Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей)

У статті наведена методика комп’ютерного картографування та побудовані тематичні карти для економічної оцінки потенціалу територіального розвитку вітрової енергетики. Побудовано картодіаграму потенціалу земель, що можуть бути використані під вітроенергетику та картограму потенційного прибутку, що йо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2003
1. Verfasser:	Яловол, П.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2003
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74568
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей) / П.В. Яловол // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 39. — С. 51-54. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74568
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-745682015-01-22T03:02:18Z Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей) Яловол, П.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ У статті наведена методика комп’ютерного картографування та побудовані тематичні карти для економічної оцінки потенціалу територіального розвитку вітрової енергетики. Побудовано картодіаграму потенціалу земель, що можуть бути використані під вітроенергетику та картограму потенційного прибутку, що його можливо отримати з кожної території (на рівні адміністративних областей). 2003 Article Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей) / П.В. Яловол // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 39. — С. 51-54. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74568 504.03 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Яловол, П.В. Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей) Культура народов Причерноморья
description	У статті наведена методика комп’ютерного картографування та побудовані тематичні карти для економічної оцінки потенціалу територіального розвитку вітрової енергетики. Побудовано картодіаграму потенціалу земель, що можуть бути використані під вітроенергетику та картограму потенційного прибутку, що його можливо отримати з кожної території (на рівні адміністративних областей).
format	Article
author	Яловол, П.В.
author_facet	Яловол, П.В.
author_sort	Яловол, П.В.
title	Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей)
title_short	Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей)
title_full	Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей)
title_fullStr	Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей)
title_full_unstemmed	Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей)
title_sort	економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в україні (розгляд на рівні адміністративних областей)
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2003
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74568
citation_txt	Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей) / П.В. Яловол // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 39. — С. 51-54. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT âlovolpv ekonomíčnadocílʹnístʹrozmíŝennâvítrovihelektrostancíjvukraínírozglâdnarívníadmínístrativnihoblastej
first_indexed	2025-07-05T22:58:51Z
last_indexed	2025-07-05T22:58:51Z
_version_	1836849647861104640
fulltext	УДК 504.03 Яловол П.В. ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ РОЗМІЩЕННЯ ВІТРОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ В УКРАЇНІ (розгляд на рівні адміністративних областей) Протягом останнього десятиріччя використання вітрової енергії як одного із поновлюваних джерел для альтернативної енергетики набуло помітного обсягу і стрімкого темпу розвитку. Так, протягом 1990- 1997 рр. щорічний приріст виробництва енергії на вітроустановках становив 25%, що перевищує показни- ки будь-якої галузі традиційної енергетики 3 . Такому темпові вітроенергетика, на думку автора, зо- бов’язана декільком обставинам: відносній дешевизні вітроагрегатів у порівнянні з іншими джерелами енергії, практичній відсутності поточних витрат у процесі їх функціонування, безкоштовності джерела енергії, можливості автономного використання вітроагрегатів або ж, навпаки, реальності утворення малих енергокомплексів з різними джерелами енергії 6, 7 . Відбуваються певні зрушення і в Україні. С.А. Величко 2 оцінено природо ресурсний і природоохо- ронний потенціал розвитку альтернативної енергетики з огляду на доцільність розміщення енергооб’єктів на найбільш забруднених територіях (з екологічних міркувань і заради використання земель, мало придат- них для інших потреб). О.В.Вариводою 1 складена серія карт на територію України для оцінювання тех- нічно доступного вітропотенціалу (залежно від типів вітроагрегатів). Ним же здійснено оцінювання тех- нічно доступного вітроенергетичного потенціалу території України для вибору перспективних ділянок для розміщення вітроелектростанцій (ВЕС), У провідних університетах України розпочато навчання мене- джерів регіонального розвитку альтернативної енергетики, що має стати засобом подолання застарілих за- бобон і формування нового мислення щодо можливих напрямів розвитку енергетики у регіонах України відповідно з новими реаліями, зокрема, заради виконання рішень конференції у Кіото (1998) щодо змен- шення емісій СО2, а також з метою досягнення національної ідеї – позбавлення залежності від зарубіжних постачальників нафти, газу, урану та інших видів палива 5 . Мета і задачі. Слабким місцем у обґрунтуванні вітроенергетики є певна відірваність від можливостей, що спричинені наявністю й потенціалом земельних ресурсів, відсутність комплексного аналізу перспектив розвитку з еколого-економічних міркувань і невикористання зручного для аналізу математико- картографічного методу аналіза 4,11 . Автор зробив спробу здійснити таке дослідження, котре б показало доцільність використання географічних підходів і методів, що, власне, і є метою роботи. Автором вирішувались наступні задачі: - висвітлення ситуації, що має місце у альтернативній енергетиці України, зокрема, у економічному ас- пекті; - застосування методології та методики оцінювання потенціального прибутку від вітроенергетики у різ- них областях України з урахуванням місцевих особливостей території; - комп’ютерне картографування ступеня придатності земель для встановлення на них ВЕС та потенціа- льного прибутку, що може приносити вітроенергетика за означених умов. У процесі оцінювання автор користувався методологією технологічної оцінки природних комплексів з класичної роботи Л.І.Мухіної 8 та новітні роботи вітчизняних дослідників 9 . Альтернативна енергетика в Україні. Український парламент прийняв Національну енергетичну програму до 2010 року, за якою частка енергії від поновлюваних джерел повинна складати 10% у національному енергобалансі 7 . Проте ця програма має декілька вузьких місць. Традиційна енергетика має сплачувати на розвиток альтернативної енергетики 0,75% від проданої споживачам енергії у вигляді відрахувань у спеціально створений фонд вітроенергетики. За середньорічного прибутку традиційної ене- ргетики у розмірі $3 млрд, альтернативна енергетика отримує приблизно $20 млн 6 . Також державні ви- робники альтернативної енергії змушені використовувати вітчизняне обладнання, яке працює менш ефек- тивно, ніж від іноземних виробників 10 . Зараз на наших вітроенергетичних установках (ВЕУ) працює обладнання, що було вироблене приблизно 15 років тому; враховуючи надто стрімкий розвиток альтерна- тивних технологій обладнання. Те, що не було удосконалене протягом 5 років після встановлення, вважа- ється морально застарілим. Україна має великі можливості для розвитку альтернативної енергетики, зокрема, потужну індустрію виробництва монокристалічного кремнію, необхідного для фотоелектричних станцій. На металургійних підприємствах можна отримати 15-20 млрд. кВтгод. у вигляді теплових викидів, що потенційно можуть бути утилізовані за відповідної енергополі тики й економічної підтримки. Комплексна програма з ВЕУ будування передбачає встановлену потужність 1,9 млн. кВт. Використання відходів тваринництва може дати 7-10 млрд. м 3 біогазу щорічно 6 . Науковці вивчили можливість використання геотермальної енерге- тики в Україні і дійшли висновків, що найбільш вигідне її використання у наступних регіонах: Закарпат- ська область, Східна Галичина, більшість територій Харківської, Полтавської, Луганської, Чернігівської та Херсонської областей. Попередня оцінка цих територій показала, що геотермальні ресурси в цих регіонах оцінюються у 600-700 млрд. ТУП 6, 11 . Але маючи великі можливості, ми не можемо або не знаємо як їх використати. Сучасний стан розвитку альтернативної енергетики в Україні характеризується дуже низь- ким рівнем. Зараз в Україні лише один регіон, де використовуються вітряна, сонячна та геотермальна ене- 2 ргія - це Крим. Інші регіони або надто слабо використовують поновлювану енергетику або зовсім не вико- ристовують. Приблизно 1985-87 рр. у Криму почали впровадження ВЕУ. А у 2001 р. декотрі із засобів ма- сової інформації оголосили, що Росія робить інвестиції у дослідження на Донузлавських ВЕУ і планує створити науково-дослідницький центр поновлюваної енергії. Важко визначити, як Україна скористається цими розробками. Економічна оцінка природних умов для альтернативної енергетики по областях України. Для викори- стання альтернативної енергетики без втрат повинна бути здійснена економічна оцінка областей України, у яких використання поновлюваних джерел є економічно доцільним. Поновлювані джерела енергії є ресу- рсом суспільного використання, тому неможлива їх безпосередня економічна оцінка, тобто ми не можемо оцінити, скільки буде коштувати вітер, сонце, внутрішнє тепло землі та інші джерела поновлюваної енер- гетики. Унаслідок вище сказаного для оцінки була застосована результатна концепція оцінки наведена у /4/. Суть цієї концепції полягає у оцінці результату використання певного компоненту навколишнього се- редовища. У цієї роботі було оцінено прибуток від продажу електроенергії виробленої вітроагрегатом. Методика побудування карт. У розрахунках приймається, що на вітрополі відстань між рядами стано- вить 200 метрів, а відстань між ВЕУ – 50 метрів, тобто на площі в 1 км 2 може бути встановлено 126 ВЕУ (технічні розрахунки велися з показників, отриманих автором на Донвузлавській ВЕС). Прибуток, який одержується, було розраховано за наступною формулою: Gі=AWP де Gі – прибуток, що одержується від вітроенергетики з 1 км 2 , А – кількість ВЕУ на 1 км 2 , Р – ціна 1кВтгод, W – кількість енергії, що виробляється одною установкою. На Донузлавській ВЕС ці показники мають наступні значення. Відстань між вітроустановками складає 50 м, а відстань між рядами ВЕУ – 200 м. Таким чином на 1 км 2 може бути розміщено 126 установок та вироблено 75 тис. кВтгод. на добу. Зараз ціна на енергію, що виробляється вітром, складає 0,15 коп. за 1 кВтгод., що приблизно дорів- нює ціні на енергію, що виробляється підприємствами паливної енергетики. Провівши необхідні розрахунки ми бачимо, що із 1км 2 при використанні для вітроенергетики можливе отримання валового прибутку у розмірі 11340 грн. на добу або 3,4 млн. грн. на рік. Але для оцінення мож- ливого валового прибутку по областях необхідно скористатись наступною формулою: Gt=Gi(St-Su) де Gt – прибуток, що одержується від вітроенергетики в цілому по області, St - площа області, Su - площа непридатної для вітроенергетики земель (до непридатних земель були віднесені землі під лісовими насадженнями, забудовані землі, заболочені землі та землі під водою) та була побудована карта кількості непридатних земель на території України. У ході розрахунків була отримана карта із кількісними характеристиками земель придатних для вітро- енергетики (див. рис.1). На цій карті ми бачимо, що найбільша кількість придатних для використання у ві- троенергетиці є у Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях. Якщо ми проведемо через ці об- ласті лінію вона приблизно співпаде з віссю Воєйкова, а це дає привід вважати ці області найбільш прида- тними для вітроенергетики. Також у цьому регіоні, із рівнинним характером рельєфу, має місце поширене утворення ярів та балок, що також є сприятливою умовою для розвитку вітрової енергетики. У другий ре- гіон із значною кількістю земель придатних для розвитку енергетики є північний центр країни. Цей регіон відрізняється від усього Полісся тим, що у ньому найменша кількість заболочених земель і найбільша кількість відкритого простору, не вкритого лісами. Найменшою ж кількістю земель прида- тних для побудування ВЕС відрізняється західний Закарпатський регіон. Це пояснюється тим, що, по- перше, велика кількість земель належить до гірських масивів, а, по-друге, багато земель, знаходиться у межах багаточислених річкових басейнів, а розміщувати ВЕС на таких землях є дуже ризиковано. На карті з кількістю придатних земель розміщені кількісні показники непридатних площ. Порівнявши ці показни- ки, ми можемо зрозуміти, у яких областях дійсно велика кількість земель придатних для побудування ВЕС, а які отримали високий показник лише через велику загальну площу. Після такого порівняння отри- муємо: регіон, до якого входять Харківська, Дніпропетровська та Одеська області, що мають насправді сприятливі умови для розвитку вітроенергетики, а на північному центрі виявилось, що великий показник зумовлен лише великою загальною площею. Також була побудована карта (див. рис. 2), що відображає скільки прибутку теоретично може приносити вітроенергетика по областях України. Карта демонструє ре- гіони де побудування вітроенергетичних полів може принести найбільший прибуток. У більшості облас- тей спостерігається прямо пропорційна залежність кількості земель від прибутку, але в декотрих областях є розбіжності: наприклад у Львівській, Чернівецькій та Хмельницький областях прибуток менший за очі- куваний, що пояснюється великим значенням Su. Висновок. За розвитку технологій альтернативної енергетики, вона стає усе більш вигідною з еконо- мічної точки зору у порівнянні з традиційною. Але найбільш значущою користю у розвитку альтернатив- ної енергетики є не лише економічна вигода, а й те, що цей розвиток є одним із перших кроків України на шляху до сталого розвитку, тому що традиційне надмірне використання викопного палива може призвести лише до стійкого занепаду держави. Проведена оцінка вигідності земель для вітроенергетичних станцій визначає (у першому наближенні) ті області України, де ВЕС будуть приносити найбільшу вигоду. Прове- дення оцінки економічної вигідності для інших видів альтернативної енергетики дасть змогу отримати по- Рис.3 Економічна оцінка території України для вітрової енергетики вну картину з відображення зон, що є економічно привабливими для альтернативної енергетики. А ураху- вання природоохоронної складової дає підстави сподіватись, що Україна зможе розвиватись згідно вимог концепції сталого розвитку. Література 1. Варивода О.В. Оцінка природного та технічно доступного вітроенергетичного потенціалу України стосов- но вибору ділянок для планування ВЕС // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Карабіна. Геологія, географія, екологія. Харків, 2003. 2. Величко С.А. Природоресурсний та природоохоронний потенціал розвитку альтернативної енергетики в Україні.- Там же. 3. Воробьёв И.Е. Электроэнергетика мира в 1999 году. Энергетика и электрификация, 62001. 4. Зайфрид Д. Энергия: веские аргументы. – Киев, 1994. 5. Зарицкий П.В. Ресурсы вторичного минерального сырья в Украине: проблема и перспективы исполь- зования. //Вісник Харківського університету: Геологія - Географія-Екологія. 1998, № 4. 6. Коробко Б.П., Шевчук В.І., Коробко О.Б. Вітроенергетика для двору // ЕСТА, 2002, № 5. 7. Куцан Ю.Г. Щодо проекту концепції енергетичної політики України на період до 2030 року. Энерге- тика и электрификация, 3*2001. 8. Мухина Л.И. Экономическая оценка природных ресурсов. М.: Наука, 1975 9. Хвесик М., Бабич Н., Пестушенко П. Основні методологічні підходи до визначення ролі природних ресурсів у формуванні національного багатства./ Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Київ-Луцьк: Вежа, 2000. 10. Хілько В.А. Організація виробництва ліцензійного вітроенергетичного обладнання; будівництво віт- рових електростанцій на його основі.// Энергетика и электрификация,. 2001, № 3. 11. Шевченко В.І., Півень Л.З. Енергетика України: який шлях обрати, щоб вижити. – Київ, 1999. Рис.1 4 Рис.2. Анотація. У статті наведена методика комп’ютерного картографування та побу- довані тематичні карти для економічної оцінки потенціалу територіального розвитку ві- трової енергетики. Побудовано картодіаграму потенціалу земель, що можуть бути ви- користані під вітроенергетику та картограму потенційного прибутку, що його можливо отримати з кожної території (на рівні адміністративних областей).

Економічна доцільність розміщення вітрових електростанцій в Україні (розгляд на рівні адміністративних областей)

Institution

Ähnliche Einträge