Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозу

Работа посвящена изучению ультраструктурных изменений в седалищном нерве гипотиреоидных крыс через 6 и 12 недель после его стандартной перерезки. Было установлено, что через 6 недель после повреждения нерва у крыс с гипотиреозом в дистальном отрезке нерва процессы дегенерации поврежденных проводнико...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2013
Hauptverfasser: Рудюк, Т.Я., Храпай, О.В., Раскалєй, В.Б., Ковальчук, О.І., Демидчук, А.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Schriftenreihe:Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74550
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозуНазвание / Т.Я. Рудюк, О.В. Храпай, В.Б. Раскалєй, О.І. Ковальчук, А.С. Демидчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 217-221. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-74550
record_format dspace
spelling irk-123456789-745502015-01-22T03:02:13Z Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозу Рудюк, Т.Я. Храпай, О.В. Раскалєй, В.Б. Ковальчук, О.І. Демидчук, А.С. Оригинальные статьи Работа посвящена изучению ультраструктурных изменений в седалищном нерве гипотиреоидных крыс через 6 и 12 недель после его стандартной перерезки. Было установлено, что через 6 недель после повреждения нерва у крыс с гипотиреозом в дистальном отрезке нерва процессы дегенерации поврежденных проводников пребывали на заключительных этапах, а процессы регенерации обретали выразительность. У контрольных животных через 6 недель после нанесения стандартной травмы на фоне активных регенерационных процессов выявлена повторная дегенерация новообразованных, но в то же время аберрантных миелиновых волокон. Через 12 недель после травмы у крыс с гипотиреозом новообразованные миелиновые волокна были представлены как типичными, так и атипичными (увеличенными в размерах неполноценными) миелиновыми волокнами, характерными для седалищного нерва гипотиреоидных животных. Элиминация таких волокон осуществляется путем, который отличается от известных путей восстановления поврежденного нерва у животных без гипотиреоза, вследствие снижения активности макрофагов и макрофагальной активности нейролемоцитов при гипотиреозе. The work is devoted to studying ultrastructural changes in the sciatic nerve in hypothyroid rats in 6 and 12 weeks after a standard section of this nerve. It has been established that the distal segment of the sciatic nerve displays regeneration in six weeks after a standard damage under hypotheriosis conditions. This is manifested by new growth of non-myelinated and myelinic fibers. However, we observed some signs of a sudden enhancement of degeneration processes in the form of phagocytic activity in Schwann cells with subsequent formation of a significant quantity of degenerated ovules utilizing newly formed large-diameter aberrant myelin fibers. In view of regeneration of a damaged nerve made possible through recanalization and a new growth of non-myelinated and myelinic fibers of various diameters, including large diameter fibers, it should be noted that our studies have revealed a significant impediment in degeneration termination and regeneration launching because of the nerve fiber myelination malfunction. 2013 Article Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозуНазвание / Т.Я. Рудюк, О.В. Храпай, В.Б. Раскалєй, О.І. Ковальчук, А.С. Демидчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 217-221. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74550 616.833-003.93:57.012.4:616.441-008.63 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
spellingShingle Оригинальные статьи
Оригинальные статьи
Рудюк, Т.Я.
Храпай, О.В.
Раскалєй, В.Б.
Ковальчук, О.І.
Демидчук, А.С.
Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозу
Таврический медико-биологический вестник
description Работа посвящена изучению ультраструктурных изменений в седалищном нерве гипотиреоидных крыс через 6 и 12 недель после его стандартной перерезки. Было установлено, что через 6 недель после повреждения нерва у крыс с гипотиреозом в дистальном отрезке нерва процессы дегенерации поврежденных проводников пребывали на заключительных этапах, а процессы регенерации обретали выразительность. У контрольных животных через 6 недель после нанесения стандартной травмы на фоне активных регенерационных процессов выявлена повторная дегенерация новообразованных, но в то же время аберрантных миелиновых волокон. Через 12 недель после травмы у крыс с гипотиреозом новообразованные миелиновые волокна были представлены как типичными, так и атипичными (увеличенными в размерах неполноценными) миелиновыми волокнами, характерными для седалищного нерва гипотиреоидных животных. Элиминация таких волокон осуществляется путем, который отличается от известных путей восстановления поврежденного нерва у животных без гипотиреоза, вследствие снижения активности макрофагов и макрофагальной активности нейролемоцитов при гипотиреозе.
format Article
author Рудюк, Т.Я.
Храпай, О.В.
Раскалєй, В.Б.
Ковальчук, О.І.
Демидчук, А.С.
author_facet Рудюк, Т.Я.
Храпай, О.В.
Раскалєй, В.Б.
Ковальчук, О.І.
Демидчук, А.С.
author_sort Рудюк, Т.Я.
title Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозу
title_short Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозу
title_full Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозу
title_fullStr Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозу
title_full_unstemmed Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозу
title_sort морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозу
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2013
topic_facet Оригинальные статьи
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74550
citation_txt Морфологічні особливості будови ушкодженого сідничого нерва за умов гіпотиреозуНазвание / Т.Я. Рудюк, О.В. Храпай, В.Б. Раскалєй, О.І. Ковальчук, А.С. Демидчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 217-221. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv AT rudûktâ morfologíčníosoblivostíbudoviuškodženogosídničogonervazaumovgípotireozu
AT hrapajov morfologíčníosoblivostíbudoviuškodženogosídničogonervazaumovgípotireozu
AT raskalêjvb morfologíčníosoblivostíbudoviuškodženogosídničogonervazaumovgípotireozu
AT kovalʹčukoí morfologíčníosoblivostíbudoviuškodženogosídničogonervazaumovgípotireozu
AT demidčukas morfologíčníosoblivostíbudoviuškodženogosídničogonervazaumovgípotireozu
first_indexed 2025-07-05T22:58:07Z
last_indexed 2025-07-05T22:58:07Z
_version_ 1836849601492025344
fulltext ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ УДК 616.833–003.93:57.012.4:616.441–008.63 © Колектив авторів, 2013 МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ УШКОДжЕНОГО СІДНИЧОГО НЕРВА ЗА УМОВ ГІПОТИРЕОЗУ Т. Я. Рудюк, О. В. храпай, В. б. Раскалєй, О. і. Ковальчук, А. С. Демидчук Кафедра гістології та ембріології (зав. – член-кор. НАМН України, проф. Чайковський Ю. Б.), Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. 01601 Україна, м. Київ, бул. Т.Шевченка,13. Е-mail: t_darmogray@ukr.net pecUliariTies oF UlTrasTrUcTUral organisaTion oFinJUred sciaTic nerve in hypoThyroidisM T. y. rudiuk, o. v. khrapai, v. B. raskaley, o. i. kovalchuk, a. s. demydchuk SUMMARy The work is devoted to studying ultrastructural changes in the sciatic nerve in hypothyroid rats in 6 and 12 weeks after a standard section of this nerve. It has been established that the distal segment of the sciatic nerve displays regeneration in six weeks after a standard damage under hypotheriosis conditions. This is manifested by new growth of non-myelinated and myelinic fibers. However, we observed some signs of a sudden enhancement of degeneration processes in the form of phagocytic activity in Schwann cells with subsequent formation of a significant quantity of degenerated ovules utilizing newly formed large-diameter aberrant myelin fibers. In view of regeneration of a damaged nerve made possible through recanalization and a new growth of non-myelinated and myelinic fibers of various diameters, including large diameter fibers, it should be noted that our studies have revealed a significant impediment in degeneration termination and regeneration launching because of the nerve fiber myelination malfunction. мОРфОЛОГИчЕСКИЕ ОСОбЕННОСТИ пОВРЕЖДЕННОГО СЕДАЛИщНОГО НЕРВА В У СЛОВИЯх ГИпОТИРЕОЗА Т. Я. Рудюк, А. В. храпай, В. б. Раскалєй, А. И. Ковальчук, А. С. Демидчук РЕЗюМЕ Работа посвящена изучению ультраструктурных изменений в седалищном нерве гипотиреоидных крыс через 6 и 12 недель после его стандартной перерезки. было установлено, что через 6 недель после повреждения нерва у крыс с гипотиреозом в дистальном отрезке нерва процессы дегенерации поврежденных проводников пребывали на заключительных этапах, а процессы регенерации обретали выразительность. У контрольных животных через 6 недель после нанесения стандартной травмы на фоне активных регенерационных процессов выявлена повторная дегенерация новообразованных, но в то же время аберрантных миелиновых волокон. Через 12 недель после травмы у крыс с гипотиреозом новообразованные миелиновые волокна были представлены как типичными, так и атипичными (увеличенными в размерах неполноценными) миелиновыми волокнами, характерными для седалищного нерва гипотиреоидных животных. Элиминация таких волокон осуществляется путем, который отличается от известных путей восстановления поврежденного нерва у животных без гипотиреоза, вследствие снижения активности макрофагов и макрофагальной активности нейролемоцитов при гипотиреозе. Ключові слова: гіпотиреоз, периферичний нерв, ретроградна дегенерація, регенерація, електронна мікроскопія. За останні десятиріччя частота випадків діагнос- тованого гіпотиреозу значно зросла серед населення України, що багато науковців пов’язують з наслід- ками аварії на ЧАЕС у 1986 році [1]. Серед проявів гіпотиреозу є ознаки ураження нервової системи, які проявляються невротичними розладами і ініціюють порушення функціонування інших органів і систем [2, 3]. Відомо, що причиною переважної більшості з цих уражень є ушкодження мієлінової оболонки нервових волокон [4, 5, 6]. Структурною основою мієлінової оболонки є плазмолема нейролемоцита, і згідно рідинно- мозаїчній теорії побудови вона є надзвичайно мін- ливою і чутливою до впливу зовнішніх і внутрішніх чинників [7, 8]. Формування мієлінової оболонки від- бувається за співучасті нейрона та нейролемоцита чи олігодендроцита [9, 10]. Своєрідність мієліну, як біо- логічної мембрани ґрунтується на низці особливос- тей. В процесі формування основний білок мієліну проходить етап метилування, що каталізується спе- цифічним ферментом аргінін-метилтрансферазою. Експресія даного фермента регулюється тиреоїдними гормонами [10]. Ще один важливий чинник форму- вання мієлінової оболонки – це мієлін-зв’язуючий глікопротеїн. Мієлін- зв’язуючий глікопротеїн є пред- ставником сімейства імуноглобулінів, гомологічних за властивостями з молекулами клітинної адгезії. Та- ким чином, нормальний синтез цього глікопротеїну, керований тиреоїдними гормонами, відіграє головну роль у мієлінізації через забезпечення міжклітинної взаємодії між олігодендроцитами, нейролемоцитами і поверхнею аксонів нейронів. Отже, брак тиреоїд- них гормонів неодмінно призводить до порушень процесу мієлінізації нервових волокон. Враховуючи швидке зростання рівня травматизму населення за умов накопичення великої кількості будівель і 217 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61) тхнічних засобів у місцях мешкання, процес реге- нерації пошкодженого нерва за умов гіпотиреозу є темою актуальною для вивчення. Метою роботи було вивчення особливостей про- цесів де- та регенерації нервового стовбура за умов гіпотиреозу. МАТЕРІАЛИ ІМЕТОДИ Експериментальні спостереження були проведе- ні на 15 білих щурах вагою 150–200 г. Всіх тварин, що були використані в роботі, утримували у стандартних умовах віварію (в одному приміщенні, на стандарт- ному брикетованому харчуванні) [11]. Експериментальні тварини були розподілені на 3 групи. Перша група (І) – „псевдооперовані” тварини (5 щурів), показники будови яких були використані для оцінки відновлення травмованих нервів. Тваринам ІІ групи була була відтворена експериментальна модель стандартної травми сідничого нерва. ІІІ група – тиреоїдектомовані щури, яким через 100 діб після операції [12] була нанесена стандартна травма сідничного нерву. Матеріалом для дослідження були дистальні від- різки (дистальніше післяопераційної невроми) ушкодженого сідничого нерва через 6 і 12 тижнів після відтворення моделі травми периферичного нерва. Для електронномікроскопічного дослідження матеріал фіксували в 2,5 % розчині глютарового альдегіду на какодилатному буфері з дофіксацією в 1 % розчині осмієвої кислоти. Препарати готували за загальноприйнятою методикою, вивчали їх та фотографували в електронному мікроскопі ЭМВ 125 К [13]. Для морфометричного аналізу результатів вико- ристовували напівтонкі поперечні та поздовжні зрізи нервів, виготовлені на ультратомі LКB і забарвлені толуїдиновим синім. У даному дослідженні визначали такі величини: кількість та об’єм овоїдів дегенерації нервових волокон в одиниці об’єму нерва та їх площу. Статистична обробка отриманих даних здійснювалася у відповідності з рекомендаціями, що містяться в під- ручниках з математичної статистики [14]. РЕЗУЛЬТАТИ ТА Їх ОбГОВОРЕННЯ Через 6 тижнів після перетину сідничого нерву у гіпотиреоїдних щурів в його дистальному відрізку виявлена невелика кількість мієлінових волокон, які розміщувались поміж прошарків сполучної тканини та овоїдів дегенерації. Останні мали великі розміри, розташовувалися кластерно і займали значний об’єм нерва (рис. 1а). Така будова нерва суттєво відрізня- лася від того, що було виявлено в сідничому нерві травмованих тварин без гіпотиреозу в цей же термін експерименту, де поміж сформованих мієлінових волокон траплялося незначне число овоїдів дегене- рації (рис. 1б). Якісні показники підкріплювалися морфоме- тричними даними. Кількість мієлінових нервових волокон та частка, яку вони займали в одиниці об’єму нерва через 6 тижнів після операції, була значно меншою, аніж у попередній термін спостережень (табл. 1). Одночасно суттєво збільшився показник об’ємної щільності овоїдів дегенерації до 49,5 %, які через 3 тижні експерименту були представлені у не- значній кількості (4 %). Збільшення числа овоїдів су- проводжувалася 5-ти разовим збільшенням їх площі (табл. 2). Овоїди дегенерації були заповнені великою Рис. 1. Дистальний відрізок сідничого нерва через 6 тижнів після відтворення стандартної моделі травми периферичного нерва у тиреоїд-ектомованих щурів (а) та щурів без гіпотиреозу (б). Овоїди дегенерації ( ). мієлінові волокна ( ). Напівтонкі зрізи. Забарвлення толуїдиновим синім. мікрофо- то. Зб.: а – об. 40, ок.10. б – об. 20, ок.10 а б 218 ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ кількістю ліпідних включень та дрібних фрагментів мієлінової оболонки (рис. 1а). Все це свідчило про настання періоду завершальних процесів елімінації старих пошкоджених нервових провідників, які через 3 тижні не мали такої виразності. У травмованих щурів без гіпотиреозу через 6 тижнів після операції показники кількісної та об’ємної щільності мієлінових волокон значно збіль- шились, що виникло на фоні збільшення показників їх середніх розмірів, у порівнянні в 3-тижневим стро- ком (табл. 1). Водночас насиченість нерва овоїдами дегенерації лишалась незмінною (табл. 2), хоча через 6 тижнів у тварин без гіпотиреозу процеси дегене- рації ушкоджених нервових волокон перебувають зазвичай у завершеному стані. При цьому, середня площа овоїдів дегенерації у щурів з гіпотиреозом че- рез 6 тижнів після пошкодження нерва була меншою, ніж через 3 тижні (табл. 2). Це, ймовірно, сталося внаслідок того, що виникла повторна дегенерація вже новоутворених, ще не дуже великих за діаметром не- повноцінних мієлінових волокон, які утворювались внаслідок порушень мієлінізації. Через 12 тижнів у гіпотиреоїдних щурів після стандартної травми сідничого нерва в дистальному його відрізку на світловому рівні виявлені ново- утворені мієлінові нервові волокна, які варіювали за діаметром: від дрібних до крупних (рис. 2а). Розподіл волокон був кластерним, нерівномірним, інтерстиційний простір – розширеним. Переважна більшість крупнокаліберних волокон мала ознаки неповноцінності, а саме: електронна ущільненість та зменшення розмірів осьових циліндрів, повна відсутність осьових циліндрів, набряк, розшаруван- ня, втрата структурованості, локальне зникнення мієлінової оболонки (рис. 2б). Така атипова будова мієлінових волокон відмічалася також у неушко- дженому сідничному нерві щурів з гіпотиреозом і не спостерігалася у контрольних травмованих щурів в усі терміни спостережень. Морфометричне дослідження свідчило, що показник кількісної щільності мієлінових волокон цієї ділянки нерва у гіпотиреоїдних щурів дорів- нював 3900±53/мм2, що більш ніж удвічі переви- щувало цей же показник у групі через 6 тижнів після ушкодження, хоча все ж таки була у 1,5 рази меншою, ніж у групі 12-ти тижневого посттрав- матичного терміну без гіпотиреозу (табл. 1). При аналізі об’ємної щільності окремо аналізувалися типові та атипові мієлінові волокна. Об’ємна щільність типових мієлінових волокон дещо дорівнювала 22±1,1 %, тоді як атипові волокна займали 14,5±0,7 %. Вцілому мієлінові волокна займали ≈ 36 % об’єму нерву, що значно більше, аніж у щурів без гіпотиреозу в цей же термін спо- стережень (табл. 1). Це, ймовірно, обумовлено тим, що атипові волокна через розшарування та набряк Таблиця 1 морфометричні зміни мієлінових волокон у дистальній ділянці сідничого нерва щура в різні термі- ни після пошкодження Групи Кількісна щільність, (1/мкм 2) Об’ємна щільність, ( %) Середня площа, (мкм 2) Типові волокна Атипові волокна Типові волокна Атипові волокна Гіпотиреоз + перетин 3 тижні 3000 ±63* 35,0 ± 1,3 - 133,0 ±16,3* - 6 тижнів 1760 ±24* 26,0 ± 1,3 - 45,0 ± 6,4* - 12 тижнів 3900 ±53* 22,0± 1,1 14,5+0,7 106,0 ± 22* 158,0 ± 32* Перетин 3 тижні 1050 ±23* 9,7+0,65 - 78,0 ± 3,3* - 6 тижнів 2056 ±24* 13,3+0,2 - 81,2 ± 2,7* - 12 тижнів 6000±133* 32,0± 1,05 - 135,0±15,6* - Таблиця 2 морфометричні зміни овоїдів дегенерації в дистальній ділянці сідничого нерва щура в різні терміни після пошкодження Гіпотиреоз + перетин перетин 3 тижні 6 тижнів 12 тижнів 3 тижні 6 тижнів 12 тижнів Об’ємна щільність 7,0+ 0,35 49,5± 33 - 3,9+0,96 3,9+0,87 2,3+0,56 Середня площа 51,5± 29* 257,0±113* - 135,7±93* 116,0±46,70* 121,0±60,80* *- Різниця достовірна (р<0,05) по відношенню до контрольної групи спостережень. 219 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61) мієлінової оболонки займали площу значно біль- шу, аніж типові волокна (табл. 1). Особливу увагу привертає повне невиявлення овоїдів дегенерації у сідничому нерві щурів з гіпотиреозом, тоді як у травмованих тварин без гіпотиреозу вони, хоча і в зменшеній кількості, але були представлені у сідничому нерві через 12 тижнів після перетину (табл. 2; рис. 3 А, Б). ВИСНОВКИ У тварин, яким була відтворена стандартна травма сідничого нерва за умов гіпотиреозу, в дис- тальному його відрізку дегенераційні процеси через 3 тижні ще не набували значної виразності, а регене- рація тільки розпочиналася. Отже, дегенерація була уповільнена у своєму розвитку і мала слабкі прояви, порівняно з тваринами без гіпотиреозу. Рис. 2. Дистальний відрізок сідничого нерва через 12 тижнів після відтворення стандартної моделі травми периферичного нерва у тиреоїд-ектомованих щурів Типові ( ) та атипові ( ) мієлінові во- локна. безмієлінові волокна ( ): а – напівтонкий зріз. Забарвлення толуїдиновим синім. мікрофо- то. Зб. – об. 40, ок.10; б – електронно-мікроскопічне фото. Зб. 8000 а б Рис. 3. Дистальний відрізок сідничого нерва через 12 тижнів після відтворення стандартної моде- лі травми периферичного нерва у контрольних щурів. мієлінові волокна ( ). Овоїди дегенерації ( ): а – напівтонкий зріз. Забарвлення толуїдиновим синім. мікрофото. Зб. – об. 20, ок.10; б – електронно-мікроскопічне фото. Зб. 8000 а б 220 ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ Через 6 тижнів після пошкодження нерва у тва- рин з гіпотиреозом в дистальному відрізку нерва процеси дегенерації пошкоджених провідників знаходилися на завершальних етапах, а процеси регенерації набували виразності. У контрольних тварин через 6 тижнів після нанесення стандартної травми на фоні активних регенераційних процесів відмічалася повторна дегенерація новоутворених але аберантних мієлінових волокон. Через 12 тижнів після травми у тварин з гі- потиреозом новоутворені мієлінові волокна були представлені як типовими мієліновими волокнами, так і збільшеними у розмірах неповноцінними (ати- повими) мієліновими волокнами, які характерні для сідничного нерву гіпотиреоїдних тварин. Елімінація таких волокон відбувається шляхом, який відрізняв- ся від відомих шляхів регенерації пошкодженого нерва, внаслідок зниження активності макрофагів і макрофагальної активності нейролемоцитів при гіпотиреозі. Робота є фрагментом держбюджетної теми Інституту проблем патології НМУ імені О. О. Богомольця:” Вплив вродженого та набутого гіпотиреозу на стан центральної та периферійної нервової системи щурів та можливість його фармакологічної корекції ”, № державної реєстрації 0109U001804. ЛІТЕРАТУРА 1. Войчулене Ю. С. Епідеміологічне дослідження захворюваності на хвороби щитоподібної залози в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Ав- тореф. дис. … канд. мед. наук/Буковинський держав- ний медичний університет. – Чернівці, 2009. – 35 с. 2. Джанашия П. Х. Гипотиреоз и артериальная гипертензия: нерешенные вопросы патогенеза, диагностики и фармакотерапии/П. Х. Джанашия, Г. Б. Селиванова//Кардиоваскулярная терапія и про- філактика. – 2004. – № 3. – С. 125–132. 3. Кравченко В. І. Динаміка захворюваності на патологію щитоподібної залози/В. І. Кравчен- ко, С. В. Постол//Эндокринологическая служба украины. – К., 2011. – № 3. – С. 35. 4. Facci P. A continuous sheet of glial cell membrane/P. Facci, P. Cavatorta, L. Cristofolini// Biophys J.- 2000- № 78 (3). – Р. 1413–1419. 5. Holton T. Vertebrate myel in/T. Holton, T. R. Ioerger, J. A.//D Biol. Crystallogr. –2000. – № 56 (Pt 6). – Р. 722–734. 6. Pritzker L. B. Invertebrate glia do not generate myelin sheaths/L. B. Pritzker, S. Joshi, G. Harauz// Biochemistry. – 2000. – № 39 (18). – Р.5382–5388. 7. Riccio P. Myelin-reactive CD4+ T cells/P. Riccio, A. Fasano, N. Borenshtein//J. Neurosci. Res.- 2000. – № 15, № 59 (4)- Р. 513–521. 8. Hartline D. K. Axonal sheaths in two reportedly myelinated polychaete nervous systems: Asychis elongata and Capitella sp. I. Bull. Mt. Desert Is./D. K. Hartline and J. H. Kong//Biol. Lab. – 2009. – № 48. – Р.86–87. 9. Handschin C. Induction of drug metabolism: the role of nuclear receptors./C. Handschin, U. A. Meyer// Pharmacol. Rev. – 2003. – Vol. 55. – P. 649–673. 10. Чехонин В. П. Основной белок миелина. Строение, свойства, функции, роль в диагностике демиелинизирующих заболеваний./В. П. Чехонин, О. И. Гурина, Т. Б. Дмитриева, А. В. Семенова, Е. А. Савченко, М. Э. Григорьев//Вопросы медицин- ской химии.-2000-№ 6.-С. 56–59. 11. Западнюк И. П., Западнюк В. И., Заха- рия Е. А. Лабораторные животные. Разведение, со- держание, использование в эксперименте. – Киев: Вища школа, 1974. – 304 с. 12. Патент на винахід № 27821 Держпатент України. Спосіб моделювання гіпотиреозу у щурів: Патент на винахід № 27821 Україна. Стеченко Л. О., Петренко В. А., Бик П. Л., Кузян В. Р., Куфтирева Т. П. (Україна).- Заявлено 12.11.2007; Опубл. 14.12.2007// Бюль. № 2.-7c. 13. Мінцер О. П., Вороненко Ю. В., Вла- сов В. В. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2003. – 350 с. 14. Карупу В. Я. Электронная микроскопия. – К.: Вища школа. Головное изд-во, 1984. – 208 с. 221