До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину

Расширение в последнее время показаний к проведению операции кесарева сечения привело к повышению частоты абдоминального родоразрешения. Это обосновывает актуальность проблемы ведения соответствующих новорожденных, их реанимации и интенсивной терапии. В данной обзорной статье обсуждаются особенно...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автори:	Клименко, Т.М., Сороколап, Ю.В., Голюк, К.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Обзоры
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74665
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину / Т.М. Клименко, Ю.В. Сороколат, К.О. Голюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 188-191. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74665
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-746652015-01-23T03:01:37Z До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину Клименко, Т.М. Сороколап, Ю.В. Голюк, К.О. Обзоры Расширение в последнее время показаний к проведению операции кесарева сечения привело к повышению частоты абдоминального родоразрешения. Это обосновывает актуальность проблемы ведения соответствующих новорожденных, их реанимации и интенсивной терапии. В данной обзорной статье обсуждаются особенности состояния здоровья новорожденных после кесарева сечения. Выявлена противоречивость литературных данных в отношении этого вопроса, что может объясняться недостаточной сопоставимостью сравниваемых групп новорожденных в каждом отдельном исследовании различных авторов по пренатальным и интранатальным факторам. Злободневность проблемы состояния здоровья данного контингента детей, недостаточность литературных данных обосновывают актуальность организации эффективного мониторинга перинатальной заболеваемости у детей, родившихся путем кесарева сечения. Recently the number of indications for caesarean section has increased, resulting in a more frequent abdominal delivery. This substantiates the actuality of the problem of managing neonates born by caesarean section, their reanimation and intensive care of them. The peculiarities of the health state of newborns after cesarean section delivery are discussed in the review. This review consideres the literature data regarding the health state of newborns after caesarean section delivery. These data are ambiguous, perhaps due to insufficient compatibility of the groups of neonates being compared in each separate research of different authors investigating the prenatal and intranatal factors. The actuality of the health state problem of newborns delivered by caesarean section and insufficient data on this issue require urgent creation of effective monitoring in children delivered by caesarean section perinatal morbidity. 2013 Article До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину / Т.М. Клименко, Ю.В. Сороколат, К.О. Голюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 188-191. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74665 616-053.31-056.2:618.5-089.888.61 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Обзоры Обзоры
spellingShingle	Обзоры Обзоры Клименко, Т.М. Сороколап, Ю.В. Голюк, К.О. До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину Таврический медико-биологический вестник
description	Расширение в последнее время показаний к проведению операции кесарева сечения привело к повышению частоты абдоминального родоразрешения. Это обосновывает актуальность проблемы ведения соответствующих новорожденных, их реанимации и интенсивной терапии. В данной обзорной статье обсуждаются особенности состояния здоровья новорожденных после кесарева сечения. Выявлена противоречивость литературных данных в отношении этого вопроса, что может объясняться недостаточной сопоставимостью сравниваемых групп новорожденных в каждом отдельном исследовании различных авторов по пренатальным и интранатальным факторам. Злободневность проблемы состояния здоровья данного контингента детей, недостаточность литературных данных обосновывают актуальность организации эффективного мониторинга перинатальной заболеваемости у детей, родившихся путем кесарева сечения.
format	Article
author	Клименко, Т.М. Сороколап, Ю.В. Голюк, К.О.
author_facet	Клименко, Т.М. Сороколап, Ю.В. Голюк, К.О.
author_sort	Клименко, Т.М.
title	До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину
title_short	До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину
title_full	До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину
title_fullStr	До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину
title_full_unstemmed	До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину
title_sort	до питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Обзоры
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74665
citation_txt	До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину / Т.М. Клименко, Ю.В. Сороколат, К.О. Голюк // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 2, ч. 2 (62). — С. 188-191. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT klimenkotm dopitannâstanuzdorovânovonarodženihâkínarodilisʹšlâhomoperacííkesarevaroztinu AT sorokolapûv dopitannâstanuzdorovânovonarodženihâkínarodilisʹšlâhomoperacííkesarevaroztinu AT golûkko dopitannâstanuzdorovânovonarodženihâkínarodilisʹšlâhomoperacííkesarevaroztinu
first_indexed	2025-07-05T23:05:45Z
last_indexed	2025-07-05T23:05:45Z
_version_	1836850090619174912
fulltext	188 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 2 (62) В останні роки інтерес дослідників до проблеми стану здоров’я дитини після народження шляхом операції кесарева розтину пояснюється зміною аку- шерської стратегії і розширенням показань до опера- тивного розродження [3, 15, 27]. Щорічне зростання частоти кесарева розтину відбувається приблизно на 1% [6, 8]. Операція кесарів розтин є найпоширені- шою в акушерстві [3]. Частота кесаревого розтину не має тенденції до зниження і складає, за даними різних авторів, від 11% до 29%, досягаючи 40% у стаціонарах, що є колекторами акушерської патології [15, 27]. Це зумовлено розширенням показань до абдомінального розродження як в інтересах матері, так і в інтересах плода. Одним з важливих чинників зростання частоти кесаревого розтину в останні два десятиріччя є проведення операції в інтересах плода, про що свідчить обернений зв’язок між частотою кесаревого розтину і перинатальною смертністю [2, 11, 13, 19]. В теперішній час ні в кого не викликає сумнівів роль кесаревого розтину в зниженні пе- УДК 616-053.31-056.2:618.5-089.888.61 © Т. М. Клименко, Ю. В. Сороколат, К. О. голюк, 2013. ДО ПИТАННЯ СТАНУ ЗДОРОВ’Я НОВОНАРОДЖЕНИХ, ЯКІ НАРОДИЛИСЬ ШЛЯХОМ ОПЕРАЦІї КЕСАРЕВА РОЗТИНУ Т. М. Клименко, ю. В. Сороколат, К. О. Голюк Кафедра неонатолоії (зав. – професор Т. М. Клименко), Харківська медична академія післядипломної освіти; 61176, Україна, м. Харків, вул. Корчагінців, 58; E-mail: klimenko.t@inbox.ru THE ISSUE OF HEALTH STATE OF NEWBORNS DELIVERED BY CAESAREAN SECTION T. M. Klimenko, Y. V. Sorokolat, K. O. Golyuk SUMMARY Recently the number of indications for caesarean section has increased, resulting in a more frequent abdominal delivery. This substantiates the actuality of the problem of managing neonates born by caesarean section, their reanimation and intensive care of them. The peculiarities of the health state of newborns after cesarean section delivery are discussed in the review. This review consideres the literature data regarding the health state of newborns after caesarean section delivery. These data are ambiguous, perhaps due to insufficient compatibility of the groups of neonates being compared in each separate research of different authors investigating the prenatal and intranatal factors. The actuality of the health state problem of newborns delivered by caesarean section and insufficient data on this issue require urgent creation of effective monitoring in children delivered by caesarean section perinatal morbidity. К ВОПРОСУ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ НОВОРОЖДЕННыХ, РОДИВШИХСЯ ПУТЕМ ОПЕРАЦИИ КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ Т. М. Клименко, ю. В. Сороколат, Е. О. Голюк РЕЗЮМЕ Расширение в последнее время показаний к проведению операции кесарева сечения привело к повышению частоты абдоминального родоразрешения. Это обосновывает актуальность проблемы ведения соответствующих новорожденных, их реанимации и интенсивной терапии. В данной обзорной статье обсуждаются особенности состояния здоровья новорожденных после кесарева сечения. Выявлена противоречивость литературных данных в отношении этого вопроса, что может объясняться недостаточной сопоставимостью сравниваемых групп новорожденных в каждом отдельном исследовании различных авторов по пренатальным и интранатальным факторам. Злободневность проблемы состояния здоровья данного контингента детей, недостаточность литературных данных обосновывают актуальность организации эффективного мониторинга перинатальной заболеваемости у детей, родившихся путем кесарева сечения. Ключові слова: новонароджені, кесарів розтин, стан здоров’я. ринатальної смертності і дещо менше – малюкової захворюваності [16]. У ряді випадків екстрагенітальні хвороби ва- гітної, ускладнення, що важко перебігають, захво- рювання і затримка розвитку плода диктують необ- хідність вчасно закінчити вагітність і забезпечити подальший розвиток та догляд новонародженого. Сучасні технології дозволяють зберегти життя гли- боконедоношеним дітям, ліквідувати прояви вну- трішньоутробної інфекції та аутоімунної патології. В таких випадках кесарів розтин стає основним ме- тодом швидкого та дбайливого закінчення вагітності. З приводу операції кесаревого розтину тривалий час ведуться суперечки. Деякі захоплені фахівці вважають можливим всі реальні та уявні труднощі пологового акту подолати за допомогою кесаревого розтину. Інші переконані в мінімальних можливос- тях оперативного розродження. Показання до кеса- ревого розтину традиційно прийнято ділити на абсо- лютні та відносні. До абсолютних показань належать 189 О Б З О Р Ы ускладнення вагітності та пологів, при яких інший спосіб розродження становить смертельну небезпеку для матері. Тому кесарів розтин за абсолютними по- казаннями можна виконувати без урахування всіх необхідних умов і протипоказань. До абсолютних показань належать абсолютно вузький таз, пухлини і рубцеві звуження, що перешкоджають народженню плода, повне передлежання плаценти, передчасне відшарування плаценти при непідготовлених полого- вих шляхах, ознаки початку розриву матки. Відносні показання до кесаревого розтину виникають при клінічних ситуаціях, коли не виключена можливість розродження через природні родові шляхи, але з високим ризиком перинатальної смертності та за- грозою здоров’ю або життю матері. Умовно відносні показання поділяються на дві групи: показання до операції з боку матері і показання до операції з боку плоду. До першої групи відносять: стійку слабкість пологової діяльності, що не піддається лікуванню, клінічно вузький таз, загрозливий розрив матки, в тому числі неспроможність рубця на матці після попередніх операцій, важкий гестоз за відсутності ефекту від лікування або його ускладнення (від- шарування сітківки, загроза крововиливу в мозок, гостра печінкова недостатність тощо), кровотечу при неповному передлежанні плаценти і непідго- товлених родових шляхах, перенесені в минулому операції з приводу сечостатевих і кишково-статевих нориць, екстрагенітальні захворювання у важкій стадії розвитку, важкі травми тощо. До другої групи відносять початкову асфіксію плоду, виражений синдром затримки розвитку плоду, тазове перед- лежання, поперечне положення плоду, недоношену або переношену вагітність, обтяжений акушерський анамнез (безпліддя, звичне невиношування вагітнос- ті, мертвонародження) [6, 16]. Далеко не повне пере- рахування показань до кесаревого розтину свідчить про важливе значення цієї операції в перинатальному акушерстві. Можливість у потрібний час закінчити вагітність без значних збитків для здоров’я матері і дитини дозволяє зберегти не тільки життя, але і по- передити можливе травмування дитини (шкірні по- шкодження, перелом стегна, перелом кісток черепа, кефалогематома тощо) [14]. Запровадження сучасних технологій у перина- тальній медицині істотно змінюють ситуацію. Згідно аналізу діяльності перинатальних центрів, виявлено невпинне збільшення питомої ваги недоношених дітей – до 16%, захворюваність новонароджених на рівні 15% зі зниженням в структурі захворюваності частки новонароджених, що перенесли асфіксію. Більш ніж трикратний ріст природжених пневмо- патій пов’язують зі збільшенням кількості недоно- шених дітей. Раціональне і дбайливе розродження, адекватна первинна реанімація у пологовій залі, наступний догляд за новонародженими від матерів з діагностованими внутрішньоутробними порушен- нями плоду різної виразності асоціюються зі знижен- ням питомої ваги новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи. При цьо- му частота сепсису, родової травми, кефалогематоми змінюється мало [2, 11, 15]. Однак зрозуміло, що підвищенням частоти кесаревого розтину не можна вирішити проблему перинатальної захворюваності. На особливу увагу заслуговує питання кесаревого розтину при недо- ношеній вагітності. При терміні вагітності до 34 тижнів кесарів розтин не є операцією вибору, і її виконують в основному за екстреними показаннями з боку матері [28]. Для плода при термінах вагітності 26-32 тижні і масі плоду до 1500 г, коли надзвичайно важливим є дбайливе розродження, має значення характер розрізу на матці. Сьогодні з’явилися нові показання до операції, частота яких досить висока (11%) – це індукована вагітність після екстракорпо- рального запліднення [10]. Можливості новітніх методів кесаревого роз- тину сприяють поліпшенню умов вилучення плоду, а, отже, зменшенню його травматизму, знижують ризик ускладнень з боку матері. Щодо особливостей стану новонароджених, що народилися шляхом операції кесарева розтину, літературні відомості є вельми розбіжними [4]. Одні автори підкреслюють відсутність істотних відмінностей у метаболічному статусі відносно ді- тей, народжених природним шляхом [18, 20], інші дослідники доповідають про діаметрально проти- лежні відомості [24]. Так, обстеження 1540 здорових доношених дітей показало, що діти, які народилися шляхом операції кесарева розтину, мали значимо нижчі рівні глюкози крові у перші чотири години життя порівняно з дітьми, які народилися вагінально [24]. Деякі автори підкреслюють певні особливості постнатальної адаптації та вигодовування дітей, на- роджених шляхом операції кесарева розтину. При пе- реході до позаутробного існування новонароджений підлягає дії численних факторів, пов’язаних з новим середовищем існування. Від можливості організму дитини адаптуватися до нових умов залежить перебіг неонатального періоду [22, 30]. Вагінальні пологи є природною стресовою ситуацією для матері й плоду. Під час пологів на плід впливають різноманітні ме- ханічні та метаболічні фактори, на що він відповідає потужним викидом так званих гормонів стресу (адре- наліну, норадреналіну, дофаміну, кортикотропіну, кортизолу), які дозволяють йому легше перенести процес адаптації до позаутробного життя [17]. На думку багатьох авторів [1, 7, 12, 25], діти, народжені шляхом кесарева розтину, істотно від- різняються від тих, хто народився через природні шляхи, і потребують пильної уваги. У більшій мірі це відноситься до дітей, що не зазнали впливу регу- лярної пологової діяльності. Стан дітей, народжених за допомогою кесарева розтину до початку пологової 190 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №2, ч. 2 (62) діяльності, обумовлений такими особливостями, як відсутність скорочувальної діяльності матки і впли- вом методу знеболювання на здатність організму ди- тини до адаптації. Згідно літературним відомостям, при кесаревому розтині, проведеному до початку пологової діяльності, адаптація новонароджених відбувається тяжче, ніж при природних пологах і кесаревому розтині, проведеному у першому періоді пологів [21]. У цих дітей відмічають низьку збудли- вість ретикулярної формації мозку, що є причиною гальмування реалізації першого вдиху [31]. Ранній період їх адаптації характеризується напруженням функції багатьох систем організму [9]. Спостереження показали, що гормони стресу сприяють активації сурфактантної системи легенів, мобілізують енергетичні ресурси, імунну систему, забезпечують кровопостачання серця і головного мозку в перші хвилини життя новонародженого [29]. У дітей, народжених шляхом кесарева розтину під загальною анестезією, рівень тиреотропного гормону був нижчим, ніж у новонароджених після природних пологів, що автори пояснюють відсутністю активізації гіпофізарно-тиреоїдної системи плоду [26]. Особливе місце в клінічних наслідках кесарева розтину займає анестезіологічне забезпечення. До теперішнього часу не визначено вид знеболювання, який би відповідав усім вимогам що пред’являються до анестезії при абдомінальному розродженні. При цьому будь-який спосіб знеболювання чинить вплив на плід [5, 13, 21]. Аналіз, проведений за результата- ми обстеження 1337 новонароджених після кесарева розтину, проведеного до початку і в процесі по- логової діяльності із застосуванням комбінованого ендотрахеального наркозу і реґіонарних методів знеболювання при доношеній вагітності, дозволив виявити, що період ранньої неонатальної адаптації у цих дітей перебігає менш сприятливо у порівнянні з контрольною групою немовлят, народжених при- родним шляхом [5]. Встановлено частіший розвиток синдрому пригнічень центральної нервової системи, дихальні порушення, більш пізнє відновлення пер- винного зниження маси тіла. Відмічено зниження темпів становлення лактації, більший відсоток гіпогалактій у матерів і, як наслідок, високий ризик штучного вигодовування новонароджених. Про вірогідно частіше виявлення бронхолеге- невої дисплазії у новонароджених шляхом кесарева розтину повідомляють і інші автори [9], хоча не всі дослідники з цим згодні [23]. На нашу думку, не виключено, що вищенаведена суперечливість літературних відомостей про стан новонароджених після кесарева розтину обумовле- на неоднаковою співставлюваністю порівнюваних груп у кожному з досліджень за пренатальними та інтранатальними факторами, зокрема фоновими акушерсько-гінекологічними та екстрагенітальними захворюваннями у матерів. Таким чином, нагальність проблеми стану здоров’я дітей періоду новонародженості після операції кесарева розтину, недостатня вивченість клініко-патофізіологічних аспектів цього питання обумовлюють актуальність та доцільність організа- ції ефективного моніторингу перинатальної захво- рюваності дітей, що народились шляхом операції кесарева розтину. ЛіТЕРАТУРА 1. Абрамченко В. В. Кесарево сечение в перина- тальной медицине / Абрамченко В. В., Шамхалова И. А., Ланцев Е. А. – СПб. : ЭЛБИ, 2005. – 226 с. 2. Абрамян Р. А. Анализ структуры преждевре- менных родов и связанных с ними перинатальных потерь (2006-2010 гг.) / Р. А. Абрамян, В. Ф. Григорян // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2011. – Т. 1, № 1. – С. 26–29. 3. Баранов И. И. Непрямые причины материн- ской смертности / И. И. Баранов, З. З. Токова // Аку- шерство и гинекология. – 2012. – № 42. – С. 92–96. 4. Иванов Д. О. Нарушения обмена глюкозы у новорожденных / Д. О. Иванов // Детская медицина Северо-Запада. – 2011. – Т. 2, № 1. – С. 68–91. 5. Ипполитова Л. И. Особенности постнатальной адаптации и вскармливания детей, рожденных путем кесарева сечения / Л. И. Ипполитова, И. И. Логви- нова, И. Н. Коротких // Вестник Волгоградского государственного медицинского университета. – 2010. – № 3. – С. 84–86. 6. Коломийцева А. Г. Современные принципы ведения родов. Предупреждение агрессии в родах / А. Г. Коломийцева, Н. Я. Скрипченко // Таврический медико-биологический вестник. – 2012. – Т. 15, № 2, ч. 2 (58). – С. 290–292. 7. Кулаков В. И. Кесарево сечение / Кулаков В. И., Чернуха Е. А., Комиcсарова Л. М. – М. : Триада-Х, 2004. – 320 с. 8. Место абдоминального и влагалищного опера- тивного родоразрешения в современном акушерстве: реальность и перспективы / В. И. Краснопольский, Л. С. Логутова, В. А. Петрухин [и др.] // Акушерство и гинекология. – 2012. – № 1. – С. 4–8. 9. Особенности течения бронхолегочной диспла- зии у детей на современном этапе / А. С. Сенаторова, О. Л. Логвинова, Л. Н. Черненко [и др.] // Здоровье ребенка. – 2011. – № 3. – С. 55–61. 10. Оценка влияния на выбор метода родо- разрешения при индуцированной беременности факторов, связанных с причиной и длительностью бесплодия, возрастом пациенток и количеством выполненных процедур экстракорпорального опло- дотворения / В. И. Краснопольский, М. В. Капусти- на, Л. И. Федосенко [и др.] // Российский вестник акушера-гинеколога. – 2011. – № 2. – С. 44–48. 11. Пестрикова Т. Ю. Мониторирование ос- новных показателей службы родовспоможения Дальневосточного Федерального округа (2007- 191 О Б З О Р Ы 2009 гг.) / Т. Ю. Пестрикова // Вестник обще- ственного здоровья и здравоохранения Дальнего Востока России. – 2011. – № 1. – С. 1–17. 12. Пестрикова Т. Ю. Перинатальные потери. Резервы снижения / Пестрикова Т. Ю., Юрасова Е. А., Бутко Т. М. – М. : Литтерра, 2008. – 208 с. 13. Турсунова Г. А. Влияние новых технологий на исходы родов и состояние здоровья новорожденных, рожденных в тазовом предлежании / Г. А. Турсунова, З. М. Ахтамова, Х. С. Некбаев // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2010. – Т. 12, № 1. – С. 34–37. 14. Чернуха Е. А. Травматические повреждения плода при кесаревом сечении и меры их профилакти- ки / Е. А. Чернуха, Л. М. Комиссарова, Е. В. Ананьев // Акушерство и гинекология. – 2009. – № 4. – С. 62–64. 15. Ядгарова К. Т. Анализ деятельности респу- бликанского перинатального центра (Республика Узбекистан) за 2003-2010 гг. / К. Т. Ядгарова, А. С. Любчич // Перинатология и педиатрия. – 2011. – № 3 (47). – С. 28–33. 16. Abenhaim H. A. Effect of prior cesarean delivery on neonatal outcomes / H. A. Abenhaim, A. Benjamin // Journal Of Perinatal Medicine. – 2011. – Vol. 39, № 3. – P. 241–244. 17. Airway expression of the epithelial sodium channel α-subunit correlates with cortisol in term newborns / C. Janér, O. M. Pitkänen, O. Helve [et al.] // Pediatrics. – 2011. – Vol. 128, № 2. – P. 414–421. 18. Blood glucose levels in a population of healthy, breast fed, term infants of appropriate size for gestational age / E. Hoseth, A. Joergensen, F. Ebbesen [et al.] // Arch. Dis. Child Fetal Neonatal Ed. – 2000. – Vol. 83, № 2. – P. 117–119. 19. Comparison of neonatal and maternal outcomes associated with head-pushing and head-pulling methods for impacted fetal head extraction during caesarean delivery / P. Bastani, S. Pourabolghasem, F. Abbasalizadeh [et al.] // International Journal Of Gynaecology And Obstetrics. – 2012. – Vol. 118, № 1. – P. 1–3. 20. Diwakar K. K. Plasma glucose levels in term infants who are appropriate size for gestation and exclusively breast fed / K. K. Diwakar, M. V. Sasidhar // Archives of Disease in Childhood. – 2002. – Vol. 87. – P. 46–48. 21. Effect of anesthesia on neurological status of newborns in abdominal delivery during early postna- tal period / Iu. S. Aleksandrovich, O. V. Riazanova, E. A. Murieva [et al.] // Anesteziol. Reanimatol. – 2011. – № 1. – P. 15–18. 22. Global report on preterm birth and stillbirth (3 of 7): evidence for effectiveness of interventions / F. C. Barros, Z. A. Bhutta, M. Batra [et al.] // BMC Pregnancy Childbirth. – 2010. – № 10, Suppl. 1. – P. 3. 23. Gortner L. Respiratory disorders in preterm and term neonates: an update on diagnostics and therapy / L. Gortner, E. Tutdibi // Z. Geburtshilfe Neonatol. – 2011. – Vol. 215, № 4. – P. 145–151. 24. Kayıran S. M. Screening of blood glucose levels in healthy neonates / S. M. Kayıran, B. Gürakan // Sin- gapore Med. J. – 2010. – Vol. 51, № 11. – P. 835–853. 25. Late preterm infants – complications during the early period of adaptation / M. Baumert, L. Agnieszka, L. J. Krzych [et al.] // Ginekol Pol. – 2011. – Vol. 82, № 2. – P. 119–125. 26. Maternal and neonatal urinary iodine excre- tion and neonatal TSH in relation to use of antiseptic during caesarean section in an iodine sufficient area / H. Tahirović, A. Toromanović, S. Grbić [et al.] // J. Pediatr. Endocrinol. Metab. – 2009. – Vol. 22, № 12. – P. 1145–1149. 27. Maternal request: a reason for rising rates of cesarean section? / A. Kottmel, I. Hoesli, R. Traub [et al.] // Archives Of Gynecology And Obstetrics. – 2012. – Vol. 286, № 1. – P. 93–98. 28. Previous preterm cesarean delivery and risk of subsequent uterine rupture / A. C. Sciscione, M. B. Landon, K. J. Leveno [et al.] // Obstetrics And Gynecology. – 2008. – Vol. 111, № 3. – P. 648–653. 29. The effect of mode of delivery on T regulatory (Treg) cells of cord blood / A. Yildiran, E. Yurdakul, D. Guloglu [et al.] // Indian J. Pediatr. – 2011. – Vol. 78, № 10. – P. 1234–1238. 30. The health implications of birth by Caesarean section / M. J. Hyde, A. Mostyn, N. Modi [et al.] // Biol. Rev. Camb. Philos. Soc. – 2012. – Vol. 87, № 1. – P. 229–243. 31. Udy P. Emotional impact of cesareans / P. Udy // Midwifery Today Int. Midwife. – 2009. – № 89. – P. 12–13, 63–64.

До питання стану здоров’я новонароджених, які народились шляхом операції кесарева розтину

Репозитарії

Схожі ресурси