Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей

Для улучшения качества диагностики метаболического синдрома с целью своевременной детекции кардиоваскулярного риска у 141 подростка, распределенных на группы по перцентильным значениям индекса массы тела с учетом стандартных отклонений по критериям ВОЗ, проведен сравнительный анализ диагностическ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Чайченко, Т.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2013
Schriftenreihe:	Таврический медико-биологический вестник
Schlagworte:	Оригинальные статьи
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74799
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей / Т.В. Чайченко / Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 1 (63). — С. 159-162. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-74799
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-747992015-01-24T03:01:48Z Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей Чайченко, Т.В. Оригинальные статьи Для улучшения качества диагностики метаболического синдрома с целью своевременной детекции кардиоваскулярного риска у 141 подростка, распределенных на группы по перцентильным значениям индекса массы тела с учетом стандартных отклонений по критериям ВОЗ, проведен сравнительный анализ диагностической ценности критериев международной диабетической федерации для диагностики метаболического синдрома у детей и дополнительных критериев для оценки его компонентов по рекомендациям соответствующих специализированных рабочих групп. Установлено, что количество компонентов метаболического синдрома увеличивается пропорционально увеличению индекса массы тела, причем рекомендуемые IDF критерии являются высоко специфичными, но завышенными, что приводит к потере их чувствительности с ухудшением прогностической ценности отрицательного результата. В то же время диагностика дисгликемии, дислипидемии и артериальной гипертензии по рекомендациям соответствующих профильных обществ способствуют повышению чувствительности процедуры скрининга пациентов из группы потенциально высокого кардиоваскулярного метаболического риска. Presentation of metabolic syndrome components in obese children is a subject to the discussion still. 141 overweight adolescents aged 10 to 17 were examined and grouped according to the body mass index standard deviations by WHO. Comparative analysis of screening ability of International Diabetes Federation criteria for the diagnosis of metabolic syndrome in children versus criteria recommended by the relevant specialized working groups was performed. It seems the IDF criteria not so powerful in cardiovascular risk detection in obese children that is a contrary to the main concept of the metabolic syndrome. At the same time the sensitivity of the screening of patients at potentially high metabolic cardiovascular risk might be enhanced by detection of dysglycemia by the standard glucose tolerance test with an additionak insulin resistance indices calculation, of dyslipidemia by the National Cholesterol Education Program recommendations, of hypertension by The Fourth Report on the diagnosis, evaluation and treatment of high blood pressure in children and adolescents. 2013 Article Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей / Т.В. Чайченко / Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 1 (63). — С. 159-162. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74799 616–008.9+616.12–07–053.2/.6 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Чайченко, Т.В. Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей Таврический медико-биологический вестник
description	Для улучшения качества диагностики метаболического синдрома с целью своевременной детекции кардиоваскулярного риска у 141 подростка, распределенных на группы по перцентильным значениям индекса массы тела с учетом стандартных отклонений по критериям ВОЗ, проведен сравнительный анализ диагностической ценности критериев международной диабетической федерации для диагностики метаболического синдрома у детей и дополнительных критериев для оценки его компонентов по рекомендациям соответствующих специализированных рабочих групп. Установлено, что количество компонентов метаболического синдрома увеличивается пропорционально увеличению индекса массы тела, причем рекомендуемые IDF критерии являются высоко специфичными, но завышенными, что приводит к потере их чувствительности с ухудшением прогностической ценности отрицательного результата. В то же время диагностика дисгликемии, дислипидемии и артериальной гипертензии по рекомендациям соответствующих профильных обществ способствуют повышению чувствительности процедуры скрининга пациентов из группы потенциально высокого кардиоваскулярного метаболического риска.
format	Article
author	Чайченко, Т.В.
author_facet	Чайченко, Т.В.
author_sort	Чайченко, Т.В.
title	Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей
title_short	Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей
title_full	Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей
title_fullStr	Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей
title_full_unstemmed	Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей
title_sort	контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2013
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/74799
citation_txt	Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей / Т.В. Чайченко / Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3, ч. 1 (63). — С. 159-162. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT čajčenkotv kontroversíívdíagnosticímetabolíčnogosindromuudítej
first_indexed	2025-07-05T23:11:45Z
last_indexed	2025-07-05T23:11:45Z
_version_	1836850458933592064
fulltext	ориГиналЬнЫе сТаТЬи УДК: 616–008.9+616.12–07–053.2/.6 © т.В. чайченко, 2013. КОНТРОВЕРСІЇ В ДІАГНОСТИЦІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ У ДІТЕЙ Т.В. Чайченко Харківський національний медичний університет, м. Харків. conTroversions in MeTaBolic syndron diagnosis in childhood T.V. Chaychenko Summary Presentation of metabolic syndrome components in obese children is a subject to the discussion still. 141 overweight adolescents aged 10 to 17 were examined and grouped according to the body mass index standard deviations by WHO. Comparative analysis of screening ability of International Diabetes Federation criteria for the diagnosis of metabolic syndrome in children versus criteria recommended by the relevant specialized working groups was performed. It seems the IDF criteria not so powerful in cardiovascular risk detection in obese children that is a contrary to the main concept of the metabolic syndrome. at the same time the sensitivity of the screening of patients at potentially high metabolic cardiovascular risk might be enhanced by detection of dysglycemia by the standard glucose tolerance test with an additionak insulin resistance indices calculation, of dyslipidemia by the National Cholesterol Education Program recommendations, of hypertension by The Fourth report on the diagnosis, evaluation and treatment of high blood pressure in children and adolescents. КОНТРОВЕРСИИ В ДИАГНОСТИКЕ мЕТАбОЛИчЕСКОГО СИНДРОмА У ДЕТЕЙ Т.В. Чайченко Для улучшения качества диагностики метаболического синдрома с целью своевременной детекции кардиоваскулярного риска у 141 подростка, распределенных на группы по перцентильным значениям индекса массы тела с учетом стандартных отклонений по критериям ВОз, проведен сравнительный анализ диагностической ценности критериев международной диабетической федерации для диагностики метаболического синдрома у детей и дополнительных критериев для оценки его компонентов по рекомендациям соответствующих специализированных рабочих групп. Установлено, что количество компонентов метаболического синдрома увеличивается пропорционально увеличению индекса массы тела, причем рекомендуемые IDF критерии являются высоко специфичными, но завышенными, что приводит к потере их чувствительности с ухудшением прогностической ценности отрицательного результата. В то же время диагностика дисгликемии, дислипидемии и артериальной гипертензии по рекомендациям соответствующих профильных обществ способствуют повышению чувствительности процедуры скрининга пациентов из группы потенциально высокого кардиоваскулярного метаболического риска. Ключові слова: метаболічний синдром, діти, кардіоваскулярний ризик. Сполучення абдомінального ожиріння, інсулі- норезистентності, гіперглікемії, артеріальної гіпер- тензії, порушення системи гемостазу й хронічного субклінічного запалення було поєднано в метаболіч- ний синдром (МС) (Reaven G.M., 1995). Основною ознакою, що дозволяє відносити пацієнта до групи ризику по формуванню МС є ожиріння. В 2005 році Іnternatіonal Dіabetes Federatіon (IDF) визначила провідну концепцію МС, що полягає у відокремлен- ні популяції пацієнтів з високим кардіоваскулярним ризиком, у яких проведення профілактичних захо- дів з модифікацією стилю життя та використанням лікарських засобів може суттєво вплинути на осно- вні показники здоров’я [1]. Критерії діагностики МС у дітей і тактики їх ведення були представлені в коммюніке IDF 2007 року [2]. Інформація про розпо- всюдженість, сполучення та виразність компонентів МС у дітей з ожирінням суттєво різниться за дани- ми науковців світу – від 5,6 до 53. Мета дослідження – вдосконалення діагности- ки метаболічного синдрому у дітей з різним ступе- нем надлишку маси. матеРІали та метОДи В регламентованій Міжнародною Діабетичною Федерацією для діагностики МС педіатричній групі (10 до 16 років) проаналізовано його компоненти за стандартними IDF критеріями та додатковими, що рекомендовані відповідними спеціалізованими робочими групами [3–7]. Обстежено 141 підлітки з розподілом на групи згідно із перцентільним значенням індексу маси тіла (ІМТ) з урахуванням стандартних відхилень (СВ) для статі і віку за кри- теріями ВООЗ: 1 група – ІМТ 85–97 перцентіль (+ 1–2 СВ), 2 група – ІМТ більш ніж 97 перцентіль (+ 2–3 СВ), 3 група – ІМТ більш ніж 97 перцентіль (+ >3 СВ). Cтатистичний аналіз проводився за допо- могою стандартних методів з використанням паке- ту прикладних програм STATISTICA 7. 159 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч.1 (63) РезУльтати та їх ОбГОВОРення Встановлено, що обвід талії при надлишковій масі в середньому відповідав діапазону 75–90 перцен- тіля, а при ожирінні перевищував 90 перцентіль в усіх обстежених. Тобто, згідно з IDF критеріями про абдо- мінальний жиророзподіл можна міркувати лише при ожирінні, до того ж виразність ступеню «абдоміналь- ності» порівняти в групах досить складно, оскільки при перебільшенні 90 перцентіля усі значення потра- пляють до загальної групи. В той же час, за літера- турними даними, саме виразність вісцерального від- кладення жиру є ключовим фактором у формуванні кардіометаболічного ризику [3, 375, 376]. З цієї точки зору звертає на себе увагу встановлений нами факт достовірного збільшення значення співвідношення обводу талії до зросту мірою накопичення маси тіла (р1,2<0,05; p2,3<0,01; p1,3<0,01). За регламентованими IDF нормативами рівень тригліцеридів був підвищений та ЛПВЩ знижені лише у окремих пацієнтів, що утримує середні по групах результати (з урахуванням 95% CІ) у межах субдіагностичного (ля МС за IDF діапазону зна- чень. В той же час провідним документом, що міс- тить в собі референтні значення для компонентів ліпідного профілю є National Cholesterol Education Program, згідно з яким рівень тригліцеридів у ві- ковій групі, що аналізується, є нормальним лише при значенні нижче 1,02 ммоль/л, а концентрація ЛПВЩ – при рівні більш 1,66 ммоль/л [6]. Отже в усіх групах зареєстровані ознаки помірної дисліпі- демії, які характеризуються поступовим достовір- ним підвищенням концентрації загального холес- терину, ліпопротеїдів низької щільності, вільних жирних кислот та зниженням рівня ліпопротеїдів високої щільності. При чому рівні загального хо- лестерину за середніми значеннями перевищували 95 перцентіль лише у дітей з групи + > 3 SD. У об- стежених переважно реєструвались 2б (38,67+ 6,75 %) і 4-ий (33,15+ 6,53 %) типи дисліпідемій за D.S. Fredrickson, що є несприятливими у відношенні кардіоваскулярного ризику [8]. За IDF критеріями розлади вуглеводного обміну реєструються у разі наявності порушеної глікемії на- тще та/або діагностованого цукрового діабету [3]. За результатами стандартного тесту толерантності до глюкози порушення глікемії натще ми діагностували у (95% CІ = 10,15+4,19 %), порушення толерантнос- ті до глюкози у (95% CІ: 2,89+2,27 %) та цукровий діабет 2 типу у 3 хворих з групи з найбільшим ін- дексом миси тіла. При чому важливим представля- ється факт додаткового до дисглікемії детектування інсулінорезистентності у переважної більшості осіб в усіх групах (95% CІ: 86,82 + 4,58 %). Отже, на нашу думку, для встановлення факту порушень вуглевод- ного обміну необхідним є використання додаткових критеріїв, а саме результатів ОГТТ та розрахунок ко- ефіцієнтів інсулінорезистентності. Результати вимірювання артеріального тиску в якості діагностичного критерію артеріальної гіпер- тензії при МС за середніми значеннями встановлю- ють факт наявності її систолічного компоненту при ожирінні. Слід зауважити, що не зовсім зрозумілим є спосіб діагностики АГ: за результатами офісних вимірювань або за результатами добового моніто- рування. В зв’язку з тим, що основним докумен- том, щодо критеріїв артеріальної гіпертензії у ді- тей та підлітків є The Fourth Report on the diagnosis, evaluation and treatment of high blood pressure in children and adolescents (2004), що враховує факт статі, віку та зросту [7], ми вважали за доцільне проаналізувати наявність АГ як компоненту МС враховуючи саме ці рекомендації. За нашими да- ними оцінка офісного артеріального тиску проде- монструвала його підвищення більше 95 перценті- лю відносно віку і статі у 64,65 + 6,63 % обстежених: у 23,54+16,33 % дітей 1 групи, 63,33 +9,49 % дітей 2 групи, 84,62 +8,39 % 3 групи. Під час аналізу даних звернув на себе увагу факт достовірної, приблизно десятивідсоткової, гіподіагностики АГ як компоненту МС із-за ви- користання регламентованих IDF значень у мм.рт. ст., що є валідними критеріями у підлітків 15–17 років, але не враховують менший 95 % межу гіпер- тензії у ранньому пубертаті. Отже більш доцільним представляється використання в якості додатко- вих критеріїв перцентільних значень, що рекомен- довані в найменованих провідних документах з класифікації АГ у дітей. Таким чином, порівняння результатів діагностики компонентів МС у дітей продемонструвало, що використання додаткових критеріїв дозволяє більш якісно діагностувати від- повідні порушення (табл.1). Враховуючи той факт, що більшість науковців дійшли висновку про те, що МС у дітей є переваж- но неповним, нами було проаналізовано кількість компонентів МС, що скринуються за IDF крите- ріями і за додатковими, та встановлено, що вико- ристання додаткових критеріїв дозволяє зареєстру- вати більшу кількість компонентів синдрому і, на наш погляд, поліпшує якість діагностики на ранніх етапах (табл. 2). В цілому ізольоване ожиріння притаманно 4,85 + 4,25 % дітей і такої ж кількості осіб з абдомі- нальним ожирінням відповідає інсулінорезистент- ність з дисглікемією. Важливим представляється, що у дітей з ІМТ в межах +2–3 SD кількість осіб з трьома, чотирма та п’ятьма компонентами розпо- діляється приблизно порівну (95% ДІ: 28,15 + 8,89 %; 37,86 + 9,61 %; 28,16 + 8,89 %). В той же час при ІМТ + > 3 SD представництво 4 і 5 компонентів розділяє групу практично навпіл (95% ДІ: 44,44 + 12,52 %; 47,62 + 12,58 %). Отже, згідно із провідною концепцією МС, даний розклад є підґрунтям для міркування про значний ступінь кардіоваскуляр- 160 ориГиналЬнЫе сТаТЬи РезУльтати та їх ОбГОВОРення Встановлено, що обвід талії при надлишковій масі в середньому відповідав діапазону 75–90 перцен- тіля, а при ожирінні перевищував 90 перцентіль в усіх обстежених. Тобто, згідно з IDF критеріями про абдо- мінальний жиророзподіл можна міркувати лише при ожирінні, до того ж виразність ступеню «абдоміналь- ності» порівняти в групах досить складно, оскільки при перебільшенні 90 перцентіля усі значення потра- пляють до загальної групи. В той же час, за літера- турними даними, саме виразність вісцерального від- кладення жиру є ключовим фактором у формуванні кардіометаболічного ризику [3, 375, 376]. З цієї точки зору звертає на себе увагу встановлений нами факт достовірного збільшення значення співвідношення обводу талії до зросту мірою накопичення маси тіла (р1,2<0,05; p2,3<0,01; p1,3<0,01). За регламентованими IDF нормативами рівень тригліцеридів був підвищений та ЛПВЩ знижені лише у окремих пацієнтів, що утримує середні по групах результати (з урахуванням 95% CІ) у межах субдіагностичного (ля МС за IDF діапазону зна- чень. В той же час провідним документом, що міс- тить в собі референтні значення для компонентів ліпідного профілю є National Cholesterol Education Program, згідно з яким рівень тригліцеридів у ві- ковій групі, що аналізується, є нормальним лише при значенні нижче 1,02 ммоль/л, а концентрація ЛПВЩ – при рівні більш 1,66 ммоль/л [6]. Отже в усіх групах зареєстровані ознаки помірної дисліпі- демії, які характеризуються поступовим достовір- ним підвищенням концентрації загального холес- терину, ліпопротеїдів низької щільності, вільних жирних кислот та зниженням рівня ліпопротеїдів високої щільності. При чому рівні загального хо- лестерину за середніми значеннями перевищували 95 перцентіль лише у дітей з групи + > 3 SD. У об- стежених переважно реєструвались 2б (38,67+ 6,75 %) і 4-ий (33,15+ 6,53 %) типи дисліпідемій за D.S. Fredrickson, що є несприятливими у відношенні кардіоваскулярного ризику [8]. За IDF критеріями розлади вуглеводного обміну реєструються у разі наявності порушеної глікемії на- тще та/або діагностованого цукрового діабету [3]. За результатами стандартного тесту толерантності до глюкози порушення глікемії натще ми діагностували у (95% CІ = 10,15+4,19 %), порушення толерантнос- ті до глюкози у (95% CІ: 2,89+2,27 %) та цукровий діабет 2 типу у 3 хворих з групи з найбільшим ін- дексом миси тіла. При чому важливим представля- ється факт додаткового до дисглікемії детектування інсулінорезистентності у переважної більшості осіб в усіх групах (95% CІ: 86,82 + 4,58 %). Отже, на нашу думку, для встановлення факту порушень вуглевод- ного обміну необхідним є використання додаткових критеріїв, а саме результатів ОГТТ та розрахунок ко- ефіцієнтів інсулінорезистентності. ного ризику у підлітків з надлишком маси. Для по- рівняння ефективності діагностики потенційного кардіоваскулярного ризику за IDF критеріями та додатковими, співставили прогностичні можли- вості означених шкал. Беззаперечними критеріями кардіоваскулярного ризику в терапевтичній прак- тиці визнані гіпертрофія міокарду, підтверджена результатами ДМАТ артеріальна гіпертензія та потовщення КІМ, які були зареєстровані у дослі- джуваного контингенту підлітків [9, 10]. Обрали обрали пацієнтів, що мали одночасно всі маркери та позначили їх як «з ризиком», для порівняння – пацієнтів без цих ознак та позначили їх як «без ризику». В якості скринуючих критеріїв за IDF обрали «більше 3 критеріїв», а за додатковими – «більше 4 балів». Встановили, що специфічність та прогностична цінність позитивного результату є високими як за IDF критеріями, так і за додаткови- ми. При цьому чутливість IDF критеріїв (Se=0,28) суттєво нижча за додаткові (Se=0,86) і, відповід- но, прогностична цінність негативного результа- ту за додатковими критеріями вища (NPV= 0,68) у порівнянні з IDF (NPV = 0,29). Отже ймовірність наявності гіпертрофії міокарду, артеріальної гіпер- тензії та потовщення КІМ при негативному скри- нінгу на МС (менше 3 компонентів за IDF критері- ями) складає 71%, а при негативному скринінгу за базисними критеріями – 32%. Тобто прогностична цінність IDF критеріїв діагностики МС по відно- шенню до кардіоваскулярних розладів є суттєво нижчою (AUC=0,62) у порівнянні з базисними критеріями (AUC=0,89). ВиСнОВКи Таким чином, кількість компонентів МС збіль- шується пропорційно зростанню індексу маси тіла, при цьому рекомендовані IDF критерії є ви- соко специфічними, але завищеними, що призво- дить до втрати їх чутливості з погіршенням про- гностичної цінності негативного результату. Отже вони не сприяють своєчасному віднесенню пацієн- та у групу відповідного ризику і не призводять до адекватного моніторингу за станом здоров’я, що суперечить провідний концепції МС. В той же час використання критеріїв відповідно межових зна- чень за рекомендаціями окремих профільних то- вариств сприяє підвищенню чутливості процедури скринінгу пацієнтів з групи потенційно високого кардіоваскулярного метаболічного ризику. лІтеРатУРа 1. IDF Epidemiology Task Force Consensus GrouP. The metabolic syndrome a new worldwide definition / K.G. Alberti, P.Zimmet, J. Shaw [et al.] / Lancet. – 2005. – Vol. 366. – P. 1059–1062. 2. The IDF Consensus definition of the metabolic syndrome in children and adolescents // Pediatric Diabetes – 2007. – Vol. 10. – P.324–335. Таблиця 1 Порівняння результатів діагностики компонентів МС за допомогою IDF критеріїв і додаткових (у % обстежених з урахуванням 95 % CІ) Критерії метаболічного синдрома IDF критерії Додаткові критерії значущість різниці між группами, Р абдомінальний жиророзподіл 86,06 + 4,80 100,00 0,0001 Дисглікемія 9,89 + 4,14 89,56 + 4,24 0,0001 Дисліпідемія: 37,21 + 6,70 95,93 + 2,74 0,0001 підвищення рівня тГ 13,95 + 4,81 76,16 + 5,91 0,0001 зниження рівня лпВЩ 23,26 + 5,86 95,93 + 2,74 0,0001 артеріальна гіпертензія 53,45 + 6,92 64,66 + 6,63 0,0205 Таблиця 2 Кількість компонентів МС за IDF критеріями та додатковими (у % від обстежених з урахуванням 95 % CІ) Кількість компонентів мС IDF критерії Додаткові критерії значущість різниці між групами, P 0 компонентів 9,13 + 3,96 0 < 0,001 1 компонент 40,87 + 6,82 6,77 + 3,48 < 0,001 2 компоненти 21,15 + 5,65 6,77 + 3,48 < 0,001 3 компоненти 11,06 + 4,33 20,83 + 5,63 0,013 4 компоненти 12,98 + 4,66 34,90 + 6,61 < 0,001 5 компонентів 4,81 + 2,97 30,73 + 6,39 < 0,001 161 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2013, том 16, №3, ч.1 (63) 3. Expert Committee on the Diagnosis and Classification of Diabetes Mellitus. Report of the expert committee on the diagnosis and classification of diabetes mellitus // Diabetes Care. – 2003. – Vol. 26 (suppl 1). – P. 5–20. 4. Homeostasis model assessment: insulin resistance and beta-cell function from fasting plasma glucose and insulin concentrations in man / Matthews D.R., Hosker J.P., Rudenski A.S. [et al.] // Diabetologia. – 1985. – Vol. 28. – P. 412–419. 5. American Academy of Pediatrics. National Cholesterol Education Program: report of the expert panel on blood cholesterol levels in children and adolescents. // Pediatrics. – 1992. – Vol. 89 (3pt2). – P. 525–584. 6. Jolliffe C.J., Janssen I. Distribution of Lipoproteins by Age and Gender in Adolescents. // Circulation. – 2006. – Vol. 114 . – No. 10. – P. 1056–1062. 7. The Fourth Report on the diagnosis, evaluation and treatment of high blood pressure in children and adolescents // Pediatrics. – 2004. – Vol. 114 (2). – P. 555–576. 8. Classification of dislipidemias / D.S. Fredrickson [et al.] // Circulation. – 1965. – Vol. 31. – P. 321–327. 9. Chaychenko T. Metabolic and haemodynamic aspects of cardiovascular risk in obese adolescents // T. Chaychenko, G. Senatorova // Hormone Research in Paediatrics. – 2012. – Vol.78 (suppl. 1). – P. 76. 10. Сенаторова Г.С. Ме таболічні та гемодинамічні аспекти кардіоваскулярного ризи- ку у підлітків з надлишковою вагою та ожирінням / Г.С. Сенаторова, Т.В. Чайченко // Перинатология и педиатрия. – 2012. – № 2. – С. 101–106. 162

Контроверсії в діагностиці метаболічного синдрому у дітей

Institution

Ähnliche Einträge