Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя

Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя

У статті проаналізовано дані щодо стану структури землекористування у Північному Присивашші. Проведено статистичний та просторовий аналіз динаміки вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів регіону. Проаналізовано вплив антропогенного фактору на процеси деградації ґрунтів та спустелювання регіону....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2003
1. Verfasser: Тищенко, Г.И.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2003
Schriftenreihe:Культура народов Причерноморья
Schlagworte:
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74560
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя / Г.И. Тищенко // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 39. — С. 15-18. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-74560
record_format dspace
spelling irk-123456789-745602015-01-22T03:02:43Z Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя Тищенко, Г.И. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ У статті проаналізовано дані щодо стану структури землекористування у Північному Присивашші. Проведено статистичний та просторовий аналіз динаміки вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів регіону. Проаналізовано вплив антропогенного фактору на процеси деградації ґрунтів та спустелювання регіону. In this article the structure of land utilization in Northern Prisivashya is analyzed. The statistical and spa-tial analyses of humus availability in the soils of the region were performed. Anthropogenic impact upon process-es of desertification and degradation of soils of the region was analyzed. 2003 Article Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя / Г.И. Тищенко // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 39. — С. 15-18. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74560 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Тищенко, Г.И.
Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя
Культура народов Причерноморья
description У статті проаналізовано дані щодо стану структури землекористування у Північному Присивашші. Проведено статистичний та просторовий аналіз динаміки вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів регіону. Проаналізовано вплив антропогенного фактору на процеси деградації ґрунтів та спустелювання регіону.
format Article
author Тищенко, Г.И.
author_facet Тищенко, Г.И.
author_sort Тищенко, Г.И.
title Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя
title_short Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя
title_full Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя
title_fullStr Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя
title_full_unstemmed Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя
title_sort сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів північного присивашшя
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2003
topic_facet Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74560
citation_txt Сучасний стан землекористування та зміни вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів Північного Присивашшя / Г.И. Тищенко // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 39. — С. 15-18. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT tiŝenkogi sučasnijstanzemlekoristuvannâtazmínivmístugumusuugruntahagrolandšaftívpívníčnogoprisivaššâ
first_indexed 2025-07-05T22:58:32Z
last_indexed 2025-07-05T22:58:32Z
_version_ 1836849627143340032
fulltext Тищенко Г.И. СУЧАСНИЙ СТАН ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТА ЗМІНИ ВМІСТУ ГУМУСУ У ҐРУНТАХ АГРОЛАНДШАФТІВ ПІВНІЧНОГО ПРИСИВАШШЯ Одним з найбільш актуальних питань забезпечення раціонального природокористування у регіоні дослідження є покращення використання, охорона та відновлення родючості ґрунтів. Сучасна державна політика використання земельних ресурсів в Україні не забезпечує збереження родючості ґрунтів, як основи стабільного функціонування виробничих аграрних систем. У виробництві поряд з продуктивними силами і виробничими фондами на ґрунтові ресурси припадає близько 40% [6],[8]. Зроблені в інституті ґрунтознавства та агрохімії УААН узагальнення, свідчать про те, що якісний стан зе- мель, як в цілому по Україні, так і в окремих її регіонах, останнім часом істотно погіршився і набув за- грозливого характеру [5]. Вже майже 10 років як припинено впровадження ґрунтозахисної контурно- меліоративної системи землеробства, не здійснюються заходи хімічної та протиерозійної меліорації, а то- му практично вичерпано природний ресурс родючості, і тепер прискорено відбуваються процеси остаточ- ного виснаження та деградації ґрунтів [3],[5],[8],[9]. Екологічно стійке функціонування агроландшафтів забезпечується збалансованою дією природних та антропогенних факторів. Ця рівновага часто порушується надмірно високими агро- та гідромеліоративним навантаженнями, що призводить до зміни компонентів агроландшафту, зокрема ґрунту, переважно, у на- прямку погіршення основних властивостей цих компонентів, внаслідок активізації деградаційних процесів. Як зазначено у „Конвенції ООН по боротьбі з спустелюванням”, поширення процесів деградації зе- мель, які призводять до зменшення або повної втрати їх біологічної та економічної продуктивності, у значній мірі визначають напрямок та інтенсивність процесу спустелювання. Питання оцінки процесу спустелювання, визначення факторів та встановлення індикаторів процесу досить детально розглянуті у роботах Виноградова Б., Зонна І., Яськова М., Борликова Г., та ін. [2],[4],[10]. Отже, одним із вагомих антропогенних факторів спустелювання у регіоні є нераціональне землекори- стування, що зумовлене значним антропогенним навантаженням на ландшафти, та, пов’язаний з ним, про- цес дегуміфікації ґрунту. Метою нашого дослідження є визначення впливу антропогенної діяльності на процеси деградації агроландшафтів та, зокрема, процес спустелювання у Новотроїцькому та Чаплинcькому та Генічеському адміністративних районах Херсонської області. Задачами для досягнення поставленої мети є аналіз струк- тури землекористування та просторова оцінка зміни гумусового стану ґрунтів регіону, як одного з індикаторів процесу спустелювання. В історичному аспекті, значне збільшення антропогенного навантаження на ландшафти регіону було спричинене необґрунтованим розорюванням значних площ малопродуктивних угідь у 50-60 роках мину- лого століття, та будівництвом іригаційних систем і впровадженням зрошувального землеробства у 70-80- х роках. Це призвело до порушення балансу між площами орних земель, пасовищ, лісових насаджень, та негативно вплинуло на стан природних компонентів агроландшафтів. У результаті природні ландшафти практично зникли, ґрунт, як природний компонент, у значній мірі втратив властиві йому можливості до саморегулювання. Дослідження Н.Ф.Реймерса показали, що для збереження екологічного балансу території необхідно, щоб природні та квазіприродні ландшафти займали по меншій мірі 60% території [1],[7]. У такому випад- ку сумарний вплив на ландшафт не буде перевищувати межі, при переході через яку порушується його здатність до самоорганізації та саморегуляції. Сучасна ж територіальна структура ландшафтів зовсім не відповідає тим нормам, які забезпечують їх стале функціонування та відновлення природно-ресурсного та еколого-ресурсного потенціалів. Так, у регіоні дослідження, дуже висока розораність території. Вона складає 75,2% у Чаплинському районі, 65,7% – Новотроїцькому та 45,7% – Генічеському. Занадто високим є відсоток розораності сільськогосподарських угідь у всіх трьох районах: Новотроїцький – 93,69%, Чаплинcький – 95,80%, Генічеський – 92,68%. Дуже незначні площі відносно стійких до антропогенного навантаження агроландшафтів. Так, загальна лісистість території складає 1,37% – у Чаплинcькому районі, 1,07% – Новотроїцькому, 0,92% – Генічеському, причому, більшу частину якої складає полезахисна лісистість. Сіножаті становлять лише 0,72% території Новотроїцького району, 0,1% – Генічеського та 0,04% – Чап- линського. Пасовища займають 11,09% території Новотроїцького району, 2,94% – Генічеського, 2,63% – Чаплинського. Слід також зазначити, що на протязі останнього десятиліття, переважно внаслідок економічної кризи, антропогенний тиск на агроландшафти дещо зменшився. Так, станом на 01.12.2000 площа ріллі, що не обробляється за тих чи інших умов складала 5,45% – від загальної площі ріллі у Новотроїцькому районі, 3,61% – Генічеському, 0,78% – Чаплинcькому. А станом на 01.01.2003 площа необробленої ріллі станови- ла 21,35% – у Чаплинcькому районі, 13,5% – Новотроїцькому та 8,83% – Генічеському. Отже, простежується стійка тенденція до зменшення площі ріллі, що пояснюється не тільки переве- денням орних земель до інших категорій сільськогосподарських угідь та зменшенням обсягів рекультивації порушених і відпрацьованих земель, але й відведенням ріллі під нецільове використання. На жаль, при цьому далеко не завжди існує наукове обґрунтування доцільності виведення конкретних цих зе- мель для нецільового використання. Аналіз структури землекористування свідчить про те, що на сучасному етапі природокористування підтримати екологічний баланс регіону практично неможливо. Сформоване під тягарем екстенсивної аграрної економіки трансформаційне землекористування, спрямоване на одержання максимального при- бутку при мінімальних відтворювальних витратах, потребує подальшої глибокої науково обґрунтованої реконструкції, перебудови на екологічних принципах. Внаслідок нераціонального землекористування, низької культури землеробства, різкого скорочення доз органічних та мінеральних добрив, спостерігається чітка тенденція до зниження продуктивності агроландшафтів, яка простежується передусім у зменшенні вмісту гумусу. За розрахунками Української академії аграрних наук, використання недосконалих технологічних схем у сільському господарстві та суттєве скорочення внесення органічних добрив призводять до щорічних втрат гумусу від 600 кілограмів до 1 тони на гектар [6]. Сучасний гумусовий стан ґрунтів регіону можна охарактеризувати як незадовільний. Так, на більшій частині території, згідно зі схемою показників гумусового стану Орлова Д. та Грішиної Л., вміст гумусу в ґрунтах є низьким та дуже низьким. Аналіз динаміки вмісту гумусу в орному шарі ґрунту проведено на основі моніторингових досліджень Херсонського обласного центру охорони родючості ґрунтів та якості сільськогосподарської продукції. Слід зазначити, що моніторинг проводиться лише на сільськогосподарських угіддях з наступним узагаль- ненням у межах колишніх господарств. У зв’язку зі зміною землекористувачів, дані були приведені до меж колишніх колективних та державних господарств (станом на 1975 рік). Для визначення динаміки ви- користовувались дані п’яти турів обстеження з III по VII включно проміжок між якими складає приблизно 5 років. Загальний період складає 20-25 років. В результаті проведеного дослідження встановлено, що вміст гумусу в орному шарі сільськогосподарських угідь регіону на протязі визначеного періоду поступово зменшувався. Так, за да- ними третього туру обстеження середнє значення вмісту гумусу у Генічеському районі становило 2,88%, а за даними сьомго 2,26%, баланс гумусу становив -0,62%. У Новотроїцькому районі – 3,09% та 2,54% відповідно, баланс гумусу склав -0,55%. У Чаплинcькому – 2,46% та 2,43% відповідно, баланс гумусу склав -0,3% Негативний баланс гумусу характерний для більшості господарств регіону. У деяких з них, особливо у тих, які мали значний відсоток гумусу на початок третього туру, баланс становив -1,71% – „Таврія”, - 1,45% – „Україна”, -1,29% – „Шлях до комунізму” Новотроїцького району, -1,09% – „Комуніст” Генічеського району. (рис. 1, рис. 2) І навпаки, зростання вмісту гумусу спостерігається у тих господарствах, які мали незначний його вміст на початок третього туру, до того ж, це зростання не таке значне у порівнянні з падінням, +0,64% – „ім. Кудрі”, +0,56% – „ім. Ілліча”, +0,36% – „ім. Фрунзе” та „Зоря комунізму” Чаплинського району. Та- кож, значне зменшення вмісту гумусу спостерігається у смузі темно-каштанових ґрунтів регіону. Дещо менше падіння вмісту гумусу характерне для каштанових ґрунтів. (рис. 1, рис. 2) Слід зазначити, що за період між сьомим та восьмим турами обстежень спостерігається незначне підвищення вмісту гумусу. У Новотроїцькому районі це підвищення склало 0,24% а у Чаплинcькому 0,01%. Таким чином, проведений нами статистичний та просторовий аналіз структури землекористування та динаміки гумусового стану ґрунтів дає змогу зробити наступний висновок. У зв’язку із значним антропо- генним навантаженням та нераціональною організацією землекористування у регіоні, землеробський фак- тор відіграє визначальну роль, як у інтенсифікації процесу спустелювання, так і інших процесів деградації ландшафтів. Динаміка вмісту гумусу, як один із індикаторів спустелювання, підтверджує вагомість антро- погенного, а саме землеробського фактору у процесі деградації ґрунтів та спустелювання ландшафтів регіону. Джерела та література 1. Альшевби Ф.С. Трансформация сельскохозяйственных земель равнинного Крыма // Культура народов Причерноморья. – Симферополь: Межвузовский центр Крым. – 1997. – N2. – C. 16-18. 2. Борликов Г.М., Харин Н.Г., Бананова В.А., Татеиши Р. Опустынивание засушливых земель Прикас- пийского региона. – Ростов-н/Д: Издательство СКНЦ ВШ, 2000. – 89с. 3. Волощук М.Д. Заходи щодо відтворення родючості деградованих земель, відведених на консервацію // Землевпорядний вісник. – 1999. – №4. – С. 30-34. 4. Лавров А.П. Об оценке процессов опустынивания// Почвоведение. – 1984.– №6. – С. 111-114. 5. Медведев В.В., Булигін С.Ю. та ін. Сучасний стан земель України і заходи для його поліпшення// Віс- ник аграрної науки. – 1996. – №12. – С. 5-13. 6. Природно-ресурсний аспект розвитку України / Проект „Програма сприяння сталому розвитку в Укра- їні”; кер.розд.: І.Д. Андріївський, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К.: КМ Академія, 2001. – 112с. 7. Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990. – 639 с. 8. Ситник В.П., Тараріко О.Г. Оптимізація структури землекористування і охорона ґрунтів// Вісник агра- рної науки. – 1999. – №3. – С. 5-8. 9. Чорна Т.М., Чорний С.Г. зміна гумусного стану ґрунтів за останні чверть століття: просторовий аналіз // Актуальні питання розвитку земельної реформи в Україні: стан та перспективи. – Херсон, 2003. – С.184-188. 10. Яськов М.И. Опустынивание Чуйской котловины (Горный Алтай). – Бийск: НИЦ БиГПИ, 1999. – 194с. Рис 1. Вміст гумусу в агроландшафтах Північного Присивашшя станом на III тур ґрунтових обстежень Рис 2. Вміст гумусу в агроландшафтах Північного Присивашшя станом на VII тур ґрунтових обстежень У статті проаналізовано дані щодо стану структури землекористування у Північному Присиваш- ші. Проведено статистичний та просторовий аналіз динаміки вмісту гумусу у ґрунтах агроландшафтів ре- гіону. Проаналізовано вплив антропогенного фактору на процеси деградації ґрунтів та спустелювання ре- гіону. In this article the structure of land utilization in Northern Prisivashya is analyzed. The statistical and spa- tial analyses of humus availability in the soils of the region were performed. Anthropogenic impact upon process- es of desertification and degradation of soils of the region was analyzed.

Ähnliche Einträge