Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті
Целью нашей работы является изучение проявлений реактивных потенций элементов мягкого остова и разработка новых способов фасциопластики в реконструктивной и восстановительной хирургии. Показать возможность использования лоскута собственной фасции голени в качестве пластического материала при восста...
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74493 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті / В.П. Новак, А.П. Мельниченко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 163-164. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-74493 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-744932015-01-22T03:02:20Z Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті Новак, В.П. Мельниченко, А.П. Оригинальные статьи Целью нашей работы является изучение проявлений реактивных потенций элементов мягкого остова и разработка новых способов фасциопластики в реконструктивной и восстановительной хирургии. Показать возможность использования лоскута собственной фасции голени в качестве пластического материала при восстановительной хирургии коленного мениска. В работе использовались методы комплексных исследований на макро-, микроскопическом, гистологическом и нейрогистологическом уровнях. Исследования показали, что прослеживается последовательная стадийность дифференцировки тканей фасциального лоскута. Одним из основных благоприятных и определяющих факторов гистогенеза ткани есть сохранение трофики через соединительнотканную ножку, которая сохраняется в разных периодах эксперимента и осуществляет связь нервно-сосудистого аппарата. Комплексное исследование адаптационного морфогенеза волокнистого хряща из структур имплантированного фасциального лоскута в коленный сустав дает возможность объективной оценки морфофункциональной взаимосвязи структуры новообразованной ткани и восстановления локомоторных циклов. The aim of our work is to study the manifestations of potential reactive properties of the soft skeleton and develop new methods of fascioplastics in reconstructive and restorative surgery. We have in view the ability of using the fascia flap of the shin itself as a plastic material in restorative surgery of the knee meniscus. We have applied the methods of comprehensive studies on the macro-, microscopic, histological and neurohistological levels. The studies have revealed a succsessive serial stagewise differentiation of the fascial graft tissue. One of the major positive factors of of the tissue histogenesis is preservation of trophism through the connective stalk. The trophism keeps on over various periods of the experiment and provides the interections within the neurovascular system. A comprehensive study of the adaptive morphogenesis of the fibrous cartilage from the structures of the implanted fascial graft into the knee joint enables essesment of the morphofunctional correlation between the structure of the newly created tissue and the recovery of the locomotor cycles. 2013 Article Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті / В.П. Новак, А.П. Мельниченко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 163-164. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74493 636:611.728.3/74-018.36:57.0124 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Новак, В.П. Мельниченко, А.П. Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Целью нашей работы является изучение проявлений реактивных потенций элементов мягкого остова и разработка новых способов фасциопластики в реконструктивной и восстановительной хирургии. Показать возможность использования лоскута собственной фасции голени в качестве пластического
материала при восстановительной хирургии коленного мениска. В работе использовались методы комплексных исследований на макро-, микроскопическом, гистологическом и нейрогистологическом уровнях. Исследования показали, что прослеживается последовательная стадийность дифференцировки тканей фасциального лоскута. Одним из основных благоприятных и определяющих факторов гистогенеза ткани есть сохранение трофики через соединительнотканную ножку, которая сохраняется в разных периодах эксперимента и осуществляет связь нервно-сосудистого аппарата. Комплексное исследование адаптационного морфогенеза волокнистого хряща из структур имплантированного фасциального лоскута в коленный сустав дает возможность объективной оценки морфофункциональной взаимосвязи структуры новообразованной ткани и восстановления локомоторных циклов. |
| format |
Article |
| author |
Новак, В.П. Мельниченко, А.П. |
| author_facet |
Новак, В.П. Мельниченко, А.П. |
| author_sort |
Новак, В.П. |
| title |
Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті |
| title_short |
Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті |
| title_full |
Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті |
| title_fullStr |
Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті |
| title_full_unstemmed |
Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті |
| title_sort |
морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74493 |
| citation_txt |
Морфоадаптивний гістогенез волокнистого хряща в експерименті / В.П. Новак, А.П. Мельниченко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 163-164. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT novakvp morfoadaptivnijgístogenezvoloknistogohrâŝaveksperimentí AT melʹničenkoap morfoadaptivnijgístogenezvoloknistogohrâŝaveksperimentí |
| first_indexed |
2025-07-05T22:55:49Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:55:49Z |
| _version_ |
1836849456955260928 |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
УДК 636:611.728.3/74–018.36:57.0124
© В. П. Новак, А. П. Мельниченко, 2013
МОРФОАДАПТИВНИЙ ГІСТОГЕНЕЗ ВОЛОКНИСТОГО ХРЯЩА
В ЕКСПЕРИМЕНТІ
В. п. Новак, А. п. мельниченко
Кафедра анатомії та гістології ім. П. О. Ковальського (зав.– д. б. н., проф. Новак В. П.), Білоцерківський національний
аграрний університет. 09117 Україна, Київська обл., м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1. E-mail: nowak.vit@yandex.ua
MorFoadapTion FiBroUs carTilage hisTogenesis in an experiMenT
v. p. novak, a. p. Melnichenko
SUMMARy
The aim of our work is to study the manifestations of potential reactive properties of the soft skeleton and
develop new methods of fascioplastics in reconstructive and restorative surgery. We have in view the ability of using
the fascia flap of the shin itself as a plastic material in restorative surgery of the knee meniscus. We have applied
the methods of comprehensive studies on the macro-, microscopic, histological and neurohistological levels. The
studies have revealed a succsessive serial stagewise differentiation of the fascial graft tissue. One of the major
positive factors of of the tissue histogenesis is preservation of trophism through the connective stalk. The trophism
keeps on over various periods of the experiment and provides the interections within the neurovascular system. A
comprehensive study of the adaptive morphogenesis of the fibrous cartilage from the structures of the implanted
fascial graft into the knee joint enables essesment of the morphofunctional correlation between the structure of
the newly created tissue and the recovery of the locomotor cycles.
мОРфОАДАпТИВНЫЙ ГИСТОГЕНЕЗ ВОЛОКНИСТОГО хРЯщА В ЭКСпЕРИмЕНТЕ
В. п. Новак, А. п. мельниченко
РЕЗюМЕ
Целью нашей работы является изучение проявлений реактивных потенций элементов мягкого
остова и разработка новых способов фасциопластики в реконструктивной и восстановительной хирургии.
Показать возможность использования лоскута собственной фасции голени в качестве пластического
материала при восстановительной хирургии коленного мениска. В работе использовались методы
комплексных исследований на макро-, микроскопическом, гистологическом и нейрогистологическом
уровнях. Исследования показали, что прослеживается последовательная стадийность дифференцировки
тканей фасциального лоскута. Одним из основных благоприятных и определяющих факторов гистогенеза
ткани есть сохранение трофики через соединительнотканную ножку, которая сохраняется в разных
периодах эксперимента и осуществляет связь нервно-сосудистого аппарата. Комплексное исследование
адаптационного морфогенеза волокнистого хряща из структур имплантированного фасциального лоскута
в коленный сустав дает возможность объективной оценки морфофункциональной взаимосвязи структуры
новообразованной ткани и восстановления локомоторных циклов.
Ключові слова: волокнистий хрящ, локомоторний апарат, фасціальний шматок, колінний суглоб.
Маючи спільне джерело генезу з органами
гемопоезу, сполучнотканинні елементи локомотор-
ного апарата приймають активну участь у процесах
регенерації, особливо у разі запалення. Виконуючи
функцію морфологічних бар’єрів, власні фасції, як
один із найпоширеніших елементів м’якого остову
скелету, забезпечують економну роботу локомо-
торного апарата з найменшими затратами руху [1,
2, 5]. Фасції виконують біомеханічну, трофічну,
бар’єрну і репаративну функції. В зв’язку з цим,
активна реакція сполучнотканинних структур
власних фасцій на зміну функції органа чи системи
в цілому призводить до внутрішньої перебудови
архітектоніки волокнистих структур та механізму
біосинтезу колагену. [6, 8, 10]. Виходячи з цього,
вивчення фасцій на різних структурних рівнях із за-
стосуванням комплексного дослідження необхідне
для глибокого розуміння та розшифрування функ-
ціональної цілісності і структурного взаємозв’язку
органів локомоторного апарата в онтофілогенезі,
механізмі локомоторних актів, а також для вивчення
патогенезу багатьох хірургічних захворювань, що
супроводжуються порушенням функції опорно-
рухового апарату [3, 7, 9].
Метою нашої роботи є вивчення проявів реактив-
них потенцій елементів м’якого остову та розробка
нових способів фасціопластики в реконструктивній
та відновній хірургії. Показати можливість викорис-
тання лоскута власної фасції гомілки в якості плас-
тичного матеріалу при відновній хірургії колінного
меніска.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
У роботі використовувались загальноприйняті
методи гістологічного дослідження сполучних тка-
нин [4]. В результаті проведених комплексних до-
сліджень на органному, макро-, мікроскопічному, гіс-
тологічному та нейрогістологічному дослідженнях
нами були встановлені поетапні процеси реактивної
перебудови і диференціювання сполучнотканинних
структур фасції в експерименті, за зміни її функції
методом імобілізації.
163
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61)
РЕЗУЛЬТАТИ ТА Їх ОбГОВОРЕННЯ
Вивчена роль біомеханічного фактору в екс-
периментальній морфофункціональній адаптації
тканини фасцій з наступним утворенням волокнисто-
хрящової тканини. Так, в імплантованій тканині
відбувається органоспецифічна адаптація макро-,
мікроморфологічного забезпечення функції новоут-
вореної тканини меніска колінного суглоба. Крово-
носні судини у периферійних ділянках представлені
у вигляді своєрідних комплексів, що поширюються
по всій тканині імплантанта. Як правило, такі судинні
комплекси характеризуються наявністю крупних ар-
теріальних стовбурів та супроводжуються артеріями
малого калібру і артеріолами, що розташовуються з
одного боку від магістральної судини, яка має влас-
не судинне сполучнотканинне ложе. Це свідчить
про формування компенсаторних пристосувань
інтраорганного гемомікроциркуляторного русла
до механічного фактора, за якого крупна судина здав-
люється, а дрібні – забезпечують достатній рівень
внутріорганного кровообігу. Такі судинні комплекси
виявляються не лише в ділянці сполучнотканинної
ніжки, а також в місцях з’єднання імплантованого
лоскута з капсулою суглоба. Судинні комплекси по-
ширюються в глибину тканини органа по прошарках
тонковолокнистої сполучної тканини між шарами
пучків колагенових волокон. В окремих ділянках
по периферії органа, безпосередньо біля сполуч-
нотканинної ніжки, виявляємо незначні прошарки
жирової тканини, що характеризується наявністю
сполучнотканинних капсул. Ми припускаємо, що
ліпоцити в таких ділянках виконують, в основному,
механічну, амортизаційну та енергетичну функції.
Якщо в ранні періоди експерименту ми спостеріга-
ли інтенсивний процес формування і органотипову
перебудову судинних структур, то до середини експе-
рименту в імплантованій тканині васкулярний фактор
представлений цілком сформованою інтраорганною
судинною системою, тоді як процеси перебудови
тканини ще не закінчені. Це найбільш наглядно спо-
стерігається в центральній частині меніска де відмі-
чаємо процеси диференціювання фібробластів у хон-
дробласти і хондроцити, навколо яких з’являються
тоненькі хондринові шари. Найбільш колагенізова-
ними є центральні ділянки імплантованого лоскута.
Слід підкреслити, що високий рівень колагенізації
відбувається на фоні чітко помітної пошаровості
в розташуванні пучків колагенових волокон. Про-
шарки пухкої сполучної тканини значно зменшені
за рахунок звуження простору між пучками, і в них
проходять кровоносні судини. На гістопрепаратах
ледь помітні мікрокапілярні міжпучкові сплетення.
Мікроморфологічно сформована тканина має таку
гістоструктуру, яка досягла здатності виконувати
амортизаційну функцію. Характерними ознаками є:
наявність власного органоспецифічного судинного
мікроциркуляторного русла за рахунок встанов-
лення тісного зв’язку з капсулою суглоба та свого
материнського ложе, формування в центральних
ділянках лоскута щільної оформленої колагенової
сполучної тканини, а також продовження процесів
регенеративної органоспецифічної перебудови
інших ділянок тканин, пов’язаних з їх адаптацією
до функціонування в колінному суглобі.
ВИСНОВКИ
Дослідження показали, що прослідковується
послідовна стадійність диференціювання тканини
фасціального лоскута. Одним з основних сприятли-
вих і визначальних факторів гістогенезу тканини є
збереження трофіки через сполучнотканинну ніжку,
яка зберігається у різних строках експерименту і
здійснює взаємозв’язок нервово-судинного апарата.
Визначені морфоадаптивні перетворення стосуються
різних рівнів структурної організації сполучнотка-
нинних елементів локомоторного апарата.
ЛІТЕРАТУРА
1. Виноградова Е. В. Механизмы деструкции
и регенерации хряща коленного сустава при остео-
артрозе / Е. В. Виноградова // Ортопедия, травмато-
логия и протезирование.– 2000.– с. 97–98
2. Данилов Р. К. Гистологические основы ре-
генерации ткани опорно-двигательного аппарата
/ Данилов Р. К., Гололобов В. Г., Одинцова И. А.,
Мурзаев Х. Х. // Ортопедия, травматология и про-
тезирование.– 2000.– С. 102.
3. Дьячкова Г. В. Гістологічні зміни у фасціях
гомілки при подовженні / Г. В. Дьячкова.– «Ортопед.,
травматол.».– № 6.– 1982.– С. 18.
4. Меркулов Г. А. Курс патологической техники /
Г. А. Меркулов.– Л.: Медицина, 1969.– 422 с.
5. Сорокин А. П. Общие закономерности строе-
ния опорного аппарата человека. / А. П. Сорокин.–
М., 1973.
6. Вопросы динамики заболеваний опорно-
двигательного аппарата / В. Е. Кузьмин, А. М. Иг-
натьев, Т. А. Сидельникова, Т. А. Ермоленко //
Український морфологічний альманах.– 2006.–
№ 2.– С.73–74.
7. Подрушняк Е. Г. Возрастные изменения и за-
болевания опрно-двигательного аппарата человека.–
К., 1987–304с.
8. Кованов В. В., Аникина Т. И./ Некоторые за-
кономерности строения фасций и клеточных про-
странств человека // Архив АГЭ.—1960.– вып.10 –
С.14–23.
9. Куприянов В. В. / Проблема микроциркуляции
с морфологической точки зрения. // Архив анат. 1964.
Т.46, вып. 9.– С. 14–25.
10. Морфогенез соединительнотканных обра-
зований опорно-двигательного аппарата у человека
/ (Вагапова В. Ш., Стрижков А. Е., Габбасов А. Г.) //
Вестник науч. исследов.– 2006. № 6.– С.18–19.
164
|