исследования стало изучение особенностей гистологического строения селезенки белых лабораторных крыс периода выраженных старческих изменений, которые на фоне ингаляционного влияния толуола получали настойку эхинацеи пурпурной. Экспозиции толуола проводились 5 часов в сутки, 5 раз в неделю. Общее количество экспозиций – 60. Изучали действие толуола в концентрации 500 мг/м3. Установлено, что настойка эхинацеи пурпурной приводит к уменьшению площади белой пульпы в сравнении с показателями, полученными у крыс, которым на фоне действия толуола корректор не вводился. Наиболее выраженные изменения гистоморфометрических показателей белой пульпы, которые возникали в условиях действия настойки эхинацеи пурпурной, касались преимущественно уменьшения площади герминативных центров лимфатических узелков и их краевой зоны. Ключові слова: селезінка, гістологія, біла пульпа, толуол, ехінацея пурпурова. Селезінка – це найбільший вторинний лімфо- їдний орган, вивчення особливостей будови якого викликає зацікавленість багатьох вітчизняних [1, 3, 4, 5, 7] та закордонних дослідників [8]. До- сить велика кількість морфологічних робіт, що були опубліковані останніми роками, присвячена вивченню особливостей будови органів за умов впливу різних екзогенних факторів [6]. Такий інтерес науковців пояснюється несприятливою екологічною ситуацією, яка склалася у багатьох країнах світу. Відомо, що близько 100 тис. хімічних сполук перебувають у постійному обігу в сфері виробництва та побуті, а близько 20 тис. з них відносяться до категорії високотоксичних. Досить велика кількість сполук володіє імунотоксичною дією. Відомо, що стан імунної системи – це най- більш значущий показник впливу ксенобіотиків на організм людини [2]. Серед таких сполук можна виділити толуол, який широко розповсюджений у навколишньому середовищі. Тому метою до- слідження стало вивчення особливостей будови селезінки старих білих щурів, які на тлі дії толуолу отримували настоянку ехінацеї пурпурової. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Cамці білих лабораторних щурів (Rattus norvegicus albinicus) 20-місячного віку з початко- вою масою тіла 300–330 г були отримані з віварію ДЗ «Луганський державний медичний університет». Після отримання з віварію щури протягом 1 тижня проходили акліматизацію. Тварини були розділені на 3 серії (по 90 тварин в кожній) – контрольну (К), перша експериментальна (І) та друга експеримен- тальна (І-ЕХ). Щури І (зазнавали впливу толуолу) та І-ЕХ (на тлі впливу толуолу отримували настоянку ехінацеї пурпурової) серій зазнавали інгаляційного впливу толуолу у концентрації 500 мг/м3. Експозиції цієї речовини здійснювалися 5 годин/добу 5 днів/ тиждень. Загальна кількість експозицій становила 60 разів. Контрольні тварини знаходилися в умовах, відповідних до таких, що були створені для щурів І серії (за виключенням контакту з толуолом). Згадана концентрація діючої речовини створювалася за до- помогою спеціальної установки, яка складається з (1) затравочної камери, де містилися тварини, (2) камери, у якій створювалася необхідна концентрація діючої речовини, (3) датчика толуолу та (4) допоміж- 110 ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ ного оснащення. В експерименті було використано толуол, що вироблено на ЗАТ «Макрохім» (Київ, Україна). Настоянка ехінацеї пурпурової щурам серії І-ЕХ вводилася в порожнину шлунку за допомогою зонда у дозі 0,2 мл/кг за 30 хвилин перед кожною експозицією. В експерименті було використано настоянку ехінацеї пурпурової (виробництво ЗАТ Фармацевтична фабрика «Віола», м. Запоріжжя). Протягом експерименту щури знаходилися в клітках, в кожній з яких містилася група з 6 тварин. В кімнатах, де знаходилися тварини, температура повітря підтримувалася на рівні 220 С±30 С за від- носної його вологості від 40 % до 60 %. Дослідження проводилося у відповідності до етичних норм та ре- комендацій щодо гуманізації роботи з лабораторними тваринами, які відображені у «Європейській конвен- ції по захисту хребетних тварин, що використовують- ся для експериментальних та інших цілей» (Страс- бург, 1986), яка вступила в силу 1 січня 1991 року, та при дотриманні «Загальних етичним принципів експериментів на тваринах», що затверджені І На- ціональним Конгресом з біоетики (Київ, 2001), Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (2006). Після закінчення останньої експозиції тварин виводили з експерименту шляхом дислокації шийних хребців під ефірним наркозом через 1, 7, 15, 30 та 60 днів (1, 2, 3, 4 та 5 групи від- повідно), дотримуючись «Методичних рекомендацій з виведення лабораторних тварин з експерименту». Після органометричного дослідження органи фіксувалися у 10 % розчині формаліну. Перед про- веденням гістологічного дослідження органи зне- воднювали в етиловому спирті з концентрацією, яка збільшувалася, проводилися через хлороформ та хлорофомо-парафінову суміш і парафін з додаванням воску та заливалися у парафіново-воскові блоки. Піс- ля виготовлення на санному мікротомі зрізів завтовш- ки близько 4 мкм забарвлювали зрізи гематоксиліном та еозином і розміщували їх у канадському бальзамі під покривним склом. Кожне предметне скло від- повідним чином маркували. Крім зазначеного вище метода забарвлення використовували забарвлення гістологічних препаратів селезінки за Перлсом для візуалізації сидерофагів. Після цього вивчали будову органів за допомогою мікроскопа Olympus BX-41, використовуючи різне збільшення. Гістоморфометричні показники селезінки (пло- ща білої (БП) та червоної пульпи (ЧП), сполучнот- канинний компонент, площа субкомпартментів селе- зінки – гермінативний центр (ГЦ), мантійна (МнЗ) та крайова зона (КЗ) лімфатичних вузликів (ЛВ), площа периартеріальної лімфатичної піхви (ПАЛП) та її КЗ) вимірялися за допомогою програми ImageJ 1.46r, після чого отримувалися відносні величини згаданих показників. Отримані цифрові дані були занесені до протоколів, після чого було проведено їх статис- тичну обробку за допомогою програми STATISTICA 6.0. У процесі статистичної обробки даних отриму- вали середнє, мінімальне, та максимальне значення відповідного показника для групи тварин. Крім того, отримували значення стандартного відхилення. Різ- ницю між середніми показниками вибірок оцінювали за критерієм Ст’юдента (t). Критичним його значення вважали на рівні 2,23. Показник вірогідності різниці між середніми показниками р визначали для кожного випадку порівняння. Достовірною різницю вважали при р<0,05. РЕЗУЛЬТАТИ ТА Їх ОбГОВОРЕННЯ Середній показник площі, що займала БП се- лезінки тварин серії І-ЕХ, через 1 та 7 днів після припинення дії толуолу склав відповідно 44,19 % та 43,92 %. Ці дані перевищували контрольні значення на 9,00 % (р=0,277) та 6,42 % (р=0,148), проте були нижче даних, одержаних у тварин, які на тлі дії то- луолу коректор не отримували, на 8,60 % (р=0,178) та 8,58 % (р=0,083). Частка БП у щурів 4 та 5 груп виявилася на рівні 43,24 % та 39,92 %, що менше зна- чень відповідних груп серії І на 9,08 % (р=0,088) та 10,21 % (р=0,031). В останньому випадку зазначена різниця виявилася статистично вірогідною. Частка ЧП селезінки щурів, які на тлі дії толуолу отримували настоянку ехінацеї, становила 46,28 %, 47,75 % та 45,31 % через 1, 7 та 15 днів після при- пинення дії толуолу відповідно. Ці дані були нижче контролю на 8,54 % (р=0,290), 6,43 % (р=0,132) та 4,85 % (р=0,363). При цьому вони були більшими за дані, які ми отримали у тварин, які коректор під час впливу толуолу не одержували, на 9,10 % (р=0,290), 9,07 % (р=0,145) та 10,84 % (р=0,205) відповідно. Че- рез 30 та 60 днів після припинення дії толуолу площа, яку займала червона пульпа нами була зафіксована на рівні 45,82 % та 50,66 %, що менше контрольних показників у відповідних групах на 6,13 % (р=0,449) та 2,91 % (р=0,282). Відносна частка сполучної тканини на гістоло- гічних препаратах селезінки щурів серії І-ЕХ через 1 та 7 днів після припинення дії толуолу склала від- повідно 9,53 % та 8,33 %, що більше контрольних значень на 7,56 % (р=0,356) і 8,18 % (р=0,072) та більше даних, одержаних у тварин, які під час дії толуолу коректор не отримували, на 3,25 % (р=0,627) та 1,83 % (р=0,687). В інших групах тварин статис- тично вірогідної різниці між середніми значеннями зазначеного показника не спостерігали. Відносна площа періартеріальної області ПАЛП у щурів 1 та 2 групи, які на тлі дії толуолу отриму- вали настоянку ехінацеї, склала відповідно 35,20 % та 35,01 %. Ці дані виявилися вище контрольних значень на 0,17 % (р=0,981) та 4,48 % (р=0,298). При цьому вони були нижче значень відповідних груп І серії тварин на 3,90 % (р=0,538) та 2,64 % (р=0,569). Через 30 та 60 днів після припинення дії толуолу зазначений показник виявився на рівні 39,23 % 111 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61) та 35,71 %, що було вище контрольних значень на 11,89 % (р=0,150) та 7,40 % (р=0,027) і вище зна- чень, отриманих у щурів, які зазнавали тільки впливу толуолу, на 7,92 % (р=0,187) та 4,54 % (р=0,308). При вивченні відносної площі КЗ у структурі ПАЛП статистично вірогідну різницю між середніми по- казниками спостерігали лише в 5 групі тварин контр- ольної та І серій. Під дією настоянки ехінацеї, яка вводилася щурам на тлі впливу толуолу, відносна частка ГЦ у структурі лімфатичного вузлика зменшувалася. Так через 1 та 7 днів після припинення дії толуолу у щурів І-ЕХ серії зазначений показник був нижче даних відповідних груп І серії на 11,10 % (р=0,087) та 10,72 % (р=0,037). Різниця з даними контрольної серії при цьому була статистично невірогідною. Від- носна площа МнЗ лімфатичного вузлика селезінки щурів І-ЕХ серії у порівнянні з даними серії І збіль- шувалася на 16,41 % (р=0,006) та 22,36 % (р=0,003) в 1 та 4 групах відповідно, що виявилося статистично вірогідним. Частка КЗ лімфатичного вузлика дещо зменшувалася у порівнянні з відповідними показни- ками тварин І серії. Статистично вірогідну розбіж- ність між ними зафіксували через 1, 7 та 30 днів після припинення дії толуолу – 6,05 % (р=0,006), 5,81 % (р=0,023) та 9,37 % (р=0,026) відповідно. ВИСНОВКИ Введення білим щурам періоду виражених старечих змін настоянки ехінацеї пурпурової на тлі інгаляційного впливу толуолу у концентрації 500 мг/ м3 приводе до зменшення площі білої пульпи у по- рівнянні з показниками, одержаними у щурів, які коректор не отримували. Більш виразні зміни гістоморфометричних по- казників білої пульпи, що виникали за умови дії на- стоянки ехінацеї пурпурової, торкалися переважно площі гермінативних центрів лімфатичних вузликів та їх крайової зони. Робота виконана відповідно до плану наукових досліджень ДЗ «ЛДМУ» «Морфогенез органів ендокринної, імунної та кісткової систем під хронічним впливом летучих компонентів епоксидних смол» (№ держреєстрації – 0109U004615). ЛІТЕРАТУРА 1. Волошин Н. А. Тимус новорожденных/Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева. – Запорожье, 2011. – 154 с. 2. Давтян С. А. Влияние антропогенных факторов на окружающую среду и экологию человека/С. А. Давтян, К. Т. Казарян//Экологический вестник. – 2011. – № 4. – С. 18–24. 3. Кащенко С. А. Органометрические особенности строения тимуса белых крыс после иммуностимуляции и иммуносупрессии/С. А. Кащенко, А. А. Захаров//Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2009. – Т. 4, № 3. – С. 50–52. 4. Ковешников В. Г. Функциональная морфология орга- нов иммунной системы/В. Г. Ковешников, Е. Ю. Бибик. – Лу- ганск: Виртуальная реальность, 2008. – 187 с. 5. Сікора В. З. Уразливість органів імунної системи гри- зунів до експозиції токсикантів протягом онтогенезу/В. З. Сі- кора//Український морфологічний альманах. – 2012. – Т. 10, № 2. – С. 133–136. 6. Фомина К. А. Протекторное действие эхинацеи пурпур- ной при нарушениях гипоталамо-гипофизарно-тиреоидной системы, индуцированных эпихлоргидрином/К. А. Фомина, А. А. Захаров//Материалы VIІI Международной научной кон- ференции «Дни науки – 2012». – Прага, 27 марта – 5 апреля 2012. – Praha. – 2012. – № 69. – С. 28–29. 7. Шепітько В. І. Характеристика структурних елементів селезінки при трансплантації кріоконсервованої плаценти/В. І. Шепітько, В. В. Кацай, К. В. Шепітько//Світ медицини та біо- логії. – 2011. – № 2. – С. 76–78. 8. Spoor M. S. Characterization of age- and gender-related changes in the spleen and thymus from control cynomolgus macaques used in toxicity studies/M. S. Spoor, Z. A. Radi, R. W. Dunstan//Toxicologic Pathology. – 2008. – Vol.36. – P. 695–704. 112