Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених
В статье освещены и проанализированы основные проблемные вопросы диагностики и мониторинга врожденных пороков сердца у новорожденных с учетом данных современной литературы и на основании клинического опыта авторов; обсуждается тактика ведения пациентов в условиях родовспомагательніх учреждений....
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74794 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених / Г.С. Сенаторова, М.О. Гончарь, А.Д. Бойченко, І.Ю. Кондратова, О.І. Страшок, А.В. Сенаторова, Т.О. Тесленко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 1 (63). — С. 187-191. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-74794 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-747942015-01-24T03:01:44Z Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених Сенаторова, Г.С. Гончарь, М.О. Бойченко, А.Д. Кондратова, І.Ю. Страшок, О.І. Сенаторова Тесленко, Т.О. Обзоры В статье освещены и проанализированы основные проблемные вопросы диагностики и мониторинга врожденных пороков сердца у новорожденных с учетом данных современной литературы и на основании клинического опыта авторов; обсуждается тактика ведения пациентов в условиях родовспомагательніх учреждений. The problem of early diagnostics followed by timely surgery is of great importance due to high mortality rates accompanying natural current of congenital heart disease (CHD). The survival of infants with CHD depends on complexity of cardiovascular abnormality, presence of associated extracardiac malformations, and patient’s age by the time of establishing the diagnosis of CHD. Prenatal echocardiography have influenced significantly the possibilities and efficacy of treatment strategies in most cases of CHD, including critical ones. According to fetal echocardiographical studies, CHD are revealed in 0,4% of pregnant women of high risk. 2013 Article Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених / Г.С. Сенаторова, М.О. Гончарь, А.Д. Бойченко, І.Ю. Кондратова, О.І. Страшок, А.В. Сенаторова, Т.О. Тесленко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 1 (63). — С. 187-191. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74794 616.12–007.2–07–053.31 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Обзоры Обзоры |
| spellingShingle |
Обзоры Обзоры Сенаторова, Г.С. Гончарь, М.О. Бойченко, А.Д. Кондратова, І.Ю. Страшок, О.І. Сенаторова Тесленко, Т.О. Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених Таврический медико-биологический вестник |
| description |
В статье освещены и проанализированы основные проблемные вопросы диагностики и мониторинга
врожденных пороков сердца у новорожденных с учетом данных современной литературы и на основании
клинического опыта авторов; обсуждается тактика ведения пациентов в условиях родовспомагательніх
учреждений. |
| format |
Article |
| author |
Сенаторова, Г.С. Гончарь, М.О. Бойченко, А.Д. Кондратова, І.Ю. Страшок, О.І. Сенаторова Тесленко, Т.О. |
| author_facet |
Сенаторова, Г.С. Гончарь, М.О. Бойченко, А.Д. Кондратова, І.Ю. Страшок, О.І. Сенаторова Тесленко, Т.О. |
| author_sort |
Сенаторова, Г.С. |
| title |
Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених |
| title_short |
Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених |
| title_full |
Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених |
| title_fullStr |
Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених |
| title_full_unstemmed |
Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених |
| title_sort |
проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Обзоры |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74794 |
| citation_txt |
Проблемні питання діагностики та моніторингу вроджених вад серця у новонароджених / Г.С. Сенаторова, М.О. Гончарь, А.Д. Бойченко, І.Ю. Кондратова,
О.І. Страшок, А.В. Сенаторова, Т.О. Тесленко // Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 1 (63). — С. 187-191. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT senatorovags problemnípitannâdíagnostikitamonítoringuvrodženihvadsercâunovonarodženih AT gončarʹmo problemnípitannâdíagnostikitamonítoringuvrodženihvadsercâunovonarodženih AT bojčenkoad problemnípitannâdíagnostikitamonítoringuvrodženihvadsercâunovonarodženih AT kondratovaíû problemnípitannâdíagnostikitamonítoringuvrodženihvadsercâunovonarodženih AT strašokoí problemnípitannâdíagnostikitamonítoringuvrodženihvadsercâunovonarodženih AT senatorova problemnípitannâdíagnostikitamonítoringuvrodženihvadsercâunovonarodženih AT teslenkoto problemnípitannâdíagnostikitamonítoringuvrodženihvadsercâunovonarodženih |
| first_indexed |
2025-07-05T23:11:33Z |
| last_indexed |
2025-07-05T23:11:33Z |
| _version_ |
1836850446436663296 |
| fulltext |
оБЗорЫ
УДК: 616.12–007.2–07–053.31
© Коллектив авторов, 2013.
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА МОНІТОРИНГУ
ВРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ У НОВОНАРОДЖЕНИХ
Г.С. Сенаторова, М.О. Гончарь, А.Д. Бойченко, І.Ю. Кондратова,
О.І. Страшок, А.В. Сенаторова, Т.О. Тесленко
Кафедра педіатрії № 1 та неонатології, Україна (завідуюча кафедри д. мед. н., проф. Сенаторова Г. С.),
Харківський національний медичний університет (ректор д. мед. н., проф. Лісовий В. М.), м. Харків;
Регіональний перинатальний центр КЗОЗ ОКЛ-ЦЕМД та МК (керівник к. мед. н. Кондратова І.Ю.), м. Харків.
ProBleMs oF diagnosTics and MoniToring in newBorns
wiTh congeniTal hearT disease
A.S. Senatorova, M.A. Gonchar, A.D. Boychenko, I.Y. Kondratova, A.I. Strashok,
A.V. Senatorova, T.A. Teslenko, K.A. Pugachova
Summary
The problem of early diagnostics followed by timely surgery is of great importance due to high mortality
rates accompanying natural current of congenital heart disease (CHD). The survival of infants with CHD depends
on complexity of cardiovascular abnormality, presence of associated extracardiac malformations, and patient’s
age by the time of establishing the diagnosis of CHD.
Prenatal echocardiography have influenced significantly the possibilities and efficacy of treatment strategies
in most cases of CHD, including critical ones. according to fetal echocardiographical studies, CHD are revealed
in 0,4% of pregnant women of high risk.
ПРОбЛЕмНЫЕ ВОПРОСЫ ДИАГНОСТИКИ И мОНИТОРИНГА
ВРОжДЕННЫх ПОРОКОВ СЕРДЦА У НОВОРОжДЕННЫх
А.С. Сенаторова, М.А. Гончарь, А.Д. Бойченко, И.Ю. Кондратова, А.И. Страшок,
А.В. Сенаторова, Т.А. Тесленко, Е.А. Пугачова
Резюме
В статье освещены и проанализированы основные проблемные вопросы диагностики и мониторинга
врожденных пороков сердца у новорожденных с учетом данных современной литературы и на основании
клинического опыта авторов; обсуждается тактика ведения пациентов в условиях родовспомагательніх
учреждений.
Ключові слова: вроджені вади серця, новонароджені, пренатальна та постнатальна діагностика.
Вроджені вади серця (ВВС) зустрічаються з
частотою 6–8 випадків на кожну тисячу пологів
та найбільше загрожують життю дитини в період
новонародженості, особливо якщо за своїми
анатомічними характеристиками відносяться
до так званих критичних вад [1,2,3]. Природ-
ний перебіг ВВС супроводжується високою
летальністю, у зв'язку з чим постає питання про
ранню діагностику з метою своєчасного прове-
дення хірургічної корекції. За сучасних обста-
вин, коли можливості вітчизняної кардіохірургії
досягли світового рівня, виживання немовлят
із ВВС значною мірою залежить від складності
серцево-судинної аномалії, наявності супутніх
екстракардіальних вад розвитку та віку пацієнта на
момент виявлення вродженої патології [7,8,15] .
До факторів ризику народження дитини з ВВС
відносять вік матері, ендокринні захворювання
подружжя, токсикоз і загрозу переривання I три-
местру вагітності, мертвонароджені в анамнезі,
наявність дітей з уродженими вадами розвитку
в родині та у найближчих родичів [3,4,6]. Однак
кількісно оцінити ризик народження дитини з ВВС
в сім'ї може тільки генетик, адже найбільш відомі
причини вроджених вад серця – точкові генні
зміни, або хромосомні мутації у вигляді делеції або
дуплікації сегментів ДНК, що викликають близь-
ко 5–8% випадків ВВС, частіше у новонароджених
чоловічої статі [9,12,13].
Пренатальна ехокардіографія суттєво впли-
нула на можливості і ефективність лікувальної
тактики при більшості вад. Її використання (чо-
тирикамерне сканування серця, оцінка вихідних
трактів шлуночків) дозволяє запідозрити серце-
ву патологію у плоду вже на 12–18 тижні гестації
[4,9,14]. В групі вагітних з високим ризиком ВВС
виявляються з частотою 0,4% [5,9].
Особливості внутрішньоутробної циркуляції
крові сприяють збереженню функціональних
можливостей серця і запобігають істотним роз-
ладам кровообігу у плода навіть при наявності
вродженої вади. Кровообіг, що здійснюється в
єдиній функціональній системі «мати-плацента-
плід», забезпечує нормальний розвиток плоду, адже
187
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч.1 (63)
Таблиця 1
Діагностика ввс у новонароджених (для перинатальних центрів, родопомічних закладів)
пренатальна
діагностика ВВС
пренатальна діагностика ВВС
у плода (повна трансабдомі-
нальна фетальна ехОКГ) прово-
диться на 16–20 тижнях гестації,
оскільки до цього часу адекват-
на ідентифікація серцевих струк-
тур складна або неможлива;
при збереженні вагітності
уточнення анатомії вади після 22
тижня; діагностика екстракарді-
альних вад розвитку плода
показання для проведення
фетальної ДехОКГ:
- наявність в сім'ї дитини з ВВС;
- ВВС у когось з батьків;
- кардіологічні порушення, виявлені при зви-
чайному УзД (12, 22 тиждень гестації);
- порушення росту плода, ознаки дистресу
плода, виявлення інших вад розвитку пло-
ду, хромосомні аномалії;
- вплив відомого тератогену;
- виявлення аномального серцевого ритму
або чСС;
- наявність у матері захворювань високого
ризику
2. Діагностика 1. анамнез
2. Огляд
3. фізикальне обстеження
4. Вимірювання атреріального
тиску (ат) на руках і ногах
5. пульсоксиметрія
6. Доплерехокардіогафія
7. Рентгенографія ОГК
8. еКГ
9. Клінічний аналіз крові
Консультація кардіолога (уточ-
нення діагнозу, вирішення пи-
тань що до її операбельності,
необхідності та оптимального
терміну хірургічного лікування,
призначення медикаментозної
терапії).
при підозрі на критичну ВВС
консультація кардіохірурга, ви-
рішення питань транспортуван-
ня в спеціалізовану кардіохірур-
гічну клініку,
1. збір анамнезу: наявність захворювань
серцево-судинної системи у родичів першої
та другої лінії споріднення, перебіг вагітності,
перенесені захворювання під час вагітності,
у які терміни. наявність задишки, зниження
апетиту, втома дитини та посилення ціанозу
при годуванні.
2. Огляд передсерцевої ділянки, наявність
патологічної пульсації, колір шкірних покри-
вів.
3. Визначення меж відносної серцевої тупос-
ті. при аускультації наявність патологічних
шумів, їх характеристика.
4. Вимірювання ат на руках і ногах
5. пульсоксиметрія в стані спокою, при не-
спокої; инаміка показників від моменту
народження
(в нормі SatO2>95%)
6. Доплерехокардіографія
7. Рентгенографія органів грудної клітки з
визначенням кардіоторакального індексу,
форми серця й описом легеневих полів.
8.еКГ у 12 стандартних відведеннях.
9.Клінічний аналіз крові.
газообмін відбувається в плаценті; легені плоду
анатомічно сформовані, але ще не функціонують,
велика частина крові (близько 92%) надходить у
низхідну аорту через відкриту артеріальну протоку
(ВАП), таким чином оминаючи систему легеневого
кровообігу [15,16,22]. ВАП між стовбуром легеневої
артерії і аортою підтримується відкритою за рахунок
синтезу простагландинів у плаценті, судинах пупо-
вини і в стінці протоки. Висока чутливість ВАП до
скорочуючої дії кисню визначає перший вдих ново-
народженого як початок припинення кровоплину
через плодову комунікацію, що з’єднує системне та
легеневе кола кровообігу[4,9,16].
Фетальний кровообіг у новонароджених част-
ково функціонує протягом 10–15 годин позау-
тробного життя, знижуючи гемодинамічне наван-
таження на правий шлуночок в періоді серцево-
легеневої адаптації новонародженого. У пізньому
неонатальному періоді плодові комунікації вже
не функціонують, тому опір крові в легеневих су-
динах низький, тиск у вихідному тракті правого
шлуночка і легеневої артерії нижче системного.
Відбувається поступове підвищення тонусу пе-
риферичних судин і системного артеріального
тиску [2,11,12] . Вищевикладене важливо для
розуміння особливостей патофізіології ВВС
внутрішньоутробно і в ранньому неонаталь-
ному періоді. Так, патологічні міжшлуночкові
комунікації внутрішньоутробно не чинять значно-
го впливу на розвиток плоду в зв'язку з існуючим
до народження фізіологічним високим легеневим
судинним опором, що запобігає значному шунту-
ванню крові між шлуночками [11,16,22 ]. Помірна
коарктація аорти пренатально може виявлятися
188
оБЗорЫ
тільки ізольованим збільшенням правого шлуноч-
ка, яке розвивається внаслідок ліво-правого шун-
тування на тлі підвищеного системного судинно-
го опору [9,17,18]. При цьому ВАП обумовлює
відносне вирівнювання систолічного тиску в
порожнинах шлуночків і магістральних судин,
градієнти тиску не є діагностично значущими.
Помірна обструкція півмісяцевих клапанів
магістральних артерій також може не супроводжу-
ватися істотним зростанням відповідних градієнтів
тиску, тому помірне стенозування магістральних су-
дин пренатально частіше встановлюється на підставі
виявлення їх постстенотичної дилатації [9,19].
Навіть при транспозиції магістральних
артерій, яка обумовлює значні патофізіологічні
зміни кровообігу плода, більшість новонарод-
жених мають нормальну вагу при народженні.
Це пов'язано з тим, що проста ТМС або ДМШП
не призводять до зміни антеградного кровотоку
внутрішньоутробно, тобто вони до народження
значно не еволюціонують. Нормальний же ріст ка-
мер серця і магістральних судин залежить від анте-
градного кровотоку[5,14,18].
У той же час інші ВВС можуть призводити до
значних патологічних змін гемодинаміки ще до
закінчення терміну гестації [6,9,14] .Наприклад,
внутрішньоутробне прогресування обструкції
вихідного відділу правого шлуночка при критичній
формі тетради Фалло відбувається тому, що важкий
стеноз або атрезія клапана легеневої артерії посту-
пово призводять до порушення нормального росту
гілок легеневої артерії, правого шлуночка, розвитку
тристулкової регургітації [9,15].
Прогресування анатомічної тяжкості поро-
ку описують у плодів з патологією лівих відділів
серця (гіпоплазією лівих камер, значним стенозом
мітрального або аортального клапанів),- так, у плодів
з пренатально діагностованою коарктацією аорти
з часом може розвинутися гіпоплазія дуги аорти
[9,15,22].
Значна трикуспідальна регургітація у пацієнтів
з аномалією Ебштейна сприяє розвитку легеневого
стенозу до моменту пологів [20,21,22].
Узагальнюючи вищевикладене, важливо визна-
чити, що реальна тяжкість структурного ураження
Таблиця 2
Моніторинг та лікування новонароджених з ВВС
Консультація дитячого кардіоревматолога Консультація дитячого кардіоревматолога
посилений легеневий кровоток
моніторинг Сн
моніторинг тиску в ла
Діуретик
Інгібітор апф
Дигоксин
Допамін, добутамін
моніторинг вітальних функцій до вирішення
питання про доцільність і терміні хірургічної
корекції
збіднений легеневий малюнок
Вада обструктивного типу (?)
простагландин е1
за показаннями: балонна дилатація
або хірургічна корекція з урахуванням
ступеня обструкції
Консиліум у складі дитячого кардіолога, неона-
толога, невропатолога, генетика для вирішення
питання про можливість, доцільність та строки
радикальної (паліативної) корекції ВВС
неможливість гемодинамічної корекції та / або
наявність протипоказань до операції
Диспансерне спостереження, медикаментозне
лікування в Обласному дитячому кардіологіч-
ному центрі і \ або за місцем проживання за
показаннями
Операція не показана (гемодинамічно незна-
чущі зміни)
Диспансерне спостереження, медикаментозне
лікування в Обласному дитячому кардіологіч-
ному центрі і \ або за місцем проживання за
показаннями
Операція показана
1.Обласний дитячий кардіологічний центр.
Визначення тактики ведення хворого. Дообсте-
ження за показаннями: черезстравохідна ехоКГ,
ангіо-Кт або мРт, зондування порожнин серця.
2.Вибір тактики хірургічної корекції сумісно з
кардіохірургом
3. Кардіохірургічний центр
хірургічна корекція ВВС
189
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч.1 (63)
серця може бути визначена тільки в пізніх термінах
гестації у зв'язку з існуючою можливістю еволюції
патофізіологічних порушень. Пренатальна оцінка
анатомії і функції серця дає реальну можливість
спостерігати еволюцію вади внутрішньоутробно
і прогнозувати вірогідність розвитку критично-
го стану немовляти після народження, вибирати
тактику ведення пологів, медикаментозної терапії,
визначати оптимальні терміни і можливий обсяг
хірургічного втручання. Пренатальна діагностика
також сприяє виявленню сімейного генетичного
захворювання при встановленому підвищеному
ризику його виникнення. У ситуації, якщо плід
виявляється хворим, батьки мають час для обго-
ворення з фахівцями і вирішення питання про
доцільність збереження вагітності.
Серце новонародженої дитини має свої
морфофункціональні особливості, мало адаптоване
до збільшення як післянавантаження, так і передна-
вантаження, що пов'язано зі структурними особли-
востями міокарда та його метаболізму [15,16,22]. Об-
меження резервних функціональних можливостей
зумовлено наявністю малодиференційованих клітин
з меншою кількістю міофібрил, зниженням функції
ферментів іонної помпи, низькою ефективністю
зв'язування транспорту АТФ та ін. [16,22].
Адаптація серцевого викиду у новонароджених при
підвищеній потребі організму в кисні відбувається
за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень,
а меншою мірою – за рахунок зростання серцевого
викиду [8,14,16]. В той же час, міокард новонарод-
женого може витримувати високі функціональні
гемодинамічні навантаження досить тривалий
час для подолання стресових факторів і гострої
постнатальної адаптації кровообігу [7,11]. Велика
різноманітність вроджених вад серця обумовлює
необхідність визначення чіткої послідовності пре-
і постнатальної діагностики останніх, виявлення
вад, що є критичними, тобто можуть призвести
до смерті дитини в періоді новонародженості при
відсутності адекватної і своєчасної медикаментозної
або/та хірургічної допомоги [10,15,21]. Істотні зміни
кровообігу в перші дні після народження певною
мірою утруднюють діагностику ВВС протягом ран-
нього неонатального нперіоду. Саме тому набуває
значущості відпрацювання певної послідовності дій
лікаря-неонатолога при підозрі на наявність у дити-
ни ВВС в умовах сучасних родопомічних закладів,
перинатальних центрів. В табл. 1, 2 ми наводимо
послідовність діагностичних заходів, принципи
моніторингу та лікування ВВС у новонароджених,
що впроваджено до практичної діяльності перина-
тального центру м.Харкова.
лІтеРатУРа
1. Белозеров М.Ю. Детская кардиология. – М.;
«МЕД-инфор», 2004. – 600 с.
2. Болезни сердца и сосудов. Руководство Евро-
пейского общества кардиологов / под ред. А. Джона
Кэмма, Томаса Ф. Люшера, Патрика В. Серруиса;
пер. с англ. под ред. Е. В. Шляхто. – М.: ГЭОТАР-
Медиа, 2011. – 1480 с.
3. Волосовец А.П. Современные достижения
и проблемы детской кардиоревматологической
службы Украины. / Волосовец А.П.// Здоровье ре-
бенка. – 2006. – № 1. – С. 9–14.
4. Волощак-Гембицька Б., Марушевський Б.
Кардіологічні стани, які загрожують життю но-
вонароджених. Друга регіональна школа-семінар
«Рання діагностика та лікування новонароджених з
вродженими вадами серця». – Львів, 2002. – 88с.
5. Воробьёв А.С. Амбулаторная эхокардиогра-
фия у детей. Руководство для врачей. – СПб.: Спец-
Лит, 2010. – 543 с.
6. Детская кардиология. Под ред. Дж.Хоффмана.
Из книги «Педиатрия по Рудольфу», 21-е издание,
под ред. К.Рудольфа, А.Рудольфа. Перевод с ан-
глийского. – М.: «Практика», 2006. – 544 с.
7. Ємець І.М. Невідкладна допомога при критич-
них вроджених вадах серця./ Ємець І.М.// – Совре-
менная педиатрия. – 2008. – Т. 8. – № 1. – С. 125–127.
8. Ємець І.М. , Руденко Н.М., Воробйова Г.М.
Транспозиція магістральних судин (клініка,
діагностика, лікування)./ Ємець І.М. // . – Тернопіль
ТДМУ. – «Укрмедкнига», 2012. – 152 с.
9. Дослідження в перинатології. Серцево-
судинні захворювання у новонароджених. Під
ред. Г.Верновського, С.Д.Рубенстайна. Переклад з
англійської. – К.: «Молодь», 2004. – 312 с.
10. Клінічні протоколи надання медичної
допомоги (Педіатрія):Нормативне виробничо-
практичне видання. – К.:МНІАЦ медичної стати-
стики; МВЦ «Медінформ», 2005. – 320 с.
11. Лазоришенець В.В., Руденко Н.М., Книшов Г.В.
Невідкладна допомога при основних патологічних
синдромах у немовлят з уродженими вадами серця. –
К.: Вид-во «УкрНДІСВД», 2001. – 80 с.
12. Миролюбов Л.М. Врожденные пороки серд-
ца у новорожденных и детей первого года жизни. –
Казань: «Медицина», 2008. – 152 с.
13. Мутафьян О.А. Пороки сердца у детей и под-
ростков. Руководство для врачей. – М.: ГЭОТАР-
Медиа, 2009. – 560 с.
14. Неонатальный скрининг с целью ранне-
го выявления критических врожденных пороков
сердца. /Методические рекомендации (№ 12). /Под
ред. М.А.Школьниковой/ Москва, 2012. – 36 с.
15. Педіатричні аспекти ведення дітей з природ-
женими вадами серця. За редакцією О.П.Волосовця,
Г.С.Сенаторової, М.О.Гончарь. – Тернопіль ТДМУ. –
«Укрмедкнига», 2008. – 175 с.
16. Прахов А.В. Неонатальная кардиология.
// Нижний Новгород: Изд-во НижГМА. – 2008. –
388 с.
190
оБЗорЫ
17. Програмна книжка Всеукраїнського форуму
«Світовий та вітчизняний досвід допомоги дітям з
вродженими вадами серця у ранньому віці». – К.,
2004. – 40 с.
18. Протокол ведения недоношенных детей с
гемодинамически значимым артериальным прото-
ком. / Под редакцией проф. РАМН Н.Н.Володина,
проф. Е.Н.Байбариной. – Москва, 2010. – 28 с.
19. Руденко Н.Н. Ранняя диагностика врожден-
ных пороков сердца у новорожденных./ Руденко
Н.Н.// Фонд допомоги дітям Чорнобиля «Світовий
та Вітчизняний досвід допомоги дітям з вродже-
ними вадами серця в ранньому віці». – К., 2004. –
С. 36–37.
20. Сухарева Г.Э., Лагунова Н.В., Калад-
зе Н.Н., Лебедь И.Г., Садовой В.И. Алгоритмы
ведения детей со сложными врожденными по-
роками сердца на различных этапах диспансе-
ризации. Учебно-методическое пособие. – Сим-
ферополь, 2010. – 40 с.
21. Туманян М.Р., Беспалова Е.Д. Первичная
диагностика врожденных пороков сердца и такти-
ка ведения новорожденных и детей первого года
жизни с патологией сердечно-сосудистой системы.
Методические рекомендации. – М.: Изд-во НЦССХ
им. А.Н.Бакулева РАМН, 2004. – 24 с.
22. Шарыкин А.С. Перинатальная кардиология. –
Москва, «ВОЛШЕБНЫЙ ФОНАРЬ». – 2007. – 264 с.
191
|