Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті

Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті

У статті наведено короткий нарис розвитку онкології на підґрунті кардинальних досягнень біологічних і природничих наук. Проаналізовано на молекулярному, клітинному, органному, організму в цілому і популяційному рівнях основні сучасні проблеми онкології , а також перспективи та шляхи їх вирішення....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2006
1. Verfasser: Білинський, Б.Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2006
Schlagworte:
Лекция
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7471
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті / Б.Т. Білинський // Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 159-162. — Бібліогр.: 0 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-7471
record_format dspace
spelling irk-123456789-74712010-04-01T12:01:21Z Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті Білинський, Б.Т. Лекция У статті наведено короткий нарис розвитку онкології на підґрунті кардинальних досягнень біологічних і природничих наук. Проаналізовано на молекулярному, клітинному, органному, організму в цілому і популяційному рівнях основні сучасні проблеми онкології , а також перспективи та шляхи їх вирішення. The paper presents the history of oncology based on radical achievements of biological and natural sciences. The main modern problems of oncology at the molecular, cellular, organ, organismic, and population levels are analyzed and the outlooks for resolving these problems are outlined. 2006 Article Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті / Б.Т. Білинський // Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 159-162. — Бібліогр.: 0 назв. — укр. 1562-1774,0204-3564 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7471 uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Лекция
Лекция
spellingShingle Лекция
Лекция
Білинський, Б.Т.
Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті
description У статті наведено короткий нарис розвитку онкології на підґрунті кардинальних досягнень біологічних і природничих наук. Проаналізовано на молекулярному, клітинному, органному, організму в цілому і популяційному рівнях основні сучасні проблеми онкології , а також перспективи та шляхи їх вирішення.
format Article
author Білинський, Б.Т.
author_facet Білинський, Б.Т.
author_sort Білинський, Б.Т.
title Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті
title_short Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті
title_full Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті
title_fullStr Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті
title_full_unstemmed Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті
title_sort стратегія і тактика онкології в історичному аспекті
publisher Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
publishDate 2006
topic_facet Лекция
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7471
citation_txt Стратегія і тактика онкології в історичному аспекті / Б.Т. Білинський // Онкологія. — 2006. — Т. 8, № 2. — С. 159-162. — Бібліогр.: 0 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT bílinsʹkijbt strategíâítaktikaonkologíívístoričnomuaspektí
first_indexed 2025-07-02T10:16:13Z
last_indexed 2025-07-02T10:16:13Z
_version_ 1836529875919306752
fulltext ЛЕКЦИЯ 159О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6 Поняття «стратегія і тактика» запозичені з війсь­ ково­політичної лексики. Стосовно наукових дослід­ жень під словом «стратегія» розуміємо фундаменталь­ ні дослідження, що визначають розвиток галузі на певний історичний відрізок часу; під «тактикою» в он­ кології розуміємо практичну діяльність — профілак­ тику, діагностику і лікування. Фундаментальні дослід­ ження та клінічна медицина тісно взаємопов’язані, часто важко провести чітку межу між ними. Онколо­ гія є частиною біології, у ній діють загальнобіологіч­ ні закони. Це інтегральна наука, розвитку якої сприя­ ють досягнення фізики, хімії, біології, патофізіології, молекулярної біології, генетики та інших фундамен­ тальних наук. Прикладна онкологія є частиною ме­ дичної практики й у значній мірі залежить від рівня розвитку вище зазначених наук. Можливо, розвиток клінічної онкології залежить від рівня теоретичних знань у більшій мірі, ніж в інших галузях медицини. У зв’язку з певним емоційним відношенням частини суспільства до ракових захворювань, швидким зрос­ танням онкологічної захворюваності у світі, онкологія має ще й особливий суспільно­політичний резонанс і тому виходить за межі суто біологічних дисциплін, за­ хоплюючи і соціально­гуманітарні проблеми. Мета огляду — аналіз впливу фундаментальних досліджень на рівень клінічної онкології та визначен­ ня її сучасних проблем на різних рівнях: молекуляр­ ному, клітинному, органному,цілого організму, а та­ кож на популяційному і соціально­політичному. На молекулярному рівні сьогодні вивчають прото­ онкогени, онкогени, пухлинні супресори і мутаторні гени, генетичні та епігеномні зміни у пухлинних клі­ тинах, порушення у системах їх сигнальних шляхів; тобто механізми виникнення характерних властивос­ тей пухлинних клітин — порушення регуляції клітин­ ного циклу й апоптозу, відсутності реплікативного старіння, генетичної нестабільності. На клітинному рівні — зміни фенотипу та морфогенетичних реакцій при злоякісній трансформації, які зумовлюють «агре­ сивність» пухлинної клітини, порушення її «соціаль­ ної поведінки». На органному рівні, що належить до клінічної медицини, вивчають конкретні (у тому чис­ лі передракові) зміни у різних органах; основні досяг­ нення та проблеми цього рівня дослідження стосують­ ся діагностики і лікування конкретних захворювань. Рівень цілого організму передбачає вивчення складних кореляцій, які виникають між регуляторними систе­ мами організму (нервовою, ендокринною, імунною) і агресивним мутантом — раковою клітиною; пробле­ му стосунків між організмом і пухлиною традиційно досліджує українська школа онкологів, починаючи з О.О. Богомольця і Р.Є. Кавецького. На популяційно- му рівні вивчають закономірності поширення раку. Ра­ кові захворювання не однаково розповсюджені у різ­ них популяціях, але існує загальна тенденція до зрос­ тання їх кількості. Упродовж ХХ століття рак «виріс» з доволі рідкісного захворювання до одного з найпо­ ширеніших, який щорічно є причиною смерті понад 5 млн людей на земній кулі. Більшість визначних відкриттів, що стали осно­ вою сучасної теорії злоякісних пухлин, були відзна­ чені найвищою нагородою — Нобелівською пре­ мією (НП). Онкологія не входить безпосередньо до кола наук і напрямків, за які присуджують цю най­ престижнішу нагороду. Але відкриття у галузі фізи­ ки, хімії, низки біологічних наук (теоретичні робо­ ти більше ніж 50 лауреатів НП) — безцінний внесок у побудову сучасної онкології. Завдяки результатам фундаментальних досліджень вдалося створити нову модель злоякісної клітини. Згідно з сучасними уяв­ леннями, пухлинний ріст є дуже своєрідним біоло­ гічним феноменом, що спостерігається на усіх рів­ нях живої природи. Рак можна вважати патологією, пов’язаною з порушенням зберігання, передачі та реа­ лізації інформації, що міститься у ДНК клітини. Тео­ логічна суть цього порушення не до кінця осмисле­ на, у кожному разі його не можна вважати абсолютно патологічним у звичайному розумінні. Пухлинна клі­ тина виникає з нормальної; це свого роду пристосу­ вання до вкрай несприятливих (екстремальних) умов, де перед клітиною постає альтернатива: загинути чи пристосуватися шляхом зміни своїх основних біо­ логічних властивостей. Такі зміни йдуть переважно у напрямку примітивізації біохімічниx процесів, по­ яви «агресивності» клітини щодо своїx сусідів, утра­ ти ряду специфічних ознак i функцій (дедиференціа­ ції), порушення механізмів контролю стабільності ге­ ному, проліферації і апоптотичної загибелі клітин. НП 1931 p. відзначено дослідження O. Warburg фе­ номена гліколізу в пухлинних клітинах. Сучасне ро­ зуміння суті процесу злоякісної трансформації клі­ тини було б неможливе без відкриття структури i СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ОНКОЛОГІЇ В ІСТОРИЧНОМУ АСПЕКТІ Резюме. У статті наведено короткий нарис розвитку онкології на підґрун- ті кардинальних досягнень біологічних і природничих наук. Проаналізова- но на молекулярному, клітинному, органному, організму в цілому і популя- ційному рівнях основні сучасні проблеми онкології , а також перспективи та шляхи їх вирішення. Б.Т. Білинський Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, Україна Ключові слова: онкологія, фундаментальні дослідження, діагностика, лікування хворих онкологічного профілю. ЛЕКЦИЯ 160 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6 принципів функціонування ДНК і РНК, здійсненого Y. Watson,F. Crick і M.G. Wilkins (НП 1962 р.). Наслідком злоякісної трансформації клітин є утворення принципово нового фенотипу: кліти­ на стає практично «безсмертною», мало контрольо­ ваною з боку макроорганізму, здатною до швидко­ го пристосування до несприятливих впливів, що забезпечує її селективну перевагу порівняно з нор­ мальними клітинами. Таким чином, рак — клітин­ на проблема. Але за своїм значенням ця проблема далеко виходить за межі цитології. Підсумовуючи здобутки онкологічної науки за ми­ нуле століття, необхідно зупинитись на наступних фак­ тах. Насамперед, на розв’язанні питання про етіологію раку. Ми стверджуємо, що рак є поліетіологічним захво­ рюванням, яке може бути викликане хімічними, фізич­ ними та біологічними чинниками. Канцерогенні фак­ тори умовно поділяють на ініціатори i промотори, тоб­ то на такі, що є обов’язковими й умовними чинниками i діють на різних етапах малігнізації клітини. Перше міс­ це за розповсюдженістю займають xiмiчнi канцерогени; вивчено понад 2000 речовин, що мають канцероген­ ні властивості. Важливе мicцe займають фізичні кан- церогени: іонізувальне випромінення, ультрафіолетова радіація. Не можна не згадати НП 1946 р., яку отримав G.Y. Muller за відкриття мутагенності рентгенівського опромінення. Посилення радіаційного впливу на ор­ ганізм пов’язане з наслідками науково­технічної ре­ волюції: зменшення озонового шару атмосфери по­ силило ультрафіолетове опромінення, що призвело до підвищення частоти пухлин шкіри. Наслідки ядерних вибухів, аварій на АЕС, неякісне захоронення «відпра­ цьованих» ізотопів збільшили потрапляння в організм радіонуклідів, що спричиняє підвищення частоти ге­ матологічних захворювань, раку щитовидної залози, інших солідних пухлин. Цікава роль біологічних кан- церогенів. Початок i середина XX ст. пов’язані з інтен­ сивним вивченням онкогенних вірусів (роботи лау­ реата НП 1966 р. P. Rous). За розкриття механізмів дії РНК­вмісних онкогенних вipyciв R. Dulbecco, Н. Temin i D. Baltimore отримали в 1975 p. НП. На сьогодні у тва­ рин виявлено декілька десятків пухлин, які виклика­ ють віруси (ДНК­ і РНК­вмісні). У людини результа­ ти вивчення етіологічної ролі вipyciв значно скромніші. Внаслідок створення концепції вірусної етіології раку отримані цікаві результати, важливі для розуміння за­ гальних механізмів реалізації дії хімічних, фізичних та біологічних канцерогенів. За допомогою методів моле­ кулярної біології було знайдено трансформуючі гени (онкогени) у пухлинних вipycax. За це відкриття у 1989 р. J.M. Bishop та Н.Е. Varmus отримали НП. У подальшо­ му було виявлено подібні гени у складі клітинного ге­ ному (у нормальних клітинах вони називаються про­ тоонкогенами), показано тотожність багатьох вірусних і клітинних онкогенів, можливість активації протоон­ когенів у онкогени хімічними канцерогенами прямої дії. Було доведено, що продукти цих генів (онкобілки) можуть функціонувати як ростові фактори та рецепто­ ри останніх, як фактори транскрипції, негативні регу­ лятори апоптозу, а також брати участь у системах пере­ дачі сигналів у клітині. Онкобілки локалізуються у piз­ них частинах клітини й експресуються на різних cтaдiяx клітинного циклу. Мітогенні фактори (фактори росту, пептиди, стероїдні гормони, цитокіни) зв’язуються із cпeцифiчними рецепторами клітинної мембрани. Таке зв’язування розпочинає шлях специфічного сигналу че­ рез цитоплазму до ядра. За дослідження факторів росту R. Levi­Montalcini i S. Cohen отримали НП у 1986 р. Для трансформації нормальної клітини у злоякісну потріб­ но, щоб відбулася якісна зміна онкогену (онкобілку), або щоб онкоген почав продукувати свій білок у над­ мірній кількості й у невідповідний час. У клітині вияв­ лено багато «німих» генів, які можуть спричинити ра­ кове переродження, якщо їx «примусити» функціону­ вати. Результати досліджень останніх років свідчать, що для того, щоб «запустити» канцерогенез, потрібнa ак­ тивація різних онкогенів у клітині. Ці дані добре узгод­ жуються з концепцією ініціації­промоції і багатостадій­ ності канцерогенезу. Важливу роль у становленні теоретичної онко­ логії відіграли дослідження з імунології, а саме вста­ новлення ролі фагоцитозу і створення клітинної тео­ рії імунітету (І.І. Мечніков, НП 1908 р.), відкриття імунної толерантності (F.M. Burnet, P.B. Medawar, НП I960 р.) і подвійного розпізнавання — природної функції молекул головного комплексу гістосумісності (P. Doherty, R. Zinkernagel, НП 1996 р.). Найважливі­ ша проблема, що вирішується на цьому piвні, — роз­ пізнання організмом пухлинних клітин як чужорід­ них, без якого неможлива імунна реакція, спрямована на їх знищення. У середині століття великого розвит­ ку набула онкоімунологія, i здавалося, що саме імуно­ логічний підхід дозволить вирішити багато практич­ них питань, пов’язаних з діагностикою та лікуванням раку. На жаль, реалії життя виявилися значно склад­ нішими i шлях онкоімунології до клінічної практи­ ки був досить довгим, оскільки у більшості випадків ракові клітини успішно маскуються під нормальні й уникають імунологічного контролю. Таким чином, можна вважати, що XX століття в ос­ новному вирішило питання причини виникнення раку i значно прояснило механізми перетворення нормаль­ них клітин у злоякісно траснформовані. Було встанов­ лено, щo пухлинний процес — стадійний i довготрива­ лий, який від iніціації молекулярних змін у ДНК кліти­ ни до смерті організму може тривати десятиліття. Питання стосунків організму i пухлини вирішено не повною мірою. Але зібраний матеріал свідчить, що протипухлинна стійкість організму визначається різ­ номанітними механізмами, що здійснюються на вcix рівнях. У сукупності цi механізми складають єдину iєpapxiчнy захисну систему, діяльність якої інтегруєть­ ся нервовою й ендокринною системами. Механізми антиканцерогенезу вмикаються ще перед здійсненням злоякісної трансформації клітини. Вони скеровані на дезактивацію хімічних канцерогенів, активацію репа­ ративних процесів на piвнi геному, на елімінацію епі­ геномних пошкоджень. Антиоксиданти можуть по­ ЛЕКЦИЯ 161О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6 переджувати перетворення первинних хімічних кан­ церогенів на їx активну кінцеву форму. Пошкоджені ділянки ДНК можуть відновитися завдяки системам репарації, що ліквідує наслідки канцерогенних (гено­ токсичних) впливів. Промоція клітин частково конт­ ролюється антиростовими факторами — хейлонами, інтерфероном, деякими компонентами кінінової, зсі­ даючої і протизсідаючої систем крові. Навіть уже здійс­ нена трансформація клітини не завжди незворотня. Існують дані, що на клітинному рівні можливі пере­ ходи між злоякісним і доброякісним варіантами рос­ ту. Усі приведені теоретичні досягнення у більшій чи меншій мірі втілені в онкологічну практику. Вивчення розповсюдженості ракових захворю­ вань у різних країнах і регіонах дає цінний матеріал для пізнання їх причин і побудови раціональної профілак­ тики. За результатами епідеміологічних дослідження виявлено зв’язок деяких форм раку людини з вірусни­ ми інфекціями (лімфома Беркітта — вірус Епштей­ на­Барр, рак шийки матки — високоонкогенні віруси папілом, первинний рак печінки — вірус гепатиту В, Т­клітинний лейкоз дорослих — HTLV­1). Важливі дані епідеміологічних досліджень пов’язані з вивченням ролі проникаючої радіації. Такі дослідження були широко проведені в Японії, де вивчали наслідки атомних бом­ бардувань Хіросіми і Нагасакі. Результати цих дослід­ жень довели канцерогенну дію проникаючої радіації і дали основу для побудови прогнозів щодо наслідків Чорнобильської аварії, 20­та річниця якої виповнюєть­ ся у цьому році. Вивчення епідеміології раку є дорогов­ казом для проведення протиракових заходів і створення профілактичних програм, що мають певні особливості у різних країнах і регіонах. Існують підстави розгляда­ ти рак як одну з «хвороб цивілізації» — ціну, що її пла­ тить людство за науково­технічний прогрес. У той же час саме завдяки розвитку цивілізації арсенал онкології удосконалюється і поповнюється новими ефективними методами боротьби з раком. Для лікування хворих на рак у сучасній медицині використовують хірургічний метод, променеву, ме- дикаментозну терапію (цитостатичну, гормональну, біологічні методи — імунологічний, ферментативний тощо). Співвідношення цих методів змінювалось протягом століття в залежності від теоретичної бази і технологічних можливостей онкології. Можна вважати, що початок розвитку наукової он­ кології пов’язаний з діяльністю великого вченого і ре­ форматора науки R. Virchow. Усе, що було в медицині (зокрема в онкології) до появи його «Целюлярної пато­ логії» (1885 р), треба віднести до передісторії. Знамен­ но, що в цей період з’являються також перші науково­ обґрунтовані концепції хірургічного лікування раку, які сформулював у 1894 р. W. Halsted і розвинув Н.Н. Пет­ ров, проголосивши засади абластики і антибластики. Розвиток хірургічної онкології став можливим зав­ дяки двом принциповим відкриттям — упроваджен­ ню у практику наркозу та антисептики. Великий вклад у еволюцію хірургічного методу зробили А.Т. Bilroth, який провів першу гастректомію, ларингектомію і езо­ фагоектомію у хворих на рак; E. Wertheim, який здійс­ нив радикальну гістеректомію (1906), H.Young — ради­ кальну простатектомію (1904), W.E. Miles — черевно­ промежинну екстирпацію прямої кишки (1906). Хірургічний метод був першим методом, вико­ ристаним для лікування хворих на рак і теоретично обґрунтованим. За останні 100 років оцінка хірур­ гічного методу в онкології зазнала еволюції. Згадай­ мо постулати Н.Н. Петрова: «Видалити усі елемен­ ти раку без залишку — значить вилікувати хворого», або «Малий рак — велика операція, великий рак — жодної операції». З розвитком хірургічної техніки, анестезіології, реаніматології стали можливими так звані «супрарадикальні» операції. Признання отри­ мав постулат С.А. Холдіна : «Малий рак — велика операція, великий рак — ще більша операція». У по­ дальшому розвиток онкохірургії йшов двома шляха­ ми. Завдяки успіхам діагностики існує можливість оперування у ранніх стадіях і тому опрацьовують органозберігаючі операції. З іншого боку, успіхи хірургічної техніки і анестезіології зумовлюють роз­ виток «великої» хірургії, у тому числі і хірургічного видалення метастазів. Використання хірургічного методу ставить перед лікарем ряд професійних і мо­ рально­етичних проблем. Необхідно пам’ятати, що можливості хірургії зростають швидше за усвідом­ лення особистої відповідальності лікаря перед па­ цієнтом, який у першу чергу є нашим ближнім. До­ цільно згадати настанови наших вчителів, що хірургія існує для хворого, а не хворий для хірургії. Децидую­ чись на розширенні операції, треба думати про якість життя пацієнта. При застосуванні органозберігаю­ чих операцій лікар повинен бути впевнений у тому, що перед ним дійсно випадок раннього раку. Тому передумовою широкого впровадження органозбері­ гаючих операцій повинно бути застосування нової чутливої діагностичної техніки. Успіхи хірургії ве­ личезні, але вони підвищують відповідальність ліка­ ря перед пацієнтом. Незважаючи на вищезазначене, хірургічний метод залишається методом локального впливу і його можливості до вдосконалення посту­ пово вичерпуються. Наступний за значенням та історичною традицією є променевий метод. Можливість використання про­ никаючої радіації при лікуванні раку зумовлюють те­ оретичні і технічні відкриття (W.K. Röntgen, НП 1901; А. Becquerel, НП 1903; M. Curie­Sklodowska, НП 1903 і 1911). Для ефективного застосування променевих методів лікування раку необхідно враховувати фі­ зичні властивості джерел випромінювання і особли­ вості нормальних і ракових клітин, кінетику пролі­ ферації клітин і її відношення до променевої терапії. Променеві джерела розділяють на брахітерапію і те­ летерапію. У доповнення до класичної рентгенотера­ пії (гіповольтної і ортовольтної) упроваджують мега­ вольтну терапію, телегамма­терапію і радіонуклідну терапію. З’явилися лінійні прискорювачі, бета­тро­ ни, прискорювачі елементарних частин (електронів, протонів, π­мезонів). Опрацьовують нові техноло­ ЛЕКЦИЯ 162 О Н К О Л О Г И Я • Т. 8 • № 2 • 2 0 0 6 гії (гамма­ніж і інтерстиціальна терапія), які суттє­ во розширюють можливості лікування. Але, незва­ жаючи на усі вдосконалення, променева терапія, як і хірургія, залишається засобом локальної дії, скеро­ ваної на конкретну пухлину чи її метастази. На відміну від хірургії і променевої терапії, ме­ дикаментозна терапія має системну дію, її розвиток особливо залежить від біологічних досліджень, що створили сучасну теоретичну базу онкології. Понят­ тя «медикаментозна терапія» об’єднує три різні спо­ соби впливу на пухлинний ріст — цитостатичний (хіміотерапію), гормонотерапію і імунотерапію. Ці три види лікування у значній мірі є наслідком фун­ даментальних досліджень і, можливо, мають най­ більшу перспективу. За півстоліття свого існування в арсеналі протипухлинних заходів хіміотерапія ста­ ла важливим, а при гемобластозах — єдиним методом лікування генералізованих форм злоякісних пухлин. Цитостатичні препарати стали важливим елементом комплексного лікування при онкологічних захворю­ ваннях, що доповнюють і розширюють можливості хірургії та променевої терапії. Понад 50 протипух­ линних препаратів різного походження (алкілуючі, структурні аналоги метаболітів або антиметаболіти нуклеїнових кислот, антибіотики, препарати рос­ линного походження, ферменти, похідні сечовини, комплексні сполуки платини, похідні метилгідрази­ ну та інші) апробовані і впроваджені в онкологічну практику. Зайняли своє місце у лікуванні гормоно­ чутливих пухлин ряд гормонів і інгібіторів гормонів (естрогени, андрогени, антиестрогени, антиандро­ гени, інгібітори ароматази, прогестини, антагоністи лютеїнізуючого гормону, рилізинг­фактора та ін). Застосування цитостатиків і гормональних препа­ ратів вдосконалюється по мірі вивчення таких фунда­ ментальних питань, як механізми і етапи біосинтезу в клітині нуклеїнових кислот і білків. З цієї точки зору протипухлинні препарати поділяють на фазоспецифічні і фазонеспецифічні. Результат застосування будь­якого цитостатичного ( цитотоксичного) чинника залежить від біологічних властивостей пухлини, клітини якої ха­ рактеризуються клональною, кінетичною, метаболіч­ ною і структурною гетерогенністю. Це зумовлює індиві­ дуальну чутливість пухлинних клітин до дії іонізуючої радіації, хіміопрепаратів гормоно­ та імунотерапії. Основним методом медикаментозного лікування є поліхіміотерапія, що базується на знанні механізмів дії кожного із застосованих цитостатиків. Хіміотерапія найчастіше є компонентом комплексного лікування і її застосовують у неоад’ювантному або ад’ювантному режимах. Можливості хіміотерапії розширюються зав­ дяки застосуванню специфічних стимуляторів крово­ творення, трансплантації стовбурових клітин крові та кісткового мозку, використання кардіопротекторів, ан­ тиеметиків, інших засобів підтримувальної терапії. Онкологія належить до наук, які розвивають­ ся особливо швидко. Дуже важко робити прогнози щодо напрямків подальшого розвитку цієї науки. Ми вважаємо, що найближчі принципові досягнен­ ня будуть у сфері цитостатичної терапії і гормоно­ терапії, у перспективі — успіхи біотерапії, зокрема імунотерапії. Як майбутнє треба розглядати генну хірургію і молекулярно­патогенетичну терапію. У практичному аспекті ми вважаємо актуальни­ ми і реальними такі напрямки: тісну співпрацю клінічної онкології і сучасної морфології та молекулярної біології, що може доз­ волити виділити варіанти пухлини, які відрізняють­ ся за прогнозом; застосування нових технологій з метою ранньої діагностики (удосконалення ультразвукової діагнос­ тики, допплєрографії, лінійних і комп’ютерних то­ мографів з застосуванням позитронної емісії радіо­ магнітного резонансу, радіоізотопної й ендоскопіч­ ної техніки), впровадження у практику діагностики на рівні молекулярних змін у хромосомах (генні і тканеві мікрочіпи). Пересунення діагностичного процесу з ІІ–ІІІ стадії на рівень «cancer in situ» або навіть молекулярних змін принципово змінить під­ ходи до лікування і прогнозу раку. Мабуть зміниться співвідношення між хірургіч­ ним, променевим, медикаментозним методами лі­ кування. Медикаментозні (особливо біологічні) ме­ тоди займуть провідне місце у лікуванні раку різ­ них локалізацій. Існує багато проблем, пов’язаних з цілеспрямованим синтезом нових цитостатиків із мінімальним пошкодженням здорових тканин. Вважаємо, що справжній прогрес у лікуванні раку наступить завдяки оволодінню керуванням проце­ сами антиканцерогенезу на усіх рівнях. Зокрема, за­ стосування моноклональних антитіл, імунотоксинів, інгібіторів матричних металопротеаз, інгібіторів ан­ гіогенезу. Ми знаходимося на порозі широкого засто­ сування молекулярно­патогенетичної терапії раку. Але проблема онкології залишиться й у майбутньо­ му. Це пов’язано з екологією, старінням населення і врешті з самою біологією ракової клітини, яка є му­ тантом нормальної, і тому має здатність змінювати­ ся і пристосовуватися до умов середовища. STRATEGY AND TACTICS OF ONCOLOGY FROM THE HISTORICAL PERSPECTIVE B.T. Bilynsky Summary. The paper presents the history of oncology based on radical achievements of biological and natural sciences. The main modern problems of oncology at the molecular, cellular, organ, organismic, and population levels are analyzed and the outlooks for resolving these problems are outlined. Key Words: oncology, fundamental research, diagnostics, treatment of cancer patients. Адреса для листування: Білинський Б.Т. 79005, Львів, вул. Кирила і Мефодія, 20, кв. 1

Ähnliche Einträge