Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності

Вследствие влияния дестабилизирующего агента – ацетата свинца в низкой дозе наблюдается ухудшение эмбрионального развития экспериментальных животных, что проявляется увеличением эмбриональной смертности в 2,16 раза, снижением среднего количества плодов в помете на 17 % по сравнению с контрольной гру...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Онул, Н.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74494
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності / Н.М. Онул // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 165-168. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74494
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-744942015-01-22T03:02:07Z Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності Онул, Н.М. Оригинальные статьи Вследствие влияния дестабилизирующего агента – ацетата свинца в низкой дозе наблюдается ухудшение эмбрионального развития экспериментальных животных, что проявляется увеличением эмбриональной смертности в 2,16 раза, снижением среднего количества плодов в помете на 17 % по сравнению с контрольной группой, снижением краниокаудальных размеров плодов, а также угнетении плацентогенеза. Массо-ростовые коэффициенты в опытной и контрольной группе не отличаются, что свидетельствует о сохранении пропорциональности развития плодов. При этом наблюдается более выраженная чувствительность плодов мужского пола к воздействию неблагоприятного фактора, что проявляется достоверным снижением краниокаудальних размеров на 4,71 % по сравнению с контрольной группой при отсутствии таких различий у плодов женского пола. Due to the impact of a destabilizing agent, namely, a low dose of lead acetate, a decline of embryonal development of experimental animals was observed, causing an increase of the embryonal mortality by a factor of 2,16, a reduction of the average number of fetuses by 17% as compared to the control group, a reduction of the fetus craniocaudal size, and an inhibition of placentogenesis. The weight and growth coefficients between the experimental group and the control one did not differ, which indicats preservation of the fetus development proportionality. Introduction of low doses of lead acetate did not significantly affect the distribution of fetus across the sex as compared to the control group, although there was a slight decrease in the number of males: 43,33±4,68% of males vs. 56,67±5,35% of females. Male fetuses were slightly more sensitivite to unfavorable influence, which was manifested through a significant decrease of the craniocaudal sizes – by 4,71% as compared to the control group; for females, such a such difference was not observed. 2013 Article Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності / Н.М. Онул // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 165-168. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74494 543.272.82:612.646-092.9 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Онул, Н.М. Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності Таврический медико-биологический вестник
description	Вследствие влияния дестабилизирующего агента – ацетата свинца в низкой дозе наблюдается ухудшение эмбрионального развития экспериментальных животных, что проявляется увеличением эмбриональной смертности в 2,16 раза, снижением среднего количества плодов в помете на 17 % по сравнению с контрольной группой, снижением краниокаудальных размеров плодов, а также угнетении плацентогенеза. Массо-ростовые коэффициенты в опытной и контрольной группе не отличаются, что свидетельствует о сохранении пропорциональности развития плодов. При этом наблюдается более выраженная чувствительность плодов мужского пола к воздействию неблагоприятного фактора, что проявляется достоверным снижением краниокаудальних размеров на 4,71 % по сравнению с контрольной группой при отсутствии таких различий у плодов женского пола.
format	Article
author	Онул, Н.М.
author_facet	Онул, Н.М.
author_sort	Онул, Н.М.
title	Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності
title_short	Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності
title_full	Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності
title_fullStr	Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності
title_full_unstemmed	Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності
title_sort	експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74494
citation_txt	Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності / Н.М. Онул // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 165-168. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT onulnm eksperimentalʹnaocínkaembríotoksičnostísvincûâkfaktorumaloííntensivností
first_indexed	2025-07-05T22:55:52Z
last_indexed	2025-07-05T22:55:52Z
_version_	1836849459796901888
fulltext	ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ УДК 543.272.82:612.646–092.9 © Н. М. Онул, 2013 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОцІНКА ЕМБРІОТОКСИЧНОСТІ СВИНцЮ ЯК ФАКТОРУ МАЛОї ІНТЕНСИВНОСТІ Н. м. Онул Кафедра загальної гігієни (зав. – д. мед. н., проф. Е. М. Білецька), ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України». 49027 Україна, м. Дніпропетровськ, пл. Жовтнева, 4. e-mail: sangreena@mail.ru experiMenTal esTiMaTion oF eMBrioToxiTy oF lead as a sMall inTensiTy FacTor n. M. onul SUMMARy Due to the impact of a destabilizing agent, namely, a low dose of lead acetate, a decline of embryonal development of experimental animals was observed, causing an increase of the embryonal mortality by a factor of 2,16, a reduction of the average number of fetuses by 17% as compared to the control group, a reduction of the fetus craniocaudal size, and an inhibition of placentogenesis. The weight and growth coefficients between the experimental group and the control one did not differ, which indicats preservation of the fetus development proportionality. Introduction of low doses of lead acetate did not significantly affect the distribution of fetus across the sex as compared to the control group, although there was a slight decrease in the number of males: 43,33±4,68% of males vs. 56,67±5,35% of females. Male fetuses were slightly more sensitivite to unfavorable influence, which was manifested through a significant decrease of the craniocaudal sizes – by 4,71% as compared to the control group; for females, such a such difference was not observed. ЭКСпЕРИмЕНТАЛьНАЯ ОЦЕНКА ЭмбРИОТОКСИчНОСТИ СВИНЦА КАК фАКТОРА мАЛОЙ ИНТЕНСИВНОСТИ Н. м. Онул РЕЗюМЕ Вследствие влияния дестабилизирующего агента – ацетата свинца в низкой дозе наблюдается ухудшение эмбрионального развития экспериментальных животных, что проявляется увеличением эмбриональной смертности в 2,16 раза, снижением среднего количества плодов в помете на 17 % по сравнению с контрольной группой, снижением краниокаудальных размеров плодов, а также угнетении плацентогенеза. Массо-ростовые коэффициенты в опытной и контрольной группе не отличаются, что свидетельствует о сохранении пропорциональности развития плодов. При этом наблюдается более выраженная чувствительность плодов мужского пола к воздействию неблагоприятного фактора, что проявляется достоверным снижением краниокаудальних размеров на 4,71 % по сравнению с контрольной группой при отсутствии таких различий у плодов женского пола. Ключові слова: ембріональний розвиток, ембріотоксичність, низькі дози свинцю, експеримент, морфологічні зміни. На сьогоднішній день проблема хімічного за- бруднення довкілля та внутрішнього середовища організму залишається надзвичайно важливою та по- требує нових науково-обґрунтованих підходів щодо її вирішення [1]. При цьому провідне місце серед усіх антропогенних забруднювачів посідають важкі мета- ли [2], і в першу чергу – свинець, який вирізняється високою токсичністю, здатністю до біокумуляції та повільного виведення з організму [1, 3, 4]. Багаторічними епідеміологічними досліджен- нями співробітників кафедри загальної гігієни ДЗ «ДМА» встановлено [2, 3, 5, 6], що в умовах тех- ногенних біогеохімічних провінцій біосубстрати системи «мати-плацента-плід» містять свинець у під- вищених концентраціях, що детермінує розвиток ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, погіршення показників фізичного та інте- лектуального розвитку дитини. В той же час експериментальних робіт, при- свячених вивченню впливу низьких концентрацій свинцю на ембріональний розвиток вкрай мало [7, 8], питання морфології та патогенезу такого впливу на плаценту і плід залишаються практично не ви- вченими. Між тим, ці знання можуть слугувати теоретичним підґрунтям для розробки практичних заходів щодо захисту внутрішньоутробного розвитку плоду від негативного впливу свинцю. Тому метою нашого дослідження є експеримен- тальне вивчення ембріотоксичного впливу свинцю на рівні дії фактору малої інтенсивності як основа подальшої розробки комплексу профілактичних захо- дів щодо захисту організму матері та плоду в умовах екологічного ризику. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Для проведення експериментальних досліджень було обрано самиць щурів лінії Wistar віком 3–3,5 міс з масою тіла 170–200 г. Вибір об’єктом дослідження саме цих лабораторних тварин зумовлений тим, що у щурів та людини однаковий гемохоріальний тип плаценти, а також в них низький рівень спонтанних вад розвитку [4]. 165 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61) У експерименті використано методичні підходи, що відповідають сучасним міжнародним вимогам щодо проведення токсикологічних експериментів з використанням тварин у відповідності до Євро- пейської конвенції [9]. Тварин утримували в опти- мальних умовах віварію на стандартному раціоні із вільним доступом до води та їжі відповідно до іс- нуючих вимог [10]. Адаптаційний період складав 12 днів, протягом якого визначали загальний стан самиць, а також циклічність і тривалість естраль- ного циклу. Тварин зі стійким ритмом естрального циклу в стадії проеструс і еструс парували з ін- тактними самцями за схемою 2:1. Перший день вагітності визначали за наявністю сперматозоїдів у піхвових мазках [4]. В експериментальній моделі використовува- ли розчин ацетату свинцю у дозі 0,05 мг/кг, який віддзеркалив реальну систему життєдіяльності населення промислово розвинутої території [2, 5]. Досліджуваний дестабілізуючий фактор вводили вагітним самкам з 1 по 19 день вагітності внутріш- ньошлунково через зонд один раз на добу, в один і той же час. Щурам контрольної групи в ці ж строки вводили розчинник, що використовувався при приго- туванні агенту впливу, тобто дистильовану воду. Під час введення препарату реєстрували стан і поведінку самок, динаміку маси та розмірів тіла, ректальної температури. На кінцевому етапі дослідження проводили мит- тєву декапітацію тварин під тіопенталовим наркозом і взяття матеріалів для виконання патоморфологіч- них, токсикологічних та біохімічних досліджень. Ви- діляли матку з рогами, плоди з плацентами вилучали з матки, перевіряли на тест живі-загиблі, зважували, вимірювали краніокаудальні розміри та діаметри, ви- значали стать, фотографували, розраховували масо- ростові коефіцієнти плодів і плодово-плацентарні коефіцієнти, показники ембріональної смертності за загальноприйнятими методиками [4]. Результати розтину заносили до протоколу. Отримані результати опрацьовували за допо- могою традиційних методів варіаційної статистики. Достовірність відмінностей визначали за t-критерієм Ст’юдента. РЕЗУЛЬТАТИ ТА Їх ОбГОВОРЕННЯ При свинцевій інтоксикації спостерігається зменшення кількості живих плодів, що помітно вже при макроскопії рогів матки (рис. 1) та підтверджу- ється даними статистичного аналізу. Так, середня кількість плодів у посліді дослідної групи знизилась на 17 % і становила 7,5±0,53 проти 9,0±0,4 у гру- пі контролю (р<0,05). Така ситуація обумовлена ембріолетальним ефектом низьких доз свинцю, що проявляється підвищенням рівня загальної ембріо- нальної смертності у 2,16 разу (р<0,01) порівняно з групою контролю переважно в доімплантаційний період. Даний факт підтверджує механізм регуляції чисельності плодів самкою на фоні впливу дестабі- лізуючого фактору, який діє протягом всього періоду вагітності, в тому числі в доімплантаційний період (з 1 по 4–5 день вагітності). Енергетично для самиці щура більш вигідно абортувати плоди в початко- вий період вагітності, ніж в період інтенсивного органогенезу, що знайшло підтвердження і в інших дослідженнях [11]. При цьому зменшується не лише загальна кількість плодів, але і їх морфометричні параметри Рис. 1. фотографія двороздільної матки вагітної самиці щура контрольної (а) та експериментальної (б) групи під час оперування. Виділяються маткові судини, що утворюють аркади в брижах матко- вих труб. Кількість ембріонів в маткових рогах експериментальної групи виразно зменшена а б 166 ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ (табл.). І якщо відмінності по масі та діаметру плодів виявились недостовірними, то краніокаудальний розмір характеризується тенденцією до зниження на 3,3 % (р=0,056) порівняно з контрольною групою. Масо-ростові коефіцієнти у дослідній та контрольній групі не відрізняються, що свідчить про збереження пропорційності розвитку плодів. Показники маси та розмірів плаценти у до- слідній групі дещо нижчі, а плодово-плацентарний коефіцієнт – вищий порівняно з групою контролю, проте без вірогідних розбіжностей. Даний факт пев- ною мірою може свідчити про незначне пригнічення плацентогенезу за умови впливу дестабілізуючого агенту. Стосовно розподілу плодів за статтю, то в контр- ольній групі у посліді спостерігається 45,83±3,17 % самців та 54,17±3,8 самиць, що знаходиться в межах, притаманних даній групі дослідних тварин [4]. За умо- ви впливу низьких доз свинцю таке співвідношення спостерігається, хоча помітно деяке підвищення осіб жіночої статі – 43,33±4,68 % самців проти 56,67±5,35 % самок, що збігається з даними інших досліджень [12]. Аналіз відмінностей за морфометричними показника- ми виявив зниження краніокаудальних розмірів самців дослідної групи порівняно з контрольною групою на 4,71 % (р<0,05) при відсутності таких відмінностей у осіб жіночої статі. Статевих відмінностей за масою та діаметром плодів контрольної та дослідної груп також не виявлено. Отримані результати можуть свідчити про дещо більшу чутливість самців до впливу несприятли- вих факторів за рахунок незрілості захисних систем організму внаслідок підвищеної проліферації клітин чи змін метаболічних процесів [13], проте даний факт потребує більш детального дослідження. ВИСНОВКИ Внаслідок впливу дестабілізуючого агенту – ацетату свинцю в низькій дозі спостерігається погір- шення ембріонального розвитку експериментальних тварин, що проявляється у збільшенні ембріональної смертності та погіршенні морфометричних показни- ків загального розвитку плодів, а також у пригніченні плацентогенезу. При цьому спостерігається дещо більша чутливість плодів чоловічої статі до впливу несприятливого фактору. Отримані результати – основа подальшого ви- вчення впливу низьких доз важких металів, в тому числі свинцю, на ембріогенез щурів з використанням мікроскопічних морфологічних методів досліджен- ня та визначенням особливостей кумуляції металу в системі «мати-плацента-плід» задля розробки ефективних профілактичних заходів по збереженню та зміцненню здоров’я організму матері та плоду в умовах підвищеного техногенного навантаження. Дане дослідження є фрагментом НПР ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»: «Особливості формування репродуктивного здоров’я населення внаслідок впливу техногенно забрудненого довкілля та шкідливих професійних факторів» (номер державної реєстрації 0111U009620) та «Розвиток та морфофункціональний стан органів і тканин експериментальних тварин та людини в нормі, в онтогенезі, під впливом зовнішніх чинників» (номер державної реєстрації 0111U012193). ЛТЕРАТУРА 1. Трахтенберг І. М. Профілактична токсикологія та медична екологія/І. М. Трахтенберг. – К.: Авіцена, 2011. – 120 с. 2. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин/ [Сердюк А. М., Белицкая Э. Н., Паранько Н. М., Таблиця показники загального розвитку плодів контрольної та дослідної груп Показник Група тварин Контрольна Ацетат свинцю Кількість вагітних самок 8 8 Кількість живих плодів 72 60 Середня кількість плодів у посліді 9,0±0,4 7,50±0,53* Маса плоду, г 2,38±0,08 2,21±0,17 Краніокаудальний розмір плоду, мм 31,21±0,37 30,17±0,40° Діаметр плоду, мм 10,85±0,27 10,73±0,30 Маса плаценти, г 0,59±0,02 0,57±0,02 Розмір плаценти, мм 15,1±0,04 14,4±0,03 Загальна ембріональна смертність, % 11,11±4,43 24,05±1,33** Примітка: * – р<0,05; ** – р<0,01; ° – р=0,056 по відношенню до контролю 167 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61) Шматков Г. Г.] – Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. – 148 с. 3. Білецька Е. М. Важкі метали навколишнього середовища як фактор гіпофертильності чоловіків (огляд)/Е. М. Білецька, Н. М. Онул, Т. А. Головкова// Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2011. – Т. 15, № 1. – С. 9–13. 4. Динерман А. А. Роль загрязнителей окружающей среды в нарушении эмбрионального развития/А. А. Ди- нерман. – М.: Медицина, 1980. – 191 с. 5. Тяжелые металлы (свинец, кадмий, ртуть) как загрязнители окружающей среды в Украине/ [Тимченко О. И., Омельченко Э. М., Белецкая Э. Н. и др.]//К., 2008. – 77 с. [Эл. вариант]. – Режим до- ступу: http://www.mama-86.org.ua. 6. Б е л е ц к а я Э . Н . Б и о п р о ф и л а к т и к а экозависимых состояний у населения индустриально развитых территорий/Э. Н. Белецкая, Т. А. Головкова, Н. М. Онул//Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2011. – № 3 (23). – С. 48–56. 7. Луговський С. П. Комплексна токсиколого- гігієнічна оцінка свинцю як фактору малої ін- тенсивності (до патогенезу, діагностики та про- філактики сатурнізму): Автореф. дис... д. мед. н.: 14.02.01/С. П. Луговський. – К., 2012. – 36 с. 8. Куликова Г. В. Влияние низкой концентрации свинца на плаценту и плод: экспериментальные ис- следования: Автореф. дис. … к. б. н.: 03.00.25/Г. В. Ку- ликова. – Москва, 2008. – 19 с. 9. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. – Council of Europe, Strasburg, 1986. – 53 p. 10. Лабораторні тварини в медико-біологічних експериментах/[Пішак В. П., Висоцька В. Г., Ма- галяс В. М. та ін.]. – Чернівці: Мед. Університет, 2006.- 350 с. 11. Скальный А. В. Биоэлементы и показа- тели эмбриональной смертности лабораторних крыс/А. В. Скальный, С. В. Залавина, С. В. Ефимов// Вестник ОГУ. – 2006. – № 2. – С. 78–81. 12. Коршун М. М. Вивчення ембріотоксичної дії малих доз іонізуючої радіації та хімічних за- бруднювачів ґрунту/М. М. Коршун, І. Г. Анісімова, Л. П. Запривода//Довкілля та здоров’я. – 2002. – № 1 (20). – С. 17–22. 13. Ambient air pollution and pregnancy outcomes: a review of the literature/[Sram R. J., Binkova B., Dejmek J., Bobak M.]//Environ Health Perspect. – 2005. – Vol. 113, N4. – P. 375–382. 168

Експериментальна оцінка ембріотоксичності свинцю як фактору малої інтенсивності

Репозитарії

Схожі ресурси