Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму
Исследование проведено на белых лабораторных крысах-самцах старого возраста, которым наносился дырчатый дефект большеберцовой кости на фоне смоделированного клеточного обезвоживания. На 3 сутки после начала эксперимента происходит нарушение процентного состава клеточных элементов регенерата, причем...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74551 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму / О.В. Слісаренко, В.І. Бумейстер// Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 222-224. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-74551 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-745512015-01-22T03:02:30Z Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму Слісаренко, О.В. Бумейстер, В.І. Оригинальные статьи Исследование проведено на белых лабораторных крысах-самцах старого возраста, которым наносился дырчатый дефект большеберцовой кости на фоне смоделированного клеточного обезвоживания. На 3 сутки после начала эксперимента происходит нарушение процентного состава клеточных элементов регенерата, причем с ростом степени дегидратации изменения приобретают более выраженные нарушения. В регенерате при средней и тяжелой степенях наблюдаются дисрегенераторные изменения и задержка формирования тканевых структур, которое проявляется наличием остатков грануляционной ткани на 15 сутки и фиброретикулярной, – на 24 сутки, чего не наблюдалось у контрольной группы животных. Следствием этих изменений является общая задержка формирования костной мозоли. Reparative bones regeneration peculiarities under cellular dehydration were researched on aged laboratory male rats. The tibia was fractured under cellular dehydration modeling. On the 3rd day after the experiment commencement the percentage composition of regenerate cells changed. Increasing dehydration causes more changes. Medium and high level of the regenerate dehydration results in disregenerative changes and tissue structure inhibition, which is evident due to the remains of the granulation tissue on the 15th day and the remains of the fibroreticular tissue – on the 24th day. These changes were not detected in the control set of animals. The result of these changes is general inhibition of callus formation. 2013 Article Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму / О.В. Слісаренко, В.І. Бумейстер// Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 222-224. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74551 [616.718.5-001.5:616.395]-092.9:612.753 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Слісаренко, О.В. Бумейстер, В.І. Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Исследование проведено на белых лабораторных крысах-самцах старого возраста, которым наносился дырчатый дефект большеберцовой кости на фоне смоделированного клеточного обезвоживания. На 3 сутки после начала эксперимента происходит нарушение процентного состава клеточных элементов регенерата, причем с ростом степени дегидратации изменения приобретают более выраженные нарушения. В регенерате при средней и тяжелой степенях наблюдаются дисрегенераторные изменения и задержка формирования тканевых структур, которое проявляется наличием остатков грануляционной ткани на 15 сутки и фиброретикулярной, – на 24 сутки, чего не наблюдалось у контрольной группы животных. Следствием этих изменений является общая задержка формирования костной мозоли. |
| format |
Article |
| author |
Слісаренко, О.В. Бумейстер, В.І. |
| author_facet |
Слісаренко, О.В. Бумейстер, В.І. |
| author_sort |
Слісаренко, О.В. |
| title |
Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму |
| title_short |
Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму |
| title_full |
Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму |
| title_fullStr |
Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму |
| title_full_unstemmed |
Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму |
| title_sort |
перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74551 |
| citation_txt |
Перебіг репаративного остеогенезу за умов зневоднення організму / О.В. Слісаренко, В.І. Бумейстер// Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 1, ч. 1 (61). — С. 222-224. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT slísarenkoov perebígreparativnogoosteogenezuzaumovznevodnennâorganízmu AT bumejsterví perebígreparativnogoosteogenezuzaumovznevodnennâorganízmu |
| first_indexed |
2025-07-05T22:58:09Z |
| last_indexed |
2025-07-05T22:58:09Z |
| _version_ |
1836849603831398400 |
| fulltext |
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61)
УДК [616.718.5–001.5:616.395]-092.9:612.753
© О. В. Слісаренко, В. І. бумейстер, 2013
ПЕРЕБІГ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ ЗА УМОВ
ЗНЕВОДНЕННЯ ОРГАНІЗМУ
О. В. Слісаренко, В. і. бумейстер
Кафедра анатомії людини (зав. – д. мед. н., проф. Сікора В. З.), Сумський державний університет, 40007, Україна,
м. Суми, вул. Санаторна, 31. Е-mail: tatis80@list.ru
reparaTive osTeogenesis Under dehydraTion
o. v. slisarenko, v. i. Bumeister
SUMMARy
Reparative bones regeneration peculiarities under cellular dehydration were researched on aged laboratory
male rats. The tibia was fractured under cellular dehydration modeling. On the 3rd day after the experiment
commencement the percentage composition of regenerate cells changed. Increasing dehydration causes more
changes. Medium and high level of the regenerate dehydration results in disregenerative changes and tissue
structure inhibition, which is evident due to the remains of the granulation tissue on the 15th day and the remains
of the fibroreticular tissue – on the 24th day. These changes were not detected in the control set of animals. The
result of these changes is general inhibition of callus formation.
ТЕчЕНИЕ РЕпАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗА В УСЛОВИЯх ОбЕЗВОЖИВАНИЯ ОРГАНИЗмА
А. В. Слисаренко, В. И. бумейстер
РЕЗюМЕ
Исследование проведено на белых лабораторных крысах-самцах старого возраста, которым
наносился дырчатый дефект большеберцовой кости на фоне смоделированного клеточного обезвоживания.
На 3 сутки после начала эксперимента происходит нарушение процентного состава клеточных элементов
регенерата, причем с ростом степени дегидратации изменения приобретают более выраженные нарушения.
В регенерате при средней и тяжелой степенях наблюдаются дисрегенераторные изменения и задержка
формирования тканевых структур, которое проявляется наличием остатков грануляционной ткани на 15 сутки
и фиброретикулярной, – на 24 сутки, чего не наблюдалось у контрольной группы животных. Следствием
этих изменений является общая задержка формирования костной мозоли.
Ключові слова: великогомілкова кістка, перелом, репаративний остеогенез, клітинна дегідратація.
На даному етапі розвитку сучасної медицини
проблема регенерації тканин залишається гострою.
Одним із найголовніших факторів інвалідизації
населення є травми опорно-рухової системи, серед
яких перелом кісток гомілки – самий поширений
[2]. Відсоток ускладнень після травматичних ушко-
джень досить високий тому, що на репаративний
остеогенез впливає багато зовнішніх чинників.
Одним з таких чинників є дегідратація організму.
Порушення водно-електролітного балансу супро-
воджує багато патологічних станів організму таких
як, інфекційні захворювання, коматозні і термі-
нальні стани, захворювання шлунково-кишкового
тракту, нирок, серця та ін. Зважаючи на це,
репаративна регенерація кісток потребує більш
глибокого вивчення для подальшого вирішення
даної проблеми.
Метою нашого дослідження було вивчення осо-
бливостей репаративної регенерації великогомілко-
вих кісток щурів старечого віку за умов клітинного
зневоднення організму.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Експериментальні дослідження проведено
на 72 білих лабораторних щурах-самцях старечого
віку.
Всі тварини до початку дослідження знаходилися
на звичайному харчовому раціоні та утриманні, яке
здійснювали відповідно до “Санітарних правил ство-
рення, обладнання та утримання експериментально-
біологічних клінік (віваріїв)”. Дослідження про-
водили в однакових для всіх серій експериментів
умовах. Досліди на тваринах виконували відповідно
до “Загальних етичних принципів експериментів
на тваринах», прийнятих Першим національним
конгресом з біоетики (Києв, 2001).
Відповідно до моделі експерименту тварини були
розподілені на такі серії:
I СЕРІЯ – контрольна: в умовах стерильної опе-
раційної під ефірним наркозом наносився дірчастий
дефект великогомілкових кісток стоматологічним
бором діаметром 1,5 мм на медіальній поверхні се-
редньої третини діафізу. Операційну рану ушивали,
тварин виводили з наркозу та далі утримували в ста-
ціонарних умовах віварію. Після операції тварини
знаходилися на загальному раціоні віварію і були
розподілені по строкам згідно стадіям репаративного
остеогенезу.
ІІ СЕРІЯ – старі щурі віком 20 місяців з ді-
рчастим дефектом великогомілкових кісток, яким
моделювалось клітинне зневоднення. Щурі отриму-
222
ОРИГИНАЛЬНЫЕ СТАТЬИ
вали як пиття 1,2 % гіпертонічний розчин кухонної
солі, а як їжу – гранульований комбікорм. Тварини
цієї серії були поділені на три групи, відповідно
ступеням дегідратації. Легкий ступінь досягався
протягом 7–10 днів, середній – 16–20 днів, важкий –
28–30 днів. По досягненню відповідного ступеня клі-
тинного зневоднення, тваринам експериментальних
серій завдавали травму великогомілкових кісток і
переводили на звичайний питний раціон.
Через 3, 15 та 24 добу після операції відповідно
до основних стадій репаративного остеогенезу [3],
тварин виводили з експерименту шляхом декапітації
під ефірним наркозом і для гістоморфологічного
дослідження забирали травмовані великогомілкові
кістки.
Для приготування гістологічних препаратів ви-
користовували загальноприйняту методику. Гістоло-
гічні зрізи товщиною близько 10 мкм забарвлювали
гематоксилін-еозином та на 3 добу за Романовським-
Гімзе [1]. Отримані препарати вивчали за допомогою
світлового мікроскопа “OLIMPUS” з цифровою
відеокамерою. Зображення зберігали на вінчестері
з подальшим друком кольорових ілюстрацій.
Морфометричні дослідження проводили за до-
помогою комп'ютерних програм «SEO imageLab”.
Через 3 дні після нанесення дефекту, вимірювався
клітинний склад регенерату (фібробластів, макро-
фагів, лімфоцитів, плазмоцитів, нейтрофілів та мало-
диференційованих клітин (МДК)) у вигляді відсотка
від їх загальної кількості в ділянці дефекту.
На гістологічних препаратах, отриманих у на-
ступні терміни дослідження, проводилося визначення
відсоткового вмісту грануляційної, фіброретикуляр-
ної, грубоволокнистої та пластинчастої кісткової
тканин.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА Їх ОбГОВОРЕННЯ
Через 3 доби після операції у дефекті виявляється
гематома, площа якої збільшується з кожним наступ-
ним ступенем тяжкості зневоднення. Новоутворений
регенерат характеризується порушенням клітинного
складу, про що свідчить зменшення кількості фі-
бробластів на 12,73 % (p<0,001), 20,57 % (p<0,001),
23,66 % (p<0,001) та макрофагів на 8,93 % (p<0,01),
20,94 % (p<0,001), 25,32 % (p<0,001) відповідно сту-
пеням тяжкості клітинної дегідратації. Одночасно з
цим відбувається збільшення лімфоцитів, плазмоци-
тів, нейтрофілів та малодиференційованих клітин.
Кількість лімфоцитів зростає на 6,96 % (p<0,001) при
легкому ступені (рис. 1), на 9,14 % (p<0,001) – при
середньому, та на 13,89 % (p<0,001) – при тяжкому.
Вміст плазмоцитів збільшується з 16,78±0,15 %
(p<0,05) при легкому ступені до 17,53±0,11 %
(p<0,001) – при тяжкому. У регенераті місцями можна
побачити зруйновані та пошкоджені клітини, кіль-
кість яких зростає з кожним наступним ступенем.
На 15 добу після нанесення перелому у реге-
нераті спостерігається фіброретикулярна, грубово-
локниста та пластинчаста тканини, тобто тканини
характерні для даного періоду. Легкий ступінь
характеризується зростанням вмісту фіброрети-
кулярної тканини, по відношенню до контрольної
групи, на 11,13 % (p<0,001), а вміст грубоволокнис-
тої та пластинчастої кісткових тканин зменшений
на 13,91 % (p<0,001) і 12,57 % (p<0,01) відповідно.
Характерною ознакою процесів репарації є наявність
грануляційної тканини (рис. 2), яка не спостеріга-
лась у контрольної групи тварин і площа її складає
7,54±0,18 % при середньому і 8,98±0,14 % – при
тяжкому ступенях зневоднення. При середньому та
важкому ступенях площа фіброретикулярної тканини
більша за контроль на 13,50 % (p<0,001) та 15,01 %
(p<0,001), що призводить до значного зменшення
вмісту грубоволокнистої та пластинчастої кісткових
тканин – на 16,24 % (p<0,001) та 15,46 % (p<0,001) –
при середньому ступені і на 20,07 % (p<0,001) та
25,46 % (p<0,001) – при тяжкому ступені. Грубово-
Рис.2. Регенерат діафіза великогомілкової кіст-
ки щура за умов середнього ступеня клітинного
зневоднення на 15-ту добу після перелому. За-
барвлення гематоксилін-еозин. zoom x 100
Рис. 1. Регенерат діафіза великогомілкової
кістки щура за умов легкого ступеня клітинного
зневоднення на 3-тю добу після перелому. За-
барвлення гематоксилін-еозин. zoom x 400
223
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №1, ч.1 (61)
локниста кісткова тканина складається з витончених
трабекул, на поверхні яких спостерігається невелика
кількість остеобластів. Кількість остеобластів та
товщина трабекул з кожним наступним степенем
зменшується. Пластинчаста кісткова тканина, в осно-
вному представлена первинними остеонами на по-
чаткових стадіях формування.
На 24 добу після нанесення дефекту кістковий
мозоль утворений грубоволокнистою та пластин-
частою кістковими тканинами, але в порівнянні з
контролем кількість останньої менша на 21,44 %
(p<0,001) при легкому ступені, на 24,75 % (p<0,001) –
при середньому і на 26,45 % (р<0,001) – при тяжкому.
Пластинчаста кісткова тканина представлена лише
первинними остеонами, які мають розриви між кіст-
ковими пластинками та окремі резорбційні лакуни.
Площа грубоволокнистої кісткової тканини, яка
утворена з витончених балочок з множинними роз-
ривами, поодинокими остеобластами та порожніми
остеоцитарними лакунами, у порівнянні з контролем
більша, але кількість її з кожним ступенем дещо
зменшується. При середньому та тяжкому ступенях
простір між трабекулами заповнений залишками
фіброретикулярної тканини, чого не спостерігалось
у контрольної серії тварин, та кістковим мозком. Пло-
ща фіброретикулярної тканини складає 3,39±0,15 %
та 5,42±0,11 % відповідно. Навіть в даний термін
не відбувається щільного з’єднання регенерату з
материнською кісткою і між ними спостерігаються
широкі розриви.
ВИСНОВКИ
1. У тварин старечого віку на третю добу спосте-
реження виникають порушення клітинних співвід-
ношень у вигляді збільшення кількості лімфоцитів,
нейтрофілів та зменшення фібробластів та макро-
фагів. Перша стадія репаративного остеогенезу,
яка є пусковою і кількісні порушення клітинних
елементів спричиняють затримку процесів репарації
в подальші терміни.
2. За умов впливу клітинного зневоднення від-
бувається утворення неповноцінного кісткового
мозоля. Так, в умовах тяжкого ступеня відмічають-
ся явища дисрегенерації та затримки формування
тканинних структур, про що свідчить зменшення
площі пластинчатої кісткової тканини, збільшення
грубоволокнистої та, навіть, наявність в останній
термін спостереження фіброретикулярної тканини,
що є не характерним для даної стадії репаративного
остеогенезу.
ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИх ДОСЛІДЖЕНЬ
Затримка репаративного остеогенезу за умов
порушення водно-електролітного балансу свідчить
про необхідність розробки шляхів корекції морфоло-
гічних змін у регенераті, викликаних зневодненням
організму.
ЛІТЕРАТУРА
1. Атлас по гистологии для студентов, обучаю-
щихся по специальности 310800 «Ветеринария»/под
общей редакцией Н. А. Мусиенко. – М.: Академичес-
кий проект, 2006.- 117 с.
2. Корж М. О. Регенерація кістки – актуаль-
на для ортопедів та травматологів проблема/
Корж М. О.//Ортопедия, травматология и протези-
рование.-2006.-№ 1.-С. 76
3. Корж Н. А. Репаративная регенерация кос-
ти: современный взгляд на проблему. Стадии
регенерации/Н. А. Корж, Н. В. Дедух//Ортопедия, трав-
матология и протезирование. – 2006. – № 1. – С. 76–84.
224
|